Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 569/9527/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:.
Надіслано судом: 01.01.2024. Зареєстровано: 01.01.2024. Забезпечено надання загального доступу: 02.01.2024.
Дата набрання законної сили: 01.02.2024
Номер судового провадження: 2/569/1486/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 569/9527/19
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		21 грудня 2023 року 
		Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
		головуючого судді - Тимощука О.Я.,
		при секретарі  Ковальчук О.Б.,
		за участю представника позивача  Ковальчук Л.В.,
		представника відповідача  1  Рівненської міської ради - Шпак А.А.,
		відповідача  2  ОСОБА_1 ,
		представника відповідача  2  ОСОБА_1  адвоката Сенчука А.І.,
		представник третьої особи - Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Рівненської міської ради  Яцюка Р.Р.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом Заступника керівника Рівненської місцевої прокуратури в інтересах держави до Рівненської міської ради, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору  Головне управління Держгеокадастру в Рівненській області, третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета споруна сторонівідповідача  ОСОБА_2 ,третя особибез самостійнихвимог щодопредмета спору Управлінняземельних відносинВиконавчого комітетуРівненської міськоїради,третьої особибез самостійнихвимог щодопредмета спору Управліннямістобудування таархітектури Виконавчогокомітету Рівненськоїміської ради про визнання незаконним та скасування рішення, скасування державної реєстрації,-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		16 травня 2019 року заступник керівника Рівненської місцевої прокуратури 
		Ю.Грисюк звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області в інтересах держави з позовом до Рівненської міської ради, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет споруГоловне управління Держгеокадастру в Рівненській області, про визнання незаконним та скасування рішення, скасування державної реєстрації.
		Заступник керівника Рівненської місцевої прокуратури Ю.Грисюк в позовній заяві просить:
		- визнати незаконним та скасувати рішення Рівненської міської ради № 5495 від 24.01.2019 року «Про затвердження проекту землеустрою та передачу безплатно у власність земельної ділянки на АДРЕСА_1 громадянину ОСОБА_1 (вільна від забудови земельна ділянка)»;
		- скасувати рішення державного реєстратора № 45494932 від 13.02.2019 року про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0473 га, кадастровий номер 5610100000:01:048:0075 за ОСОБА_1 .
		Позов обґрунтований наступним.
		Рішенням Рівненської міської ради № 5495 від 24.01.2019 року було затверджено проект землеустрою земельної ділянки площею 0,0473 га, к.н. 5610100000:01:048:0075 на АДРЕСА_1 та передано ОСОБА_1 вказану земельну ділянку у власність для індивідуального садівництва (для ведення садівництва).
		У подальшому, на підставі зазначеного рішення, 11.02.2019 року державним реєстратором КП "Реєстраційна служба" Маломощаницької сільської ради Здолбунівського району Ящук І.В. проведено державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_1 (номер запису про право власності 30262707).
		Позивач вважає, що вищевказане рішення про затвердження проекту землеустрою та подальша передача вказаної земельної ділянки у власність суперечать вимогам чинного законодавства.
		Так, генеральний план м. Рівне затверджено рішенням Рівненської міської ради 
		№ 569 від 10.12.2003 року.
		У подальшому, рішенням вказаної ради № 1421 від 22.12.2011 року затверджено зонування міста Рівне.
		Відповідно до Генерального плану та плану зонування території м. Рівне земельна ділянки площею 0,0473 га, к.н. 5610100000:01:048:0075 розміщена в зоні Р-2 зона природних ландшафтів.
		Згідно плану зонування м. Рівне в зоні Р-2 не передбачено ведення садівництва, а передбачено, що відповідна територія повинна використовуватися для рекреаційних цілей. А тому мало б бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою земельної ділянки в порядку ст.186-1 ЗК України, оскільки проект її землеустрою був розроблений з порушенням вимог ст.ст.1, 50 Закону України "Про землеустрій", ст.25 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та ст.39 ЗК України.
