Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 320/8669/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; державного регулювання ринків фінансових послуг, з них.
Надіслано для оприлюднення: 20.03.2024. Зареєстровано: 22.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 25.03.2024.

Номер судового провадження: П/320/8669/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		05 березня 2024 року           Справа №320/8669/23
		 
		Київський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		головуючого - судді Войтович І.І., 
		суддів   Марич Є.В., Лиска І.Г.,
		при секретарі судового засідання Крисько Р.І.,
		за участю:
		представників позивача - Подолянко Я.М., Подолянко Т.В.,
		представників відповідача - Прут М.О., Сокалюк Д.В.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
		за позовом Приватного акціонерного товариства "Перестрахувальне товариство "Європоліс" 
		до Національного банку України   
		про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
		в с т а н о в и в:
		До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство "Перестрахувальне товариство "Європоліс" (далі - позивач, ПрАТ «ПТ «Європоліс», перестрахувальне товариство) із позовом до Національного банку України (далі- відповідач, НБУ),   у якому просить суд:
		1. Визнати протиправним та скасувати рішення Національного банку України від 14.11.2022 року №541-рш "Про застосування до Приватного акціонерного товариства "Перестрахувальне товариство "Європоліс" заходу впливу у вигляді відкликання (анулювання) ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг" з моменту його прийняття;
		2. Визнати протиправним та скасувати рішення Національного банку України від 25.11.2022 року №21/1609-рк "Про виключення Приватного акціонерного товариства "Перестрахувальне товариство "Європоліс" з Державного реєстру фінансових установ" з моменту його прийняття;
		3. Зобов`язати Національний банк України (в особі його відповідальних осіб, до повноважень яких відноситься вчинення відповідних дій) вчинити всі необхідні дії щодо відновлення функціонування Приватного акціонерного товариства "Перестрахувальне товариство "Європоліс" в якості фінансової установи - в обсязі та стані, який існував до прийняття рішення НБУ від 14.11.2022 року №541-рш "Про застосування до Приватного акціонерного товариства "Перестрахувальне товариство "Європоліс" заходу впливу у вигляді відкликання (анулювання) ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг" та рішення від 25.11.2022 року №21/1609-рк "Про виключення Приватного акціонерного товариства "Перестрахувальне товариство "Європоліс" з Державного реєстру фінансових установ", в тому числі але не виключно:
		- поновити дію ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг;
		- внести до Державного реєстру фінансових установ інформацію щодо поновлення ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг:
		- включити Приватне акціонерне товариство "Перестрахувальне товариство "Європоліс" (місцезнаходження: 01135, місто Київ, вулиця Андрющенка Григорія, будинок 4-Д, офіс 10; код ЄДРПОУ 21510644) до Державного реєстру фінансових установ;
		- внести до Державного реєстру фінансових установ інформації про включення Приватного акціонерного товариства "Перестрахувальне товариство "Європоліс" до Державного реєстру фінансових установ;
		- розмістити інформацію про прийняте рішення на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку України тощо.
		Виклад позицій сторін
		Позивач обґрунтовує позов тим, що спірне рішення НБУ від 14.11.2022 року №541-рш не містить жодного доказу того, що дії, заходи ПрАТ «ПТ «Європоліс» не забезпечували дотримання нормативу платоспроможності та достатності капіталу 18.01.2022, 15.02.2022, 23.02.2022, 21.04.2022 та 15.06.2022, нормативу ризиковості операцій станом на 18.01.2022, враховуючи, що в даному рішенні вказано про дотримання таких обов`язкових критеріїв, визначених в Положенні № 850, за результатами проведеного аналізу звітності за 2021 рік та за перше півріччя 2022 року. 
		Позивач наполягає, що вживав заходів для забезпечення дотримання нормативу платоспроможності та достатності капіталу, нормативу ризиковості операцій та протилежного спірне рішення не містить, вважає покладене законодавством зобов`язання «забезпечення дотримання» є недоконаною дією, триваючою в часі, тому не може розглядатись як обов`язок, що обмежений часом.
		Також зазначив, що висновки в довідці НБУ від 29.09.2022 № В/21-0010/78783 щодо здійснення у першому півріччі 2022 року ПрАТ «ПТ «Європоліс» ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників та/або інших кредиторів такої установи (особи), не відповідають дійсності та не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства. Спірне рішення не містить в собі жодних встановлених чітких ознак, висновків та тверджень, за якими НБУ встановлює наявність загрози інтересам вкладникам, що свідчить про невизначеність відповідача та така кваліфікація дій позивача є неправомірною та безпідставною.
		Щодо прийняття НБУ рішення про анулювання ліцензії, позивач, посилаючись на пп. 3 п. 9 розділу ІІІ Положення про застосування Національним банком України заходів впливу у сфері державного регулювання діяльності на ринках небанківських фінансових послуг, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 01.02.2021 № 12, п. 8 ч. 1 ст. 38-1, п. 4 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про фінансові послуги» вважає та наполягає, що лише в сукупності переліку визначених ознак в даному Положенні № 12 є підставою для висновку про здійснення ризикової діяльності, а не одна з них, як застосовано відповідачем. Зауважує, що ризикова діяльність має загрожувати інтересам вкладників та/або інших кредиторів такої установи (особи), реально, ґрунтуватись на належних доказах загрози, в свою чергу висновки відповідача вказують на загрозу, яка ґрунтується на припущеннях, може завдати, в майбутньому і т.д. Наполягає, що висновки щодо здійснення позивачем ризикової діяльності, що на думку НБУ ПрАТ «ПТ «Європоліс» не забезпечувало протягом строку дії ліцензій потрібний обсяг прийнятних активів для поглинання збитків, які можуть виникнути в майбутньому, що створює ризик неповного та своєчасного виконання зобов`язань перед страхувальниками за укладеними договорами страхування та перестрахування, ґрунтується на припущеннях, а не на встановлених фактах. Позивач відмітив, що перевірка НБУ була проведена одна, як і одне виявлено порушення.
		НБУ не було враховано та застосовано положення п. 10 розділу ІІІ Положення №12 щодо обрання та застосування заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, при прийняті оскаржуваного рішення не враховано характеру та обставин виявлених порушень або здійснення ризикової діяльності, причин, які зумовили виникнення виявлених порушень або здійснення ризикової діяльності, загального фінансового стану учасників ринку, ужитих заходів для попередження виявлених порушень або здійснення ризикової діяльності, усунення таких порушень, наслідки порушення.  
		ПрАТ «ПТ «Європоліс» вважає, що не загрожує інтересам вкладників та/або інших кредиторів, товариство працює в умовах війни, загальний фінансовий стан позивача, надані НБУ документи, як за період перевірки так і на дату ухвалення спірного рішення підтверджують відсутність будь-якої загрози інтересам вкладників та/або інших кредиторів, вживались та вживаються усі заходи для забезпечення дотримання нормативу платоспроможності та достатності капіталу, нормативу ризиковості операцій. Відповідач мав докази згідно звітності за 9 місяців 2022 року, якими підтверджувався факт дотримання необхідного нормативу. Вказані фактори вважає не були враховані відповідачем, однак вони мали вплинути на обрання та застосування заходу впливу, тобто на встановлення факту відсутності підстав для його застосування.
		ПрАТ «ПТ «Європоліс» вказує про відсутність наслідків для вкладників та/або інших кредиторів, що спростовує загрозу інтересам останніх, при цьому наслідки застосування такого заходу впливу як відкликання (анулювання) ліцензії на провадження діяльності вплине не тільки на позивача, а й може вплинути негативно на інтереси вкладників та/або інших кредиторів такої установи (особи). 
		Також, позивач додає, що чинне законодавство не містить визначення поняття «ризикова діяльність», а ознаки ризикової діяльності викладені в Положенні № 12, мають нечіткий та загальний характер й не містять об`єктивних критеріїв, тобто не відповідають вимогам «якості закону» та юридичної визначеності як складових принципу верховенства права, що не дозволяє зокрема і Страховикам відокремлювати правомірну поведінку від протиправної та передбачати юридичні наслідки своєї поведінки. Натомість, відсутність у законодавстві чітких ознак «ризикова діяльність» створює для Страховиків небезпечну правову невизначеність, коли Страховик не може заздалегідь встановити, чи є відповідна діяльність забороненою, чи повинен заздалегідь припинити її здійснення та заборонити її клієнтам. З іншого боку, така правова невизначеність невиправдано розширює підстави для НБУ для застосування заходів впливу за будь-яку дію виключно на підставі суб`єктивних суджень. При цьому Положення № 12 наводяться примірні, а не конкретні ознаки діяльності, які, як визначено, лише «можуть бути» ризиковими, а можуть і не бути. Більшість ознак - це загальний опис фінансових операцій без вказівки на конкретні фактори/критерії, що можуть свідчити про створення такими операціями надзвичайних та неприйнятних ризиків, загрозу інтересам вкладників та/або інших кредиторів такої установи (особи). 
		З позиції позивача, НБУ не наведено чітких критерії ризикової діяльності із належним правовим обґрунтуванням, на підставі чого можна зробити висновок про здійснення позивачем такої діяльності, як і не доведено, що діяльність загрожувала інтересам вкладників та/або інших кредиторів такої установи (особи). Крім того, на підставі рішення НБУ від 14.11.2022 року №541-рш, рішенням від 25.11.2022 року №21/1609-рк виключено Приватне акціонерне товариство "Перестрахувальне товариство "Європоліс" з Державного реєстру фінансових установ" з моменту його прийняття.
		Відповідач вважає, що спірне рішення НБУ від 14.11.2022 року №541-рш є правомірним, підстав для його скасування відсутні. Посилаючись на норми ст.ст. 1, 2, 12 розділ ІІІ, ст.ст. 30, 31 Закону України «Про страхування», п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», зазначає, що діяльність позивача регламентована, ПрАТ «ПТ «Європоліс» має обов`язок щодо формування страхових резервів, тобто коштів для забезпечення майбутніх виплат страхових сум, які повинні відповідати певним, встановленим законом критеріям, зокрема, дотримуватись нормативу платоспроможності та достатності капіталу і нормативу ризиковості операцій.
		Застосовуючи п. 168 глави 15 розділу ІІ Положення про ліцензування та реєстрацію надавачів фінансових послуг та умови провадження ними діяльності з надання фінансових послуг №153, зобов`язання дотримуватись є доконаною дією, а саме з наступного дня після отримання ліцензії, небанківська фінансова установа має дотримуватись економічних нормативів та на протязі усього часу своєї діяльності, надання відповідних послуг.
		За ч. 1 п. 3, п. 7 Розділу І, п. 1 Розділу ІІ, п. 1 Розділу ІІІ, п. 1, п. 2 Розділу V  «Положення про обов`язкові критерії і нормативи достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій страховика», затвердженого розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 07 червня 2018 року № 850, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06 липня 2018 року за № 782/32234 (надалі-Положення № 850), на страховика покладено обов`язок дотримання зокрема таких нормативів, як а) норматив платоспроможності та достатності капіталу та б) норматив ризиковості операцій. 
		Відповідно, страховик виконуючи вимоги нормативу ризиковості операцій, зобов`язаний мати кількість активів (сума прийнятних активів), яка повинна відповідати вимогам диверсифікації, а саме, кожного активу повинно бути не більше ніж встановлено Положенням № 850 в загальній кількості страхових резервів, і бути не меншою нормативного обсягу активів. Положенням № 850 вимагається дотримання такого нормативу на будь-яку дату.
		Щодо встановлення порушення вказаних нормативів та факту ризикової діяльності за підсумками проведеної перевірки позивача Національним банком України, відповідач вказує, що Національним банком було здійснено безвиїзний нагляд за позивачем, в ході якого здійснено аналіз звітності ПрАТ «ПТ «Європоліс» за І квартал 2022 року, яка подана відповідно до вимог законодавства та в результаті аналізу було встановлено, що станом на 31.03.2022 ПрАТ «ПТ «ЄВРОПОЛІС» порушено вимоги Положення № 850, в частині дотримання нормативу платоспроможності та достатності капіталу, а також нормативу ризиковості операцій станом на 18.01.2022; 15.02.2022; 23.02.2022; 21.04.2022, 15.06.2022.
