Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-3573/10 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 15.10.2010. Забезпечено надання загального доступу: 18.10.2010.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		                       Справа № 2-3573/10  
		 РІШЕННЯ  
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		  07 жовтня 2010 року                                              місто Одеса  
		    Суворовський районний суд міста Одеси у складі:  
		головуючого судді                Мунтян О. О.  
		при секретарі                    Гарнаженко Н. С. 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 5 в м. Одесі цивільну справу за позовом Житлово  будівельного кооперативу «Малиновський-15» до ОСОБА_2 
		«про стягнення заборгованості за житлово  комунальні послуги», суд -   
		  ВСТАНОВИВ: 
		 У квітні 2010 року ЖБК «Малиновський-15» звернулись до Суворовського районного суду м. Одеси із позовом до відповідача про стягнення боргу по сплаті вартості комунальних послуг у розмірі 12174 грн. 08 коп. та суми судових витрат. Згодом розмір позовних вимог було збільшено за уточненим позовом (а.с. 127-128). 
		 На обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що відповідач ОСОБА_2 є власником квартири за АДРЕСА_2. Відповідальним за утримання та експлуатацію багатоквартирного будинку № 57 розташованого по вул. Ак. Заболотного в м. Одесі відповідно до положень Статуту є ЖБК «Малиновський-15». Відповідач по справі ОСОБА_2 в свою чергу як власник зазначеного житлового приміщення квартири повинен виконувати обовязок щодо утримання даного майна та у встановленні законом строки сплачувати комунальні платежі та експлуатаційні послуги, однак зазначеного обовязку по сплаті комунальних платежів не виконує в результаті чого у відповідача виникла заборгованість по сплаті комунальних платежів за період з 01 січня 2008 року по 30 вересня 2010 року у розмірі 13883 гривні 30 копійок. Крім того, як зазначає позивач враховуючи прострочення ОСОБА_2 виконання зобовязання щодо сплати вартості комунальних послуг вважають за необхідне просити суд стягнути з відповідача на їх користь суму інфляційних нарахувань із суми заборгованості у розмірі 180 грн. 39 коп., та 3% річних у розмірі 34 грн. 56 коп.. 
		Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_2 добровільно сплати борг за комунальні послуги відмовляється, позивач був змушений звернутися до суду з даним позовом. 
		У судовому засіданні представник позивача ЖБК «Малиновський-15» уточненні позовні вимоги в осатаній редакції підтримала в повному обсязі, просила суд позов задовольнити та стягнути з ОСОБА_2 на користь ЖБК «Малиновський-15» суму заборгованості по комунальним послугам у розмірі 13883 грн. 30 коп., суму інфляційних нарахувань із суми заборгованості у розмірі 180 грн. 39 коп., 3% річних у розмірі 34 грн. 56 коп., а всього суму заборгованості у розмірі 14098 грн. 25 коп. та суму судових витрат яка складаються з суми сплаченого державного мита у розмірі 140 грн. 98 коп., суми витрат з ІТЗ у розмірі 120 грн. 00 коп., 55 грн. 00 коп. витрати по сплаті послуг БТІ та 3500 гривень  витрати на правову допомогу, а всього суму судових витрат у розмірі 3815 грн. 98 коп..  
		Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог ЖБК «Малиновський-15» у частині стягнення суми заборгованості по комунальним платежам не заперечував та додатково пояснив, що він особисто у зазначеному житловому приміщенні квартири за АДРЕСА_2 ніколи не проживав, дійсно є власником даного житлового приміщення за паперами, але насправді зазначене нерухоме майно придбала інша особа за кредитні кошти, однак оскільки Договір іпотечного кредиту укладено на його імя то і право власності за Договором купівлі  продажу оформлено на нього. При цьому, як вказав відповідач він із відповідними позовними вимогами про визнання зазначених угод недійсними до суду не звертався та не заперечує, що станом з 01.01.2008 року та на час розгляду даної цивільної справи по суті є власником даного житлового приміщення.  
		Заслухавши пояснення сторін у справі, дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав. 
		Відповідно до положень ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. 
		Частиною 4 ст. 319 ЦК України передбачено, що власність зобовязує. 
		Одночасно вимогами ст. 322 ЦК України встановлено, що власник зобовязаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. 
		Частино. 4 ст. 334 ЦК України якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації. 
		Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. 
		Згідно до вимог ст. 67 ЖК України, плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому законом порядку тарифами. 
