Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/1993/22 : Господарські справи (до 01.01.2019); Корпоративних відносин; оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління.
Надіслано судом: 20.02.2024. Зареєстровано: 21.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 21.02.2024.
Дата набрання законної сили: 14.02.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		14 лютого 2024 року 
		м. Київ
		 
		cправа №  910/1993/22 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Баранець О.М.,
		 
		за участю секретаря судового засідання - Янковського В.А.,
		представників учасників справи:
		ОСОБА_1 - Трембіч А.Я.,
		Акціонерного товариства "Завод "Квант" - не з`явився,
		Фонду Державного майна України - Ленько М.М.
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 
		на рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2023 (суддя Андреїшина І.О.)
		та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2023 (колегія суддів: Сулім В.В., Майданевич А.Г., Ткаченко Б.О.)
		у справі за позовом  ОСОБА_1 
		до Акціонерного товариства "Завод "Квант" (далі - АТ "Завод "Квант")
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Фонду Державного майна України (далі - ФДМУ)
		про визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів та рішень наглядової ради,
		Суть спору
		1.          Позивач є акціонером товариства, 50 і більше відсотків акцій якого належать державі в особі ФДМУ.
		2.          У 2021 році проведені позачергові загальні збори АТ "Завод "Квант", на яких, зокрема, прийняті рішення про обрання нового складу наглядової ради, внесення змін до статуту, затвердження положень товариства.
		3.          Згодом наглядова рада товариства вирішила обрати тимчасово виконуючого обов`язки Генерального директора та затвердити умови контракту.
		4.           ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до АТ "Завод "Квант" та ФДМУ, про визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів та рішення наглядової ради. Свої вимоги обґрунтував, зокрема, неповідомленням його про проведення позачергових загальних зборів, відсутністю незалежних директорів у складі наглядової ради, призначенням на посаду директора особи, яка є підприємцем.
		5.          Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив. Суд апеляційної інстанції залишив це рішення без змін.
		6.          Перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання:
		-          чи був позивач належним чином повідомлений про скликання позачергових загальних зборів товариства;
		-          яким має бути склад наглядової ради акціонерного товариства, в якому 50 і більше відсотків акцій належить державі (застосування ч.4 ст.53 Закону "Про акціонерні товариства", ч.2 ст.11-2 Закону "Про управління об`єктами державної власності");
		-          чи мають бути визнані недійсним рішення загальних зборів про обрання членів наглядової ради у складі, який не у відповідає вимогам ч.4 ст.53 Закону "Про акціонерні товариства" (далі - Закон "Про АТ");
		-          яким вимогам має відповідати особа, призначена на посаду керівника товариства, в якому 50 і більше відсотків акцій належить державі (застосування ч.4 ст.11-2 Закону "Про управління об`єктами державної власності");
		-          чи наявні безумовні підстави для скасування всіх рішень наглядової ради, якщо вони прийняті у складі, який не у відповідає вимогам ч.4 ст.53 Закону "Про АТ".
		7.          Верховний Суд рішення судів попередніх інстанцій залишив без змін, виходячи з таких мотивів.
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
		8.           ОСОБА_1 є акціонером ВАТ "Завод "Квант" у кількості 2 000 шт., що підтверджується випискою про стан рахунку в цінних паперах на 10.12.2021.
		9.          ФДМУ є органом управління корпоративними правами держави у розмірі 73,2784% статутного капіталу ВАТ "Завод "Квант".
		10.           20.10.2021 ФДМУ наказом №1851 "Про забезпечення організації та дистанційного проведення позачергових загальних зборів ВАТ "Завод "Квант" прийняв рішення про дистанційне проведення 13.12.2021 позачергових загальних зборів товариства та затвердив проект порядку денного цих зборів: 
		1. прийняття рішення про припинення повноважень голови та членів наглядової ради товариства;
		2. обрання членів наглядової ради товариства;
		3. прийняття рішення про визначення типу та зміну найменування товариства;
		4. внесення змін до статуту товариства шляхом викладення його в новій редакції. 
		5. затвердження умов договорів (цивільно-правових або трудових) з членами наглядової ради товариства; обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами наглядової ради товариства;
		6. внесення змін до внутрішніх положень товариства;
		7. прийняття рішення про припинення повноважень голови та членів ревізійної комісії товариства;
		8. обрання членів ревізійної комісії товариства;
		9. встановлення чітких цілей діяльності товариства на 2022 рік;
		10. затвердження положення про принципи формування наглядової ради товариства;
		11. затвердження положення про наглядову раду товариства;
		12. затвердження положення про винагороду членів наглядової ради товариства;
		13. затвердження принципів (кодексу) корпоративного управління товариства.
		11.          Пізніше проект порядку денного було змінено, доповнивши його такими пунктами: 
		"... 14. про виплату грошової винагороди арбітражному керуючому (ліквідатору) ВАТ "Завод "Квант" за час виконання ним обов`язків ліквідатора та в.о. керівника ВАТ "Завод "Квант" в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним таких повноважень;
		15. про виплату додаткової грошової винагороди арбітражному керуючому за виконання повноважень ліквідатора та в.о. керівника ВАТ "Завод "Квант", виведення ВАТ "Завод "Квант" з ліквідаційної процедури в розмірі 3 відсотків від обсягу погашених (припинених) вимог конкурсних кредиторів ВАТ "Завод "Квант";
		16. виділ з AT "Завод "Квант" акціонерного товариства;
		17. створення ТОВ "Квант-Оренда".
		12.           20.10.2021 ФДМУ наказом №1851:
		-          затвердив повідомлення про дистанційне проведення 13.12.2021 позачергових загальних зборів товариства; 
		-          визначив датою складення переліку акціонерів, які мають бути повідомлені про дистанційне проведення 13.12.2021 позачергових загальних зборів товариства, 11.11.2021; 
		-          визначив 07.12.2021 (станом на 24 годину) датою складення переліку акціонерів, які мають право на участь у позачергових загальних зборах товариства, які будуть проведені дистанційно 13.12.2021.
		-          обрав реєстраційну комісію для реєстрації акціонерів на позачергових загальних зборах товариства, які будуть проведені дистанційно 13.12.2021, у складі: ОСОБА_2 - заступник начальника Управління корпоративними правами підприємств енергетичної галузі - начальник відділу генеруючих підприємств Департаменту корпоративних прав держави ФДМУ; ОСОБА_5 - начальник відділу металургійних та хімічних промислових підприємств Управління корпоративними правами промислових підприємств Департаменту корпоративних прав держави ФДМУ; ОСОБА_3 - заступник начальника Управління корпоративними правами промислових підприємств - начальник відділу різногалузевих та міждержавних майнових відносин товариств Департаменту корпоративних прав держави ФДМУ; ОСОБА_4 головний спеціаліст відділу розподільчих підприємств Управління корпоративними правами підприємств енергетичної галузі Департаменту корпоративних прав держави ФДМУ;
		-          обрав лічильну комісію позачергових загальних зборів товариства, які будуть проведені дистанційно 13.12.2021, у складі: ОСОБА_2 - голова лічильної комісії; ОСОБА_5 - член лічильної комісії; ОСОБА_3 - член лічильної комісії; ОСОБА_4 - член лічильної комісії; припинив повноваження лічильної комісії позачергових загальних зборів товариства після виконання покладених на неї обов`язків у повному обсязі;
		-          обрав головою позачергових загальних зборів товариства, які будуть проведені дистанційно 13.12.2021 - ОСОБА_2 , секретарем - ОСОБА_3 ;
		-          призначив уповноважених осіб на взаємодію з Публічним акціонерним товариством "Національний депозитарій України" при дистанційному проведенні 13.12.2021 позачергових загальних зборів товариства: ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
		13. 27.10.2021 ФДМУ та ПАТ "Національний депозитарій України" підписали протокол переговорів.
		14.           10.11.2021 ФДМУ та ПАТ "Національний депозитарій України" уклали договір №134/338 про надання послуг із дистанційного проведення загальних зборів.
		15.          25.11.2021 ФДМУ та ПАТ "Національний депозитарій України" уклали договір №140/365 про надання послуг з інформаційного та організаційного забезпечення проведення загальних зборів акціонерного товариства про внесення змін до проекту порядку денного загальних зборів.
		16.          10.12.2021 на сайті ФДМУ розміщені бюлетень для голосування та бюлетень для кумулятивного голосування на позачерговий загальних зборах акціонерів ВАТ "Завод "Квант" 13.12.2021.
		17.           13.12.2021 відбулись дистанційні позачергові загальні збори ВАТ "Завод "Квант" згідно переліку акціонерів, який складено ПАТ "Національний депозитарій України" станом на 07.12.2021.
		18.          17.12.2021 складено протокол №1/2021 позачергових загальних зборів ВАТ "Завод "Квант", які були проведені 13.12.2021, згідно якого для участі у зборах зареєструвалися акціонери (представники акціонерів), які сукупно є власниками 99,94226% голосуючих акцій від їх загальної кількості.
