Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 905/2382/18 (910/7844/22) : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 22.02.2024. Зареєстровано: 23.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 26.02.2024.
Дата набрання законної сили: 13.02.2024
Номер судового провадження: 2350 Д

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		13 лютого 2024 року м. Харків Справа № 905/2382/18 (910/7844/22) 
		 
		Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Пуль О.А. , суддя Фоміна В.О.
		за участі секретаря судового засідання Дзюби А.О.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства Міжнародний резервний банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ МР БАНК Луньо Іллі Вікторовича (вх. №2350) на рішення Господарського суду Донецької області від 03.10.2023 (рішення ухвалено суддею Курило Г.Є. в приміщенні Господарського суду Донецької області 03.10.2023 о 12:28 год., повний текст складено 13.10.2023) у справі № 905/2382/18 (910/7844/22)
		за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Тегра Лоджистікс, м. Київ
		до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Маріупольський млинкомбінат", м. Маріуполь в особі Арбітражного керуючого Артеменко Олександра Олександровича, м. Черкаси
		до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю Полонекс, м. Київ
		до відповідача 3: Товариства з обмеженою відповідальністю Е-Тендер, м. Київ
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1: Акціонерного товариства Міжнародний резервний банк, м. Київ в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ МР БАНК Іллі Луньо, м.Київ
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 2: Акціонерного товариства Прозорро.Продажі, м.Київ
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 1: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ
		про визнання недійсними результатів електронного аукціону, визнання недійсним протоколу проведення електронного аукціону, стягнення коштів та зобов`язання вчинити дії
		в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольський млинкомбінат, м. Маріуполь Донецької області (код ЄДРПОУ 31419401)
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Рішенням Господарського суду Донецької області від 03.10.2023 у справі №905/2382/18 (910/7844/22) (суддя Курило Г.Є.) позовні вимоги ТОВ Тегра Лоджистікс до ТОВ Маріупольський млинкомбінат в особі арбітражного керуючого Артеменко Олександра Олександровича, ТОВ Полонекс, ТОВ Е-Тендер, про визнання недійсними результатів електронного аукціону, визнання недійсним протоколу проведення електронного аукціону, стягнення коштів та зобов`язання вчинити дії задоволено частково, стягнуто з ТОВ Полонекс на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Тегра Лоджистікс грошові кошти у сумі 1942222,34 грн, судовий збір у розмірі 29133,34 грн., зобов`язано ТОВ "Маріупольський млинкомбінат" в особі ліквідатора Артеменка Олександра Олександровича повернути у будь-який спосіб ТОВ Тегра Лоджистікс грошові кошти у сумі 7584964,06 грн., стягнуто з ТОВ "Маріупольський млинкомбінат" на користь ТОВ Тегра Лоджистікс судовий збір у розмірі 113774,46грн., в іншій частині позовних вимог відмовлено.
		Акціонерне товариство Міжнародний резервний банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ МР БАНК Луньо Іллі Вікторовича звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 03.10.2023 у справі № 905/2382/18 в частині задоволених позовних вимог, в решті, рішення Господарського суду Донецької області від 03.10.2023 у справі № 905/2382/18 залишити без змін, стягнути з ТОВ Тегра Лоджистікс на користь АТ МР БАНК судові витрати у справі. 
		В обґрунтування апеляційної скарги АТ МР БАНК зазначає таке:
		- позивач у процесі розгляду справи змінив предмет позовних вимог, доповнивши його вимогами про стягнення з ТОВ Полонекс грошових коштів у розмірі 1942222,34 грн. та зобов`язання ТОВ "Маріупольський млинкомбінат" в особі ліквідатора Артеменка Олександра Олександровича повернути у будь-який спосіб ТОВ Тегра Лоджистікс грошові кошти у сумі 7584964,06 грн, виклав повністю в новій редакції мотивувальну частину позовної заяви, а також змінив відповідача -1 з арбітражного керуючого Артеменко О.О. на юридичну особу ТОВ "Маріупольський млинкомбінат", чим фактично подав інший позов;
		- відповідно до положень ст. 86 Кодексу України з процедур банкрутства якщо у встановлений строк покупець не вніс належної до сплати суми, аукціон вважається таким, що не відбувся, а покупець втрачає гарантійний внесок. Оскільки ліквідатором складений акт про визнання електронного аукціону UA-PS-2022-01-27-000033-2 від 12.09.2022 таким, що не відбувся, як наслідок покупець втратив гарантійний внесок і він не підлягає поверненню. Позивачем не було надано доказів наявності підстав для визнання недійсним аукціону та застосування наслідків його недійсності у вигляді зобов`язання повернути сплачений гарантійний внесок;
		- позивачем не доведено, що він не зміг виконати зобов`язання щодо здійснення повної оплати за придбаний на аукціоні лот, зокрема, не надано доказів звернення до нотаріуса для внесення коштів на депозит нотаріуса, звернення позивача до ТОВ «ММК» щодо надання реквізитів нового рахунку для здійснення оплати з метою завершення угоди, звернення позивача до ТОВ Полонекс, ТОВ Е-Тендер, АТ Прозорро.Продажі щодо продовження строків оплати;
		- позивач мав можливість набути право власності на придбане на аукціоні майно, отримати свідоцтво про власність та здійснити реєстрацію права власності у встановленому законодавством поряду, навіть в умовах воєнного стану; 
		- не обґрунтованими є посилання на положення ст. 1212 ЦК України як на правову підставу для повернення гарантійного внеску, оскільки положення даної статті застосовуються для повернення за недійсним правочином. Оскільки підстави для визнання недійсним результатів електронного аукціону з продажу майна банкрута відсутні, тому і похідна вимога про повернення виконаного за недійсним правочином не підлягає задоволенню. 
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.11.2023 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О.; суддя Білоусова Я.О.; суддя Фоміна В.О.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Міжнародний резервний банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ МР БАНК Луньо Іллі Вікторовича (вх. №2350) на рішення Господарського суду Донецької області від 03.10.2023 у справі №905/2382/18 (910/7844/22); повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 19.12.2023.
		30.11.2023 від ТОВ Тегра Лоджистікс надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить відмовити повністю у задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду Донецької області від 03.10.2023 у справі №905/2382/18 (910/7844/22) залишити без змін. 
		01.12.2023 від ТОВ Е-Тендер надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому воно просить рішення Господарського суду Донецької області у справі №905/2382/18 (910/7844/22) в частині позовних вимог до ТОВ Е-Тендер залишити без змін. 
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 оголошено у судовому засіданні перерву до 09.01.2024.
		Відповідно до розпорядження Східного апеляційного господарського суду щодо повторного автоматизованого розподілу справи та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2024 у зв`язку з відпусткою судді Білоусової Я.О. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О.; суддя Пуль О.А.; суддя Фоміна В.О.
		Згідно положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.01.2024 оголошено у судовому засіданні перерву до 13.02.2024.
		У судовому засіданні представник АТ Міжнародний резервний банк підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.
		Представник ТОВ Тегра Лоджистікс проти апеляційної скарги заперечував. 
		Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, хоча судом було вжито всіх необхідних та можливих заходів щодо їх повідомлення про дату, час та місце розгляду справи. 
		Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.
		Ухвалою Господарського суду Донецької області від 02.12.2019 відкрито провадження у справі №905/2382/18 про банкрутство ТОВ Маріупольський млинкомбінат, визнано грошові вимоги АТ Сбербанк в сумі 453178010,74 грн. та 17620,00грн. судового збору, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном ТОВ Маріупольський млинкомбінат строком на сто сімдесят календарних днів до 20.05.2020, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Чупруна Євгена Вікторовича.
		Постановою Господарського суду Донецької області від 02.12.2020 відмовлено у клопотанні розпорядника майна про введення процедури санації ТОВ Маріупольський млинкомбінат у справі №905/2382/18 та призначення керуючим санацією ТОВ Маріупольський млинкомбінат арбітражного керуючого Чупруна Є.В.; припинено процедуру розпорядження майном ТОВ Маріупольський млинкомбінат; припинено повноваження розпорядника майна боржника Чупруна Є.В., визнано боржника  ТОВ Маріупольський млинкомбінат банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру по справі строком на 12 місяців; ліквідатором ТОВ Маріупольський млинкомбінат призначено арбітражного керуючого Чупруна Є.В.
