Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 440/4268/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 15.03.2024. Зареєстровано: 16.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 18.03.2024.
Дата набрання законної сили: 15.03.2024
Номер судового провадження: К/990/8747/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		15 березня 2024 року 
		м. Київ 
		 
		справа № 440/4268/20
		адміністративне провадження № К/990/8747/24 
		 
		Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Прокопенка О.Б.,  перевіривши касаційну скаргу Полтавської обласної прокуратури на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27 червня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2024 року у справі №440/4268/20 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Чотирнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, Полтавської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
		ВСТАНОВИВ:
		07 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора України, Чотирнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, Прокуратури Полтавської області, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 01 вересня 2020 року, просив:
		- визнати протиправним та скасувати рішення Кадрової комісії від 10 липня 2020 року № 2 про неуспішне проходження прокурором ОСОБА_1 атестації за результатами проходження (складання) етапу атестації - співбесіди;
		- визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Полтавської області від 18 серпня 2020  року № 589к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції управління представництва інтересів держави в суді та організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури Полтавської області;
		- поновити ОСОБА_1 на посаді, з якої його було звільнено з 20 серпня 2020 року, зарахувавши час вимушеного прогулу у загальний строк служби в органах прокуратури;
		- стягнути з Прокуратури Полтавської області на користь позивача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 20 серпня 2020 року і до моменту винесення рішення по справі.
		Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року, залишеним постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2021 року без змін, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано рішення Кадрової комісії № 2 від 10 липня 2020 року про неуспішне проходження прокурором атестації та наказ прокурора Полтавської області від 18 серпня 2020 року №589к про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади. Поновлено ОСОБА_1 на посаді, з якої його було звільнено, з 21  серпня 2020 року. Стягнуто з Полтавської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 21 серпня 2020 року по 03 грудня 2020  року в розмірі 67639,61 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
		Додатковим рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2021 року, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської обласної прокуратури на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн (вісім тисяч гривень).
		Постановою Верховного Суду від 03 листопада 2022 року скасовано рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року, додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2020 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2021 року, а справу № 440/4268/20 направлено до Полтавського окружного адміністративного суду на новий розгляд.
		Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27 червня 2023 року позов задоволено частково.
		Визнано протиправним та скасовано рішення Чотирнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур № 2 від 10 липня 2020 року про неуспішне проходження прокурором атестації. 
		Визнано протиправним та скасовано наказ прокурора Полтавської області №589к від 18 серпня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції управління представництва інтересів держави в суді та організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури Полтавської області.
		Поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції управління представництва інтересів держави в суді та організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури Полтавської області з 21 серпня 2020 року.
		Зобов`язано Полтавську обласну прокуратуру нарахувати суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 21 серпня 2020 року по 03 грудня 2020 року в розмірі 67639,61  грн., на підставі виконавчого листа, виданого Полтавським окружним адміністративним судом 17 травня 2021 року та виплатити з урахуванням сум, стягнутих на користь позивача в рахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу за цим позовом з Полтавської обласної прокуратури на підставі виконавчого листа, виданого Полтавським окружним адміністративним судом 17 травня 2021 року у справі №440/4628/20 згідно із меморіальним ордером від 25 травня 2021 року № 3. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
		Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2024 року скасовано рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27 червня 2023 року по справі №440/4268/20 в частині зобов`язання Полтавської обласної прокуратури нарахувати ОСОБА_1 суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 21 серпня 2020 року по 03 грудня 2020 року у розмірі 67639,61 грн, на підставі виконавчого листа, виданого Полтавським окружним адміністративним судом 17 травня 2021 року, та виплатити з урахуванням сум, стягнутих на користь позивача в рахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу за цим позовом з Полтавської обласної прокуратури на підставі виконавчого листа, виданого Полтавським окружним адміністративним судом 17 травня 2021  року у справі № 440/4628/20, згідно із меморіальним ордером від 25 травня 2021 року № 3.
		Прийнято постанову, якою відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні цієї частини позовних вимог. 
		В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27 червня 2023 року по справі № 440/4268/20 залишено без змін.
		06 березня 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Полтавської обласної прокуратури на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27 червня 2023  року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2024 року у справі №440/4268/20. 