		19.          На зборах прийняті такі рішення:
		1)          припинено повноваження наглядової ради товариства у повному складі;
		2)          обрано членами наглядової ради товариства: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 ;
		3)          змінено найменування товариства з ВАТ "Завод "Квант" на АТ "Завод "Квант"; визначено тип товариства як приватне акціонерне товариство;
		4)          внесено зміни до статуту товариства шляхом викладення його в новій редакції;
		5)          затверджено умови цивільно-правових договорів з членами наглядової ради товариства;
		6)          внесено зміни до внутрішніх положень товариства;
		7)          припинено повноваження ревізійної комісії товариства у повному складі;
		8)          обрано членів ревізійної комісії товариства;
		9)          встановлено чіткі цілі діяльності товариства на 2022 рік;
		10)          затверджено Положення про принципи формування наглядової ради товариства;
		11)          затверджено Положення про наглядову раду товариства;
		12)          затверджено Положення про винагороду членів наглядової ради товариства.
		13)          затверджено кодексу корпоративного управління товариства;
		14)          з 14-17 питань рішення не прийняті.
		20.          Відповідно до протоколу №1/2021 від 24.12.2021 наглядова рада товариства вирішила обрати з моменту прийняття цього рішення ОСОБА_9 тимчасово виконуючим обов`язки Генерального директора та затвердити умови контракту, що укладатиметься з ним.
		Короткий зміст позовних вимог
		21.           ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до АТ "Завод "Квант" про визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів відповідача від 13.12.2021, оформлених протоколом від 17.12.2021 №1/2021, та визнання недійсними рішень наглядової ради, оформлених протоколом від 24.12.2021 №1/2021.
		22.          Позовні вимоги мотивовані наявністю порушень при скликанні та проведенні загальних зборів, проведених 13.12.2021: 
		-          ФДМУ не повідомив належним чином усіх акціонерів товариства про намір проведення позачергових загальних зборів та самостійно скликав загальні збори акціонерів, не отримавши відмову наглядової ради товариства; 
		-          рішення про затвердження нової редакції статуту були прийняті фактично кількістю голосів меншою, ніж встановлений законом необхідний мінімум голосів; 
		-          ФДМУ виніс на розгляд та проголосував за новий склад наглядової ради без урахування вимог про необхідність перебування у складі ради щонайменше двох незалежних директорів; 
		-          призначені члени наглядової ради одночасно є і членами лічильної комісії, що прямо заборонено законом; 
		-          призначення тимчасового виконувача обов`язків генерального директора за відсутності самого генерального директора (посада є вакантною) суперечить Закону "Про АТ" та Господарському кодексу України; 
		-          особа, яку наглядова рада призначила тимчасовим виконувачем обов`язків генерального директора, є неналежною кандидатурою, оскільки порушено вимоги щодо несумісності цієї посади з підприємницькою діяльністю. 
		23.          Вказуючи про порушення порядку формування наглядової ради, позивач просив визнати недійсними її рішення, оформлені протоколом від 24.12.2021.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		24.          Господарський суд міста Києва рішенням від 13.02.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2023, в задоволенні позову відмовив.
		25.          Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані, зокрема, таким:
		-           ОСОБА_1 є акціонером відповідача (акції у кількості 2 000 шт.); ФДМУ є органом управління корпоративними правами держави у розмірі 73,2784% статутного капіталу відповідача;
		-          обставини, які стосуються визнання недійсними рішень загальних зборів та наглядової ради досліджувалися у справі №910/21572/21; такі обставини мають преюдиційне значення та не підлягають повторному доведенню;
		-           13.12.2021 відбулися дистанційні позачергові загальні збори відповідача; для участі у зборах зареєструвалися акціонери (представники акціонерів), які сукупно є власниками 99,94226% голосуючих акцій від їх загальної кількості; наглядова рада товариства вирішила обрати ОСОБА_9 тимчасово виконуючим обов`язки генерального директора та затвердити умови контракту, що укладатиметься з ним;
		-          позивач стверджує про неповідомлення його про дату проведення загальних зборів, однак його було належно повідомлено про дистанційне проведення позачергових загальних зборів в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України, та у спосіб, передбачений наказом ФДМУ від 20.10.2021 №1851; 
		-          позивач не надав доказів того, що ухвалення спірних рішень загальними зборами призвело до порушення його прав чи законних акціонерів як акціонера (учасника) товариства, а посилання на не включення пропозицій інших акціонерів до порядку денного не свідчить про порушення прав саме позивача; позивач не довів впливу оскаржуваних рішень (прийнятих за наявності кворуму) на його права, не вказав в чому саме полягало порушення прав та/або законних інтересів з урахуванням змісту ухвалених рішень та яким чином визнання їх недійсними може захистити (відновити) порушене право чи інтерес позивача;
		-          ні позивач, ні його представник не були зареєстровані для участі у позачергових загальних зборах, оскільки не подали бюлетені для голосування депозитарній установі; невикористання позивачем свого права на вчинення дій з участі у прийнятті рішень на загальних зборах акціонерів, шляхом реєстрації для голосування і подальшого голосування, у визначеному законом порядку, не порушує прав позивача як акціонера товариства; всі акціонери мали можливість укласти договір з депозитарною установою для участі у зборах;
		-          члени лічильної комісії ОСОБА_5 та ОСОБА_3 як кандидати в члени наглядової ради є представниками акціонера - ФДМУ і можуть бути замінені у будь який час за бажанням акціонера;
		-          кількісний склад наглядової ради становить 5 осіб, а отже, кількість незалежних директорів повинна складати 2 особи; як стверджує позивач та не заперечують інші учасники справи, всі обрані загальними зборами члени наглядової ради (5 осіб) є представниками ФДМУ, що не відповідає Закону "Про АТ"; загальні збори прийняли рішення, яке порушує положення ст.53 Закону "Про АТ", оскільки при обранні членів наглядової ради до неї не включено щонайменше двох незалежних директорів;
		-          визнання недійсним рішення наглядової ради про обрання членів наглядової ради у складі, який не відповідає вимогам ч.4 ст.53 Закону "Про АТ", не є ефективним способом захисту прав позивача; визнання недійсним спірного рішення може завдати шкоди товариству щодо результативності/ефективності його господарської діяльності, втім не усуне зловживання ФДМУ своєю позицією основного тримача акцій, який має вирішальний вплив на прийняття рішення щодо складу членів наглядової ради; позивачу варто врахувати, що він має реалізовувати право на участь в управлінні товариством шляхом звернення до наглядової ради про скликання нею загальних зборів щодо приведення складу наглядової ради у відповідність до вимог закону (постанова Верховного Суду від 23.08.2023 у справі №910/21572/21);
		-          неприведення складу наглядової ради у відповідність вимогам закону, а саме необрання до її складу необхідної кількості незалежних директорів, не є підставою для скасування всіх прийнятих нею рішень; необґрунтованим є довід про те, що незаконний склад наглядової ради не здатний прийняти правомірне рішення; оскаржуючи відповідні рішення наглядової ради, позивачу необхідно доводити, що вони суперечать закону та/або порушують його права та законні інтереси; обов`язковому доведенню підлягає факт зловживання наглядової радою - прийняття рішень в інтересах основного тримача акцій (ключового акціонера) і при цьому не в інтересах міноритарних акціонерів та самого товариства.
		Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи
		26.           08.11.2023 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2023, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. 
		27.          Скаржник у касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження посилається на пункти 1, 3 ч.2 ст.287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) та зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права - ч.2 ст.11-2 Закону "Про управління об`єктами державної власності" та ч.4 ст.53 Закону "Про АТ":
		1)          щодо недійсності рішень загальних зборів акціонерів суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 22.12.2021 у справі №924/641/20 (акціонер має право оскаржувати рішення наглядової ради, якщо вони прийняті з порушенням порядку прийняття та меж компетенції, неправомочними членами наглядової ради та за відсутності підстав, визначених статутом та Законом);
		2)          відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування абз.1 ч.4 ст.53 Закону "Про АТ" про імперативність вимог зазначеної норми щодо гарантій міноритарних акціонерів стосовно складу наглядової ради акціонерних товариств, в яких 50 і більше відсотків акцій належить державі: наглядові ради таких товариств не менш ніж на одну третину мають складатися з незалежних директорів, при цьому кількість незалежних директорів не може становити менше двох осіб; ця вимога є обов`язковою, а рішення загальних зборів про обрання наглядової ради, що суперечать вказаним вимогам, підлягають обов`язковому визнанню недійсними, незалежно від інших обставин;
		3)          відсутній висновок Верховного Суду щодо протиправності всіх рішень наглядової ради акціонерного товариства, прийнятих у незаконному складі за принципом "плодів отруйного дерева"; позивач просив визнати недійсними рішення незаконно обраної наглядової ради про призначення виконавчого органу товариства; враховуючи незаконність складу наглядової ради суд повинен був визнати протиправним також і рішення наглядової ради щодо призначення тимчасово виконуючим обов`язки генерального директора представника ФДМУ; один акціонер перетворив акціонерне товариство, що має більше ніж 3 200 акціонерів, на унітарне приватне підприємство: спершу обрав наглядову раду виключно зі своїх представників, а потім ця наглядова рада з представників цього акціонера призначила виконавчим органом іншого представника цього ж акціонера; це свавільно порушує права позивача на участь в управлінні товариством; незаконний склад наглядової ради не здатен прийняти правомірне рішення, і ця правова позиція вимагає особливої та окремої оцінки й дослідження Верховним Судом, позаяк цей принцип має бути покладений в основу розгляду всіх аналогічних корпоративних спорів.