		Ухвалою Господарського суду Донецької області від 20.07.2021 клопотання №02-01/905/2382/18/319 від 05.05.2021 ліквідатора  арбітражного керуючого Чупруна Євгена Вікторовича про надання згоди на продаж майна на аукціоні задоволено частково; визначено наступні умови продажу заставного майна ТОВ "Маріупольський млинкомбінат", яке є забезпеченням грошових вимог АТ "Сбербанк": склад майна (лоту) - будівлі, споруди, обладнання, меблі, інвентар та інше, загальна кількість - 1061 позиції, у т.ч 43 позиції - будівлі та споруди; 1018 позицій - обладнання, меблі, інвентар та інше. Загальна площа будівель та споруд 33472,2кв.м., адреса: Донецька область, м. Маріуполь, пр. Луніна (вул. Портова), б.50; початкова ціна лоту: 119861020,00грн, без ПДВ; крок аукціону: 1% від початкової вартості лоту, а саме 1198610,20грн без ПДВ без ПДВ; аукціон проводиться без можливості зниження початкової вартості на тому ж аукціоні; витрати, пов`язані з утриманням, збереженням та продажем майна, яке є предметом забезпечення, підлягають відшкодуванню з коштів, отриманих від реалізації такого майна: 62096,77грн за договором зберігання від 17.12.2020, укладеним з Щетініним А.В.; додаткова винагорода арбітражного керуючого  3% від суми погашених вимог; в іншій частині клопотання відмовлено.
		Постановою Східного апеляційного господарського суду від 28.10.2021 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Сбербанк" задоволено, ухвалу Господарського суду Донецької області від 15.07.2021 у справі №905/2382/18 скасовано, клопотання Акціонерного товариства Сбербанк вих.№7239/4/06-2 від 31.05.2021 задоволено, відсторонено арбітражного керуючого Чупруна Євгена Вікторовича від виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство ТОВ Маріупольський млинкомбінат, призначено арбітражного керуючого Артеменка Олександра Олександровича на посаду ліквідатора у справі №905/2382/18 про банкрутство ТОВ Маріупольський млинкомбінат.
		У вересні 2022 року ТОВ Тегра Лоджистікс звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до арбітражного керуючого Артеменко О.О. та Товариства з обмеженою відповідальністю Полонекс про визнання недійсним аукціону, скасування протоколу та зобов`язання вчинення дій, в якій просило:
		- визнати недійсним електронний аукціон з продажу майна банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольський млинкомбінат у зв`язку з неможливістю його завершення з причин, що не залежать від покупця;
		- скасувати протокол проведення електронного аукціону №UA-PS-2022-01-27-000033-2 від 06.02.2022;
		- зобов`язати замовника аукціону - арбітражного керуючого Артеменка Олександра Олександровича оприлюднити в електронній торговій системі відомості про визнання недійсним електронного аукціону з продажу майна банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольський млинкомбінат у зв`язку з неможливістю його завершення з причин, що не залежали від покупця.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.08.2022 у справі №910/7844/22 позовну заяву ТОВ Тегра Лоджистікс разом з доданими до неї матеріалами передано для розгляду в межах справи Господарського суду Донецької області №905/2382/18 про банкрутство ТОВ Маріупольський млинкомбінат.
		Ухвалою Господарського суду Донецької області від 03.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/2382/18 (№910/7844/22); ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 15.11.2022; залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю Е-Тендер; залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 2 - Державне підприємство Прозорро.Продажі; залучено до участі у справі третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1: Акціонерне товариство Міжнародний резервний банк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ МР БАНК Іллі Луньо.
		07.11.2022 від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог (№28/10-22 від 28.10.2022), в якій він просить прохальну частину позовної заяви (№18/08 від 18.08.2022) доповнити позовними вимогами такого змісту:
		- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Полонекс повернути гарантійний внесок (винагороду оператора) в сумі 1942222,34грн на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Тегра Лоджистікс, сплачений за участь в електронному аукціоні з реалізації лота №UA-PS-2022-01-27-000033-2;
		- зобов`язати арбітражного керуючого Артеменка Олександра Олександровича повернути гарантійний внесок в сумі 7584964,06грн на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Тегра Лоджистікс, сплачений за участь в електронному аукціоні з реалізації лота №UA-PS-2022-01-27-000033-2.
		Ухвалою Господарського суду Донецької області від 15.11.2022 вирішено здійснювати розгляд справи з урахуванням заяви позивача №28/10-22 від 28.10.2022.
		12.12.2022 від ТОВ Тегра Лоджистікс надійшло клопотання, в якому позивач просив замінити у справі №905/2382/18 (910/7844/22) неналежного відповідача 1: арбітражного керуючого Артеменка Олександра Олександровича належим відповідачем 1: Товариством з обмеженою відповідальністю Маріупольський млинкомбінат в особі арбітражного керуючого  ліквідатора Артеменка Олександра Олександровича.
		Також, 12.12.2022 від ТОВ Тегра Лоджистікс надійшла заява (№05/12-22 від 05.12.2022) про зміну підстав позову та уточнення позовних вимог, в якій останній просить уточнити прохальну частину заяви про збільшення розміру позовних вимог (№28/10-22 від 28.10.2022), виклавши їх в такій редакції:
		- зобов`язати ТОВ Полонекс повернути гарантійний внесок (винагороду оператора) в сумі 1942222,34 грн на користь ТОВ Тегра Лоджистікс, сплачений за участь в електронному аукціоні з реалізації лота №UA-PS-2022-01-27-000033-2;
		- зобов`язати ТОВ Маріупольський млинкомбінат в особі арбітражного керуючого - ліквідатора Артеменка Олександра Олександровича повернути гарантійний внесок в сумі 7584964,06 грн на користь ТОВ Тегра Лоджистікс, сплачений за участь в електронному аукціоні з реалізації лота №UA-PS-2022-01-27-000033-2.
		Ухвалою Господарського суду Донецької області від 21.12.2022 задоволено клопотання позивача та замінено первісного відповідача 1 - арбітражного керуючого Артеменка О.О. на належного  ТОВ Маріупольський млинкомбінат в особі арбітражного керуючого  ліквідатора Артеменка О.О.; постановлено здійснювати розгляд справи з урахуванням заяви позивача №05/12-22 від 05.12.2022.
		14.03.2023 від позивача надійшла заява про зміну предмета позову (№14/03-23 від 14.03.2023), в якій він просить: 
		- визнати недійсними результати електронного аукціону (перший повторний - без можливості зниження початкової ціни) з продажу майна банкрута  ТОВ Маріупольський млинкомбінат (найменування оператора, через електронний майданчик якого було заведено лот в ЕТС: ТОВ Е-Тендер), що оформлений протоколом проведення електронного аукціону №UА-PS-2022-01-27-000033-2, сформованого 06 лютого 2022 року 20:02:10;
		- визнати недійсним протокол проведення електронного аукціону №UА-PS-2022-01-27-000033-2, сформований 06 лютого 2022 року 20:02:10, з продажу майна банкрута  ТОВ Маріупольський млинкомбінат (найменування оператора, через електронний майданчик якого було заведено лот в ЕТС: ТОВ Е-Тендер);
		- стягнути з ТОВ Полонекс на користь ТОВ Тегра Лоджистікс грошові кошти у сумі 1942222,34 грн.;
		- зобов`язати ТОВ Маріупольський млинкомбінат в особі ліквідатора Артеменка О.О. повернути у будь-який спосіб ТОВ Тегра Лоджистікс грошові кошти у сумі 7584964,06 грн.
		Ухвалою Господарського суду Донецької області від 15.03.2023 постановлено здійснювати розгляд справи з урахуванням заяви позивача №14/03-23 від 14.03.2023 про зміну предмету позову; закрито підготовче провадження у справі №905/2382/18 (№910/7844/22); призначено розгляд справи по суті.
		Суд першої інстанції, розглянувши позовні вимоги в редакції заяви позивача №14/03-23 від 14.03.2023 про зміну предмету позову, дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними результатів електронного аукціону (перший повторний - без можливості зниження початкової ціни) з продажу майна банкрута  ТОВ Маріупольський млинкомбінат (найменування оператора, через електронний майданчик якого було заведено лот в ЕТС: ТОВ Е-Тендер), що оформлений протоколом проведення електронного аукціону №UА-PS-2022-01-27-000033-2, сформованого 06 лютого 2022 року 20:02:10, та похідної вимоги про визнання недійсним протоколу проведення електронного аукціону №UА-PS-2022-01-27-000033-2, що сформований 06 лютого 2022 року 20:02:10 з продажу майна банкрута  ТОВ Маріупольський млинкомбінат (найменування оператора, через електронний майданчик якого було заведено лот в ЕТС: ТОВ Е-Тендер) за недоведеністю, а також задовольнив вимоги про стягнення з ТОВ Полонекс на користь ТОВ "Тегра Лоджистікс" грошових коштів у сумі 1942222,34 грн та зобов`язання ТОВ Маріупольський млинкомбінат в особі ліквідатора Артеменка О.О. повернути у будь-який спосіб ТОВ "Тегра Лоджистікс" грошові кошти у сумі 7584964,06 грн.
