Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/30989/23-п : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією; Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.
Надіслано для оприлюднення: 29.12.2023. Зареєстровано: 29.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 01.01.2024.
Дата набрання законної сили: 29.09.2023
Номер судового провадження: 3-6695/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		       
		 
		печерський районний суд міста києва
		Справа № 757/30989/23-п 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		18 вересня 2023 року суддя Печерського районного суду м. Києва Білоцерківець О.А., за участю секретаря Пархоменко М.О., прокурора Сказка Р., захисників Шевченко Ю.Г., Алексєєва І.С., Янчук А.В., особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, що надійшли з Національного агентства з питань запобігання корупції, про притягнення  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народного депутата України ІХ скликання Верховної Ради України, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1, 2 ст.172-7 КУпАП
		ВСТАНОВИВ:
		Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 39-01/22, складеного Головою Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_2 , ОСОБА_1 31.08.2022 як народний депутат України, реалізуючи повноваження секретаря Комітету Верховної Ради України з питань молоді і спорту, всупереч вимогам пп. 2, 3 ч. 1 ст. 28 та ч. 2 ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції» не повідомив комітет як колегіальний орган про реальний конфлікт інтересів та, діючи в умовах реального конфлікту інтересів, узяв участь у прийнятті цим Комітетом рішення, згідно з яким Верховній Раді України рекомендовано прийняти за основу проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про фізичну культуру і спорт» щодо розмежування спортивних заходів і змагань» (№ 7719 від 31.08.2022), у якому порушувалось питання, що становило його приватний інтерес.
		Відповідальність за вказані порушення передбачена ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.
		У судовому засіданні захисник Шевченко Ю.Г. зазначила, що у ОСОБА_1 як секретаря Комітету Верховної Ради України з питань молоді і спорту під час участі у прийнятті цим Комітетом рішення, згідно з яким Верховній Раді України рекомендовано прийнято за основу проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про фізичну культуру і спорт» щодо розмежування спортивних заходів і змагань» (№ 7719 від 31.08.2022), був відсутність приватний інтерес, як обов`язкова складова реального конфлікту інтересів, що і свідчить про відсутність події та складу адміністративного правопорушення.
		Уповноваженою особою не доведено факту обізнаності ОСОБА_1 під час голосування на засіданні Комітету за Законопроект про факт звернення його брата з листом до Голови Комітету щодо підтримки Законопроекту. Тому жодних службових повноважень щодо близької особи ОСОБА_1 не міг реалізувати.
		Також захисник Шевченко Ю.Г. вказала, що уповноваженою особою зазначено, що приватний інтерес ОСОБА_1 полягав у тому, що Законопроект надавав можливість ФК «Динамо» Київ контролювати свої медіа-права, які на момент прийняття рішення УПЛ від 12.08.2022 № 147 реалізовувалися відповідно до Рамкової угоди про співробітництво від 30.06.2017, укладеної з ТОВ «Рєал Істейт-ТВ» та ТОВ «Гравіс-Кіно». Однак вказане не відповідає дійсності, оскільки не підтверджується жодним доказом, адже прийняття законопроекту жодним чином не розширило чи звузило права футбольних клубів на контроль своїх медіа-прав.
		Крім того, законопроект підтримала конституційна більшість народних депутатів під час голосування на пленарному засіданні ВРУ.
		Тобто, ОСОБА_1 жодним чином не вплинув та не міг вплинути на прийняття законопроекту.
		Захисники Алексєєв І.С., Янчук А.В. зазначили, що уповноваженою особою не надано жодного доказу наявності у ОСОБА_1 факту суперечності між приватним інтересом і службовими повноваженнями із зазначенням того, у чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення та докази наявності у ОСОБА_1 факту реальної суперечності між приватним та службовим інтересом, яке б вплинуло на об`єктивність або неупередженість рішення.
		ОСОБА_1 зазначив, що не є автором, співавтором законопроекту, та не брав участі у його розробці. Підтримав позицію захисників та просив закрити провадження за відсутності складу адміністративного правопорушення.
		Прокурор Сказко Р. протокол підтримав та просив встановити вину ОСОБА_1 та накласти адміністративне стягнення. 
		Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить наступного висновку.
		Протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1, 2 ст.172-7 КУпАП, складений Головою Національного агентства з питань запобігання корупції Новіковим О.Ф., відповідає вимогам ст.255 КУпАП.