		28.          Скаржник у касаційній скарзі, зокрема, зазначає:
		-          як Закон "Про АТ", так і Закон "Про управління об`єктами державної власності" передбачає обов`язкове обрання до складу наглядових рад господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, незалежних членів наглядової ради; недотримання цих вимог має бути підставою для визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів акціонерів в частині обрання нових членів наглядової ради (постанова Верховного Суду від 25.09.2019 у справі №910/10932/18);
		-          до складу лічильної комісії не можуть включатися особи, які входять або є кандидатами до складу органів товариства; особа, яка скликала загальні збори (ФДМУ), обрала одних і тих же осіб і в лічильну комісію, і подала їх кандидатуру до наглядової ради, при цьому свідомо нехтуючи нормативно-правовими актами, які встановлюють абсолютно протилежне;
		-          суд першої інстанції не розглянув вимогу позивача щодо визнання недійсним рішення наглядової ради, зокрема і в частині визнання недійсним призначення ОСОБА_9 на посаду тимчасово виконуючого обов`язки генерального директора; ОСОБА_9 зареєстрований і здійснює діяльність як фізична особа-підприємець, окремого схвалення такої підприємницької діяльності наглядовою радою або загальними зборами акціонерів не було; керівник був призначений членами наглядової ради, які в свою чергу були призначені з порушенням вимог Закону;
		-          рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання (п.67 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.01.2020 у справі №924/641/17); права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо (п.54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №915/540/16); позивачеві не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами учасників (п.43 постанови Верховного Суду від 06.03.2018 у справі №907/167/17);
		-          суд апеляційної інстанції помилково застосував правову позицію, що рішення загальних зборів акціонерів не повинні визнаватися недійсними повністю та послався на постанови Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №922/1671/16, від 12.03.2019 у справі №904/9495/16; суд повинен був проаналізувати оскаржувані рішення загальних зборів з точки зору порушення ними прав і законних інтересів позивача; суд констатує, що порушення норм матеріального права були і права позивача цим порушено, але єдина причина для відхилення скарги позивача це неефективний спосіб захисту права;
		-          в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази повідомлення скаржника про час та місце проведення загальних зборів; останній був протиправно позбавлений можливості взяти участі у зборах, разом з іншими акціонерами позбавлений самого права участі в корпоративному управлінні у різних формах участі у загальних зборах (посилається на постанови Верховного Суду від 18.06.2020 у справі №922/1393/19, від 27.05.2020 у справі №927/813/19, від 22.01.2020 у справі №915/99/19, постанову пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 №4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин").
		29.           26.12.2023 надійшов відзив ФДМУ, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
		30.          У відзиві ФДМУ, зокрема, зазначає:
		-          доводи скаржника про те, що ФДМУ не вжив заходів щодо належного повідомлення акціонерів, є необґрунтованими, оскільки 10.11.2021 ФДМУ та ПАТ "Національний депозитарій України" уклали договір №134/338 про надання послуг із дистанційного проведення загальних зборів, за умовами якого обов`язок щодо повідомлення усіх акціонерів ВАТ "Завод "Квант" покладався на ПАТ "Національний депозитарій України";
		-          суд першої інстанції дійшов правильного висновку про належне повідомлення позивача про дистанційне проведення позачергових загальних зборів ВАТ "Завод "Квант" (посилається на постанову Верховного Суду від 07.06.2022 у справі №922/2416/21), та про недоведеність позивачем обставин неможливості прийняти участь у зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо;
		-          невикористання позивачем свого права на вчинення дій з участі у прийнятті рішень на загальних зборах акціонерів, шляхом реєстрації для голосування і подальшого голосування, у визначеному законом порядку, не порушує прав позивача як акціонера товариства;
		-          на позачергових загальних зборах ВАТ "Завод "Квант" зареєструвалися 8 (вісім) акціонерів (їх представників), яким належить 18 008 950 голосів, що складає 99,94226% від загальної кількості голосів; твердження позивача про штучне створення ФДМУ удаваного кворуму у три чверті зареєстрованих для голосування акціонерів і затвердження нової редакції статуту, не відповідають дійсності;
		-          члени лічильної комісії ОСОБА_5 та ОСОБА_3 як кандидати в члени наглядової ради AT "Квант", є представниками акціонера юридичної особи - ФДМУ і можуть бути замінені у будь який час за бажанням акціонера;
		-          позивач не надав доказів того, що ухвалення спірних рішень загальними зборами AT "Завод "Квант" призвело до порушення прав чи законних акціонерів його як акціонера (учасника) товариства, а посилання позивача, як на підставу позовних вимог, на невключення пропозицій інших акціонерів у зв`язку із не повідомленням до порядку денного запланованих на 13.12.2021 загальних зборів акціонерів товариства не свідчить про порушення прав саме позивача (посилається на постанову Верховного Суду від 26.09.2019 у справі №221/4016/17); 
		-          суди попередніх інстанцій правильно зазначили, що позивач не довів впливу оскаржуваних рішень (прийнятих за наявності кворуму) на його права, так само як і не вказав, в чому саме полягало порушення прав та/або законних інтересів ОСОБА_1 , з урахуванням змісту ухвалених рішень та яким чином визнання їх недійсними може захистити (відновити) порушене право чи інтерес позивача;
		-          обставини, встановлені у справі №910/21572/21 за позовом ОСОБА_10 до ВАТ "Завод "Квант" про визнання недійсними всіх рішень загальних зборів акціонерів АТ "Завод "Квант" від 13.12.2021, оформлених протоколом від 17.12.2021 №1/2021, мають преюдиційне значення та не підлягають повторному доведенню;
		-          скаржник посилається на п.3 ч.2 ст.287 ГПК, однак у постанові Верховного Суду від 23.08.2023 у справі №910/21572/21 у аналогічних правовідносинах з ідентичним предметом спору, суд погодився з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів AT "Завод "Квант" від 13.12.2021, оформлених протоколом від 17.12.2021 №1/2021.
		31.           05.02.2024 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та відступ у цій справі від правових позицій Верховного Суду шляхом уточнення попередніх правових позицій.
