Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/3704/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:; грошові вимоги кредитора до боржника.
Надіслано судом: 23.01.2024. Зареєстровано: 24.01.2024. Забезпечено надання загального доступу: 25.01.2024.
Дата набрання законної сили: 17.01.2024
Результат оскарження 15.05.2024 Верховний Суд: скасовано судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю і передано справу на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		_____________________________________________________________________________________________
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		17 січня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/3704/20Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		головуючого судді: Аленіна О.Ю.
		суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В.
		секретар судового засідання: Герасименко Ю.С.
		 
		За участю представників учасників справи:
		від АТ Міжнародний Резервний Банк  адвокат Рибкіна Н.В.
		від ТОВ "Бізнес Ренталс" - адвокат Кобелєв О.О.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства Міжнародний Резервний Банк
		на ухвали Господарського суду Одеської області від 12.07.2023 (про розгляд вимог кредитора та попереднього засідання, повний текст складено та підписано 19.07.2023, суддя Грабован Л.І.)
		у справі №916/3704/20
		за заявою боржника Приватного акціонерного товариства Футбольний клуб Чорноморець
		про визнання банкрутом
		 
		ВСТАНОВИВ
		Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.01.2021 по даній справі відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства Футбольний клуб Чорноморець (далі  АТ ФК Чорноморець); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника АТ ФК Чорноморець строком на 170 календарних днів до 29.06.2021р.; призначено розпорядником майна боржника АТ ФК Чорноморець арбітражного керуючого Чульського О.С.
		Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.07.2023 визнано частково грошові вимоги АТ Міжнародний Резервний Банк до Приватного акціонерного товариства Футбольний клуб Чорноморець в сумі 901 863 170, 45 грн. із задоволенням у четверту чергу та в сумі 19 947 773, 82 грн. із задоволенням у шосту чергу, відхилено грошові вимоги Акціонерного товариства Міжнародний Резервний Банк до Приватного акціонерного товариства Футбольний клуб Чорноморець в сумі 622 015 587, 77 грн. 
		Також, ухвалою попереднього засідання від 12.07.2023 визначено розмір та перелік усіх визнаних вимог для внесення розпорядником майна боржника до реєстру вимог кредиторів, зокрема АТ Міжнародний Резервний Банк у сумі 4540 грн  до першої черги, у розмірі 901 863 170, 45 грн  до четвертої черги, у сумі 19 947 773, 82 грн  до шостої черги. У визнанні вимог АТ «Міжнародний Резервний Банк» у розмірі 622 015 587, 77 грн  відмовлено. 
		В мотивах оскаржуваної ухвали щодо заборгованості по процентам за користування кредитом місцевий господарський суд зазначив, що нарахування кредитором відсотків поза межами строку визначеного строку наведеного у вимозі про дострокове виконання зобов`язання, тобто після 08.07.2015 є неправомірним.
		Разом з цим, як відзначено місцевим господарським судом, рішення Господарського суду Одеської області по справі №916/3704/20(916/4693/15) було закрито провадження в частині стягнення частини процентів за користування кредитом в сумі 4 156 357, 70 дол. США. Різниця між заявленою АТ Міжнародний Резервний Банк в листі сумою погашення процентів складає 1 421 925,57 дол. США.
		В свою чергу, рішенням Господарського суду Одеської області у справі №916/1031/16 стягнуто із АТ ФК Чорноморець на користь АТ Міжнародний Резервний Банк заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії зі сплати процентів у розмірі 11 887 915,43 дол. США за період з 15.12.2015р. по 06.12.2018р. 
		Таким чином, за твердженням суду першої інстанції, враховуючи заявлену АТ Міжнародний Резервний Банк суму погашення процентів, різниця 1 421 925,57 дол. США зараховується в рахунок часткового погашення процентів, присуджених до стягнення рішенням Господарського суду Одеської області від 25.03.2019 р. у справі №916/1031/16.
		Тому, за висновком суду першої інстанції, залишок процентів за користування кредитом складає 10 465 989, 86 дол. США, що з врахуванням офіційного курсу НБУ станом на 09.02.2021р., а саме за 1 дол. США  27, 6651 грн., еквівалентно 289 542 656, 10 грн.