		При цьому, місцевим господарським судом встановлено, що ТОВ Тегра Лоджистікс сумлінно та добросовісно виконувало свої обов`язки по сплаті гарантійного внеску та грошових коштів за придбаний лот на аукціоні №UA-PS-2022-01-27-000033-2 до початку військової агресії російської федерації та мало легітимні очікування на задоволення своїх потреб шляхом придбання майна, проте виконати свої обов`язки в повному обсязі не змогло внаслідок настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Суд першої інстанції також врахував, що електронний аукціон №UA-PS-2022-01-27-000033-2 визнаний таким, що не відбувся, встановив наявність причинно-наслідкового зв`язку між форс-мажорними обставинами та невиконанням ТОВ Тегра Лоджистікс своїх зобов`язань, прийняв до уваги, що по своїй суті неповернення гарантійного внеску мало б бути мірою відповідальності покупця за невиконання взятих на себе зобов`язань щодо повної сплати вартості майна, та дійшов висновку, що гарантійний внесок має бути повернутий на підставі ч. 1 ст. 617 ЦК України, а такі кошти є безпідставно утриманими та підлягають поверненню на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.
		Надаючи власну правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів зазначає таке. 
		Згідно з принципом диспозитивності господарського судочинства, закріпленого у статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
		Відповідно до ч. 2 ст. 46 ГПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; 3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.
		Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
		Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
		Слід зазначити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
		Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета і підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
		Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
		Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
		Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 ЦК України, статті 20 ГК України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
		Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не повною мірою забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
		Зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
		Судом апеляційної інстанції встановлено, що первісні позовні вимоги про визнання недійсним електронного аукціону з продажу майна банкрута  ТОВ Маріупольський млинкомбінат у зв`язку з неможливістю його завершення з причин, що не залежать від покупця, скасування протоколу проведення електронного аукціону №UA-PS-2022-01-27-000033-2 від 06.02.2022 та зобов`язання замовника аукціону  арбітражного керуючого Артеменка О.О. оприлюднити в електронній торговій системі відомості про визнання недійсним електронного аукціону з продажу майна банкрута  ТОВ Маріупольський млинкомбінат у зв`язку з неможливістю його завершення з причин, що не залежать від покупця, позивач обґрунтовував тим, що 06.02.2022 ТОВ Тегра Лоджистікс перемогло в електронному аукціоні з продажу майна банкрута, що підтверджується протоколом проведення електронного аукціону №UA-PS-2022-01-27-000033-2; загальна вартість лоту 97111117,00 грн. За наслідками проведеного аукціону ТОВ Тегра Лоджистікс перераховано 75594964,1 грн., з яких: 7594964,06 грн. - 10.02.2022 з призначенням платежу Гарантійний внесок за лот UA-PS-2022-01-27-000033-2; 43000000,00 грн. - 14.02.2022 з призначенням платежу Оплата за лот UA-PS-2022-01-27-000033-2; 25000000,00 грн. - 16.02.2022 з призначенням платежу Оплата за лот UA-PS-2022-01-27-000033-2.
		Проте, 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 по всій території України запроваджено воєнний стан у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України. Територія, на якій розташоване майно банкрута станом на час подання позову, згідно з п. 7 розділу ІІ Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або, які перебувають в тимчасовій окупації, оточені, є територією проведення бойових дій. 
		На підставі рішення Правління Національного банку України від 25.02.2022 №91-рш/БТ Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Акціонерного товариства Міжнародний резервний банк (https://bank.gov.ua/ua/legislation/Decision_25022022_91_rsh_bt) та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 25.02.2022 №131 розпочато процедуру ліквідації АТ Міжнародний резервний банк, в якому було відкрито ліквідаційний рахунок, на який позивач мав здійснити оплату за придбаний на аукціоні лот. 
		Позивач зазначає, що в силу вищезазначених обставин правочин в частині доплати до повної вартості лота № UA-PS-2022-01-27-000033-2 та, відповідно, підписання акту про придбання майна і оформлення права власності не було завершено з об`єктивних причин, які не залежали від нього, а зобов`язання з укладання договору придбання майна банкрута є припиненим у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин. 
		При цьому, на думку позивача, відбулась зміна істотних умов продажу майна боржника в частині відомостей про майно, склад, характеристику, оскільки майно знаходиться у м. Маріуполь та перебуває на території бойових дій. Також, у зв`язку з вищенаведеними обставинами відбулась зміна істотних умов щодо порядку і строку передачі майна покупцю. Тому, правочин з продажу майна боржника не може бути укладеним на умовах, що були оголошені при проведенні аукціону.
		Правовими підставами позову ТОВ Тегра Лоджистікс визначило, зокрема, положення статей 85, 87 Кодексу України з процедур банкрутства, статей 179, 180 Господарського кодексу України та статей 607, 655, 656 Цивільного кодексу України. 
		Доповнюючи свій позов заявою №28/10-22 від 28.10.2022 вимогами про зобов`язання ТОВ Полонекс повернути гарантійний внесок (винагороду оператора) в сумі 1942222,34 грн на користь ТОВ Тегра Лоджистікс, сплачений за участь в електронному аукціоні з реалізації лота №UA-PS-2022-01-27-000033-2, а також про зобов`язання арбітражного керуючого Артеменка О.О. повернути гарантійний внесок в сумі 7584964,06грн на користь ТОВ Тегра Лоджистікс, сплачений за участь в електронному аукціоні з реалізації лота №UA-PS-2022-01-27-000033-2, позивач посилався на те, що ним за наслідками проведеного аукціону 04.02.2022 було здійснено оплату на розрахунковий рахунок ТОВ Полонекс в сумі 9527186,40 грн. з призначенням платежу Гарантійний внесок за лот № (UA-PS-2022-01-27-000033-2) згідно рахунку №4/02-01 від 04.02.2022, договір №04.02/11 від 04.02.2022, без ПДВ. Окрім того, 10.02.2022 ТОВ Полонекс перераховано на рахунок ТОВ Маріупольський млинкомбінат в АТ МР Банк гарантійний внесок, зменшений на розмір винагороди оператора в сумі 7584964,06 грн. Тому, на думку позивача юридичним наслідком недійсності правочину буде повернення сплаченого гарантійного внеску відповідно до ст.216 ЦК України. 
		Суд апеляційної інстанції зазначає, що заміна позовних вимог іншими та/або доповнення їх новими вимогами відбувається саме шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.
		В даному випадку позивач до закінчення підготовчого засідання здійснив доповнення позову новими вимогами, які обґрунтував додатковими правовими підставами, не змінюючи при цьому первісні фактичні обставини та правові підстави, що розцінюється судом як зміна предмету позову, яка не суперечить положенням ст. 46 ГПК України. 
		Заявою №05/12-22 від 05.12.2022 позивач, вважаючи що повернення гарантійного внеску підпадає під правове регулювання статті 1212 Цивільного кодексу України, фактично доповнив позов додатковою правовою підставою, що також не суперечить положенням ст. 46 ГПК України.
		Крім того, позивач, виклавши в новій редакції вимогу про зобов`язання повернути гарантійний внесок в сумі 7584964,06грн на користь ТОВ Тегра Лоджистікс, сплачений за участь в електронному аукціоні з реалізації лота №UA-PS-2022-01-27-000033-2, та зазначивши замість арбітражного керуючого Артеменка О.О.  ТОВ Маріупольський млинкомбінат в особі арбітражного керуючого - ліквідатора Артеменка О.О.  фактично звернувся із заявою про заміну первісного відповідача належним відповідачем (тобто скористався правом, передбаченим ч. 2 ст. 48 ГПК України), яка була задоволена ухвалою суду від 21.12.2022.
