Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 749/1156/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 15.01.2024. Зареєстровано: 15.01.2024. Забезпечено надання загального доступу: 16.01.2024.
Дата набрання законної сили: 15.02.2024
Номер судового провадження: 2/749/40/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		                                                                                                
		Справа № 749/1156/23
		Номер провадження 2/749/40/24 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		"11" січня 2024 р. Щорський районний суд Чернігівської області в складі:
		головуючого судді -                 Чигвінцева М.С.
		з участю секретаря                 Михалевич М.В.
		позивачки                                 ОСОБА_1 
		представника відповідача                 ОСОБА_2 
		свідків: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 
		розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду в м. Сновськ цивільну справу № 749/1156/23 за позовом ОСОБА_1 до комунального закладу «Сновська гімназія» Чернігівської обласної ради про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до комунального закладу «Сновська гімназія» Чернігівської обласної ради, у якому просить визнати незаконним та скасувати наказ №90-К від 25 вересня 2023 року про звільнення її з роботи відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України та поновити її на посаді помічника вихователя комунального закладу «Сновська гімназія» Чернігівської обласної ради; стягнути з комунального закладу «Сновська гімназія» Чернігівської обласної ради середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв`язку з незаконним звільненням з роботи за період: з дня незаконного звільнення і по день поновлення на посаді та витрати на правову допомогу. 
		Позовні вимоги мотивовано тим, що позивачка з 10.07.2001 була прийнята на роботу до відповідача на посаду помічника вихователя. Наказом директор комунального закладу «Сновська гімназія» Чернігівської обласної ради від 24.04.2023 №56 з 01.09.2023 зі штатного розпису було виведено ряд посад та визначено перелік штатних одиниць, що підлягають скороченню, у цей перелік увійшли і 2,5 штатних одиниць помічника вихователя. Згодом позивачка дізналася, що 05.05.2023 відбулося засідання Комісії, яка своїм протоколом №1 затвердила таблицю про переважне право залишення на роботі помічників вихователів, або тих кого не можливо звільнити згідно чинного законодавства, визначила працівників, які підлягають скороченню і яких необхідно попередити про наступне звільнення. Позивачка також була включення в список визначених Комісією працівників, які підлягають скороченню. 13.06.2023 адміністрація закладу ознайомила позивачку та вручила копію повідомлення про майбутнє звільнення №173 від 12.06.2023, в день вручення якого позивачка поставила свій підпис, вказавши, що не згодна зі скороченням. 
		Наказом директора №90-К від 25.09.2023 позивачку звільнено відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України. Позивачка зазначає, що 25.09.2023 її було ознайомлено з оспорюваним наказом. Позивачка вважає звільнення її з посади незаконним з огляду на те, що адміністрація відповідача не врахувала всі вимоги ст. 42 КЗпП України, а саме не перевірила та не обгрунтувала переваги кожного з працівників на посаді помічника вихователя в залишенні на роботі при рівних умовах продуктивності їх праці і кваліфікації. Адміністрація також не врахувала переважного права позивачки в залишенні на роботі. Так, за доводами позивачки вона має більше переваг у залишенні на роботі, в порівнянні з іншими помічниками вихователя, а саме п.2, п. 3 ч. 2 ст. 42 КЗпП України. Проте, без будь-яких мотивів та порівнянь відповідач звільнив саме позивачку. 
		Крім того, позивачка є членом первинної профспілкової організації працівників освіти, у зв`язку з чим на неї поширюються гарантії встановлені законом, а саме передбачені п. 10 ст. 247 КЗпП України, ст. 38 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». Однак, відповідач не звертався до профспілкової організації з письмовим поданням про надання згоди на звільнення, як вимагає ст. 43 КЗпП України. 
		Справу передано судді Кравчук 27.10.2023 р.
		Ухвалою Щорського районного суду Чернігівської області від 30.10.2023 позов залишено без руху та надано позивачці строк для усунення недоліків.