		Зокрема, відповідач вказує, що за інформацію, що міститься у звітності ПрАТ «ПТ «ЄВРОПОЛІС», останнім не дотримано обов`язкових нормативів достатності капіталу та платоспроможності і ризиковості операцій, визначених у Положенні № 850, у межах звітного періоду першого півріччя 2022 року, хоча на початок та кінець звітного періоду такі нормативи ПрАТ «ПТ «ЄВРОПОЛІС» дотримало.
		Застосовуючи абзац четвертий підпункт 3 пункту 9 розділу III Положення про застосування Національним банком України заходів впливу у сфері державного регулювання діяльності на ринках небанківських фінансових послуг, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 01 лютого 2021 року № 12, відповідач вказує, що встановлено здійснення ПрАТ «ПТ «ЄВРОПОЛІС» у звітному періоді перше півріччя 2022 року ризикової діяльності, що загрожує інтересам клієнтів кредиторів, що зафіксовано в довідці про ознаки здійснення ризикової діяльності від 29 вересня 2022 року №В/21-0010/78783.
		Відповідно до пункту частини першої статті 38-1, пункту 4 частини першої статті 40 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (далі - Закон про фінансові послуги), підпункту 3 пункту 9, підпункту 1 пункту 11 розділу III, пункту 59 розділу VII Положення № 12, НБУ має право застосувати до об`єкта нагляду захід впливу у вигляді відкликання (анулювання) ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг за таких підстав, як виявлення факту (фактів) здійснення небанківською фінансовою установою або особою, яка не є фінансовою, але має право надавати окремі фінансові послуги, ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників та/або інших кредиторів такої установи (особи) та, рішенням від 14.11.2022 року № 541-рш застосовано до позивача захід впливу у вигляді відкликання (анулювання) ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг у сфері страхування. Як наслідок, Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг, рішенням від 25.11.2022 року № 21/1609-рк, вирішив виключити ПрАТ «ПТ «ЄВРОПОЛІС» з Державного реєстру фінансових установ.
		НБУ наполягає, що в оскаржуваному рішенні зазначено обґрунтування та докази на підтвердження встановлених порушень позивача. Первинні, бухгалтерські документи та інші звітні документи, інші документи додані до листів від 28.06.2022 №28-0622-01 (вх. від 29.06.2022 №281/49339); від 05.09.2022 №05-0922-01 (вх. від 06.09.2022 №281/68671) надані позивачем на вимогу банку для проведення перевірки. Враховуючи вимоги викладені в п. 13 Розділу ІІІ Положення № 12 до складення рішення про застосування заходів впливу, зазначення у рішення переліку доказів не вимагається та не є обов`язковим елементом такого рішення.
		Відповідач вважає позицію та доводи позивача необґрунтованими, такими що не виправдовують встановлені порушення нормативів платоспроможності та достатності капіталу та нормативу ризиковості операцій на проміжні дати звітного періоду, страховик має кожен день виконувати вимоги з дотримання нормативів платоспроможності та достатності капіталу та нормативу ризиковості операцій.
		Щодо тверджень позивача про припущення НБУ щодо ознак реальної загрози інтересам вкладників та/або інших кредиторів такої установи (особи), відповідач зазначив про наявність компетенції, повноважень НБУ в силу п. 81 ст. 7,  ч. 1 ст. 55-1, ч. 1 ст. 58 Закону України «Про Національний банк України», з метою захисту інтересів вкладників та кредиторів і забезпечення фінансової надійності банків, інших фінансових установ, банком здійснюється нагляд за дотриманням обов`язкових економічних нормативів - пруденційний нагляд. Проявом якісного виконання Національним банком України функції пруденційного нагляду є відсутність на ринках небанківських фінансових послуг неплатоспроможності небанківських фінансових установ, масових судових спорів кредиторів/клієнтів небанківських фінансових установ з такими установами. Відповідно, потенційне невиконання Національним банком України функції пруденційного нагляду проявляється у банкрутствах небанківських фінансових установ, масових судових спорах з такими установами, реальний негативний вплив на загальну фінансову систему України. Предметом пруденційного нагляду за діяльністю небанківських фінансових установ є, поміж іншого, ризики, ям виникають в процесі діяльності небанківської фінансової установи (ризикова діяльність). Під ризиками (ризиковою діяльністю) в процесі пруденційного нагляду розуміють будь-які рішення, дії або бездіяльність небанківської фінансової установи, що потенційно загрожує інтересам вкладників та/або іншим кредиторам такої установи. Предметом пошуку в процесі пруденційного нагляду є не реальний, а потенційний ризик, який може виникнути в результаті ризикової діяльності. Твердження позивача вважає маніпулятивними, висновок про ризикову діяльність позивача є результатом логічного осмислення встановлених фактів (недотримання нормативів платоспроможності та достатності капіталу та ризиковості операцій) та наслідків до яких призводять такі факти.
		Щодо ознак ризикової діяльності, відповідач вказує, що встановлення ознаки ризикової діяльності позивача відбулось на підставі ознаки визначеної  п. 9 Розділу ІІІ Положення № 12. Перелік ознак ризикової діяльності встановлено нормативно-правовим актом та з оскаржуваного рішення застосована ознака саме згідно з переліку визначеного в п. 9 Розділі ІІІ Положення №12.  Національний банк звертає увагу на те, що оскаржуване рішення містить чіткий опис наслідків такої ризикової діяльності - невиконання нормативів створює ризик неповного несвоєчасного виконання зобов`язань за укладеними ПрАТ «ПТ «ЄВРОПОЛІС» договорами страхування та перестрахування, що відповідно загрожує інтересам страхувальників та кредиторів. Оскаржуване рішення місить в повній мірі пояснення ознак ризикової діяльності позивача, мотивів, якими керувався НБУ при прийнятті рішення.
		Також, відповідач зазначив, що встановлення усіх ознак визначених в п. 9 Розділу ІІІ Положення № 12 для того, що робити висновок про ризиковість діяльності позивача, є очевидно неможливим, в силу предмету пруденційного нагляду.
		Процесуальні дії та ухвалені рішення у справі
		06.04.2023, ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи визначено проводити за правилами загального позовного провадження колегією у складі трьох суддів; розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання на 01 травня 2023 року о 10:30 год.
		Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 06.04.2023, визначено склад колегії: головуючий суддя Войтович І.І., судді Марич Є.В., Лиска І.Г.
		01.05.2023 до суду прибули представники сторін, у зв`язку із поданою заявою представника позивача про відкладення слухання справи, за згодою сторін та відсутності заперечень від представника відповідача, останнє вирішено у порядку письмового провадження, задоволено заяву представника позивача, відкладено підготовче судове засідання на 31.05.23 о 13:00 год., про що сторони по справі повідомлені належним чином.
		02.05.2023 до суду надійшов відзив від відповідача.
		08.05.2023 судом отримано відповідь на відзив від позивача із долученням додаткових доказів.
		25.05.2023 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив від відповідача Національного банку України.
		29.05.2023 представник позивача долучив до справи додаткові докази.
		31.05.2023   судове засідання знято з розгляду у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Лиски І.Г. Наступне судове засідання призначено на 28.06.2023 об 10:30 год, про що сторони по справі повідомлені належним чином.
		28.06.2023 судове засідання знято з розгляду у зв`язку з відпусткою головуючого судді Войтович І.І. Наступне судове засідання призначено на 09.08.2023 об 13:15 год, про що сторони по справі повідомлені належним чином.
		09.08.2023 судове засідання знято з розгляду у зв`язку з відпусткою судді Лиска І.Г. Наступне судове засідання призначено на 04.10.2023 об 13:15 год., про що сторони по справі повідомлені належним чином.
		04.10.2023 в судове засідання прибули представники сторін, у зв`язку із заявленим усно клопотанням відповідача про залишення позову без розгляду, за відсутності заперечень сторін, судом на місці ухвалено оголосити перерву, про дату та час наступного слухання справи повідомити сторін окремо.
		Через систему "Електронний Суд" 13.11.2023 від відповідача Національного банку України надійшло клопотання про залишення позову без розгляду (зареєстровано судом 20.11.2023).
		Від позивача надійшли заперечення на клопотання про залишення позову без розгляду (17.11.2023).
		Наступне судове засідання призначено на 22.11.2023 о 14:00 год., про що сторони по справі повідомлені належним чином.
		22.11.2023 в судове засідання прибули представники позивача - Подолянко Т.В., Подолянко Я.М., представник відповідача - Сокалюк Д.В. 
		В підготовчому судовому засіданні судом розглянуто клопотання відповідача про залишення позову без розгляду та ухвалою від 22.11.2023 судом оголошено вступну та резолютивну частини   - відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду та повідомлено про те, що повний текст ухвали суду буде виготовлений протягом п`яти днів. Повний текст ухвали суду від 22.11.2023 виготовлено та підписано 27.11.2023.
		22.11.2023 ухвалою суду, за згодою сторін, закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 18 січня 2024 року о 14:00год.
		24.11.2023, ухвалою суду виправлено описку в ухвалі про закриття підготовчого провадження від 22.11.2023, а саме: замість "2. Призначити судове засідання для розгляду справи по суті на 18 січня 2024 року о 14:00год." виправлено на "2. Призначити судове засідання для розгляду справи по суті на 18 січня 2024 року о 13:00год.".
		Судове засідання призначене на 18.01.2024 о 13:00 год. знято з розгляду у зв`язку з оголошеною в м. Києві повітряною тривогою. Наступне судове засідання призначено на 05.03.2024 року об 11:00 год., про що сторони по справі повідомлені належним чином.
		05.03.2024 в судове засідання прибули: представники позивача - Подолянко Я.М., Подолянко Т.В. та представники відповідача - Прут М.О., Сокалюк Д.В.
		В ході розгляду справи представники позивача позовні вимоги підтримали та просили суд позов задовольнити в повному обсязі.
		Представники відповідача проти задоволення позову заперечували, просили суд відмовити в задоволенні заявлених вимог.
		В судовому засідання оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду від 05.03.2024 та повідомлено сторін про строки виготовлення повного тексту рішення.
		Обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин
		Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази наявні у справі та надані до суду сторонами, суд встановив наступне.
		Приватне акціонерне товариство «Перестрахувальне товариство «Європоліс» (код ЄДРПОУ 21510644) є небанківською фінансовою установою, що здійснює діяльність з надання послуг у сфері страхування, є страховиком (перестраховиком).
		Національним банком здійснено безвиїзний нагляд за позивачем в ході якого аналізовано звітність ПрАТ «ПТ «Європоліс» за І квартал 2022 року, яка подана ПрАТ «ПТ «ЄВРОПОЛІС» до Національного банку України відповідно до вимог законодавства.
		НБУ було надіслано до позивача вимоги від 10.06.2022 №21-0007/40669 та від 24.08.2022 №21-0010/58578 із доданою формою для надання запитуваної інформації за окремими пунктами вимоги, зокрема 10.06.2022: 
		1. Інформацію щодо дотримання вимог до платоспроможності та фінансових нормативів Товариством станом на 23.02.2022, а саме: баланс (звіт про фінансовий стан) станом на кінець дня 23.02.2022; станом на кінець дня 23.02.2022 інформацію щодо структури та обсягу зобов`язань, у тому числі страхових резервів Товариства, у тому числі інформацію та відповідні підтверджуючі документи щодо розрахунку станом на кінець дня 23.02.2022 величини 3 (зобов`язання) у відповідності до вимог пункту 1 розділу III Положення № 850, величини нормативного обсягу активів з дотримання форми додатку №1; 
		розміру нормативного запасу платоспроможності страховиків, що здійснюють страхування, інше ніж страхування життя, що дорівнює більшій з визначених величин за формою наведеною в додатку № 2; структури та обсягів активів, які визнаються прийнятними для виконання вимог до платоспроможності страховика та обов`язкових фінансових нормативів згідно Положення № 850 за формою наведеною в додатку № 3-5; 
		інформацію та відповідні підтверджуючі документи щодо наявності на Балансі Товариства станом на 23.02.2022 активів, що відображені Товариством як прийнятні з метою дотримання нормативів, встановлених у відповідності до вимог Положення № 850 із зазначенням можливих обтяжень та належним чином завіреними документами, які підтверджують відсутність таких обтяжень, а саме щодо наявності таких активів, як: грошові кошти на поточних рахунках - банківські виписки або довідки про наявність коштів на поточному рахунку, засвідчені належним чином банківською установою;
		банківські вклади (депозити) та рахунки умовного зберігання (ескроу) - копії договорів про відкриття та обслуговування банківських вкладів та рахунків умовного зберігання, банківські виписки або довідки про наявність коштів на депозитному або ескроу-рахунку, засвідчені належним чином банківською установою;
		нерухоме майно - копії правочинів, на підставі яких набуто право власності на нерухоме майно (у разі якщо майно набуто на підставі договору купівлі-продажу, надати копії платіжних документів, що підтверджують повну сплату вартості цього майна у відповідності до умов договору), копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, копія звіту про оцінку вартості нерухомого майна (чинну на дату надання інформації про усунення порушень), копію рецензії на звіт про звіту про оцінку вартості нерухомого майна (у разі його наявності);
		цінні папери, що емітуються державою - підтверджуючі документи щодо наявності цінних паперів, що емітуються державою, на балансі Товариства (виписка з рахунку в цінних паперах), договори на підставі яких набуто право власності на такі цінні папери, платіжні документи, що підтверджують факт оплати Товариством грошовими коштами зобов`язань з оплати за відповідними договорами з набуття цінних паперів, що емітуються державою.