		Не погодившись із даною ухвалою та ухвалою попереднього засідання до Південно-західного апеляційного господарського суду звернулось АТ Міжнародний Резервний Банк з апеляційною скаргою в якій просить:
		- змінити ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.07.2023 у справі 916/3704/20 про розгляд вимог кредитора та ухвалу попереднього засідання в частині відмови АТ Міжнародний Резервний Банк в визнанні частини кредиторських вимог на суму 39 337 713,09 грн;
		- додатково до визнаних ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.07.2023 про розгляд вимог кредитора та визначених (включених до реєстру вимог кредиторів) ухвалою попереднього засідання грошових вимог АТ Міжнародний Резервний Банк, визнати грошові (кредиторські) вимоги АТ Міжнародний Резервний Банк до боржника в сумі 39 337 713,09 грн із задоволенням у четверту чергу;
		- в частині визнаних, визначених та включених до реєстру вимог кредиторів грошових вимог АТ Міжнародний Резервний Банк до боржника в сумі 4540 грн із задоволенням в першу чергу, в сумі 901 863 170, 45 грн із задоволенням у четверту чергу та в сумі 19 947 773, 82 грн із задоволенням у шосту чергу, ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.07.2023 у справі 916/3704/20 про розгляд вимог кредитора та ухвалу попереднього засідання залишити без змін;
		- визначити загальні визнані, визначені та включені до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги АТ Міжнародний Резервний Банк до боржника в сумі 941 200 883, 54 грн із задоволенням у четверту чергу та в сумі 19 947 773, 82 грн із задоволенням у шосту чергу, із внесенням відповідних відомостей до реєстру вимог кредиторів.
		В обґрунтування вимог за апеляційною скаргою скаржник зазначає, що оскаржувана ухвала в частині відмови в визнанні (виключення) частини кредиторських вимог на суму 39 337 713,09 грн, постановлена з недоведеністю обставинам, що мають значення для справи, не з`ясуванням обставин, що мають значення для справи та грубим порушенням норм процесуального права, з огляду на наступне.
		Так, за твердженням апелянта, Банк у листі від 26.01.2018 повідомив боржника про звернення стягнення на майно одного з поручителів та часткове погашення, зокрема процентів за процентів за користування кредитом та такий лист передував прийняттю Господарським судом Одеської області рішення у справі №916/1031/16, яким стягнуто із АТ «ФК «Чорноморець на користь AT «Міжнародний Резервний Банк» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії зі сплати процентів у розмірі 11 887 915,43 дол. США за період з 15.12.2015 по 06.12.2018.
		Таким чином, як вважає апелянт, суд першої інстанції при розгляді кредиторських вимог, в порушення норм процесуального права, фактично змінив рішення суду у справі №916/1031/16, змінив суму стягнення, вирахувавши частину погашення (за рахунок майна) яке відбулось до ухвалення такого рішення.
		До того ж, як стверджує апелянт, із змісту рішення Господарського суду Одеської області у справі №916/1031/16, на яке посилається суд першої інстанції, вбачається, що Банк повідомляв суд про те, що була частково погашена заборгованість ПрАТ «ФК «Чорноморець» перед ПАТ «Сбербанк» за договором про відкриття кредитної лінії. Таким чином, при ухваленні рішення Господарського суду Одеської області у справі №916/1031/16 судом було враховано факт звернення стягнення на нерухоме майно та часткове погашення боргу на відповідні суми, про які зазначалось в листі від 26.01.2018.
		Але, як стверджує апелянт, при розгляді кредиторських вимог AT «МР БАНК», Господарський суд Одеської області зазначеного не з`ясував, не врахував та в свої розрахунках кредиторських вимог безпідставно вирахував із сум боргу стягнутих за рішенням у справі №916/1031/16 частину суми погашеної за рахунок звернення стягнення на майно.
		Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 відкрито апеляційне провадження по справі №916/3704/20 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Міжнародний Резервний Банк на ухвали Господарського суду Одеської області від 12.07.2023 та призначено розгляд справи на 06.12.2023.
