Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 202/21410/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 14.02.2024. Зареєстровано: 14.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 15.02.2024.
Дата набрання законної сили: 27.02.2024
Номер судового провадження: 2-а/202/32/2024

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 202/21410/23
		Провадження № 2-а/202/32/2024
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		07 лютого 2024 року                                м. Дніпро
		 
		 
		 
		Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі судді Михальченко А.О.,
		секретар судового засідання Пономаренко О.М.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку ст.286 КАС України справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернівецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Чернівецького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		13.12.2023 ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, який мотивував тим, що 22.11.2023 постановою №2105, прийнятою начальником Чернівецького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, полковником ОСОБА_2 , його, ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 210 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн..
		Підставою для прийняття постанови є протокол про адміністративне правопорушення серії 5 №238 від 20.11.2023 в якому зазначалось, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 210 КУпАП, а саме відмовився від отримання направлення для проходження військово-лікарської комісії з метою визначення ступеня придатності до військової служби під час мобілізації.
		З даною постановою він не погоджується, оскільки вважає, що не допускав порушення вимог діючого законодавства та не скоював адміністративного правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності.
		Так, 20.11.2023 він перебував у місті Чернівці у особистих справах та був зупинений працівниками Чернівецького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. 
		В подальшому, у супроводі працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 , він прослідував до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення особистих даних. Після уточнення даних, працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 йому було запропоновано пройти військово-лікарську комісію, на що ним було зазначено про те, що він постійно мешкає у м. Дніпрі, там же зберігається вся його медична документація, оскільки він перебуває на військовому обліку у Індустріальному РТЦК та СП, то і військово-лікарську комісію він має проходити за місцем перебування на військовому обліку. Однак, незважаючи на надані ним пояснення, ТВО начальника ВОМР п`ятого відділу Чернівецького РТЦК та СП відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною 2 статті 210 КУпАП України. 
		У вказаному протоколі зазначено, що ним допущено порушення вимог п.2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».
		Однак, така кваліфікація його дій працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 , не відповідає вимогами діючого законодавства.
		Так, його притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 20.11.2023 року, будучи військовозобов`язаним, отримавши направлення для проходження медичного обстеження на визначення ступеня придатності для проходження служби в ЗСУ, відмовився від проходження медичного огляду, не зважаючи на те, що він пояснив про своє має бажання проходити його за місцем реєстрації.
		При цьому визначальним для кваліфікації дій особи як порушення правил військового обліку, є факт його неявки до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за повісткою у визначений у ній строк для проходження медичного огляду.
		Норми діючого законодавства вимагають, щоб повістка була вручена особисто і підписана особою, якій вона призначена.
		У разі відмови від підписання повістки посадовою особою територіального центру комплектування та соціальної підтримки у присутності свідків складається акт про відмову від отримання.
		Другий відповідач при прийнятті оскаржуваної постанови не врахував ані його пояснення, ані вимоги законодавства щодо порядку проходження військово-лікарської комісії.
		Враховуючи викладене, просив суд визнати протиправною та скасувати постанову №2105 від 22 листопада 2023 року, прийняту начальником Чернівецького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, полковником ОСОБА_2 , а провадження у справі про адміністративне правопорушення за протоколом про адміністративне правопорушення серії 5 №238 від 20.11.2023 року закрити; стягнути з Чернівецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (код ЄДРПОУ 08118534) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок в рахунок відшкодування судових витрат у вигляді витрат по сплаті судового збору.
		 