		2. Інформацію та вичерпні пояснення щодо операцій, зміни активів (в тому числі зменшення обсягу цінних паперів, що емітуються державою) та/або зобов`язань, та/або здійснення витрат, які вплинули на недотримання Товариством станом на 31.03.2022 нормативу платоспроможності та достатності капіталу, коли вони (операції, зміни статей балансу та витрат) мали місце, в результаті яких конкретних подій, правочинів або вимог законодавства, надати відповідні підтверджуючі документи (за наявності) та обґрунтування економічної доцільності для прийняття відповідних рішень/вчиненням правочинів керівництвом Товариства та здійснення відповідних операцій.
		3. Інформацію щодо заходів, які вживаються Товариством для усунення та попередження/недопущення вчинення виявлених порушень, що зазначені вище, з наданням документів/копій документів та/або інформації, що підтверджують заходи, що вживаються/будуть вжиті, строки їх виконання, розрахунки очікуваного ефекту від здійснення кожного із запланованих заходів на фінансовий стан Товариства.
		4. Деталізація статті Балансу (Звіту про фінансовий стан) «Інша поточна дебіторська заборгованість» станом на 31.12.2021 та станом на 31.03.2022 в розрізі сум заборгованостей, контрагентів та строків виникнення заборгованості (виключно для сум заборгованостей, сума яких становить більше 20 тис.грн.), за формою наведеною в додатку №6.
		За вимогою 24.08.2022 НБУ запитував:
		1. Інформацію щодо дотримання вимог до платоспроможності та фінансових нормативів Товариством станом на 18.01.2022, 15.02.2022, 21.04.2022, 15.06.2022, 20.07.2022 та 23.08.2022, а саме: баланс (Звіт про фінансовий стан) Товариства станом на кінець дня 18.01.2022, 15.02.2022, 21.04.2022, 15.06.2022, 20.07.2022 та 23.08.2022; станом на кінець дня 18.01.2022, 15.02.2022, 21.04.2022, 15.06.2022, 20.07.2022 та 23.08.2022 інформацію щодо: структури та обсягу зобов`язань, у тому числі страхових резервів Товариства, у тому числі інформацію та відповідні підтверджуючі документи щодо розрахунку станом на кінець дня 18.01.2022, 15.02.2022, 21,04.2022, 15.06.2022, 20.07.2022 та 23.08.2022 величини 3 (зобов`язання) у відповідності до вимог пункту 1 розділу III Положення №850 за додатком №1; розміру нормативного запасу платоспроможності страховиків за формою додатку №2; структури та обсягів активів за формою наведеною в додатку № 3-5; Інформацію та відповідні підтверджуючі документи щодо наявності на Балансі Товариства станом на 18.01.2022, 15.02.2022, 21.04.2022, 15.06.2022, 20.07.2022 та 23.08.2022 активів, що відображені ним як прийнятні з метою дотримання нормативів, встановлених у відповідності до вимог Положення № 850 із зазначенням можливих обтяжень та належним чином завіреними документами, які підтверджують відсутність таких обтяжень, а саме щодо наявності таких активів, як: грошові кошти на поточних рахунках, банківські вклади (депозити) та рахунки умовного зберігання (ескроу), нерухоме майно, цінні папери, що емітуються державою, за відповідними документами;
		2. Банківські виписки за всіма відкритими Товариством у банківських установах розрахунковими та депозитними рахунками за період з 01.01.2022 по 24.08.2022 включно.
		3. У разі порушення нормативу платоспроможності та достатності капіталу та/або нормативу ризиковості операцій станом на одну із зазначених вище дат (18.01.2022, 15.02.2022, 21.04.2022, 15.06.2022, 20.07.2022, 23.08.2022) надати пояснення, інформацію та копії відповідних підтверджуючих документів в частині укладання та виконання відповідних правочинів, за результатами реалізації яких відбулося істотне зменшення обсягу прийнятних активів на балансі Товариства, або інших подій, що мали наслідком вивільнення істотного обсягу прийнятних активів з балансу Товариства, що у кінцевому підсумку призвели до недотримання Товариством обов`язкових фінансових нормативів станом на зазначені вище дати, за формою наведеною в додатку № 6.
		Відповідачем отримано та, зокрема перевірялись:
		- звітність ПрАТ «ПТ «ЄВРОПОЛІС» за 2021 рік, отримана Національним банком України у вигляді електронних документів (файлів з показникам звітності відповідно до Реєстру показників звітності учасників ринку небанківських фінансових послуг, розміщеного на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку України в розділі «Статистика/Організація статистичної звітності/Реєстр показників звітності учасників ринку небанківських фінансових послуг», поданих ПрАТ «ПТ «ЄВРОПОЛІС» через вебпортал https://portal.bank.gov.ua, а також електронних документів у форматі Word, Excel, надісланих ПрАТ «ПТ «ЄВРОПОЛІС» на поштову скриньку Національного банку України zvit@bank.gov.ua);
		- звітність ПрАТ «ПТ «ЄВРОПОЛІС» за І півріччя 2022 року, отримана Національним банком України у вигляді електронних документів (файлів з показникам звітності відповідно до Реєстру показників звітності учасників ринку небанківських фінансових послуг, розміщеного на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку України в розділі «Статистика/Організація статистичної звітності/Реєстр показників звітності учасників ринку небанківських фінансових послуг», поданих ПрАТ «ПТ «ЄВРОПОЛІС» через вебпортал https://portal.bank.gov.ua, а також електронних документів у форматі Word, Excel, надісланих ПрАТ «ПТ «ЄВРОПОЛІС» на поштову скриньку Національного банку України zvit@bank.gov.ua).
		- лист ПрАТ «ПТ «ЄВРОПОЛІС» від 28.06.2022 №28-0622-01 (вх. від 29.06.2022 №281/49339);
		- лист ПрАТ «ПТ «ЄВРОПОЛІС» від 05.09.2022 №05-0922-01 (вх. від 06.09.2022 №281/68671).
		Зокрема, у своїх листах, позивачем серед іншого було зазначено, що в умовах воєнного стану та на разі відсутня можливість надання додаткової інформації та документів у зв`язку із виїздом співробітників та роботу у віддаленому режимі та відмічено, що в першому кварталі 2022 р. відбулося погашення пакету ОВДП на 3584тис. грн., з яких на 1007тис. грн. було придбано новий пакет ОВДП, оплачено 1 901тис. грн. кредиторської заборгованості по отриманим послугам, погашено 943тис. грн. вихідного перестрахування, сплачено 200тис грн. податку на прибуток (18%) та здійснено 357тис. грн. страхових виплат. Одночасно, за цей період збільшилось РНП на 1 100тис.грн., що і призвело до погіршення показника достатності капіталу. Товариство наразі займається заходами щодо зменшення розміру кредиторської заборгованості, у першу чергу, за рахунок зменшення дебіторської заборгованості, що дозволить поліпшити фінансовий стан Товариства та привести показники у відповідність до вимог Положення №850. Відповідне виправлення фінансового стану планується відобразити у звітності за перше півріччя 2022 року (лист від 28.06.2022).
		В листі від 05.098.2022 позивач, серед іншого, вказав про те, що план заходів поліпшення фінансового стану було виконано, що дозволило поліпшити фінансовий стан Товариства та привести показники у відповідність до вимог Положення №850, що знайшло відображення у звітності за І півріччя 2022 року, тобто станом на 15.06.2022 р., 20.07.2022 р. 23.08.2022 р.
		НБУ отримано доповідну записку Департаменту нагляду за ринком небанківських фінансових послуг від 19.10.2022 №В/21-0010/85369.
		Щодо переліку надісланих та отриманих документів, їх змісту у сторін спір відсутній, у зв`язку суд не вбачає підстав для більш детального переліку надісланих позивачем документів та пояснень до НБУ.
		В результаті аналізу встановлено, що станом на 31.03.2022 ПрАТ «ПТ «ЄВРОПОЛІС порушено вимоги Положення про обов`язкові критерії і нормативи достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій страховика, затвердженого розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 07.06.2018 № 850, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.07.2016 за № 782/32234 в частині дотримання нормативу платоспроможності та достатності капіталу, а також нормативу ризиковості операцій, а саме:
		не дотримання нормативу платоспроможності та достатності капіталу:
		1) станом на 18.01.2022 сума прийнятних активів наявних у ПрАТ «ПТ «ЄВРОПОЛІС», є меншою за нормативний обсяг активів, який визначається з метою дотримання нормативу платоспроможності та достатності капіталу, на 3 166,0 тис. грн, що становить 9,0% від зазначеного нормативного обсягу.          
		Нормативний обсяг активів ПрАТ «ПТ «ЄВРОПОЛІС», який визначається з метою дотримання нормативу платоспроможності та достатності капіталу у порядку, встановленому пунктом 1 розділу III Положення № 850, та може бути зменшений на розмір відстрочених аквізиційних витрат в обсязі, встановленому пунктом 2 розділу III Положення № 850, станом на 18.01.2022 становить 34 985,0 тис. грн.
		Сума прийнятних активів ПрАТ «ПТ «ЄВРОПОЛІС», що відповідають вимогам, встановленим розділом II Положення № 850, яка визначається з метою дотримання нормативу платоспроможності до достатності капіталу, станом на 18.01.2022 становить 31 819,0 тис. грн., а саме:
		Грошові кошти на поточних рахунках - 318,0 тис.грн;
		нерухоме майно (будинок та земельні ділянки) - 30 615,7 тис. грн;
		державні цінні папери - 637,0 тис. грн;
		права-вимоги до перестраховиків - 80,0 тис.грн.;
		інвестиції в економіку України - 168,3 тис.грн.
		2) станом на 15.02.2022 сума прийнятних активів, наявних у ПрАТ «ПТ «ЄВРОПОЛІС», є меншою за нормативний обсяг активів, який визначається з метою дотримання нормативу платоспроможності та достатності капіталу на 1 190,6 тис. грн, що становить 3,5% від зазначеного нормативного обсягу.
		Нормативний обсяг активів ПрАТ «ПТ «ЄВРОПОЛІС», який визначається з метою дотримання нормативу платоспроможності та достатності капіталу у порядку, встановленому пунктом 1 розділу III Положення № 850, та може бути зменшений на розмір відстрочених аквізиційних витрат в обсязі, встановленому пунктом 2 розділу III Положення № 850, станом на 15.02.2022 становить 34 475,0 тис. грн.
		Сума прийнятних активів ПрАТ «ПТ «ЄВРОПОЛІС», що відповідають вимогам, встановленим розділом II Положення № 850, яка визначається з метою дотримання нормативу платоспроможності до достатності капіталу, станом на 15.02.2022 становить 33 284,4 тис. грн., а саме:
		грошові кошти на поточних рахунках - 156,0 тис. грн;
		нерухоме майно (будинок та земельні ділянки) - 30 615,7 тис. грн;
		державні цінні папери-2 237,0 тис. грн;
		права-вимоги до перестраховиків- 80,0 тис. грн.;
		інвестиції в економіку України - 195,7 тис. грн.
		3) станом на 23.02.2022 сума прийнятних активів, наявних у ПрАТ «ПТ «ЄВРОПОЛІС», є меншою за нормативний обсяг активів, який визначається з метою дотримання нормативу платоспроможності та достатності капіталу на 1 225,9 тис. грн, що становить 3,6% від зазначеного нормативного обсягу.