		Судом апеляційної інстанції отримано відзив на апеляційну скаргу від ПАТ Футбольний клуб Чорноморець в якому боржник просить апеляційну скаргу задовольнити частково, а саме: 
		1) змінити ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.07.2023 про розгляд кредиторських вимог у справі про банкрутство № 916/3704/20 шляхом викладення пунктів 1 та 2 резолютивної частини ухвали суду в наступній редакції:
		- визнати частково грошові вимоги АТ "Міжнародний Резервний Банк" до Приватного акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець" в сумі 902 908 201, 80 грн із задоволенням у четверту чергу та в сумі 19 947 773, 80 грн із задоволенням у шосту чергу;
		- відхилити грошові вимоги АТ "Міжнародний Резервний Банк" до Приватного акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець" в сумі 620 975 096, 44 грн.
		В іншій частині оскаржувану ухвалу боржник просить залишити без змін.
		В обґрунтування своїх заперечень боржник зазначає, що місцевий господарський суд в оскаржуваній ухвалі вірно встановив обставини справи та здійснив вірний розрахунок заборгованості боржника перед Банком з процентів за користування кредитом. 
		Разом з цим, боржник вважає, що Банк допустив арифметичну помилку при розрахунку заборгованості за тілом кредиту, що призвело й до невірного визначення суми основного боргу місцевим господарським судом.
		Так, за твердженням боржника, у заяві із грошовими вимогами Банком заявлено до стягнення заборгованість за тілом кредиту, яка є менше фактичної суми заборгованості.
		У зв`язку з оголошенням у м. Одесі повітряної тривоги, та відповідно необхідності перебування працівників та відвідувачів суду в укритті, судове засідання по справі №916/3704/20 призначене на 06.12.2023 не відбулось.
		Ухвалою суду від 06.12.2023 повідомлено учасників справи, що наступне судове засідання відбудеться 17.01.2024.
		Під час судового засідання від 17.01.2024 представник апелянта підтримав вимоги за апеляційною скаргою на наполягав на її задоволенні.
		Представник ТОВ "Бізнес Ренталс" надав пояснення у відповідності до яких не погоджується із доводами апелянта, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.
		Інші представники учасників справи у судове засідання не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. 
		З урахуванням того, що явка представників учасників справи судом не визнавалась обов`язковою, колегія суддів вирішила за можливе розглянути справу за їх відсутності.
		Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови. 
		Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки Господарським судом Одеської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		Так, судова колегія зазначає, що скаржник просить скасувати оскаржувану ухвали лише в частині відмови АТ Міжнародний Резервний Банк в визнанні частини кредиторських вимог на суму 39 337 713,09 грн, в іншій частині ухвалу залишити без змін, а тому з огляду на приписи ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає оскаржувану ухвалу лише в цій частині. 
		Статтю 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що кредитор  це юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
		Грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
		У відповідності до ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
		Заява кредитора має містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); ім`я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені); виклад обставин, що підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування; відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог; перелік документів, що додаються до заяви.
		Згідно з ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. У разі необхідності господарський суд може оголосити перерву в попередньому засіданні. За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 44 цього Кодексу. Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги. Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов`язань у шосту чергу. Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі. Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).
		Як вбачається з наявних матеріалів справи, АТ Сбербанк (наразі АТ Міжнародний Резервний Банк) звернулося до Господарського суду Одеської області з заявою про визнання грошових вимог до АТ ФК Чорноморець у загальному розмірі 1 543 831 072, 04 грн, які у тому числі включають проценти за користування кредитом у розмірі 31 009 008, 74 дол. США, що еквівалентно 857 867 327, 69 грн за період з 15.07.2014 по 10.01.2021.
		В обґрунтування своїх вимог за заявою, зокрема щодо стягнення процентів за користування кредитом АТ Міжнародний Резервний Банк послалось на неналежне виконання боржником взятих на себе зобов`язань за договором про відкриття кредитної лінії №14-В/11/44/ЮО від 15.07.2011.
		Частинами 1 та 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. 
		Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
		У відповідності до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
		Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України). 
		Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).
		Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
		Згідно ч.ч.1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
		Як вбачається з наявних матеріалів справи, 15.07.2011 між Публічним акціонерним товариством "Дочірній банк Сбербанку Росії" (Банк) та АТ ФК Чорноморець (Позичальник) було укладено договір про відкриття кредитної лінії №14-В/11/44/ЮО, який було викладено у новій редакції згідно з договором про внесення змін №6 від 26.04.2013.
		Згідно з п. 1.1 договору банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію в доларах США, що надалі іменується кредитна лінія", та на підставі додаткових угод до цього Договору окремими частинами (траншами) надає позичальнику кредитні кошти (надалі - Кредит) у порядку і на умовах, визначених цим договором. Позичальник, у свою чергу, зобов`язується використати Кредит на цілі, зазначені у пункті 1.5. цього Договору, своєчасно та у повному обсязі сплачувати Банку проценти за користування Кредитом, а також повернути Банку Кредит у терміни, встановлені цим Договором та/або додатковими угодами до цього Договору, та виконати інші умови цього Договору.
		За договором про внесення змін №11 від 31.03.2014, сторони змінили вказаний пункт, визначивши умови щодо не відновлюваності кредитної лінії. 
		Пунктами 1.2 договору сторонами було визначено ліміт кредитної лінії (графік погашення кредиту). 
		Згідно з п.1.4 договору останній день дії кредитної лінії  30.06.2018. 
		Відповідно до п. 1.5 договору, кредит надається для фінансування витрат, пов`язаних з проведенням реконструкції центрального стадіону Чорноморець, за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, 1/20 та поповнення обігових коштів.
		У розділі 2 кредитного договору сторони обумовили забезпечення виконання зобов`язань позичальника.
		Пунктами 6.1-6.4 договору сторони встановили, що позичальник зобов`язується сплачувати Банку за користування кредитом проценти у розмірі, передбаченому договором/відповідною додатковою угодою. Проценти нараховуються на загальну суму заборгованості за кредитною лінією в валюті заборгованості.
		Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно протягом дії цього договору із розрахунку 360 днів у році - для кредиту, наданого Позичальнику в іноземній валюті, та фактичної кількості днів у році  для кредиту, наданого Позичальнику в національній валюті. Нарахування процентів починається з дня надання кредиту (включно).
		Нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення кредиту в повному обсязі. День повернення кредиту не враховується при нарахуванні процентів.
		Проценти, нараховані відповідно до п.п. 6.1. - 6.2. цього договору, Позичальник зобов`язаний сплачувати щомісяця не пізніше трьох робочих днів, наступних за днем закінчення періоду.
		При цьому під періодом сторони в цій ст.6 договору розуміють кожний з періодів, який починається з того числа місяця, в якому був укладений цей договір (реквізит договору дата, вказаний в верхньому правому куті на першій сторінці договору), і закінчуються в день, що передує такому числу наступного (відповідного) місяця (т.ч. проценти за кредитом за такий день нараховуються.
		Проценти, нараховані за період, в якому відповідно до пункту 1.4. цього договору Позичальник зобов`язаний повністю повернути кредит банку, повинні бути сплачені не пізніше дня, передбаченого для повернення кредиту.
		У відповідності до п. 8.1 в редакції договору про внесення змін №11 від 31.03.2014, Позичальник зобов`язується здійснювати часткове повернення кредиту, наданого в межах встановленого ліміту кредитної лінії, таким чином, щоб загальна заборгованість за кредитною лінією не перевищувала відповідного розміру ліміту кредитної лінії, визначеного в п. 1.2 цього договору, станом на відповідну дату, з якої ліміт кредитної лінії зменшується. 
		Відповідно до п. 1.8 договору про внесення змін № 12 від 30.04.2014р. сторони погодили в п. 8.1 кредитного договору виключити слова „ у термін, визначений у відповідній додатковій угоді до цього договору та після слів „зазначеного в п. 1.4 цього договору доповнити словами та цифрами „відповідно до графіку, зазначеному у п. 1.2 цього договору. 
