Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/5072/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 26.12.2023. Зареєстровано: 27.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 29.12.2023.

Номер судового провадження: 2/761/2413/2023

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 761/5072/21
		Провадження № 2/761/2413/2023
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		       07 грудня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
		головуючого-судді:                 Пономаренко Н.В.
		з участю секретаря:                Бражніченко І.О.
		представника позивача                  ОСОБА_1 
		відповідача:                          ОСОБА_2 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат, -
		ВСТАНОВИВ:
		У лютому 2021 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат, згідно з якою позивач із урахування заяви про збільшення позовних вимог, остаточно просила суд: 
		1. Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_3 аліменти на утримання ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 щомісячно в сумі 10000,00 грн. з 11.08.2020 р. по досягнення старшої дитини повноліття, після - по 5000 грн. до досягнення молодшої дитини повноліття.
		2. Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_3 додаткові понесені витрати в твердій сумі на оплату дитячого садочку «Дім дітей» за період з 01.09.2020 р. по 19.03.2021 р., який відвідувала донька ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 в сумі 17500,00 грн. одноразово;
		3. Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_3 додаткові понесені витрати в твердій сумі 5000 грн. одноразово на оплату послуг дошкільної освіти за вересень 2021 р. в дитячому садочку «ФОП ОСОБА_5 » за ОСОБА_6 та ОСОБА_4 за вересень 2021 р., за укладеними із ФОП ОСОБА_5 договором № 802-К від 01.04.2021 р. та договором № 803-К від 01.04.2021 р.
		4. Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_3 очікувані додаткові щомісячні витрати в твердій сумі на майбутнє 5000 грн. на місяць за 8 місяців з 01.10.2021 р. до 30.05.2022 р. щодо оплати послуг дошкільної освіти в дитячому садочку за укладеними із ФОП ОСОБА_5 договором № 802-К від 01.04.2021 р. та договором № 803-К від 01.04.2021р. (Т. 1 а.с. 150-152).
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у сторін від спільного шлюбу народились двоє дітей ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивачка та діти мешкають за адресою реєстрації позивача - АДРЕСА_1 . Добровільно відповідач кошти на утримання дітей, які покривають витрати на харчування, одяг, не надає з червня 2020 року, в додаткових витратах на оздоровлення та розвиток участі не приймає також з червня 2020 р.
		У позовній заяві зазначено, що позивач, користуючись своїм правом, вважає що необхідно стягнути з відповідача аліменти в сумі 10000,00 грн. на утримання двох дітей, які мешкають з позивачкою, на місяць, з 11.08.2020 р. - моменту звернення з заявою про винесення судового наказу, оскільки 13.08.2020 вона звернулась із заявою про ухвалення судового наказу про стягнення аліментів, ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 09.11.2020 р. було відмовлено у видачі судового наказу через відсутність відомостей в Реєстрі територіальної громади м. Києва за ч. 9 ст. 165 ЦПК України, що позбавляє позивачку вирішити питання стягнення аліментів в наказному провадженні, тільки в позовному. Тому позивачка вважає, що оскільки вона вживала заходи щодо одержання аліментів з відповідача, але не могла їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати, про що надає докази (інформація із сайту судової влади, ухвали суду від 13.08.2020 р.), позивач просить стягнути аліменти з 11.08.2020 р. на двох дітей в сумі 10000,00 грн. щомісячно, та очікувані додаткові витрати 2000,00 грн. на розвиток здібностей та оздоровлення на двох дітей відповідно до ст. 185 СК України.
