Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-764/2010 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 15.10.2010. Забезпечено надання загального доступу: 15.10.2010.
Дата набрання законної сили: 23.10.2010
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 Справа N 2а-764/2010 р. 
		ПОСТАНОВА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 "27" вересня 2010 р.  Якимівський районний суд  Запорізької області в складі головуючого судді Куценко О.О. розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Якимівському районі Запорізької області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» ,    
		                  
		    ВСТАНОВИВ: 
		 17 вересня 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Якимівському районі Запорізької області про визнання відмови Управління Пенсійного Фонду України в Якимівському районі Запорізької області у здійсненні перерахунку і виплаті позивачу підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком - неправомірною. Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду в Якимівському районі Запорізької області здійснити перерахунок та виплатити позивачу підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за 6 місяців 2010 року ( в межах строку звернення до адміністративного суду) в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка виплачена у цей період. 
		В судове засідання позивач не з’явився та надав клопотання з проханням розглянути справу у його відсутності у зв’язку з похилим віком та станом здоров’я. 
		Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Якимівському районі Запорізької області в судове засідання не з`явився,  надав суду письмові заперечення, у відповідності до яких вважає, що жодних підстав для задоволення позову, однак не заперечує той факт, що позивач має статус «дитини війни» і у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» вправі отримувати підвищення до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком. Крім того, зазначає, що відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання, державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищена на 30% мінімальної пенсії за віком. Згідно до ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.  Згідно до Положення про Пенсійний Фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 24.10.2007 року, реалізація нормативних приписів і пенсійних програм здійснюється шляхом фінансування за рахунок чітко визначених прибутковою частиною бюджету Пенсійного Фонду джерел. Бюджет Пенсійного Фонду щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України. Однак, як зазначає представник відповідача у запереченні, законодавством України не визначено, за рахунок яких коштів та джерел повинно виплачуватися вказане підвищення, та в якому порядку і яким чином обчислювати розмір цих виплат. Таким чином, враховуючи те, що фінансування виплат «Дітям війни» проводиться з Державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного Фонду, то дії відповідача щодо відмови нарахування надбавки не можна визнати незаконними. 
		В зв’язку з тим, що у справі наявні документи, які підтверджують те, що сторони подали до суду заяви, де просили розглянути справу за їх відсутності, на підставі ст.122 ч.3 КАС України суд вважає за потрібне розглядати справу у порядку письмового провадження .   
		Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, з наступних підстав. 
		Судом встановлено, що позивач має статус дитини війни, що підтверджується  його пенсійним посвідченням та згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" має право на підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. 
		Зазначені обставини визнані сторонами та не підлягають доказуванню відповідно дол положень ч.3 ст. 72 КАС України. 
		Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.   
		Частиною 2 статті 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.   
		Відповідно до ст.22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.   
		Статтею 64 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.    
		 Законом України «Про Державний бюджет на 2010 рік» дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не зупинено, тому вимоги позивача  про здійснення перерахунку за 6 місяців в межах строку звернення до адміністративного суду, тобто з 1 квітня 2010 року по 30 вересня 2010 року  (в межах календарного місяця) підлягають задоволенню .    
		Щодо розміру мінімальної пенсії за віком, з якого необхідно рахувати підвищення пенсії дітям війни у розмірі 30%, суд приходить до наступних висновків.   
		Так, ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. При цьому мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.   
		Однак, враховуючи той факт, що Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, та зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на взяті державою зобов’язання, навіть якщо такі зобов’язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії (Yvonne van Duyn v. Home Offise (Case 47/74 van Duyn v. Home Offise), суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» для розрахунку зазначеного підвищення дітям війни. Крім того, в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як розрахункова величина для визначення розміру щомісячної доплати, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки цей  Закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії саме із розрахунку мінімальної пенсії за віком, що не суперечить вимогам ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».   
		Посилання відповідача на законодавчу неврегульованість питання щодо механізму виплати доплати до пенсії, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни», суд вважає хибними виходячи з наступного.   
		Статтею 61 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.   
		Згідно ч.ч.3, 4 ст.8   КАС України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.     
		Також, суд відхиляє доводи відповідача щодо не визначеності на законодавчому рівні питання відносно органу, на який покладено обов’язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни.   
		Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення Про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001 і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.   
		Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати  до пенсії позивача, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” покладено на управління Пенсійного Фонду України у Якимівському районі, за місцем проживання останнього.   
		Крім того, суд вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії.   
		  Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов’язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.   
		За змістом ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.   
		Законом України «Про соціальний захист дітей війни» реалізовано конституційне  право на соціальний захист громадян, які мають статус «дитини війни», серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії.   
		Відповідно до ч.2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.   
		Згідно абз.1 п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2002 року за №121\2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.   
		Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладено обов’язок щодо призначення пенсії; підготовки документів для її виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.   
		Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року за №8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями  утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням – забезпечення призначення та виплати пенсії.   
		Отже, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії, яка передбачена Законом України «Про соціальний захист дітей війни», покладено саме на органи Пенсійного фонду України.   
		Враховуючи, що держава взяла на себе обов’язок щодо виплати позивачці  30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов’язку на центральний орган виконавчої влади – Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.   
		Виходячи із системного аналізу приписів Конституції України та наведених нормативно-правових актів, суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність коштів, як на обґрунтування правомірності невиконання своїх зобов’язань  перед позивачкою.   
		Крім того, відповідачем, в порушення ч.2 ст.71 КАС України не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов’язку щодо нарахування та виплати позивачці доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.   
		Отже, відсутність коштів у відповідача, який не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов’язань або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов’язку щодо виділення коштів на здійснення позивачу виплат, гарантованих йому Конституцією України, не є підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.     
		Судом встановлено, що позивачу   соціальна грошова допомога у  розмірі 30% мінімальної пенсії за віком в період часу  з 1 квітня 2010 року по 30 вересня 2010 року   добровільно не нараховувалась і не виплачувалась.   
		За таких обставин суд приходить до висновку, що вимоги позивача законні та обгрунтовані, та вважає , що дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком є протиправними і тому вимоги щодо нарахування цієї виплати за зазначений період  підлягають задоволенню.  
		 Керуючись ст.28, ч.2 ст.46 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", ст. ст 1,3,6 Законом України "Про соціальний захист дітей, ст.54 Закону України "Про Державний бюджет на 2009 рік" , ст.1 Закону України від 20.10.2009 року № 1646-VI "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" , ст. ст. 9-12, 17, 21, 158-163 КАС України, суд 
		 ПОСТАНОВИВ: 
		   Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного Фонду України в Якимівському районі Запорізької області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» - задовольнити . 
		 Визнати відмову Управління Пенсійного Фонду України в Якимівському районі Запорізької області, у здійсненні перерахунку і виплаті  ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01 квітня 2010 року по 30 вересня 2010 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком - неправомірною. 
		 Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду в Якимівському районі Запорізької області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 01 квітня 2010 року по 30 вересня 2010 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка виплачена у цей період. 
		 
		Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Якимівський районний суд Запорізької області протягом 10 днів. 
		   Суддя :

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...