Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 176/3218/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; про виплату заробітної плати.
Надіслано судом: 17.01.2024. Зареєстровано: 17.01.2024. Оприлюднено: 18.01.2024.
Дата набрання законної сили: 19.02.2024
Номер судового провадження: 2/176/244/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		справа №176/3218/23
		провадження №2/176/244/24
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		   17 січня 2024 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Крамар О.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в м. Жовті Води цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 14309787, юридична адреса: Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Олеся Гончара, буд. 2) про стягнення невиплачених грошових сум, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		28 листопада 2023 року на адресу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 14309787, юридична адреса: Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Олеся Гончара, буд. 2) про стягнення невиплачених грошових сум.
		В обґрунтуванняпозовних вимогпредставник позивачапосилався нате,що позивачмає стажроботи уштатах ДП«СхідГЗК» понад30 років у період з 09.09.1991 по 22.11.2021, з них 24 роки за професіями з особливо важкими особливо шкідливими умовами праці по списку №1 (копія трудової книжки додається). 
		З 22.11.2021 позивача було звільнено за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію
		На час звільнення позивача на ДП «СхідГЗК» діяв колективний договір в редакції, прийнятій на конференції трудового колективу ДП «СхідГЗК» 06.04.2018 року на 2018 - 2019 роки, оскільки у 2020 та 2021 роках конференція трудового колективу з прийняття нового колективного договору на ДП «СхідГЗК» не проводилася.
		22.11.2021 позивачем було подано заяву про виплату одноразової грошової допомоги згідно «Положення про умови виплати одноразової грошової допомоги за багаторічну сумлінну працю при звільненні з ДП«СхідГЗК» у зв`язку з виходом на пенсію», введеного в дію наказом ДП «СхідГЗК» №391 від 06.07.2018р., яке було діючим на день звільнення позивача.
		   Станом на сьогодні зазначену грошову допомогу позивачу виплачено так і не було. З цього приводу позивач звернувся до відповідача із заявою від 3.11.2023 з вимогою негайно провести виплату одноразової грошової допомоги за багаторічну сумлінну працю при звільненні з ДП«СхідГЗК» у зв`язку з виходом на пенсію».
		   У відповідь на заяву позивач отримав листа відповідача від 21.11.2023 №18/7316, в якому зазначено: «враховуючи фактичну відсутність фінансових можливостей у ДП «СхідГЗК», керуючись підпунктом 1.10 пункту 1 Положення, підприємство не здійснює виплату одноразової грошової допомоги за багаторічну сумлінну працю при звільненні з ДП «СхідГЗК» у зв`язку з призупиненням дії вказаного положення.
		   Додатково повідомляємо,що заявавід ОСОБА_1 про виплатуодноразової грошовоїдопомоги наадресу ДП«СхідГЗК» ненадходила.Жодних документівщодо виплатиодноразової допомоги ОСОБА_1 .Смолінська шахтана адресукерівника службипо роботіз персоналомне направляла» (дослівно з листа).
		   Позивач вважає дії відповідача, як колишнього роботодавця, що полягають у невиконанні ним умов колективного договору та невиплаті суми грошової допомоги, передбаченої Положенням про умови виплати одноразової грошової допомоги за багаторічну сумлінну працю при звільненні з ДП«СхідГЗК» у зв`язку з виходом на пенсію» протиправними, вважає, що має право на отримання зазначеної допомоги.    Свої вимоги обґрунтовує наступним.
		   Станом на 22.11.2021 (день звільнення позивача) на ДП «СхідГЗК» діяло Положення про умови виплати одноразової грошової допомоги за багаторічну сумлінну працю при звільненні з ДП «СхідГЗК» у зв`язку із виходом на пенсію, введене в дію наказом по підприємству від 06.07.2018 №391 (надалі в тексті - Положення). Дане положення передбачає право працівників на виплату їм підприємством одноразової грошової допомоги в розмірі п`яти середньомісячних заробітків для працівників (п`яти посадових окладів для керівників, професіоналів тощо) в разі виконання працівником певних умов.
		   Відповідно до п. 1.2 Положення, воно є невід`ємною частиною Колективного договору ДП «СхідГЗК».
		   Дія цього Положення поширюється на всіх штатних працівників підприємства та на штатних працівників профспілкового комітету підприємства (п. 1.3 Положення).
		   На виконання норми п. 2.4. Положення позивачем 22.11.2021 було подано заяву на ім`я генерального директора ДП «СхідГЗК» щодо виплати належної йому одноразової грошової допомоги за багаторічну сумлінну працю при звільненні з ДП «СхідГЗК» у зв`язку з виходом на пенсію.
