Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/54645/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Інші справи позовного провадження.
Надіслано судом: 13.02.2024. Зареєстровано: 13.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 14.02.2024.

Номер судового провадження: 2-262/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		печерський районний суд міста києва
		 
		Справа № 757/54645/16-ц 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08 грудня 2022 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого - судді Підпалого В.В.,
		при секретарях судових засідань - Топал А.І., Вишневській О.Р., Дідик М.В., Дахно С.С., Луцюк А.В., Каракосі В.О.,
		за участю:
		представника позивача - ОСОБА_1 ,
		представника відповідача - Петуніної Н.Ю.,
		розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Національного університету фізичного виховання і спорту України, треті особи: Український центр оцінювання якості освіти, Генеральна прокурора України про скасування наказу ректора, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_2 (надалі по тексту - Позивач) звернувся із позовом до Національного університету фізичного виховання і спорту України (надалі по тексту - Відповідач), треті особи: Український центр оцінювання якості освіти, Генеральна прокуратура України, в якому просив скасувати наказ ректора Національного університету фізичного виховання і спорту України від 03.11.2016 року № 558-ст в частині скасування запису в наказі НУФВСУ від 11.08.2014 року № 369-ст «Про зарахування на навчання» (код в ЄДЕБО 76646) та всієї подальшої історії навчання ОСОБА_2 (код в ЄДЕБО НОМЕР_1 ).
		Свої вимоги обґрунтовує тим, що 03.11.2016 року було прийнято наказ ректора Національного університету фізичного виховання і спорту України № 558-ст про скасування запису в наказі НУФВСУ від 11.08.2014 року № 369-ст «Про зарахування  на навчання» та всю подальшу історію навчання студента ОСОБА_2 . 
		Підставою прийняття наказу став лист Генеральної прокуратури України  № 21/2-18310-15 від 14.07.2016 року, яким проінформовано ректора про те, що Генеральною прокуратурою здійснюється  керівництво у кримінальному провадженні № 42015000000001181 за фактами несанкціонованої зміни інформації про результати  зовнішнього незалежного оцінювання службовими особами Українського центру оцінювання якості освіти, привласнення та легалізації  коштів  Центру шляхом створення фіктивних підприємств. У листі зазначено, що у ході розслідування отримано письмові підтвердження директора УЦОЯО про недостовірність інформації, поданої зокрема, у 2014 році ОСОБА_2 для зарахування на навчання до НУФВСУ. За словами позивача, вказаним листом Генеральна прокуратура України спонукала ректора НУФВСУ відрахувати студента ОСОБА_2 на підставі отриманих відомостей.
		Однак, позивач зазначив, що не входить до кола суб`єктів, відповідальних за внесення відомостей до  цієї бази, а тому не міг змінити інформацію щодо результатів проходження ним ЗНО.
		Крім того, позивач вказував, що результати зовнішнього незалежного оцінювання, відображені у базі даних не співпадають з результатами, визначеними  за підсумками перевірки за 2014 рік, результати ЗНО ОСОБА_2 відображені у базі даних аналогічні тим, що зазначені в інформаційній картці до сертифіката № 0008653, які подавалися  позивачем до приймальної комісії  НУФВСУ. Більше того, про результати проходження ЗНО позивач довідався з інформаційної сторінки на сайті Регіонального центру оцінювання якості освіти. До приймальної комісії подав сертифікат ЗНО, відомості у якому відповідають тим, що містяться у Єдиній державній електронній базі з питань освіти. Таким чином, підстав  стверджувати, що позивачем подано недостовірні відомості про проходження зовнішнього незалежного оцінювання, немає.
		За таких обставин, позивач звернувся до суду із зазначеним позовом за захистом своїх порушених прав. 
		Разом із подачею позовної заяви, позивачем було подано заяву про забезпечення позову, шляхом зупинення виконання наказу ректора Національного університету фізичного виховання і спорту України від 03.11.2016 року №558-ст до закінчення розгляду цієї справи.
		Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10.11.2016 року відкрито провадження у справі.
		Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10.11.2016 року відмовлено в задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову відмовлено.
		05.12.2016 року на адресу суду надійшли заперечення від представника відповідача, в яких він не підтримував позовні вимоги та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своїх вимог, посилався на те, що наказом НУФВСУ від 11.08.2014 року № 369-ст «Про зарахування на навчання» позивач був зарахований з 01.09.2014 року студентом  першого курсу денної форми навчання за напрямом підготовки 6.0102020 «Спорт» за державним замовленням. 18.07.2016 року відповідач отримав лист Генеральної прокуратури України від 14.07.2016 року № 21/2-18310-15 про здійснення ГПУ процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 420150000000011814, яке розслідується Головним слідчим управлінням Національної поліції України, за фактами несанкціонованої зміни інформації про результати зовнішнього незалежного оцінювання службовими особами Українського центру оцінювання якості освіти, привласнення  та легалізації коштів УЦОЯО шляхом створення фіктивних підприємств ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 28, ст. 363, ст. 15, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України.
