Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № № 640/19892/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; прийняття громадян на публічну службу, з них.
Надіслано судом: 27.02.2024. Зареєстровано: 28.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 29.02.2024.

Номер судового провадження: 640/19892/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		27 лютого 2024 року м.Київ № 640/19892/22
		Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
		в с т а н о в и в:
		  ОСОБА_1 подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, у якому позивач просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження від 31.08.2022 № 408дк-22 «Про відмову ОСОБА_1 в допуску до складання кваліфікаційного іспиту»; визнати протиправним та скасувати рішення Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження від 26.10.2022 № 813дк-22 «Про розгляд скарги ОСОБА_1 на рішення Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження від 31.08.2022 № 408дк-22 «Про відмову ОСОБА_1 в допуску до складання кваліфікаційного іспиту»; зобов`язати Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження прийняти нове рішення про допуск ОСОБА_1 до складання кваліфікаційного іспиту на посаду прокурора окружної прокуратури.
		 В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про протиправність рішення відповідача від 31.08.2022 № 408дк-22 в частині відмови ОСОБА_1 в допуску до складання кваліфікаційного іспиту в доборі кандидатів на посаду прокурора окружної прокуратури з підстав недодержання позивачем вимог пункту 7 частини 1 статті 30 Закону України «Про прокуратуру» щодо подання всіх документів, передбачених частиною першою цієї статті Закону, а саме: не подано копію військового квитка, копію декларації за минулий рік, не підтверджено наданими документами дворічний стаж в галузі права, необхідного для обіймання посади прокурора окружної прокуратури. Позивач вважає такі висновки помилковими та безпідставними, оскільки не мав та не має військового квитка, він не є ні військовослужбовцем ні військовозобов`язаним, а в паспорті міститься відмітка Октябрського РВК міста Полтави від 26.01.2001 "невійськовозобов`язаний". Також стверджує, що ним не подано декларацію з поважних причин, через нестабільну роботу сайту НАЗК, про що було повідомлено відповідний орган. При цьому, ним було долучено до скарги на рішення відповідача від 31.08.2022 № 408дк-22 копію декларації за минулий рік, подану ним 23.02.2022 та роздруковану лише 06.09.2022, однак даний факт безпідставно залишено без уваги. Щодо непідтвердженності юридичного стажу, стверджував, що посада головного державного інспектора праці, яку він обіймає, передбачає наявність повної вищої юридичної освіти та здійснення особою під час виконання службових обов`язків правотворчої або правозастосовчої діяльності. Таким чином, позивач вважає, що відповідач під час прийняття рішень дійшов безпідставного та помилкового висновку про не допуск його до складання кваліфікаційного іспиту через відсутність документів та відсутність дворічного стажу в галузі права, чим порушив його право у доступі до професії прокурора. 
		Відповідач подав до суду відзив на позову заяву, яким просив відмовити у задоволенні позовних вимог, вказавши про недотримання позивачем вимог встановлених Законом України «Про прокуратуру» при подачі документів на посаду прокурора окружної прокуратури. Зазначив що посада позивача не передбачає вимог наявності повної вищої юридичної освіти, має категорію "В", а тому вона не може відноситися до посад, які підтверджують стаж роботи у галузі права, необхідний для призначення на посаду прокурором окружної прокуратури. 
		Окружний адміністративний суд м. Києва своєю ухвалою від 25.11.2022 позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху та надав позивачеві п`ятиденний строк для усунення недоліків, а саме для надання документу про сплату судового збору у розмірі 1984,80 грн.
		07.12.2022 на виконання вимог суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
		Питання про відкриття провадження у справі Окружним адміністративним судом міста Києва не вирішувалось.
		Ухвалою суду від 17.06.2023 відкрито спрощене позовне провадження без проведення судового засідання.
		Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
		Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 08.06.2022 №1дк-22 розпочато добір кандидатів на посаду прокурора окружної прокуратури та прийом документів від осіб, які виявили бажання стати прокурорами, для участі в доборі.
		07.07.2022 позивачем на адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, засобами поштового зв`язку направлено документи про участь у доборі кандидатів на посаду прокурора окружної прокуратури.
