Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 906/1635/23 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:; неплатоспроможність фізичної особи.
Надіслано для оприлюднення: 12.02.2024. Зареєстровано: 13.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 14.02.2024.
Дата набрання законної сили: 12.02.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ 
		 
		майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
		e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
		код ЄДРПОУ 03499916 
		 
		УХВАЛА
		про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність
		 
		 
		Від "06" лютого 2024 р. м. Житомир Справа № 906/1635/23 
		Господарський суд Житомирської області у складі судді   Костриці О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
		 
		за участю учасників судового процесу:
		- від заявника (боржника): не з`явилися;
		- від арбітражного керуючого: не з`явилися, -
		 
		                                                               ВСТАНОВИВ:
		 
		18.12.2023 через систему "Електронний суд" з заявою до Господарського суду Житомирської області звернулася фізична особа ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , боржник) в якій просить відкрити провадження у справі про її неплатоспроможність в порядку передбаченому положеннями Кодексу України з процедур банкрутства. До заяви фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність долучено заяву арбітражного керуючого Черниша О.М. про участь у справі.
		Ухвалою господарського суду від 22.12.2023 прийнято заяву фізичної особи              ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, заяву арбітражного керуючого Черниша О.М. про участь у справі та призначено їх до розгляду у підготовчому судовому засіданні; призначено підготовче судове засідання на 16.01.2024 о 14:30 год; зобов`язано фізичну особу ОСОБА_1 вчинити певні дії та надати до суду витребувані документи.
		Ухвалою господарського суду від 16.01.2024 відкладено розгляд заяви фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; відкладено розгляд заяви арбітражного керуючого Черниша О.М. про участь у справі; відкладено підготовче судове засідання на 06.02.2024 об 11:40 год; зобов`язано фізичну особу           ОСОБА_1 вчинити певні дії та надати до суду витребувані документи.
		30.01.2024 до господарського суду надійшло клопотання фізичної особи ОСОБА_1 від 26.01.2024 про залучення документів до матеріалів справи, а саме: уточненої заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та доказів відсутності здійснення платежів.
		Відповідно до акту Господарського суду Житомирської області від 30.01.2024 про втрату документів або перепідшивання справи, відсутність вкладень або порушень цілісності, пошкодження конверта під час отримання клопотання від 26.01.2024 про залучення документів до матеріалів справи, яке надійшло від ОСОБА_1 поштовим зв`язком, не виявилося всіх вказаних у додатку документів.
		Фізична особа ОСОБА_1 та арбітражний керуючий Черниш О.М. у судове засідання 06.02.2024 не з`явилися.
		Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, подані боржником у подальшому документи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.
		Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
		Кодекс України з процедур банкрутства встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
		За приписами частини першої статті 8 Кодексу України з процедур банкрутства, справи про банкрутство розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.
		Відповідно до абзацу тринадцятого частини першої статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, під неплатоспроможністю слід розуміти неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.
		Грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви (абзац п`ятий частини першої статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства).
		Положеннями Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства визначено особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця.
		Стаття 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачає, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
		Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи наведені в частині другій статті 115 цього Кодексу, згідно з якою боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:
		- боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців;
		- у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;
		- існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
		До складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції   (частина третя статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства).
		Право боржника звернутися із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не стоїть у залежності від наявності у сукупності всіх підстав, передбачених частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
		Тобто, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи достатньо навіть однієї або більше однієї підстави у будь-яких комбінаціях, наведених у частині другій статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки законодавцем імперативно не визначено обов`язковим існування сукупності всіх підстав, як умови для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи (постанова Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 909/1028/20).