		У листі зазначалося, що службові особи УЦОЯО у змові з іншими, не встановленими слідством особами, в 2008 році створили злочинну організацію для завищення результатів зовнішнього незалежного оцінювання окремим особам з метою отримання за це протиправної грошової винагороди, а також для привласнення коштів УЦОЯО та Агентства з міжнародного розвитку США.
		За повідомленням ГПУ у кримінальному провадженні отримано письмове підтвердження директора УЦОЯО про недостовірність інформації, поданої для зарахування на навчання до НУФВСУ деякими студентами, у тому числі Позивачем. Враховуючи, що законодавством встановлено адміністративний порядок анулювання наказу про зарахування вступника у разі письмового підтвердження директора УЦОЯО про недостовірність інформації, поданої вступником до вищого навчального закладу, вказаний лист ГПУ був направлений на адресу Відповідача для прийняття рішення про анулювання наказу про зарахування студентів, одним з яких є Позивач. Таким чином, відповідач вважає, що не порушив норми законодавства при виданні наказу НУФВСУ від 03.11.2016 року № 558-ст «Про скасування записів у наказах «Про зарахування на навчання» та історії навчання студентів», оскільки його прийнято в межах повноважень відповідача та з урахуванням фактичних обставин справи. На підставі вищенаведеного, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. (т.І, а.с. 33-35).
		07.12.2016 року представник позивача ОСОБА_3 подала до суду додаткові пояснення до позовної заяви. У них вона зазначила, що оскільки діючим законодавством України не передбачені наведені в оспорюваному наказі підстави для відрахування здобувачів вищої освіти, тому вони вважають, що підстави для відрахування позивача відсутні. Щодо посилання відповідача на наказ МОН України «Про затвердження Умов прийому на навчання до вищих навчальних закладів України в 2014 році», представник позивача вказувала, що повноваження на анулювання наказу про зарахування існують виключно під час вступу особи до навчального закладу. Зазначене, за їх словами, підтверджується тим, що розділ VI  вказаного наказу має назву «Порядок прийому заяв та документів для участі у конкурсному відборі до вищих навчальних закладів», а п. 12 регулює питання щодо перевірки прийомною комісією тільки під час подання документів для участі у конкурсному відборі. Вважали, що анулювання наказу про зарахування в розумінні п. 12 здійснюється виключно у випадку, коли здобувач фактично не приступив до навчання. Разом  тим, позивача було відраховано після переведення на третій курс ВНЗ, тобто після його зарахування та доступу до процедури навчання. Крім того, зазначили, що на момент прийняття оспорюваного наказу рішення про анулювання уповноваженим органом не приймалось,  а тому виданий позивачу сертифікат ЗНО вважають чинним, а відомості у ньому обов`язковими до врахування закладом освіти (т. І, а.с. 63-65).
		Протокольною ухвалою суду від 09.02.2017 року залучено до справи в якості третьої особи Український центр оцінювання якості освіти (т.І, а.с. 87-89).
		Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16.03.2017 року заяву позивача про забезпечення позову, повернуто представнику позивача (т.І, а.с. 101).
		24.04.2017 року представником позивача повторно подано заяву про забезпечення позову.
		22.06.2017 року ухвалою Печерського районного суду м. Києва заяву задоволено. Забезпечено позов шляхом зупинення виконання наказу ректора Національного університету фізичного виховання і спорту України від 03.11.2016 року № 558-ст (т.І, а.с. 137).
		Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22.06.2017 року залучено в якості третьої особи Генеральну прокуратуру України (т. І, а.с. 139-140).
		24.10.2017 року на адресу суду надійшли пояснення від представника третьої особи Генеральної прокуратури України, в яких зазначили наступне. Зокрема, представник зазначив, що Генеральною прокуратурою України здійснювалося кримінальне провадження № 42015000000001181, у ході якого було отримано письмове підтвердження технічного адміністратора Єдиної державної електронної бази з питань освіти та директора Українського центру оцінювання якості освіти та результатів ЗНО ОСОБА_2 внаслідок несанкціонованого втручання у систему. Несанкціоновані зміни у системі, зокрема завищення результатів ЗНО, також було підтверджено висновком судової комп`ютерно-технічної експертизи , про що було повідомлено ректора НУФВСУ про встановлені обставини. Обвинувальний акт на той момент був спрямований до суду. Отже, на думку представника, анулювання наказу про зарахування або видання наказу про відрахування студента є законним засобом відновлення законності - позбавлення особи права, яке вона набула внаслідок подання недостовірних відомостей (т.І, а.с. 183-185).