		05.11.2019 року через канцелярію Рівненського міського суду Рівненської області відповідачем  1 - Рівненською міською радою подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
		06.06.2022 року через канцелярію Рівненського міського суду Рівненської області представником відповідача  2  ОСОБА_1  адвокатом Сенчуком А.І. подано заяву про закриття провадження у справі.
		Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 09.11.2022 року позовну заяву Заступника керівника Рівненської місцевої прокуратури в інтересах держави до Рівненської міської ради, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору  Головне управління Держгеокадастру в Рівненській області, третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета споруна сторонівідповідача  ОСОБА_2  про визнання незаконним та скасування рішення, скасування державної реєстрації залишено без розгляду.
		Постановою Рівненського апеляційного суду від 14.02.2023 року ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 09.11.2022 року скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 29 червня 2022 року за клопотанням представника відповідача  1 - Рівненської міської ради  Шпак А.А. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача  ОСОБА_2 .
		Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 28 червня 2023 року за клопотанням представника відповідача  2 - ОСОБА_1  адвоката Сенчука А.І. залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору - Управління земельних відносин виконавчого комітету Рівненської міської ради.
		Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 23.11.2023 року за клопотанням представника відповідача  2 - ОСОБА_1  адвоката Сенчука А.І. залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору - Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради.
		Представник позивача  Ковальчук Л.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримує з підстав викладених у позовній заяві, просить їх задоволити.
		Представник відповідача  1  Рівненської міської ради - Шпак А.А. в судовому засіданні позовні вимоги не визнає з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, просить в їх задоволенні відмовити.
		Відповідач  2  ОСОБА_1 та його представник  адвокат Сенчук А.І. в судовому засіданні позовні вимоги не визнають, просять в їх задоволенні відмовити.
		Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору  Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області Гончарук Б.О. в судове засідання не з`явився, повідомлявся про час та дату розгляду справи належним чином, подав через підсистему «Електронний суд» 14.03.2023 року заяву, в якій просить розгляд справи проводити у відсутність представника Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області.
		Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача  ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, повідомлялася про час та дату розгляду справи належним чином, причину неявки суду не повідомила. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
		Представник третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору  Управління земельних відносин Виконавчого комітету Рівненської міської ради І.Єгорова в судове засідання не з`явилася, повідомлялася про час та дату розгляду справи належним чином, подала через канцелярію Рівненського міського суду Рівненської області 18.12.2023 року заяву, в якій просить розгляд справи проводити у відсутність представника Управління земельних відносин Виконавчого комітету Рівненської міської ради.
		Представник третьоїособи безсамостійних вимогщодо предметаспору Управління містобудуваннята архітектуриВиконавчого комітетуРівненської міськоїради Яцюк Р.Р. в судовому засіданні просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
		Заслухавши думку сторін, проаналізувавши позовну заяву, відзиви сторін та пояснення учасників справи та їхні мотиви, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.
		Відповідно до ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.
		Згідно ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.
		Відповідно до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
		Згідно ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.
		Відповідно до п. «а» ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад.
		Згідно п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
		Відповідно до ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: вирішення земельних спорів у порядку, встановленому законом.
		Згідно ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного Кодексу України. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).
		Згідно ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
		Пунктом 15 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що порядок підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради.
		Рівненська міська рада здійснюючи свої повноваження керується регламентом Рівненської міської ради 7-го скликання (чинний на момент прийняття рішення), затвердженим рішенням Рівненської міської ради від 23.05.2016 року № 786 (далі  Регламент), який встановлює порядок її діяльності, скликання сесій, підготовки і розгляду нею питань, прийняття рішень та з інших процедурних питань, порядок роботи сесії Рівненської міської ради, порядок проведення пленарних засідань Рівненської міської ради, інші процедури, які випливають з повноважень Рівненської міської ради, встановлених Конституцією України і законами України.
		Відповідно до п. 1.5 та 1.6 Регламенту,Регламент є обов`язковим для виконання депутатами, міським головою, всіма посадовими особами місцевого самоврядування, всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також фізичними особами на території міста Рівного. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Виключна компетенція Рівненської міської ради передбачена статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Рівненська міська рада має право вільно вирішувати згідно із законом будь-яке питання, яке не вилучене зі сфери її компетенції і вирішення якого не доручено жодному іншому органу та яке стосується інтересів територіальної громади міста Рівного.
