Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 200/6342/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.
Надіслано судом: 29.12.2023. Зареєстровано: 30.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 01.01.2024.
Дата набрання законної сили: 23.05.2024
Результат оскарження 23.05.2024 Перший апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Україна
		Донецький окружний адміністративний суд 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		29 грудня 2023 року Справа№200/6342/23 
		 
		 
		Донецький окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді Духневича О.С.,
		розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛОДКЕ ЖИТТЯ» (адреса: 84306, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Олекси Тихого, буд. 1-А; код ЄДРПОУ 45140265) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті (адреса: 03135, м. Київ, пл. Перемоги, буд. 14, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови,-
		 
		 ВСТАНОВИВ:
		 
		08 листопада 2023 року (03 листопада 2023 року направлено засобами поштового зв`язку) до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛОДКЕ ЖИТТЯ», в якій позивач просить суд:
		- визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 19.10.2023 № 034903 про застосування штрафу в розмірі 17000,00 грн.
		Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 26.09.2023 року водій ТОВ «СОЛОДКЕ ЖИТТЯ» ОСОБА_1 під керуванням автомобілем ІVЕСО (державний номер- НОМЕР_1 ) здійснював доставку вантажу, який належить ТОВ «СОЛОДКЕ ЖИТТЯ» в торгові точки клієнтів на підстав виписаної Товарно-транспортної накладної ТОВ «СОЛОДКЕ ЖИТТЯ».
		Транспортний засіб ІVЕСО згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 належить ТОВ «КАРАВАН-САРАЙ», який останній передав в оренду ТОВ «СОЛОДКЕ ЖИТТЯ» на підставі договору оренди рухомого майна №01/01/23-2 від 01.01.2023 року.
		26.09.2023 працівниками Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті було проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, під час якої зупинено транспортний засіб марки ІVЕСО (державний номер НОМЕР_1 ).
		За результатами перевірки було виявлено факт порушення ст. 34 та 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.
		Постановою Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті від 19.10.2023 № 034903 за порушення вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн. на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
		Позивач вважає постанову протиправною, оскільки:
		- ТОВ «СОЛОДКЕ ЖИТТЯ» не надавав послуг з перевезення вантажу іншим особам, а вантаж який перевозився був власністю позивача та переміщувався з метою задоволення особистих господарських потреб;
		- порядок облаштування транспортного засобу тахографом передбачено законодавством лише для осіб, які надають послуги з перевезення вантажів та пасажирів;
		- у ТОВ «СОЛОДКЕ ЖИТТЯ» відсутній вид економічної діяльності - перевезення вантажів, а відповідно до пункту 1.3 Інструкції № 385 вона поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).
		Тому з метою захисту своїх прав звернувся до суду із цим адміністративним позовом.
		Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.11.2023 року, зазначена вище справа була розподілена та передана судді Духневичу О.С.
		Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09.11.2023 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 262 КАС України.
		Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Донецьким окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
		24.11.2023 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
		Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначає, що 26.09.2023 працівниками Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті було проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, під час якої зупинено транспортний засіб марки ІVЕСО (державний номер НОМЕР_1 ).
		За результатами перевірки було виявлено факт порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, про що було складено акт № АР 004752 від 26.09.2023.
		Водій зі змістом акту № АР 004752 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 26.09.2023 був ознайомлений та підписав його, зазначивши про незгоду з актом та те, що транспортний засіб орендований позивачем у ТОВ «Караван-Сарай».
		Відповідач зазначив, що згідно з відомостями, які містяться у товарно-транспортній накладній № АН91-29ІЕ (1) від 26.09.2023, яка була надана позивачем до Відділу, в якості «перевізника», «вантажовідправника» та «вантажоодержувача» указано ТОВ «Солодке Життя». При чому, законодавством не передбачено заборона визначення у товарно-транспортній накладній одного і того самого підприємства в якості «перевізника» та «вантажоодержувача».
		Крім того, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який надано до суду в розділі видів економічної діяльності у останнього навіть зазначено вид економічної діяльності «49.41 Вантажний автомобільний транспорт», що свідчить про відповідність його видів економічної діяльності до приналежності йому статусу «автомобільного перевізника».