		Проте, заявою №14/03-23 від 14.03.2023, яка була подана до закінчення підготовчого засідання, позивач не тільки надав більш розширене та ґрунтовне з посиланням на норми чинного законодавства та релевантну (на його погляд) практику Верховного Суду, мотивування заявлених позовних вимог (що само по собі є його правом), а й навів нові мотиви позову, зокрема, щодо неможливості поширення положень законодавства про банкрутство на обов`язок боржника повернути сплачений за недійсним правочином платіж, одночасно виклавши в новій редакції дві останні додатково заявлені позовні вимоги, а саме просив стягнути з ТОВ Полонекс на користь ТОВ Тегра Лоджистікс грошові кошти у сумі 1942222,34 грн., а також зобов`язати ТОВ Маріупольський млинкомбінат в особі ліквідатора Артеменка О.О. повернути у будь-який спосіб ТОВ Тегра Лоджистікс грошові кошти у сумі 7584964,06 грн. 
		В даному випадку суд апеляційної інстанції погоджується з доводами заявника апеляційної скарги, що вказана заява позивача потягла за собою одночасну зміну предмету та підстав позову, що суперечить положенням ст. 46 ГПК України, у зв`язку з чим суд першої інстанції не повинен був приймати такі вимоги у зміненій редакції до розгляду.
		Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що розгляду підлягають вказані позовні вимоги, визначені позивачем в їх попередній редакції (до заяви №14/03-23 від 14.03.2023).
		Колегія суддів також враховує, що предметом апеляційної скарги є перегляд рішення суду лише в частині задоволених позовних вимог про зобов`язання ТОВ Полонекс та ТОВ Маріупольський млинкомбінат повернути на користь ТОВ Тегра Лоджистікс гарантійного внеску у сумі 1942222,34 грн та 7584964,06 грн відповідно.
		Тому, враховуючи положення ст. 269 ГПК України апеляційний господарський суд переглядає рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. 
		Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно з інформацією в ЕТС "Прозорро.Продажі" 27.01.2022 замовником аукціону, арбітражним керуючим Артеменко О.О., який виконує повноваження ліквідатора банкрута ТОВ Маріупольський млинкомбінат сформовано лот  продаж майна банкрута ТОВ Маріупольський млинкомбінат (оголошення про проведення електронного аукціону - ідентифікатор UA-PS-2022-01-27-000033-2): аукціон (перший повторний - без можливості зниження початкової ціни) з продажу майна банкрута  ТОВ Маріупольський млинкомбінат (87510, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Луніна, 50, код ЄДРПОУ 31419401); кінцевий строк подання цінових пропозицій - 06 лютого 2022 року; початкова вартість лоту №1 - 95271864,00 грн без ПДВ; розмір мінімального кроку підвищення ціни  1%; розмір гарантійного внеску - 10 % від початкової вартості лоту (9527186,40 грн); адреса місцезнаходження майна: Донецька область, Маріуполь, проспект Луніна, буд 50. 
		04.02.2022 ТОВ Тегра Лоджистікс згідно з платіжним дорученням №319 перерахувало ТОВ Полонекс гарантійний внесок за лот №1 UAPS-2022-01-27-000033-2 у сумі 9527186,40 грн. 
		Відповідно до протоколу проведення електронного аукціону №UA-PS-2022-01-27-000033-2 06.02.2022 відбувся аукціон з продажу майна банкрута (перший повторний  без можливості зниження початкової ціни)  ТОВ Маріупольський млинкомбінат, вид майна: мультилот, майно, що є предметом забезпечення, а саме будівлі та споруди, технологічне обладнання, меблі, інвентар та інше, що розташовані за адресою: 87510, Донецька область, м.Маріуполь, пр. Луніна, 50, замовником аукціону є Артеменко Олександр Олександрович, оператор, через електронний майданчик якого було заведено лот в ЕТС: ТОВ Е-Тендер; оператор, через електронний майданчик якого було надано найвищу цінову пропозицію (подано заяву від одного учасника): ТОВ Полонекс; переможець аукціону  ТОВ Тегра Лоджистікс; ціна реалізації лота: 97111117,00 грн.; розмір гарантійного внеску: 9527186,40 грн.; ціна або частина ціни, сплачена переможцем: 7584964,06 грн.; винагорода оператора через електронний майданчик якого подано найвищу цінову пропозицію  1942223,34 грн.; сума коштів, яку оператор повинен перерахувати з гарантійного внеску, сплаченого переможцем аукціону, на рахунок боржника для сплати коштів за активи (майно): 7584964,06 грн.; ліквідаційний рахунок банкрута відкритий в АТ Міжнародний резервний банк; сума, яка підлягає сплаті переможцем електронного аукціону: 89526152,94 грн.
		Згідно з випискою по рахунку ТОВ Маріупольський млинкомбінат за 10.02.2022, відкритого у АТ Міжнародний резервний банк, ТОВ Полонекс перерахувало на рахунок боржника гарантійний внесок ТОВ Тегра Лоджистікс за лот №UA-PS-2022-01-27-000033-2 у розмірі 7584964,06 грн. 
		Відповідно до виписок по рахунку ТОВ Маріупольський млинкомбінат за 14.02.2022 та 16.02.2022, відкритого у АТ Міжнародний резервний банк, а також платіжних доручень №429 від 14.02.2022 та №456 від 16.02.2022 ТОВ Тегра Лоджистікс перерахувало на рахунок боржника оплату за лот №UA-PS-2022-01-27-000033-2 у розмірі 43000000,00 грн. та 25000000,00 грн.
		Отже, позивачем було сплачено 77527186,40 грн, при цьому на рахунок боржника, відкритого у АТ Міжнародний резервний банк, перераховано 75584964,06 грн. 
		Проте, 12.09.2022 комісією за участі арбітражного керуючого Артеменко О.О. складено акт про визнання електронного аукціону №UA-PS-2021-01-27-000033-2 таким, що не відбувся та внесено відповідні відомості до ЕТС "Прозорро.Продажі".
		В акті від 12.09.2022 зазначено, що оскільки у встановлений законом строк переможець аукціону не вніс належної до сплати суми на рахунок ТОВ Маріупольський млинкомбінат, а військова агресія рф проти України унеможливлює передачу об`єкта, який був предметом електронного аукціону, майно перебуває в м.Маріуполь на тимчасово окупованій російською федерацією території, за даними із засобів масової інформації та фотографій в мережі Інтернет в результаті бойових дій частково зруйновано та не придатне для використання за призначенням, комісія вважає, що у відповідності до ч.1 ст.86 Кодексу України з процедур банкрутства, п.90 Порядку організації та проведення аукціонів з продажу майна боржників у справах про банкрутство (неплатоспроможність), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2019 року №865, обставини не внесення переможцем аукціону у встановлений законом строк належної до сплати суми на рахунок ТОВ Маріупольський млинкомбінат є підставою для визнання аукціону таким, що не відбувся та проведення повторного аукціону. 
		Листом №03/10-22 від 03.10.2022 позивач звернувся до арбітражного керуючого Артеменка О.О., в якому просив повернути у повному обсязі грошові кошти, перераховані ТОВ "Тегра Лоджистікс" на розрахунковий рахунок ТОВ Маріупольський млинкомбінат в AT "МР БАНК" - IBAN НОМЕР_1 в сумі 75594964,10грн.
		У відповідь на звернення позивача ліквідатор Артеменко О.О. в листі №02-35/1213/2382-18 від 04.10.2022 зазначив, що на підставі вимог законодавства в ЕТС Прозоро.Продажі статус електронного аукціону з продажу майна банкрута - ТОВ Маріупольський млинкомбінат змінено на статус аукціон не відбувся. Повернення сплачених на аукціоні коштів не можливе з тих підстав, що було припинено банківську діяльність АТ Міжнародний резервний банк, при цьому гарантійний внесок сплачений при проведенні аукціону, з огляду на вимоги чинного законодавства, поверненню не підлягає. 
		Листом №25/10-22 від 25.10.2022 позивач також звернувся до ТОВ Полонекс та просив повернути йому грошові кошти у вигляді гарантійного внеску, що були зараховані ТОВ Полонекс в якості винагороди оператора в сумі 1942222,34 грн.
		ТОВ Полонекс листом № 28/10/22-2 від 28.10.2022 повідомило позивача, що воно не має законодавчих підстав для повернення ТОВ Тегра Лоджистікс винагороди оператора електронного аукціону з продажу майна банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю "Маріупольський млинкомбінат" в сумі 1942222,34грн.