		Нормативний обсяг активів ПрАТ «ПТ «ЄВРОПОЛІС», який визначається з метою дотримання нормативу платоспроможності та достатності капіталу у порядку, встановленому пунктом 1 розділу III Положення № 850, та може бути зменшений на розмір відстрочених аквізиційних витрат в обсязі, встановленому пунктом 2 розділу III Положення № 850, станом на 23.02.2022 становить 34 476,0 тис. грн.
		Сума прийнятних активів ПрАТ «ПТ «ЄВРОПОЛІС», що відповідають вимогам, встановленим розділом II Положення № 850, яка визначається з метою дотримання нормативу платоспроможності до достатності капіталу, станом на 23.02.2022 становить 33 250,1 тис. грн., а саме:
		грошові кошти на поточних рахунках - 6,0 тис. грн;
		нерухоме майно (будинок та земельні ділянки). - 30 615,7 тис. грн;
		державні цінні папери-2 237,0 тис. грн;
		права-вимоги до перестраховиків- 195,7 тис. грн.;
		інвестиції в економіку України - 195,7 тис. грн.
		4) станом на 21.04.2022 сума прийнятних активів, наявних у ПрАТ «П «ЄВРОПОЛІС», є меншою за нормативний обсяг активів, який визначається з мето дотримання нормативу платоспроможності та достатності капіталу на 1 161,2 тис. грн, н становить 3,4% від зазначеного нормативного обсягу.
		Нормативний обсяг активів ПрАТ «ПТ «ЄВРОПОЛІС», який визначається з мето: дотримання нормативу платоспроможності та достатності капіталу у порядку встановленому пунктом 1 розділу III Положення № 850, та може бути зменшений на розмір відстрочених аквізиційних витрат в обсязі, встановленому пунктом 2 розділу III Положення № 850, станом на 21.04.2022 становить 34  002,0 тис. грн.
		Сума прийнятних активів ПрАТ «ПТ «ЄВРОПОЛІС», що відповідають вимогам встановленим розділом II Положення № 850, яка визначається з метою дотримання нормативу платоспроможності до достатності капіталу, станом на 21.04.2022 становить 32  840,8 тис. грн., а саме:
		грошові кошти на поточних рахунках - 804,0 тис. грн;
		нерухоме майно (будинок та земельні ділянки) - 30 615,7 тис. грн;
		державні цінні папери-1 007,0 тис. грн;
		права-вимоги до перестраховиків- 151,0 тис. грн.;
		інвестиції в економіку України - 263,1 тис. грн.
		5) станом на 15.06.2022 сума прийнятних активів, наявних у ПрАТ «ПТ «ЄВРОПОЛІС», є меншою за нормативний обсяг активів, який визначається з метоп дотримання нормативу платоспроможності та достатності капіталу на 5,3 тис. грн, що становить 0,02% від зазначеного нормативного обсягу.
		Нормативний обсяг активів ПрАТ «ПТ «ЄВРОПОЛІС», який визначається з метою дотримання нормативу платоспроможності та достатності капіталу у порядку встановленому пунктом 1 розділу III Положення № 850, та може бути зменшений на розмір відстрочених аквізиційних витрат в обсязі, встановленому пунктом 2 розділу III Положення № 850, станом на 15.06.2022 становить 32 785,0 тис. грн.
		Сума прийнятних активів ПрАТ «ПТ «ЄВРОПОЛІС», що відповідають вимогам встановленим розділом II Положення № 850, яка визначається з метою дотримання нормативу платоспроможності до достатності капіталу, станом на 15.06.2022 становить 32 779,7 тис. грн., а саме:
		грошові кошти на поточних рахунках - 18,0 тис. грн;
		банківські вклади - 350 тис. грн;
		нерухоме майно (будинок та земельні ділянки) - 30 615,7 тис. грн;
		державні цінні папери - 1 535,0 тис. грн;
		права-вимоги до перестраховиків- 78,0 тис. грн.;
		інвестиції в економіку України - 183,0 тис. грн.
		6) станом на 18.01.2022 ПрАТ «ПТ «ЄВРОПОЛІС» ПОРУШЕНО вимоги пункту 168 глави 15 розділу II Положення про ліцензування та реєстрацію надавачів фінансових послуг та умови провадження ними діяльності з надання фінансових послуг, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 153 від 24.12.2021 (надалі -Положення № 153), частини двадцятої статті 31 Закону України «Про страхування», пункту З розділу І та пункту 1 розділу V Положення № 850, а саме: сформовані ПрАТ «ПТ «ЄВРОПОЛІС» страхові резерви не розміщені у визначених категоріях прийнятних активів у повному обсязі та не дотримано нормативу ризиковості операцій: сума прийнятних активів, наявних у ПрАТ «ПТ «ЄВРОПОЛІС», є меншою за нормативний обсяг активів (розмір страхових резервів), який визначається з метою дотримання нормативу ризиковості операцій на 143,1 тис. грн, що становить 8,5% від зазначеного нормативного обсягу.
		Нормативний обсяг активів ПрАТ «ПТ «ЄВРОПОЛІС», що визначається як розмір страхових резервів які розраховуються відповідно до законодавства, з метою дотримання нормативу ризиковості операцій, та може бути зменшений,, на розмір відстрочених аквізиційних витрат в обсязі встановленому пунктом 1 розділу ІІІ Положення № 850, станом на 18.01.2022 становить 1 683,0 тис. грн.
		При цьому, з урахуванням критеріїв ліквідності, прибутковості та якості активів страховика та обмежень, встановлених частинами двадцятою та двадцять четвертою статті 31 Закону України «Про страхування» та розділами II та V Положення № 850, ПрАТ «ПТ «ЄВРОПОЛІС» станом на 18.01.2022 може бути розміщено кошти страхових резервів (дотримано норматив ризиковості операцій) у визначені прийнятні активи, які відповідають вимогам до диверсифікації, у розмірі 1 539, 90 тис. грн., а саме:
		грошові кошти на поточних рахунках - 318,0 тис. грн;
		нерухоме майно (будинок та земельні ділянки) - 336,6 тис. грн;
		державні цінні папери - 637,0 тис. грн;
		права-вимоги до перестраховиків - 80,0 тис. грн.;
		інвестиції в економіку України - 168,3 тис. грн.
		за результатами аналізу вказаної звітності ПрАТ «ПТ «ЄВРОПОЛІС» за 2021 рік та за І півріччя 2022 року встановлено, що станом на 01.01.2022 та станом на 01.07.2022 ПрАТ «ПТ «ЄВРОПОЛІС» дотримано обов`язкові критерії і нормативи достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій, визначені Положенням № 850.
		Враховуючи інформацію, що міститься у звітності ПрАТ «ПТ «ЄВРОПОЛІС», Національний банк встановив, що ПрАТ «ПТ «ЄВРОПОЛІС» не дотримало обов`язкових нормативів достатності капіталу та платоспроможності і ризиковості операцій, визначених у Положенні № 850, у межах звітного періоду першого півріччя 2022 року, хоча на початок та кінець звітного періоду такі нормативи ПрАТ «ПТ «ЄВРОПОЛІС» дотримано.
		Відповідно до абзацу четвертого підпункту 3 пункту 9 розділу III Положення про застосування Національним банком України заходів впливу у сфері державного регулювання діяльності на ринках небанківських фінансових послуг, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 01 лютого 2021 року № 12 (далі -Положення № 12), учинення страховиком двох або більше порушень обов`язкових критеріїв і нормативів достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій у межах одного звітного періоду, якщо на початок та кінець звітного періоду такі нормативи виконуються, є ознакою, наявність якої є підставою для висновку Національного банку України про здійснення страховиком ризикової діяльності.
		Відповідач вказує, що ПрАТ «ПТ «ЄВРОПОЛІС» у звітному періоді (перше півріччя 2022 року) здійснює ризикову діяльність, що загрожує інтересам клієнтів кредиторів.
		Як наслідок, факт наявності ознаки здійснення ПрАТ «ПТ «ЄВРОПОЛІС» ризикової діяльності, відповідачем зафіксовано в довідці про ознаки здійснення ризикової діяльності від 29 вересня 2022 року №В/21-0010/78783, яка направлена на офіційну електронну адресу ПрАТ «ПТ «ЄВРОПОЛІС» info@europolis.net.ua з листом Національного банку від 30 вересня 2022 № 21-0010/68368, відміткою про доставлення - 30 вересня 2022 року.
		Національний банк України відповідно до пункту 1 частини першої статті 38-1, пункту 4 частини першої статті 40 Закону Україні «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», підпункту 3 пункту 9, підпункту 1 пункту 11 розділу III, пункту 59 розділу VII Положення № 12 має право застосувати до об`єкта нагляду захід впливу у вигляді відкликання (анулювання) ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг за таких підстав, як виявлення факту (фактів) здійснення небанківською фінансовою установою або особою, яка не є фінансовою, але має право надавати окремі фінансові послуги, ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників та/або інших кредиторів такої установи (особи).
		Рішенням Правління Національного банку України «Про застосування до Приватного акціонерного товариства «Перестрахувальне товариство «ЄВРОПОЛІС» заходу впливу у вигляді відкликання (анулювання) ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг» від 14.11.2022 року № 541-рш вирішено:
		1. Установити факт здійснення ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ "ПЕРЕСТРАХУЄАЛЬНЕ ТОВАРИСТВО "ЄВРОПОЛІС" (код за ЄДРПОУ 21510644, місцезнаходження: Україна, 01135, місто Київ, вул. Г. Андрющенка 4-Д, офіс 10) ризикової діяльності, що загрожує інтересам кредиторів та страхувальників.
		2. Застосувати до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ПЕРЕСТРАХУВАЛЬНЕ ТОВАРИСТВО "ЄВРОПОЛІС" (код за ЄДРПОУ 21510644, місцезнаходження: Україна, 01135, місто Київ, вул. Г.Андрющенка 4-Д, офіс 10) захід впливу у вигляді відкликання (анулювання) ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг у сфері страхування з:
		добровільного страхування майна [крім залізничного, наземного, повітряного, водного транспорту (морського внутрішнього та інших видів водного транспорту), вантажів та багажу (вантажобагажу)],
		добровільного страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ, виданих згідно з рішенням директора департаменту страхового нагляду від 08 жовтня 2007 року № 702-л, затвердженим розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг від 11 жовтня 2007 року № 8106, та переоформлені згідно з рішенням члена Комісії - директора департаменту реєстрації, ліцензування та дозвільних процедур від 30 червня 2011 року № 1976-пл;
		добровільного медичне страхування (безперервне страхування здоров`я), добровільного страхування вантажів та багажу (вантажобагажу), добровільного страхування фінансових ризиків,
		виданих згідно з розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 04 липня 2017 року № 2985;
		добровільного страхування відповідальності перед третіми особами [крім цивільної відповідальності власників наземного транспорту, відповідальності власників повітряного транспорту, відповідальності власників водного транспорту (включаючи відповідальність перевізника)],
		добровільного страхування кредитів (у тому числі відповідальності позичальника за непогашення кредиту),
		добровільного страхування інвестицій,
		добровільного страхування сільськогосподарської продукції,
		добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного), виданих згідно з розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 18 вересня 2018 року №1651;
		добровільного страхування від нещасних випадків,
		добровільного страхування залізничного транспорту,
		добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізника),
		добровільного страхування медичних витрат, виданих згідно з розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 15 січня 2019 року № 53;
		обов`язкового страхування цивільної відповідальності громадян України, які мають у власності чи іншому законному володінні зброю, за шкоду, яка може бути заподіяна третій особі або її майну внаслідок володіння, зберігання чи використання цієї зброї,
		обов`язкового особистого страхування працівників відомчої (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з державного бюджету України) та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд),
		обов`язкового страхування спортсменів вищих категорій,
		обов`язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті,
		обов`язкового страхування цивільної відповідальності суб`єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно пожежами та аваріями на об`єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об`єкти та об`єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного та санітарно-епідеміологічного характеру,
		обов`язкового страхування майнових ризиків при промисловій розробці родовищ нафти і газу у випадках, передбачених Законом України «Про нафту і газ»,
		обов`язкового страхування відповідальності суб`єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків при перевезенні небезпечних вантажів,
		обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса, виданих згідно з розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 02 квітня 2019 року №516.
		Рішення набуло чинності з 15.11.2022.