		За наслідками розгляду поданих позивачем документів, відповідачем прийнято рішення від від 31.08.2022 № 408дк-22 «Про відмову ОСОБА_1 в допуску до складання кваліфікаційного іспиту», яким відмовлено в допуску до складання кваліфікаційного іспиту в доборі кандидатів на посаду прокурора окружної прокуратури у зв`язку з тим, що ним не було подано копії військового квитка, копії декларації за минулий рік та не підтверджено стаж у галузі права.
		У зазначеному рішенні вказано, що опрацюванням поданих ОСОБА_1 документів (трудової книжки) встановлено, що він після здобуття повної вищої юридичної освіти: з 04 лютого 2012 року до 30 березня 2012 року перебував на посаді провідного спеціаліста відділу контролю за додержанням законодавства у Полтавському регіоні Територіальної державної інспекції праці у Полтавській області; з 02 квітня 2012 року до 02 червня 2015 року на посаді головного спеціаліста відділу бухгалтерського обліку та господарського забезпечення, головного спеціаліста відділу організаційно-аналітичного забезпечення, зв`язків з громадськістю та засобами масової інформації Територіальної державної інспекції з питань праці у Полтавській області; з 03 червня 2015 року по 19 лютого 2021 року обіймав посаду головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Держпраці у Полтавській області; з 19 лютого 2021 року перебуває на посаді головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю та інших нормативно-правових актів Держпраці у Полтавській області.
		Згідно з наданою ОСОБА_1 посадовою інструкцією державного службовця, затвердженою начальником Управління Держпраці у Полтавській області 19 лютого 2021 року, посада головного державного інспектора належить до посади державної служби категорії «В».
		Відповідно до частини другої статті 6 Закону України «Про державну службу» обіймані  ОСОБА_2 посади належать до посад державної служби категорії «В».
		Частиною першою статті 19 Закону України «Про державну службу» передбачено, що право на державну службу мають повнолітні громадяни України, які володіють державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови, та яким присвоєно ступінь вищої освіти не нижче: 1) магістра  для посад категорій «А» і «Б»; 2) бакалавра, молодшого бакалавра  для посад категорії «В».
		Водночас слід зазначити, що відповідно до посадової інструкції, посада яку обіймав позивач, не передбачала вимог наявності повної вищої юридичної освіти.
		Таким чином, на час подання заяви про допуск до участі в доборі кандидатів на посаду прокурора окружної прокуратури Козубенко Д.В. не мав дворічного стажу роботи в галузі права, необхідного на той час для обіймання посади прокурора окружної прокуратури.
		Одночасно Комісією установлено, що ОСОБА_2 всупереч вимогам п. 7 ч. 1ст. 30 Закону № 1697-VII не подано до Комісії копію військового квитка.
		Крім того, ОСОБА_2 подано до Комісії лише копію електронного повідомлення НАЗК, що підтверджує факт подання декларації.
		Втім, до завершення кінцевого терміну подання документів (15 год 45 хв 08 липня 2022 року), встановленого рішенням Комісії від 08 червня 2022 року № 1дк-22 (зі змінами), ОСОБА_1 в порушення вимог п. 10 ч. 1 ст. 30 Закону № 1697-VII до Комісії не подано копію декларації за минулий рік.
		На підставі викладеного, рішенням Комісії від 31 серпня 2022 року № 408дк-22 ОСОБА_1 відмовлено в допуску до складання кваліфікаційного іспиту.
		06 вересня 2022 року позивачем, відповідно до розділу ХІ Порядку про порядок розгляду питань та підготовки матеріалів щодо проведення добору кандидатів на вакантну (тимчасово вакантну) посаду прокурора окружної прокуратури, затвердженого рішенням Комісії від 26 жовтня 2021 року № 11зп-21 (з наступними змінами й доповненнями) подано до Комісії скаргу на спірне рішення. Також ОСОБА_1 просив долучити до документів, які кандидат повинен подати для участі в доборі, і які ним подані раніше, копію декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування за минулий рік.
		За результатами розгляду вказаної скарги Комісією 26 жовтня 2022 року ухвалено рішення № 813дк-22 про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 про скасування спірного рішення.
		Не погоджуючись із рішенням про відмову у допуску до складання кваліфікаційного іспиту та рішенням про відмову у задоволенні скарги, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що відповідно до пункту 14 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються організація і діяльність прокуратури.