		Системний аналіз статті 113, частин першої, другої статті 116, частини першої статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства дає можливість дійти висновку, що наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку повинна визначатись судом з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (на момент звернення до суду з відповідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений зобов`язанням строк або в майбутньому).
		Разом з тим, способи та засоби доведення підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені законодавцем шляхом наведення у частині третій статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства переліку документів, що мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підтверджувати її зміст.
		Згідно з частинами першою-третьою статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства, у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з`ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом заяви. Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом. За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
		З урахуванням викладеного та положень частини третьої статті 13, статей 74, 76, 77 ГПК України, розглядаючи заяву боржника у підготовчому засіданні, місцевий суд повинен перевірити відповідність поданої заяви вимогам до її форми та змісту відповідно до статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства та з`ясувати на підставі поданих боржником доказів наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визначених частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
		Обґрунтовуючи наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, фізичною особою ОСОБА_1 зазначено про наявність невиконаних прострочених зобов`язань перед Акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний Банк", Товариством з обмеженою відповідальністю "СС Лоун", Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Центр фінансових рішень", Товариством з обмеженою відповідальністю "Слон Кредит", Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Акордбанк", Акціонерним товариством "Ідея Банк", Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України", Акціонерним товариством "Таскомбанк" на загальну суму 583 666,00 грн.
		Фізичною особою ОСОБА_1 зазначено, що вона як боржник припинила погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців у зв`язку з неможливістю вчинення таких дій, а також неї відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, що свідчить про наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
		Невиконання боржником зобов`язань перед кредиторами, на погляд заявника, підтверджується копією кредитної історії, складеної Першим всеукраїнським бюро кредитних історій, та окремими копіями укладених кредитних договорів, паспортів споживчих кредитів, заяв-анкет, платіжних документів, виписок по картах.
		Господарський суд вважає за необхідне зазначити, що завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є перевірка підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що вказані боржником як ознаки його неплатоспроможності чи її загрози відповідно до вищезазначених положень частини другої статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
		Обов`язком суду при вирішенні питання про наявність грошового зобов`язання та визначенні неплатоспроможності є встановлення прострочених грошових зобов`язань боржника перед кредиторами станом на час подання відповідної заяви до суду. Перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні.
		Наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов`язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов`язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
		У відповідності до положень статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства обов`язок подання документів, на підставі яких виникла заборгованість заявника, покладений на заявника.
		Звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність фізична особа - боржник повинна розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов`язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог статей 76, 77 ГПК України, що також передбачено пунктами 3, 14 частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
		Окрім того, положення Кодексу України з процедур банкрутства визначають обов`язок боржника у своїй заяві про відкриття справи навести всі обставини неплатоспроможності та документально їх підтвердити.
		Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
		В свою чергу, пункт 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75 встановлює, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
		Відтак, доказами, які підтверджують факт надання кредитних коштів, наявність заборгованості, її розмір та строк прострочки по платежам, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 30.01.2018 у справі №161/16891/15-ц та від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц).
		Боржник зобов`язаний надати суду докази припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за                    к о ж н и м  з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців, зокрема:
		- докази на підтвердження факту отримання та строків платежу по кожному кредитору (договори; виписки по рахунку, тощо);
		- докази припинення погашення кредитів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців (довідка фінансової установи про заборгованість; розрахунок фінансової установи про заборгованість (у усіма складовими)).
		У даному випадку заявником у якості підтвердження укладення договорів з кредиторами та наявності заборгованості надано конкретизований список кредиторів, копії кредитної історії Першого всеукраїнського бюро кредитних історій та окремими копіями укладених кредитних договорів, паспортів споживчих кредитів, заяв-анкет, платіжних документів, виписок по картах.