		30.03.2023 між ТОВ Маріупольський млинкомбінат (первісний кредитор) та ТОВ Тегра Лоджистікс (новий кредитор) укладений договір уступки права вимоги боргу №30-03/23, за умовами якого первісний кредитор відступив новому кредитору права вимоги до АТ Міжнародний резервний банк щодо акцептованих вимог кредитора включених до сьомої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів у сумі 68000000,00 гривень, сплачених новим кредитором за придбання на електронному аукціоні (перший повторний - без можливості зниження початкової ціни) з продажу майна банкрута  ТОВ Маріупольський млинкомбінат. 
		03.04.2023 АТ Міжнародний резервний банк отримано від ТОВ Тегра Лоджистікс заяву від 03.04.2023 № 03-04/23-1, в якій просило включити його до затвердженого реєстру акцептованих вимог кредиторів банку шляхом зміни (виключення) ТОВ Маріупольський млинкомбінат у межах до сьомої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів у сумі 68000000,00 грн у зв`язку з укладанням договору №30-03/23 уступки права вимоги боргу від 30.03.2023; зміни до затвердженого реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ Міжнародний резервний банк подати на затвердження виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. 
		03.04.2023 АТ Міжнародний резервний банк отримано від ТОВ Маріупольський млинкомбінат заяву від 03.04.2023 №02-16/45 про внесення змін до затвердженого реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ Міжнародний резервний банк шляхом зміни (виключення) первісного кредитора - ТОВ Маріупольський млинкомбінат та включення до затвердженого реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ Міжнародний резервний банк нового кредитора  Товариство з обмеженою відповідальністю Тегра Лоджистікс у межах сьомої черги та у сумі 68000000,00грн; зміни до затвердженого реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ Міжнародний резервний банк подати на затвердження виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. 
		Згідно листа №1477 від 05.04.2023 Акціонерного товариства Міжнародний резервний банк та додатків до нього про затвердження змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів банк звернувся до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з проханням затвердити зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ Міжнародний резервний банк на суму 68000000,00 грн первинного кредитора сьомої черги реєстру вимог кредиторів (ТОВ Маріупольський млинкомбінат) на нового кредитора  правонаступника (Товариство з обмеженою відповідальністю Тегра Лоджистікс). 
		15.05.2023 до АТ Міжнародний резервний банк від ТОВ Маріупольський млинкомбінат надійшло повідомлення №02-16/57 від 12.05.2023, в якому зазначено, що при складенні Акту від 12.09.2022 про визнання електронного аукціону №UA-PS-2022-01-27-000033-2 таким, що не відбувся, комісією допущено описку в даті проведення та номері аукціону, де замість правильного номеру UA-PS-2022-01-27-000033-2 вказано помилково UA-PS-2021-01-27-000033-2. Дана описка жодним чином не вплинула на оформлення результатів аукціону, оскільки протоколом проведення електронного аукціону № UA-PS-2022-01-27-000033-2, сформованого 12.09.2022 21:56:20, з продажу майна банкрута - ТОВ Маріупольський млинкомбінат визначено, що електронний аукціон №UA-PS-2022-01-27-000033-2 не відбувся. Після виявлення описки до Акту від 12.09.2022 про визнання електронного аукціону №UA-PS-2022-01-27-000033-2 таким, що не відбувся, внесені зміни, описка виправлена.
		Відповідно до ч.6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
		21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень якого установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу. Реалізація майна боржника здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу, крім майна боржника, оголошення про продаж якого опубліковане до дня введення в дію цього Кодексу. У разі непродажу такого майна його подальша реалізація здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу.
		Тобто, перехід від регулювання, передбаченого Законом про банкрутство, до регулювання згідно з КУзПБ, здійснюється негайно (безпосередня дія як спосіб дії в часі нормативно-правових актів) шляхом здійснення подальшого розгляду справ про банкрутство, відповідно до положень цього Кодексу (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.11.2019 у справі №924/159/14, від 19.04.2023 у справі №922/987/16).
		Розділом IV "Ліквідаційна процедура" (статті 58-67) та розділом V "Продаж майна в провадженні у справі про банкрутство" (статті 68-89) КУзПБ регламентовано порядок здійснення ліквідаційної процедури боржника з моменту визнання його банкрутом, визначено обсяг повноважень ліквідатора, порядок формування ліквідаційної маси, черговість задоволення вимог кредиторів, а також процедуру реалізації (продажу) майна банкрута.
		За приписами частини першої статті 61 КУзПБ ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута, виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута, продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор зобов`язаний використовувати лише один (ліквідаційний) рахунок боржника в банківській установі. Залишки коштів на інших рахунках перераховуються на ліквідаційний рахунок боржника. Кошти, що надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на ліквідаційний рахунок боржника. Після оплати витрат, пов`язаних з проведенням ліквідаційної процедури, та сплати основної і додаткової винагороди арбітражного керуючого здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.
		Згідно з ст. 68 КУзПБ продаж майна боржника на аукціоні відбувається в електронній торговій системі. Порядок функціонування електронної торгової системи, організації та проведення електронних аукціонів, визначення розміру, сплати, повернення гарантійних внесків та сплати винагороди операторів електронних майданчиків затверджується Кабінетом Міністрів України. Замовником аукціону є арбітражний керуючий, призначений господарським судом у порядку, встановленому цим Кодексом.
		Замовник аукціону повинен оголосити про проведення першого аукціону протягом 20 днів з дня отримання згоди на продаж майна або визначення умов аукціону судом відповідно до цього Кодексу (ст. 70 КУзПБ).
		Статтями 76, 77 КУзПБ визначено порядок оголошення та повідомлення про проведення аукціону, зміст оголошення про проведення аукціону.
		За приписами ст. 78 КУзПБ державному органу з питань банкрутства, адміністратору електронної торгової системи, замовнику та оператору авторизованого електронного майданчика заборонено вчиняти дії, спрямовані на надання іншим особам відомостей про учасників аукціону. Переможцем аукціону є учасник, який запропонував найвищу ціну на час закінчення аукціону.
		У разі закінчення аукціону без визначення переможця замовник аукціону протягом одного місяця зобов`язаний оголосити про проведення повторного аукціону. Початковою ціною повторного аукціону є зменшена на 20 відсотків початкова ціна першого аукціону (частини 1,2 статті 79 КУзПБ).
		Відповідно до положень ст. 80 КУзПБ перший аукціон проводиться без можливості зниження початкової ціни. Повторний аукціон може проводитися з можливістю зниження початкової вартості лише за згодою забезпеченого кредитора щодо майна, яке є предметом забезпечення, або за згодою комітету кредиторів щодо іншого майна, яке підлягає продажу. 
		Згідно з частинами першою та другою статті 83 КУзПБ негайно після завершення аукціону електронною торговою системою формується протокол про проведення аукціону, який надсилається всім учасникам та замовнику аукціону. У протоколі зазначаються: майно, запропоноване для продажу; кількість учасників аукціону; початкова вартість; ціна, запропонована переможцем аукціону, або відомості про те, що аукціон закінчився без визначення переможця; ціна або частина ціни, сплачена переможцем; найменування і місцезнаходження (для юридичної особи), прізвище, ім`я, по батькові і місце проживання (для фізичної особи) переможця аукціону; інформація про авторизований електронний майданчик, через який переможцем аукціону придбано майно; розмір винагороди оператора авторизованого електронного майданчика; реквізити, за якими мають бути перераховані кошти за придбане майно.
		Гарантійні внески учасників аукціону підлягають поверненню протягом трьох робочих днів з дня закінчення аукціону, крім випадків, передбачених частинами другою і третьою цієї статті. Гарантійний внесок, сплачений переможцем аукціону, зменшений на розмір винагороди оператора авторизованого електронного майданчика, зараховується до ціни, що підлягає сплаті на рахунок боржника. Гарантійний внесок не підлягає поверненню у разі, якщо аукціон закінчився без визначення переможця (крім випадків виявлення недоліків майна, не зазначених в оголошенні про проведення аукціону), а також переможцю аукціону, якщо він не виконав обов`язку щодо сплати ціни відповідно до вимог цього Кодексу. Такі гарантійні внески (за вирахуванням винагороди оператора авторизованого електронного майданчика з гарантійного внеску переможця) перераховуються боржнику у строк, передбачений частиною першою цієї статті (ст. 84 КУзПБ).
