Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/2951/23 : Господарські справи (з 01.01.2019); Інші справи.
Надіслано судом: 26.12.2023. Зареєстровано: 28.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 29.12.2023.
Дата набрання законної сили: 15.04.2024
Результат оскарження 15.04.2024 Південно-західний апеляційний господарський суд: залишено іншу ухвалу місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
		веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
		________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
		УХВАЛА
		"26" грудня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2951/23
		Господарський суд Одеської області у складі судді Желєзної С.П., розглянувши заяву виробничо-торгівельної фірми „Галатея у виді дочірнього підприємства (вх. №2-1913/23 від 25.12.2023) про відвід судді від розгляду справи, 
		за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю „Дінаре 
		до відповідача:громадської організації „Центр захисту інвалідів 
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 
		виробничо-торгівельної фірми „Галатея у виді дочірнього
		підприємства 
		про стягнення (витребування з володіння) корпоративних прав.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю „Дінаре (далі по тексту  ТОВ „Дінаре) звернулось до господарського суду із позовною заявою до громадської організації „Центр захисту інвалідів (далі по тексту  ГО „Центр захисту інвалідів) про стягнення (витребування з володіння) відповідача рухомого майна (корпоративних прав) у вигляді 100% частки у статутному капіталі виробничо-торгівельної фірми „Галатея у виді дочірнього підприємства (далі по тексту  ВТФ „Галатея). Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов`язань, прийнятих на себе за умовами договору купівлі-продажу корпоративних прав №4 від 16.03.2017р. в частині оплати вартості придбаних корпоративних прав, вартість яких складає 42 290 442,59 грн.
		Ухвалою суду від 02.08.2023 дана справа була призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження із залученням до участі у дану справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ВТФ „Галатея.
		11.10.2023р. до суду від представника ВТФ „Галатея Срібної Яни Іванівни надійшла заява про відвід судді від розгляду даної справи.
		Ухвалою суду від 12.10.2023 заява третьої особи була визнана необґрунтованою та передана на розгляд судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу.
		Ухвалою суду від 13.10.2023, постановленою суддею Цісельським О.В., у задоволенні заяви ВТФ „Галатея про відвід судді Желєзної С.П. від розгляду справи №916/2951/23 було відмовлено. 
		У підготовчому засіданні 20.12.2023, яке було проведено за участю представника позивача та відповідача, судом було оголошено перерву до 21.21.2023 о 15:00 год.
		21.12.2023 до суду від представника ВТФ „Галатея Срібної Яни Іванівни надійшла заява про відвід судді від розгляду даної справи. Так, фактично підставою для подання ВТФ „Галатея заяви про відвід була незгода представника із діями суду, які полягали у проведенні призначеного на 20.12.2023 о 12:00 год. підготовчого засідання з огляду на неможливість проведення засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю представника третьої особи, на яку покладаються всі ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо.
		Ухвалою суду від 21.12.2023 заява ВТФ „Галатея була визнана необґрунтованою. 
		У підготовчому засіданні 21.12.2023, яке було проведено за участю всіх сторін, судом було оголошено перерву до 25.12.2023 о 15:45 год. 
		25.12.2023 до суду від представника ВТФ „Галатея Срібної Яни Іванівни надійшла чергова заява про відвід судді від розгляду даної справи. При цьому, у випадку визнання відводу необґрунтованим третя особа просить передати заяву судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу.
		В обґрунтування підстав для подання заяви про відвід представник посилається на розгляд судом поданої 21.12.2023 заяви про відвід до початку судового засідання, чим висловив своє небажання в судовому засіданні слухати доводи заяви про відвід та позбавив можливості представника висловити свої доводи та міркування з приводу упередженості судді Желєзної С.П.
		Крім того, по тексту заяви про відвід, яка надійшла 25.12.2023, представник наводить аргументи про невідповідність обставин, наведених в ухвалі суду від 21.12.2023, фактичним обставинам справи, зокрема, стверджуючи про вигоду суду у написанні причини оголошення перерви як таких, що пов`язані із наданням можливості всім учасникам висловити свою позицію з приводу заявленого клопотання, що, як стверджує представник, не відповідає дійсності. На підтвердження власних доводів представник посилається на звукозапис підготовчого засідання від 20.12.2023, у якому суддею не було наведено причин оголошення перерви до 21.12.2023.
		Крім того, третьою особою наголошено, що суд, оголосивши 20.12.2023 у підготовчому засіданні перерву до 21.12.2023 позбавив третю особу права на розгляд її заяви іншим складом суду, оскільки між підготовчими засіданнями було менше, ніж три робочі дні.При цьому, оголосивши у підготовчому засіданні 21.12.2023 перерву до 25.12.2023, суддя підтвердила свою зацікавленість у розгляді даної справи та не бажанні передати заяву про відвід на розгляд іншому складу суду. ВТФ „Галатея також зазначено, що призначення засідань з 20 на 21 грудня, а потім з 21 на 25 грудня є таким, що суперечить основним засадам та завданням господарського судочинства.
		Наведене, за переконанням ВТФ „Галатея, свідчить про наявність обґрунтованих припущень вважати, що суддя є упередженою, а, отже, існують підстави для відводу складу суду згідно зі ст. ст. 35, 39 ГПК України. При цьому, третя особа зазначає, що строк для подання заяви про відвід судді не пропущений, оскільки про наявність підстав для відводу третя особа дізналась 22.12.2023. 
		Слід зазначити, що заява про відвід була сформована представником у підсистемі «Електронний суд» 25.12.2023. 
		Розглянувши заяву ВТФ „Галатея про відвід судді від розгляду справи №916/2951/23, господарський суд дійшов наступного висновку. 
		Положеннями ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р. визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. 
		Згідно з п. 5 ч. 1, ч. 4 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
		Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, пункт 48). Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, пункт 46).
		Згідно з приписами ч. 3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
		Частиною 7 ст. 39 ГПК України визначено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 6 Закону України „Про судоустрій і статус суддів від 2 червня 2016 року N 1402-VIII судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними законом. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. 
		У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" (Заява N 21722/11) від 09.01.2013р., яке 27.05.2013р. набуло статусу остаточного та яке відповідно до ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини 23 лютого 2006 року N 3477-IV (з наступними змінами і доповненнями) є для суду джерелом права при розгляді справ, було зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обгрунтований сумнів у його безсторонності. 
		З чергової заяви представника ВТФ „Галатея Срібної Яни Іванівни вбачається, що представник не згодна із порядком проведення суддею підготовчих засідань у даній справі. 
		Срібна Яна Іванівна вважає, що суд не може проводити засідання та заслуховувати думку інших учасників справи щодо заявлених клопотань у випадку неможливості проведення засідання в режимі відеоконференції за її участю; суд обов`язково має додатково заслухати її думку щодо письмової заяви про відвід у підготовчому засіданні; суд не може оголошувати перерву у підготовчому засіданні з інтервалом менш, ніж три робочі дні, оскільки у такому випадку заява про відвід не передається іншому складу суду.
		При цьому, представник вважає, що незгода з раніше прийнятою судом ухвалою від 21.12.2023 про визнання відводу необґрунтованим може бути достатньою підставою для подання нової заяви про відвід.
		Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05.07.2012 адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
		Господарський суд зазначає, що оскільки Срібна Яна Іванівна має свідоцтво на зайняття адвокатською діяльністю, вона має розуміти, що пред`явлення заяви про відвід з підстав незгоди із процесуальними рішеннями судді (порядком ведення судового процесу, мотивами прийняття тих або інших ухвал за результатами розгляду клопотань сторін) не відповідає вимогам процесуального закону. 
		Проте, подання представником ВТФ „Галатея третьої заяви про відвід судді безпосередньо перед призначеними судом засіданнями з підстав незгоди із процесуальними рішеннями судді свідчить про намагання представника вплинути на можливість суду проводити підготовчі засідання, оскільки суд, в першу чергу, має розглянути заяву про відвід, що, відповідно, має наслідком неможливість розгляду інших клопотань, заявлених учасниками судового процесу.
		Таким чином, постановлених судом двох ухвал про відмову у задоволенні заяв про відвід судді, заявлених з порушенням вимог ч. 4 ст. 35 ГПК України, для ВТФ „Галатея не є достатнім для оцінки відповідності поданої 25.12.2023 заяви вимогам процесуального закону. 
		За результатами оцінки доводів, наведених представником ВТФ „Галатея в обґрунтування чергової заяви про відвід, суд знову дійшов висновку про незгоду ВТФ „Галатея із процесуальним рішенням суду, що, згідно з ч. 4 ст. 35 ГПК України, не може бути підставою для відводу складу суду.
		Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.
		Господарський процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.
		Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.
		Згідно з ч. 1, п. 1-3 ч. 2 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.
		Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це - роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010), і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення названого Суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011).
		Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.
		Процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду. Таким чином, правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.
		Підсумовуючи викладене вище, враховуючи подання представником ВТФ „Галатея заяви про відвід з підстав незгоди з процесуальними рішеннями суду, що свідчить про наявність у третьої особи наміру досягнути якісь сторонні цілі, які вочевидь не відповідають завданню господарського судочинства, приймаючи до уваги невідповідність поведінки представника принципу добросовісності, господарський суд дійшов висновку, що подання ВТФ „Галатея завідомо безпідставного відводу є зловживанням третьою особою процесуальними правами.
		Положеннями ч. 3 ст. 43 ГПК України передбачено якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
		Враховуючи визнання поданої ВТФ „Галатея заяви про відвід зловживанням процесуальними правами, господарський суд вважає за необхідне та правомірне залишити заяву про відвід без розгляду.
		В силу вимог ч. 4 ст. 43 ГПК України суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
		Відповідно до ст. 131 ГПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
		Статтею 132 ГПК України визначено, що одним із заходів процесуального примусу є штраф.
		Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 135 ГПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.
		Відповідно до ч. ч. 3-6 ст. 135 ГПК України у випадку невиконання процесуальних обов`язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд, з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника. Ухвалу про стягнення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду вищої інстанції. Оскарження такої ухвали не перешкоджає розгляду справи. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали про накладення штрафу є остаточною і оскарженню не підлягає. Ухвала Верховного Суду про стягнення штрафу оскарженню не підлягає. Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України. Суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов`язків.
		З метою запобігання створенню адвокатом Срібною Яною Іванівною, якою було подано черговий завідомо безпідставний відвід від імені ВТФ „Галатея, протиправних перешкод у здійсненні судочинства, господарський суд вважає за необхідне стягнути з представника третьої особи до державного бюджету штраф у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684,00 грн. 
		 
