Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 296/9322/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 29.12.2023. Зареєстровано: 30.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 01.01.2024.
Дата набрання законної сили: 09.01.2024
Номер судового провадження: 2-а/296/168/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 296/9322/23
		2-а/296/168/23
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		29 грудня 2023 рокум.Житомир
		 
		 
		Корольовський районнийсуд м.Житомирау складіголовуючої суддіПетровської М.В.,розглянувши вписьмовому провадженніадміністративну справуза позовомОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серії ЕГА №1176309, -
		встановив:
		ОСОБА_1 звернувся до Корольовського районного суду м.Житомира через систему "Електронний суд" із позовною заявою, відповідно до змісту якої просить постанову серії ЕГА №1176309, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.182 КУпАП - скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
		В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 15 вересня 2023 року о 00 год 52 хв інспектором полку Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції капітаном поліції Волошиною Оленою Миколаївною було розглянуто матеріали адміністративної справи стосовно нього, за результатами чого винесено постанову серії ЕГА №1176309, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.182 КУпАП. З тексту постанови вбачається, що він гучно кричав, шум проникав за межі його квартири, що заважало іншим мешканцям багатоквартирного будинку. Вважає постанову протиправною та необґрунтованою, оскільки: при розгляді справи не були з`ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в його діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність; у зв`язку з неволодінням державною мовою та не призначенням перекладача він був позбавлений можливості надати пояснення по суті справи; відсутні докази на підтвердження того, що рівень шуму з його квартири перевищував рівень, установлений санітарними нормами для відповідного часу доби, а саме рівень у 30 децибел.
		Ухвалою судді Корольовського районного суду м.Житомира від 18 жовтня 2023 року у даній справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін та зобов`язано Департамент патрульної поліції надати на адресу суду належним чином завірені копії матеріалів, які стали підставою для винесення постанови про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення серії ЕГА №1176309 від 15.09.2023.
		02 листопада 2023 року на адресу Корольовського районного суду м.Житомира від представника відповідача Департаменту патрульної поліції - Кравченка Миколи Миколайовича надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . В обґрунтування поданого відзиву представник відповідача зазначає, що інспектором Волошиною О.М. дотримано процедуру розгляду справи та правомірно винесено оскаржувану постанову, натомість, твердження позивача щодо не володіння мовою, якою ведеться адміністративне судочинство є необґрунтованим, оскільки він має постійне зареєстроване місце проживання, отримав посвідку на постійне проживання в Україні та посвідчення водія. Також вказує, що вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується письмовими поясненнями сусідів по багатоквартирному будинку, в якому він проживає, згідно яких позивач постійно порушує режим тиші, голосно кричить, гупає в стіни, на зауваження сусідів не реагує, поводить себе агресивно. 
		07 грудня 2023 року на адресу Корольовського районного суду м.Житомира від представника позивача - адвоката Скринника Андрія Валерійовича надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає, що твердження відповідача не ґрунтуються на вимогах законодавства, а тому не можуть бути підставою для відмови в позові, оскільки: наявність у позивача посвідчення водія та посвідки на постійне проживання не позбавляє його права на залучення перекладача, при цьому припущення відповідача не враховують можливу присутність перекладача під час комунікацій з органами виконавчої влади, а також очевидну різницю в необхідних рівнях володіння мовою під час адміністративного судочинства та під час вирішення побутових питань; надані відповідачем до відзиву пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не містять відомостей про позивача як особу, що можливо створювала шум; у позивача, який є батьком 6-ти дітей, не відібрано пояснень; матеріали справи не містять даних щодо того, чи мав місце шум при прибутті поліцейських.
		Відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Згідно ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
		Перевіривши матеріали справи, всебічно й повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і відзив, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
		Cудом встановлено, що згідно наявних в матеріалах справи копій свідоцтв про народження та посвідчення серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 є батьком шістьох неповнолітніх дітей.