		Ухвалою Щорського районного суду Чернігівської області від 09.11.2023 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 07.12.2023.
		28.11.2023 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що відповідач проти задоволення позову заперечує з наступних підстав. Відповідач зазначає, що підставою для прийняття рішення про скорочення помічників вихователів стало зменшення контингенту учнів, що впливає на розрахунок штатних одиниць посад помічника вихователя. На виконання вимог ч. 3 ст. 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» було направлено повідомлення голові профспілкового комітету КЗ «Сновська гімназія» ЧОР від 24.04.2023 №123. Наказом «Про внесення змін до штатного розпису у зв`язку зі скороченням посад та створення комісії» від 24.04.2023 №56, зазначені передумови для скорочення, кількість і категорії працівників, яких це може торкнутися, строки звільнення, відповідальні особи за кожний етап скорочення. 
		Протоколом №1 від 05.05.2023 Комісія з визначення осіб, які мають право залишитися на роботі, або щодо яких встановлено обмеження на звільнення визначила помічників вихователів, які підлягають скороченню. Позивачка не мала переваг на залишення на посаді, тому в установлений законодавством термін була попереджена про майбутнє звільнення (Повідомлення №173 від 12.06.2023 р). Також, заперечуються доводи позивачки стосовно того, що вона мала перевагу для залишенні на посаді відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 42 КЗпП України, а саме у зв?язку з відсутністю в сім?ї інших працівників із самостійним заробітком. Оскільки відповідно до ст. 3 Сімейного кодексу України «сім?ю складають особи, які спільно проживають, пов?язані спільним побутом, мають взаємні права та обов?язки». Разом з тим, позивачкою не надавалися відомості на підтвердження її сімейного стану. Відповідно до інформації, яка знаходиться у особовій справі, позивачка не перебуває у шлюбі, на утриманні неповнолітніх/малолітніх чи непрацездатних осіб немає, що дає змогу зробити висновок, що позивачка має статус одинокої особи. Однак, у одинокої особи відсутні родинні зв?язки із будь-якою іншою особою або з множинністю осіб, оскільки відсутні підстави їх виникнення, а це, у свою чергу, унеможливлює виникнення взаємних прав та обов?язків між нею та іншими суб?єктами сімейних правовідносин. Тобто відсутні всі юридичні ознаки члена сім?ї. Враховуючи вищенаведене, п.2 ч. 2 ст. 42 КЗпП України не визнає за особами, які проживають самостійно, тобто без сім?ї, права на переважне залишення на роботі. Отже, ОСОБА_8 не має перевагу, яка передбачена п.2 ст. 42 КЗпП. 
		У Повідомленні від 12.06.2023 №173 також було вказано, що при наявності вакантних посад, позивачці буде запропонована існуюча вакантна посада, але у період з 01.01.2023 та станом на 24.11.2023 вакантних посад немає. 
		Відповідач вказує, що згідно до п.2. ст.5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану норми ст. 43 КзпП України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів. ОСОБА_1 не обиралась до профспілкових органів КЗ «Сновська гімназія» ЧОР, тому погодження її звільнення з профспілковим комітетом закладу освіти не передбачено чинним законодавством України. 
		Наказом по КЗ «Сновська гімназія» ЧОР №75-К від 01.09.2023 року «Про затвердження штатного розпису» затверджений новий штатний розпис, який вступив в дію з 01.09.2023 року. Помічник вихователя, ОСОБА_1 , звільнена з посади помічника вихователя з 25.09.22023 року Наказ №90-К від 25.09.2013 року.
		З огляду на викладене вище, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . 
		Ухвалою Щорського районного суду Чернігівської області від 05.12.2023 року справу прийнято до провадження головуючого судді Чигвінцева М.С., постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 26.12.2023 р.
		Ухвалою Щорського районного суду Чернігівської області від 26.12.2023 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті. Судове засідання призначено на 11.01.2024. Задоволено клопотання про виклик свідків. 
		У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.
		Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала з підстав, викладених у відзиві на позов.
		Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 показала, що вона пропрацювала з позивачкою у комунальному закладі «Сновська гімназія» Чернігівської обласної ради 20 років та позивачка завжди сумлінно виконувала свою роботу.
		Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 вказала, що з 2001 року працювала разом з позивачкою та остання не притягувалася до дисциплінарної відповідальності, завжди добре виконувала свої обов`язки та не мала зауважень до своєї роботи
		Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 підтвердила, що на комісії 05.05.2023 було прийнято рішення звільнити позивачку. 
		Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 вказала, що ОСОБА_1 дійсно певний період часу була членом профспілки, але на день засідання комісії позивачка вже не перебувала у профспілці.
		Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила, що вона є головою профспілкової організації. У зв`язку зі зменшенням контингенту учнів, було прийнято рішення про скорочення штату, зокрема і посади помічника вихователя, а саме на 2,5 одиниці. На підставі чого в межах КЗ «Сновська гімназія» було видано наказ «Про внесення змін до штатного розпису у зв`язку зі скороченням посад та створення комісії» від 24.04.2023 №56, який вводив в дію новий штатний розпис з 01.09.2023. На засіданні комісії 05.05.2023 було визначено помічників вихователів, які мають переважне право залишитися на роботі, щодо яких встановлено обмеження на звільнення та визначено помічників вихователів, які підлягають скороченню. Також було взято до уваги переваги на залишення на посаді, однак позивачка крім того, що працює в закладі з 2001 року інших переваг в порівнянні з іншими помічникам вихователів не мала, тоді як інші мали ще одну перевагу. Тому було прийнято рішення про звільнення позивачки. 
		Суд, заслухавши учасників справи, допитавши свідків, дослідивши письмові докази, дійшов наступного висновку.
		Судом встановлено, що позивачка працює в комунальному закладі «Сновська гімназія» Чернігівської обласної ради з 10.07.2001 року.
		Згідно наказу комунального закладу «Сновська гімназія» Чернігівської обласної ради від 24.04.2023 р. № 56 «Про внесення змін до штатного розпису у зв`язку із скороченням посад та створення комісії» виведено з 01.09.2023 р. зі штатного розпису комунального закладу «Сновська гімназія» Чернігівської обласної ради посади, в тому числі, помічник вихователя - 2,5 штатні одиниці. Створено комісію для визначення працівників, що мають переважне право залишитися на роботі при скороченні, або таких, яких заборонено звільняти з ініціативи роботодавця.
		Як вбачається із протоколу рішення комісії з визначення осіб, які мають право залишитися на роботі, або щодо яких встановлено обмеження на звільнення, від 05.05.2023 № 1, комісією було визначено працівників, які мають переважне право залишитися на роботі посади яких скорочується або таких, яких заборонено звільняти.
		Так, серед восьми помічників вихователів, а саме ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_1 , було визначено, що переважне право залишитися на роботі мають ОСОБА_10 (п. 2 ст. 42 КЗпП України), ОСОБА_11 (п. 10 ст. 42 КЗпП України), ОСОБА_13 (п. 3 ст. 42 КЗпП України), ОСОБА_14 (п. 2 ст. 42 КЗпП України), ОСОБА_15 (ст. 18, ст. 190 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів ї сімей»).
		Разом з тим, ОСОБА_9 , ОСОБА_12 та ОСОБА_1 не мали переважного права залишитися на роботі посади яких скорочується, а тому комісія дійшла висновку, що ОСОБА_9 та ОСОБА_1 підлягають скороченню, а ОСОБА_12 підлягає скороченню на 0,5 ставки, оскільки вона працює з 1995 року, тоді як ОСОБА_9 з вересня 2010 року, а ОСОБА_1 - 10.07.2001.
		Згідно копії повідомлення комунального закладу «Сновська гімназія» Чернігівської обласної ради «Про майбутнє звільнення» від 12.06.2023 р. № 173, ОСОБА_1 попереджено про звільнення з посади помічника вихователя з 31.08.2023 р. на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників. Повідомлено, що на даний час вакантних посад немає. 