		32.          У вказаному клопотанні ОСОБА_1 , зокрема, вказує:
		1)          у ході розгляду справи постало питання про застосування правових позицій Верховного Суду щодо необхідності доведення позивачем порушення його корпоративних прав оскаржуваними рішеннями органів управління господарських товариств, особливо у контексті постанови Верховного Суду від 23.08.2023 у справі №910/21572/21, що стосувалася фактично тих самих рішень загальних зборів акціонерів, що оспорюються у справі, що розглядається;
		2)          з огляду на усталену практику Великої Палати Верховного Суду та виключну правову проблему, з метою більш чіткого та ясного викладення правової позиції Верховного Суду доцільним є частковий відступ від висновків шляхом такого уточнення:
		-          не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень;
		-          за своєю правовою природою певні рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані судом недійсними, якщо вони порушують права позивача (акціонера, учасника юридичної особи); це відносна недійсність (оспорюваність) рішень органу управління юридичної особи;
		-          є рішення загальних зборів юридичної особи, які підлягають безумовному визнанню недійсними (абсолютна недійсність, нікчемність рішень органу управління юридичної особи);
		-          законодавство та судова практика розрізняє ці два види недійсності та застосовує другий вид недійсності до рішень органів управління, які за змістом очевидно суперечать закону або у випадках іншого істотного порушення порядку прийняття рішення, яке робить таке рішення юридично нікчемним (безумовно непридатним, нечинним) та позбавляє його юридичної сили (правочинності);
		-          саме така конструкція має бути застосована у цій справі: рішення загальних зборів акціонерів відверто, прямо та очевидно порушує норму закону щодо складу наглядової ради акціонерного товариства (більшість членів має бути незалежними директорами, але загальні збори (фактично один акціонер - ФДМУ) призначили членами наглядової ради п`ять представників цього ж акціонера, без незалежних директорів узагалі;
		-          подібне очевидне змістовне порушення закону рішенням загальних зборів робить таке рішення нікчемним (абсолютно недійсним, або є "безумовною підставою для визнання такого рішення недійсним" у попередніх формулюваннях вищих судових інстанцій;
		-          у цьому випадку наявні також і порушення прав позивача на корпоративне управління та пов`язаних з корпоративною участю законних інтересів;
		3)          ЦК, Закон "Про ТОВ та ТДВ", Закон "Про АТ" прямо не визначають (не специфікують) повний перелік підстав для визнання рішень загальних зборів недійсними, нормативно не розмежовують їх за характером на абсолютно недійсні та відносно недійсні, але це робить давно і систематично судова практика;
		4)          щодо підстав для визнання рішень загальних зборів недійсними посилається на пункти 2.12, 2.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 №4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин", абз.3 п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", постанови Верховного Суду від 21.03.2018 у справі №927/699/17, від 20.03.2018 у справі №916/375/17, від 01.03.2018 у справі №916/4139/15, від 28.03.2018 у справі №910/22291/16, від 31.01.2018 у справі №927/265/17, від 03.11.2020 у справі №916/3133/17, від 25.09.2019 у справі №910/10932/18, від 06.02.2020 у справі №916/888/19, від 22.08.2018 у справі №925/715/17;
		5)          щодо практики Верховного Суду, в якій суд ухвалив рішення на користь позивача щодо вимоги визнати рішення загальних зборів недійсними (не через безумовні підстави для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону, тобто приклади відносної недійсності рішень органу управління юридичної особи) посилається на постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №927/807/18, від 20.02.2018 у справі №925/706/17, від 27.02.2018 у справі №918/92/17, від 18.04.2018 у справі №912/2562/16, від 24.10.2019 у справі №927/807/18, від 14.11.2023 у справі №924/643/22, Вищого господарського суду України від 17.03.2015 у справі №908/3744/14;
		6)          у цій справі ніхто не заперечує факту порушення прийнятим рішенням загальних зборів про обрання складу наглядової ради АТ "Завод "Квант" положень ч.2 ст.11-2 Закону "Про управління об`єктами державної власності";
		7)          правові питання, які стоять у цій справі: 1) чи є порушення ч.2 ст.11-2 Закону "Про управління об`єктами державної власності" безумовною підставою для визнання рішення загальних зборів недійсним; 2) якщо таке порушення не є безумовною підставою, то чи порушує оскаржуване рішення права позивача (міноритарного акціонера);
		8)          вважає, що відповіді на ці питання є такими: 1) зазначене порушення саме по собі є безумовною підставою для визнання рішення загальних зборів недійсним (абсолютна недійсність, нікчемність); 2) це рішення порушує права та законні інтереси позивача та може бути підставою для визнання судом такого рішення недійсним за позовом акціонера (відносна недійсність).
		Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду
		33.          Верховний Суд ухвалою від 30.11.2023 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , розгляд касаційної скарги призначив у відкритому судовому засіданні на 10.01.2024.
		34.          Верховний Суд ухвалою від 10.01.2024 оголосив перерву у судовому засіданні до 14.02.2024.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Щодо клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду
		35.           ОСОБА_1 у клопотанні про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду зазначає, зокрема, про виключну правову проблему та необхідність часткового відступу від висновків Верховного Суду для більш чіткого та ясного викладення правової позиції щодо відносних та безумовних підстав для визнання рішень загальних зборів недійсними.
		36.          Щодо підстав для визнання рішень загальних зборів недійсними позивач посилається на пункти 2.12, 2.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 №4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин", абз.3 п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", постанови Верховного Суду від 21.03.2018 у справі №927/699/17, від 20.03.2018 у справі №916/375/17, від 01.03.2018 у справі №916/4139/15, від 28.03.2018 у справі №910/22291/16, від 31.01.2018 у справі №927/265/17, від 03.11.2020 у справі №916/3133/17, від 25.09.2019 у справі №910/10932/18, від 06.02.2020 у справі №916/888/19, від 22.08.2018 у справі №925/715/17.
		37.          Щодо практики Верховного Суду, в якій суд ухвалив рішення на користь позивача щодо вимоги визнати рішення загальних зборів недійсними (не через безумовні підстави для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону, тобто приклади відносної недійсності рішень органу управління юридичної особи) посилається на постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №927/807/18, від 20.02.2018 у справі №925/706/17, від 27.02.2018 у справі №918/92/17, від 18.04.2018 у справі №912/2562/16, від 24.10.2019 у справі №927/807/18, від 14.11.2023 у справі №924/643/22, Вищого господарського суду України від 17.03.2015 у справі №908/3744/14.
		38.           ОСОБА_1 вказує, що правові питання, які стоять у цій справі: 1) чи є порушення ч.2 ст.11-2 Закону "Про управління об`єктами державної власності" безумовною підставою для визнання рішення загальних зборів недійсним; 2) якщо таке порушення не є безумовною підставою, то чи порушує оскаржуване рішення права позивача (міноритарного акціонера).
		39.          Верховний Суд відхиляє клопотання скаржника про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		40.          Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики (ч.5 ст.302 ГПК).
		41.          Лише за наявності умов, визначених наведеним положенням, справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2023 у справі №909/1191/21).
		42.          Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 29.03.2023 у справі №910/17401/21 вказала критерії, які має застосовувати суд під час вирішення питання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, та зазначила таке.
		43.          Оскільки критеріїв виключності правової проблеми процесуальне законодавство не містить, Велика Палата Верховного Суду напрацювала та послідовно застосовує критерії при вирішенні питання, чи містить справа, яка передається їй на розгляд, виключну правову проблему. У низці ухвал (наприклад, від 10.07.2019 у справі №431/5643/16-ц, від 28.04.2020 у справі №357/13182/18, від 23.06.2020 у справі №910/8130/17, від 09.07.2020 у справі №610/1065/18, від 15.09.2020 у справі №910/32643/15, від 13.10.2020 у справі №640/17296/19, від 23.10.2020 у справі №906/677/19, від 14.04.2021 у справі №757/50105/19, від 22.04.2021 у справі №640/6432/19, від 28.04.2021 у справі №916/1977/20, від 18.05.2021 у справі №758/733/18) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного показників.
		44.          Кількісний показник означає, що така проблема наявна не в одній конкретній справі, а в невизначеній кількості справ, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності.
		45.          З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми можуть свідчити такі обставини: з касаційної скарги вбачається, що судами були допущені істотні порушення норм процесуального права, які унеможливили розгляд справи з дотриманням вимог справедливого судового розгляду; судами була допущена явна й груба помилка в застосуванні норм процесуального права, у тому числі свавільне розпорядження повноваженнями, і перегляд справи Великою Палатою Верховного Суду унеможливить її повторення в подальшій судовій діяльності; норми матеріального чи процесуального права були застосовані судами першої чи апеляційної інстанції таким чином, що постає питання стосовно дотримання принципу пропорційності, тобто забезпечення належного балансу між приватними та публічними інтересами; наявні колізії в нормах матеріального права, що викликає необхідність у застосуванні аналогії закону чи права, або постає питання щодо дотримання принципу верховенства права.
		46.          Як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій необхідно мати ґрунтовні підстави: її попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання (пункти 43-44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 №823/2042/16). Подібні висновки наведені також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №804/285/16, від 05.12.2018 у справі №818/1688/16 та інших.
		47.          Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 15.09.2020 у справі №5017/1221/2012 вказала, що необхідність відступу має виникати з певних визначених об`єктивних причин, такі причини повинні бути чітко визначені та аргументовані, також відступ від правової позиції повинен мати тільки вагомі підстави, реальне підґрунтя, суд не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності вагомої для цього причини, а метою відступу може слугувати виправлення лише тих неузгодженостей (помилок), що мають фундаментальне значення для судової системи. Обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду є, зокрема, зміна законодавства; ухвалення рішення Конституційним Судом України або ж винесення рішення Європейського суду з прав людини, висновки якого мають бути враховані національними судами; зміни в правозастосуванні, зумовлені розширенням сфери застосування певного принципу права або ж зміною доктринальних підходів до вирішення питань тощо.
		48.          З метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Велика Палата Верховного Суду повинна мати ґрунтовні підстави: її попередні рішення або підходи застосовані в цих рішеннях мають бути очевидно застарілими внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання, враховуючи зміни, що відбулися в суспільних відносинах, у законодавстві, практиці ЄСПЛ; існування невідповідності критерію "якість закону" законодавчих норм, що призвело до різного тлумачення судами (колегіями, палатами) норм права.
		49.          Отже, необхідність відступу від правової позиції Верховного Суду повинна мати тільки важливі підстави, реальне підґрунтя, суд не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності вагомої для цього причини, а метою відступу може слугувати виправлення лише тих суперечностей (помилок), що мають фундаментальне значення для правозастосування.
		50.          Однак ОСОБА_1 не навів доводів про те, у чому саме полягають неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість правових висновків Верховного Суду, зазначених ним у клопотанні, не довів наявності суперечливої судової практики щодо підстав для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними.
		51.          Заявник не обґрунтував існування кількісного та якісного критеріїв наявності виключної правової проблеми. Доводи ОСОБА_1 фактично зводяться до його незгоди із правовою оцінкою, яку надали суди попередніх інстанцій рішенням загальних зборів та наглядової ради акціонерного товариства.