		Позивачкою також зазначено, що позивачка на сьогодні витрачає на утримання дітей на тиждень основні наступні витрати (їжа та засоби гігієни): - м`ясо птиці або телятини 2 кг по 180 грн. за 1 кг - 360 грн., риба 1 кг по 260 грн. за кг. Овочі (картопля молода) 3 кг по 39 грн. 117 грн., помідори 2 кг по 50 грн. 100 грн., огірки 2 кг по 40 грн. 80 грн., кабачки 1 кг 40 грн., цибуля 1 кг по 26 грн., морква 1 кг по 25 грн., червоний перець 1 кг по 100 грн., авокадо 5 шт. по 70 грн. 350 грн., фрукти яблука по 39 грн. 2 кг 78 грн., сік по 2 л. на день по 40 грн. х 7 днів 560 грн., цитрусові (лайм, лимони) по 1 кг 50 грн. за кг, апельсини та банани 2 кг по 45 грн. 90 грн., масло вершкове 2 пачка по 60 грн. 120 грн., оливкова олія 1 л. 150 грн., крупи гречка 1 кг. по 36 грн., рис 1 кг. по 40 грн., вівсянка 30 грн., манка 1 кг 18 грн., придбання води 6 литрів по 8 грн. 48 грн., молоко 1,5 л. на день по 35 грн. х 7 днів 175 грн., творог 1 кг по 100 грн., 2 пачки сметани по 300 мл. по 34 грн. 68 грн., ряженка та кефір 40 грн. та 50 грн., солодощі 150 грн., петрушка, кріп, зелена цибуля 150 грн. на тиждень, 2 десятка яєць по ЗО грн. 60 грн. Всього 3471 грн. - підгузники для молодшої та старшої дитини 1 пачка 375 грн., вологі серветки 124 грн. - 674 грн. всього на тиждень. Таким чином на основне харчування та засоби гігієни дітей витрачається 3471 грн. на тиждень. Загалом: 13884 грн. на харчування за 4 тижні (приблизно місяць); - 2696 на гігієнічні засоби (підгузники, вологі серветки) для двох дітей на 4 тижні, всього 16580 грн.: 2 батьків = 8290 грн., одяг та взуття приблизно по 5000 грн. на кожну дитину кожні півроку (нижня білизна, взуття по сезону, верхній одяг, взуття для прогулянки, лосини, панама, сукня в садочок, чешки, спортивне взуття, рюкзак): 5000+5000=10000:6 місяців=1666 грн. на місяць поділити двоє батьків = 833 грн. на місяць. Половину такого переліку основних витрат в сумі 8290+833= 9123 грн. позивач вважає за необхідне стягнути аліментів з відповідача на утримання двох дітей (їжу, засоби гігієни, одяг, взуття) на місяць.
		Крім того, позивачка зазначає, що понесла додаткові витрати на розвиток дітей: на розвиток старшої доньки ОСОБА_2 , понесені витрати складають 35000 грн. за 7 місяців (5000 грн. на місяць) на оплату дитячого садочку «Дім дітей» на оплату послуг дошкільної освіти в дитячому садочку за ОСОБА_6 та ОСОБА_4 за вересень 2021 р. в сумі 10000 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.2145733186.1 від 31.05.2021 р. про сплату 5000 грн. за «дошкільну освіту за вересень 2021 р. за ОСОБА_2»,та квитанцією № 0. 0.2145733186.1 від 31.05.2021 р. про сплату 5000 грн. за «дошкільну освіту за вересень 2021 р. за ОСОБА_4 » за укладеними із ФОП ОСОБА_5 договорами № 802-К від 01.04.2021 р. та договором № 803-К від 01.04.2021 р.
		Також, позивачка вказує, що має понести очікувані додаткові витрати на розвиток обох дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_4 (оплату послуг дошкільної освіти) з 01.09.2021 р. по 30.05.2022 р. по 10 000 грн. на місяць (5000 грн. за кожну дитину), половину з яких позивач просить стягнути з відповідача щомісячно на протязі 8 місяців з 01.10.2021 р. до 30.05.2022 р. в сумі 5000 грн. за договорами № 802-К від 01.04.2021 р. та договором № 803-К від 01.04.2021 р. Факт понесених витрат за дитячий садок «Дім дитини» за старшу доньку Єлизавету підтверджується довідкою від 26.05.2021 р. про те що ОСОБА_2 відвідувала садочок «Дім дітей» з 01.09.2020 р. по 19.03.2021 р., загальна сума оплати склала 35000,00 грн.(по 5000 грн. за 7 місяців).