		Відповідно до положень ст. 85 КУзПБ покупець зобов`язаний сплатити запропоновану ним ціну (з урахуванням різниці між розміром сплаченого гарантійного внеску і розміром винагороди оператора авторизованого електронного майданчика) на ліквідаційний рахунок боржника протягом 10 робочих днів з дня оприлюднення в електронній торговій системі інформації про результати аукціону. За умови сплати покупцем не менш як 50 відсотків належної до сплати суми строк оплати продовжується на 10 календарних днів.
		Згідно зі ст. 86 КУзПБ якщо у встановлений строк покупець не вніс належної до сплати суми, аукціон вважається таким, що не відбувся, а покупець втрачає гарантійний внесок. Замовник зобов`язаний надати відомості про визнання аукціону таким, що не відбувся, для їх внесення до відомостей про проведення аукціону в електронній торговій системі та на веб-сайтах авторизованих електронних майданчиків не пізніше ніж через три дні після визнання аукціону таким, що не відбувся, та в той самий строк повідомити про це покупця і власника майна. Авторизовані електронні майданчики автоматично надсилають цю інформацію учасникам аукціону. Після визнання аукціону таким, що не відбувся, замовник зобов`язаний протягом 10 робочих днів оголосити про проведення нового аукціону. Авторизовані електронні майданчики автоматично надсилають цю інформацію всім учасникам попереднього аукціону.
		Придбане на аукціоні майно, майнове право передається, а право вимоги відступається покупцю після повної сплати запропонованої ним ціни. Про передачу майна складається акт про придбання майна на аукціоні. Протокол про проведення аукціону та акт про придбання майна на аукціоні є підставою для видачі нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та державної реєстрації права власності або іншого майнового права на нерухоме майно в порядку, передбаченому законодавством. Послуги нотаріуса в такому разі оплачує покупець (ст. 87 КУзПБ).
		Згідно з п. 90 розділу VIII Порядку організації та проведення аукціонів з продажу майна боржників у справах про банкрутство (неплатоспроможність) затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2.10.2019 № 865 у разі, коли належна до сплати сума від переможця аукціону не зарахована на рахунок боржника у строки, визначені статтею 85 Кодексу, аукціон визнається таким, що не відбувся відповідно до частини першої статті 86 Кодексу. У разі ненадходження від переможця аукціону всієї належної суми на рахунок боржника у встановлені строки замовник аукціону оприлюднює в системі відомості про визнання аукціону таким, що не відбувся. Авторизовані електронні майданчики автоматично надсилають відповідну інформацію учасникам аукціону. У разі надходження на рахунок боржника коштів за придбане на аукціоні майно з порушенням встановлених строків та у випадках, передбачених цим пунктом, кошти за придбане на аукціоні майно, сплачені на рахунок боржника, підлягають поверненню протягом семи робочих днів з дня їх зарахування на рахунок боржника. Про визнання аукціону таким, що не відбувся, замовник аукціону зобов`язаний повідомити переможцю аукціону і власнику майна не пізніше ніж через три дні з моменту визнання аукціону таким, що не відбувся.
		У разі визнання аукціону таким, що не відбувся, переможець аукціону втрачає гарантійний внесок. Такий гарантійний внесок протягом трьох робочих днів з дня закінчення аукціону та формування протоколу про проведення аукціону перераховується оператором (за вирахуванням винагороди оператора) на рахунок боржника (п. 95 розділу IX Порядку організації та проведення аукціонів з продажу майна боржників у справах про банкрутство (неплатоспроможність).
		Колегія суддів зазначає, що правова природа процедури реалізації включеного до ліквідаційної маси майна боржника на торгах у формі аукціону полягає в продажу майна банкрута на умовах конкуренції між учасниками торгів для отримання максимальної ціни, а також забезпеченні переходу права власності на майно боржника до покупця - переможця торгів (аукціону), невід`ємною і завершальною стадією якого є оформлення результатів такого продажу договором купівлі-продажу, що укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів.
		Як свідчать матеріали справи, до встановленого законом строку (18.02.2022) ТОВ Тегра Лоджистікс було сплачено більше ніж 50 відсотків належної до сплати суми, тому строк оплати був продовжений відповідно до ч. 3 ст. 85 КУзПБ до 28.02.2022 включно.
		У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Верховною Радою України Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який в подальшому відповідними затвердженими Верховною Радою України Указами Президента України було продовжено.
		Відповідно до статті 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		Згідно з наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 25.04.2022 №75 (наказ діяв до 27.12.2022) Маріупольська міська територіальна громада (на території якої перебуває боржник), віднесена до територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
		Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією вся територія Маріупольського району з 05.03.2022 тимчасово окупована російською федерацією. 
		Крім того, рішенням Правління Національного банку України №91-рш/Бт від 25.02.2022 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Акціонерного товариства Міжнародний резервний банк відкликано банківську ліцензію та вирішено ліквідувати АТ Міжнародний резервний банк.
		Позивач наполягає на тому, що правочин в частині доплати до повної вартості лота №UA-PS-2022-01-27-000033-2 та, відповідно, підписання акту про придбання майна і оформлення права власності ТОВ "Тегра Лоджистікс", не завершено з об`єктивних причин, які не залежали від нього, тому просить повернути гарантійний внесок.
		Суд зазначає, що гарантійний внесок є способом забезпечення виконання учасником зобов`язань за результатом електронного аукціону, має на меті стимулювати переможця аукціону до належного виконання своїх зобов`язань з повного розрахунку за відповідні активи (майно) та до укладення договору їх купівлі-продажу, тобто невиконання взятих на себе зобов`язань, в тому числі щодо повної сплати вартості майна, мало б наслідком неповернення гарантійного внеску.
		Отже, неповернення гарантійного внеску є формою відповідальності покупця за невиконання взятих на себе зобов`язань, зокрема, щодо оплати придбаного на аукціоні лоту.
		Водночас, ні КУзПБ, ні Порядок організації та проведення аукціонів з продажу майна боржників у справах про банкрутство (неплатоспроможність) не врегульовує питання поведінки особи, яка взяла участь в аукціоні та стала переможцем у торгах, щодо лоту, який виставлявся на аукціон з визначеними характеристиками, а в період після закінчення аукціону до повної оплати лоту, його якості істотно змінилися (в даному випадку, майно зазнало пошкодження та змінився правовий режим території, на якій воно знаходиться). При цьому, переможець аукціону не оплатив повний розмір лоту за обставин, які не залежали від нього (зокрема, у зв`язку з ліквідацією банку, в якому відкрито ліквідаційний рахунок).
		Однією із основоположних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України). Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Основне призначення цього принципу вбачається в наданні суддям більше можливостей з`ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об`єктивну істину. Загалом зміст цих принципів (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону. 
		При цьому, суд звертає увагу, що виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, він керується аксіомою цивільного судочинства: "Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem", яка означає: "У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права".
		Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
		Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. При цьому, практикою ЄСПЛ розроблено концепцію "легітимних (обґрунтованих) очікувань" у світлі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п. 43 рішення у справі "Пономарьов проти України"). Доктринально характеристика очікувань як легітимних поєднує у собі: 1) їх законність, яка зумовлена реалізацією особою належного їй суб`єктивного права, 2) їх обґрунтованість, тобто зумовлену законом раціональність сподівань учасників суспільних відносин.
		Захист за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції поширюється на випадки, коли особа має право заявити вимоги щодо відповідної власності, а не на захист права набути таку власність у майбутньому. Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ поняття "майно" у частині 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві. Деякі інші права й інтереси, що становлять активи, теж можуть розглядатися як "майнові права", а отже, як "майно" за певних обставин захистом статті 1 Першого протоколу до Конвенції може користуватися легітимне очікування успішної реалізації майнових прав (право вимоги).
		Особа, яка має майновий інтерес, може розглядатись як така, що має "легітимне очікування" успішної реалізації її права вимоги у сенсі статті 1 Першого протоколу до Конвенції, коли для цього інтересу є достатні підстави у національному законодавстві. Останнє повинно давати змогу чітко визначити конкретний майновий інтерес особи, який, наприклад, має бути передбаченим у відповідних нормативних приписах або підтвердженим в іншому правовому акті, зокрема у судовому рішенні (див. для порівняння mutatis mutandis ухвали ЄСПЛ щодо прийнятності від 02.07.2002 у справі "Гайдук та інші проти України" (Gayduk and Others v. Ukraine), заяви №45526/99 та інші).
		Очікування не буде легітимним, коли є спір щодо правильності тлумачення та застосування національного законодавства, і доводи заявника відхиляє національний суд (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Копецький проти Словаччини", §50).