		Враховуючи відкликання (анулювання) ліцензій позивача, Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг, рішенням від 25.11.2022 року № 21/1609-рк, вирішив виключити ПрАТ «ПТ «ЄВРОПОЛІС» з Державного реєстру фінансових установ.
		Відтак, предметом спору у справі є рішення Правління Національного банку України «Про застосування до Приватного акціонерного товариства «Перестрахувальне товариство «ЄВРОПОЛІС» заходу впливу у вигляді відкликання (анулювання) ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг» від 14.11.2022 року № 541-рш, у зв`язку, судом підлягає встановлення протиправності чи правомірності рішення, відповідність останнього вимогам ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України із дотриманням судом принципів адміністративного судочинства визначених частиною третьої даної статті. 
		Норми права, які застосував суд, мотиви їх застосування та висновки
		Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
		Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
		Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Право на захист має особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність.
		Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Статтею 1 Закон України «Про банки та банківську діяльність» від 7 грудня 2000 року № 2121-III (далі - Закон № 2121-ІІІ) визначено структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків, метою якого є правове забезпечення стабільного розвитку і діяльності банків в Україні і створення належного конкурентного середовища на фінансовому ринку, забезпечення захисту законних інтересів вкладників і клієнтів банків, створення сприятливих умов для розвитку економіки України та підтримки вітчизняного товаровиробника.
		Форми регулювання банківської діяльності визначені у статті 66 Закону № 2121-ІІІ, за правилами якої державне регулювання діяльності банків здійснюється НБУ у формах:
		І. Адміністративне регулювання та ІІ. Індикативне регулювання.
		До адміністративного регулювання банківської діяльності належать, зокрема:  реєстрація банків і ліцензування їх діяльності; встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банків;  застосування санкцій адміністративного чи фінансового характеру; нагляд за діяльністю банків; надання рекомендацій щодо діяльності банків.
		Мета, організація, підстави та обсяг нагляду НБУ визначені у статті 67 Закону № 2121-ХІІІ, частиною першою якої визначено, що метою банківського нагляду є стабільність банківської системи та захист інтересів вкладників і кредиторів банку щодо безпеки зберігання коштів клієнтів на банківських рахунках.
		За статтею 67 Закону № 2121-ХІІІ при здійсненні банківського нагляду Національний банк України має право вимагати від банку, його керівників, власників істотної участі вжиття заходів, спрямованих на поліпшення фінансового стану банку, підтримання на достатньому рівні капіталу та ліквідності для покриття всіх суттєвих ризиків його діяльності, підвищення якості корпоративного управління, системи внутрішнього контролю, у тому числі системи управління ризиками. 
		При здійсненні банківського нагляду Національний банк України має право вимагати від банків та їх керівників, відповідальних осіб банківських груп, учасників банківських груп усунення порушень банківського законодавства, виконання нормативно-правових актів Національного банку України для уникнення або подолання небажаних наслідків, що можуть поставити під загрозу безпеку коштів, довірених таким банкам, або завдати шкоди належному веденню банківської діяльності.
		Національний банк України здійснює банківський нагляд у формі інспекційних перевірок та безвиїзного нагляду.
		Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про Національний банк України» від 20 травня 1999 року № 679-XIV (далі - Закон № 679-XIV) Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.
		Положеннями статті 1 Закону № 679-XIV визначено, що банківське регулювання - одна із функцій Національного банку України, яка полягає у створенні системи норм, що регулюють діяльність банків, визначають загальні принципи банківської діяльності, порядок здійснення банківського нагляду, відповідальність за порушення банківського законодавства.
		Банківський нагляд - система контролю та активних впорядкованих дій Національного банку України, спрямованих на забезпечення дотримання банками та іншими особами, стосовно яких Національний банк України здійснює наглядову діяльність законодавства України і встановлених нормативів, з метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників та кредиторів банку.
		Згідно з пунктом 8 і частини першої статті 7 Закону № 679-XIV однією з функцій Національного банку є здійснення державного регулювання та нагляду на індивідуальній та консолідованій основі на ринках небанківських фінансових послуг за діяльністю небанківських фінансових установ та інших осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги в межах, визначених Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та іншими законами України.
		Відповідно до пункту 9 і частини першої статті 7 Закону № 679-XIV, Національний банк веде Державний реєстр фінансових установ, реєстр колекторських компаній, а у визначених Національним банком випадках - інші реєстри осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк.
		Згідно ст. 55-1 Закону № 679-XIV головна мета державного регулювання ринків небанківських фінансових послуг, здійснюваного Національним банком, - безпека та фінансова стабільність фінансової системи, захист інтересів вкладників і кредиторів та інших споживачів небанківських фінансових послуг та запобігання кризовим явищам.
		Національний банк здійснює функції державного регулювання та нагляду за діяльністю на ринках небанківських фінансових послуг (крім діяльності на ринках цінних паперів та похідних (деривативів), професійної діяльності на фондовому ринку та діяльності у системі накопичувального пенсійного забезпечення) на індивідуальній та консолідованій основі у межах та порядку, встановлених цим Законом, Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та іншими законами з питань регулювання ринків фінансових послуг.
		Державне регулювання ринків небанківських фінансових послуг здійснюється Національним банком України виходячи з принципу відокремлення нормативно-правового регулювання діяльності учасників цих ринків від нагляду за їх діяльністю.
		Відповідно, НБУ здійснює пруденційний нагляд (пруденційне регулювання) спрямований на забезпечення банку від банкрутства і охоплює як безвиїзний, так і виїзний види нагляду та до пруденційного регулювання банків в Україні зараховуються вимоги до регулятивного капіталу, його достатнього розміру для забезпечення фінансової стабільності установи, нормативи ліквідності, кредитного, інвестиційного та валютного ризиків; обмеження та вимоги щодо проведення високоризикових операцій та операцій з пов`язаними особами; вимоги до оцінки активних операцій та формування резервів (капіталізації) під очікувані ризики із цих операцій та інші вимоги, які покликані мінімізувати ризик банкрутства банку та не допущення порушень інтересів інших осіб (вкладників, кредиторів).
		Згідно пункту 1 частини першої статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12 липня 2001 року № 2664-III (далі - Закон № 2664-III) під фінансовою установою розуміють юридичну особу, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, -інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг.
		Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 24.12.2021 № 153 «Про затвердження Положення про ліцензування та реєстрацію надавачів фінансових послуг та умови провадження ними діяльності з надання фінансових послуг» (далі - Положення № 153), Положення №153 визначає порядок ліцензування та реєстрації осіб, які мають намір провадити/право провадити діяльність з надання фінансових послуг, та умови провадження ними діяльності з надання фінансових послуг (ліцензійні умови).
		За п. 5 Розділу І Положення №153 Національний банк: 1) під час вчинення дій, передбачених цим Положенням, керується принципами, визначеними в пунктах 1-5 частини першої статті 29 та статті 34 Закону про фінансові послуги; 2) здійснює контроль за дотриманням вимог цього Положення в порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку з питань здійснення безвиїзного нагляду на ринках небанківських фінансових послуг.
		Національний банк відповідно до цього Положення видає ліцензії на провадження діяльності з надання таких фінансових послуг: 6) послуги у сфері страхування (п. 65 Розділу ІІ Положення № 153).
		Згідно пп. 4, пп. 5 п. 159 Розділу ІІ Положення № 153 небанківська фінансова установа повинна відповідати вимогам щодо фінансового стану, визначеним цим Положенням, а саме вимогам щодо: дотримання обов`язкових критеріїв, нормативів та інших вимог, що обмежують ризики за операціями з фінансовими активами, визначених законодавством України з питань регулювання ринків фінансових послуг; дотримання умов забезпечення платоспроможності (для страховиків).
		Небанківська фінансова установа, яка отримала ліцензію, зобов`язана протягом строку дії ліцензії та до повного виконання зобов`язань за договорами з надання фінансових послуг забезпечувати дотримання встановлених обов`язкових критеріїв і нормативів достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій, та інших показників і вимог, що обмежують ризики за операціями з фінансовими активами, передбачених для них законодавством України з питань регулювання ринків фінансових послуг (п. 168 Розділу ІІ Положення № 135).
		Відносини у сфері страхування, а також регулювання створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, регламентується Законом України «Про страхування» від 7 березня 1996 року № 85/96-ВР (далі - Закон № 85/96-ВР).
		Згідно статті 1 Закону № 85/96-ВР під страхуванням розуміють вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
		Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 85/96-ВР страховиками, які мають право здійснювати страхову діяльність на території України, є:
		фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно із Законом України "Про господарські товариства", з урахуванням того, що учасників кожної з таких фінансових установ повинно бути не менше трьох, та інших особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності (далі - страховики-резиденти);
		зареєстровані Уповноваженим органом відповідно до цього Закону та законодавства України постійні представництва у формі філій іноземних страхових компаній, які також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності (далі - філії страховиків-нерезидентів).
		Частиною першою статті 12 Закону № 85/96-ВР під перестрахуванням розуміють страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов`язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.
		Розділом III Закону України «Про страхування» встановлюються основні засади та умови забезпечення платоспроможності страховиків.
		Відповідно до абзацу першого частини першої статті 30 Закону № 85/96-ВР страховики зобов`язані дотримуватися умов забезпечення платоспроможності, зокрема, створення страхових резервів, достатніх для майбутніх виплат страхових сум і страхових відшкодувань.
		Згідно з частинами першою та другою статті 31 Закону № 85/96-ВР страхові резерви утворюються страховиками з метою забезпечення майбутніх виплат страхових сум і страхового відшкодування залежно від видів страхування (перестрахування).
		Страховики зобов`язані формувати і вести облік страхових резервів у порядку та обсягах, встановлених цим Законом, станом на кожен день.
		Відповідно до частини двадцятої статті 31 Закону № 85/96-ВР кошти страхових резервів повинні розміщуватися з урахуванням безпечності, прибутковості, ліквідності, диверсифікованості та мають бути представлені активами таких категорій: грошові кошти на поточному рахунку; банківські вклади (депозити), депозитні сертифікати банків; валютні вкладення згідно з валютою страхування; нерухоме майно; акції, облігації; цінні папери, що емітуються державою; права вимоги до перестраховиків; інвестиції в економіку України за напрямами, визначеними Кабінетом Міністрів України; банківські метали; кредити страхувальникам - фізичним особам, що уклали договори страхування життя, в межах викупної суми на момент видачі кредиту та під заставу викупної суми; готівка в касі в обсягах лімітів залишків каси, встановлених Національним банком України.
		Враховуючи вищезазначене слідує, що фінансова не банківська установа, зокрема страхова компанія, окрім визначених законодавством повноважень, має покладені вказаними законами обов`язки такі як забезпечення дотримання встановлених обов`язкових критеріїв і нормативів достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій, та інших показників і вимог, що обмежують ризики за операціями з фінансовими активами, та задля дотримання умов забезпечення платоспроможності утворювати страхові резерви, достатні для майбутніх виплат страхових сум і страхових відшкодувань, що підлягає належному банківському нагляду та контролю задля дотримання безпеки та фінансової стабільності фінансової системи, захисту інтересів вкладників і кредиторів та інших споживачів небанківських фінансових послуг та запобігання кризовим явищам.
		«Положення про обов`язкові критерії і нормативи достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій страховика», затверджене розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 07 червня 2018 року № 850, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06 липня 2018 року за № 782/32234 (надалі-Положення № 850), яким встановлюються обов`язкові критерії і нормативи достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій страховика.
		Зокрема, за частини першої пункту 3 Розділу І Положення № 850 страховик зобов`язаний на будь-яку дату дотримуватись критеріїв ліквідності, прибутковості та якості активів страховика, нормативу платоспроможності та достатності капіталу, нормативу ризиковості операцій та нормативу якості активів.
		Згідно з пунктом 1 Розділу III Положення № 850 норматив платоспроможності та достатності капіталу - це сума прийнятних активів, яка на будь-яку дату має бути не меншою нормативного обсягу активів, що визначається як більша з таких величин: 
		3 + К; 
		З + НЗП,
		де З (зобов`язання) - величина довгострокових та поточних зобов`язань і забезпечень, що розраховується відповідно до законодавства та визначається як сумарна величина розділів ІІ-ІV пасиву балансу (Звіту про фінансовий стан), форма і склад статей якого визначаються Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року № 73, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 року за № 336/22868;
		К - величина, що дорівнює:
		30 млн грн - для страховика, який здійснює або планує здійснювати види страхування інші, ніж страхування життя;
		45 млн грн - для страховика, який здійснює або планує здійснювати страхування життя;
		НЗП - нормативний запас платоспроможності, який розраховується відповідно до законодавства.