		Як встановлено судом, на другому пленарному засіданні 29 сесії Рівненської міської ради 24.01.2019 року було прийнято рішення № 5495 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу безоплатно у власність земельної ділянки на АДРЕСА_1 громадянину ОСОБА_1 (вільна від забудови земельна ділянка».
		Відповідно до пунктів 41.1., 41.4., 41.6. та 42.2 рішення Рівненської міської ради з будь-якого питання після його обговорення приймається на її пленарному засіданні в такій послідовності:
		1) проект рішення ставиться на голосування за основу;
		2) після цього ставляться на голосування в порядку надходження всі зміни та доповнення, що надійшли під час обговорення проекту рішення;
		3) проект рішення ставиться на голосування в цілому як рішення з урахуванням змін та доповнень, підтриманих більшістю депутатів від загального складу Рівненської міської ради.
		Рішення Рівненської міської ради приймається на її пленарному засіданні. Рішення вважається прийнятим, якщо воно набрало не менше 22 голосів, крім питань, щодо яких визначено іншу кількість голосів для ухвалення рішення. Усі пропозиції, поправки та доповнення ставляться на голосування окремо. На голосування ставляться всі пропозиції і поправки, що не були відкликані. Після внесення всіх пропозицій та поправок за проект рішення голосують у цілому. 
		Як вбачається із відзиву Рівненської міської ради, на пленарному засіданні Рівненської міської ради 24.01.2019 року під час обговорення та голосування щодо проєкту рішення «Про затвердження проекту землеустрою та передачу безоплатно у власність земельної ділянки на АДРЕСА_1 громадянину ОСОБА_1 (вільна від забудови земельна ділянка)» зауваження до нього чи пропозиції про відмову у наданні земельної ділянки не надходили. За результатами голосування: за  проголосувало 23 депутати, проти  0, утримались  6, не голосували  9, а тому проєкт рішення вважається прийнятим.
		Також відповідно до п. 28.2 Регламенту, проект рішення проходить опрацювання (збір погоджувальних підписів  віз). Проект рішення після його реєстрації та оприлюднення проходить візування в:
		1) посадової особи апарату ради, на яку покладено функцію з контролю за відповідністю проекту рішення чинному законодавству,  щодо дотримання вимог законодавства;
		2) керівників виконавчих органів Рівненської міської ради або органу місцевого самоврядування, до компетенції яких належать питання, що порушуються в проекті рішення,  щодо можливості виконання;
		3) заступників міського голови (відповідно до розподілу обов`язків);
		4) секретаря міської ради  щодо відповідності Регламенту;
		5) голови однієї чи кількох профільних постійних комісій.
		Відповідно до проєкту рішення «Про затвердження проекту землеустрою та передачу безоплатно у власність земельної ділянки на АДРЕСА_1 громадянину ОСОБА_1 (вільна від забудови земельна ділянка) пропозиції чи рекомендації щодо відмови у наданні цієї земельної ділянки ОСОБА_1 для індивідуального садівництва були відсутні.
		Як вбачається із відзиву Рівненської міської ради, проєкт рішення щодо надання ОСОБА_1 земельної ділянки був розглянутий 09.01.2019 року профільною постійною комісією, а саме постійною комісією з питань архітектури, будівництва та землевпорядкування та за результатами розгляду цей проєкт рішення був підтриманий більшістю від її загального складу.
		Також встановлено, що в матеріалах справи, а саме в проекті землеустрою є висновок від Управління містобудування та архітектури щодо погодження ОСОБА_1 проекту землеустрою.
		У вищевказаному висновку зазначено наступне:
		«Управління містобудування та архітектури розглянуло проект землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки площею 0,0473 га гр. ОСОБА_1 для індивідуального садівництва (для ведення садівництва) за рахунок земель житлової та громадської забудови комунальної власності територіальної громади міста Рівного в особі Рівненської міської ради, на АДРЕСА_1 .