		Відповідно до положень п. 5 ч.2 ст. 20 Закону України «Про житлово  комунальні послуги» від 24 червня 2004 року за № 1875-4 (надалі Закон) споживач зобовязаний оплачувати житлово  комунальні послуги у строки, встановлені договором або Законом. 
		Положення ст. 24  Закону передбачають, що балансоутримувач має право визначати порядок утримання, експлуатації та ремонту майна  
			звертатись до суду про звернення стягнення на майно осіб, які відмовляються оплачувати рахунку за споживання житлово-комунальних послуг. 
		
		Пунктом 10.4 Статуту ЖБК «Малиновський-15» передбачено, що власник квартири, жилого і/чи нежилого приміщення зобовязаний вносити платежі на поточні витрати незалежно від умов користування квартирою, жилими і/чи нежилими приміщеннями чи окремими обєктами, що знаходяться в спільному користуванні (а.с. 21). 
		Згідно до п. 10. 5 Статуту нарахування платежів провадиться на кожну людину, прописану чи фактично проживаючу в квартирі, житловому приміщенні власника (а.с. 21). 
		Так, судом було встановлено, що відповідач по справі ОСОБА_2 є власником житлового приміщення квартири за АДРЕСА_2 на підставі Договору купівлі продажу від 19 грудня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу та зареєстрованого за № 16438 (а.с. 27).  
		Право власності зареєстровано у встановленому Законом порядку у КП «ОМБТІ та РОН», що підтверджується відповіддю за № 171808.55 від 10.06.2010 року (а.с. 106). 
		Відповідач ОСОБА_2 за адресою: квартира за АДРЕСА_2 не зареєстрований (а.с. 105). 
		Частиною 1 ст. 61 ЦПК України передбачено, що обставини визнанні сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. 
		Одночасно, судом встановлено сторонами у справі не заперечувалось, а отже доказуванню не підлягає, що в період з 01 січня 2008 року по 04 жовтня 2010 року у квартирі за АДРЕСА_2 проживали три особи.  
		Як зазначив відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні зазначені особи були орендарями даної квартири з якими він особисто Договір оренди не підписував їх прізвища йому не відомі та з 04.10.2010 року дані особи у квартирі не мешкають та ним було замінено замки у житловому приміщенні.  
		В свою чергу, представник позивача вказані обставини у судовому засіданні не заперечувала та вказала, що дійсно згідно до Акту за № 01 від 15 березня 2010 року (а.с. 28) в період з 01 січня 2008 року у квартирі за АДРЕСА_2 проживали три особи, однак ЖБК не має повноважень на встановлення особистих даних фізичної осіб, які мешкають у житлових приміщеннях квартир, оскільки виходячи з положень п. 10. 4 Статуту відповідальною для них особою є тільки власник приміщення. 
		Отже, враховуючи встановлені судом обставини та приймаючи до уваги положення п. 10.5 Статуту ЖБК «Малиновський-15», суд приходить до висновку, що при нарахуванні вартості комунальних послуг щодо житлового приміщення квартири за АДРЕСА_2 ЖБК цілком правомірно виходили з кількості 3-х осіб які фактично проживали у даному житловому приміщенні. 
		Так згідно із розрахунком нарахувань, в період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року заборгованість ОСОБА_2 по сплаті вартості комунальних послуг складає суму у розмірі 3607 грн. 51 коп. (а.с. 7), в період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року у розмірі 6307 грн. 81 коп. (а.с. 8), в період з 01.01.2010 року по 30.09.2010 року у розмірі 3967 грн. 98 коп. (а.с. 130), а всього суму у розмірі 13883 грн. 30 коп. (а.с. 131). 
		Обґрунтування вартості комунальних послуг підтверджується наданими до суду доказами (а.с. 33-87). 
		Враховуючи, що боржник відповідач у справі ОСОБА_2 прострочив зобовязання щодо сплати вартості комунальних послуг зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми згідно із Розрахунком (а.с. 132-134). 
		За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ЖБК «Малиновський-15» у частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ЖБК «Малиновський-15» суму заборгованості по комунальним послугам у розмірі 13883 грн. 30 коп., суму інфляційних нарахувань із суми заборгованості у розмірі 180 грн. 39 коп., 3% річних у розмірі 34 грн. 56 коп., а всього суму заборгованості у розмірі 14098 грн. 25 коп.. 
		Одночасно позовні вимоги ЖБК «Малиновський-15» у частині стягнення з відповідача на їх користь суми судових витрат на правову допомогу у розмірі 3500 гривень 00 коп., є недоведеними та не ґрунтуються на вимогах Закону, з наступних підстав. 