		Згідно копій повідомлень щодо наявності вакантних посад №213 від 26.05.2023, №240 від 29.08.2023, адміністрація комунального закладу «Сновська гімназія» Чернігівської обласної ради інформує, що вакантних посад у закладі не має.
		Наказом комунального закладу «Сновська гімназія» Чернігівської обласної ради від 25.09.2023 р. № 90-К «Про звільнення ОСОБА_1 » звільнено ОСОБА_1 , помічника вихователя, 25.09.2023 р. у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП з виплатою вихідної допомоги в розмірі середнього місячного заробітку за ст. 44 КЗпП. Вказаним наказом також вирішено: виплатити ОСОБА_16 компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за відпрацьований період з 01.09.2023 р. по 25.09.2023 р. в кількості 2 календарних днів.
		Підставами наказу зазначені: наказ по закладу освіти «Про внесення змін до штатного розпису у зв`язку зі скороченням посад та створення комісії» від 24.04.2023 №56; письмове повідомлення про майбутнє звільнення від 12.06.2023 № 173.
		Не погоджуючись із зазначеним наказом, позивачка звернулася з відповідним позовом до суду, оскільки мала переважне право залишитися на роботі, передбачене п. 2 та п. 3 ст. 42 КЗпП України, та була членом первинної профспілкової організації.
		Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає про наступне.
		Відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
		Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.
		При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.
		Верховний Суд у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 641/5330/16-ц зазначив, що розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення.
		Суд звертає увагу, що при виникненні спору між працівником і роботодавцем суд не вирішує питання про доцільність скорочення чисельності або штату працівників, а перевіряє наявність підстав для звільнення, тобто чи відбувалося скорочення штату або чисельності працівників та дотримання відповідної процедури. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 210/6543/21.
		У постанові від 16 січня 2018 року у справі № 452/832/16-ц Верховний Суд зазначив, що для виявлення працівників, які мають це право, роботодавець повинен зробити порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації тих працівників, які залишилися на роботі, і тих, які підлягають звільненню. Такий аналіз може бути проведений шляхом приготування довідки у довільній формі про результати порівняльного аналізу з наведенням даних, які свідчать про переважне право одного перед іншим на залишення на роботі.
		Згідно ч. 1 ст. 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
		У Постанові Верховного Суду від 08.07.2022 у справі №359/8303/20 (провадження №61-20543св21) щодо скорочення працівників зазначено, що продуктивність праці і кваліфікація працівника повинні оцінюватися окремо, але в кінцевому підсумку роботодавець повинен визначити працівників, які мають більш високу кваліфікацію і продуктивність праці за сукупністю цих двох показників. При відсутності і різниці у кваліфікації і продуктивності праці перевагу на залишення на роботі мають працівники, перелічені в частині другій статті 42 КЗпП України. Для виявлення працівників, які мають це право, роботодавець повинен зробити порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації тих працівників, які залишилися на роботі, і тих, які підлягають звільненню. 
		Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі №161/7196/19 (провадження №61-4375св20), від 12 травня 2021 року у справі №561/1030/19 (провадження №61-8403св20), від 26 січня 2022 року у справі №671/875/20 (провадження №61-2163св21)».
		У відповідності до п. 2, п. 3 ч. 2 ст. 42 КЗпП України при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: особам, в сім`ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;
		Пункт 2 ч. 2 ст. 42 КЗпП визнає переважне право на залишення на роботі за особами, у сім`ї яких немає інших працівників із самостійним заробітком.
		Відповідно до положень ст. 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.
		Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
		Одинока особа - це особа, яка не має працездатних родичів, зобов`язаних за законом її утримувати, що передбачено ст. 1 Законом України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю».