		Згідно частини другої статті 131-1 Конституції України організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.
		Порядок зайняття посади прокурора врегульовано Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII (далі Закон №1697-VII).
		Відповідно до статті 28 Закону №1697-VII добір кандидатів на посаду прокурора здійснюється із числа осіб, які відповідають вимогам, установленим статтею 27 цього Закону.
		Кожен, хто відповідає встановленим вимогам до кандидата на посаду прокурора, має право звернутися до відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, із заявою про участь у доборі кандидатів на посаду прокурора.
		Статтею 29 Закону №1697-VII визначено порядок добору кандидатів та їх призначення на посаду прокурора окружної прокуратури.
		Згідно пунктів 1-3 частини першої вказаної статті Закону №1697-VII добір кандидатів та їх призначення на посаду прокурора здійснюється в порядку, визначеному цим Законом, та включає, зокрема:
		1) прийняття відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження, рішення про проведення добору кандидатів на посаду прокурора, що розміщується на офіційному веб-сайті відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, та повинно містити виклад передбачених цим Законом вимог, яким має відповідати кандидат на посаду прокурора, а також перелік документів, що подаються до відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, і кінцевий термін їх подання;
		2) подання особами, які виявили бажання стати прокурором, до відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, відповідної заяви та документів, визначених цим Законом;
		3) здійснення відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження, на основі поданих кандидатами на посаду прокурора документів перевірки відповідності осіб вимогам, установленим до кандидата на посаду прокурора.
		Частиною першою статті 30 Закону №1697-VII встановлено перелік документів, які кандидат повинен подати для участі в доборі, а саме:
		1) письмову заяву про участь у доборі кандидатів на посаду прокурора;
		2) копію паспорта громадянина України та копію документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків;
		3) анкету кандидата на посаду прокурора, що містить інформацію про особу, та автобіографію;
		4) копію диплома про вищу юридичну освіту (з додатками), а також копії документів про науковий ступінь, вчене звання (за наявності);
		4-1) копію державного сертифіката про рівень володіння державною мовою, виданого відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної";
		5) копію трудової книжки (за наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування;
		6) медичну довідку про стан здоров`я за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я;
		7) копію військового квитка (для військовослужбовців або військовозобов`язаних);
		8) довідку про допуск до державної таємниці (у разі його наявності);
		9) письмову згоду на збирання, зберігання та використання інформації про неї з метою оцінки готовності особи до роботи на посаді прокурора та проведення щодо неї спеціальної перевірки;
		10) копію декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік, що подана відповідно до Закону України "Про запобігання корупції";
		11) заяву про відсутність заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання;
		12) декларацію доброчесності і родинних зв`язків.
		Вимагати від кандидата на посаду прокурора надання документів, не передбачених цією статтею, забороняється.
		У відповідності до частини третьої вказаної статті до участі в доборі кандидатів на посаду прокурора допускаються особи, які подали всі необхідні документи і відповідають вимогам, установленим до кандидата на посаду прокурора.
		Як встановлено судом, позивачем 07.07.2022 на адресу КДК прокурорів було надіслано пакет документів для участі в доборі кандидатів на посаду прокурора окружної прокуратури, однак за наслідками розгляду вказаних документів відповідачем прийнято рішення від 31.08.2022 № 408дк-22 «Про відмову ОСОБА_1 в допуску до складання кваліфікаційного іспиту», яким позивачу відмовлено в допуску до складання кваліфікаційного іспиту в доборі кандидатів на посаду прокурора окружної прокуратури.
		Підставою для прийняття вказаного рішення стало те, що в порушення вимог п. 7 ч.1 ст. 30 Закону України «Про прокуратуру» позивачем не подано копії військового квитка, копії декларації за минулий рік та не підтверджено дворічний стаж у галузі права.
		Оцінюючи доводи комісії щодо неподання позивачем копії декларації за минулий рік, суд зазначає наступне.
		Згідно із ст. 30 Закону України №1697-VII кандидат повинен подати для участі в доборі копію декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік, що подана відповідно до Закону України "Про запобігання корупції".
		Відповідно до п. 31 Положення про порядок розгляду питань та підготовки матеріалів щодо проведення добору кандидатів на вакантну (тимчасово вакантну) посаду прокурора окружної прокуратури, затвердженого рішенням Комісії від 26 жовтня 2021 року № 11зп-21 для підтвердження факту подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, кандидат подає до органу копію електронного повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції, що підтверджує її подання.
