Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 990/5/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо оскарження актів чи діянь ВРУ, Президента, ВРП, ВККС, рішень чи діянь органів, що обирають, звільняють, оцінюють ВРП, рішень чи діянь суб’єктів призначення КСУ та Дорадчої групи експертів у процесі відбору на посаду судді КСУ, з них:; оскарження актів, дій чи бездіяльності Президента України, з них.
Надіслано для оприлюднення: 27.02.2024. Зареєстровано: 28.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 28.02.2024.
Дата набрання законної сили: 26.02.2024
Номер судового провадження: П/990/5/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		26 лютого 2024 року 
		м. Київ
		 
		справа №990/5/22
		адміністративне провадження №П/990/5/22
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача: Білак М.В.,
		суддів: Губської О.А., Жука А.В., Мацедонської В.Е., Смоковича М.І.,
		 
		секретаря судового засідання: Мамчича Р.В.,
		 
		за участю:
		позивача ОСОБА_1 
		представника відповідача Саввіна С.С.
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання представника Президента України про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Президента України, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні  позивача - Вища рада правосуддя про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
		УСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) 10 січня 2022 року звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (далі - Суд) як суду першої інстанції з адміністративним позовом до Президента України (далі - Президент України, відповідач), у якому просить:
		- поновити строк звернення до суду;
		- визнати протиправною бездіяльність Президента України щодо непризначення її на посаду судді Шевченківського районного суду міста Києва у передбачений Законом України «Про судоустрій і статус суддів» строк; 
		- зобов`язати Президента України видати Указ на підставі та в межах подання Вищої ради правосуддя, внесеного рішенням Вищої ради правосуддя від 03 червня 2021 року № 1238/0/15-21 «Про внесення Президентові України подання про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Шевченківського районного суду міста Києва»; 
		- вирішити питання про розподіл судових витрат.  
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач брала участь у конкурсі для кандидатів на посаду судді, зарахованих до резерву на заміщення вакантних посад суддів місцевих судів, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККСУ) від 02 липня 2019 року № 108/зп-19. Рішенням ВККСУ від 07 серпня 2019 року № 383/дс-19 визначено переможців конкурсу та рекомендовано ОСОБА_1 для призначення на посаду судді Шевченківського районного суду міста Києва. Таку рекомендацію направлено для розгляду до ВРП, яка 03 червня 2021 року ухвалила рішення № 1238/0/15-21 про внесення Президентові України подання про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Шевченківського районного суду міста Києва. Відповідне рішення розміщено на офіційному сайті ВРП, де з ним вона і була ознайомлена.
		Закон України «Про Вищу раду правосуддя» не встановлює чіткого строку для направлення подання до Офісу Президента України та не містить обов`язку повідомлення кандидата на посаду судді про таку дію. Крім того, така інформація відсутня і в офіційних джерелах, зокрема на вебсайтах ВРП та Офісу Президента України. 
		Про дату надходження подання ВРП від 03 червня 2021 року до Офісу Президента України саме 07 червня 2021 року стало відомо 17 грудня 2021 року з відповіді керівника Департаменту з питань звернень громадян Офісу Президента України на запит про надання публічної інформації. Відтак, вважає що саме з 17 грудня 2021 року дізналась про порушення своїх прав внаслідок протиправної бездіяльності відповідача.
		У той же час, відповідно до вимог частини другої статті 80 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» останнім днем видання Президентом України указу про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Шевченківського районного суду міста Києва є 07 липня 2021 року. Проте станом на 05 січня 2022 року такого указу Президентом України видано не було, що свідчить про порушення вимог статті 128 Конституції України, статей 70, 80 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та є проявом протиправної бездіяльності.
		Звертаючись з позовною заявою заявила клопотання про поновлення строку звернення до суду, посилаючись на вимоги частини шостої статті 161 КАС України.
		Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду ОСОБА_2. від       13 січня 2022 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду із цим позовом та відкрито провадження у адміністративній справі №990/5/22 (провадження №П/990/5/22). Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження колегією суддів у складі п`яти суддів. Справу призначено до розгляду без повідомлення (виклику) сторін на 07 лютого 2022 року.
		Ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2022 року призначено справу № 990/5/22 до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. 
		03 лютого 2022 року від представника Президента України надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив залишити позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду з мотивів пропуску строку звернення до суду.