		Таким чином, позивач у розумінні приписів Закону України «Про автомобільний транспорт» був перевізником з огляду на визначенням його перевізником у товарно-транспортній накладній та приналежності на праві користування транспортного засобу.
		15.12.2023 на адресу суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову.
		18.12.2023 на адресу суду від позивача надійшли додаткові докази до заяви про забезпечення позову.
		Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18.12.2023 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛОДКЕ ЖИТТЯ» про забезпечення адміністративного позову у справі № 200/6342/23 задоволено частково. Забезпечено адміністративний позов шляхом зупинення стягнення на підставі постанови Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті від 19.10.2023 № 034903 в межах виконавчого провадження ВП № 73604896 до набрання законної сили рішенням суду по справі № 200/6342/23.
		Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
		Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
		Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
		Товариство з обмеженою відповідальністю «СОЛОДКЕ ЖИТТЯ», згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстроване юридичною особою з 21.11.2022 Номер запису: 1010351020000001011, вид діяльності: 46.34 Оптова торгівля напоями (основний); 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами; 46.32 Оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами; 46.36 Оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами; 46.37 Оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами; 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою; ракоподібними та молюсками; 82.92 Пакування; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; 46.77 Оптова торгівля відходами та брухтом; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.21 Роздрібна торгівля фруктами й овочами в спеціалізованих магазинах; 47.22 Роздрібна торгівля м`ясом і м`ясними продуктами в спеціалізованих магазинах; 47.23 Роздрібна торгівля рибою, ракоподібними та молюсками в спеціалізованих магазинах; 47.24 Роздрібна торгівля хлібобулочними виробами, борошняними та цукровими кондитерськими виробами в спеціалізованих магазинах; 47.29 Роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.10 Складське господарство; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 62.02 Консультування з питань інформатизації; 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 38.11 Збирання безпечних відходів; 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; 45.19 Торгівля іншими автотранспортними засобами; 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 46.17 Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.44 Оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 77.33 Надання в оренду офісних машин і устаткування, у тому числі комп`ютерів.
		01.01.2023 між ТОВ «КАРАВАН-САРАЙ» (орендодавець) та ТОВ «СОЛОДКЕ ЖИТТЯ» (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна № 01/01/23-2.
		Відповідно до умов вказаного договору ТОВ «КАРАВАН-САРАЙ» передає, а ТОВ «СОЛОДКЕ ЖИТТЯ» приймає в строкове платне володіння та користування на умовах оренди рухоме майно, кількість та найменування автомобілів визначеного в Акті прийому-передачі, який є невід`ємною частиною цього договору.
		01.01.2023 між ТОВ «КАРАВАН-САРАЙ» та ТОВ «СОЛОДКЕ ЖИТТЯ» укладено акт прийому-передачі майна згідно договору оренди нерухомого майна від 01.01.2023 № 01/01/23-2.
		Згідно вказаного акту ТОВ «КАРАВАН-САРАЙ» передав, а ТОВ «СОЛОДКЕ ЖИТТЯ» прийняв транспортні засоби, зокрема автомобіль ІVЕСО (державний номер- НОМЕР_1 ).
		Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі графіка проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) від 22.09.2023 № 65634/23/27 та направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 22.09.2023 № 000104, посадовими особами Укртрансбезпеки 26.09.2023 року проводилась рейдова перевірка в с. Широке, перехрестя вулиць Об`їзна дорога та перехрестя вул. Соборна.
		Під час проведення рейду 26.09.2023, був зупинений транспортний засіб марки IVECO, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 .
		За результатом перевірки, посадовими особам Укртрансбезпеки складено акт № 004752 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 26.09.2023, яким встановлено порушення ст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абз. 3 ч. 1: перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме, відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.
		У акті перевірки містяться відмітка про те, що водій не згоден з актом перевірки та підписаний водієм.
		Про розгляд справи позивача повідомлено листом Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби з безпеки на транспорті за № 78285/38/24-23 від 11.10.2023 року.
		19.10.2023 року до Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби з безпеки на транспорті надійшли пояснення ТОВ «СОЛОДКЕ ЖИТТЯ», в яких позивач зазначив, що 26.09.2023 працівниками Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті було проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, під час якої зупинено транспортний засіб марки ІVЕСО (державний номер НОМЕР_1 ).