		За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
		Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.
		Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
		Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
		1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
		2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
		3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
		4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
		Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених)    статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
		У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
		У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
		У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
		У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
		У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
		Враховуючи положення процесуального закону необхідно зазначити, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
		Під час перевірки касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у якості підстав касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
		Оскаржуючи судові рішення, скаржник посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано пункти 7, 9, 16, підпункт 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (далі - Закон №113-ІХ), пункт 1 частини першої, частину третю статті 16 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі - Закон №1697-VII), пункт 8 розділу І Порядку проходження прокурорами  атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03 жовтня 2019 року №221 (далі - Порядок №221) без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 26 листопада 2021 року у справі №640/1846/20, від 18 жовтня 2022 року у справі №640/1358/20, від 03 листопада 2022 року у справі №440/4268/20, висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 08 жовтня 2019 року у справі №9901/66/19, від 27 травня 2020 року у справі №9901/88/19.
		Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на вищезгаданий правові висновки Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду, оскільки лише вибіркове цитування уривків з постанов без обґрунтування яким чином неправильне, на думку відповідача, застосування вказаних норм права у сукупності зі встановленими судами обставинами та дослідженню ними доказів вплинуло на вирішення спору у цій справі, а також не обґрунтовано як ці норми права повинні були застосовуватися у спірних правовідносинах. 
		Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
		В обґрунтування пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України Полтавська обласна прокуратура посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування підпункту 2 пункту 12 розділу ІІ Закону №113-ІХ та пункту 5 розділу І Порядку №221 в контексті надання кадровою комісією оцінки професійної етики прокурора у співвідношенні із пунктом 10 частини першої статті 3, пунктом 4 частини четвертої статті 19 Закону №1697-VII, частин 1, 2 статті 11, частин 2, 3 статті 21, частини 2 статті 31, статей 32, 33 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів щодо недопущення поведінки, яка дискредитує позивача як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури, характеризує свідому поведінку прокурора у повсякденному житті.
		Так, за приписами частини четвертої статті 328 КАС України оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 цієї норми КАС України вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а й визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, т.і.), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду та який вплив такий висновок буде мати для вирішення спору по суті.
		Суд зауважує, що Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо застосування підпункту 2 пункту 12 розділу ІІ Закону №113-ІХ та пункту 5 розділу І Порядку №221, пункту 10 частини першої статті 3, пункту 4 частини четвертої статті 19 Закону №1697-VII, частин 1, 2 статті 11, частин 2, 3 статті 21, частини 2 статті 31, статей 32, 33 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів щодо недопущення поведінки, яка дискредитує позивача як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури, характеризує свідому поведінку прокурора у повсякденному житті, зокрема, у постановах від 04 серпня 2022 року у справі №   200/8155/20-а, від 18 серпня 2022 року у справі №640/18269/20, від 28 листопада 2022  року у справі №640/8349/20, від 25 травня 2023 року у справі №420/2228/21.
		Отже, скаржник, формально зазначивши про відсутність висновку Верховного Суду щодо зазначених норм, не наводить підстав щодо необхідності формування ще одного висновку Верховного Суду щодо указаних норм, за обставин установлених судами саме у цій справі, що мають індивідуальні ознаки.
		З огляду на викладене, Суд вважає необґрунтованим посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.
		Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
		Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту. 
		Верховний Суд звертає увагу заявника, що на стадії відкриття касаційного провадження касаційній суд не перевіряє законність і обґрунтованість судових рішень, а перевіряє касаційну скаргу на предмет дотримання особою, яка її подає, вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, а також дотримання строків реалізації права на касаційне оскарження.
		Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
		При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.
		За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження з обґрунтуванням того, в чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення (рішень).
		На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332 КАС України, Суд 
		У Х В А Л И В :
		Касаційну скаргу Полтавської обласної прокуратури на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27 червня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2024 року у справі №440/4268/20 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Чотирнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, Полтавської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - повернути особі, яка її подала.
		Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
		Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», а у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку.
		Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами, у спосіб їх надсилання до суду.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Суддя                                                                                                    О.Б. Прокопенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...