		19.12.2023 по справі відкрите провадження та відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов. 
		30.12.2023 через підсистему «Електронний суд» від відповідача Чернівецький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки надійшов відзив на позов з якого випливає, що відповідач вважає, що є неналежним відповідачем у справі, а відтак у задоволенні позову слід відмовити. Також у відзиві відповідач заявив клопотання про заміну відповідача.
		05.01.2024 позивачем подане клопотання про витребування доказів.
		10.01.2024 судом залучено до участі у справі другого відповідача  Чернівецький районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, якому визначено строк для подання відзиву на позов.
		19.01.2024 поштовим відправленням другий відповідач - Чернівецький районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки подав відзив на позов, який надійшов до канцелярії суду 07.02.2024.
		У відзиві другий відповідач зазначив, що ОСОБА_1 видано направлення №16047 для проходження військово-лікарської комісії з метою визначення ступеню придатності для проходження військової служби. Проведення медичного огляду доручено проводити позаштатній ВЛК при Чернівецькому міському ТЦК та СП. Позивач від отримання направлення відмовився про що працівниками п`ятого відділу Чернівецького РТЦК та СП складено відповідний акт від 20.11.2023.
		У зв`язку із тим, що в діях Позивача вбачався склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 210 ч.2 КУпАП - порушення правил військового обліку, яка носить бланкетний характер та відсилає до норм Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» і Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487
		В той же день ТВО начальника ВОМР п`ятого відділу Чернівецького РТЦК та СП старшим лейтенантом А. Гуцулом складено відповідний рапорт.
		Враховуючи наведене уповноваженою посадовою особою ТВО начальника ВОМР п`ятого відділу Чернівецького РТЦК та СП старшим лейтенантом А. Гуцулом складено адміністративний протокол від 20.1 1.2023. При цьому заперечень у Позивача щодо складання у відношенні нього протоколу не було. Відповідно до поданих пояснень встановлено. що він відмовляється від проходження медичного огляду в м. Чернівці. При цьому, Позивач особисто під підпис повідомлений про дату розгляду адміністративної справи, клопотань про перенесення чи відкладення розгляду справи не поступало.
		Матеріали адміністративної справи відповідали вимогам 235 КУпАП, протокол складено правильно, правопорушник повідомлений про час і місце розгляду справи, права визначені ст.268 КУпАП роз`яснені, обставини, що виключають здійснення провадження у справі, а також виключають адміністративну відповідальність визначені ст. 18, 247 КУпАП, а також обставини, визначені ст. 34 КУпАП - відсутні. Наявні обставини, що обтяжують відповідальність, визначені п. 5 ст. 35 КУпАП а саме вчинення адміністративного правопорушення у мовах надзвичайних обставин.
		22.11.2023 ОСОБА_1 на розгляд адміністративної справи не прибув, клопотань про відкладення (на час розгляду) чи подання додаткових доказів не подав, у зв`язку із чим уповноваженою особою Чернівецького РТЦК та СП проведено розгляд справи без участі Позивача. Заперечень від Позивача щодо визначення дати розгляду справи не поступало. Вказане згоджується із вимогами сі. 277-2 КУпАП.
		Клопотання позивача від 29.11.2023 про відкладення розгляду справи надійшло на адресу Чернівецького РТЦК та СП 04.12.2023, тобто після винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.
		Уповноваженою особою Чернівецького РТЦК та СП у відношенні Позивача проведено розгляд адміністративної справи, за наявними доказами в тому числі пояснень, що подані до матеріалів адміністративної справи. Будь-яких доказів щодо закриття адміністративної справи не надано.
		При цьому винуватість Позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 210 ч.2 КУпАП, підтверджувалась належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, а саме: протоколом №5/238 від 20.11.2023; паспортом громадянина України; направленням на медичний огляд №16047 від 20.11.2023; актом відмови від проходження ВЛК від 20.11.2023; попередженням від 20.11.2023.
		Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення з`ясовано обставини, передбачені ст. 280 КУпАП.
		Копію постанови направлено 27.11.2023 Позивачу, яку він отримав 01.12.2023, що узгоджується з вимогами сі. 285 КУпАП.
		Посилання Позивача про те, що він бажає пройти ВЛК по місцю реєстрації проживання є надуманим, бездоказовим та не підтверджується допустимими доказами.
		Враховуючи викладене просили суд у задоволенні позову відмовити.
		 
