Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 25/141/09 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 13.10.2010. Забезпечено надання загального доступу: 14.10.2010.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
			 
			30 вересня 2010 р. № 25/141/09   
				 
			
			Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
			 
			головуючого:Панової І.Ю. 
			Суддів:Заріцької А.О., 
			Хандуріна М.І., 
			розглянувши
			касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" 
			на ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 10.08.2010 
			у справі№ 25/141/09 господарського суду Запорізької області 
			за заявою1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укрбурвод"
			2. Відкритого акціонерного товариства "Мелітопольський олійноекстракційний завод" 
			ДоТовариства з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельного комбінату "Моноліт" 
			Провизнання банкрутом 
			за участю представників сторін: розпорядник майна арбітражний керуючий Кравченко Р.М. від: ЗАТ " Девелоперська компанія Мс-Інвест", ТОВ " ВКФ " Укрділінг R",ТОВ " Двелоперська компанія " Київград" Кондра Є.Ю. 
			 ВСТАНОВИВ:
			 Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.06.2010 (суддя Дьоміна А.В.) у справі № 25/141/09, за наслідками попереднього засідання, клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" від 18.01.2010 та від 09.03.2010 залишені без задоволення, а заяву про визнання та включення грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" в сумі 357950,08 грн. до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельного комбінату "Моноліт" залишено без розгляду, на підставі частини 2 статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
			Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 10.08.2010 (колегія суддів: Шевченко Т. М., Кагітіна Л.П., Хуторной В.М.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" на ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.06.2010 повернуто заявнику на підставі статей 86,106 Господарського процесуального кодексу України. 
			Не погоджуючись з винесеною ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 10.08.2010, Товариство з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а справу передати на розгляд до Запорізького апеляційного господарського суду.
			Касаційна скарга, з посиланням на Рекомендації президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 р. N 04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та рішення Конституційного суду України від 27.01.2010 року по справі № 1-7/2010, мотивована тим, що Господарський процесуальний кодекс України не містить пряму заборону щодо оскарження Ухвали, якою затверджується реєстр вимог кредиторів. За таких обставин, відсутність вказівки у Законі про можливість оскарження таких ухвал не може бути перешкодою для оскарження цих судових актів.
			Переглянувши в касаційному порядку винесену ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 10.08.2010, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
			Суд першої інстанції, з посиланням на пункт 73 Правил надання послуг поштовою зв'язку та частину 2 статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ухвалою від 14.06.2010 залишив без розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" з грошовими вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельного комбінату "Моноліт" на суму 357950,08 грн. 
			Не погодившись з ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.06.2010, за наслідками попереднього засідання, в частині залишення без розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" з грошовими вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельного комбінату "Моноліт", Товариство з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" звернулось до Запорізького апеляційного господарського суду.
			Суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" заявнику, в ухвалі від 10.08.2010, зазначив, що, зі змісту апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" вбачається, заявником оскаржується ухвала, яка винесена на підставі статей 5, 14, 15, 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статей 50, 86 Господарського процесуального кодексу України. 
			На думку суду апеляційної інстанції, норми Господарського процесуального кодексу України не містять положень про можливість апеляційного оскарження такої ухвали (ухвали про визнання конкурсних кредиторів), а тому, враховуючи наведене, у суду апеляційної інстанції відсутні, визначені Законом, підстави для прийняття такої скарги до апеляційного провадження, що зумовлює повернення апеляційної скарги заявнику відповідно до приписів статті 106 Господарського процесуального кодексу України.
			Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з такими висновками суду апеляційної, з огляду на таке.
			Відповідно до вимог статті 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
			Відповідно до вимог статті 106 Господарського процесуального кодексу України окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду у тому числі, у справах про банкрутство (неплатоспроможність), у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.
			Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що, виходячи зі змісту статей 14, 15 спеціального Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", внаслідок винесення ухвали про визнання грошових вимог, кредитор набуває права брати участь у провадженні у справі про банкрутство і отримати задоволення своїх вимог за рахунок майна боржника, що за своїм змістом дорівнює судовому рішенню про задоволення позову. 
			За таких обставин, відсутність вказівки в Законі про можливість оскарження такої ухвали не може бути перешкодою для оскарження цього судового акта. Ухвала суду першої інстанції, винесена за результатами розгляду грошових вимог кредитора, підлягає оскарженню в апеляційному порядку. 
			Стаття 14 спеціального Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає процесуальну можливість лише визнання чи відхилення судом грошових вимог кредиторів, які звернулись в справу про банкрутство, після публікації оголошення за результатами підготовчого засідання у справі про банкрутство, - інші процесуальні висновки, у тому числі, про залишення без розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника в справі про банкрутство є неможливими, на що суд апеляційної інстанції уваги не звернув, дійшов помилкового висновку про неможливість апеляційного оскарження ухвали за результатами розгляду грошових вимог конкурсних кредиторів. 
			За таких обставин, ухвала Запорізького апеляційного господарського суду від 10.08.2010 у справі № 25/141/09 порушує майнові права заявника касаційної скарги, а також право на судовий захист у справі про банкрутство , в зв'язку з чим підлягає скасуванню, з передачею справи на розгляд по суті до апеляційного господарського суду.
			Відповідно до Указу Президента № 811/2010 від 12 серпня 2010 року "Питання мережі господарських судів України", було змінено територіальну юрисдикцію апеляційних господарських судів України, зокрема територіальна юрисдикція Донецького апеляційного господарського суду поширюється на Донецьку, Запорізьку та Луганську області, у зв'язку з чим справа підлягає направленню на розгляд до Донецького апеляційного господарського суду.
			Керуючись статтями 1117, 1119 - 11113, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України 
			 ПОСТАНОВИВ:
			 Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" задовольнити. 
			Ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 10.08.2010 у справі № 25/141/09 скасувати.
			Справу № 25/141/09, в частині розгляду грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", передати на розгляд до Донецького апеляційного господарського суду.
			 Головуючий І.Ю. Панова
			 Судді А.О. Заріцька
			 М.І. Хандурін

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...