		Ухвалою господарського суду від 22.12.2023, серед іншого, зобов`язано ОСОБА_1 в термін до 11.01.2024 надати до господарського суду:
		- докази припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за  к о ж н и м  з кредитних та інших зобов`язань упродовж д в о х місяців у відповідності до пункту 2 частини 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, з доданням належних розрахунків заборгованості та зазначенням строків припинення погашення;
		- належні та допустимі докази (засвідчені; підписані ЕЦП), які стали підставою для виникнення грошових зобов`язань та підтверджують розмір заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штраф, пеня) по  к о ж н о м у    к р е д и т о р у   (у тому числі виписки за картковими рахунками; правочини; первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов`язань.
		Ухвалою господарського суду від 16.01.2024, зокрема, повторно зобов`язано         ОСОБА_1 в термін до 30.01.2024 надати до господарського суду:
		- докази припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за  к о ж н и м  з кредитних та інших зобов`язань упродовж д в о х місяців у відповідності до пункту 2 частини 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, з доданням належних розрахунків заборгованості та зазначенням строків припинення погашення;
		- належні та допустимі докази (засвідчені; підписані ЕЦП), які стали підставою для виникнення грошових зобов`язань та підтверджують розмір заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штраф, пеня) по  к о ж н о м у  к р е д и т о р у  (у тому числі виписки за картковими рахунками; правочини; первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов`язань;
		- пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).
		30.01.2024 до господарського суду надійшло клопотання фізичної особи ОСОБА_1 від 26.01.2024 про залучення документів до матеріалів справи, а саме: уточненої заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та доказів відсутності здійснення платежів. Разом з тим, відповідно до акту Господарського суду Житомирської області від 30.01.2024 про втрату документів або перепідшивання справи, відсутність вкладень або порушень цілісності, пошкодження конверта під час отримання клопотання від 26.01.2024 про залучення документів до матеріалів справи, яке надійшло від ОСОБА_1 поштовим зв`язком, не виявилося всіх вказаних у додатку документів.
		Отже, станом на дату підготовчого судового засідання 06.02.2024 заявником вимоги ухвали суду належним чином не виконано.
		Надані заявником у якості доказів договори, укладені фізичною особою з фінансовими установами, можуть свідчити про домовленість сторін договорів та можуть бути доказами у справі про наявність дійсного основного зобов`язання боржника перед фінансовими установами, суми заборгованості та строку прострочки по платежам за основним зобов`язанням лише у сукупності з іншими доказами, зокрема, первинними документами.
		Надані боржником окремі платіжні документи без посилань на кредитні договори не є належними доказами припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за  к о ж н и м  з кредитних та інших зобов`язань упродовж  д в о х місяців у відповідності до пункту 2 частини 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
		Крім того, з виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 судом встановлено, що 15.11.2023, 08.12.2013, 24.12.2023, тобто в період двох місяців до дати звернення до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (18.12.2023) здійснювалося договірне списання з рахунку боржника для погашення грошових зобов`язань перед одним з банків (т. 2 а.с. 14-16), що також свідчить про відсутність визначеної боржником підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність - боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців.
		Щодо наданої боржником кредитної історії Першого всеукраїнського бюро кредитних історій, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне .
		Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 917/1604/21 вказано, що створений за допомогою електронно - програмних засобів кредитний звіт є електронним документом, який надається суб`єктам звернення (користувачам, іншим бюро та суб`єктам кредитних історій) у електронній формі або у паперовій (паперовій копії електронного документа).
		Згідно з частинами першою, другою статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.
		Частиною третьою статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" передбачено, що накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.
		Відповідно до статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг":
		- оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" (частина ерша);
		- електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом (частина п`ята);
		- копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством (частина шоста).
		Згідно з наказом Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 01.07.2020 № 144 з 01.09.2021 набрав чинності Національний стандарт ДСТУ 4163:2020 "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів" (далі - Національний стандарт ДСТУ 4163:2020).
		Пунктом 1.1 Національного стандарту ДСТУ 4163:2020, серед іншого, визначено, що цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи незалежно від носія інформації (далі - документи).