		05.01.2022 року на адресу суду, у відповідь на запит, Солом`янським районним судом м. Києва направлено копію ухвали суду від 05.09.2019 року у справі № 760/36364/16-к, відповідно до якої кримінальне провадження передано до Вищого антикорупційного суду для подальшого розгляду (т.І, а.с. 64).
		В засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовну заяву підтримувала в повному обсязі, просила її задовольнити. Позивач в засідання не з`явився, направив на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги просив задовольнити.
		Представник відповідача Петуніна Н.Ю. в засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог. В засідання 08.12.2022 року не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без їх участі. Рішення суду просила прийняти на розсуд суду.
		Представник третьої особи Генеральної прокуратури України в засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, направив на адресу суду пояснення щодо позовної заяви, в яких заперечував проти задоволення позовних вимог, розгляд справи просив проводити без участі третьої сторони.
		Представник третьої особи Український центр оцінювання якості освіти в засідання не з`явився, повідомлявся належним чином.
		Суд, вислухавши думки учасників провадження, дослідивши позовну заяву з доданими додатками, заперечення сторони відповідача, пояснення третьої особи, прийшов до наступного висновку.
		Судом встановлено, що 03.11.2016 року  ректором НУФВСУ Імас Є.В. видано наказ № 558-ст «Про скасування записів у наказах «Про зарахування на навчання» та історії навчання студентів, скасовано запис в наказі НУФВСУ від 11.08.2014 року № 369-ст «Про зарахування на навчання» та всю подальшу історію навчання ОСОБА_2 (т.І, а.с. 10).
		Оспорюваний наказ виданий на підставі листа Генеральної прокуратури України від 14.07.2016р №21/2-18310-15, письмового підтвердження директора Українського центру оцінювання якості освіти.
		Так, з копії вищевказаного листа Генеральної прокуратури України вбачається, що у кримінальному провадженні №42015000000001181 отримано письмові підтвердження директора УЦОЯО про недостовірність інформації, поданої у 2014 році ОСОБА_2 для зарахування на навчання до НУФВСУ (т.І, а.с. 13).
		Крім того, відповідачем представлено суду ряд інших копій документів, які здобуті органом досудового розслідування в рамках кримінального провадження №42015000000001181, зокрема, копії сертифікаційної роботи позивача, копію витягу висновку експертів комплексної судової комп`ютерно-технічної експертизи та експертизи телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів від 10.06.2016 №080/16.
		Так, виходячи з положень ст. 46 Закону України «Про вищу освіту» суд зазначає, що єдиними формами закінчення здобуття вищої освіти є: здобуття особою вищої освіти, відрахування здобувача.
		Таким чином, судом встановлено, що єдиним правовим наслідком постановлення оспорюваного наказу № 558-ст від 03.11.2016 року є відрахування здобувача вищої освіти з вищого навчального закладу, що й випливає з його змісту.  
		Відповідно до ч.1 ст.46 Закону України «Про вищу освіту» підставами для відрахування здобувача вищої освіти є: 1) завершення навчання за відповідною освітньою (науковою) програмою; 2) власне бажання; 3) переведення до іншого навчального закладу; 4) невиконання навчального плану; 5) порушення умов договору (контракту), укладеного між вищим навчальним закладом та особою, яка навчається, або фізичною (юридичною) особою, яка оплачує таке навчання; 6) інші випадки, передбачені законом. Згідно з п.14 Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти, затвердженого Наказом Міністерства освіти України від 15 липня 1996 року N 245, студент може бути відрахований з вищого закладу освіти: - за власним бажанням; - у зв`язку з переведенням до іншого вищого закладу освіти; - за станом здоров`я на підставі висновку ЛКК; - за академічну неуспішність; - за порушення навчальної дисципліни і правил внутрішнього розпорядку вищого закладу освіти.
		Таким чином, оскільки діючим Законами України не передбачені наведені в оспорюваному наказі підстави для відрахування здобувачів вищої освіти, суд вважає, що підстави для відрахування позивача відсутні.
		Так, згідно п. 12 розділу VI наказу МОН України «Про затвердження Умов прийому на навчання до вищих навчальних закладів України в 2014 році», приймальна комісія здійснює перевірку достовірності даних, поданих вступником для участі у конкурсному відборі, за допомогою Єдиної бази.
		Письмове підтвердження Адміністратора (розпорядника) Єдиної бази або директора Українського центру оцінювання якості освіти про недостовірність інформації, поданої вступником до вищого навчального закладу, є підставою для відмови в участі у конкурсному відборі та зарахуванні на навчання (анулювання наказу про зарахування).