		Згідно пункту 1 Розділу II Положення № 850 сума прийнятних активів - це сукупна вартість у національній валюті активів страховика, яка визначається за балансовою вартістю таких активів, якщо інше не передбачено цим Положенням, які відповідають критеріям ліквідності, прибутковості та якості активів страховика, установленим у пунктах 2-5 цього розділу.
		За пунктом 7 Розділу І Положення № 850 нормативний обсяг активів визначено як мінімальний обсяг прийнятних активів, необхідний страховику з метою дотримання нормативу платоспроможності та достатності капіталу, нормативу ризиковості операцій та нормативу якості активів, який визначається окремо для кожного такого нормативу у порядку, встановленому цим Положенням.
		Відповідно до пункту 1 Розділу V Положення № 850 норматив ризиковості - це сума прийнятних активів, які відповідають вимогам диверсифікації, встановленим у пунктах 2-6 цього розділу, яка на будь-яку дату має бути не меншою нормативного обсягу активів, що визначається як розмір страхових резервів, які розраховуються відповідно до законодавства.
		Згідно з пунктом 2 Розділу V Положення № 850 до нормативу ризиковості операцій включаються прийнятні активи в таких обсягах:
		1) грошові кошти на поточних рахунках, банківські вклади (депозити) на вимогу та банківські вклади (депозити), істотною умовою яких є право страховика повернути (зняти) кошти, розміщені на такому депозиті, протягом строку дії договору (за винятком коштів у розмірі резерву належних виплат страхових сум та коштів резерву заявлених, але не виплачених збитків):
		для страховика, який отримав ліцензію на провадження діяльності зі страхування життя,- не більше 20 відсотків страхових резервів;
		для страховика, що здійснює страхування інше, ніж страхування життя,- не більше 30 відсотків страхових резервів.
		Кошти резерву належних виплат страхових сум та кошти резерву заявлених, але не виплачених збитків, розміщені у вигляді грошових коштів на поточних рахунках та банківських вкладів на вимогу, включаються до нормативу ризиковості операцій у повному обсязі;
		2) банківські вклади (депозити), крім зазначених у підпункті 1 цього пункту, та рахунки умовного зберігання (ескроу), зокрема в іноземній вільно конвертованій валюті, валютні вкладення згідно з валютою страхування - разом не більше 70 відсотків страхових резервів.
		При цьому банківські вклади (депозити), валютні вкладення згідно з валютою страхування в кожному банку - не більше 20 відсотків страхових резервів.
		Обсяг банківських вкладів (депозитів) в іноземній валюті може бути збільшений на величину, яка відповідає розміру сформованих страхових резервів за договорами страхування, за якими страховики несуть відповідальність в іноземній валюті;
		3) нерухоме майно - не більше 20 відсотків страхових резервів, при цьому вкладення в один об`єкт нерухомого майна - не більше 10 відсотків страхових резервів;
		4) цінні папери за вказаним нижче переліком - разом не більше 50 відсотків страхових резервів, з них:
		акції українських емітентів - не більше 10 відсотків страхових резервів, при цьому в акції одного емітента - не більше 3 відсотків страхових резервів;
		облігації підприємств українських емітентів - для страховика, який отримав ліцензію на провадження діяльності зі страхування життя,- не більше 40 відсотків страхових резервів, при цьому в облігації одного емітента не більше 10 відсотків страхових резервів, а для страховика, що здійснює страхування інше, ніж страхування життя,- не більше 30 відсотків страхових резервів, при цьому в облігації одного емітента не більше 10 відсотків страхових резервів;
		акції, облігації іноземних емітентів та цінні папери іноземних держав - для страховика, який отримав ліцензію на провадження діяльності зі страхування життя,- не більше 20 відсотків страхових резервів, а для страховика, що здійснює страхування інше, ніж страхування життя,- не більше 10 відсотків страхових резервів;
		облігації місцевих позик - не більше 10 відсотків страхових резервів;
		іпотечні облігації, емітентом яких є Державна іпотечна установа, фінансова установа, більше ніж 50 відсотків корпоративних прав якої належать державі та/або державним банкам, -разом не більше 20 відсотків страхових резервів;
		облігації міжнародних фінансових організацій для страховика, який отримав ліцензію на провадження діяльності зі страхування життя,- не більше 50 відсотків страхових резервів, а для страховика, що здійснює страхування інше, ніж страхування життя,- не більше 40 відсотків страхових резервів;
		5) державні облігації України - для страховика, який отримав ліцензію на провадження діяльності зі страхування життя,- не більше 95 відсотків страхових резервів, а для страховика, що здійснює страхування інше, ніж страхування життя,- не більше 80 відсотків страхових резервів;
		6) до нормативу ризиковості операцій включаються у повному обсязі:
		права вимоги до перестраховиків у резерві заявлених, але не виплачених збитків, та резерві належних виплат страхових сум;
		права вимоги до перестраховиків за укладеними договорами перестрахування ризиків за окремими видами страхування за умови, що перестраховик відповідає таким вимогам:
		провадить страхову та/або перестрахову діяльність не менше десяти років;
		рейтинг фінансової надійності перестраховика-резидента, визначений уповноваженими рейтинговими агентствами та/або міжнародними рейтинговими агентствами, визнаними відповідно до законодавства, не нижчий ніж АА- за національною рейтинговою шкалою;
		права вимоги до перестраховиків за укладеними договорами перестрахування ризиків із страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за ядерну шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту та за договорами, визначеними в пункті 5 розділу II Методики формування страхових резервів за видами страхування, іншими, ніж страхування життя, затвердженої розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 17 грудня 2004 року № 3104, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 10 січня 2005 року за № 19/10299 (у редакції розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 18 вересня 2018 року № 1638).
		Права вимоги до перестраховиків (за винятком прав вимог до перестраховиків у резерві заявлених, але не виплачених збитків та у резерві належних виплат страхових сум) за відповідними видами страхування, крім абзаців третього - шостого цього підпункту,- не більше 50 відсотків страхових резервів, при цьому:
		права вимоги до перестраховиків-резидентів - не більше 10 відсотків від страхових резервів;
		права вимоги до перестраховиків-нерезидентів для страховика, який отримав ліцензію на провадження діяльності зі страхування життя,- не більше 40 відсотків від страхових резервів.
		Права вимоги до перестраховиків визначаються як сума часток перестраховиків у страхових резервах, розрахованих відповідно до вимог законодавства, за виключенням суми часток перестраховиків-резидентів у страхових резервах з видів страхування, щодо яких такий перестраховик не має права здійснювати діяльність на дату розрахунку, та суми часток перестраховиків-нерезидентів у страхових резервах, які на момент укладення відповідного договору перестрахування не відповідали вимогам, встановленим законодавством з питань регулювання ринків фінансових послуг;
		7) довгострокове фінансування (кредитування) житлового будівництва - не більше 10 відсотків страхових резервів зі страхування життя;
		8) інвестиції в економіку України за напрямами, визначеними Кабінетом Міністрів України, крім інвестування в розвиток ринку іпотечного кредитування шляхом придбання цінних паперів, емітентом яких є Державна іпотечна установа,- разом не більше 10 відсотків страхових резервів, при цьому в окремий об`єкт інвестування - не більше 5 відсотків страхових резервів;
		9) банківські метали, в тому числі поточні та вкладні (депозитні) рахунки в банківських металах,- разом не більше 15 відсотків страхових резервів;
		10) кредити страхувальникам - фізичним особам - разом не більше 20 відсотків страхових резервів зі страхування життя.
		Відтак вбачається, що страховик, який отримав ліцензію на право здійснення певного виду діяльності, зокрема, має обов`язок щодо формування страхових резервів, тобто коштів для забезпечення майбутніх виплат страхових сум, які повинні відповідати певним, встановленим законом критеріям. На страховика покладено обов`язок дотримання, зокрема, таких нормативів як: а) норматив платоспроможності та достатності капіталу та б) норматив ризиковості операцій. Відповідно, страховик виконуючи вимоги нормативу ризиковості операцій, зобов`язаний на будь-яку дату мати кількість прийнятних активів, яка повинна відповідати вимогам диверсифікації та бути не меншою нормативного обсягу активів. 
		Відповідно до пункту 81 частини першої статті 7, статей 55-1, 56 Закону України "Про Національний банк України", статей 20, 21, 28, 29 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", статей 35 - 37 Закону України "Про страхування", статті 26 Закону України "Про кредитні спілки", статті 5 Закону України "Про споживче кредитування", з метою унормування порядку здійснення Національним банком України нагляду за діяльністю на ринках небанківських фінансових послуг у формі безвиїзного нагляду постановою Правління Національного банку України від 28.12.2020 №169 затверджено "Положення про здійснення Національним банком України безвиїзного нагляду на ринках небанківських фінансових послуг" (далі - Положення №169).
		Згідно з підпунктом 1 пункту 2 розділу I цього Положення №169 безвиїзний нагляд - форма здійснення Національним банком нагляду за дотриманням об`єктами безвиїзного нагляду вимог законів України та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність із надання небанківських фінансових послуг (нормативно-правові акти, що регулюють діяльність із надання небанківських фінансових послуг), без відвідування їх за місцезнаходженням.
		Відповідно до пункту 3 розділу І Положення № 169 Національний банк здійснює безвиїзний нагляд відповідно до вимог Закону України "Про Національний банк України", Закону про фінансові послуги, цього Положення, інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність із надання небанківських фінансових послуг, з метою:
		1) нагляду (контролю) за дотриманням об`єктами безвиїзного нагляду умов провадження діяльності з надання фінансових послуг та обов`язкових критеріїв і нормативів достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій, правил надання фінансових послуг та інших показників і вимог, що обмежують ризики за операціями з фінансовими активами;
		2) контролю за достовірністю інформації, що надається об`єктами безвиїзного нагляду;
		3) виявлення ознак здійснення небанківськими фінансовими установами та особами, які не є фінансовими установами, ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників та/або інших кредиторів таких об`єктів (далі - ризикова діяльність);
		4) своєчасного виявлення Національним банком ознак, що свідчать про погіршення фінансового стану страховика / кредитної спілки, та своєчасного попередження страховика / кредитної спілки про такі ознаки для вжиття ним/нею заходів щодо поліпшення свого фінансового стану;
		5) аналізу стану, тенденцій та перспектив розвитку ринку небанківських фінансових послуг з урахуванням перспектив діяльності та потенційних ризиків його учасників;
		6) своєчасного та ефективного реагування на встановлені порушення вимог нормативно-правових актів, що регулюють діяльність із надання небанківських фінансових послуг, ризикову діяльність, недоліки та негативні тенденції (негативна динаміка стосовно активів, операцій, діяльності, що може свідчити про погіршення фінансового стану та/або неналежне виконання зобов`язань за договорами про надання фінансових послуг) у діяльності об`єктів безвиїзного нагляду;
		7) контролю та моніторингу виконання об`єктами безвиїзного нагляду застосованих Національним банком заходів впливу.
		Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 4 розділу II вказаного Положення №169 Національний банк здійснює безвиїзний нагляд шляхом моніторингу діяльності об`єктів безвиїзного нагляду на підставі аналізу звітності, документів (їх копій), операцій, опитувальників, письмових пояснень, інформації, отриманої від об`єктів безвиїзного нагляду, від підрозділів Національного банку, державних органів, а також іншої інформації та документів, отриманих Національним банком під час виконання ним своїх функцій, уключаючи інформацію/документи з офіційних джерел та регулярного оцінювання Національним банком загального фінансового стану небанківської фінансової установи, результатів її діяльності та якості корпоративного управління, системи внутрішнього аудиту (контролю) та управління ризиками, дотримання обов`язкових нормативів та інших показників і вимог, що обмежують ризики за операціями з фінансовими активами.
		Національний банк під час здійснення безвиїзного нагляду керується принципами, визначеними в статті 3-1 та частині першій статті 29 Закону про фінансові послуги (п. 5 розділу ІІ Положення №169).