		Згідно з пунктом 4.4 Національного стандарту ДСТУ 4163:2020 документи, що їх створюють юридичні особи, обов`язково повинні мати такі реквізити: найменування юридичної особи (04); назва виду документа (09) (не зазначають на листах); дата документа (10); реєстраційний індекс документа (11); заголовок до тексту документа (19); текст документа (20); підпис (для електронних документів - електронний підпис або електронна печатка в разі відсутності електронного підпису) (22).
		Таким чином, оригіналом кредитного звіту (як електронного документа) є його електронний примірник, що містить обов`язкові реквізити, серед яких електронний підпис або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
		Пунктом 5.32 Національного стандарту ДСТУ 4163:2020 визначено, що у разі створення примірника електронного документа з паперовим носієм інформації на ньому проставляють штрих-код або QR-код, що містить: скорочене найменування юридичної особи, дату реєстрації, реєстраційний індекс. QR-код також має містити відомості про підписувача електронного документа або накладання електронної печатки, а саме: прізвище, ім`я, по батькові підписувача або найменування юридичної особи (для електронної печатки), номер сертифіката і строк його дії. Окрім того, QR-код додатково має містити дати накладання кваліфікованих електронних підписів і печаток на електронний документ, що беруть із кваліфікованих електронних позначок часу. Для актів додатково зазначають дані про погодження.
		Оскільки роздруківка кредитного звіту у текстовому режимі, отримана боржником (суб`єктом кредитних історій) через web-інтерфейс на офіційному сайті Першого всеукраїнського бюро кредитних історій, не містить штрих-коду або QR-коду, тому таку роздруківку неможливо визнати примірником електронного документа з паперовим носієм інформації.
		Отже, роздруківка кредитного звіту у текстовому режимі, що не містить штрих-коду або QR-коду, є паперовою копією цього електронного документа. При цьому паперова копія кредитного звіту (як електронного документа) має засвідчуватись у порядку, визначеному чинними законодавством України.
		ГПК України, серед іншого, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах (стаття 1 цього Кодексу).
		Відповідно до статті 96 ГПК України:
		- електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет) (частина перша);
		- електронні докази подаються у формі документів, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. (частина друга);
		- учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом (частина третя);
		- учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу (частина четверта);
		- якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (частина п`ята).
		З урахуванням наведених норм статті 96 ГПК України, кредитний звіт (що є електронним текстовим документом) може подаватися учасником справи до господарського суду у таких формах:
		1) у електронній формі в оригіналі (як електронний документ, що містить обов`язкові реквізити, зокрема електронний підпис або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до законодавства);
		2) у електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, з обов`язковим зазначенням про наявність у цього учасника справи (особи, яка подає такий доказ) або іншої особи оригіналу електронного доказу - кредитного звіту в електронній формі;
		3) у паперовій копії, посвідченій в порядку, передбаченому законом.
		Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду щодо переліку форм подання електронних доказів, викладеною у постанові від 29.01.2021 у справі № 922/51/20.
		Порядок подання до господарського суду електронного документа у електронній формі в оригіналі чи в електронній його копії законодавчо врегульовані, зокрема нормами Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та ГПК України, натомість чинним законодавством не визначено порядку засвідчення електронного документа, поданого у паперовій його копії (аналогічний висновок про відсутність визначеного законодавством порядку засвідчення електронних доказів, поданих у паперових копіях, викладений Верховним Судом у постанові від 23.09.2021 у справі № 910/17662/19).
		При цьому, слід зазначити, що пунктом 5.26 вищезазначеного Національного стандарту ДСТУ 4163-2020 визначено, що відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів "Згідно з оригіналом" (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки "Для копій". Відмітку про засвідчення копії документа проставляють нижче реквізиту "Підпис" на лицьовому боці останнього аркуша копії документа.
		З наведеного Верховним судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 917/1604/21 зроблено висновок, що паперова копія кредитного звіту (як електронного документа/доказу) може засвідчуватись згідно вимог Національного стандарту ДСТУ 4163-2020, а право такого засвідчення належить Бюро (Першому всеукраїнському бюро кредитних історій) як особі, яка створила цей електронний документ, та яка здійснює на своїх серверних станціях накопичення, збереження та обробку інформації, що складає кредитну історію.
		Разом з тим, суд зазначає, що норми статті 96 ГПК України не вимагають засвідчення паперової копії електронного доказу (електронного текстового документа) підписом із зазначенням дати такого засвідчення учасником справи, який подає такий доказ, як то передбачено пунктом 5 статті 91 цього Кодексу для самостійного засвідчення учасником копій письмових доказів.