		15 вересня 2023 року інспектором полк - 1 полку УПП бат.ТОР рота 1 взводу Управління патрульної поліції в Житомирській області капітаном поліції Волошиною Оленою Миколаївною було винесено постанову серії ЕГА №1176309 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої ОСОБА_1  притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.182 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
		Згідно змісту вищевказаної постанови, 15.09.2023 о 00:52:11 в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 гучно кричав, причому шум проникав за межі приміщення його квартири та заважав іншим мешканцям багатоквартирного будинку, де це допускати заборонено з 22:00 до 08:00 год, чим порушив ст.24 ЗУ Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення.
		Не погоджуючись з постановою серії ЕГА №1176309 від 15.09.2023, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.
		Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
		Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути притягнутий заходам адміністративного примусу у зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, передбаченому законом.
		Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Згідно п.8 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
		Відповідно до ст.24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни при здійсненні будь-яких видів діяльності з метою відвернення і зменшення шкідливого впливу на здоров`я населення шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів зобов`язані: здійснювати відповідні організаційні, господарські, технічні, технологічні, архітектурно-будівельні та інші заходи щодо попередження утворення та зниження шуму до рівнів, установлених санітарними нормами; забезпечувати під час роботи закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу, культури, при проведенні концертів, дискотек, масових святкових і розважальних заходів тощо рівні звучання звуковідтворювальної апаратури та музичних інструментів у приміщеннях і на відкритих площадках, а також рівні шуму в прилеглих до них жилих і громадських будівлях, що не перевищують рівнів, установлених санітарними нормами; вживати заходів щодо недопущення впродовж доби перевищень рівнів шуму, встановлених санітарними нормами, в таких приміщеннях і на таких територіях (захищені об`єкти): 1) жилих будинків і прибудинкових територіях; 2) лікувальних, санаторно-курортних закладів, будинків-інтернатів, закладів освіти, культури; 3) готелів і гуртожитків; 4) розташованих у межах населених пунктів закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу; 5) інших будівель і споруд, у яких постійно чи тимчасово перебувають люди; 6) парків, скверів, зон відпочинку, розташованих на території мікрорайонів і груп житлових будинків. Шум на захищених об`єктах при здійсненні будь-яких видів діяльності не повинен перевищувати рівнів, установлених санітарними нормами для відповідного часу доби. У нічний час, із двадцять другої до восьмої години на захищених об`єктах забороняються гучний спів і викрики, користування звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму, проведення салютів, феєрверків, використання піротехнічних засобів.
		Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 22 лютого 2019 року №463 затверджено «Державні санітарні норми допустимих рівнів шуму в приміщенні житлових та громадських будинків і на території житлової забудови» (далі - Державні санітарні норми).
		Пунктом 1 Державних санітарних норм передбачено, що вимоги цих Державних санітарних норм встановлюють допустимі рівні шуму, який проникає в приміщення житлових i громадських будинків від зовнішніх та внутрішніх джерел, i допустимі piвнi шуму на території житлової забудови.
		Допустимі piвні звуку в приміщеннях житлових і громадських будинків та на території житлової забудови слід приймати згідно з додатком 1 до цих Санітарних норм (п.3 Державних санітарних норм).
		Відповідно до додатку 1 Державних санітарних норм, у житлових приміщеннях житла І і II категорій, допускається рівень шуму: в день до 40 децибел, в ніч до 30 децибел, в залах кафе, їдалень, барів, ресторанів, цілодобово до 55 децибел.
		Згідно п.4.3.1 Санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку ДСН 3.3.6.037-99, затверджених постановою № 37 від 01.12.99 Головного державного санітарного лікаря України, вимірювання шуму в октавних смугах або рівня шуму проводиться за допомогою шумоміра, який відповідає діючим вимогам Держстандарту України і має посвідчення про перевірку.
		Згідно положень ч.1 ст.182 КУпАП порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від п`яти до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і накладення штрафу на посадових осіб та громадян суб`єктів господарської діяльності від п`ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Частиною 1 статті 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені, в тому числі і ч.1 ст.182 КУпАП.
		За приписами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. 
		Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
		Згідно ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
		Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
		Системний аналіз вказаних норм дозволяє зробити висновок про те, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами (постанова Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі №524/5741/16-а).
		Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування.
		Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Згідно доданих до поданого відзиву на позовну заяву письмових пояснень ОСОБА_3 від 15 вересня 2023 року вбачається, що 14.09.2023 о 23 год 43 хв за адресою: АДРЕСА_2 , його сусід з квартири АДРЕСА_3 голосно кричав та стукав у свої квартирі, при цьому, дані дії відбуваються систематично, на зауваження гр. ОСОБА_4 не реагує, поводить себе агресивно. 
		Згідно письмових пояснень ОСОБА_2 від 15 вересня 2023 року, ОСОБА_1 , який є його сусідом, постійно порушує режим тиші, зокрема 14.09.2023 о 23:40 з квартири ОСОБА_1 №193 було чутно крики, кроки та стук по стінам, які заважають спати, у зв`язку з чим йому зроблено зауваження, на яке він не реагував, що стало підставою для виклику поліції.
		Разом з тим, в ході розгляду справи відповідачем не надано суду достатніх доказів, які б вказували на доведеність виявленого порушення з боку ОСОБА_1 в частині перевищення ним вночі допустимого piвня шуму у житловому приміщенні (понад 30 децибел), та порушення вимог ст.24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».
		Додані до поданого відзиву на позовну заяву пояснення самі по собі не підтверджують наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.182 КУпАП.
		Інших доказів,а саме:замірів рівняшуму задопомогою сертифікованогошумометра тавідеозапису зфіксацією правопорушення,відповідачем доматеріалів справине надано,відомості щодоїх наявностів оскаржуванійпостанові відсутні,що свідчить про те, що висновки інспектора щодо порушення позивачем норм статті 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» є лише припущеннями.
		Крім того, оспорювана постанова містить лише посилання на порушення позивачем ст.24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» без вказівки на відповідну її частину, яка є загальною, що не відповідає приписам ч.2 ст.283 КУпАП (необхідність зазначення в змісті постанови нормативного акта, що передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення).
		Суд не досліджує інші аргументи сторін, покладені в основу позову та відзиву, оскільки такі не впливають на висновки суду у цій справі.
		В контексті наведеного необхідно також відзначити, що згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		Згідно ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Пунктом 3 частини третьої статті 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
		Враховуючи відсутність належних доказів правомірності винесеної постанови серії ЕГА №1176309 від 15 вересня 2023 року, суд дійшов висновку про необхідність скасування спірної постанови, а отже задоволення позову в цій частині.
		Разом з тим, у постанові Верховного Суду від 29.04.2021 у справі №588/589/16-а (провадження №К/9901/34755/18) сформовано позицію, що системний аналіз норм КУпАП та КАС України щодо компетенції судів у справах про адміністративні правопорушення дозволяє дійти висновку, що право закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення належить лише органу, який розглядає таку справу або ж суду, у передбачених статтею 221 КУпАП випадках, та не відноситься до компетенції адміністративного суду, який перевіряє законність винесення суб`єктом владних повноважень постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
		За такихобставин,суд дійшоввисновку,що позовнавимога вчастині закриттяпровадження усправі проадміністративне правопорушеннястосовно позивача ОСОБА_1 за ч.1 ст.182 Кодексу України про адміністративні правопорушення задоволенню не підлягає.
		Відповідно до ст.139 КАС України, з Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 536,80 грн.
		Керуючись статтями 72-77, 90, 241-246, 257, 262, 268-272, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, -
		ухвалив:
		Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ) до Департаменту патрульної поліції (м.Київ, вул.Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серії ЕГА №1176309 - задовольнити частково.
		Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА №1176309 від 15 вересня 2023 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.182 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		У задоволенні позовних вимог в частині закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 - відмовити.
		Стягнути з Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 536,80 грн (п`ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок).
		Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повний текст рішення складено 29 грудня 2023 року.
		 
		Cуддя М. В. Петровська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...