		   Уповноваженим працівником Смолінської шахти ДП «СхідГЗК» на ім`я виконуючого обов`язки генерального директора ДП «СхідГЗК» ОСОБА_2 з супровідним листом від 22.11.2021    №17-35/3582 за підписом виконуючого обов`язки директора Смолінської шахти ОСОБА_3 (копія додається) було направлено всі необхідні документи позивача, в тому числі й заяву від 22.11.2021, для розгляду комісією з виплати одноразової грошової допомоги при звільненні працівників за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію.
		   Відповідно до п. 2.6 Положення, комісія підприємства за результатами роботи з урахуванням сумлінного ставлення працівника до праці складає протягом 10 робочих днів з дня отримання заяви протокол про виплату допомоги та її розмір або відмову у виплаті одноразової допомоги.
		   Відповідно до п. 2.9 Положення, виплата грошової допомоги працівнику підприємства, звільненому за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію, розпочинається при звільненні та продовжується після його звільнення протягом наступних трьох місяців.
		   Також, п. 1.4 Положення передбачено, що загальний стаж роботи на підприємстві, який враховується при виплаті одноразової грошової допомоги це робота в штатах підприємства тривалістю не менше 10 років у календарному обчисленні.
		   Згідно з п. 1.7 Положення, працівник, який має право на отримання одноразової грошової допомоги, втрачає його на весь період подальшої роботи, якщо він не звільнився за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію впродовж двох місяців з моменту набуття права на державну пенсію відповідно до вікового критерію (60 років у разі пільгової пенсії) та вимог до наявності страхового стажу, визначених ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
		   Станом на дату звільнення 22.11.2021 та написання заяви про виплату допомоги, позивач пенсійного віку у 60 років не досяг, але отримував пенсію на пільгових умовах (по списку №1). Позивач відпрацював у штаті ДП «СхідГЗК» понад 30 років, 22.11.2021 подав заяву про виплату йому одноразової грошової допомоги в розмірі п`яти середньомісячних заробітків/посадових окладів у зв`язку із звільненням за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію на підставі Колективного договору на 2018-2021р.
		   Таким чином, позивачем дотримано та виконано всі умови для отримання зазначеної одноразової допомоги. 
		   Твердження відповідача про те, що на його адресу заява позивача про виплату одноразової грошової допомоги не надходила викликає сумніви, оскільки у позивача наявні докази про направлення уповноваженим працівником Смолінської шахти ДП «СхідГЗК» його заяви з доданими документами на адресу відповідача (лист від 9.11.2023 №17-35/2005 та копія листа від 22.11.2021 №17-35/3582 додаються до позову). 
		   При цьому відповідач не зазначає, що позивач не подавав заяви про виплату йому одноразової грошової допомоги, а займає позицію саме про те, що ним не отримано заяви з доданими документами, фактично звинувативши працівника шахти у невиконанні своїх службових обов`язків, оскільки доказів саме про отримання відповідачем даних документів, позивач надати не може. Крім того, жоден пункт Положення не містить зобов`язань працівників, що звільняються і претендують на отримання одноразової грошової допомоги, контролювати відправлення уповноваженим працівником структурного підрозділу відповідача на адресу останнього заяви про призначення допомоги та доданих документів, та контролювати отримання відповідачем таких документів.
		   Інші колеги позивача, які працювали разом з ним на Смолінській та Новокостянтинівській шахтах ДП «СхідГЗК» й звільнилися у 2021 році за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію (причому в різні періоди), і написали заяви про виплату їм одноразової допомоги, у відповідь на свої звернення до ДП «СхідГЗК» також отримали листи-відмови у її виплаті з тих самих підстав і зазначенням, що їх документи ДП «СхідГЗК» від Новокостянтинівської та Смолінської шахт не отримувало.
		   В будь-якому випадку, Смолінська шахта є структурним підрозділом відповідача. Отримавши від позивача заяву від 3.11.2023 про здійснення негайно виплати одноразової грошової допомоги за його заявою від 22.11.2021, відповідач повинен був вжити заходів для отримання цих документів від свого структурного підрозділу і завершити процедуру оформлення документів згідно Положення, навіть за умови зупинення його дії в даний час.
