Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/923/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.
Надіслано судом: 20.02.2024. Зареєстровано: 20.02.2024. Оприлюднено: 21.02.2024.
Дата набрання законної сили: 27.02.2024
Номер судового провадження: 2-а/161/54/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 161/923/24 
		Провадження № 2-а/161/54/24 
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		                І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		16 лютого 2024 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :
		головуючого  судді Гриня О. М.,
		розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Луцького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,-
		В С Т А Н О В И В :
		ОСОБА_1 звернувся з позовом до Луцького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі  Луцький РТЦК СП) про скасування постанови № 2ЛРТЦК від 03 січня 2024 року про накладення на нього стягнення за порушення ч. 2 ст. 210-1.
		Доводи ОСОБА_1 щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення визначеного ч. 2 ст. 210-1 в загальному зводяться до наступного: 1) в повістці дата прибуття вказана із виправленням, що призводить до її нікчемності та відміняє необхідність її виконання; 2) в повістці помилково зазначено невірну адресу проживання ОСОБА_1 , а саме замість АДРЕСА_1 вказано АДРЕСА_1 ; 3) Луцьким РТЦК СП в оспорювані постанові вказано, що відповідач порушив вимоги ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» проте викликався він в контексті ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»; 4) невірно застосовано ч. 1 ст. 34 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», оскільки дана норма стосується обов`язку ІНФОРМАЦІЯ_1 , а не громадян; 5) порушення положень ст. 38 КУпАП.
		З вказаних підстав просить скасувати № 2ЛРТЦК від 03 січня 2024 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, а провадження у справі закрити.
		Відповідач скориставшись правом на відзив проти задоволення позовних вимог заперечив з тих підстав, що відповідно до ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності й територіальної цілісності України є обов`язком, а не правом громадян України. Відповідач також навів визначення особливого періоду, а також вказав, що жодних порушень відносно ОСОБА_1 не вчинялось.
		Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, з таких мотивів.
		З матеріалів справи судом встановлено, що 26 жовтня 2023 року ОСОБА_1 було вручено повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 о 09:00 30 жовтня 2023 року про, що свідчить відповідна копія розписки.
		03 січня 2024 року відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення № 2 згідно якого ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення визначене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.
		   03 січня 2024 року постановою № 2ЛРТЦК ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього штраф у розмірі 3400 грн.
		Підставою винесення вказаної постанови стало те, що ОСОБА_1 без поважних причин не з`явився на виклик до Луцького РТЦК СП чим допустив порушення ч. 10 ст. 1, ч. 1 ст. 34 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» відповідальність за, що передбачена ч. 2 ст. 210-1 КУпАП
		Надаючи свою правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає, що працівниками Луцького РТЦК СП зроблено правильний висновок про наявність порушень зі сторони ОСОБА_1 проте, передчасний, щодо можливості його притягнення до адміністративної відповідальності.
		Так щодо доводів позивача суд зазначає:
		Щодо доводів позивача про те, що в повістці дата прибуття вказана із виправленням, що призводить до її нікчемності та відміняє необхідність її виконання суд вважає їх такими, що не можуть бути підставою для скасування спірної постанови, оскільки хоч у відривному корінці повістки і міститься виправлення дати прибуття позивача, однак таке виправлення є чітким воно здійснене при врученні повістки позивачу, а отже жодним чином не може повпливати на виконання позивачем дій для виконання вимог такої повістки. Крім того позивачем до матеріалів справи таку повістку не долучено.
		Щодо зазначеної невірної адресу проживання ОСОБА_1 , а саме замість АДРЕСА_1 вказано АДРЕСА_1 суд вважає такі доводи такими, що не впливають на суть порушення викладеного в оскаржуваній постанові, оскільки повістка, згідно відривного корінця наданого стороною відповідача, вручалась стороні позивача наручно і у ній вказаний номер паспорту самого позивача, що в повному обсязі дозволяє позивачу зрозуміти, що саме його викликають до Луцького РТЦК СП, крім того суд вважає, що виключно правильність адреси куди слід з`явитись позивачу має вирішальне значення для позивача правильного виконання повістки.
		Щодо того, що Луцьким РТЦК СП в оскаржуваній постанові окрім ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» на виконання якої ОСОБА_1 , згідно його доводів, викликався вказано щей ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» суд зауважує, що дані норми за своєю правовою природою є тотожними та такими, що в контексті спірних правовідносин доповнюють одна одну, так норми ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» покладають на громадян обов`язок: прибувати завикликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичнийогляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України. В той же час норми ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зобов`язують громадян з`являтися завикликом дотериторіального центрукомплектування тасоціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період. Отже в оскаржуваній постанові шляхом посилання на вказані норми закону відображено в повному обсязі мету вказану в повістці, яку отримав позивач, згідно його доводів викладених у позовній заяві.
		Щодо доводів позивача про невірне застосовано ч. 1 ст. 34 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» відповідачем, оскільки дана норма стосується обов`язку ІНФОРМАЦІЯ_1 , а не громадян суд зазначає, що зазначення даної норми у спірній постанові застосоване виключно для підтвердження наявності у відповідач покладених на нього даною нормою обов`язків, а таке її зазначення в постанові носить для позивача виключно інформативний характер.
		В той же час суд приходить до висновку, що спірна постанова підлягає скасування, а провадження у даній справі слід закрити в силу наступного.
		Відповідно до ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
		Як вбачається із матеріалів справи зокрема відривного корінця повістки, повістку позивач отримав 26 жовтня 2023 року датою явки до Луцького РТЦК СП позивачу визначено 09:00 30 жовтня 2023 року, 03 січня 2024 року щодо позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення № 2 та цьогож дня винесено спірну постанову.
		Пунктом 7 частини першої статті 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
		Як встановлено з матеріалів справи, правопорушення відбулось 30 жовтня 2023 року, строк накладення стягнення у справі, яка розглядається закінчився 30 грудня 2023 року, тобто на час розгляду справи в Луцькому РТЦК СП сплинув строк, передбачений ч. 1 ст. 38 КУпАП, а тому ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактично був позбавлений можливості притягнути порушника до адміністративної відповідальності і накласти на нього адміністративне стягнення поза межами вищевказаних строків. 
		З огляду на наведене, позовна заява підлягає до часткового задоволення з підстав визначених п. 7 ч. 1 ст.247 КУпАП.
		Керуючись ст.139, 286 КАС України,суд, -
		У Х В А Л И В:
		Позовні вимоги ОСОБА_1 до Луцького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, - задовольнити частково.
		Скасувати постанову Луцького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 03 січня 2024 року № 2ЛРТЦК про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст.247 КУпАП, а саме у зв`язку із закінченням на час розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Луцького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень шістдесят копійок).
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
		Позивачем у справі є ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
		Відповідачем у справі є Луцьки районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, Волинська область, м. Ківерці, вул. Воїнів-Інтернаціоналістів, 6, 45201.
		Повне судове рішення складено та підписано 16 лютого 2024 року.
		 
		Суддя Луцького міськрайонного суду
		Волинської області          О.М. Гринь

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...