		Так, представник відповідача наводить обґрунтування пропуску позивачем місячного строку, встановленого частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
		За твердженням представника строк оскарження бездіяльності відповідача у спірних правовідносинах сплив 08 серпня 2021 року (місячний строк на прийняття Президентом України відповідного рішення + місячний строк на звернення до суду у разі відсутності такого рішення).
		Відповідно до частини шостої статті 34 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» резолютивна частина рішення Вищої ради правосуддя, її органів оголошується публічно безпосередньо після його ухвалення, а повний текст рішення оприлюднюється на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя не пізніше ніж на сьомий день із дня його ухвалення, якщо інше не визначено законом.
		Отже, на переконання представника відповідача ОСОБА_1 була повідомлена про розгляд питання щодо направлення подання про її призначення до Президента України, а рішення ВРП опубліковуються на веб-сайті такого органу та є загальнодоступними, у тому числі і для позивача. Таким чином, про рішення ВРП від 03 червня 2021 року та його результат позивач знала в той же день.
		Звертав увагу на пункт 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі №9901/141/20, відповідно до якого порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися, не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
		07 лютого 2022 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій просила відмовити у задоволенні клопотання відповідача та вказувала на те, що судом вже була надана об`єктивна юридична оцінка обставинам пропуску строку на судовий захист та поновлено строк звернення до суду (ухвала Верховного Суду від 13 січня 2022 року).
		Про факт, що саме 08 серпня 2021 року сплив строк оскарження бездіяльності Президента України щодо непризначення ОСОБА_1 на посаду судді Шевченківського районного суду міста Києва у встановлений Законом України «Про судоустрій і статус суддів» строк було достеменно відомо лише відповідачу, який володів інформацією про надходження до нього відповідного подання ВРП. Отримати інформацію про дату надходження подання ВРП до Офісу Президента України в офіційному порядку можливо лише після отримання відповіді на звернення, що і було нею зроблено 17 грудня 2021 року.
		У зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 08 червня 2023 року № 622/0/15-23 «Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Верховного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку» та згідно з наказом Голови Верховного Суду від 08 червня 2023 року № 1723-к «Про відрахування судді ОСОБА_2 зі штату Верховного Суду» розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від        13 червня 2023 року №904/0/78-23 призначено повторний автоматизований розподіл судових справ.
		Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 14 червня 2023 року визначено склад суду для розгляду справи: Білак М.В. (головуючий суддя), Смокович М.І., ОСОБА_4, Губська О.А., Жук А.В. 
		16 червня 2023 року ухвалою Верховного Суду у складі судді-доповідача Білак М.В. прийнято до свого провадження матеріали позовної заяви у справі № 990/5/22 (провадження №П/990/5/22).
		Рішенням Вищої ради правосуддя від 03 серпня 2023 року № 770/0/15-23 ОСОБА_4 звільнено із посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку. На підставі цього рішення наказом Голови Верховного Суду від 03 серпня 2023 року № 2457-к суддю ОСОБА_4 відраховано зі штату Верховного Суду.
		У зв`язку із вищевказаним, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 жовтня 2023 року, здійсненим на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року №1811/0/78-23, для розгляду справи № 990/5/22 проведено заміну судді ОСОБА_4 на суддю Мацедонську В.Е.
		У судовому засіданні 11 грудня 2023 року представник Президента України просив залишити позовну заяву без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду з підстав та мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.
		Позивач у судовому засіданні заперечила проти задоволення вказаного клопотання та підтримала обставини, викладені у відповіді на відзив.
		Зокрема зазначила, що інформацію про направлення ВРП подання до Офісу Президента України про призначення її на посаду судді дізналась 17 грудня 2021 року з відповіді Департаменту з питань звернень громадян Офісу Президента України. 
		Зважаючи на те, що Президент України є гарантом Конституції України, мала переконання про неухильне дотримання ним вимог закону та винесення Указу про призначення на посаду судді у встановлений Законом України «Про судоустрій і статус суддів» строк. 
		У судовому засіданні 26 лютого 2024 року позивач звернула увагу на практику Верховного Суду у категорії справ, пов`язаних з визнанням протипарвною бездіяльності Президента України щодо видання указу про призначення судді, відповідно до якої у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду відмовлено або ж питання про поновлення строку звернення до суду вирішено під час відкриття провадження у справі.
		Представник відповідача підтримав викладену у відзиві на позовну заяву позицію, яка також була озвучена у попередньому судовому засіданні. Щодо посилання позивача на судову практику, то звертав увагу на індивідуальних обставинах кожної справи, а тому вважав його недоречним.   
		Колегія суддів, заслухавши пояснення учасників справи, виходить з такого.