		Згідно зі ст. 89 Конституції України Верховна Рада України для здійснення законопроектної роботи, підготовки і попереднього розгляду питань, віднесених до її повноважень, виконання контрольних функцій відповідно до Конституції України створює з числа народних депутатів України комітети Верховної Ради України та обирає голів, перших заступників, заступників голів та секретарів цих комітетів.
		Відповідно до ст. 6 Закону України «Про статус народного депутата України» народний депутат України у порядку, встановленому законом, зокрема, бере участь у роботі комітетів, тимчасових спеціальних комісій, тимчасових слідчих комісій, утворених Верховною Радою України.
		Народний депутат України, який є членом комітету, тимчасової спеціальної чи тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України, має право вносити пропозиції про розгляд на засіданнях відповідного комітету, тимчасової спеціальної чи тимчасової слідчої комісії будь-якого питання, що належить до їх компетенції, а також брати участь в обговоренні питань, що вносяться на розгляд комітету, тимчасової спеціальної чи тимчасової слідчої комісії (ч. 4 ст. 14 Закону України «Про статус народного депутата України»).
		Згідно зі ст. 44 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» за результатами розгляду питань на засіданнях комітетів більшістю голосів присутніх, за винятком випадків, передбачених Законом, приймаються акти, зазначені в ч. 1 ст. 49 Закону.
		Так, Постановою Верховної Ради України від 29.08.2019 №19-ІХ «Про перелік і предмети відання комітетів Верховної Ради України дев`ятого скликання» утворено Комітет з питань молоді і спорту (далі - Комітет).
		Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 29.08.2019 № 20-ІХ «Про обрання голів, перших заступників, заступників голів, секретарів, членів комітетів Верховної Ради України дев`ятого скликання» ОСОБА_1 обрано секретарем Комітету.
		Згідно з ч. 1, 3 ст. 93 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» кожен законопроект, проект іншого акта після його реєстрації не пізніш як у п`ятиденний строк направляється Головою Верховної Ради України або відповідно до розподілу обов`язків Першим заступником, заступником Голови Верховної Ради України в комітет, який відповідно до предметів відання комітетів визначається головним з підготовки і попереднього розгляду законопроекту, проекту іншого акта, а також у комітет, до предмета відання якого належать питання бюджету, для проведення експертизи щодо його впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, комітет, до предмета відання якого належать питання боротьби з корупцією, для підготовки експертного висновку щодо його відповідності вимогам антикорупційного законодавства та в комітет, до предмета відання якого належить оцінка відповідності законопроектів міжнародно-правовим зобов`язанням України у сфері європейської інтеграції для підготовки експертного висновку.
		Головний комітет не пізніш як у тридцятиденний строк попередньо розглядає законопроект, проект іншого акта і ухвалює висновок щодо доцільності включення його до порядку денного сесії Верховної Ради. До висновку головного комітету додаються висновки комітетів, до предметів відання яких належать питання відповідно бюджету, боротьби з корупцією та оцінки відповідності законопроектів міжнародно-правовим зобов`язанням України у сфері європейської інтеграції, які мають бути подані до головного комітету у 21-денний строк з дня отримання законопроекту, проекту іншого акта для надання висновку.
		У Верховній Раді України 30.08.2022 за № 7719 зареєстровано проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про фізичну культуру і спорт» щодо розмежування спортивних заходів і змагань», ініціатором якого виступили народні депутати України ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 . 
		Того ж дня Законопроект надіслано на розгляд Комітету, визначеного головним з його підготовки і попереднього розгляду.
		Згідно з протоколом засідання Комітету від 31.08.2022 № 49 на його засіданні був присутній ОСОБА_1 . Другим питанням порядку денного відповідно до Протоколу був розгляд Законопроекту.
		З Протоколу, а також зі стенограми засідання Комітету від 31.08.2022 вбачається, що ОСОБА_1 взяв участь в обговоренні Законопроекту, за результатами якого Комітетом ухвалено рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти вказаний проект закону за основу. При цьому ОСОБА_1 проголосував «за» прийняття такого рішення.
		Отже, 31.08.2022 як народний депутат України та секретар Комітету Суркіс Г.М. взяв участь в ухваленні Комітетом (колегіальним органом) рішення, яким Верховній Раді України рекомендовано прийняти Законопроект за основу.