		29.01.2024 позивач надав відповідь на відзив у якій зазначив, що як зазначено відповідачем у протоколі серії 5 №238 від 20.11.2023 року, позивачем було допущено порушення вимог: пп. 5.7 ч.3 ст.1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу»; ч.8 ст.2 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу»; п.2 ч.1 ст.37 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу»; ч.1 ст.42 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу»; п.19 (додаток 2) постанова КМУ №1487 від 30.12.2022 р. «Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів»;
		При цьому, в оскаржуваній постанові №2105 від 22.11.2023 року, на відміну від протоколу серії 5 №238 від 20.11.2023 року, вказано про те, що позивачем, ОСОБА_1 , порушено вимоги: абзаців 6, 8, ч.3 ст.1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу»; абзаців 2, 3 ч.10 ст.1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу»; ч.8 ст.2 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу»; п.19 (пп.2,4,5 п.1 Додатку 2) постанови КМУ №1487 від 30.12.2022 р. «Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів».
		Отже з наведеного вище вбачається розбіжність між протоколом та постановою в переліку норм матеріального права, які є нібито порушеними.
		Щодо нібито допущених позивачем порушень законодавства, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення серії 5 №238 від 20.11.2023 року, зазначив, що в ч.3 ст.1 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу» немає підпунктів (в протоколі позначені «пп.»), а є лише абзаци, а тому відповідачем в протоколі зазначено порушення неіснуючої норми права, а саме «пп.5.7. ч.3 ст.1», оскільки, як вбачається із самої конструкції частини 3 статті 1, остання не містить в собі «пп.5.7.» .
		Відповідачем у протоколі серії 5 №238 від 20.11.2023 року не конкретизовано в чому саме було виражено порушення позивачем загальних вимог щодо військового обов`язку. 
		Отже, зазначення в протоколі у протоколі про адміністративне правопорушення серії 5 №238 від 20.11.2023 року неіснуючої норми права, є суттєвим недоліком такого протоколу, який не був усунутий до моменту розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення оскаржуваної постанови.
		Щодо порушення ч.8 ст.2 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» зазначив, що норма є загальною та не визначає конкретних дій військовозобов`язаного або порядок вчинення таких дій, а отже є відсильною до інших норм права, які визначають конкретні обов`язки та порядок їх реалізації. 
		Окрім цього, відповідачем у протоколі серії 5 №238 від 20.11.2023 року також не конкретизовано в чому саме було виражено порушення позивачем наведених загальних вимог та яких саме.
		З тексту протоколу про адміністративне правопорушення серії 5 №238 від 20.11.2023 року неможливо встановити вимоги якого з абзаців п.2 ч.1 ст.37 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» було допущено позивачем з урахуванням того, що він перебуває на обліку в Індустріальному РТЦК та СП м. Дніпра, про що зазначено у його військовому квитку серії НОМЕР_2 , а саме у відмітці від 26.11.2010 року розміщеній на 26 сторінці військового квитка.
		Щодо порушення ч.1 ст.42 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» зазначив, що вона не встановлює будь-яких обов`язків, стандартів поведінки, тощо, а лише вказує про можливу відповідальність, передбачену законом. Таким чином, позивач не міг порушити вимоги цієї частини статті, оскільки остання таких вимог не встановлює.
		Щодо порушення п.19 (Додатку 2) постанови КМУ №1487 від 30.12.2022 р. «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», зазначив, що даний додаток містить в собі лише 4 пункти (п.1 з пп.1-11, п.2, п.3 та п.4). Отже, є незрозумілим як позивач міг порушити п.19 Додатку 2, якого взагалі немає в цьому додатку. 
		Щодо порушення абзаців 6, 8, ч.3 ст.1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» зазначив, що відповідачем у оскаржуваній постанові не конкретизовано в чому саме було виражено порушення позивачем наведених вимог щодо військового обов`язку. Окрім того, відповідачем при прийнятті постанови змінено кваліфікацію норми, яка нібито порушена позивачем з вказаного в протоколі порушення «пп.5.7. ч.3 ст.1» на порушення «порушення абзаців 6, 8, ч.3 ст.1». Таким чином відповідач допустив самостійну зміну кваліфікації дій позивача, а положеннями КУпАП не передбачено право посадової особи, яка розглядає справу, змінювати кваліфікацію дій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. 
		Крім того зазначив, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів підтвердження вручення позивачу виклику до РТЦК та СП; позивач вже перебував в приміщенні РТЦК та СП; посадовою особою відповідача не було зазначено у протоколі серії 5 №238 від 20.11.2023 року про порушення ОСОБА_1 абзацу 2 ч.10 ст.1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», а тому відповідач при винесенні оскаржуваної постанови самостійно змінив кваліфікацію нібито порушеного позивачем матеріального права.
		Відносно нього жодною із комісією (з питань приписки; призовною, військово-лікарською) не приймалось будь-яке рішення, то відповідно і обов`язок проходження медичного огляду у нього не виник. 
		Таким чином відповідачем безпідставно вказано в оскаржуваній постанові про порушення ним вимог абзацу 3 ч.10 ст.1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу».
		Він не був викликаний до Чернівецького районного центру комплектування та соціальної підтримки у встановлений пп.2 п.1 Додатку 2 постанови КМУ №1487 від 30.12.2022 спосіб. 
		Позивач не отримував від відповідача жоден, з передбачених пп.2 п.1 Додатку 2 постанови КМУ №1487 від 30.12.2022 р., документ в якому б зазначалось про строки проходження медичного огляду. 
		Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначають лише три типи документів, при отриманні яких у військовозобов`язаного виникає обов`язок прибуття до ТЦК та СП, та такими документами є: мобілізаційне розпорядження, повістка, розпорядження. 
		Звернув увагу суду на те, що в протоколі серії 5 №238 від 20.11.2023 року зазначено про те, що до нього додається «направлення на ВЛК», а в оскаржуваній постанові відповідачем проігноровано те, що «направлення на ВЛК» не є тотожнім таким документам як «мобілізаційне розпорядження, повістка, розпорядження». 
		Отже, складаючи даний протокол посадова особа відповідача фактично визнала, що позивачу не був вручений належний документ (мобілізаційне розпорядження, повістка, розпорядження) оскільки в інакшому випадку в протоколі мало би бути зазначено назву врученого документа, але при цьому дана обставина не була взята відповідачем до уваги під час прийняття оскаржуваної постанови.
		Враховуючи викладене вважає, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами його винних дій, а тому оскаржувану постанову прийнято без будь-яких належних на то підстав. Просив позов задовольнити.
		 
		Повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи позивач та відповідачі у судове засідання не з`явилися, що у відповідності до ч.1 ст.205 КАС України не перешкоджає суду розглянути справу по суті. Надали заяви про розгляд справи без їх участі.
		 
		Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		22.11.2023 постановою №2105 начальника Чернівецького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки полковника ОСОБА_2 . ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 850 грн. 00 коп.
		Відповідно до вказаної постанови  ОСОБА_1 , будучи військовозобов`язаним, всупереч встановленим чинним законодавством вимогам правил військового обліку, знаходячись 20.11.2023 о 15 год. 25 хв. в м. Чернівці, Чернівецької області, відмовився від отримання направлення для проходження військово-лікарської комісії з метою визначення ступеня придатності до військової служби під час мобілізації, тобто порушив вказані правила військового обліку, в особливий період. Своїми протиправними винними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 6, 8 ч.3 ст.1, абз. 2,3 ч.10 ст.1, ч.8 ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ та п.19 (підпунктів 2,4,5 п.1 Додатку 2) Постанови КМУ від 30.12.2022 №1487 «Про затвердження Порядку організації і ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», що призвело до порушення ним правил військового обліку, вчиненого в особливий період, оскільки з 17.03.20147, після оприлюднення Указу Президента України №303/2014 «Про часткову мобілізацію», в Україні розпочав діяти особливий період, який діє станом на момент розгляду справи. 
		Передумовою винесення вказаної постанови був протокол серії 5 №238 від 20.11.2023 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.210 КУпАП, складений ТВО начальника ВОМР п`ятого відділу Чернівецького РТЦК та СП старшим лейтенантом Гуцулом А.О. відносно ОСОБА_1 .
		Відповідно до вказаного протоколу  ОСОБА_1 являючись військовозобов`язаним, всупереч вимогам правил військового обліку, встановленим законодавством, порушував правила військового обліку, а саме направлений на проходження ВЛК, однак відмовився від проходження медичної комісії. Своїми діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 5,7 ч.3 ст.1, ч.8 ст.2, п.2 ч.1 ст.37, ч.1 ст.42 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ та п.19 (Додаток 2) Постанови КМУ від 30.12.2022 №1487 «Про затвердження Порядку організації і ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», що призвело до порушення правил військового обліку в особливий період, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.210 КУпАП.
		 