		   Вищезазначені обставини та докази приводять до висновку, що відповідач свідомо зайняв позицію заперечення отримання ним заяв про виплату одноразової допомоги та доданих до них документів, як позивача, так і його колег, з метою не виплачувати одноразову грошову допомогу ні зараз, ні в майбутньому.
		   Згідно п.1.1 Положення, його було введено в дію «з метою стимулювання добровільного звільнення працівників, які досягли пенсійного віку, за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію та заохочення їх за багаторічну сумлінну працю на підприємстві».
		   І чимало працівників дійсно звільнилися, розраховуючи на це «заохочення».
		   Насправді вийшло так, що пенсіонерів підприємство «позбулося», а «заохочення» так і не виплатило. 
		   На момент звільнення позивача 22.11.2021, та написання ним заяви цього ж дня, Положення було діючим, підприємство працювало, кошти на підприємстві для виплати одноразової допомоги були. Позивач, звільняючись з підприємства у зв`язку з виходом на пенсію, мав цілком правомірні очікування щодо отримання зазначеної допомоги.
		   Згідно з п. 2.6 Положення, комісія підприємства за результатами роботи з урахуванням сумлінного ставлення працівника до праці складає протягом 10 робочих днів з дня отримання заяви протокол про виплату допомоги та її розмір або відмову у виплаті одноразової допомоги.
		   Після складання протоколу, відповідно до п. 2.7 Положення, виплата одноразової грошової допомоги працівнику підприємства здійснюється на підставі наказу по підприємству, за погодженням з профспілковим комітетом, через службу бухгалтерського обліку підприємства шляхом перерахування коштів на особистий рахунок пенсіонера.
		   Відповідно до п. 2.9 Положення, виплата грошової допомоги працівнику підприємства, звільненому за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію, розпочинається при звільненні та продовжується після його звільнення протягом наступних трьох місяців. Тобто відповідач мав виплатити в повному обсязі грошову допомогу позивачу до 21.02.2022. Але відповідач своїми діями порушив вимоги п.п. 2.6, 2.7, 2.9 Положення, норми якого діяли на момент виникнення спірних правовідносин. 
		   У постанові від 21 грудня 2022 року у справі № 642/3093/20 Верховний Суд погодився із висновком апеляційного суду про те, що положеннями КЗпП України та Закону України «Про оплату праці» не передбачено такої виплати у складі заробітної плати, як одноразова матеріальна допомога при звільненні працівника пенсійного віку за власним бажанням, та така виплата передбачена лише умовами колективного договору, проте заперечив щодо висновку апеляційного суду про те, що вона не є такою, що підлягає виплаті при звільненні працівника у розумінні статті 116 КЗпП України.
		   Верховний Суд у вказаній постанові зазначив про те, що такий висновок апеляційного суду суперечить загальному правилу, встановленому статтею 116 КЗпП України, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, в тому числі і одноразова грошова допомога провадиться у день звільнення.
		   Згідно п.2.2 Положення, сума одноразової грошової допомоги встановлюється в розмірі п`яти середньомісячних заробітків для робітників.
		   Згідно п.2.3 Порядку, середньомісячний заробіток робітника для виплати одноразової грошової допомоги обчислюється із розрахунку середньої заробітної плати за два місяці, що передують звільненню та відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затв. постановою КМУ від 8.02.1995р. №100.
		   Згідно довідки Смолінської шахти ДП «СхідГЗК» від 9.11.2023 №18-30/2009, середньомісячна заробітна плата позивача за вересень-жовтень 2021, обчислена за два місяці відповідно Порядку, затв. постановою КМУ від 8.02.1995р. №100, становить 13990,41грн. Отже сума одноразової грошової допомоги становить 69952,05грн в розрахунку: 13990,41грн.х5.
		   Щодо застосування строків позовної давності позивач зазначає наступне. Пунктом 2.2 Рішення Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА З щодо офіційного тлумачення положень статті 233 КЗпПу взаємозв`язку з положеннями статей 117, 237-1 цього кодексу передбачено , що «за статтею 47 Кодексу, роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Непроведения з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку. Таким чином, для встановлення початку перебігу строку звернення працівника до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку. Невиплата власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум і вимога звільненого працівника щодо їх виплати є трудовим спором між цими учасниками трудових правовідносин. Для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично розрахувався з ним».
		   У постанові № 61-10850св21 від 22.09.2021 Верховний Суд проаналізувавши зміст частини другої статті 233 КЗпП України зробив висновок про те, що в разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці працівник має право без обмежень будь-яким строком звернутись до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи здійснив роботодавець нарахування таких виплат.