		За результатами перевірки було складено акт № 004752 про порушення ст. 34 та 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.
		З вказаним актом позивач не згодний, оскільки ТОВ «СОЛОДКЕ ЖИТТЯ» здійснює доставку власного вантажу до торгових точок своїх клієнтів без комерційної основи, що є невірним у трактуванні працівників Укртрансбезпеки.
		Під час розгляду справи надані позивачем пояснення було враховано.
		19.10.2023 в. о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби з безпеки на транспорті прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 034903, якою, за порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» до ТОВ «СОЛОДКЕ ЖИТТЯ» застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000 грн. відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
		Не погодившись із прийнятою постановою, позивач звернувся з цим позовом до суду.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
		Згідно абзацу 3 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року №442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті реорганізована шляхом злиття з Державною інспекцією України з безпеки на морському та річковому транспорті, та утворено Державну службу України з безпеки на транспорті.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі по тексту - Положення №103), відповідно до пункту 1 якого, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
		Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про автомобільний транспорт» № 2344-III від 05.04.2001, відповідно до статті 1 якого автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами (далі - Закон № 2344-III).
		Згідно зі ст. 6 Закону № 2344-III державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на рік. Орган державного контролю не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку проведення планової перевірки письмово повідомляє про це автомобільного перевізника, якого буде перевіряти. Позапланові перевірки проводяться лише на підставі заяви (повідомлення в письмовій формі) про порушення автомобільним перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт уповноваженими особами органів, яким надано право здійснення державного контролю, з метою перевірки наведених фактів та виконання припису про порушення зазначеного законодавства. Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.
		На виконання вимог ст. 6 Закону № 2344-III, постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок № 1567), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.
		Згідно з п. 2 Порядку № 1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
		За умовами п. 3 Порядку № 1567 визначено, що органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.
		Відповідно до п. 4 Порядку №1567 державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
		Згідно із п. 12 - 14 Порядку №1567, рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.
		Графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.
		Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
		Умовами п. 15 Порядку № 1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону № 2344-III документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом, додержання водієм режиму праці та відпочинку, виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
		У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3, що встановлено п. 21 Порядку № 1567.
		Відповідно до статті 18 Закону № 2344-III з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням. Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю. Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.
		Також, згідно ст. 34 Закону № 2344-III автомобільний перевізник повинен, зокрема виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.
		Отже, в розумінні вказаної норми контроль за роботою водіїв повинен здійснюватися перевізником незалежно від протяжності маршрутів, а також від виду перевезення (внутрішнього чи міжнародного).
		Статтею 48 Закону № 2344-III передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення.
		Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
		для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
		для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
		Таким чином, до переліку документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів визначених статтею 48 Закону № 2344 віднесено також інші документи, що передбачені законодавством.
		Відповідно до положень статті 49 Закону № 2344-III, водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень, дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку.
		Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затверджена наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 385 (далі - Інструкція № 385) визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.
		Пунктом 1.3 Інструкції № 385 визначено, що ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).
		Відповідно до пункту 1.4 Інструкції № 385 терміни вживаються у такому значенні:
		- контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;
		- картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі;
		- тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР (994_016).
		Згідно з пунктом 2.4 Інструкції № 385, транспортні засоби, призначені для перевезення небезпечних вантажів, обладнують тахографами з урахуванням положень пунктів 2.1 - 2.3 цього розділу та відповідно до законодавства щодо встановлення вимог до конструкцій таких транспортних засобів.
		Відповідно до пункту 3.3 Інструкції № 385, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:
		- забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;
		- своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;
		- використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;
		- має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;
		- у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);
		- у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
		Згідно п. 3.5. Інструкції № 385, перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії.
		Відповідно до п. 3.6 перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.
		Отже, тахокарти, особисті картки водіїв, протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, роздруківки даних роботи тахографу водіїв є тими документами, які зобов`язані мати водії перевізника і, відповідно пред`являти ці документи особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху.
		Відповідно до пункту 1.5 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 07.06.2010 № 340 (далі - Положення № 340) у цьому Положенні терміни вживаються в такому значенні: автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи/та вантажів транспортними засобами (далі - Перевізник); тахограф обладнання, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їх водіїв.
		Автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами (п. 6.1 Положення № 340)
		Згідно з пунктом 6.3 Положення № 340 водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.
		З врахуванням вище викладеного, суд дійшов висновку, що положеннями статті 48 Закону № 2344 передбачено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, заповнених тахокарт, наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, або індивідуальної контрольної книжки водія в разі не обладнання транспортного засобу тахографом.
		За таких обставин непред`явлення водієм ТОВ «СОЛОДКЕ ЖИТТЯ» протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу інспекторам Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті під час проведення рейдової перевірки є підставою для застосування до автомобільного перевізника відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт.
		Абзацом 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-III визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що за відсутності документів, зокрема, в даному випадку протоколу перевірки та адаптації тахографа, до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи, тому відповідачем правомірно застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 17000 грн. на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-III.
		Щодо тверджень позивача, що він не надавав послуг з перевезення вантажу іншим особам, а вантаж який перевозився був власністю позивача та переміщувався з метою задоволення особистих господарських потреб, а також те, що порядок облаштування транспортного засобу тахографом передбачено законодавством лише для осіб, які надають послуги з перевезення вантажів та пасажирів, суд зазначає наступне.
		Як вже зазначалося вище п. 1 Порядку № 1567 передбачено, що цей Порядок визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
		Пунктом 2 зазначеного Порядку № 1567 встановлено, що рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
		Разом з тим, відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
		Згідно з статтею 60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.
		Виходячи із системного аналізу вищезазначених правових норм суд приходить до висновку, що відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів несе саме перевізник.
		За визначенням, наведеним у розділі 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженим наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.97 року, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.
		Пунктом 11.1. Правил № 363 встановлено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.
		Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
		Суд вказує, що згідно товарно-транспортної накладної № АН91-29ІЕ (1) від 26.09.2023 року перевізником вказано ТОВ «СОЛОДКЕ ЖИТТЯ».
		Суд враховує практику Верховного Суду, який у постанові від 23.11.2023 року по справі № 340/4637/22, зазначив, що в контексті належного установлення автомобільного перевізника, щодо якого проводиться перевірка, варто виходити з того, що у кожному такому випадку уповноважений контролюючий орган зобов`язаний встановити, а водій, транспортний засіб якого перевіряється, зобов`язаний надати документи, які містять беззаперечну інформацію щодо предмета такої перевірки, зокрема інформацію про автомобільного перевізника.
		В цьому контексті основну інформацію для притягнення особи до відповідальності, а також для можливого наступного оскарження особою дій Укртрансбезпеки, несуть саме ті документи, які особа (водій транспортного засобу або інша компетентна особа автомобільного перевізника) подає контролюючому органу в момент виявлення порушення та/або під час безпосереднього розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності.
		Натомість, нові докази, які подають заінтересовані особи, зокрема до суду, який розглядає відповідний спір, після визначення контролюючим органом належного перевізника та його притягнення до адміністративної відповідальності мають оцінюватися з розумною критикою та із чітким застосуванням критеріїв належності, допустимості, достовірності та достатності таких нових доказів, а також їх взаємозв`язку із документами, які були надані контролюючому органу в момент перевірки.
		Така ж правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду від 14.12.2023 року по справі № 340/5660/22.
		Отже, враховуючи, що водій ОСОБА_1 під час проведення перевірки надав контролюючому органу, документи, зокрема, товарно-транспортну накладну № АН 91-29 ІЕ (1) від 26.09.2023, де автомобільним перевізником вказано ТОВ «СОЛОДКЕ ЖИТТЯ», то суд вважає, що позивач є належним автомобільним перевізником.
		Будь-яких інших документів на спростування відомостей, що саме ТОВ «СОЛОДКЕ ЖИТТЯ» було автомобільним перевізником згідно ТТН, наданої водієм транспортного засобу під час його перевірки позивачем не надано.
