Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № ЗВ/360/6/24 : Окремі процесуальні питання; Заява про заміну сторони виконавчого провадження.
Надіслано для оприлюднення: 26.02.2024. Зареєстровано: 27.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 28.02.2024.
Дата набрання законної сили: 26.02.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		УХВАЛА
		про відмову у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження 
		 
		26 лютого 2024 року м. ДніпроСправа № ЗВ/360/6/24
		 
		Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., перевіривши матеріали за заявою Головного управління ДПС у Луганській області про заміну сторони виконавчого провадження № 60431373 з примусового виконання вимоги Ю-695-55У виданої 15.08.2019 Головним управлінням ДПС у Луганській області про сплату фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 боргу (недоїмки) в сумі 23785,08 грн,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		15 лютого 2024 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява Головного управління ДПС у Луганській області про заміну сторони виконавчого провадження № 60431373 з примусового виконання вимоги Ю-695-55У виданої 15.08.2019 Головним управлінням ДПС у Луганській області про сплату фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 боргу (недоїмки) в сумі 23785,08 грн, з Головного управління ДПС у Луганській області (код ЄДРПОУ 43143746) на його правонаступника - Головне управління ДПС у Луганській області (код ЄДРПОУ 44082150).
		В обгрунтування заяви зазначено, що 28.10.2019 року начальником відділу Новоайдарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області відкрито виконавче провадження № 60431373 з примусового виконання вимоги № Ф-695-55У виданої 15.08.2019 року Головним управління ДПС у Луганській області (код ЄДРПОУ 43143746), про сплату фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 боргу (недоїмки) в сумі 23785,08 грн. з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Стягувачем у виконавчому провадженні є Головне управління ДПС у Луганській області (код ЄДРПОУ 43143746). Виконавчий документ перебуває на виконанні у Щастинському відділі державної виконавчої служби у Щастинському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. 20.12.2021 проведена державна реєстрація припинення Головного управління ДПС у Луганській області (код ЄДРПОУ 43143746), що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб  підприємців та громадських формувань. Головне управління ДПС у Луганській області (код ЄДРПОУ 44082150) є правонаступником майна, прав та обов`язків Головного управління ДПС у Луганській області (ЄДРПОУ 43143746). Таким чином, з урахуванням викладеного, заявник зазначає, що фактичним та юридичним правонаступником у виконавчому провадженні від 15.08.2019 № 60431373 є Головне управління ДПС у Луганській області (код ЄДРПОУ ВП 44082150).
		Розглянувши матеріали заяви про заміну сторони виконавчого провадження, суд зазначає.
		Згідно з пунктом 7 частини першої статті 3 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII Про виконавче провадження (далі Закон № 1404) відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.
		Згідно з положеннями частин першої, другої статті 15 Закону № 1404 сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.
		В абзаці другому частини п`ятої статті 15 Закону № 1404 вказано, що у разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.
		Тобто виконавець наділений повноваженнями змінити назву сторони виконавчого провадження у разі наявності належних доказів - відповідних підтверджуючих документів, що не потребує звернення до суду.
		Абзацом першим частини п`ятої статті 15 Закону № 1404 встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
		Відмінною, порівняно із згаданими вище правилами в наведеній нормі, є ситуація, яка не обумовлена конфліктом: заінтересована особа ініціює розгляд питання про обрання належного правонаступника на заміну сторони виконавчого провадження, яка вибула.
		Особливістю цивільного процесуального законодавства, порівняно з іншими процесуальними кодексами, є наявність окремого провадження - виду непозовного цивільного судочинства, у порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав, або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
		У розділі IV Цивільного процесуального кодексу України «Окреме провадження» глава 6 регулює питання розгляду судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
		Статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України закріплено, що у судовому порядку можуть бути встановлені будь-які факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
		Характерною і визначальною відмінністю цього провадження є відсутність спору про право (за частиною четвертою статті 315 Цивільного процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду).
		Господарський процесуальний кодекс України та КАС України не містять такого поняття, як встановлення юридичного факту, тобто до суду можливо звернутися лише у випадку, коли наявний юридичний спір, і в залежності від складу сторін такого спору та змісту спірних правовідносин визначається юрисдикційність спору.
		Згідно з частиною першою статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
		Суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду (частина друга статті 379 КАС України).
		Стаття 379 КАС України міститься у розділі ІV Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах.
		Отже, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником в порядку адміністративного судочинства здійснюється судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
		Також згідно із частинами першою та другою статті 334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
		Стаття 334 Господарського процесуального кодексу України міститься у розділі V Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у господарських справах.
		Отже, заміна сторони виконавчого провадження на підставі приписів статті 334 Господарського процесуального кодексу України здійснюється у виконавчому провадженні при виконанні судових рішень саме у господарських справах.