		Колегія суддів зазначає, що реалізація майна боржника на прилюдних торгах (аукціоні) полягає у продажі цього майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на нього до покупця - переможця прилюдних торгів (аукціону).
		Як вбачається з матеріалів справи, в даному випадку ТОВ Тегра Лоджистікс сумлінно та добросовісно реалізовувало своє право на участь в аукціоні щодо лота UA-PS-2022-01-27-000033-2 та мало легітимні очікування на задоволення своїх потреб шляхом придбання цього лота.
		При цьому, очевидним результатом для переможця аукціону мало бути набуття права володіння, користування та розпоряджання придбаним майном.
		Водночас, колегія суддів апеляційного господарського суду не може не врахувати такі загальновідомі обставини, як виникнення даного спору під час широкомасштабної воєнної агресії російської федерації на територію України.
		Майно, яке було предметом електронного аукціону №UA-PS-2022-01-27-000033-2 від 06.02.2022, знаходиться в м. Маріуполь, яке з 05.03.2022 опинилося в тимчасовій окупації.
		Згідно ч. 4 ст. 72 Закону України Про нотаріат придбання нерухомого майна на аукціоні при його продажу в провадженні у справі про банкрутство оформлюється нотаріусом відповідно до закону за місцезнаходженням такого майна шляхом видачі набувачу відповідного свідоцтва на підставі документів, визначених Кодексом України з процедур банкрутства.
		Відповідно до пунктів 4.1 - 4.2 глави 12 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України придбання нерухомого майна на аукціоні при його продажі в провадженні у справі про банкрутство оформлюється нотаріусом відповідно до статті 75 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за місцезнаходженням такого майна шляхом видачі набувачу відповідного свідоцтва за умови надання договору купівлі-продажу, оформленого відповідно до статті 50 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Свідоцтво про придбання майна на аукціоні видається нотаріусом на підставі акта про передання права власності на придбане майно, що підписується сторонами, та протоколу про проведення аукціону, складеного організатором аукціону.
		Згідно ч. 1 ст. 31-2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва, що має наслідком набуття, зміну чи припинення речових прав, їх обтяжень одночасно із вчиненням такої нотаріальної дії, проводиться нотаріусом, яким вчинено відповідну нотаріальну дію, крім випадків, передбачених цією статтею.
		Посилання АТ Міжнародний резервний банк на наказ Міністерства юстиції України №898/5 Про врегулювання відносин, пов`язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно, що розташоване на тимчасово окупованій території України від 28.03.2016 в даному випадку є необґрунтованим, оскільки наведений акт не регулював порядок оформлення нотаріусами свідоцтв про придбання майна на аукціоні, а визначав порядок державної реєстрації права власності на підставі наявних правовстановлюючих документів.
		Окрім того, враховуючи положення ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор зобов`язаний використовувати лише один (ліквідаційний) рахунок боржника в банківській установі.
		Внаслідок процедури ліквідації банківську діяльність АТ Міжнародний резервний банк, в якому був відкритий єдиний ліквідаційний рахунок банкрута, у відповідності до ст. 46 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб було припинено.
		Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб з дня початку процедури ліквідації банку банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси.
		До аукціонної документації щодо нового єдиного ліквідаційного рахунку банкрута, на який необхідно сплатити (перерахувати) грошові кошти за придбання майна за спірним аукціоном, зміни внесені не були, новий ліквідаційний рахунок для сплати грошових коштів ліквідатором не визначено, доказів відкриття нового ліквідаційного рахунка матеріали справи не містять. 
		Враховуючи загальновідомі обставини, пов`язані з окупацією міста Маріуполь, руйнуванням промислових та цивільних об`єктів, стан майна, яке було продане на аукціоні, та його наявність встановити на теперішній час не можливо, що підтверджується, зокрема, актом ліквідатора від 12.09.2022 про визнання електронного аукціону таким, що не відбувся, а тому слушними є доводи позивача про те, що після добросовісного вжиття ним заходів для виконання своїх зобов`язань щодо своєчасної (часткової) оплати лоту, відбулася зміна істотних обставин (умов) продажу майна боржника. 
		Необхідно також зауважити, що за вказаних обставин передача майна від продавця покупцю, складання акту про придбання майна на аукціоні та оформлення права власності на нього, навіть у разі внесення покупцем всієї належної до сплати суми, не могли відбутися через тимчасову окупацію міста Маріуполь, а позивач не зміг би реалізовувати свої права власника майна. 
		Отже, в даному випадку, до спірних правовідносин має бути застосований підхід "легітимних очікувань", оскільки особа (ТОВ Тегра Лоджистікс) мала намір придбати майно, яке було виставлене на продаж, сумлінно та добросовісно виконувало свої обов`язки по сплаті гарантійного внеску та частини грошових коштів за придбаний лот на аукціоні №UA-PS-2022-01-27-000033-2 (доти, доки це було можливо), і відповідно мала легітимні очікування на задоволення в наступному своїх потреб шляхом придбання майна. Але, завершити виконання своїх обов`язків (зокрема, щодо повної оплати лоту) позивач не мав можливості з причин, що не залежали від його волі.
		Підхід "легітимних очікувань" ґрунтується на принципі верховенства права, закріпленому у статті 129 Конституції України, відповідає засадам справедливого суду, закріпленим у статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, та відображає реалізацію принципу необхідності дотримання належного балансу інтересів всіх зацікавлених осіб, суспільства, до яких у даному випадку належить і ТОВ Тегра Лоджистікс.
		Також, колегія суддів приймає до уваги, що згідно зі ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, інших законів, нормативно-правових актів та свого Статуту. Торгово-промислова палата України відповідно до цього Закону та свого Статуту здійснює представницькі функції як в Україні, так і за її межами, об`єднує торгово-промислові палати та координує їх діяльність. Торгово-промислова палата України: відкриває свої представництва та філії в інших країнах, а також засновує разом із зарубіжними партнерськими організаціями як в Україні, так і за її межами змішані торгово-промислові палати, ділові ради та інші спільні організації; засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб; засвідчує форс-мажорні обставини відповідно до умов договорів за зверненнями суб`єктів господарської діяльності, що здійснюють будівництво житла (замовників, забудовників); веде недержавний реєстр українських підприємців за їх згодою, фінансовий стан яких свідчить про їх надійність як партнерів у підприємницькій діяльності в Україні та за її межами. Порядок ведення зазначеного реєстру визначається Торгово-промисловою палатою України.
		Відповідно до ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
		Отже, відповідно до вищезазначених положень законодавства форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності, що об`єктивно унеможливлюють виконання особою зобов`язань за умовами договору, обов`язків, передбачених законодавством.
		Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.
		Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам.
		Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20).
		Між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.
		Зі змісту листа Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, який є загальнодоступним, вбачається, що Торгово-промислова палата України на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
		Водночас, суд зауважує, що лист ТПП України від 28.02.2022 не є сертифікатом у розумінні наведеного положення Закону, та не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта, для якого настали певні форс-мажорні обставини.
		Колегія суддів зазначає, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.
		В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи при виконанні нею конкретних договірних зобов`язань. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.
		Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 у справі №908/2287/17 зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.
		Отже, навіть у разі наявності сертифікату ТПП України про форс-мажор, суд оцінюватиме цей доказ у сукупності з іншими. Водночас, відсутність такого доказу не позбавляє сторону доводити наявність обставин непереборної сили будь-якими іншими належними та допустимими доказами.
		Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
		Тому, за загальним правилом, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання. 
		Враховуючи місце розташування майна боржника, що є предметом аукціону, є очевидним, що воно опинилося з початку широкомасштабної військової агресії російської федерації на території ведення бойових дій, а згодом на території тимчасової окупації ворогом, що мало наслідком його руйнування (тобто зміну якісних характеристик) до моменту переходу права власності до покупця, а також обмежило фактичний доступ до нього (в тому числі, позбавило його фізичної можливості отримання та подальшого володіння і користування).
		Окрім того, внаслідок військової агресії російської федерації на територію України з 25.02.2022 була відкликана банківська ліцензія та розпочата процедура ліквідації АТ Міжнародний резервний банк, в якому був відкритий єдиний ліквідаційний рахунок банкрута, що позбавило можливості ТОВ Тегра Лоджистікс у встановлений строк здійснити повну оплату придбаного лоту.