		52.          Враховуючи це, відсутні підстави для задоволення клопотання ОСОБА_1 про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		Щодо повідомлення про час та місце проведення загальних зборів
		53.           ОСОБА_1 вказує, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази повідомлення скаржника про час та місце проведення загальних зборів; останній був протиправно позбавлений можливості взяти участі у зборах, разом з іншими акціонерами позбавлений самого права участі в корпоративному управлінні у різних формах участі у загальних зборах (посилається на постанови Верховного Суду від 18.06.2020 у справі №922/1393/19, від 27.05.2020 у справі №927/813/19, від 22.01.2020 у справі №915/99/19, постанову пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 №4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин").
		54.          У тексті касаційної скарги ОСОБА_1 також посилається на постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №915/540/16 (п.54) (щодо порушень прав акціонера, який не зміг взяти участь у загальних зборах), від 06.03.2018 у справі №907/167/17 (п.43); від 12.04.2018 у справі №914/1968/16; від 28.01.2020 у справі №924/641/17 (що не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами учасників).
		55.          ФДМУ у відзиві зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про належне повідомлення позивача про дистанційне проведення позачергових загальних зборів ВАТ "Завод "Квант" (посилається на постанову Верховного Суду від 07.06.2022 у справі №922/2416/21), та про недоведеність позивачем обставин неможливості прийняти участь у зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.
		56.          Верховний Суд відхиляє такі доводи скаржника з огляду на таке.
		57.          Відповідно до частин 1, 2 ст.35 Закону "Про АТ" повідомлення про проведення загальних зборів акціонерного товариства та проект порядку денного надсилається кожному акціонеру, зазначеному в переліку акціонерів, складеному в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України, на дату, визначену наглядовою радою, а в разі скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів у випадках, передбачених ч.6 ст.47 цього Закону, - акціонерами, які цього вимагають. Встановлена дата не може передувати дню прийняття рішення про проведення загальних зборів і не може бути встановленою раніше, ніж за 60 днів до дати проведення загальних зборів. Повідомлення про проведення загальних зборів та проект порядку денного надсилається акціонерам персонально особою, яка скликає загальні збори, у спосіб, передбачений наглядовою радою товариства, у строк не пізніше ніж за 30 днів до дати їх проведення. Повідомлення розсилає особа, яка скликає загальні збори, або особа, яка веде облік прав власності на акції товариства у разі скликання загальних зборів акціонерами.
		58.          Законом від 30.03.2020 №540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)" внесено зміни до Перехідних та прикінцевих положень Закону "Про АТ", зокрема, передбачено, що у разі якщо в силу дії обмежувальних заходів у зв`язку з дією карантину на території України неможливим є проведення загальних зборів акціонерів в порядку, встановленому цим Законом, загальні збори акціонерів можуть бути проведені дистанційно в порядку та строки, визначені тимчасовим порядком дистанційного проведення загальних зборів, затвердженого Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі - НКЦПФР). НКЦПФР невідкладно розробити та затвердити тимчасовий порядок скликання та дистанційного проведення загальних зборів акціонерів у зв`язку із здійсненням заходів щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України.
		59.          На виконання вказаного доручення НКЦПФР рішенням від 16.04.2020 №19 затвердила Тимчасовий порядок скликання та дистанційного проведення загальних зборів акціонерів та загальних зборів учасників корпоративного інвестиційного фонду (далі - Тимчасовий порядок).
		60.          Відповідно до пунктів 20-24 розд.V Тимчасового порядку річні загальні збори скликаються наглядовою радою. Позачергові загальні збори скликаються: 1) наглядовою радою відповідно до розд.VІ цього Порядку; 2) акціонерами відповідно до розд.VІІ цього Порядку. Річні загальні збори скликаються наглядовою радою виключно з власної ініціативи. Датою проведення загальних зборів (датою завершення голосування) не може бути призначена дата, що є святковим, неробочим або вихідним днем. Особа, яка скликає загальні збори, затверджує повідомлення про проведення загальних зборів відповідно до вимог розд.Х цього Порядку. Після прийняття рішення про скликання загальних зборів особа, яка скликає загальні збори, укладає з Центральним депозитарієм договір про надання послуг із дистанційного проведення загальних зборів, яким регулюються відносини щодо порядку та умов надання послуг із дистанційного проведення загальних зборів. Вимоги до такого договору встановлюються п.25 цього Порядку.
		61.          Згідно з п.41 розд.Х Тимчасового порядку повідомлення про проведення загальних зборів та проект порядку денного надсилається кожному акціонеру, зазначеному в переліку акціонерів, складеному в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України, на дату, визначену особою, яка скликає загальні збори. Встановлена дата не може передувати дню прийняття рішення про скликання загальних зборів і не може бути встановленою раніше, ніж за 60 днів до дати проведення загальних зборів.
		62.          Пунктом 42 розд.Х Тимчасового порядку передбачено, що повідомлення про проведення загальних зборів надсилається акціонерам через депозитарну систему України. Такі повідомлення надсилаються акціонерам у строк не пізніше ніж за 30 днів до дати їх проведення, а у випадку, встановленому розд.VІІІ цього Порядку - не пізніше ніж за 15 днів до дати їх проведення. Датою направлення повідомлення про проведення зборів акціонерам є дата виконання особою, яка скликає загальні збори, дій, визначених Порядком направлення повідомлень акціонерам через депозитарну систему України, затвердженим рішенням НКЦПФР від 07.03.2017 №148 (далі - Порядок №148), необхідних для направлення такого повідомлення. Товариство додатково надсилає повідомлення про проведення загальних зборів та проект порядку денного фондовій біржі, на якій цінні папери товариства допущені до торгів. Акціонерне товариство також не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення загальних зборів розміщує на власному веб-сайті інформацію, передбачену п.44 цього Порядку. Акціонерне товариство не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення загальних зборів розміщує повідомлення про проведення загальних зборів у загальнодоступній інформаційній базі даних НКЦПФР про ринок цінних паперів або в базі даних іншої особи, яка провадить діяльність з оприлюднення регульованої інформації від імені учасників фондового ринку, а також надсилає його до НКЦПФР відповідно до п.126 цього Порядку.
		63.          Відповідно до п.1 Розділу ІІ Порядку №148 (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) акціонерне товариство або акціонери, які скликають загальні збори, забезпечує(ють) надання Центральному депозитарію розпорядження про направлення повідомлення. У разі якщо повідомлення направляється всім особам, які є акціонерами на певну дату, акціонерне товариство не пізніше наступного робочого дня після надання Центральному депозитарію повідомлення, якщо інший (пізніший) строк не встановлено законом, забезпечує розміщення тексту повідомлення на власному вебсайті в мережі Інтернет. Датою виконання обов`язку акціонерного товариства або акціонерів, які скликають загальні збори, щодо направлення акціонерам повідомлень через депозитарну систему України є дата виконання акціонерним товариством або акціонерами, які скликають загальні збори, дій, визначених п.1 цього розділу.
		64.          Згідно з п.2 розд.ІІ Порядку №148 Центральний депозитарій не пізніше трьох робочих днів після отримання від акціонерного товариства або акціонерів, які скликають загальні збори, або Депозитарної установи документів, передбачених п.1 цього розділу (якщо пізніший строк не встановлено розпорядженням акціонерного товариства), надає депозитарним установам та депозитаріям-кореспондентам: 1) розпорядження про направлення акціонерам повідомлення; 2) копію повідомлення, отриманого від акціонерного товариства або акціонерів, які скликають загальні збори, або Депозитарної установи. У разі якщо повідомлення направляється всім особам, які є акціонерами на певну дату, Центральний депозитарій не пізніше наступного робочого дня після отримання від акціонерного товариства або акціонерів, які скликають загальні збори, або Депозитарної установи документів, визначених п.1 цього розділу, забезпечує розміщення копії отриманого повідомлення на власному вебсайті в мережі Інтернет. 
		65.          Пунктом 3 розд.ІІ Порядку №148 визначено, що депозитарні установи не пізніше трьох робочих днів після отримання від Центрального депозитарію документів та/або інформації, визначених п.2 цього розділу, забезпечують направлення копії повідомлення, депонентам, що є акціонерами, одним із таких способів: в електронному вигляді з адреси електронної пошти для направлення повідомлень на зазначену в анкеті рахунку в цінних паперах або договорі про обслуговування/відкриття рахунку в цінних паперах адресу електронної пошти депонента; шляхом направлення з номера телефону для направлення повідомлень текстового повідомлення, що містить порядок ознайомлення з копією повідомлення, на номер контактного мобільного телефону депонента, якому направляється повідомлення, що зазначений в анкеті рахунку в цінних паперах або договорі про обслуговування/відкриття рахунку в цінних паперах. Депозитарні установи не пізніше наступного робочого дня після отримання від Центрального депозитарію документів та/або інформації, визначених п.2 цього розділу, забезпечують направлення копії повідомлення, отриманого від Центрального депозитарію, номінальним утримувачам, клієнтами яких або клієнтами клієнтів яких є акціонери, яким направляється повідомлення, в електронному вигляді. Конкретний спосіб направлення депозитарною установою повідомлення акціонеру визначається внутрішніми документами депозитарної установи. У разі якщо повідомлення направляється всім особам, які є акціонерами на певну дату, депозитарна установа не пізніше наступного робочого дня після отримання від Центрального депозитарію документів та/або інформації, визначених п.2 цього розділу, забезпечує розміщення посилання на копію повідомлення на власному вебсайті. 