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами декларування є особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пунктах 4 і 5 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
		Разом з тим, частина 3 статті 45 цього Закону передбачає, що особа, яка претендує на зайняття посади, зазначеної у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, та особа, зазначена у пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, до призначення або обрання на відповідну посаду, подає в установленому цим Законом порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
		Зазначені вище приписи законодавства про запобігання корупції стосуються лише призначення або обрання на відповідну посаду особи, яка претендує на зайняття посади.
		Позивач стверджує, що Законом України «Про запобігання корупції» передбачено два види декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік, а саме: декларація, яку подають особи, які вже перебувають на посадах державної служби та яка подається щорічно в строк до 01 квітня та декларація, яку зобов`язані подати особи, які претендують на зайняття посад (декларація кандидата на посаду), яка подається до призначення на посаду, без вказівки на конкретну дату, саме до настання моменту призначення на посаду.
		А тому, на думку позивача, зі ст. 29 Закону України «Про прокуратуру» неможливо чітко встановити, коли саме особа, яка виявила бажання стати прокурором набуває статуту кандидата на посаду.
		Крім того вказує, що Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" щодо особливостей застосування законодавства у сфері запобігання корупції в умовах воєнного стану» від 08 липня 2022р. № 2381-IX Розділ XIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про запобігання корупції" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 49, ст. 2056 із наступними змінами) доповнено пунктом 27, яким встановлено, що суб`єкт декларування зобов`язаний подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, кінцевий строк подання якої припадає на період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", протягом дев`яноста календарних днів з дня його припинення чи скасування.
		Тобто, зазначеними вище законами обов`язок подання будь-яких декларацій суб`єктами подання, в тому числі декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік на період воєнного стану скасовано та перенесено на період протягом дев`яноста календарних днів з дня його припинення чи скасування.
		Враховуючи вищевикладене, зокрема недотримання відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження норм зазначених вище законів, відмова в допуску до складання кваліфікаційного іспиту на підставі неподання копії декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік, що подана відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", на думку позивача, є незаконною.
		Проте, суд не погоджується з даними доводами позивача та зазначає, що ст. 30 Закону України №1697-VII визначено, що кандидат на посаду прокурора окружної прокуратури повинен подати для участі в доборі копію декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік, що подана відповідно до Закону України "Про запобігання корупції". При цьому, крім копії такої декларації, для підтвердження факту її подання, кандидат подає до органу копію електронного повідомлення НАЗК, що підтверджує її подання.
		Будь яких змін до ст. 30 Закону України №1697-VII щодо звільнення від подачі декларації на період воєнного стану, не вносилося.
		А тому, доводи позивача щодо незрозумілості ст. 29 Закону України №1697-VII та відсутності обов`язку подачі декларації з огляду на воєнний стан в Україні, є безпідставними та такими, що базуються на помилковому тлумаченню цих норм.
		Також суд не приймає до уваги доводи позивача щодо неподачі копії декларації за минулий рік через нестабільну роботу порталу НАЗК та труднощами входу до особистого кабінету, оскільки зазначене жодними належними доказами не підтверджено.
		У той же час, суд звертає увагу, що зазначені умови щодо подачі декларації за минулий рік кандидатами на посаду були загальними та обов`язковими для всіх, без виключення учасників конкурсу, що ставить під сумнів неможливість подання лише позивачем такої декларації.
		Також у спірному рішенні Комісією встановлено, що ОСОБА_2 , всупереч вимогам п. 7 ч. 1 ст. 30 Закону № 1697-VII, не подано до Комісії копію військового квитка.
		У позовній заяві позивач стверджує, що оскільки він не є ні військовослужбовцем, ні військовозобов`язаним, а в паспорті міститься відмітка Октябрського РВК міста Полтави від 26.01.2001 "невійськовозобов`язаний", відповідач помилково дійшов висновку про не подачу ним військового квитка та не допустив до участі у конкурсі на посаду прокурора окружної прокуратури.