		Так, згідно положень ст. 84 ЦПК України витрати повязані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. 
		Відповідно до положень ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесенні нею та документально підтвердженні судові витрати. 
		Одночасно відповідно до п. 2 Прикінцевих та Перехідних положень ЦПК України ч. 2 ст. 84 ЦПК України набирає чинності з моменту набрання чинності відповідним законом. До цього часу граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється КМУ. 
		Постановою КМУ від 27.04.2006 року за № 560 «Про граничні розміри компенсації витрат, повязаних з розглядом цивільних та адміністративних справ» (надалі Постанова) передбачено, що граничних розмір компенсації даних витрат не може перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи. 
		Позивачем до суду в порушення вимог ст. 11 ЦПК України не надано до суду обґрунтування суми витрат на правову допомогу у розмірі 3500 гривень 00 коп. з урахуванням положень Постанови. 
		Крім того, згідно умов Договору про надання юридичних послуг від 15 квітня 2010 року укладеного між ЖБК «Малиновський-15» та ОСОБА_1, а саме п. 4 вартість послуг у розмірі 3500 гривень сплачується ЖБК шляхом виплати грошових коштів у готівковій формі з каси замовника, а саме 1000 гривень на протязі 3-х днів з дня прийняття Суворовським районним судом м. Одеси до провадження позову ЖБК до ОСОБА_2, а друга частина в сумі 2500 гривень на протязі 3-х днів з дня винесення Суворовським районним судом м. Одеси рішення по даній цивільній справі, яким позовні вимоги будуть задоволенні в повному обсязі. 
		Одночасно, як встановлено судом ЖБК на користь ОСОБА_1 були нараховані та сплачені грошові кошти у розмірі 3500 гривень, як заробітну плату в період за квітень та вересень 2010 року, а не у якості сплати послуг на підставі вищеназваного Договору, з цих підстав суд приходить до висновку про недоведеність той обставину, що сплачені ЖБК кошти у розмірі 3500 грн. стосуються саме виконання умов Договору про надання юридичних послуг від 15 квітня 2010 року укладеного між ЖБК «Малиновський-15» та ОСОБА_1 і не стосуються інших зобовязань ОСОБА_1 перед ЖБК. 
		Посилання позивача на те, що грошові кошти у розмірі 3500 гривень 00 копійок сплачені ЖБК як заробітна платня ОСОБА_1 саме у рахунок виконання умов вищеназваного Договору (а.с. 141) судом до уваги не приймається оскільки не відповідають умовам Договору, яким передбачено сплату грошових коштів за надані послуги у готівковій формі з каси ЖБК. 
		За таких обставин суд приходить до висновку, що у порушення вимог ст. 88 ЦПК України позивачем не доведено та документально не підтверджено витрати на правову допомогу саме по зазначеній цивільній справі у розмірі 3500 гривень 00 копійок. 
		Судові витрати повязанні із сплатою суми судового збору, витрат з ІТЗ та послуг БТІ є підтвердженими, а отже позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню. 
		    На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 182, 319, 322, 334, 526, 625 ЦК України, ст. 67 ЖК України, ст. 20, 24 Закону України «Про житлово  комунальні послуги» від 24 червня 2004 року за № 1875-4, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 84, 88, 89, 208, 213-215, 218 ЦПК України, суд -  
		 ВИРІШИВ: 
		Позов Житлово  будівельного кооперативу «Малиновський-15» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово  комунальні послуги  задовольнити частково. 
		Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований: АДРЕСА_3 на користь Житлово  будівельного кооперативу «Малиновський-15» код ЄДРПОУ 20994735  суму заборгованості за житлово  комунальні послуги у розмірі 13 883 гривень 30 копійок, суму інфляційних нарахувань у розмірі 180 грн. 39 коп., 3% річних від простроченої суму у розмірі 34 грн. 56 коп., а всього суму у розмірі 14098 грн. 25 коп. (чотирнадцять тисяч девяносто вісім гривень 25 коп.). 
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь Житлово  будівельного кооперативу «Малиновський-15» суму судового збору у розмірі 140 грн. 98 коп., суму витрат на інформаційно  технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. 00 коп., витрати повязані з оплатою суми послуг КП «ОМБТІ та РОН» у розмірі 55 грн. 00 коп., а всього суму судових витрат у розмірі 315 гривень 98 копійок. 
		У інший частині позовних вимог ЖБК «Малиновський-15» - відмовити. 
		Рішення може бути оскаржене до судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення через Суворовський районний суд м. Одеси, особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення. 
		   Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...