		Ухвалою судді Шевченківського районного суд м. Києва Рибака М.А. від 11.02.2021 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін для розгляду справи по суті.
		05.05.2021 до суду надійшов відзив у якому відповідач зазначив, що частково визнає позовні вимоги позивачки і готовий платити аліменти на утримання двох дітей в твердій грошовій формі по 2500,00 грн. на обох дітей щомісячно. Відповідач вказав, що офіційно не працює та його доходи носять мінливий характер, вважає, що розмірі аліментів 10 000,00 грн., який позивачка просить встановити, є завищений і жодним чином не обґрунтований. Окрім того, у відзиві вказано, що той факт, що позивачка зверталась до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів і їй було відмолено у відкритті провадження у справі, не доказує того факту, що відповідач ухилявся від обов`язку сплачувати аліменти, тому вони повинні бути призначені у відповідності до ст. 191 СК України (Т. 1 а.с. 32-35).
		11.06.2021 до суду надійшла відповідь позивачки на відзив у якому остання просила суд задовольнити позовні вимоги у в редакції заяви про збільшення розміру позовних вимоги, у якій викладені аналогічні обставини тим, що були викладені у позовній заяві та заяві про збільшення розміру позовних вимоги (Т. 1 а.с. 38-147). 
		16.06.2021 до суду надійшла заява позивачки ОСОБА_3 , про збільшення позовних вимоги (Т. 1 а.с. 150-171), яка була прийнята судом в судовому засіданні 22.06.2021.
		09.07.2021 до суду надійшов відзив ОСОБА_2 на заяву про збільшення заяви позовних вимоги у якому відповідачем викладено аналогічні обставини тим, що були викладені у відзиві, який надійшов до суду 05.05.2021 (Т. а.с. 180-185). Окрім того, зазначено, що позивачкою не доведено належними доказами розмір додаткових витрат на дітей про, які нею зазначено, а також зазначено, що витрат про які вказано у позовній заяві не є додатковими витрати в розумінні ст. 185 СК України.
		30.07.2021 до суду надійшла відповідь позивача на відзив.,
		30.09.2021 до суду надійшли клопотання позивачки про долучення доказів до матеріалів справи.
		25.11.2021 до суду надійшли пояснення Державної фіскальної служби України у яких зазначено, що для отримання інформації суду доцільно звернутись до Державної податкової служби України.
		Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16.12.2021 витребувано з Державної податкової Служби України (м. Київ, Львівська площа,8) відомості про доходи відповідача ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 з січня 2020 року по день надання відповіді та витребувано з Пенсійного фонду України (01601, м.Київ-14, вул. Бастіонна, 9) з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_1 з січня 2020 року по день надання відповіді - довідку форми Ок-5.
		Згідно розпорядження керівника апарату Шевченківського районного суду м. Києва Зборщік А.О. щодо повторного автоматичного розподілу справи № 01-08-434 від 13.06.2023 року та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 13.06.2023 року в провадження судді Пономаренко Н.В. надійшла вищевказана цивільна справа.
		Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 15 червня 2023 року прийнято до розгляду вказану цивільну справу. Призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін для розгляду справи по суті. 
		10.11.2023 до суду надійшов лист Пенсійного фонду України у відповідь на ухвалу суду від 16.12.2021, до якої долучено форму ОК-5 де місять індивідуальні відомості про застраховану особу, а саме лише за 2021 рік було отримано страхових внесків усього за рік 2100,00 грн., усього для пенсії за рік 840,00 грн. 
		В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.
		Відповідач в судовому засіданні зазначив, що визнає позов в частині сплати аліментів в сумі 5000,00 грн. на двох дітей, заперечує щодо задоволення позову в іншій частині. 
		Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
		Вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає заявлений позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.
		Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що 17.02.2017 між сторонами у даній справі було укладено шлюб, зареєстрований у Печерському районному у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис №409, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 (Т. 1 а.с. 14).