		Зазначає, що він надав копію паспорту з відповідним штампом "невійськовозобов`язаний " та зазначив у автобіографії про те, що він є непридатним до військової служби, проте відповідачем безпідставно не взято до уваги відсутність у нього військового квитка та з цих підстав не допущено його до участі у кваліфікаційному іспиті. 
		Оцінюючи дані доводи, суд зазначає наступне. 
		Так, пунктом 7 частини першої статті 30 Закону № 1697-VII передбачено, що для участі в доборі кандидатів на посаду прокурора особа подає копію військового квитка (для військовослужбовців або військовозобов`язаних).
		Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. 
		Військовий обов`язок включає, зокрема підготовку громадян до військової служби, приписку до призовних дільниць, дотримання правил військового обліку (частина третя статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»).
		Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
		Згідно із ст. 18 цього Закону, від призову на строкову військову службу звільняються громадяни України: які визнані особами з інвалідністю або за станом здоров`я непридатними до військової служби в мирний час.
		Статтею 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
		З 24 лютого 2022 року Указом Президента України в Україні введено воєнний стан, що передбачає обмеження деяких конституційних прав і свобод людини й громадянина, передбачених Конституцією України.
		В Україні питання визначення придатності до військової служби регламентується наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, яким затверджено «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі  Положення).
		Відповідно до п. 1 Положення, штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
		Згідно з цим документом, після закінчення медичного обстеження під час мобілізації військовозобов`язаного можуть визнати (пункт 3.8 розділ III Положення): придатним до військової служби; тимчасово непридатним до військової служби із вказанням дати повторного огляду); непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
		Суд зазначає, що позначка на сторінці 7 графа «особливі відмітки» в паспорті ОСОБА_2 про визнання його непридатним проставлена у мирний час, коли в Україні не було оголошено воєнний стан.
		У той же час, позивачем до комісії не подано відповідну довідку військкомату, в якій мав би бути запис про його непридатність до військової служби із зазначенням статті, яка згідно з розкладу статей хвороб передбачає «непридатність» до військової служби або «тимчасову непридатність» чи непридатність у мирний час. Такі записи мають міститись або у військовому квитку або в висновку військово-лікарської комісії.
		А тому суд вважає, що позивачем не надано комісії військово-облікових документів, з яких можна зробити висновок про його непридатність до військової служби чи звільнення від служби на певний період.
		Оцінюючи доводи Комісії про відсутність у позивача двохрічного стажу у галузі права, оскільки посада головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю та інших нормативно-правових актів Держпраці у Полтавській області належать до посади державної служби категорії «В» та за кваліфікаційними вимогами не потребує виключно повної вищої юридичної освіти, суд зазначає наступне.
		Згідно з частиною першою статті 19 Закону України «Про державну службу» передбачено, що право на державну службу мають повнолітні громадяни України, які володіють державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови, та яким присвоєно ступінь вищої освіти не нижче: 1) магістра  для посад категорій «А» і «Б»; 2) бакалавра, молодшого бакалавра  для посад категорії «В». 
		Частиною першою статті 27 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурором місцевої прокуратури може бути призначений громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права не менше двох років та володіє державною мовою. Для цілей цього Закону:
		1) вищою юридичною освітою є освіта, здобута в Україні (або на території колишнього СРСР до 1 грудня 1991 року) за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра, а також вища юридична освіта за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем, здобута в іноземних державах та визнана в Україні в установленому законом порядку;
		2) стажем роботи в галузі права є стаж роботи особи за спеціальністю після здобуття нею вищої юридичної освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра.
		Аналізуючи наведені норми закону, суд дійшов висновку, що стажем роботи в галузі права є стаж на посаді, кваліфікаційні вимоги до якої передбачають наявність вищої юридичної освіти із присвоєнням освітньо-кваліфікаційного рівня не нижче спеціаліста. 
		До того ж, робота особи за спеціальністю у сфері права передбачає розроблення або застосування норм права, зокрема, нормотворчість, правозастосування, правову допомогу, що має систематичний характер.