		66.          Із наведених положень Тимчасового порядку та Порядку №148 вбачається, що датою направлення повідомлення про проведення зборів акціонерам є дата виконання особою, яка скликає загальні збори, дій, необхідних для направлення такого повідомлення, а саме: (1) надання Центральному депозитарію в порядку та відповідно до вимог, встановлених внутрішніми документами Центрального депозитарію, розпорядження про направлення повідомлення; (2) розміщення тексту повідомлення на власному веб-сайті в мережі Інтернет, у разі якщо повідомлення направляється всім особам, які є акціонерами на певну дату, акціонерне товариство не пізніше наступного робочого дня після надання Центральному депозитарію повідомлення, якщо інший (пізніший) строк не встановлено законом.
		67.          Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.06.2022 у справі №922/2416/21.
		68.          Суди попередніх інстанцій встановили, що ФДМУ наказом від 20.10.2021 №1851 затвердив текст повідомлення про дистанційне проведення 13.12.2021 позачергових загальних зборів товариства; дату складання переліку акціонерів, які мають право на участь у спільних позачергових загальних зборах 07.12.2021.
		69.          ФДМУ, як особа, яка скликала позачергові загальні збори, з метою повідомлення акціонерів про їх проведення підписав з ПАТ "Національний депозитарій України" протокол переговорів, а також уклав з останнім договір про надання послуг із дистанційного проведення загальних зборів та договір про надання послуг з інформаційного та організаційного забезпечення проведення загальних зборів акціонерного товариства про внесення змін до проекту порядку денного загальних зборів; 10.12.2021 розмістив бюлетень для голосування та бюлетень для кумулятивного голосування на позачерговий загальних зборах акціонерів.
		70.          Суд апеляційної інстанції встановив, що виконання Центральним депозитарієм - ПАТ "Національний депозитарій України" розпорядження про направлення повідомлення через депозитарну систему особам, які є акціонерами ВАТ "Завод "Квант", підтверджено повідомленням від 10.02.2022 №10-25-2636, яке містить електронний підпис уповноваженої особи ПАТ "Національний депозитарій України".
		71.          У цьому повідомленні ПАТ "Національний депозитарій України" зазначено, що ФДМУ надав Центральному депозитарію 11.11.2021 розпорядження про направлення повідомлення про проведення загальних зборів акціонерів та 30.11.2021 розпорядження про направлення повідомлення про внесення змін до порядку денного.
		72.          Центральний депозитарій на виконання отриманого 11.11.2021 розпорядження про направлення повідомлення про проведення загальних зборів акціонерів надав 12.11.2021 відповідні документи всім депозитарним установам, на рахунках яких станом на 11.11.2021 обліковувались цінні папери відповідного випуску емітента ВАТ "Завод "Квант".
		73.          Центральний депозитарій на виконання отриманого 30.11.2021 розпорядження про направлення повідомлення про внесення змін до порядку денного надав 30.11.2021 відповідні документи всім депозитарним установам, на рахунках яких станом на 30.11.2021 обліковувались цінні папери відповідного випуску емітента ВАТ "Завод "Квант". Центральний депозитарій також вказав, що розпорядження надані ФДМУ, були ним виконані та відмови у їх виконанні не було.
		74.          З огляду на це, суди попередніх інстанцій правильно вказали про належне повідомлення позивача (акціонера) про дистанційне проведення позачергових загальних зборів ВАТ "Завод "Квант" в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України, та у спосіб, передбачений наказом ФДМУ від 20.10.2021 №1851. 
		75.          Скаржник вказує, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути, зокрема, порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах (посилається на постанови Верховного Суду від 18.06.2020 у справі №922/1393/19, від 27.05.2020 у справі №927/813/19, від 22.01.2020 у справі №915/99/19, постанову пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 №4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин").
		76.          Також скаржник зазначає, що рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання (п.67 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.01.2020 у справі №924/641/17), а права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо (п.54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №915/540/16).
		77.          Проте, суди попередніх інстанцій за результатами розгляду справи дійшли правильних висновків про недоведеність позивачем обставин порушення порядку скликання та проведення загальних зборів, а саме, про неповідомлення його про скликання загальних зборів, неможливість його прийняти участь у зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. Отже доводи скаржника про неврахування перелічених ним висновків Верховного Суду є необґрунтованими.
		78.           ОСОБА_1 звернув увагу, що не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами учасників (акціонерів, членів) рішень, оскільки вплив учасника (акціонера, члена) на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням (послався на постанови Верховного Суду від 06.03.2018 у справі №907/167/17; від 12.04.2018 у справі №914/1968/16; від 28.01.2020 у справі №924/641/17).
		79.          Однак, суди попередніх інстанцій відмовили позивачу у задоволенні позовних вимог не через недостатність його голосів для зміни результатів голосування, а з огляду на недоведеність обставин неможливості прийняти участь у зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.
		80.          З огляду на це, скаржник, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену п.1 ч.2 ст.287 ГПК, не довів порушення судами попередніх інстанцій норм права та незастосування висновків, викладених у наведених ним постановах Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду.
		Щодо обрання складу наглядової ради
		81.           ОСОБА_1 у касаційній скарзі вказує, що як Закон "Про АТ", так і Закон "Про управління об`єктами державної власності" передбачають обов`язкове обрання до складу наглядових рад господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, незалежних членів наглядової ради; недотримання цих вимог має бути підставою для визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів акціонерів в частині обрання нових членів наглядової ради (постанова Верховного Суду від 25.09.2019 у справі №910/10932/18). 
		82.          Скаржник зазначив, що ФДМУ порушив положення законодавства, призначивши п`ять представників ФДМУ до наглядової ради, а суд апеляційної інстанцій помилково врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 17.04.2018 у справі №922/1671/16 та від 12.03.2019 у справі №904/9495/16 (щодо визнання недійсними рішень загальних зборів).
		83.          Крім того, ОСОБА_1 вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування абз.1 ч.4 ст.53 Закону "Про АТ" про імперативність вимог зазначеної норми щодо гарантій міноритарних акціонерів стосовно складу наглядової ради акціонерних товариств, в яких 50 і більше відсотків акцій належить державі: наглядові ради таких товариств не менш ніж на одну третину мають складатися з незалежних директорів, при цьому кількість незалежних директорів не може становити менше двох осіб; ця вимога є обов`язковою, а рішення загальних зборів про обрання наглядової ради, що суперечать вказаним вимогам, підлягають обов`язковому визнанню недійсними, незалежно від інших обставин.
		84.          ФДМУ у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що прийняте рішення на загальних зборах 13.12.2021 щодо обрання членів наглядової ради з боку ФДМУ жодним чином не порушує прав та обов`язків акціонера ОСОБА_1 , а відтак і не породжує у останнього прав на звернення з відповідним позовом до суду; про неефективність обраного способу захисту зазначено також у постанові Верховного Суду від 23.08.2023 у справі №910/21572/21, ухваленої в аналогічних правовідносинах з ідентичним предметом спору.
		85.          Верховний Суд відхиляє доводи скаржника з огляду на таке.
		86.          Управління акціонерними товариствами, у статутних капіталах яких є корпоративні права держави або територіальної громади, здійснюється з урахуванням особливостей, визначених законом (абз.2 ч.3 ст.1 Закону "Про АТ" (тут і далі - в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин)).
		87.          Наглядова рада акціонерного товариства є колегіальним органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства і в межах компетенції, визначеної статутом та цим Законом, здійснює управління акціонерним товариством, а також контролює та регулює діяльність виконавчого органу (ч.1 ст.51 Закону "Про АТ").
		88.          Наглядова рада публічного акціонерного товариства та акціонерного товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, а також акціонерного товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) якого знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків, має складатися не менш ніж на одну третину з незалежних директорів, при цьому кількість незалежних директорів не може становити менше двох осіб (ч.4 ст.53 Закону "Про АТ").
		89.          Правові основи управління об`єктами державної власності, в тому числі корпоративними правами, що належать державі у статутних капіталах господарських організацій, визначені в Законі "Про управління об`єктами державної власності".
		90.          У державних унітарних підприємствах та господарських товариствах, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, наглядова рада утворюється, ліквідується та її діяльність організовується у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ), що переглядається не рідше одного разу на п`ять років, з урахуванням положень законів України (ч.1 ст.11-2 Закону "Про управління об`єктами державної власності" (тут і далі - в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин)).