		Відповідно до статей 17, 65 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
		Так, спірні правовідносини між сторонами регулюються Конституцією України, Законом України «Про оборону України», Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», Кодексом України про адміністративні правопорушення, «Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених Постановою КМ України від 30 грудня 2022 року №1487.
		Приписами ч. ч. 1, 2, 3ст.1Закону України«Про військовийобов`язокі військовуслужбу» встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
		Відповідно до ч. 10ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу»громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (міського) військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районного (міського) військового комісаріату; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
		Разом з тим, слід звернути увагу на те, що, згідно із ч.7ст.1 вказаного Закону №2232-ХІІ, виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
		Процес притягнення до адміністративної відповідальності передбачає дотримання прав особи, яку притягують до такої відповідальності.
		У відповідності до положеньст. 235 КУпАП Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210,210-1,211(крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
		Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
		Статтею 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.
		Зокрема, згідно з частиною 2 ст.210 КУпАПповторне протягом року вчинення порушення, передбаченогочастиною першоюцієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період -тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		 
		Стаття 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначає порядок взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього, зокрема, частини 1 та 2 регламентують правила взяття на облік, частини 3 в 5  зняття з обліку при зміні місця проживання.
		 
		З копії паспорта позивача вбачається, що він мав та має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відбитком штампу Індустріального РВ Дніпропетровського міського управління УМВС України в Дніпропетровській області від 26.11.2010 року.
		 
		З копії протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 судом встановлено, що вони мають суттєві розбіжності.
		Так, в протоколі зазначено, що ОСОБА_1 своїми діями (бездіяльністю) порушив пп. 5.7 ч.3 ст.1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу»; ч.8 ст.2 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу»; п.2 ч.1 ст.37 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу»; ч.1 ст.42 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу»; п.19 (додаток 2) постанова КМУ №1487 від 30.12.2022 р. «Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів»;
		При цьому, в оскаржуваній постанові №2105 від 22.11.2023 року, на відміну від протоколу серії 5 №238 від 20.11.2023 року, вказано про те, що позивачем, ОСОБА_1 , порушено вимоги: абзаців 6, 8, ч.3 ст.1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу»; абзаців 2, 3 ч.10 ст.1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу»; ч.8 ст.2 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу»; п.19 (пп.2,4,5 п.1 Додатку 2) постанови КМУ №1487 від 30.12.2022 «Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів»;
		Суд зазначає, що в ч.3 ст.1 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу» немає підпунктів (в протоколі позначені «пп.»), а є лише абзаци, а тому відповідачем в протоколі зазначено порушення неіснуючої норми права, а саме «пп.5.7. ч.3 ст.1», оскільки, як вбачається із самої конструкції частини 3 статті 1, остання не містить в собі «пп.5.7.» .
		Відповідачем у протоколі серії 5 №238 від 20.11.2023 року не конкретизовано в чому саме було виражено порушення позивачем загальних вимог щодо військового обов`язку. 
		Отже, зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення серії 5 №238 від 20.11.2023 року неіснуючої норми права, є суттєвим недоліком такого протоколу, який не був усунутий до моменту розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення оскаржуваної постанови.
		Щодо порушення ч.8 ст.2 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» суд зазначає, що норма є загальною та не визначає конкретних дій військовозобов`язаного або порядок вчинення таких дій, а отже є відсильною до інших норм права, які визначають конкретні обов`язки та порядок їх реалізації. 
		Окрім цього, відповідачем у протоколі серії 5 №238 від 20.11.2023 року також не конкретизовано в чому саме було виражено порушення позивачем наведених загальних вимог та яких саме.
		З тексту протоколу про адміністративне правопорушення серії 5 №238 від 20.11.2023 року неможливо встановити вимоги якого з абзаців п.2 ч.1 ст.37 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» були порушені позивачем з урахуванням того, що він перебуває на обліку в Індустріальному РТЦК та СП м. Дніпра, про що зазначено у його військовому квитку серії НОМЕР_2 , а саме у відмітці від 26.11.2010 року розміщеній на 26 сторінці військового квитка.
		Щодо порушення ч.1 ст.42 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» суд зазначає, що вона не встановлює будь-яких обов`язків, стандартів поведінки, тощо, а лише вказує про можливу відповідальність, передбачену законом. Таким чином, позивач не міг порушити вимоги цієї частини статті, оскільки остання таких вимог не встановлює.
		Щодо порушення п.19 (Додатку 2) постанови КМУ №1487 від 30.12.2022 р. «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», суд зазначає, що даний додаток містить в собі лише 4 пункти (п.1 з пп.1-11, п.2, п.3 та п.4). Отже, є позивач не міг порушити п.19 Додатку 2, якого взагалі немає в цьому додатку. 
		Щодо порушення абзаців 6, 8, ч.3 ст.1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» суд зазначає, що відповідачем у оскаржуваній постанові не конкретизовано в чому саме було виражено порушення позивачем наведених вимог щодо військового обов`язку. Окрім того, відповідачем при прийнятті постанови змінено кваліфікацію норми, яка на його думку порушена позивачем з вказаного в протоколі порушення «пп.5.7. ч.3 ст.1» на порушення «порушення абзаців 6, 8, ч.3 ст.1». Таким чином відповідач допустив самостійну зміну кваліфікації дій позивача, а положеннями КУпАП не передбачено право посадової особи, яка розглядає справу, змінювати кваліфікацію дій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. 
		Крім того, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів підтвердження вручення позивачу виклику до РТЦК та СП; позивач вже перебував в приміщенні РТЦК та СП; посадовою особою відповідача не було зазначено у протоколі серії 5 №238 від 20.11.2023 року про порушення ОСОБА_1 абзацу 2 ч.10 ст.1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», а тому відповідач при винесенні оскаржуваної постанови самостійно змінив кваліфікацію дій позивача.
		Відносно ОСОБА_1 комісіями (з питань приписки; призовною, військово-лікарською) не приймалось будь-якого рішення, то відповідно і обов`язок проходження медичного огляду у нього не виник. 
		Таким чином, відповідачем безпідставно вказано в оскаржуваній постанові про порушення ОСОБА_1 вимог абзацу 3 ч.10 ст.1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу».
		ОСОБА_1 не був викликаний до Чернівецького районного центру комплектування та соціальної підтримки у встановлений пп.2 п.1 Додатку 2 постанови КМУ №1487 від 30.12.2022 спосіб. 
		Позивач не отримував від відповідача жоден, з передбачених пп.2 п.1 Додатку 2 постанови КМУ №1487 від 30.12.2022 р., документ в якому б зазначалось про строки проходження медичного огляду. 
		Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначають лише три типи документів, при отриманні яких у військовозобов`язаного виникає обов`язок прибуття до ТЦК та СП, та такими документами є: мобілізаційне розпорядження, повістка, розпорядження. 
		При цьому, в протоколі серії 5 №238 від 20.11.2023 року зазначено про те, що до нього додається «направлення на ВЛК», а в оскаржуваній постанові відповідачем проігноровано те, що «направлення на ВЛК» не є тотожнім таким документам як «мобілізаційне розпорядження, повістка, розпорядження». 
		 
		Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. 
		 
		Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
		Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
		Відповідно до статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8цього Кодексу.
		Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Відповідно до ч. ч. 1,2 ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
		Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		З огляду на встановлене, Чернівецьким районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки не доведено правомірність дій начальника Чернівецького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, полковника ОСОБА_2 , як суб`єкта владних повноважень, тому суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.210 КУпАП.
		За приписами п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
		 
		Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність скасування постанови 2105 від 22.11.2023 року, складеної начальником Чернівецького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, полковником Миронцем Ю.В. відносно ОСОБА_1 , та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
		Згідно із ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 було сплачено судовий збір за подання адміністративного позову у розмірі 536 грн. 80 коп., що підтверджується квитанцією 12.12.2023 року.
		Таким чином, судові витрати на суму 536 грн. 80 коп., які понесені ОСОБА_1 , підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Чернівецької області.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 8, 36, 38, 210, 235, 256, 277, 280, 283 КУпАП, ст.ст. 2,159,241,242,244-246,250,262, 286 КАС України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
		 
		Постанову начальника Чернівецького територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства Оборони України полковника Миронця Юрія Васильовича № 2105 від 22.11.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 210 КУпАП - скасувати.
		Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 2 статті 210 КУпАП закрити.
		 
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Чернівецького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Чернівецької області (ЄДРПОУ 26629474) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 536 грн. 80 коп.
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі протягом 10-ти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Повний текст рішення складений суддею 07.02.2024
		 
		 
		 
		Суддя                                А.  О.  Михальченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...