		Відповідно до п. 1 рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 07 лютого 2018 року № 30дк-18 «Про затвердження переліку посад, обіймання яких зараховується до стажу роботи в галузі права», яке є чинним та не скасовано, до стажу роботи в галузі права слід зараховувати роботу на посадах:
		1) прокурора, судді, слідчого, адвоката, нотаріуса;
		2) помічника прокурора, адвоката, судді, нотаріуса, стажиста по посаді помічника прокурора або прокурора (слідчого);
		3) юриста, юрисконсульта, головного юрисконсульта, начальника юридичного відділу, якщо такі посади за кваліфікаційними вимогами потребують наявності виключно повної вищої юридичної освіти за спеціальностями « 081 Право» і « 293 Міжнародне право»;
		4) роботу на посадах в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організацій всіх форм власності, якщо такі посади за кваліфікаційними вимогами потребують наявності виключно повної вищої юридичної освіти за спеціальностями « 081 Право» і « 293 Міжнародне право»;
		5) наукових, педагогічних і науково-педагогічних працівників, що здійснюють навчання, виховання та професійну підготовку в професійно-технічних, вищих, або післядипломних навчальних закладах, якщо такі посади вимагають наявності виключно повної вищої юридичної освіти за спеціальностями « 081 Право» і « 293 Міжнародне право»;
		6) працівників науково-дослідних установ, якщо такі посади вимагають наявності виключно повної вищої юридичної освіти за спеціальностями « 081 Право» і « 293 Міжнародне право»;
		7) на інших посадах, які відповідно до закону вимагають наявності виключно повної вищої юридичної освіти за спеціальностями « 081 Право» і « 293 Міжнародне право».
		Як убачається з матеріалів справи, 04.02.2012 позивач отримав вищу юридичну освіту - диплом спеціаліста за спеціальністю «Правознавство».
		Після здобуття вищої юридичної освіти позивач з 04 лютого 2012 року до 30 березня 2012 року перебував на посаді провідного спеціаліста відділу контролю за додержанням законодавства у Полтавському регіоні Територіальної державної інспекції праці у Полтавській області; з 02 квітня 2012 року до 02 червня 2015 року на посаді головного спеціаліста відділу бухгалтерського обліку та господарського забезпечення, головного спеціаліста відділу організаційно-аналітичного забезпечення, зв`язків з громадськістю та засобами масової інформації Територіальної державної інспекції з питань праці у Полтавській області; з 03 червня 2015 року по 19 лютого 2021 року обіймав посаду головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Держпраці у Полтавській області; з 19 лютого 2021 року перебуває на посаді головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю та інших нормативно-правових актів Держпраці у Полтавській області.
		Згідно з наданою ОСОБА_1 посадовою інструкцією державного службовця, затвердженою начальником Управління Держпраці у Полтавській області 19 лютого 2021 року, посада головного державного інспектора належить до посади державної служби категорії «В» та не вимагає вищої юридичної освіти.
		Крім того, обсяг завдань та повноважень, передбачених посадовою інструкцією та Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників Випуск 80 для вказаної посади, не є пов`язаними із розробленням та/або застосуванням норм права. Таким чином, період роботи позивача на вказаних посадах не є стажем роботи останнього в галузі права.
		Подібна правова позиція викладена у постановах ВС від 06 березня 2018 року у справі № 800/562/17, від 17 січня 2019 року у справі №826/16902/17.
		При цьому, суд не приймає до уваги посилання позивача на правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного суду від 21 серпня 2018 року у справі № 800/540/17 щодо обчислення стажу, оскільки у даній постанові посадова інструкція особи, якій відмовили у допуску до складення іспиту, передбачала призначення на посаду головного спеціаліста із судової статистики відділу особу, яка має вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» з освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста чи магістр.
		У той же час, як встановлено у ході розгляду справи, посадова інструкція позивача не вимагає для призначення на посаду наявність вищої освіти за спеціальністю «Правознавство» з освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста чи магістр.
		За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд погоджується з доводами відповідача про те, що позивачем під час подання заяви про допуск до складення кваліфікаційного іспиту не було надано усіх необхідних документів або інформації, що підтверджує його стаж у галузі права, військово-облікових документів та декларації за минулий рік, у зв`язку з чим відповідачем правомірно відмовлено у допуску до складення кваліфікаційного іспиту.
		Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутності правових підстав для скасування оскаржуваного рішення.
		Відповідно до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Згідно з статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		У розумінні частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		З`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутності правових підстав для їх задоволення.
		Згідно положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
		Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		в и р і ш и в:
		У задоволенні адміністративного позову - відмовити.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
		Суддя Лисенко В.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...