		Управління містобудування та архітектури погоджує проект землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки площею 0.0473 га гр. ОСОБА_1 для індивідуального садівництва (для ведення садівництва) за рахунок земель житлової та громадської забудови комунальної власності територіальної громади міста Рівного в особі Рівненської міської ради, на АДРЕСА_1 .»    
		А тому враховуючи вищевикладене, за наявності чинного висновку від Управління містобудування та архітектури щодо погодження проекту землеустрою та за відсутності зауважень щодо вищезазначеного проєкту рішення від виконавчих органів та депутатів міської ради,в Рівненської міської ради були відсутні підстави щодо прийняття рішення про відмову у наданні земельної ділянки на АДРЕСА_1 громадянину 
		ОСОБА_1 для індивідуального садівництва.
		Також суд звертає увагу на той факт, що починаючи з 10 червня 2021 року змінився правовий статус територіальної зони, в якій знаходиться спірна земельна ділянка площею 0,0473 га, з кадастровим номером 5610100000:01:048:0075, наданої для індивідуального садівництва (для ведення садівництва) відповідачу ОСОБА_1 рішенням Рівненської міської ради № 5495 від 24.01.2019 року «Про затвердження проекту землеустрою та передачу безоплатно у власність громадянинові ОСОБА_1 вільної від забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 ».
		Зокрема, рішенням Рівненської міської ради від 10 червня 2021 року № 721 «Про затвердження оновленого (уточненого) плану зонування території міста Рівного» було затверджено оновлений (уточнений) план зонування території міста, на підстав чого було вирішено внести зміни до містобудівного кадастру. Пунктом 3 цього рішення було визнано такими, що втратили чинність, всі попередньо розроблені плани зонування та додатки до них.
		В зв`язку із введенням в дію оновленого плану зонування, спірна земельна ділянка з кадастровим номером 5610100000:01:048:0075 перебуває в територіальній зоні «Ж-2-1» та відповідно до переліку кодів класифікації видів цільового призначення земель у зоні 
		«Ж-2-1», до неї зокрема віднесено код «01.05», який має назву «Для індивідуального садівництва» (відповідно до наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 року № 548, яким затверджено класифікацію видів цільового призначення земель).
		Вищезазначене підтверджується наявним у матеріалах справи листом від Управління містобудування та архітектури № 01-11/1699 від 04.11.2021 року, в якому зазначено наступне:
		«1. Відповідно до оновленого (уточненого) плану зонування території міста Рівного, затвердженого рішенням Рівненської міської ради від 10.06.2021 року № 721, земельна ділянка з кадастровим номером: 5610100000:01:048:0075 знаходиться в зоні Ж-2-1.
		Ж-2-1 - Зона змішаної садибної та блокованої забудови середньої щільності.
		2. Надаємо перелік кодів класифікації видів цільового призначення земель у зоні Ж-2-1: 01.05, 01.06, 02.01, 02.02, 02.03, 02.04, 02.05, 02.06, 02.07, 03.02, 03.03. 03.04, 03.05, 03.07, 03.08, 03.10, 03.11, 03.12, 03.13, 03.14, 03.15, 03.17,07.01, 07.2, 08.01, 08.02, 08.03, 08.04, вся секція з кодами 10, 11.04, 12.06, 12.07,12.11, 13.01, 13.02, 13.03, 13.05, 14.01, 14.02, 16.00, 17.00, 18.00, 19.00».
		Відповідно до оновленого плану зонування території міста Рівного, затвердженого рішенням Рівненської міської ради від 10.06.2021 року № 721, територіальна зона Ж-2-1 це - зона змішаної садибної та блокованої забудови середньої щільності, яка містить такі типи використання:
		Переважні види використання:
		1. Одноквартирні індивідуальні житлові будинки, з прибудинковою 
		(присадибною) ділянкою.
		2. Одноквартирні зблоковані житлові будинки з прибудинковою (присадибною) 
		ділянкою.