		   Непроведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України. У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.
		   Невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.
		   Вказані висновки відповідають правовій позиції, викладеній у рішенні Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 КЗпП України у взаємозв`язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу.
		   Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 25 березня 2020 у справі № 370/1754/15-ц та у постанові від 24 червня 2020 у справі № 500/6631/16-ц.
		   При звільненні позивача повний розрахунок з ним відповідачем проведено не було. Таким чином, визначений частиною другою статті 233 КЗпП України строк звернення до суду з даним позовом позивач не пропустив.
		   Позивач неодноразово в усному порядку звертався до уповноваженого працівника шахти з приводу строку виплати одноразової допомоги за його заявою, на що отримував відповідь, що згодом, після поліпшення фінансового становища на підприємстві, її виплату буде проведено. Лише з листа відповідача від 21.11.2023 позивач дізнався, що останній не тільки не збирається її виплачувати позивачу, а взагалі заперечує отримання ним документів позивача на виплату одноразової допомоги. Тобто, в розумінні статті 233 КЗпП України, фактично позивач дізнався про порушення свого права з отриманням листа відповідача 21.11.2023.
		   Просив стягнути з Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (ЄДРПОУ 14309787, вул. Олеся Гончара, 2, м.Жовті Води, Дніпропетровська обл.) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) одноразову грошову допомогу за багаторічну сумлінну працю при звільнені з ДП «СхідГЗК» у зв`язку з виходом на пенсію в розмірі 69952,05 грн. (шістдесят дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят дві гривні 05 коп.). Стягнути з Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (ЄДРПОУ 14309787, вул. Олеся Гончара, 2, м.Жовті Води, Дніпропетровська обл.) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 коп.).
		Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 01 грудня 2023 року було відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
		Позивачу та його представнику, відповідно до вимог ЦПК, було направлено копію ухвали про відкриття провадження. Заперечень про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження від позивача не надійшло.
		Відповідно до вимог ЦПК України, представнику відповідача ДП «СхідГЗК» було вручено копію позовної заяви та додатків до неї, копію ухвали суду про відкриття провадження у справі. Надано строк для подачі заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження, відзиву на позовну заяву за наданням суду доказів в обґрунтування свого відзиву. Заперечень від відповідача щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, не надійшло.
		Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Враховуючи, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
		27.12.2023 року року від ДП «СхідГЗК» на адресу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в повному обсязі в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
		В обґрунтування своїх заперечень у відзиві відповідач посилається на те, що наказом від 06.07.2018 № 391 введено в дію Положення про умови виплати одноразової грошової допомоги за багаторічну сумлінну працю при звільненні з ДП «СхідГЗК» у зв`язку із виходом на пенсію.
		Відповідно до п 5.15 колективного договору було встановлено, що за багаторічну працю на підприємстві і вагомий трудовий внесок виплачувати працівникам підприємства одноразову допомогу при розірванні трудового договору за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію відповідно до Положення про умови виплати одноразової грошової допомоги за багаторічну сумлінну працю при звільненні з ДП «СхідГЗК» у зв`язку із виходом на пенсію.
		Пунктом 2.4 цього Положення визначено, що для отримання одноразової грошової допомоги працівник підприємства повинен подати на ім`я генерального директора, а працівники профкому - на ім`я голови профкому підприємства, письмову заяву встановленої форми (додаток 2.1
		У свою чергу, відповідно до п.2.6 цього Положення комісія підприємства за результатами роботи з урахуванням сумлінного ставлення працівника до пратті складає протягом 10 робочих днів з дня отримання заяви протокол про виплату допомоги та її розмір або про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги.
		Виплата одноразової грошової допомоги працівнику проводиться на підставі наказу по підприємству за погодженням з профспілковим комітетом, через службу бухгалтерського обліку підприємства шляхом перерахування коштів на особистий рахунок пенсіонера, а звільненим працівникам профкому підприємства - через бухгалтерію профкому за рахунок коштів бюджету профкому.
		На виконання вищевказаних вимог заява про виплату одноразової грошової допомоги на адресу ДП «СхідГЗК» не надходила. Жодних документів щодо виплати одноразової допомоги Позивачу, Смолінська шахта на адресу керівника служби по роботі з персоналом не направляла.