		Згідно з пунктом 7 розділу II Положення №169 про здійснення Національним банком України безвиїзного нагляду на ринках небанківських фінансових послуг Національним банком за результатами безвиїзного нагляду може бути встановлено відсутність/наявність порушень об`єктом безвиїзного нагляду нормативно-правових актів, що регулюють діяльність щодо надання небанківських фінансових послуг; відсутність/наявність ознак здійснення небанківською фінансовою установою або особою, яка не є фінансовою установою, ризикової діяльності; відсутність/наявність ознак здійснення небанківською фінансовою установою або особою, яка не є фінансовою установою, ризикової діяльності.
		Пункт 9 Розділу ІІІ Положення №169 передбачає надіслання вимоги банком до об`єкта безвиїзного нагляду.
		Відповідно до пунктів 10 та 11 Розділу ІІІ Положення №169 об`єкти безвиїзного нагляду зобов`язані в установлені Національним банком строки надавати до Національного банку у випадках, порядку, формі та форматі, що визначені цим Положенням, повну та достовірну інформацію / пояснення / документи / копії документів належної якості (розміром шрифту, що дає змогу прочитати всі зазначені в них відомості).
		Об`єкт безвиїзного нагляду зобов`язаний: 1) надсилати інформацію / пояснення / документи / копії документів до Національного банку засобами системи електронної пошти Національного банку (за умови підключення до системи електронної пошти Національного банку) або на електронну поштову скриньку Національного банку з використанням КЕП; 2) надавати Національному банку інформацію / пояснення / документи / копії документів у паперовій формі, якщо про це прямо зазначено в письмовій вимозі Національного банку. Об`єкт безвиїзного нагляду надає Національному банку інформацію / пояснення / документи / копії документів у паперовій формі з одночасним обов`язковим поданням електронних копій цих документів відповідно до вимог підпункту 3 пункту 13 розділу III цього Положення.
		Національний банк за результатами здійснення безвиїзного нагляду, зокрема, складає довідку про ознаки здійснення ризикової діяльності в разі виявлення ознак здійснення небанківською фінансовою установою або особою, яка не є фінансовою установою, ризикової діяльності; (пп. 4 п. 17 Розділу ІІІ Положення №169).
		Відповідно до пункту 19 Розділу ІІІ Положення №169 довідка про ознаки здійснення ризикової діяльності має містити: 
		1) дату складання та номер;
		2) повне найменування та реквізити юридичної особи;
		3) опис/висновки щодо ознак, наявність яких є підставою для висновку Національного банку про здійснення небанківською фінансовою установою або особою, яка не є фінансовою установою, ризикової діяльності;
		4) посилання на документи / обставини / інформацію, які підтверджують ознаки, наявність яких є підставою для висновку Національного банку про здійснення небанківською фінансовою установою або особою, яка не є фінансовою установою, ризикової діяльності;
		5) прізвище, ім`я, по батькові уповноваженої посадової особи Національного банку та її власноручний підпис (для довідки про ознаки здійснення ризикової діяльності в паперовій формі) або КЕП (для довідки про ознаки здійснення ризикової діяльності в електронній формі).
		До акта про правопорушення / довідки про ознаки здійснення ризикової діяльності долучаються за наявності копії документів, які підтверджують факт вчинення об`єктом безвиїзного нагляду порушення нормативно-правових актів, що регулюють діяльність із надання небанківських фінансових послуг / ознаки, наявність яких є підставою для висновку Національного банку про здійснення небанківською фінансовою установою або особою, яка не є фінансовою установою, ризикової діяльності (п. 20 Розділу ІІІ Положення № 169).
		За пунктом 23 Розділу ІІІ Положення №169 об`єкт безвиїзного нагляду / відповідальна особа небанківської фінансової групи має право впродовж семи робочих днів із дня отримання акта про правопорушення / довідки про ознаки здійснення ризикової діяльності надати Національному банку в електронній формі в порядку, передбаченому в підпункті 1 пункту 11 розділу III цього Положення, або в паперовій формі заперечення/пояснення щодо:
		1) вчинених порушень, зазначених в акті про правопорушення;
		2) ознак, наявність яких є підставою для висновку Національного банку про здійснення небанківською фінансовою установою або особою, яка не є фінансовою установою, ризикової діяльності, зазначених у довідці про ознаки здійснення ризикової діяльності.
		Зазначені заперечення / пояснення оформляються письмово, підписуються керівником / особою, яка виконує обов`язки керівника об`єкта безвиїзного нагляду / відповідальної особи небанківської фінансової групи, та доповнюються документами, що підтверджують ці заперечення.
		Національний банк розглядає заперечення/пояснення, надані об`єктом безвиїзного нагляду / відповідальною особою небанківської фінансової групи з дотриманням вимог цього Положення, під час прийняття рішення щодо застосування/незастосування заходів впливу до об`єкта безвиїзного нагляду (пункт 24 Розділу ІІІ Положення №169).
		Аналіз зазначених норм свідчить, що НБУ бере участь у виконанні функцій держави в банківському секторі та наділений при цьому певними владно-управлінськими повноваженнями для виконання своїх функцій у сфері адміністративного регулювання банківського нагляду, у тому числі шляхом проведення інспекційних перевірок та безвиїзного нагляду. Безвиїзний нагляд здійснюється шляхом моніторингу діяльності об`єктів безвиїзного нагляду, зокрема, на підставі аналізу звітності, документів (їх копій), операцій, опитувальників, письмових пояснень, інформації, отриманої від об`єктів безвиїзного нагляду, окрім визначеного предмету нагляду, а саме щодо дотримання умов провадження діяльності з надання фінансових послуг та обов`язкових критеріїв і нормативів достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій, правил надання фінансових послуг та інших показників і вимог, що обмежують ризики за операціями з фінансовими активами і виявлення ознак здійснення небанківськими фінансовими установами та особами, які не є фінансовими установами, ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників та/або інших кредиторів таких об`єктів. Звітність, пояснення, документи від об`єкта нагляду одержуються за вимогою банку. 
		За наслідками такого заходу складається довідка про ознаки здійснення ризикової діяльності, до якої за наявності долучаються копії документів, які підтверджують факт вчинення об`єктом безвиїзного нагляду порушення нормативно-правових актів, здійснення небанківською фінансовою установою або особою, яка не є фінансовою установою, ризикової діяльності.
		Та, об`єкт безвиїзного нагляду / відповідальна особа небанківської фінансової групи, протягом семи днів із дня отримання довідки, має право подати свої заперечення, документи на спростування встановлених НБУ порушень, які розглядаються останнім під час прийняття рішення. 
		Постановою Правління Національного банку України від 01.02.2021 № 12 затверджено Положення про застосування Національним банком України заходів впливу у сфері державного регулювання діяльності на ринках небанківських фінансових послуг» (далі Положення №12), яке визначає порядок та умови застосування Національним банком України (далі - Національний банк) заходів впливу (санкцій) у сфері державного регулювання діяльності на ринках небанківських фінансових послуг (далі - заходи впливу) за порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність із надання небанківських фінансових послуг, уключаючи вимоги в частині дотримання законодавства України про рекламу у сфері фінансових послуг (щодо реклами, яка вважається недобросовісною рекламою) (далі - законодавство про фінансові послуги), порушення законодавства України про захист прав споживачів фінансових послуг, уключаючи вимоги щодо взаємодії із споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимоги щодо етичної поведінки) (далі - законодавство про захист прав споживачів), що вчинені:
		1) учасниками ринку небанківських фінансових послуг, нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк (далі - учасники ринку небанківських фінансових послуг): небанківськими фінансовими установами; юридичними особами, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги (далі - особи, які не є фінансовими установами); особами, що надають посередницькі послуги на ринках фінансових послуг; фізичними особами-підприємцями, які у випадках, прямо передбачених законами України надають фінансові послуги; постійними представництвами у формі філій іноземних страхових компаній, які одержали в установленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності (далі - філії страховиків-нерезидентів);
		2) небанківськими фінансовими групами, нагляд на консолідованій основі за якими здійснює Національний банк (п. 2 Розділу І Положення №12).
		Згідно пп. 2 п. 8 Розділу ІІІ Положення № 12 Національний банк застосовує заходи впливу за порушення учасниками ринку небанківських фінансових послуг/небанківськими фінансовими групами законодавства про фінансові послуги/законодавства про захист прав споживачів, а також робить висновок про здійснення небанківською фінансовою установою або особою, яка не є фінансовою установою, ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників та/або інших кредиторів такої установи (особи) (далі - ризикова діяльність), на підставі результатів (матеріалів): безвиїзного нагляду за діяльністю учасників ринку небанківських фінансових послуг.
		Згідно пп.1 п. 3 п. 9 Розділу ІІІ Положення № 12 до переліку ознак, наявність яких є підставою для висновку Національного банку про здійснення ризикової діяльності, належать щодо небанківських фінансових установ та осіб, які не є фінансовими установами, - систематичні порушення законодавства про захист прав споживачів та реклами у сфері фінансових послуг (щодо реклами, яка вважається недобросовісною рекламою);
		щодо страховиків (додатково до ознаки, визначеної в підпункті 1 пункту 9 розділу III цього Положення), зокрема: учинення двох або більше порушень обов`язкових критеріїв і нормативів достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій у межах одного звітного періоду, якщо на початок та кінець звітного періоду такі нормативи виконуються.
		Національний банк України має право прийняти рішення про анулювання ліцензії, виданої небанківській фінансовій установі або особі, яка не є фінансовою установою, але має право надавати окремі фінансові послуги, з таких підстав, зокрема, виявлення факту (фактів) здійснення небанківською фінансовою установою або особою, яка не є фінансовою установою, але має право надавати окремі фінансові послуги, ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників та/або інших кредиторів такої установи (особи). Перелік ознак, наявність яких є підставою для висновку Національного банку України про провадження небанківською фінансовою установою або особою, яка не є фінансовою установою, але має право надавати окремі фінансові послуги, зазначеної ризикової діяльності, визначається нормативно-правовим актом Національного банку України та оприлюднюється у встановленому законом порядку (п. 8 ст. 38-1 Закону № 2664-III).
		Таким чином, п. 9 Розділу ІІІ Положення № 12 містить визначений правлінням НБУ перелік ознак, наявність яких є підставою для висновку Національного банку про здійснення не банківською установою ризикової діяльності, але суд зазначає, що віднесення такий висновок не вимагає включення в собі сукупність усіх ознак, які перелічені даною нормою та мають бути зафіксовані НБУ.
		Згідно п. 10 Розділу ІІІ Положення №12 Національний банк обирає та застосовує заходи впливу за порушення законодавства про фінансові послуги з урахуванням:
		1) характеру та обставин вчинення виявлених порушень або здійснення ризикової діяльності;
		2) причин, які зумовили виникнення виявлених порушень або здійснення ризикової діяльності;
		3) загального фінансового стану учасників ринку небанківських фінансових послуг/небанківських фінансових груп;
		4) ужитих учасниками ринку небанківських фінансових послуг/небанківськими фінансовими групами заходів для попередження вчинення порушення або здійснення ризикової діяльності, усунення виявлених порушень або припинення здійснення ризикової діяльності;
		5) наслідків порушення або здійснення ризикової діяльності та наслідків застосування таких заходів впливу.
		Відповідно до пп. 1 п. 11 Розділу ІІІ Положення №12 рішення про застосування до учасників ринку небанківських фінансових послуг/небанківських фінансових груп заходів впливу (далі - рішення про застосування заходу впливу) приймає:
		щодо заходів впливу, визначених у пунктах 1, 2, 4-8 частини першої статті 40 Закону про фінансові послуги, пунктах 1, 3-5 частини першої статті 28 Закону про споживче кредитування, пункті 2 частини першої статті 28 Закону про споживче кредитування (у частині застосування штрафних санкцій, установлених частиною другою статті 41-1 Закону про фінансові послуги, до установ-кредитодавців, установ - нових кредиторів, установ - колекторських компаній), а також щодо застосування штрафних санкцій, установлених частиною другою статті 41-1 Закону про фінансові послуги, - Правління Національного банку (далі - Правління), а в разі делегування Правлінням повноважень щодо застосування цих заходів впливу - Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг (далі - Комітет з питань нагляду).
		Правління або Комітет з питань нагляду встановлює факт здійснення небанківською фінансовою установою або особою, яка не є фінансовою установою, ризикової діяльності (п. 12 Розділу ІІІ Положення №12).