		Разом з тим, частинами першою та другою статті 442 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
		Стаття 442 Цивільного процесуального кодексу України міститься у розділі VІ, що має назву Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб), тобто зазначена норма підлягає застосуванню незалежно від виду виконавчого документа (в цьому випадку вимога Головного управлінням ДПС у Луганській області про сплату боргу (недоїмки)).
		Таким чином, сторона у виконавчому провадженні з примусового виконання рішень інших органів (посадових осіб) підлягає заміні на підставі частини п`ятої статті 15 Закону України Про виконавче провадження та статті 442 Цивільного процесуального кодексу України. Тобто, заява про заміну сторони виконавчого провадження з примусового виконання рішень інших органів (посадових осіб) підлягає розгляду судами в порядку цивільного судочинства, як і вирішення решти процесуальних питань, пов`язаних з виконанням рішень інших органів (посадових осіб).
		Статтею 446 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом (аналогічні положення закріплені у статті 338 Господарського процесуального кодексу України).
		Тобто всі процесуальні кодекси урегулювали питання заміни сторони виконавчого провадження саме у випадку виконання судового рішення. І логічно, що такі питання розглядає лише суд тієї юрисдикції, у якій розглянуто справу по суті, той суд, який ухвалив відповідне рішення.
		Велика Палата Верховного Суду аналізувала питання заміни сторони у виконавчому провадженні при застосуванні процесуального законодавства, чинного до 15 грудня 2017 року.
		Зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 826/7941/17 (провадження № 11-1172апп18) зроблено висновок, що судовий контроль за виконанням рішень інших органів покладено законодавством на адміністративні суди. Аналізуючи в сукупності норми статті 15 Закону № 1404-VIIІ та чинні до 15 грудня 2017 року статті 264 КАС України та 368 ЦПК України, беручи до уваги, що питання правомірності заміни сторони у виконавчому провадженні є, по суті, превентивним судовим контролем у відповідному виконавчому провадженні, це питання повинно вирішуватися в порядку адміністративного судочинства. Суд не вбачає підстав для відступу від відповідного висновку, оскільки він відповідає чинному на час розгляду спірного питання процесуальному законодавству.
		Втім, 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Цивільний процесуальний кодекс України викладено в новій редакції.
		З метою більш якісного урегулювання спірного питання 15 грудня 2017 року у Цивільний процесуальний кодекс України внесено зміни.
		Згідно із частиною другою статті 4 Цивільного процесуального кодексу України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
		Як встановлено частиною першою статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		При цьому, ураховуючи вимоги, закріплені в частині другій статті 2 Цивільного процесуального кодексу України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
		Отже, з позицій цивільно-процесуального регулювання відносин щодо підсудності справ, які виникають з виконавчого провадження, принципового значення набуває факт встановлення: рішення суду чи іншого органу перебуває на виконанні, суду першої інстанції, який розглянув цивільну справу та місця виконання судового рішення.
		Таким чином, оскільки тільки в Цивільному процесуальному кодексі України врегульовано правило заміни сторони виконавчого провадження, порушеного через необхідність виконання рішення «несудового» органу, можна зробити такий висновок: заява про заміну сторони (стягувача чи боржника) виконавчого документа, у цьому випадку у вимозі про сплату боргу, підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
		Врегулювання цього питання саме нормами Цивільного процесуального кодексу України обумовлено відсутністю спору між стороною виконавчого провадження та виконавцем, що свідчить про відсутність потреби в задіяні суду адміністративної юрисдикції, оскільки сторона виконавчого провадження не оспорює його рішень, дій чи бездіяльності, бо вирішення вказаного питання перебуває поза межами компетенції виконавця. Однак саме цивільний суд спроможний кваліфіковано встановити, чи є правонаступником заявник, який просить замінити собою попереднього учасника виконавчого провадження.
		Аналогічні за змістом висновки відображені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року у справі № 183/4196/21, у якій останній відступив від висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 жовтня 2021 року у справі № 280/456/20 (провадження № К/9901/32676/20) та від 22 липня 2019 року у справі № 822/1659/18 (провадження № К/9901/63678/18), про те, що заява про заміну сторони виконавчого провадження, подана щодо виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, повинна розглядатись у порядку адміністративного судочинства.
		У межах спірних правовідносин Луганський окружний адміністративний суд не розглядав справу як суд першої інстанції, внаслідок чого у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Луганській області про заміну сторони виконавчого провадження № 60431373 з примусового виконання вимоги Ю-695-55У виданої 15.08.2019 Головним управлінням ДПС у Луганській області про сплату фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 боргу (недоїмки) в сумі 23785,08 грн, слід відмовити та роз`яснити заявнику право звернення з такою заявою до відповідного місцевого суду в порядку цивільного судочинства.
		Керуючись статтями 7, 170, 248, 256, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя 
		УХВАЛИВ:
		 
		У задоволенні заяви Головного управління ДПС у Луганській області про заміну сторони виконавчого провадження № 60431373 з примусового виконання вимоги № Ю-695-55У виданої 15.08.2019 Головним управлінням ДПС у Луганській області про сплату фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 боргу (недоїмки) в сумі 23785,08 грн відмовити.
		Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
		Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		Суддя І.В. Тихонов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...