		91.          До складу наглядових рад державних унітарних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, включаються незалежні члени наглядової ради, кількість яких повинна становити більшість членів наглядової ради. Кандидатури осіб, які пропонуються суб`єктом управління об`єктами державної власності, що здійснює управління корпоративними правами держави в господарському товаристві, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, до обрання членами наглядової ради господарського товариства, відбираються в порядку, визначеному КМУ, а самі члени наглядової ради обираються згідно із Законом "Про АТ", іншими законами, що регулюють діяльність таких господарських товариств (ч.2 ст.11-2 Закону "Про управління об`єктами державної власності").
		92.          Отже, як Закон "Про АТ", так і Закон "Про управління об`єктами державної власності" передбачав обов`язкове обрання до складу наглядових рад господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, незалежних членів наглядової ради. Відмінність полягала у кількості незалежних членів наглядової ради: не менше двох осіб відповідно до Закону "Про АТ" та більшість членів наглядової ради відповідно до Закону "Про управління об`єктами державної власності" (постанова Верховного Суду від 25.09.2019 у справі №910/10932/18, на яку посилається скаржник).
		93.          Суди попередніх інстанцій встановили, що у статутному капіталі АТ "Завод "Квант" державі в особі ФДМУ належить 73,2784% акцій. Ані позивач, ані інші учасники справи не заперечували, що всі обрані загальними зборами члени наглядової ради (5 осіб) є представниками ФДМУ, що не відповідає Закону "Про АТ"; при обранні членів наглядової ради до неї не включено щонайменше двох незалежних директорів.
		94.          Як правильно зазначає ОСОБА_1 та встановив суд апеляційної інстанції, загальні збори прийняли рішення з порушенням ч.2 ст.11-2 Закону "Про управління об`єктами державної власності" та ч.4 ст.53 Закону "Про АТ", оскільки при обранні членів наглядової ради відповідача до наглядової ради товариства не включено щонайменше двох незалежних директорів.
		95.          Тобто, суд апеляційної інстанції врахував наведену у постанові Верховного Суду від 25.09.2019 у справі №910/10932/18 позицію щодо необхідності обов`язкового обрання до складу наглядових рад господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, незалежних членів наглядової ради.
		96.          Скаржник звертає увагу, що суд апеляційної інстанції помилково застосував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 17.04.2018 у справі №922/1671/16 та від 12.03.2019 у справі №904/9495/16 (що рішення загальних зборів акціонерів акціонерного товариства не повинні визнаватися недійсними повністю).
		97.          Водночас у тексті оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції відсутні посилання на наведені скаржником постанови Верховного Суду, що свідчить про необґрунтованість його доводів у цій частині.
		98.          Верховний Суд також враховує, що Верховний Суд постановою від 23.08.2023 у справі №910/21572/21 залишив без змін постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2023, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_10 до АТ "Завод "Квант" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ФДМУ про визнання недійсними всіх рішень загальних зборів та наглядової ради АТ "Завод "Квант". 
		99.          Як справа №910/21572/21, так і ця справа (№910/1993/22) стосуються визнання недійсними всіх рішень загальних зборів акціонерів АТ "Завод "Квант" від 13.12.2021, оформлених протоколом від 17.12.2021 №1/2021; визнання недійсними всіх рішень наглядової ради АТ "Завод "Квант", оформлених протоколом засідання наглядової ради від 24.12.2021 №1/2021, а підстави касаційного оскарження в обох справах є аналогічними. Тому Верховний Суд у цій справі враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 23.08.2023 у справі №910/21572/21.
		100.          Так, Верховний Суд у постанові від 23.08.2023 у справі №910/21572/21 вважав, що визнання недійсним рішення загальних зборів про обрання членів наглядової ради у складі, який не у відповідає вимогам ч.4 ст.53 Закону "Про АТ", не є ефективним способом захисту прав позивача, оскільки задоволення такої вимоги не призведе до усунення невизначеності у праві позивача на обрання членів наглядової ради у складі, який відповідає закону щодо необхідної кількості незалежних директорів. Це безпосередньо не відновить позивача у праві корпоративного управління товариством, а лише створить ситуацію юридичної невизначеності повноважень наглядової ради, яка є відповідальною за результативність товариства. 
		101.          Отже, визнання недійсним спірного рішення може завдати шкоди товариству щодо результативності/ефективності його господарської діяльності, втім не усуне зловживання ФДМУ своєю позицією основного тримача акцій, який має вирішальний вплив на прийняття рішення щодо складу членів наглядової ради
		102.          Позивач може реалізовувати право на звернення до наглядової ради про скликання нею загальних зборів про приведення складу наглядової ради у відповідність до вимог закону, а саме про включення до її складу незалежних директорів. Адже в силу норм ч.1 ст.53 Закону "Про АТ" саме під час проведення загальних зборів товариства акціонерами обираються члени наглядової ради акціонерного товариства. Визнання недійсним рішення про обрання наглядової ради без дотримання вимог законодавства не усуне зловживання ФДМУ правами основного тримача акцій.
		103.          Суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку) (п.4 ч.1 ст.296 ГПК).
		104.          Оскільки Верховний Суд у постанові від 23.08.2023 у справі №910/21572/21 вже зробив висновок щодо складу наглядової ради акціонерних товариств, в яких 50 і більше відсотків акцій належить державі, від якого скаржник у касаційній скарзі не просить відступити, то касаційне провадження, відкрите за п.3 ч.2 ст.287 ГПК, підлягає закриттю.
		Щодо призначення членів наглядової ради, які одночасно є і членами лічильної комісії
		105.           ОСОБА_1 у касаційній скарзі вказує, що до складу лічильної комісії не можуть включатися особи, які входять або є кандидатами до складу органів товариства; особа, яка скликала загальні збори (ФДМУ), обрала одних і тих же осіб і в лічильну комісію, і подала їх кандидатуру до наглядової ради, при цьому свідомо нехтуючи нормативно-правовими актами, які встановлюють абсолютно протилежне.
		106.          Як ФДМУ у відзиві на касаційну скаргу, так і суди попередніх інстанцій вказали, що члени лічильної комісії ОСОБА_5 та ОСОБА_3 як кандидати в члени наглядової ради AT "Квант", є представниками акціонера юридичної особи - ФДМУ і можуть бути замінені у будь який час за бажанням акціонера.
		107.          Відповідно до ч.2 ст.287 ГПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 ч.1 ст.287 ГПК, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 ст.310 ГПК.
		108.          Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (ч.1 ст.300 ГПК). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч.2 ст.300 ГПК).
		109.          Верховний Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 з посиланням на відповідну підставу касаційного оскарження не вказує, яку саме суд норму права суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. 
		110.          Крім того, скаржник не зазначає, про те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах або що судові рішення оскаржуються з підстав порушення норм процесуального права, передбачених частинами 1, 3 ст.310 ГПК.
		111.          Враховуючи, що скаржник в цій частині доводів не посилається на жодну з підстав касаційного оскарження, визначену ч.2 ст.287 ГПК, а його твердження зводяться виключно до незгоди із мотивами та правовими висновками судів попередніх інстанцій, тобто є власними аргументами, чому він вважає висновки судів неправильними, то Верховний Суд залишає такі доводи скаржника без розгляду.
		Щодо особи, яку наглядова рада призначила тимчасовим виконувачем обов`язків генерального директора
		112.           ОСОБА_1 у касаційній скарзі вказує, що суд першої інстанції не розглянув його вимогу щодо визнання недійсним рішення наглядової ради, зокрема, щодо визнання недійсним призначення ОСОБА_9 на посаду тимчасово виконуючого обов`язки генерального директора; ОСОБА_9 зареєстрований і здійснює діяльність як фізична особа-підприємець, окремого схвалення такої підприємницької діяльності наглядовою радою або загальними зборами акціонерів не було; керівник був призначений членами наглядової ради, які в свою чергу були призначені з порушенням вимог Закону.
		113.          Скаржник вважає, що суд першої інстанції мав розглянути вимоги позивача щодо призначення ОСОБА_9 на посаду тимчасово виконуючого обов`язки генерального директора з урахуванням положень ч.4 ст.11-2 Закону "Про управління об`єктами державної власності".
		114.          Суди попередніх інстанцій не надали відповідь на аргументи ОСОБА_1 щодо призначення ОСОБА_9 на посаду тимчасово виконуючого обов`язки генерального директора, не встановили, чи дійсно він зареєстрований і здійснює діяльність як фізична особа-підприємець.
		115.          Водночас скаржник не посилається на невстановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, не вказує, які саме докази він надав, і які не дослідили суди попередніх інстанцій, не посилається на підставу касаційного оскарження, визначену п.4 ч.2 ст.287 ГПК.
		116.          Зазначаючи про відсутність розгляду позовних вимог про визнання недійсними рішень наглядової ради, оформлених протоколом від 24.12.2021 №1/2021, в частині призначення ОСОБА_9 , ОСОБА_1 не зазначає про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та неврахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування або відсутність таких висновків.