		14 травня 2021 року шлюб між позивачкою та відповідачем розірвано рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 14 травня 2021 року у справі № 761/14619/20 (Т. 1 а.с. 113-115).
		У вказаному рішенні суду встановлено, що шлюбно-сімейні відносини між сторонами остаточно припинені в травні місяці 2020 року. Тому вказана обставина в порядку ст. 82 ЦПК України встановленню не підлягає встановленню.
		Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що позивачка та відповідач є батьками: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим Шевченківським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві (Т. 1 а.с. 5).
		Також судом встановлено, що позивачка та відповідач є батьками: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві (Т. 1 а.с. 6).
		Як вбачається з позовної заяви та встановлено судом, що на час розгляду справи діти проживають разом з матір`ю (позивачкою), що не заперечувалось відповідачем.
		Разом з тим, звертаючись з позовом до суду, позивач, як на підставу для його задоволення, вказувала на те, що відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання їх дітей, хоча вказаний обов`язок відповідача, як батька, передбачений ст. 180 СК України.
		Так, відповідно до ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
		Згідно з ч. 2 ст. 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
		Тлумачення положень статті 180 СК України свідчить, що обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька. Батьки зобов`язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні,чи їх шлюб розірвано.
		При цьому, аналіз глави 15 СК України дозволяє зробити висновок, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
		Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
		Відповідно до частини першої статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
		Частиною другою статті 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
		Згідно ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» установлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2589 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: - дітей віком до 6 років - 2272 гривні;  - дітей віком від 6 до 18 років - 2833 гривні.
		Відповідно до ст. 184 ЦК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.  Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
		Згідно із ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю того з батьків, на ім`я кого вони виплачуються, і мають використовуватися за цільовим призначенням.
		Згідно ч. 3 ст. 182 СК України суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
		Матеріалами справи підтверджується та судом встановлено відсутність перешкод для виконання відповідачем обов`язку по утриманню власної дитини і сплати аліментів у розмірі, достатньому для забезпечення дітей можливості нормального розвитку, водночас враховуючи і ту обставину, що відомостей про можливість сплати ним аліментів у вказаному позивачем розмірі, - матеріали справи не містять.
		В той же час, відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Частиною 2 ст. 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		За змістом ст.ст. 76, 77 ЦПК України, суд встановлює наявність або відсутність обставин, котрими обґрунтовують свої вимоги і заперечення сторони, на підставі доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування.
		Також, згідно роз`яснень, які містяться в п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року, предметом доказування є факти, якими обґрунтовуються заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення. 
		Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей.
		Згідно ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Відтак позивач зобов`язана надавати рівнозначний розмір на утримання неповнолітньої доньки, однак, позивачкою ОСОБА_3 не доведено, що нею також щомісячно витрачається на утримання доньок 10 000,00 грн., а загальні витрати на утримання дітей щомісячно становлять 20 000,00 грн.
		А наявні в матеріалах справи копії квитанції, якими позивачка обґрунтовує витрати на дітей не містять підтверджень платника, тому не можуть підтверджувати реальні щомісячні витрати на дітей.
		Матеріалами справи підтверджується відсутність перешкод для виконання відповідачем обов`язку по утриманню власних дітей і сплати аліментів у розмірі, достатньому для забезпечення дітей можливості нормального розвитку, водночас враховуючи і ту обставину, що відомостей про можливість сплати ним аліментів у вказаному позивачем розмірі, - матеріали справи не містять. 
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
		При цьому, згідно ч. 2 ст. 191 СК України аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.
		Так, позивачка просить суд стягнути аліменти з 11.08.2020 - моменту звернення з заявою про винесення судового наказу, в обґрунтування чого зазначає, що оскільки 13.08.2020 вона звернулась із заявою про ухвалення судового наказу про стягнення аліментів, ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 09.11.2020 р. було відмовлено у видачі судового наказу через відсутність відомостей в Реєстрі територіальної громади м. Києва за ч. 9 ст. 165 ЦПК України, що на її думку є ухиленням відповідача від сплати аліментів.