		3. Зблоковані житлові будинки квартирного типу, що складаються з двох і більше квартир, кожна з яких має безпосередній вихід на приквартирну (присадибну) ділянку або вулицю.
		Види використання, граничні параметри (гранична висота, % забудови, щільність мешканців, відступ від червоної лінії/лінії забудови, тощо) та допустимість яких визначаються та затверджується рішенням архітектурно-містобудівної ради:
		4. Окремо розташовані або вбудовано-прибудовані об`єкти повсякденного 
		обслуговування, магазини, заклади громадського харчування, перукарні, аптеки, 
		об`єкти оздоровчого та побутового обслуговування.
		5. Окремо розташовані офісні будівлі місцевого значення.
		6. Будівлі освітніх та науково-дослідних закладів.
		7. Будівлі для культової та релігійної діяльності, (крім цвинтарів та крематоріїв).
		8. Заклади лікувально-профілактичні, пункти медичного обслуговування та 
		консультації.
		9. Музеї та бібліотеки.
		10. Спортивні зали.
		11. Підприємств торгівлі (магазини продовольчих і непродовольчих товарів, аптеки).
		12. Підприємств харчування (заклади ресторанного господарства).
		13. Парки, сквери, алеї, доріжки, проїзди;
		14. Існуючі багатоквартирні житлові будинки, окрім багатосекційних (за відповідності вимогам державних будівельних норм можливість реконструкції з 
		незначними змінами техніко-економічних показників.
		Супутні види використання:
		15. Господарські будівлі та споруди.
		16. Будівлі та приміщення індивідуальної трудової та підприємницької діяльності відповідно до санітарних та протипожежних норм.
		17. Лазні, сауни, басейни (за умов каналізування стоків).
		18. Сади, городи, теплиці, оранжереї та інші споруди, що пов`язані з вирощуванням квітів, фруктів та овочів.
		19. Вбудовані або окремо розміщені гаражі та відкриті стоянки.
		Також з цього питання у судовому засіданні було заслухано представника Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради, який зазначив, що згідно із частиною першою статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
		Статтею 118 Земельного кодексу України (чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) визначено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.
		При цьому, частиною восьмою статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
		28.09.2015 до Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради надійшло звернення від ТзОВ Фірма-Рівнеприватзем щодо надання висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 спірної земельної ділянки, у порядку визначеному статтею 186-1 Земельного кодексу України.
		Представник управління підтвердив, що 07.10.2015 Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради було надано висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, копія якого наявна у матеріалах справи.
		Також представником Управління містобудування та архітектури було зазначено, що рішенням Рівненської міської ради від 10 червня 2021 року № 721, було затверджено оновлений план зонування міста Рівного, відповідно до якого земельна ділянка з кадастровим номером: 5610100000:01:048:0075 знаходиться в зоні Ж-2-1, а саме в територіальній зоні змішаної садибної та блокованої забудови середньої щільності, яка серед інших, містить також код класифікації видів цільового призначення земель «01.05», який має назву «Для індивідуального садівництва». Відповідне цільове призначення, зазначене в оскаржуваному рішенні Рівненської міської ради.
		Враховуючи вищевказаний лист від Управління містобудування та архітектури, а також оновлений план зонування міста Рівного, судом встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 5610100000:01:048:0075, яка була надана для індивідуального садівництва (для ведення садівництва) відповідачу ОСОБА_1 рішенням Рівненської міської ради № 5495 від 24.01.2019 року, знаходиться в територіальній зоні, яка передбачає використання спірної земельної ділянки за кодом цільового призначення «01.05», який має назву «Для індивідуального садівництва» (відповідно до наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, яким затверджено класифікацію видів цільового призначення земель).
		Отже, оскільки спірна земельна ділянка, яка була виділена у приватну власність відповідачу ОСОБА_1 , знаходиться в зоні «Ж-2-1», в якій одним із видів цільового призначення відповідно до КВЦПЗ є «01.05» - «Для індивідуального садівництва», відповідно за таких обставин ОСОБА_1 користується нею за цільовим призначенням, відповідно до прийнятого Рівненською міською радою рішення.