		Крім того, суд зазначає, що згідно пункту 1.4 Положення № 340 це Положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються: фізичними особами за власний рахунок для власних потреб без використання праці найманих водіїв; під час стихійного лиха, аварій та інших надзвичайних ситуацій; транспортними засобами Міністерства внутрішніх справ України (у тому числі Національної гвардії України), Міністерства оборони України, Офісу Генерального прокурора, Служби безпеки України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Національної поліції України та Державної прикордонної служби України або транспортними засобами, орендованими ними без водія, коли такі перевезення здійснюються з метою виконання завдань, покладених на ці державні органи, та під їх контролем; сільськогосподарськими підприємствами або підприємствами лісового господарства, якщо ці перевезення виконуються тракторами або іншою технікою, призначеною для місцевих сільськогосподарських робіт чи робіт у галузі лісового господарства, та слугують виключно для цілей експлуатації цих підприємств; закладами охорони здоров`я незалежно від форми власності.
		Тож, оскільки ТОВ «СОЛОДКЕ ЖИТТЯ» здійснював за власний кошт перевезення вантажу транспортним засобом в межах провадження власної господарської діяльності для задоволення особистих господарських потреб, то такий є автомобільним перевізником у розумінні Закону № 2344-III.
		Суд зауважує, що наявність тахографу, а також протоколу про його перевірку та адаптацію забезпечують здійснення державного контролю за додержанням водієм режиму праці та відпочинку, що необхідно для забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників.
		Відтак, суд дійшов висновку, що позивач є перевізником в розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт" та п. 1.4 Положення № 340 поширював свою дію на дане перевезення, а тому позивач був зобов`язаний дотримуватись його вимог.
		Щодо твердження позивача про те, що у ТОВ «СОЛОДКЕ ЖИТТЯ» відсутній вид економічної діяльності - перевезення вантажів, а відповідно до пункту 1.3 Інструкції № 385 вона поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі), то такі є помилковими, оскільки сама по собі відсутність реєстрації суб`єктом підприємництва певного виду господарської діяльності не є безумовним свідченням того, що така діяльність ним не здійснюється.
		Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 14.12.2023 у справі № 340/5660/22.
		Суд повторно зауважує, що у кожному конкретному випадку при визначенні суб`єкта, який має відповідати за порушення законодавства про автомобільний транспорт уповноважений контролюючий орган встановлює таку особу саме на підставі тих документів, які особа (водій транспортного засобу або інша компетентна особа автомобільного перевізника) подає контролюючому органу в момент виявлення порушення та/або під час безпосереднього розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності.
		Крім того, як встановлено судом та не заперечується позивачем, ТОВ «СОЛОДКЕ ЖИТТЯ» веде господарську діяльність, зокрема за КВЕД 49.41 "Вантажний автомобільний транспорт". Відповідно до КВЕД-2010: Клас 49.41 включає: усі види перевезень вантажним автомобільним транспортом: перевезення лісоматеріалів; перевезення великогабаритних вантажів; рефрижераторні перевезення; перевезення великовагових вантажів; перевезення непакованих вантажів (навалом або наливом), включаючи перевезення автоцистернами, у т. ч. збирання молока на фермах; перевезення автомобілів; перевезення відходів і брухту без діяльності щодо їх збирання або утилізації.
		Цей клас також включає: оренду вантажних автомобілів з водієм; вантажні перевезення транспортними засобами з використанням людської або тваринної сили; надання послуг водія без власного вантажного автотранспортного засобу.
		Таким чином, аналіз виду економічної діяльності за КВЕД 49.41 дає можливість дійти висновку, що має місце надання позивачем, як перевізником послуг вантажного перевезення, а відтак саме ТОВ «СОЛОДКЕ ЖИТТЯ» є автомобільним перевізником в розумінні статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт".
		Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що Відділом державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті правомірно було винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 19.10.2023 № 034903 якою, за порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» до ТОВ «СОЛОДКЕ ЖИТТЯ» застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000 грн. відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
		Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Відтак, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
		Оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено, сума судових витрат, відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню на користь позивача не підлягає.
		Керуючись ст. 2, 77, 78, 94, 139, 241-246, 257-258, 262 КАС України, суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛОДКЕ ЖИТТЯ» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
		Відповідно до ч. 6 ст. 157 КАС України, заходи забезпечення позову, вжиті судом ухвалою від 18.12.2023, зберігають свою дію до набрання цим рішенням законної сили.
		 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення. 
		 
		Суддя О.С. Духневич

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...