		Предметом оскарження в цьому позові є протиправна бездіяльність Президента України, яка полягає у невиданні указу про призначення позивача на посаду судді Шевченківського районного суду міста Києва за поданням Вищої ради правосуддя, внесеного згідно рішення від 03 червня 2021 року №1238/0/15-21.
		Спірні правовідносини врегульовані нормами Конституції України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
		Статтею 128 Конституції України передбачено, що призначення на посаду судді здійснюється Президентом України за поданням Вищої ради правосуддя в порядку, встановленому законом.
		Частинами першою та другою статті 36 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що призначення на посаду судді здійснюється Президентом України за поданням Вищої ради правосуддя.
		Вища рада правосуддя ухвалює рішення щодо внесення Президентові України подання про призначення судді на посаду за результатами розгляду рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, до якої обов`язково додається особова справа (досьє) кандидата на посаду судді.
		Відповідно до статті 80 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» призначення на посаду судді здійснюється Президентом України на підставі та в межах подання Вищої ради правосуддя, без перевірки додержання встановлених цим Законом вимог до кандидатів на посаду судді та порядку проведення добору чи кваліфікаційного оцінювання кандидатів.
		Будь-які звернення щодо кандидата на посаду судді не перешкоджають його призначенню на посаду. Викладені в таких зверненнях факти можуть бути підставою для порушення Президентом України перед компетентними органами питання про проведення в установленому законом порядку перевірки цих фактів.
		Президент України видає указ про призначення судді не пізніше тридцяти днів із дня отримання відповідного подання Вищої ради правосуддя.
		Отже, в силу вимог закону Президент України зобов`язаний видати указ про призначення судді упродовж тридцяти днів із дня отримання подання Вищої ради правосуддя. Таким чином, з наступного дня після закінчення вказаного строку, в разі невидання Президентом України відповідного указу, права особи на призначення суддею вважаються порушеними.
		Стаття 118 КАС України передбачає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
		Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
		Частина перша статті 120 КАС України визначає, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
		Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
		Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п`ята статті 120 КАС України).
		Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України публічною службою є, зокрема, професійна діяльність суддів. 
		Частиною четвертою статті 123 КАС України передбачено, що якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
		Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Одночасно, перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		Як вбачається зі змісту позову у цій справі, позивач оскаржує саме протиправну бездіяльність Президента України щодо невидачі указу про її призначення на посаду, видати який в силу Закону України «Про судоустрій і статус суддів» відповідач має не пізніше тридцяти днів із дня отримання відповідного подання Вищої ради правосуддя.
		Тож, предметом спору є триваюче порушення прав позивачки, у виді невиконання суб`єктом владних повноважень свого обов`язку протягом законодавчо визначеного строку.
		У свою чергу, триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у виді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану, за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
		Тобто, порушення може вважатись тривалим у разі тривалого та безперервного невиконання суб`єктом владних повноважень обов`язків, передбачених законом.
		У контексті цього питання варто наголосити, що строк звернення до суду існує не для того, щоб надавати можливість суб`єкту владних повноважень уникнути відповідальності. Триваюче право повинно бути захищено, а триваюче порушення - припинено, тобто протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень може бути оскаржена до суду в будь-який час за весь період, протягом якого вона триває. У протилежному випадку - суб`єкт владних повноважень отримав би легітимацію з боку держави у формі забезпечення можливості зловживання правом та безкінечне продовження протиправної поведінки з огляду на відсутність дієвого механізму спонукання до виконання обов`язку.
		До того ж, в контексті порушеного питання Верховний Суд зауважує, що самі по собі строки поза зв`язком із конкретною правовою ситуацією, набором фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події, не мають жодного значення. Сплив чи настання строку набувають (можуть набути) правового сенсу в сукупності з подіями або діями, для здійснення чи утримання від яких встановлюється цей строк. 
		З огляду на викладене, Суд відхиляє довід представника відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду та відмовляє у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
		Керуючись статтями 122, 123, 241, 248 КАС України, суд
		УХВАЛИВ:
		У задоволенні клопотання представника Президента України про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Президента України, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні  позивача - Вища рада правосуддя про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії у справі №990/5/22 - відмовити.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
		Повний текст судового рішення виготовлено 27 лютого 2024 року. 
		 
		Судді                                                                                                    М.В. Білак
		                                                                                                    О.А. Губська
		                                                                                                    А.В. Жук 
		                                                                                                    В.Е. Мацедонська 
		М.І. Смокович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...