		При цьому подання кредитного звіту (електронного доказу) в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Водночас, суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу (аналогічний висновок щодо питання допустимості паперової копії електронного доказу міститься у постанові Верховним Судом від 15.07.2022 у справі № 914/1003/21 з посиланням на постанови від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 23.09.2021 у справі № 910/17662/19).
		Отже, подання до суду учасником справи паперової копії кредитного звіту (як електронного документа/доказу) є можливим:
		1) якщо паперова копія кредитного звіту засвідчена згідно вимог Національного стандарту ДСТУ 4163-2020 самим Бюро як особою, яка сформувала цей звіт та здійснює на своїх серверних станціях, серед іншого, обробку інформації, що складає кредитну історію;
		2) без засвідчення учасником (оскільки стаття 96 ГПК України того не вимагає), який подає паперову копію кредитного звіту, однак за умови, якщо у такого учасника чи іншої особи наявний оригінал цього електронного доказу - кредитного звіту, про що він зобов`язаний повідомити суд.
		Надана боржником паперова копія кредитного звіту як електронного документа не засвідчена згідно вимог Національного стандарту ДСТУ 4163-2020 самим Бюро як особою, яка сформувала цей звіт та здійснює на своїх серверних станціях, серед іншого, обробку інформації, що складає кредитну історію.
		Оскільки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність має відповідні правові наслідки процесуального та майнового характеру, то на фізичну особу-боржника (як єдиного суб`єкта звернення із заявою про відкриття провадження у такій справі) покладається обов`язок підтверджувати обставини його неплатоспроможності чи її загрози доказами у відповідному (достатньому) обсязі, у тому числі первинними документами, задля забезпечення перевірки господарським судом підстав та моменту виникнення зазначених боржником грошових вимог кредиторів, встановлення їх характеру та розміру.  
		Самого кредитного звіту недостатньо для підтвердження вказаних обставин, оскільки такий звіт хоч і є належним доказом наявності кредитних відносин боржника з кредиторами, однак може містити неповну чи недостовірну інформацію про розмір заборгованості боржника, в тому числі за основним зобов`язанням.
		Отже, подання боржником при зверненні до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність лише кредитного звіту, однак без додавання інших документів (які стали підставою виникнення грошового зобов`язання у розумінні статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства) для належного підтвердження розміру заборгованості цього боржника (в тому числі за основним зобов`язанням), підстав виникнення зобов`язань та строків їх виконання, є недостатнім для доведення відповідних обставин та, як наслідок, встановлення судом наявності підстав для відкриття провадження у такій справі.
		Зважаючи на викладене у сукупності, враховуючи також здійснення 15.11.2023, 08.12.2013, 24.12.2023, тобто в період двох місяців до дати звернення до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (18.12.2023), договірного списання грошових коштів з рахунку боржника для погашення грошових зобов`язань перед одним з банків, судом встановлено, що заявником не надано належних доказів припинення погашення ним кредитів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за к о ж н и м з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців.
		Обґрунтування наявності інших підстав для відкриття провадження у справі про не платоспроможність фізичною особою ОСОБА_1 у заяві не наведено, доказів не надано.
		Згідно з частиною 4 статті 119 Кодексу про банкрутство, господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо, відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
		Враховуючи те, що заявник не довів наявності підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, суд дійшов до висновку про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
		Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Відповідно до частини першої статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Згідно статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Збирання доказів по справі не є обов`язком суду, крім випадків, які прямо встановлено нормами ГПК України.
		За викладених обставин, слід відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
		Зважаючи на те, що судом відмовлено у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність боржника, господарський суд залишає без розгляду заяву арбітражного керуючого Черниша О.М. про участь у справі.
		З урахуванням частини 7 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, відмова у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.  
		Керуючись статтями 1, 2, 113, 115, 119 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 3, 12, 20, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,-     
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		1. Відмовити ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
		2. Залишити без розгляду заяву арбітражного керуючого Черниша Олександра Миколайовича про участь у справі.
		 
		Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання.
		 
		Ухвала господарського суду може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
		 
		                                                       Повний текст ухвали складено та підписано 12.02.2024. 
		 
		  Суддя                                                                                           Костриця О.О.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...