		Ухилення від сплати аліментів може виражатися у тому, що зобов`язана особа ухилялась від укладення договору про сплату аліментів на утримання дитини, приховувала своє місцезнаходження або свій заробіток (доходи), не реагувала на направлені їй листи, та інші подібні дії. Обов`язковою умовою присудження аліментів за минулий час, є доведеність саме позивачем, вжиття заходів щодо одержання аліментів з відповідача, та неможливість їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати.
		Враховую викладене, те що позивачка звернулася до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів і їй було відмовлено у відкритті провадження у справі, не підтверджує того факту, що відповідач ухилявся від обов`язку сплачувати аліменти, тому підстави для стягнення з відповідача аліменти за минулий час (з 11.08.2020) відсутні.
		З урахуванням вищенаведених положень законодавства, встановлених обставин справи, зокрема, часткове визнання відповідачем позову, а саме в частині стягнення з нього на користь позивача аліментів на утримання їх спільних позивачкою доньок в сумі - 5 000,00 грн., суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дітей: доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 3 500,00 грн. щомісячно на кожну дитину, з індексацією стягуваних сум відповідно до закону, починаючи із 03 лютого 2021 року і до досягнення донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повноліття, а вподальшому - в розмірі 3500,00 грн. щомісячно, з індексацією стягуваних сум відповідно до закону - до досягнення донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повноліття.
		При цьому, слід зазначити, що у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я сторін та в інших випадках, передбачених СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів.
		Щодо вимог позовної заяви про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_3 додаткові понесені витрати в твердій сумі на оплату дитячого садочку «Дім дітей» за період з 01.09.2020 р. по 19.03.2021 р., який відвідувала донька ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 в сумі 17500,00 грн. одноразово, додаткові понесені витрати в твердій сумі 5000 грн. одноразово на оплату послуг дошкільної освіти за вересень 2021 р. в дитячому садочку «ФОП ОСОБА_5 » за ОСОБА_6 та ОСОБА_4 за вересень 2021 р., за укладеними із ФОП ОСОБА_5 договором № 802-К від 01.04.2021 р. та договором № 803-К від 01.04.2021 р. та очікувані додаткові щомісячні витрати в твердій сумі на майбутнє 5000 грн. на місяць за 8 місяців з 01.10.2021 р. до 30.05.2022 р. щодо оплати послуг дошкільної освіти в дитячому садочку за укладеними із ФОП ОСОБА_5 договором № 802-К від 01.04.2021 р. та договором № 803-К від 01.04.2021р., то ці позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
		В обґрунтування вказаних вимог, позивачкою зазначено, що на розвиток старшої доньки ОСОБА_2 , понесені витрати складають 35000 грн. за 7 місяців (5000 грн. на місяць) на оплату дитячого садочку «Дім дітей» на оплату послуг дошкільної освіти в дитячому садочку за ОСОБА_6 та ОСОБА_4 за вересень 2021 р. в сумі 10000 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.2145733186.1 від 31.05.2021 р. про сплату 5000 грн. за «дошкільну освіту за вересень 2021 р. за ОСОБА_2»,та квитанцією № 0. 0.2145733186.1 від 31.05.2021 р. про сплату 5000 грн. за «дошкільну освіту за вересень 2021 р. за ОСОБА_4 » за укладеними із ФОП ОСОБА_5 договорами № 802-К від 01.04.2021 р. та договором № 803-К від 01.04.2021 р. 
		Також, позивачка вказує, що має понести очікувані додаткові витрати на розвиток обох дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_4 (оплату послуг дошкільної освіти) з 01.09.2021 р. по 30.05.2022 р. по 10 000 грн. на місяць (5000 грн. за кожну дитину), половину з яких позивач просить стягнути з відповідача щомісячно на протязі 8 місяців з 01.10.2021 р. до 30.05.2022 р. в сумі 5000 грн. за договорами № 802-К від 01.04.2021 р. та договором № 803-К від 01.04.2021 р.