		Пунктом 8.3 договору в чинній редакції встановлено, що Банк має право в односторонньому порядку вимагати від Позичальника дострокового повернення повної суми заборгованості за цим договором, зокрема, у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником будь-якого із своїх зобов`язань, передбачених цим договором, а також по іншим договорам (в т.ч., але не виключно по кредитним договорам, договорам про відкриття кредитних ліній) і/або договорам поруки і/або договорам про надання банківських гарантій/ контр гарантій /акредитивів тощо, які укладені або будуть укладені протягом дії цього договору між Позичальником і Банком, а також по платіжним зобов`язанням перед Банком та/або третіми особами по оплаті векселів, погашенню облігацій, виплаті купонного доходу, інших фінансових зобов`язань, тощо, у сумі, що перевищу 5% (п`ять процентів) від балансової вартості активів Позичальника у відповідності з бухгалтерською звітністю на останню звітну дату), які виникли (можуть виникнути) протягом строку дії цього Договору).
		Згідно з п. 8.4 договору сторони узгодили, що у разі, якщо Банк використовує своє право щодо вимоги в односторонньому порядку дострокового повернення повної суми заборгованості за цим договором, то він зобов`язаний в письмовій формі повідомити про це Позичальника, із зазначенням у відповідній вимозі повної суми заборгованості, а Позичальник зобов`язаний здійснити усі платежі за цим договором на користь Банку (при цьому строкові платежі  проценти, комісії, пені тощо повинні бути сплачені з урахуванням строку , що минув з дати, на яку Банк здійснив розрахунок заборгованості за цим договором і по лату повернення повної суми заборгованості за цим договором) в строк не пізніше 10 робочих днів з дня відправлення Банком такого повідомлення (вимоги).
		Наявними матеріалами справи підтверджується, що 23.06.2015 за вих. № 5828/5/28-2 Банк на підставі пункту 8.3 кредитного договору скерував на адресу ПрАТ "ФК "Чорноморець" повідомлення-вимогу про дострокове повернення повної суми заборгованості за кредитним договором.
		У вказаній вимозі Банк вимагав від боржника сплатити наявну заборгованість, а також зауважував, що строкові платежі - проценти, комісійні винагороди, пені тощо повинні бути сплачені з урахуванням строку, що минув з дати, на яку Банк здійснив розрахунок заборгованості за кредитним договором і по дату повернення повної суми заборгованості за кредитним договором в строк не пізніше 10 робочих днів з дня відправлення цієї вимоги повідомлення.
		У повідомленні-вимозі №5528/5/28-2 було встановлено, що зобов`язання ПрАТ "ФК "Чорноморець" з погашення кредиту повинно бути здійснено в строк не пізніше 10 (десяти) робочих днів з дня відправлення Банком такого повідомлення (вимоги).
		Керуючись положеннями статей 251-253 ЦК України, строк на виконання ПрАТ "ФК "Чорноморець" вимоги Банку про дострокове повернення заборгованості за Кредитом розпочав перебіг 24.06.2015 (на наступний день після відправлення Банком повідомлення - вимоги №5828/5/28-2).
		За правилами обчислення строків, встановлених статтями 251-254 ЦК України, ураховуючи положення про п`ятиденний робочий тиждень та правила перенесення вихідних днів (стаття 52 та частина третя статті 67 Кодексу законів про працю України відповідно), останнім 10-ти денним робочим днем добровільного виконання ПрАТ "ФК "Чорноморець" вимоги АТ "Сбербанк" за повідомленням-вимогою №5828/5/28-2 є 08.07.2015 (останній день строку).
		Відповідно до статті 253 ЦК України саме з 09.07.2015 (на наступний день після 08.07.2015) АТ "Сбербанк" набуло право вимоги із боржника - ПрАТ "ФК "Чорноморець" щодо сплати повної суми заборгованості за кредитом.
		Таким чином, АТ "Сбербанк" скористувалося своїм правом дострокової вимоги виконання ПрАТ "ФК "Чорноморець" зобов`язань за Кредитним договором відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України та пункту 8.3 Кредитного договору.
		Відтак останнім днем нарахування процентів за користування кредитною лінією є 08.07.2015.
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2022 у справі №910/4518/16 (провадження №12-16гс22) наголошує, що проценти відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). 
		Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 Цивільного кодексу України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.
		Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно "користуватися кредитом", натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за "користування кредитом") за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу. 
		Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто, позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.
		Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за "користування кредитом" поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто, поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними. 
		Велика Палата Верховного Суду у цій же постанові від 05.04.2022 у справі №910/4518/16 зауважила, що зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов`язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов`язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.
		За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця. 
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2022 у справі №910/4518/16 також звертає увагу на аналогічне правове регулювання можливості стягнення процентів поза межами встановленого договором строку повернення вкладу в спорах, в яких банки, на порушення умов договору банківського вкладу, не повертають вкладникам банківські вклади та нараховані за ними проценти. Проценти за банківським вкладом нараховуються лише в межах строку, визначеного у договорі банківського вкладу, тобто за правомірне користування цими коштами. Інакше кажучи, так само як банк не може нараховувати проценти за користування позичальником кредитом після спливу визначеного у договорі строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України (пункт 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № 444/9519/12), так само і вкладник за договором банківського вкладу після закінчення строку, на який зроблений вклад, позбавлений права вимагати стягнення процентів за правомірне користування банком цими коштами.
		З огляду на наведене, обґрунтованим є нарахування відсотків за користування кредитними коштами за період з 15.07.2014 до 08.07.2015 (дати останнього 10-ти денного робочого дня добровільного виконання АТ ФК Чорноморець вимоги АТ "Сбербанк" (№5828/5/28-2) про дострокове виконання зобов`язань), що складає 4 156 357, 70 дол. США.
		В свою чергу право Банку щодо нарахування передбачених договором процентів за кредитом за період з 09.07.2015 по 10.01.2021 є припиненим у зв`язку з пред`явленням до боржника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
		Проте, як вбачається з наявних матеріалів справи, за розгляді Господарського суду Одеської області перебувала справа №916/3704/20(916/4693/15) за позовом ПАТ «Сбербанк» до ПрАТ Футбольний клуб «Чорноморець» про стягнення заборгованості, у тому числі процентів за користування кредитною лінією.
		Рішенням Господарського суду Одеської області від 26.05.2021 по справі №916/3704/20(916/4693/15), яке залишено без змін постановами Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 та Верховного Суду від 07.06.2023 провадження по справі №916/3704/20(916/4693/15) в частині стягнення частини процентів за користування кредитом в сумі 4 156 357, 70 дол. США  закрито.
		Закриваючи провадження у справі в частині стягнення процентів за користування кредитом в сумі 4 156 357, 70 дол. США, суди послались на такі обставини. 
		17.07.2017 Господарським судом Одеської області прийнято рішення у справі №916/4591/15 про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Туристично-виробнича фірма «Чорне море» на користь ПАТ «СБЕРБАНК» заборгованості на підставі Договору поруки від 26.04.2013, що набрало законної сили 31.07.2017.
		На виконання зазначеного рішення, Господарським судом Одеської області 31.07.2017 видано наказ, згідно з яким стягнуто з ПАТ «Туристично-виробнича фірма «Чорне море» на користь ПАТ «Сбербанк» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії від 15.07.2011 №14-В/11/44/ЮО та на підставі договору поруки від 26.04.2013 у розмірі: 42 352 220 доларів США 60 центів та 45 773 758 грн. 97 коп., з яких: - загальної заборгованості за кредитною лінією 36 773 937 доларів США 32 центи США, - процентів за користування кредитною лінією 5 578 283 доларів США 28 центів, що нараховані за період з 15.07.2014р. по 02.11.2015р., - пені за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією 15 802 012 грн. 75 коп. - пені за прострочення сплати заборгованості за кредитною лінією 29 971 746 грн. 22 коп.
		В процедурі виконавчого провадження проведено публічні електронні торги, на яких майно ПАТ «Туристично-Виробнича Фірма «Чорне Море» не реалізовано в зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів, у відповідності до ч.7 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» та ч. 1 ст. 49 Закону України «Про іпотеку» AT «СБЕРБАНК» скористався своїм правом та в рахунок часткового погашення за кредитним договором прийняв у власність предмети іпотеки.