		Керуючись ст. ст. 35, 38, 39, 43, 131, 132, 135, 234 ГПК України, суд,-
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		1.Визнати зловживанням процесуальними правами подання представником виробничо-торгівельної фірми „Галатея у виді дочірнього підприємства Срібною Яною Іванівною заяви про відвід судді від розгляду справи №916/2951/23.
		2.Заяву виробничо-торгівельної фірми „Галатея у виді дочірнього підприємства  залишити без розгляду.
		3.Застосувати до представника третьої особи Срібної Яни Іванівни заходи процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684,00 грн. 
		4.Стягнути з ОСОБА_1 / АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 / в дохід державного бюджету України (отримувач коштів: УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/21081100; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача : Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UА118999980313090106000026007; Код класифікації доходів бюджету: 21081100) через Державну судову адміністрацію України (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 26255795) штраф у розмірі 2684,00 грн. /дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп./. 
		 
		Стягувачем за даною ухвалою є Державна судова адміністрація України /вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 26255795/. 
		 
		Боржником за даною ухвалою є ОСОБА_2 / АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 /. 
		 
		Дана ухвала є виконавчим документом відповідно до ч. 5 ст. 135 ГПК України. 
		Ухвала підлягає виконанню у строк, передбачений ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції згідно із Законом N 1404-VІІІ від 02.06.2016р.).
		Ухвала набрала законної сили 26.12.2023 та в частині визнання зловживанням процесуальними правами не підлягає оскарженню. 
		Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та в частині залишення заяви без розгляду та стягнення штрафу може бути оскаржена в апеляційному порядку. 
		 
		Суддя Желєзна Світлана Петрівна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...