		Відповідно до ст. 185 Сімейного кодексу України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
		Таким чином, додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини; вони необхідні для того, щоб за певних обставин можна було забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. Участь у додаткових витратах на дитину є не правом, а обов`язком батька (матері) незалежно від сплати ним (нею) аліментів. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину та обґрунтовуватись відповідними документами, а відтак і підтверджувати наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати і свідчать про їх необхідність.
		Відповідно до ч.2ст.185 СК України додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
		В п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначено, що до передбаченої ст. 185 СК України участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
		Статтею 53 Конституції України встановлено, що держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.
		Згідно ч.1, 3 ст.4 Закону України «Про освіту» держава забезпечує: безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти відповідно до стандартів освіти; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої і післядипломної освіти відповідно до законодавства. Держава гарантує усім громадянам України та іншим особам, які перебувають в Україні на законних підставах, право на безоплатне здобуття повної загальної середньої освіти відповідно до стандартів освіти. Держава гарантує безоплатне забезпечення підручниками (у тому числі електронними), посібниками всіх здобувачів повної загальної середньої освіти та педагогічних працівників у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до ч.ч.1-3, 5 ст.6 Закону України Про загальну середню освіту громадянам України незалежно від раси, кольору шкіри, особливостей інтелектуального, соціального і фізичного розвитку, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, стану здоровя, особливих освітніх потреб, місця проживання, складних життєвих умов, мовних або інших ознак забезпечується доступність і безоплатність здобуття повної загальної середньої освіти у державних і комунальних навчальних закладах. Громадяни України мають право на здобуття повної загальної середньої освіти у приватних навчальних закладах. Здобуття повної загальної середньої освіти у навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форм власності має відповідати вимогам державних стандартів загальної середньої освіти. Відповідальність за здобуття повної загальної середньої освіти дітьми покладається на їх батьків, а дітьми, позбавленими батьківського піклування, - на осіб, які їх замінюють, або навчальні заклади, де вони виховуються.
		Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню у рахунок відшкодування додаткових витрат, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.
		Наявність додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
		Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно правової позиції Верховного Суду України, висловленій 24.02.2016 року у справі №6-1296цс15, виходячи з аналізу статті 185 СК України додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, талантів, у зв`язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
		У постанові Верховного Суду України від 13 вересня 2017 у справі № 6-1489цс17 зроблено висновок, що «СК України виходить з принципу рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону, брати участь у додаткових витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків суд відносить частину витрат на іншого. Згідно із частиною першою статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається цією статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат, у тому числі у зв`язку з розвитком певних її здібностей, у зв`язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку. За частиною другою статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення».
		Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 10.01.2019 року у справі №369/11745/16-ц.
		За частиною другою статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
		Витрати на дошкільну освіту дітей не являються додатковими витратами, що викликані особливими обставинами, зокрема особливими здібностями дітей, і не стороною позивача не доведено наявність обставин, що мають істотне значення, при вирішення спору в цій частині.
		Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
		У зв`язку з чим судом надане обґрунтування рішення саме за конкретними обставинами справи та аргументами сторін, які мають правове значення для вирішення спору.
		Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 24, 56, 110, 112, 141, 160, 161, 179, 180, 182, 184, 191 СК України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 12, 13, 81, 89, 141, 206, 258, 265, 352, 354 ЦПК України, суд, -
		ВИРІШИВ :
		позов ОСОБА_3 до  ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат - задовольнити частково.
		Стягнути з  ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дітей: доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 3 500,00 грн. щомісячно на кожну дитину, з індексацією стягуваних сум відповідно до закону, починаючи із 03 лютого 2021 року і до досягнення донькою ОСОБА_2 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 повноліття, а вподальшому - в розмірі 3500,00 грн. щомісячно, з індексацією стягуваних сум відповідно до закону - до досягнення донькою ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , повноліття.
		В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
		Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах сплати суми платежу за один місяць.
		Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі  1073,60  грн.
		Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Реквізити учасників:
		Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 .
		Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_3 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .
		Повний текст рішення складено: 15.12.2023.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...