		Так, 19.01.2018 предмети іпотеки було придбано у власність банком, зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та оприбутковано на баланс банку шляхом заліку забезпечених вимог в рахунок ціни майна та частково погашено заборгованість ПрАТ «ФК «ЧОРНОМОРЕЦЬ» перед ПАТ «СБЕРБАНК» за Договором про відкриття кредитної лінії №14-В/11/44/ЮО від 15.07.2011 в загальній сумі 456 036 000,00 гривень, а саме в загальному розмірі 15 846 972,03 дол. США, в тому числі: 
		- 5 578 283,28 доларів США - проценти (що нараховані за період з 15.07.2014 по 02.11.2015); 
		- 10 268 688,75 доларів США - основна сума боргу (тіло кредиту). 
		Про ці обставини АТ «СБЕРБАНК» повідомило Боржника - ПрАТ «ФК «ЧОРНОМОРЕЦЬ» у листі від 26.01.2018 №1301/5/28-3.
		Різниця між заявленою АТ Міжнародний Резервний Банк в листі № 1301/5/28-3 від 26.01.2018 сумою погашення процентів (5 578 283,28 дол. США) за сумою щодо якої судом у справі №916/3704/20(916/4693/15) було закрито провадження (4 156 357,70 дол. США) складає 1 421 925,57 дол. США (5 578 283,28 - 4 156 357,70) та така сума також вважається погашеними процентами за рахунок предмету іпотеки, та відповідно має бути врахована під час розрахунку заборгованості боржника зі сплати процентів.
		Як вбачається з наявних матеріалів справи, рішенням Господарського суду Одеської області від 25.03.2019 у справі №916/1031/16 стягнуто із АТ ФК Чорноморець на користь АТ Міжнародний Резервний Банк заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №14-В/11/44/ЮО від 15.07.2011 зі сплати процентів у розмірі 11 887 915,43 дол. США за період з 15.12.2015 по 06.12.2018.
		Колегія суддів наголошує на тому, що згідно з відомостями, які містяться у Єдиному державному реєстрі судових рішень, вищевказане рішення набрало законної сили, наразі є чинним та жодною зі сторін оскаржено не було, а також не переглядалось, зокрема за нововиявленими обставинами. 
		Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Конституції України).
		Відповідно до частини другої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. 
		Частиною першою статті 18 Господарського процесуального кодексу України також визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
		Відтак, наразі є чинним рішення про стягнення з боржника на користь АТ Міжнародний Резервний Банк заборгованості зі сплати процентів у розмірі 11 887 915,43 дол. США за період з 15.12.2015 по 06.12.2018.
		Враховуючи вищезазначений розмір погашених процентів за користування кредитом у розмірі 1 421 925,57 дол. США, залишок процентів за користування кредитом складає 10 465 989, 86 дол. США, що з врахуванням офіційного курсу НБУ станом на 09.02.2021 (дата звернення з грошовими вимогами до боржника), а саме за 1 дол. США  27, 6651 грн, еквівалентно 289 542 656, 10 грн. 
		З огляду на наведене, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду щодо визнання грошових вимоги АТ Міжнародний Резервний Банк до АТ ФК Чорноморець в сумі 289 542 656, 10 грн, що складає проценти за користування кредитом.
		Решта заявлених АТ Міжнародний Резервний Банк грошових вимог зі сплати процентів за користування кредитом до боржника в сумі 39 337 713,09 грн судом відхиляються, оскільки як вже було вказано вище нараховані неправомірно, а саме після пред`явлення до боржника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
		Колегія суддів відхиляє та не приймає до уваги твердження апелянта з приводу того, що місцевим господарським судом не було враховано тієї обставини, що під час прийняття Господарським судом Одеської області від 25.03.2019 у справі №916/1031/16 щодо стягнення з боржника процентів за користування кредитом було, зокрема враховано й часткове погашення процентів за період з 15.07.2014 по 02.11.2015 у сумі 5 578 283,28 доларів США за рахунок іпотечного майна, з огляду на таке. 