		Враховуючи цю обставину, що заява Позивача про виплату одноразової грошової допомоги на підприємство не надходила, правові підстави для такої виплати відсутні. Протокол про виплату допомоги та її розмір та наказ по підприємству не видавався. Таким чином Позивачем не дотримано вимог Положення про умови виплати одноразової грошової допомоги за багаторічну сумлінну працю при звільненні з ДП «СхідГЗК» у зв`язку із виходом на пенсію.
		Варто зазначити, лише 03.11.2023 Позивач звернувся до Відповідача про виплату одноразової грошової допомоги.
		01.04.2022 згідно наказу № 87 зупинено дію Положення про умови виплати одноразової грошової допомоги за багаторічну сумлінну працю при звільнені у зв`язку з виходом на пенсію на період воєнного стану. Таким чином, оскільки заява подана після зупинення дії Положення правові підстави для такої виплати на сьогодні також відсутні.
		.28.12.2023 року на адресу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача просить задовольнити позовні вимоги по справі., за обставин викладених у відповіді на відзив. 
		Суд, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до наступного висновку.
		Преамбула до Загальної Декларації прав людини закріплює положення про те, що визнання гідності, властивої всім членам людської сім`ї, і рівних та невід`ємних їх прав є основою свободи, справедливості та загального миру. Преамбула до Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права проголошує, що всі права людини «випливають із властивої людській особі гідності».
		Приписамистатті 3 Конституції України зазначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
		Згідно зі ст.15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
		Згіднозі ст.4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.
		Відповідно до ч.3ст.12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно ч.1ст.13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Так, відповідно ст.81ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Судом встановлено із трудової книжки позивача ОСОБА_1 , що він дійсно з 09.09.1991 по 22.11.2021, з них 24 роки за професіями з особливо важкими особливо шкідливими умовами праці по списку №1 знаходився у трудових відносинах з Державним підприємством «Східний гірничо-збагачувальний комбінат». 
		З 22.11.2021 позивача було звільнено за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію.
		Наказом №391 від 06.07.2018 року введено в дію з 06.07.2018 року «Положення про умови виплати одноразової грошової допомоги за довгорічну сумлінну працю при звільненні з ДП «СхідГЗК» у зв`язку з виходом на пенсію». 
		У відповідності до п.п. 2.2, 2.4. «Положення про умови виплати одноразової грошової допомоги за багаторічну сумлінну працю при звільненні з ДП «СхідГЗК» у зв`язку з виходом на пенсію» сума одноразової грошової допомоги для робітників встановлюється в розмірі 5 середньомісячних заробітків. Для отримання одноразової грошової допомоги працівник підприємства повинен подати на ім`я генерального директора підприємства письмову заяву встановленої форми. 
		Згідно з п.1.2 Положення є невід`ємною частиною Колективного договору ДП "СхідГЗК".
		Уповноваженим працівником Смолінської шахти ДП «СхідГЗК» на ім`я Голови комісії ДП «СхідГЗК» з визначення права на виплату одноразової грошової допомоги при звільненні працівників за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію з супровідним листом від 22.11.2021 року №17-35/3582 було направлено всі необхідні документи позивача для розгляду комісією питання з визначення його права на виплату допомоги. 
		Відповідно до письмової відповіді ДП «СхідГЗК» №18/3017 від 21.11.2023 року на заяву ОСОБА_1 від 03.11.2023 року вбачається, що відповідно до п.1.10 п.1 Загальних положень Положення про умови виплати одноразової грошової допомоги за багаторічну сумлінну працю при звільненні з ДП «СхідГЗК» у зв`язку з виходом на пенсію, дія цього положення призупиняється у разі відсутності фінансових можливостей підприємства у порядку, передбаченому колективним договором. Внаслідок значної кредиторської заборгованості в сумі понад 1 млрд грн., органами ДВС накладено арешт на суму понад 800 млн грн. Враховуючи фактичну відсутність фінансових можливостей у ДП «СхідГЗК» та керуючись п.п.1.10 п.1 Положення, підприємство не здійснює виплату одноразової грошової допомоги за багаторічну сумлінну працю при звільненні з ДП «СхідГЗК» у зв`язку з призупиненням дії вказаного Положення. Також, даним листом позивача було повідомлено, що заява від ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги на адресу ДП «СхідГЗК» не надходила.
		Згідно довідки ДП «СхідГЗК» від 09.11.2023 року середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 складає 13 990,41 грн. /а.с.16/
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про колективні договори і угоди» № 3356-ХІІ (далі - Закон № 3356-ХІІ) колективний договір, угода укладаються на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов`язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів працівників та роботодавців.