		Тому, з огляду на очевидність, надзвичайність та невідворотність цих обставин, позивач має право посилатися на них, як на форс-мажорні, та як на правомірну підставу невиконання своїх обов`язків за договором.
		Враховуючи вищевикладене, суд вважає можливим визнати, що позивачем доведено наявність причинно-наслідкового зв`язку між вказаними обставинами непереборної сили та невиконанням ним своїх зобов`язань щодо сплати повної вартості лоту.
		Колегія суддів зазначає, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.
		Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника, і такі способи мають бути доступними й ефективними. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Переважно спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування.
		Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
		Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з погляду зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави- учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ указав, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
		Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 Конвенції також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Проте засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його застосування не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява № 38722/02).
		Водночас ефективність позовної вимоги має оцінюватися, виходячи з обставин справи та залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії).
		Отже, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
		Крім того, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
		Застосування судом того чи іншого способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.
		Відповідно до частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а у разі неможливості такого повернення, зокрема, тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
		За змістом частин першої та другої статті 216 ЦК України правовими наслідками недійсності правочину є реституція (основний наслідок) та відшкодування збитків (додатковий наслідок).
		Правило статті 216 ЦК України застосовується виключно до сторін правочину.
		Системне тлумачення абзацу 1 частини першої статті 216 ЦК України та пункту 1 частини третьої статті 1212 ЦК України свідчить, що: (а) законодавець не передбачив можливість здійснення односторонньої реституції; (б) правила абзацу 1 частини першої статті 216 ЦК України застосовуються тоді, коли відбувається саме двостороння реституція; (в) в тому разі, коли тільки одна із сторін недійсного правочину здійснила його виконання, то для повернення виконаного підлягають застосуванню положення глави 83 ЦК України.
		Тож підстави для застосування до спірних правовідносин наслідків недійсності правочину визначених абзацом 1 частини першої статтею 216 ЦК України у суду відсутні.
		Водночас у процесуальному законодавстві діє принцип «jura novit curia» («суд знає закони»), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus). Активна роль суду в процесі проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Таким чином, при вирішенні спору суд в межах своїх процесуальних, функціональних повноважень та в межах позовних вимог встановлює зміст (правову природу, права та обов`язки, інше) правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законодавець указує саме на «норму права», що є значно конкретизованим, аніж закон. Більше того, з огляду на положення ГПК України така функціональність суду носить імперативний характер. Підсумки такої процесуальної діяльності суду знаходять своє відображення в судовому рішенні, зокрема у його мотивувальній й резолютивній частинах.
		При цьому суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору.
		Саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту".
		Згідно із частиною першою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
		Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи-набувача її майна, що набуте чи збережене поза межами правової підстави, - у випадку, якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.
		Зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави іменуються також зобов`язаннями з безпідставного збагачення.
		Таким чином, у випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі, або ж коли набуття відбулось у зв`язку з договором, але не на виконання договірних умов.
		Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином Такий підхід до розуміння норми статті 1212 ЦК України відповідає змісту інституту набуття, збереження майна (грошових коштів) без достатньої правової підстави, адже очевидно, що у наведений спосіб відбувається збагачення страхувальника шляхом збереження власних коштів за рахунок виплати, що не мала бути взагалі сплачена.
		Положення статті 1212 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Вони застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином, витребування майна власником із чужого незаконного володіння, повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні, відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
		Враховуючи, що електронний аукціон №UA-PS-2022-01-27-000033-2 визнаний таким, що не відбувся, доведеність наявності причинно-наслідкового зв`язку між обставинами непереборної сили та неповним виконанням ТОВ "Тегра Лоджистікс" своїх зобов`язань за договором, тобто відсутність вини останнього, приймаючи до уваги, що неповернення гарантійного внеску мало б бути мірою відповідальності покупця за невиконання взятих на себе зобов`язань щодо повної сплати вартості майна, а також враховуючи необхідність застосування у даному випадку підходу «легітимних очікувань», суд приходить до висновку, що повернення гарантійного внеску по суті підпадає під механізм правового регулювання ст. 1212 ЦК України.
		Стосовно доводів АТ Міжнародний резервний банк, що належним способом захисту в даному випадку мала б бути вимога про визнання грошових вимог покупця до банкрута ТОВ Маріупольський млинкомбінат в розмірі сплаченого гарантійного внеску, колегія суддів зазначає таке.
		Відповідно до ст. 1 КУзПБ конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
		Згідно положень статті 59 КУзПБ одним з наслідків визнання боржника банкрутом, зокрема, є те, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
		Отже, у ліквідаційній процедурі нові зобов`язання у банкрута можуть виникати виключно у випадках, прямо передбачених КУзПБ, і порядок їх виконання визначений спеціальними нормами цього Кодексу. Такими випадками є зобов`язання з оплати поточних комунальних і експлуатаційних витрат та інших витрат, пов`язаних зі здійсненням ліквідаційної процедури 
		Вимоги щодо повернення гарантійного внеску, отриманого за результатами проведеного аукціону, який є таким, що не відбувся, наведеними випадками не охоплюються, проте (як встановлено судом вище) підпадають під правове регулювання статті 1212 Цивільного кодексу України.
		Статтями 64 та 133 КУзПБ урегульовано черговість (порядок) задоволення саме вимог кредиторів у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, які передбачають пропорційність погашення кожної черги вимог за недостатності майна боржника.
		Віднесення грошових вимог, які виникли у покупця після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, у зв`язку з проведенням аукціону, що набув статус такого, що не відбувся до поточних вимог кредиторів, у тому числі витрат, пов`язаних зі здійсненням ліквідаційної процедури, які погашаються в порядку черговості, визначеної статтями 64, 133 КУзПБ, є недопустимим, тому на обов`язок боржника щодо повернення отриманого гарантійного внеску в даному випадку не поширюються норми КУзПБ, які регулюють черговість задоволення вимог кредиторів, а його виконання має здійснюватися боржником у позачерговому порядку.
		Оскільки ТОВ Маріупольський млинкомбінат визнано банкрутом, протилежний правовий підхід може мати наслідком відтермінування повернення коштів (гарантійного внеску) на невизначений строк або робить досить примарним повернення сплаченої покупцем грошової суми, що є несправедливим щодо нього, як особи, яка не набула право власності на майно.
		З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про зобов`язання ТОВ Полонекс та ТОВ Маріупольський млинкомбінат в особі арбітражного керуючого - ліквідатора Артеменка О.О. повернути на користь ТОВ Тегра Лоджистікс гарантійний внесок (винагороду оператора) в сумі 1942222,34 грн. та 7584964,06грн відповідно, сплачені за участь в електронному аукціоні з реалізації лота №UA-PS-2022-01-27-000033-2.
		Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Згідно з статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
		Відповідно до частини першої, третьої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
		Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
		Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Згідно з ч. 1 , 2 статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
		На підставі викладеного, апеляційний господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та зміну рішення суду першої інстанції.
		Керуючись статтями 269, 270, 275, 281-284 ГПК України, 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Міжнародний резервний банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ МР БАНК Луньо Іллі Вікторовича задовольнити частково.
		Рішення Господарського суду Донецької області від 03.10.2023 у справі №905/2382/18 (910/7844/22) змінити, виклавши абзаци другий та третій його резолютивної частини в такій редакції:
		Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Полонекс (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 33-Б, код ЄДРПОУ 39205429) повернути гарантійний внесок (винагороду оператора) в сумі 1942222,34 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Тегра Лоджистікс (01054, м. Київ, вул. Рейтарська, 6А, код ЄДРПОУ 41277885), сплачений за участь в електронному аукціоні з реалізації лота №UA-PS-2022-01-27-000033-2.
		Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Маріупольський млинкомбінат в особі арбітражного керуючого - ліквідатора Артеменка Олександра Олександровича (87510, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Луніна, 50, код ЄДРПОУ 31419401) повернути гарантійний внесок в сумі 7584964,06 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Тегра Лоджистікс (01054, м. Київ, вул. Рейтарська, 6А, код ЄДРПОУ 41277885), сплачений за участь в електронному аукціоні з реалізації лота №UA-PS-2022-01-27-000033-2..
		В іншій частині рішення Господарського суду Донецької області від 03.10.2023 у справі №905/2382/18 (910/7844/22) залишити без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
		Повний текст постанови складено 22.02.2024.
		 
		 
		Головуючий суддя О.О. Крестьянінов
		 
		 
		Суддя О.А. Пуль 
		 
		 
		Суддя В.О. Фоміна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...