		Так вищевказане рішення Господарським судом Одеської області від 25.03.2019 у справі №916/1031/16 не містять жодних посилань, ані на лист АТ «СБЕРБАНК» від 26.01.2018 №1301/5/28-3, яким останнім повідомив боржника про погашення 5 578 283,28 доларів США процентів за рахунок іпотечного майна, ані на те, що таке погашення було враховано під час звернення із позовними вимогами у цій справі.
		Наведене відповідно спростовує твердження апелянта про те, що під час прийняття рішення по справі №916/1031/16 Господарським судоми Одеської області було враховано часткове погашення заборгованості по процентам за користування кредитними коштами за рахунок іпотечного майна. 
		Суд апеляційної інстанції також не погоджується із твердженням апелянта про те, що місцевий господарський суд безпідставно змінив остаточне рішення, яке набрало законної сили, оскільки у даному випадку Господарським судом Одеської області взято до уваги та враховано, як рішення суду щодо стягнення заборгованості, так й обставини щодо часткового її погашення, а не змінено таке рішення.
		Слід також наголосити на тому, що під час звернення до суду першої інстанції з заявою із грошовими вимогами до боржника, АТ Міжнародний Резервний Банк було надано, зокрема, й розрахунок заборгованості по процентам за користування кредитом (т. 5, а.с. 58-63) в якому також відсутні відомості щодо врахування погашених процентів за рахунок іпотечного майна у розмірі 5 578 283,28 доларів США.
		Судова колегія залишає поза увагою вимоги та доводи наведені ПАТ Футбольний клуб Чорноморець у відзиві на апеляційну скаргу, з огляду на таке.
		Так, за приписами ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Також, згідно з ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
		Статтею 258 ГПК України визначені вимоги для форми та змісту апеляційної скарги. 
		Згідно з ст. 265 ГПК України учасники справи мають право приєднатися до апеляційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали. До апеляційної скарги мають право приєднатися також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки.
		Втім, як свідчать наявні матеріали справи, ПАТ Футбольний клуб Чорноморець не зверталося з окремою апеляційною скаргою на ухвали Господарського суду Одеської області від 12.07.2023 (про розгляд вимог кредитора та попереднього засідання), а також не скористалося своїм правом на приєднання до апеляційної скарги АТ Міжнародний Резервний Банк. 
		В той же час, ст. 263 ГПК України визначено, що учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження. Відзив на апеляційну скаргу має містити: 1) найменування суду апеляційної інстанції; 2) ім`я (найменування), поштову адресу особи, яка подає відзив на апеляційну скаргу, а також номер засобу зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги; 4) у разі необхідності - клопотання особи, яка подає відзив на апеляційну скаргу; 5) перелік матеріалів, що додаються. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
		З огляду на наведені законодавчі приписи, учасник справи у відзиві на апеляційну скаргу зазначає своє обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги, а не додаткові вимоги (підстави) для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки вони викладаються в окремій апеляційній скарзі, з якою як вже було зазначено вище ПАТ Футбольний клуб Чорноморець до суду не зверталося.
		Згідно з статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. 
		Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
		Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
		Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційні скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.
		Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Відтак, колегія суддів вважає, що наведені скаржникаом порушення допущені судом першої інстанції не знайшли свого підтвердження, а тому підстави для скасування оскаржуваних ухвал в частині відхилення грошових вимог Акціонерного товариства Міжнародний Резервний Банк до Приватного акціонерного товариства Футбольний клуб Чорноморець в сумі 39 337 713,09 грн відсутні, що зумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваних ухвал в цій частині без змін. 
		Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.
		 
		Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Ухвали Господарського суду Одеської області від 12.07.2023 (про розгляд вимог кредитора та попереднього засідання) по справі №916/3704/20 в частині відхилення грошових вимог Акціонерного товариства Міжнародний Резервний Банк до Приватного акціонерного товариства Футбольний клуб Чорноморець в сумі 39 337 713,09 грн залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
		Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
		Повний текст постанови складено та підписано 22.01.2024.
		 
		Головуючий суддяАленін О.Ю.
		 
		 
		 
		 
		СуддяПоліщук Л.В. 
		 
		 
		 
		 
		СуддяТаран С.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...