Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-а-669/2010 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 25.10.2010. Забезпечено надання загального доступу: 26.10.2010.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА 
		                                               Справа № 2-а-669/                                                 2010 р.   
		  П О С Т А Н О В А  
		іменем України  
		  
		06 серпня 2010 року       Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі: 
		головуючого  судді Непши О.І.,  
		при секретарі  Піроженко А.О.,  
		за участю позивача  ОСОБА_2,   
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві адміністративний позов ОСОБА_2 до управління Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,  
		 в с т а н о в и в : 
		 28 квітня 2010 року позивач звернувся із вказаним адміністративним позовом до суду. 
		Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що 13 квітня 2010 року о        13 год. 20 хв. він керував автомобілем КАМАЗ-5511, державний номер НОМЕР_1, рухаючись по пр.Жовтневому в м.Миколаєві в районі перехрестя з вул.295-ої стрілецької дивізії. На перехресті він здійснював поворот ліворуч на вказану вулицю, керуючись сигналами світлофора. Пропустив пішоходів, які переходили проїзну частину на пішохідному переході, і продовжив рух. Один пішохід намагався перейти проїзну частину вулиці поза межами пішохідного переходу, стоячи на узбіччі обличчям до дороги. Враховуючи габарити автомобіля та ту обставину, що він щойно пропустив пішоходів на пішохідному переході, позивач продовжив рух. Після цього позивач і був зупинений державтоінспектором, який розяснив йому суть адміністративного проступку. Позивач заперечив проти цього, надавши відповідні пояснення інспектору, проте його пояснення щодо дійсних обставин справи інспектором не були взяті до уваги, і щодо нього був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.122 КУпАП та прийнята постанова, якою він притягнутий до адміністративної відповідальності. Позивач зазначає, що і протокол і постанова по справі про адміністративне правопорушення не відповідають фактичним обставинам справи, а тому притягнення його до адміністративної відповідальності та застосування стягнення є незаконним.  
		Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні. Підтвердив обставини, викладені у позові, додатково вказавши, що у зазначений день та час, рухаючись на автомобілі в напрямку Корабельного району м.Миколаєва, він повернув ліворуч на вул.295-ої стрілецької дивізії, на пішохідному переході пропустив двох пішоходів. За 5-7 метрів від переходу ще один пішохід намагався перейти дорогу з лівої частини автодороги, проте автомобіль позивача не створював для нього перешкоди. 
		Відповідач у судове засідання свого представника не направив, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, втім надіслав на адресу суду заяву, в якій просив слухати справу за відсутності представника, та письмові заперечення проти позову.  
		В своїх запереченнях відповідач вказує, що 13 квітня 2010 року нагляд за дорожнім рухом по пр.Жовтневому в районі перехрестя з вул.295-ої стрілецької дивізії в м.Миколаєві здійснювали державтоінспектори Байдалін С.П. та Ляшук О.В. Там же близько 13 год. 20 хв. під час повороту ліворуч з проспекту на вказану вулицю останнім був зупинений автомобіль позивача, який порушив вимоги п.16.2 ПДР, не надавши перевагу у русі пішоходам, які переходили проїзну частину, на яку водій повертав. Тому державтоінспектором після виявлення проступку складений протокол про адміністративне правопорушення та прийнята постанова, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у виді 425 грн. штрафу. Відтак, відповідач вважає, що дії його працівника є законними, просить в позові відмовити (а.с.11-12).  
		Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд з'ясував такі фактичні обставини. 
		13 квітня 2010 року о 13 год. 25 хв. інспектором роти ДПС ВС УДАІ ДАІ Ляшуком О.В. щодо позивача складений протокол серії ВЕ № 159152 про адміністративне правопорушення, передбачене ст.122 ч.2 КУпАП, за порушення останнім під час керування автомобілем КАМАЗ-5511, державний номер НОМЕР_1, вимог п.16.2 ПДР, яке виявилося у ненаданні переваги у русі пішоходам, які переходили проїзну частину вул.295-ої стрілецької дивізії в м.Миколаєві, на яку водій повертав. В протоколі наявні власноруч викладені позивачем пояснення, зі змісту яких вбачається, що він не згоден з протоколом (а.с.4).  
		В той же день постановою вказаної посадової особи серії ВЕ № 089028 по справі про адміністративне правопорушення позивач визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП України, та підданий штрафу в розмірі 425 грн. (а.с.5). 
		Згідно з вимогами ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. 
		За правилами, встановленими ч.2 ст.71 КАС України в  адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. 
		Як визначає ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.  
		В той же час ст.251 КУпАП визначає ще більше коло доказів у справі про адміністративне правопорушення, і, вказує, що, окрім протоколу про адміністративне про адміністративне правопорушення, доказами також можуть бути пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновки експерта, речові докази, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протокол про вилучення речей і документів, а також інші документи. 
		В судове засідання відповідач будь-яких доказів своїх заперечень проти позову, окрім протоколу про адміністративне правопорушення, не надав. Втім, суд критично сприймає як доказ вказаний протокол, тому що він відображає лише субєктивну оцінку працівником ДАІ дорожньої обстановки. Будь-які інші докази, зазначені у ст.251 КУпАП, суду не представлені, зокрема, навіть не опитані пішоходи, перевагу у русі яким не надав позивач. 
		За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідачем не доведений факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а через це не доведена і правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності.  
		Відтак, суд находить адміністративний позов обґрунтованим, а позовні вимоги  такими, що підлягають задоволенню. 
		Крім того, як визначає п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. В той же час за правилами п.3 ч.1 ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення в разі незаконності чи необґрунтованості винесеної постанови скасовує постанову і закриває справу. 
		 Керуючись ст.ст.158, 160-162 КАС України, суд  
		 п о с т а н о в и в : 
		 Адміністративний позов задовольнити.  
		Постанову у справі про адміністративне правопорушення від 13 квітня 2010 року серії ВЕ № 089028 скасувати. 
		Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутності події адміністративного правопорушення.  
		 Згідно зі ст.171-2 КАС України постанова місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточною та оскарженню не підлягає.  
		 
		  
		Суддя                      /підпис/                           О.І.Непша 
		  Копія вірна: 
		       Суддя                                                       О.І.Непша

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...