		Згідно із статтею 2 того ж Закону колективний договір укладається на підприємстві, в установі, організації, а також з фізичною особою, яка використовує найману працю. Аналогічні положення містяться у статті 11 КЗпП України, а також статті 65 Господарського кодексу України.
		Відповідно до статті 5 Закону № 3356-ХІІ умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства є обов`язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.
		Статтею 17 КЗпП України та статтею 9 Закону № 3356-ХІІ визначено, що колективний договір набирає чинності з дня його підписання представниками сторін або з дня, зазначеного у ньому. Після закінчення строку чинності колективний договір продовжує діяти до того часу, поки сторони не укладуть новий або не переглянуть чинний, якщо інше не передбачено договором. Колективний договір зберігає чинність у разі зміни складу, структури, найменування роботодавця, від імені якого укладено цей договір. Положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємств незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов`язковими як для роботодавця, так і для працівників підприємства.
		Згідно із ч. 1 ст. 47 КЗпП України, роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
		За змістом ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
		При цьому, відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів.
		Відповідно ч.2 ст.233 КЗпП із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
		Постановою КМУ від 25.04.2023 року № 338 строк дії карантину встановлений Постановою КМУ «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2» від 09.12.2020 року № 1236 з 19.12.2020 року продовжено до 30.06.2023 року.
		Оскільки, відповідно до п. 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину, строк звернення до суду позивачем не пропущено.
		Щодо посилання відповідача, як на підставу відмови у виплаті одноразової грошової допомоги в розмірі 5 середньомісячних заробітків у зв`язку з виходом на пенсію на те, що ним внутрішнім наказом по підприємству від 01.04.2022 року № 87 було зупинено дію Положення про умови виплати одноразової грошової допомоги за багаторічну сумлінну працю при звільненні у зв`язку з виходом на пенсію на період воєнного стану, то це є прямим порушенням правового принципу незворотності дії нормативно-правового акту в часі, який був відображений в Рішенні Конституційного суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп та передбачає, що закріплення принципу незворотності дії нормативно-правового акта у часі на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.
		Твердження відповідача про те, що заява про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з виходом на пенсію від ОСОБА_1 не надходила, спростовується наданим позивачем супровідним листом №17-35/3582 від 22.11.2021 року, з якого вбачається, що документи ОСОБА_1 були направлені уповноваженим працівником Смолінської шахти ДП «СхідГЗК» на розгляд комісії з виплати одноразової грошової допомоги при звільненні за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію. /а.с.15/
		Проаналізувавши зазначені норми, суд приходить до висновку, що одноразова грошова допомога за багаторічну сумлінну працю при звільненні з ДП «СхідГЗК» у зв`язку з виходом на пенсію та всі інші суми, належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день його звільнення.
		Враховуючи вищевикладені обставини, а також те, що позивач звернувся до суду в строк, визначений ст.233 КЗпП України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
		Доводи відповідача про відсутність коштів у підприємства та тяжкий фінансовий стан не приймаються судом до уваги, оскільки сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
		Із наданої позивачем довідки вбачається,що середньомісячназаробітна платапозивача.складає13990,41грн. 
		Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути із відповідача на користь позивача одноразову грошову допомогу за багаторічну сумлінну працю при звільнені з ДП «СхідГЗК» у зв`язку з виходом на пенсію у розмірі 5 середньомісячних заробітків, що становить 69 952 грн. 05 коп.
		Згідно зі ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1073 грн. 60 коп.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 116 КЗпП, ст.ст.12, 81,141,263-265 ЦПК України, суд,-
		УХВАЛИВ:
		 
		Позовні вимоги ОСОБА_1 доДержавного підприємства«Східний гірничо-збагачувальнийкомбінат» про стягненняневиплачених грошовихсум  задовольнити.
		Стягнути із Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (ЄДРПОУ 14309787, юридична адреса: вул. Горького, 2, місто Жовті Води, Дніпропетровська область), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , одноразову грошову допомогу за багаторічну сумлінну працю при звільнені з ДП «СхідГЗК» у зв`язку з виходом на пенсію у розмірі 69 952 (шістдесят дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят дві) гривні 05 коп.
		Стягнути із Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (ЄДРПОУ 14309787, юридична адреса: вул. Горького, 2, місто Жовті Води, Дніпропетровська область), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , сплачений ним судовий збір в розмірі 1073 гривні 60 коп.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		   У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		   На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		   Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		   Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
		   Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
		Повний текст рішення складено 17.01.2024 року.
		 
		 
		 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...