		Надалі за результатами розгляду Законопроекту на пленарному засіданні 06.09.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України № 2563-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про фізичну культуру і спорт» щодо розмежування спортивних заходів і змагань».
		Відповідно до ст. ст. 7, 254, 279 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
		Згідно зі ст. 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.
		Дії особи, поведінка якої є предметом дослідження, у кожному випадку потрібно оцінювати у контексті положень ст. 9 КУпАП, де закріплено поняття адміністративного правопорушення. Відповідно до цієї норми - адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, вчинена суб`єктом правопорушення, і за яку передбачено адміністративну відповідальність. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає адміністративну відповідальність.
		Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Відповідно до ст. 172-7 КУпАП неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, встановлена відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
		Згідно примітки ст. 172-7 КУпАП, під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
		Разом з тим, у ОСОБА_1 як секретаря Комітету Верховної Ради України з питань молоді і спорту, під час участі у прийнятті цим Комітетом рішення, згідно з яким Верховній Раді України рекомендовано прийнято за основу проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про фізичну культуру і спорт» щодо розмежування спортивних заходів і змагань» (№ 7719 від 31.08.2022), був відсутність приватний інтерес, як обов`язкова складова реального конфлікту інтересів.
		Згідно протоколу уповноваженою особою зазначено, що 31.08.2022 Президент ФК «Динамо» Київ Ігор Суркіс, Президент СК «Дніпро-1» Дніпро Юрій Береза, Президент ФК «Зоря» Луганськ Євгеній Гєллєр , Президент ФК «Рух» Львів Григорій Козловський, а також Генеральний директор ФК «Металіст» Харків Олександр Ворошилов звернулися до Голови Комітету ОСОБА_3 з колективним зверненням, у якому висловлено аргументи на користь необхідності внесення змін до Закону України «Про фізичну культуру спорт», ідентичні тим, що передбачалися Законопроектом, розглянутим на засіданні Комітету 31.08.2022.
		Проте уповноваженою особою не надано фактів обізнаності ОСОБА_1 під час голосування на засіданні Комітету за Законопроект про факт звернення його брата з листом до Голови Комітету щодо підтримки Законопроекту. Тому жодних службових повноважень щодо близької особи ОСОБА_1 не міг реалізувати з усвідомленням саме мети досягнення приватного інтересу.
		Відповідно до протоколу уповноваженою особою зазначено, що приватний інтерес ОСОБА_1 полягав у тому, що Законопроект надавав можливість ФК «Динамо» Київ контролювати свої медіа-права, які на момент прийняття рішення УПЛ від 12.08.2022 № 147 реалізовувалися відповідно до Рамкової угоди про співробітництво від 30.06.2017, укладеної з ТОВ «Рєал Істейт-ТВ» та ТОВ «Гравіс-Кіно».
		Однак уповноваженою особою не надано підтвердження, що прийняття Законопроекту розширило чи звузило права футбольних клубів на контроль своїх медіа-прав.
		Захисниками доведено, що Законопроект не надав організаторам спортивних заходів, зокрема, футбольним клубам, нових (додаткових) можливостей контролювати свої медіа права, порівняно з тими, що були у них до прийняття Законопроекту.
		Відповідно до протоколу уповноваженою особою зазначено, що приватний інтерес ОСОБА_1 полягав у тому, що прийняття Законопроекту надавав змогу ФК «Динамо» Київ уникнути санкцій, передбачених Дисциплінарними правилами УАФ, закріплених у Статуті УАФ, що як наслідок свідчить про усвідомлення власниками та керівництвом ФК «Динамо» Київ можливості накладення на них таких санкцій, які б призвели, зокрема, до зменшення його загального прибутку.
		Однак з протоколу не вбачається, що зазначене рішення УПЛ було скасовано у зв`язку з прийняттям Законопроекту. Так само з тексту Законопроекту не вбачається, що його прийняття впливає на чинність зазначеного Рішення УПЛ.
		Також уповноваженою особою не доведено факт обізнаності ОСОБА_1 про існування ризику застосування до ФК «Динамо» Київ санкцій за Дисциплінарними правилами УАФ, про наявність підстав для застосування яких зазначено у протоколі.