		Згідно п. 13 Розділу ІІІ Положення №12 рішення про застосування заходу впливу повинно містити:
		1) зміст (назву) заходу впливу, що застосовується до учасника ринку небанківських фінансових послуг/небанківської фінансової групи;
		2) відомості про учасника ринку небанківських фінансових послуг або про небанківську фінансову групу:
		для юридичних осіб/філій страховиків-нерезидентів - повне найменування юридичної особи/філії страховика-нерезидента, місцезнаходження, код за ЄДРПОУ;
		для фізичних осіб - прізвище, ім`я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків (серія та номер паспорта для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомила про це відповідний контролюючий орган та має відмітку в паспорті), серія та номер паспорта;
		найменування (за наявності) небанківської фінансової групи, повні найменування учасників небанківської фінансової групи, їх місцезнаходження та коди за ЄДПРОУ;
		3) реквізити документа, у якому зафіксовані порушення;
		4) опис порушення (із зазначенням норм законодавства про фінансові послуги/законодавства про захист прав споживачів, які порушено) або висновок про здійснення ризикової діяльності, інформації про вчинені дії (бездіяльність) учасника ринку небанківських фінансових послуг, що призвели до порушення або до здійснення ризикової діяльності;
		5) дату набрання чинності рішенням.
		За п. 15 Розділу ІІІ Положення №12 Національний банк протягом трьох робочих днів із дня прийняття рішення про застосування заходу впливу:
		1) оприлюднює інформацію про прийняте рішення на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку;
		2) повідомляє про прийняте рішення учасника ринку небанківських фінансових послуг або відповідальну особу небанківської фінансової групи (у разі застосування заходу впливу до небанківської фінансової групи) шляхом надсилання копії/примірника рішення про застосування заходу впливу:
		в електронній формі на електронну адресу учасника ринку небанківських фінансових послуг/відповідальної особи небанківської фінансової групи разом із супровідним листом, підписаним кваліфікованим електронним підписом (далі - КЕП) уповноваженої посадової особи Національного банку;
		у паперовій формі на поштову адресу учасника ринку небанківських фінансових послуг/відповідальної особи небанківської фінансової групи рекомендованим листом із повідомленням про вручення разом із копією супровідного листа, засвідченого в порядку, установленому законодавством України.
		Національний банк відповідно до пункту 15 розділу III цього Положення надсилає учаснику ринку небанківських фінансових послуг/відповідальній особі небанківської фінансової групи копію рішення про застосування заходу впливу, засвідчену в установленому порядку, - якщо прийняте рішення є рішенням про застосування заходів впливу, визначених у пунктах 1, 2, 4-8 частини першої статті 40 Закону про фінансові послуги, пунктах 1, 3-5 частини першої статті 28 Закону про споживче кредитування (пп. 1 п. 16 Розділу ІІІ Положення №12).
		Рішення про застосування заходу впливу може бути оскаржене в судовому порядку відповідно до законодавства України (п. 23 Розділу ІІІ Положення №12).
		Вирішуючи спір, судом встановлено, що за наслідками проведеного аналізу первинних, бухгалтерських документів позивача, звітності за 2021 рік та І півріччя 2022 року, листів та інших матеріалів, отриманих за формами на вимогу банку, НБУ установлено факт здійснення ПрАТ «ПТ «Європоліс» ризикової діяльності станом на 18.01.2022, 15.02.2022, 23.02.2022, 21.04.2022, 15.06.2022, що загрожує інтересам кредиторів та страхувальників, а саме недотримання нормативу платоспроможності та достатності капіталу (сума прийнятних активів, враховуючи диверсифікацію, є меншою за нормативний обсяг активів), станом на 18.01.2022 - не дотримання нормативу ризиковості операцій (не забезпечення протягом строку дії ліцензії потрібний обсяг прийнятних активів для поглинання збитків, які можуть виникнути у майбутньому, що створює ризик перед страхувальниками) та застосовано захід впливу у вигляді відкликання (анулювання) ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг у сфері страхування за вказаним переліком.
		Суд зазначає, що позивач, як небанківська установа, маючи ліцензію, в силу своєї діяльності, зобов`язаний протягом усього строку дії ліцензії, на будь-яку дату, забезпечувати дотримання нормативу платоспроможності та достатності капіталу, нормативу ризиковості операцій та нормативу якості активів, що вимагається п. 168 глави 15 Розділу ІІ Положення №153 та п. 3 ч. 1 Розділу І Положенням № 850, та як наслідок виключає за собою для позивача допускати такі порушення протягом усього звітного періоду, навіть якщо на початку та на кінець звітного періоду необхідний норматив було дотримано. 
		Таке зобов`язання, покладене на позивача, не можливо розглядати в даній справі як триваюче в часі, що має «недоконаність дії», оскільки допущені порушення позивача не залежать від того, чи були на початку та на кінець звітного періоду дотримані необхідні нормативи. Допущені два і більше такі порушення, одразу відносять діяльність установи до ознак ризикової. 
		Суд відмічає, що перевірка проводилась саме за наслідками аналізу отриманої звітності та документів, наданих позивачем, НБУ за основу брався звітний період перше півріччя 2022 року та забезпечення дотримання спірних нормативів відповідачем перевірялось у кожному звітному місяці станом на кінець дня 18.01.2022, 15.02.2022, 21.04.2022, 15.06.2022, 20.07.2022, 23.08.2022. Відповідно, порушення було зафіксовано відповідачем не одне, а встановлене у кожному зі звітних місяців (січень, лютий, квітень та червень).
		Враховуючи ризики для страховиків та кредиторів, які наступають чи можуть наступити в ризиковому періоді, коли небанківська установа для них не забезпечує дотримання нормативу платоспроможності та достатності капіталу, нормативу ризиковості операцій та нормативу якості активів, а саме, не може забезпечити дотримання майнових прав страхувальників та кредиторів на покриття страхових випадків, така установа не може провадити діяльність відповідно до законодавства про страхування та банківську діяльність, оскільки прямо несе ризик недотримання умов договору. Саме через прудентивний нагляд на НБУ покладено обов`язок з нагляду, перевірки, серед інших, не банківських установ дотримання обов`язкових економічних нормативів, їх виконання, забезпечення задля недопущення банкрутства установи, негативного впливу на фінансову систему та прямих критичних наслідків для клієнтів установи. Кваліфікація дій установи, віднесення діяльності установи до ризикової є повноваженнями НБУ, визначеними діючим законодавством.
		Сторонами у справі не заперечується, що за результатами аналізу звітності ПрАТ «ПТ «ЄВРОПОЛІС» за 2021 рік та за перше півріччя 2022 року, поданої до Національного банку України, а саме, станом на 01 січня 2022 року та 01 липня 2022 року позивачем дотримало обов`язкових критеріїв і нормативів достатності капіталу та платоспроможності і ризиковості операцій, визначені в Положенні № 850.
		Позивачем у наданих до банку поясненнях зазначено про причини недотримання нормативу платоспроможності, а саме: погашення пакету ОВДП на 3584тис. грн., з яких на 1007тис. грн. було придбано новий пакет ОВДП, оплачено 1 901 тис. грн. кредиторської заборгованості по отриманим послугам, погашено 943тис. грн. вихідного перестрахування, сплачено 200тис грн. податку на прибуток (18%) та здійснено 357тис. грн. страхових виплат, збільшення РНП на 1 100тис.грн. та зазначено про заплановані заходи для поліпшення фінансового стану товариства, а саме: зменшення розміру кредиторської заборгованості, у першу чергу, за рахунок зменшення дебіторської заборгованості. План заходів було виконано, що дозволило поліпшити фінансовий стан Товариства та привести показники у відповідність до вимог Положення №850, що знайшло відображення у звітності за І півріччя 2022 року, тобто станом на 15.06.2022 р., 20.07.2022 р. 23.08.2022 р.
		Та, як встановлено судом так і перевіркою, таке дотримання обов`язкових фінансових нормативів станом на 01 липня 2022 року відбулося не за рахунок збільшення обсягів прийнятних активів, а за рахунок скорочення нормативного обсягу прийнятних активів.
		Суд зазначає, що дані обставина та факт не виключає та не нівелює від обов`язку небанківської установи, позивача, протягом усього строку дії отриманої ліцензії забезпечувати потрібний обсяг прийнятних активів для поглинання збитків, які можуть виникнути в майбутньому, недотримання якого має наслідки у вигляді створення ризику неповного та своєчасного виконання зобов`язань перед страхувальниками за укладеними договорами страхування та перестрахування. Допущення також позивачем у вказані спірні періоди того, що сума прийнятних активів, враховуючи диверсифікацію, є меншою за нормативний обсяг активів, не може вважатись таким, що не є ризиковою обставиною для страхувальників та кредиторів. Така діяльність є ризиковою не лише для страхувальників та кредиторів, а й ризиковою для самої небанківської установи, яка здійснює діяльність у сфері фінансових послуг.
		З позиції суду та норм діючого законодавства, довідкою про ознаки здійснення ризикової діяльності від 29 вересня 2022 року №В/21-0010/78783, відповідачем обґрунтовано та доведено встановлення у першому півріччі 2022 року факту ризикової діяльності, що прямо загрожує майновим інтересам страховиків та кредиторів. Рішення НБУ не має підтверджувати та обґрунтовувати встановлений факт ризикової діяльності. Протилежного позивачем не доведено.
		Оскаржуване рішення НБУ відповідає положенням п. 13 Розділу ІІ Положення №12, який не передбачає виклад доводів встановленого факту ризикової діяльності. Довідкою про ознаки здійснення ризикової діяльності від 29 вересня 2022 року №В/21-0010/78783 факт ризикової діяльності підтверджено, спірне рішення містить зміст (назву) заходу впливу, відомості про учасника ринку небанківських фінансових послуг або про небанківську фінансову групу, реквізити документа, у якому зафіксовані порушення, опис порушення (із зазначенням норм законодавства про фінансові послуги/законодавства про захист прав споживачів, які порушено) або висновок про здійснення ризикової діяльності, інформації про вчинені дії (бездіяльність) учасника ринку небанківських фінансових послуг, що призвели до порушення або до здійснення ризикової діяльності та дату набрання чинності рішенням. Додаткова інформація, яка має бути обов`язково зазначена в рішенні, зазначається при заходах впливу застосованих та перелічених в п. 14 Розділу ІІІ Положення №12, серед яких не міститься захід впливу анулювання ліцензії.
		З оскаржуваного рішення вбачається, що встановлення факту ризиковості відбулось на підставі ознаки передбаченої пп. 3 п. 9 Розділу ІІІ Положення №12, а саме учинення двох або більше порушень обов`язкових критеріїв і нормативів достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій у межах одного звітного періоду, якщо на початок та кінець звітного періоду такі нормативи виконуються.
		Суд зазначає, що до прийняття НБУ оскаржуваного рішення так і в ході розгляду справи судом, позивачем не надано доказів на спростування встановленим порушенням безвиїзної перевірки НБУ.
		Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. 
		Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення (ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
		Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії норми ст. 2 КАС України відповідачем дотримано.
		Згідно із ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
		Враховуючи вищезазначене та встановлене судом, колегія суддів приходить до висновку про правомірність спірного рішення НБУ №541-рш від 14.11.2022, позивачем не доведено протиправність рішення та не спростовано належними та достатніми доказами відсутність двох та більше порушень у звітному періоді - перше півріччя 2022 року, що за переліком ознак є підставою для висновку про здійснення ризикової діяльності яка порушує права, інтереси страхувальників та кредиторів.
		Решта вимог позивача, заявлені до суду, не розглядаються, виходячи з висновків суду щодо правомірності оскаржуваного рішення. 
		Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		При цьому, суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
		Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
		У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).
		Решта доводів не впливають на висновки суду.
		З огляду на вище зазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
		Підстави для розподілу витрат по справі, у суду відсутні.
		Враховуючи перебування головуючого судді у відпустці з 06.03.2024 по 15.03.2024 включно, повний тест рішення суду виготовлено та підписано 18.03.2024.
		Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		в и р і ш и в:
		 
		У задоволенні адміністративного позову - відмовити.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
		 
		Головуючий суддя                                                             Войтович І.І.
		 
		 
		Судді:                                                                                Марич Є.В.
		 
		 
		                                                                                                Лиска І.Г.
		 
		 
		Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення суду -  18 березня 2024 р.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...