		Також судом було отримано з Єдиного державного реєстру судових рішень рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 року у справі № 460/8752/20, яке набрало законної сили 19.08.2021 року, яким визнано протиправним та не чинним рішення Рівненської міської ради від 22.12.2011 року № 1421 «Про затвердження плану зонування території (зонінгу) міста Рівне в новій редакції».
		Відтак, посилання прокурора на невідповідність оскаржуваних рішень та державної реєстрації нормативному акту, який на момент розгляду справи в судовому порядку визнаний протиправним та не чинним, є безпідставним.
		Відповідно до пункту 1 постанови пленуму Верховного суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» відповідно до ст.8 Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституційні права та свободи людини і громадянина є безпосередньо діючими. Вони визначають цілі і зміст законів та інших нормативно-правових актів, зміст і спрямованість діяльності органів законодавчої та виконавчої влади, органів місцевого самоврядування і забезпечуються захистом правосуддя.
		Виходячи із зазначеного принципу та гарантування Конституцією судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ. При цьому слід мати на увазі, що згідно зі ст. 22 Конституції закріплені в ній права і свободи людини й громадянина не є вичерпними.
		Відповідно до пункту 10 вищевказаної постанови, Конституційні положення про законність судочинства та рівність усіх учасників процесу перед законом і судом (ст. 129 Конституції) зобов`язують суд забезпечити всім їм рівні можливості щодо надання та дослідження доказів, заявлення клопотань та здійснення інших процесуальних прав.
		Також суд наголошує, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі  ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997 року.
		Відповідно до вимог статті 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Перший протокол; Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
		Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави у право на мирне володіння майном.
		Перший протокол ратифікованоЗаконом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВРі з огляду на приписи частини першоїстатті 9 Конституції України,статті 10 ЦКзастосовується судами України як частина національного законодавства. При цьому розуміння змісту норм Конвенції та Першого протоколу, їх практичне застосування відбувається через практику (рішення) Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка згідно зістаттею 17 Закону України від 23.02.2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"застосовується українськими судами як джерело права.
		Окрім того, стаття 17 Закону України № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (з подальшими змінами) передбачає застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права, а стаття 18 цього Закону визначає порядок посилання на Конвенцію та практику Суду. При цьому варто зауважити, що йдеться саме про «практику Суду» у значенні, розкритому у статті 1 цього Закону, тобто практику ЄСПЛ та Європейської комісії з прав людини, а не лише про рішення щодо України. Важливо пам`ятати, що у Законі України № 3477-IV немає положень, які б забороняли застосовувати рішення чи ухвали ЄСПЛ, постановлені щодо інших країн. Тому використання у цьому посібнику рішень щодо України зумовлене винятково міркуваннями доступності та зручності користування саме такими рішеннями для читачів, які, у випадку необхідності звернення до повного тексту (а не лише витягів) цитованих рішень, можуть відчувати певні труднощі, через недостатнє володіння офіційними мовами Ради Європи.
		Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23.09.1982 року, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21.02.1986 року, "Щокін проти України" від 14.10.2010 року, "Сєрков проти України" від 07.07.2011 року, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23.11.2000 року, "Булвес" АД проти Болгарії" від 22.01.2009 року, "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 року, "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.
		Втручання держави у право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися "значною свободою (полем) розсуду". Втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.
		Принцип "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар".
		Під час розгляду даної справи прокурор не навів належного обґрунтування з якою метою він звернувся з позовом у цій справі, в чому буде полягати задоволення "суспільного", "публічного" інтересу, як обставини, що виправдовує право держави на втручання у мирне володіння майном за наведених прокурором у позові порушених інтересів держави.
		Крім того, принцип верховенства права у рішеннях ЄСПЛ щодо України стосується вимог «якості» закону та юридичної визначеності. Так, принцип верховенства права вимагає дотримання вимог «якості» закону, яким передбачається втручання у права особи та в основоположні свободи.