		Відтак, у одинокої особи відсутні родинні зв`язки із будь-якою іншою особою або з множинністю осіб, оскільки відсутні підстави їх виникнення, а це, у свою чергу, унеможливлює виникнення взаємних прав та обов`язків між нею та іншими суб`єктами сімейних правовідносин. Тобто, відсутні всі юридичні ознаки члена сім`ї. 
		Оскільки у п. 2 ч. 2 ст. 42 КЗпП мова йде про сім`ї, перевага не повинна визнаватися за особами, які проживають одиноко, без сім`ї.
		Перевіряючи дотримання роботодавцем вимог положень ст. 49-2 КЗпП України, судом встановлено, що позивачка згідно копії особової картки працівника розлучена та має доньку ОСОБА_17 , 1993 р.н., що не заперечувалося позивачкою у судовому засіданні. 
		Таким чином, з урахуванням сімейного стану позивачки, доводи позивачки про те, що вона є одинокою особою, на думку суду є хибними.
		Вказане дає можливості дійти висновку про відсутність у позивачки переважного права, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 42 КЗпП України.
		Що стосується переважного права залишитися на роботі передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 42 КЗпП України, суд зазначає, що згідно протоколу рішення комісії з визначення осіб, які мають право залишитися на роботі, або щодо яких встановлено обмеження на звільнення, від 05.05.2023 № 1, менший трудовий стаж у порівнянні з позивачкою мають: ОСОБА_9 , яка працює у відповідача з вересня 2010 року, ОСОБА_10 - з вересня 2009 року, ОСОБА_14 - з 2006 року, та однаковий ОСОБА_15 - з 10.07.2001 року.
		Однак, ОСОБА_10 має переважне право залишитися на роботі, передбачене п. 2 ст. 42 КЗпП України, ОСОБА_14 - п. 2 ст. 42 КЗпП України, ОСОБА_15 пільгу, передбачену ст. 18, ст. 190 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів ї сімей».
		Отже, зважаючи на те, що трудовий стаж у ОСОБА_10 , ОСОБА_14 менший ніж у позивачки, вони мають на одне переважне право більше, ніж позивачка. 
		Тому в результаті порівняння осіб, які мають право залишитися на роботі, або щодо яких встановлено обмеження на звільнення, комісією було прийнято рішення скоротити ОСОБА_9 , ОСОБА_1 та ОСОБА_12 (на 0,5 ставки) з посади помічника вихователя.
		Враховуючи наведене, суд погоджується з висновком комісії щодо визначення осіб, які мають право залишитися на роботі, або щодо яких встановлено обмеження на звільнення.
		Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 5 Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX у період дії воєнного стану норми статті 43 Кодексу законів про працю України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.
		Як встановлено з довідки №328 від 30.10.2023 комунального закладу «Сновська гімназія» Чернігівської обласної ради, та підтверджено позивачкою у судовому засіданні ОСОБА_1 не перебувала в рядах членів профспілкової організації КЗ «Сновська гімназія» Профспілки працівників освіти і науки України на момент прийняття рішенні комісією про її скорочення.
		З огляду на зазначене, судом встановлено, що відповідачем дотримано при прийнятті оскаржуваного наказу вимог ст. 49-2 КЗпП України.
		За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання наказу комунального закладу «Сновська гімназія» Чернігівської обласної ради від 25.09.2023 р. № 90-К «Про звільнення ОСОБА_1 » незаконним та його скасування, що свідчить про те, що у задоволенні позову слід відмовити.
		Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі відмови в позові, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача. 
		Керуючись ст.ст. 12, 13, 77, 81, 141, 258, 259, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,
		 
		У Х В А Л И В:
		У задоволенні позову  ОСОБА_1 до комунального закладу «Сновська гімназія» Чернігівської обласної ради про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.  
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його (проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду відповідно до ст. 355 ЦПК України або через Щорський районний суд Чернігівської області відповідно до п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України.
		Повний текст рішення складено 15 січня 2024 року.
		 
		Суддя    М.С. Чигвінцев

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...