		У судовому засіданні не спростовано, що ОСОБА_1 діяв виключно у публічних інтересах. Захисники вказують, що СК «Дніпро-1» зазначає, що прийняття законопроекту дозволило уникнути різночитань відповідних норм між футбольними клубами, які самостійно розпоряджалися своїми телеправами. Крім того, таку визначеність підтримали і футбольні вболівальники, які продовжують дивитись безкоштовні матчі. Аналогічну позицію висловив і ФК «РУХ» Львів, і ФК «Зоря» та ФК «Динамо» Київ.
		Асоціацією футболу міста Києва також висловлено позицію, що прийняття законопроекту мало лише позитивні наслідки, адже дозволило, зокрема, київському клубу ФК «Динамо» Київ самостійно розпоряджатися власними телеправами і безкоштовно у відкритому доступі транслювати свої домашні футбольні матчі.
		Відповідно до протоколу, як суперечність між нібито приватним інтересом ОСОБА_1 та його повноваженнями НАЗК зазначено, що при голосуванні на засіданні відповідного комітету парламенту за прийняття Законопроекту ОСОБА_1 нібито врахував інтереси свого брата як президента ФК «Динамо» Київ та проігнорував інтереси більшості учасників УПЛ, що в розумінні Закону України «Про запобігання корупції», є реальним конфліктом інтересів.
		Однак, протокол не містить посилань, у чому саме полягають зазначені інтереси більшості учасників УПЛ, на підставі чого, і як саме вони мали бути враховані ОСОБА_1 .. Також, у протоколі не наводяться докази обізнаності ОСОБА_1 , щодо інтересів більшості учасників УПЛ.
		Протокол не містить пояснень, яким чином прийняття Законопроекту перешкоджає ініціативі членів УПЛ передавати майнові права на користь УПЛ та відсутні твердження та докази стосовно того, що прийняття Законопроекту буде якимось чином впливати на правовідносини футбольних клубів з УПЛ стосовно прав трансляції спортивних заходів.
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про статус народного депутата України», Народний депутат України є обраний відповідно до Закону України "Про вибори народних депутатів України" представник Українського народу у Верховній Раді України і уповноважений ним протягом строку депутатських повноважень здійснювати повноваження, передбачені Конституцією України та законами України. Народний депутат здійснює свої повноваження на постійній основі. При виконанні своїх повноважень народний депутат керується Конституцією України, законами України та загальновизнаними нормами моралі».
		Відповідно до статті 11 Закону України «Про статус народного депутата України» народний депутат має право висловлювати свою думку щодо кожного питання, яке розглядається на засіданні.
		Відповідно до ст. 44 «Про комітети Верховної Ради України» голосування на засіданні комітету здійснюється членами комітету особисто і відкрито. В установлених законом випадках проводиться таємне голосування шляхом подачі бюлетенів. Підрахунок результатів під час відкритого голосування здійснюється секретарем комітету, а у разі його відсутності - визначеним головуючим на засіданні членом комітету. Результати голосування заносяться до протоколу засідання комітету із зазначенням кількості голосів "за", "проти", "утримались". За пропозицією, підтриманою не менш як третиною присутніх на засіданні членів комітету, до протоколу засідання комітету заносяться поіменні результати голосування.
		За результатами розгляду питань на засіданнях комітетів більшістю голосів присутніх, за винятком випадків, передбачених Законом, приймаються акти, зазначені в частині першій статті 49 цього Закону.
		Відповідно до матеріалів справи та стенограми засідання законопроект підтримала конституційна більшість народних депутатів під час голосування на пленарному засіданні ВРУ. Суд вважає встановленим, що ОСОБА_1 жодним чином не вплинув та не міг вплинути на прийняття законопроекту.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП встановлено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
		Враховуючи викладене, ОСОБА_1 не мав реального конфлікту інтересів між приватним інтересом та службовими повноваженнями, який би впливав на об`єктивність або неупередженість прийнятих рішень або ж на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
		Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Відповідальність за ч.2 ст.172-7 КУпАП передбачена за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів. 
		У примітці 2 до статті 172-7 КУпАП вказано, що у цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
		У цьому випадку при виконанні своїх повноважень виключається корупційний інтерес, тому суддя приходить до висновку про відсутність події адміністративного правопорушення.
		За таких обставин, провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 247, 283, 284, 287 КУпАП України, суддя
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно  ОСОБА_1 за ч.1, 2 ст.172-7 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю події адміністративного правопорушення.
		Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, захисником протягом 10 днів з дня її винесення.
		Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.
		 
		 
		Суддя О.А. Білоцерківець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...