		Отже, у справі, що розглядається, Суд має визначити, чи здійснювали органи влади свої повноваження порушити та провести екстраординарну процедуру перегляду судової постанови таким чином, щоб забезпечити, наскільки це можливо, справедливу рівновагу між інтересами відповідної особи та необхідністю підтримання ефективності системи судочинства (див., mutatis mutandis, справи «Нікітін проти Росії» (Nikitin v. Russia), заява № 50178/99, п. 57, ECHR 2004-VIII, та «Савінський проти України» (Savinskiy v. Ukraine), заява № 6965/02, п. 23, від 28 лютого 2006 року). […].
		Ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.
		Право на суд покриває надзвичайно широке поле різноманітних категорій - воно стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур. Своєрідним механізмом, який дозволяє розуміти, тлумачити та застосовувати Конвенцію є практика Європейського суду з прав людини (далі  Суд), яку він викладає у своїх рішеннях.
		Враховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, Європейський суд у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.
		Так, у справі Delcourt v. Belgium Суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".
		Згідно зі ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом, а відповідно до ст. 6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які мають бути справедливими.
		Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (п. 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004).
		Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, суд зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Зазначене узгоджується із засадою верховенства права, зміст якої розкрито у ст. 10 ЦПК України.
		Право людини і громадянина на судовий захист відноситься до громадянських прав, причому, містить в собі юридичну гарантію від свавілля як з боку окремих осіб, так і держави водночас.
		Юридичні гарантії  це надання державою формальної (юридичної) загальнообов`язковості тим умовам, які необхідні для того, щоб кожна людина могла скористатися своїми конституційними правами і свободами. Юридичні гарантії встановлюються державою в Конституції та нормах діючого законодавства. Їх метою є реальне забезпечення правовими засобами максимального здійснення, охорони й захисту конституційних прав і свобод громадян.
		Частина 2 ст. 129 Конституції України, визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно пункту 3 вказаної частини, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Згідно з ч. 5 ст. 12 ЦПК України, яка також покладає і на суд певні обов`язки зі створення для сторін змагального процесу, суд керує ходом судового процесу, сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків
		Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди надавати підстави для винесення рішень, однак не передбачає детальної відповіді на кожний аргумент (Van de Hurk v. the Netherlands (Ван де Гурк проти Нідерландів), § 61; Garcia Ruiz v. Spain (Гарсіа Руїз проти Іспанії) [ВП], § 26; Jahnke and Lenoble v. France (Янке і Ленболь проти Франції) (dec.); Perez v. France (Перез проти Франції).
		Відповідно до ч. 2 ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
		Враховуючи вищезазначене, суд дійшов до висновку, що позивачем не доведено та не надано доказів порушення прав та інтересів держави, оскільки рішення Рівненської міської ради № 5495 від 24.01.2019 року було прийнято відповідно до вимог Земельного кодексу України, Регламенту Рівненської міської ради 7-го скликання, за наявності чинного та не скасованого висновку Управління містобудування та архітектури щодо погодження проєкту землеустрою про відведення ОСОБА_1 земельної ділянки, яка як встановлено судом перебуває у територіальній зоні Ж-2-1, яка передбачає її використання за цільовим призначенням, яке передбачене в рішенні Рівненської міської ради.
		Керуючись ст.ст. 2, 7,10,12, 13, 76, 81, 258, 259,263-265,268,273,354 ЦПК України,-
		 
		ВИРІШИВ:
		В задоволенні позову Заступника керівника Рівненської місцевої прокуратури в інтересах держави до Рівненської міської ради, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору  Головне управління Держгеокадастру в Рівненській області, третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета споруна сторонівідповідача  ОСОБА_2 ,третя особибез самостійнихвимог щодопредмета спору Управлінняземельних відносинВиконавчого комітетуРівненської міськоїради,третьої особибез самостійнихвимог щодопредмета спору Управліннямістобудування таархітектури Виконавчогокомітету Рівненськоїміської ради про визнання незаконним та скасування рішення, скасування державної реєстрації  відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
		Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, яким ухвалено оскаржуване судове рішення.
		 
		Повний текст рішення виготовлений 01 січня 2024 року.
		 
		Суддя Рівненського
		міського суду О.Я. Тимощук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...