		Згідно п. 5 розділу XXIV згаданого наказу, подання вступником недостовірних персональних даних, недостовірних відомостей про наявність права на зарахування поза конкурсом, права на першочергове зарахування, права на зарахування за співбесідою, про здобуту раніше освіту, про участь в олімпіадах та конкурсах Малої академії наук України, про проходження зовнішнього незалежного оцінювання є підставою для відрахування студента.
		Надаючи системний аналіз вказаним положенням законодавства, слід зазначити, що повноваження на анулювання наказу про зарахування існують виключно під час вступу особи до навчального закладу. Зазначене підтверджується тим, що Розділ VI вказаного наказу має назву «Порядок прийому заяв та документів для участі у конкурсному відборі до вищих навчальних закладів», а пункт 12 регулює питання щодо перевірки прийомною комісією тільки під час подання документів для участі у конкурсному відборі. 
		За таких обставин, суд приходить до висновку, що анулювання наказу про зарахування в сенсі п. 12 здійснюється виключно у випадку, коли здобувач фактично не приступив до навчання.
		Разом з тим, позивача було відраховано після переведення на третій курс ВНЗ, тобто після його зарахування та доступу до процедури навчання.
		Крім того, представлені з боку відповідача докази, на підтвердження того, що позивачем були поданні недостовірні дані про проходження ЗНО не видаються суду беззаперечними.
		Так, пунктом 57 Порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти, затвердженого Постановою кабінету Міністрів України від 25.08.2004 №1095, передбачено, що результати зовнішнього незалежного оцінювання з певного навчального предмета анулюються рішенням Українського центру оцінювання якості освіти за поданням регламентних комісій регіональних центрів оцінювання якості освіти.
		На час розгляду справи, відомостями про анулювання у передбаченому законом порядку результатів зовнішнього незалежного оцінювання позивача суд не володіє, а тому виданий позивачу сертифікат ЗНО вважає чинним, а відомості, зазначені у ньому, обов`язковими до врахування закладом освіти.
		Щодо представлених відповідачем копій сертифікаційних робіт позивача, то матеріали справи не містять достатніх даних на підтвердження належності їх позивачу та виконання їх саме позивачем.
		Щодо копію витягу з судових комп`ютерних експертиз наданих відповідачем, то з огляду на його зміст та повноту відображених даних останнім не підтверджується несанкціонована зміна результатів ЗНО саме позивача.
		В той же час, ч. 4 ст. 61 ЦПК України встановлює, що лише вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, обов`язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено цей вирок, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. 
		Проте відповідного вироку суду по кримінальному провадженню №42015000000001181, яким встановлено, що завищення результатів ЗНО позивача мали місце, суду не надано. 
		Враховуючи викладене, суд вважає, що відрахування позивача з підстав, які не передбачені законом, порушує права позивача на отримання вищої освіти. Крім того, враховуючи те, що позивач жодних даних до сертифіката ЗНО самостійно не вносив, до приймальної комісії подав сертифікат ЗНО, відомості у якому відповідають тим, що містяться у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, підстав стверджувати, що позивачем подано недостовірні відомостей про проходження зовнішнього незалежного оцінювання немає, а відтак позовна заява є обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню.
		Кожна особа  у відповідності до ст. 3 ЦПК України має право в порядку установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних  або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		За положенням ст.4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи  та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
		Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. (ст. 89 ЦПК України).
		Керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215 ЦПК України, ст.46 Закону України «Про вищу освіту», суд -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позовну заяву ОСОБА_2 до Національного університету фізичного виховання і спорту України, треті особи: Український центр оцінювання якості освіти, Генеральна прокуратура України про скасування наказу ректора, - задовольнити.
		Скасувати наказ ректора Національного університету фізичного виховання і спорту України від 03.11.2016 року № 558-ст в частині скасування запису в наказі НУФВСУ від 11.08.2014 року № 369-ст «Про зарахування на навчання» (код в ЄДЕБО 76646) та всієї подальшої історії навчання ОСОБА_2 (код в ЄДЕБО НОМЕР_1 ).
		Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
		Відповідач: Національний університет фізичного виховання і спорту України, код ЄДРПОУ 02928433, адреса: вул. Фізкультурна, 1, м. Київ, 03680.
		Третя особа 1: Український центр оцінювання якості освіти, код ЄДРПОУ: 34187201, адреса: вул. Володимира Винниченка, 5, м. Київ, 04053.
		Третя особа 2: Генеральна прокуратура України, код ЄДРПОУ: 00034051, адреса: вул. Різницька, 13/15, м. Київ, 01011.
		 
		Суддя                                                                                      В.В. Підпалий

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...