		117.          У зв`язку з цим цей довід скаржника Верховний Суд залишає без уваги, як такий що не обґрунтований із посиланням на жодну із підстав касаційного оскарження
		Щодо рішень наглядової ради акціонерного товариства
		118.          Суди попередніх інстанцій зазначили, що неприведення складу наглядової ради у відповідність вимогам закону, а саме необрання до її складу необхідної кількості незалежних директорів, не є підставою для скасування всіх прийнятих нею рішень; необґрунтованим є довід про те, що незаконний склад наглядової ради не здатний прийняти правомірне рішення; оскаржуючи відповідні рішення наглядової ради, позивачу необхідно доводити, що вони суперечать закону та/або порушують його права та законні інтереси; обов`язковому доведенню підлягає факт зловживання наглядової радою - прийняття рішень в інтересах основного тримача акцій (ключового акціонера) і при цьому не в інтересах міноритарних акціонерів та самого товариства.
		119.           ОСОБА_1 вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо протиправності всіх рішень наглядової ради акціонерного товариства, прийнятих у незаконному складі за принципом "плодів отруйного дерева"; позивач просив визнати недійсними рішення незаконно обраної наглядової ради про призначення виконавчого органу товариства; враховуючи незаконність складу наглядової ради суд повинен був визнати протиправним також і рішення наглядової ради щодо призначення тимчасово виконуючим обов`язки генерального директора представника ФДМУ; один акціонер перетворив акціонерне товариство, що має більше ніж 3 200 акціонерів, на унітарне приватне підприємство: спершу обрав наглядову раду виключно зі своїх представників, а потім ця наглядова рада з представників цього акціонера призначила виконавчим органом іншого представника цього ж акціонера; це свавільно порушує права позивача на участь в управлінні товариством; незаконний склад наглядової ради не здатен прийняти правомірне рішення, і ця правова позиція вимагає особливої та окремої оцінки й дослідження Верховним Судом, позаяк цей принцип має бути покладений в основу розгляду всіх аналогічних корпоративних спорів.
		120.          Верховний Суд відхиляє такі доводи скаржника з огляду на таке.
		121.          Верховний Суд звертає увагу, що справи про визнання недійсними низки рішень наглядової ради акціонерного товариства з огляду на відсутність в її складі незалежних директорів, неодноразово переглядалися Верховним Судом.
		122.          Як вже було зазначено, Верховний Суд постановою від 23.08.2023 розглянув справу №910/21572/21 за позовом ОСОБА_10 до АТ "Завод "Квант" про визнання недійсними тих самих рішень загальних зборів та наглядової ради АТ "Завод "Квант", які є предметом розгляду у цій справі.
		123.          Так, Верховний Суд у постанові від 23.08.2023 у справі №910/21572/21 зробив висновок щодо протиправності всіх рішень наглядової ради акціонерного товариства, прийнятих у незаконному складі за принципом "плодів отруйного дерева", вказавши таке:
		"5.50.Верховний Суд вважає, що неприведення складу наглядової ради, а саме необрання до її складу необхідної кількості незалежних директорів, не є підставою для скасування всіх прийнятих нею рішень, навіть тих, які відповідають закону і не порушують прав позивача. В цьому контексті не є слушним довід скарги про те, що незаконний склад наглядової ради не здатний прийняти правомірне рішення.
		5.51.Оскаржуючи відповідні рішення наглядової ради, позивачу необхідно доводити, що вони суперечать закону та/або порушують його права та законні інтереси (із наведенням відповідного обґрунтування), що в силу норм закону може бути підставою для визнання недійсним такого рішення. При цьому, обов`язковому доведенню підлягає факт зловживання наглядової радою при прийнятті нею рішень, прийняття рішень в інтересах основного тримача акцій (ключового акціонера) і при цьому не в інтересах міноритарних акціонерів та самого товариства. Такий висновок Суду не суперечить правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 22.12.2021 у справі 924/641/20 щодо права акціонера оскаржувати рішення наглядової ради, оскільки цей висновок не ґрунтується на тому, що рішення наглядової ради, склад якої не відповідає закону, лише з цих підстав підлягає безумовному скасуванню.
		5.52.В контексті наведеного, відсутні підстави стверджувати за доктриною "плодів отруйного дерева" (якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його (джерела) допомогою, також будуть вважатися неналежними) про протиправність/недійсність всіх рішень наглядової ради, прийнятих у складі, що не відповідає вимогам закону (не включає незалежних директорів), адже в кожному конкретному випадку (щодо кожного прийнятого наглядовою радою рішення) позивачу потрібно в загальному порядку доводи його невідповідність вимогам закону та порушення цим рішенням прав позивача.
		5.53.В свою чергу, у цій справі позивач стверджує, що рішення наглядової ради варто визнати недійсними з огляду на їх прийняття у складі, який не відповідає вимогам закону (не включає незалежних директорів), незалежно від їх змісту та відповідності закону. Такий підхід, як зазначено у пункті 5.46 цієї постанови, може суттєво дестабілізувати та заблокувати роботу товариства у випадку триваючого корпоративного конфлікту між акціонерами, він може призвести до непропорційного втручання суду у питання корпоративного управління та господарської діяльності товариства, а також негативно вплинути на права інших осіб, які мають господарські відносини з товариством.
		5.54.Проте, позивач у цій справі не довів невідповідність рішень наглядової ради нормам закону, а також порушення цими рішеннями його прав та/або законних інтересів, оскільки він посилається лише на те, що , що всі рішення наглядової ради, яка обрана без дотримання закону, є незаконними. Отже, не вказав, у чому саме полягало порушення його прав та/або законних інтересів з урахуванням змісту ухвалених рішень та яким чином визнання їх недійсними може захистити (відновити) порушене право чи інтерес позивача на управління товариством.
		5.55. Як зазначалось в пункті 5.15 цієї постанови, з посиланням на наведену у цьому пункті практику Верховного Суду, якщо за результатами розгляду справи суд не встановить факт порушення прав та законних інтересів позивача оскаржуваним рішенням органу управління акціонерного товариства, або встановить неефективність обраного позивачем способу захисту, то це буде достатньою та самостійною підставою для відмови у позові про визнання такого рішення недійсним".
		124.          Аналогічні висновки містяться також у постанові Верховного Суду у складі суддів судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду (далі - Корпоративна палата) від 15.06.2022 у справі №910/6685/21: 
		"141. У цій справі позивач (акціонер товариства) стверджує про порушення порядку формування наглядової ради, що, на думку акціонера, є підставою для визнання незаконними будь-яких рішень цього органу, незалежно від їх змісту. Такий підхід може суттєво дестабілізувати та заблокувати роботу товариства у випадку триваючого корпоративного конфлікту між двома акціонерами, він може призвести до непропорційного втручання суду у питання корпоративного управління та господарської діяльності товариства.
		142. У постановах Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №922/1671/16 та від 12.03.2019 у справі №904/9495/16 була викладена позиція, що визнання судом недійсними рішень загальних зборів повністю, захищаючи порушені корпоративні права одного учасника товариства, може зачіпати корпоративні права інших учасників, відповідно порушується баланс інтересів учасників товариства, що має наслідком непропорційність втручання у правовідносини сторін та фактично є втручанням суду у господарську діяльність товариства. Такі висновки Верховного Суду можна застосувати і до спорів про визнання недійсними рішень наглядової ради (з урахуванням різниці у обставинах справ).
		148. Якщо за результатами розгляду справи суд не встановить факт порушення прав та законних інтересів позивача оскаржуваним рішенням органу управління акціонерного товариства, або встановить неефективність обраного позивачем способу захисту, то це буде достатньою та самостійною підставою для відмови у позові про визнання такого рішення недійсним".
		125.          Такі самі правові висновки щодо порушеного права акціонера продубльовані також у постановах Верховного Суду від 07.07.2022 у справі №910/6682/21, від 27.07.2022 у справі №910/3882/21, від 28.07.2022 у справі №910/2607/21, від 29.11.2022 у справі №910/2608/21, від 13.09.2023 у справі №910/6685/21, від 29.11.2023 у справі №910/2606/21, від 18.10.2023 у справі №922/2013/21. 
		126.          Оскільки Верховний Суд як у постанові від 23.08.2023 у справі №910/21572/21, так і в інших постановах, сформував усталену та стабільну судову практику у цій категорії справ, від якої скаржник у касаційній скарзі не просить відступити, то касаційне провадження, відкрите за п.3 ч.2 ст.287 ГПК підлягає закриттю.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		127.          Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		128.          Згідно із ч.1 ст.309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		129.          Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
		Судові витрати
		130.          Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, то судові витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржника.
		Керуючись статтями 296, 300, 301, 302, 303, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1.          Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу справи №910/1993/22 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		2.          Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.
		3.          Касаційну скаргу ОСОБА_1 з інших підстав касаційного оскарження залишити без задоволення.
		4.          Рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2023 у справі №910/1993/22 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий суддя                                                                                О. Кібенко
		 
		Судді                                                                                                    С. Бакуліна
		 
		                                                                                                                        О. Баранець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...