Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 320/3570/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Надіслано судом: 22.03.2024. Зареєстровано: 23.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 25.03.2024.
Дата набрання законної сили: 21.03.2024
Номер судового провадження: A/855/19468/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/3570/22                                                                       Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О.
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		  21 березня 2024 року                                                                                           м. Київ
		 
		 
		Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: 
		головуючого судді                                        Кучми А.Ю., 
		суддів                                                            Аліменка В.О., Безименної Н.В.
		за участю секретаря                                         Островської О.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2023 року (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіонпродукт» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість,-
		 
		 
		В С Т А Н О В И Л А :
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіонпродукт» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіонпродукт» заборгованість з відшкодування податку на додану вартість, що виникла за звітні періоди квітень, травень 2008 року, в розмірі 1  507  857,00 грн та пеню, нараховану на суму такої заборгованості в розмірі 1  958  000,84 грн.
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 25.11.2014 сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за звітні періоди квітень, травень 2008 року набула статусу узгодженої на підставі рішення суду в адміністративній справі №810/1702/14, проте станом на час звернення до суду із даним адміністративним позовом контролюючим органом не вжито заходів щодо відшкодування сум узгодженого бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за звітні періоди квітень, травень 2008 року, в розмірі 1  507  857,00 грн, незважаючи на неодноразові звернення ТОВ «Регіонпродукт» до останнього із відповідними заявами з метою досудового врегулювання спору. ТОВ «Регіонпродукт» стверджує, що ГУ ДПС у Київській області допущено триваюче порушення, яким фактично позбавлено права позивача на вільне володіння майном протягом значного часу, що мало своїм наслідком звернення до суду із вказаним позовом. Також позивач вказує, що через не відшкодування відповідачем бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, у позивача виникло право на стягнення пені, нарахованої на суму такої заборгованості в розмірі 1  958  000,84 грн, яку також просить стягнути з відповідача.
		Відповідачі у відзивах на позовну заяву заперечували проти задоволення позову, зазначили, що Податковим кодексом України чітко врегульовано механізм відшкодування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, де ГУ ДКСУ у Київській області здійснює виключно автоматичну роль щодо перерахування коштів на рахунки платника податків, за наявності відповідного Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування. У зв`язку зі змінами, внесеними до Податкового кодексу України та, як наслідок, зміни процедури бюджетного відшкодування, відповідачем було включено до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, заяву ТОВ «Регіонпродукт» про відшкодування на розрахунковий рахунок по декларації з ПДВ за квітень, травень 2008 року в розмірі 1  507  857,00 грн. Висловлено незгоду із розрахунком пені, зазначивши, що позивачем не враховано абзац 2 пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України, що мало своїм наслідком невірне визначення строку узгодженості сум бюджетного відшкодування та наголосив, що ТОВ «Регіонпродукт» безпідставно змінено облікову ставку Національного банку України, яка, у свою чергу має бути незмінною протягом усього строку нарахування пені та становить - 14%. При цьому, представник контролюючого органу акцентував увагу суду на тому, що позивачем пропущеного строк звернення до суду із даним адміністративним позовом.
		Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2023 року адміністративний позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіонпродукт» заборгованість з відшкодування податку на додану вартість, що виникла за звітні періоди квітень, травень 2008 року, в розмірі 1  507  857,00 грн та пеню, нараховану на суму такої заборгованості за період з 10.12.2014 по 07.02.2022 у сумі 1  948  323,03 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
		Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
		Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з`ясування усіх фактичних обставин у справі. Апелянт вказує, що позивачем пропущеного строк звернення до суду із даним адміністративним позовом. Зазначає, що відповідачем було включено до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, заяву ТОВ «Регіонпродукт» про відшкодування на розрахунковий рахунок по декларації з ПДВ за квітень, травень 2008 року в розмірі 1  507  857,00 грн, тобто відповідачем вжито всі передбачені чинним законодавством дії, які від нього залежали щодо не порушення законних прав та свобод позивача. Звертає уваги на невірному розрахунку пені.
		Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
		Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.
		Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, працівниками Бориспільської ОДПІ Київської області проведено документальну перевірку ТОВ «Регіонпродукт» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за період квітень, травень 2008 року, за результатами якої складено акт перевірки від 07.08.2008 №315/23-1/32577712, яким зафіксовано порушення ТОВ «Регіонпродукт» підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 07.04.1997 №168/97-ВР, в частині віднесення до складу податкового кредиту звітного періоду сум ПДВ у зв`язку з придбанням послуг, використання яких не можливо віднести до сфери господарської діяльності, що випливає з порушення підприємством пункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 №283/97-ВР та статті 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06.09.2005 №2806-ІV в частині здійснення господарської діяльності без отримання необхідних дозвільних документів.
		За результатами перевірки суму бюджетного відшкодування згідно звітної декларації по розрахункам з бюджетом за квітень 2008 року в розмірі 332859,00 грн не підтверджено.
		За результатами перевірки суму бюджетного відшкодування згідно звітної декларації по розрахункам з бюджетом за травень 2008 року в розмірі 1  174  998,00 грн не підтверджено.
		На підставі вказаних висновків Бориспільською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області винесено податкові повідомлення-рішення від 18.08.2008 №0055621310/0, №0055622310/0.
		Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями ТОВ «Регіонпродукт» подано позов до суду.
		Так, постановою Київського окружного адміністративного суду від 20.05.2014 у справі №810/1702/14, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2014, позов задоволено.
		Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Бориспільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 18.08.2008 №0055621310/0.
		Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Бориспільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 18.08.2008 №0055622310/0.
		Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.04.2016 у справі №810/1702/14 касаційну скаргу Бориспільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області залишено без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 20.05.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2014  - без змін.
		Ухвалою Верховного Суду України від 24.01.2017 відмовлено у задоволенні клопотання представника Бориспільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про поновлення строку на подачу заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 28.04.2016. Відмовлено у допуску справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Регіонпродукт» до Бориспільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 28.04.2016.
		19.05.2016 ТОВ «Регіонпродукт» звернулось до Бориспільської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області із заявою, в якій просило відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 28.04.2016, в порядку, встановленому Податковим кодексом України, відшкодувати кошти в розмірі 1  507  857,00 грн згідно податкової декларації з ПДВ за квітень, травень 2008 року на розрахунковий рахунок в банку.
		02.06.2016 позивач повторно звернувся до Бориспільської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області із аналогічною за змістом заявою, адресувавши її окрім зазначеного адресату ще й Голові ДФС України, начальнику ГУ ДФС у Київській області.
		Листом від 30.06.2016 №22192/7/99-99-12-02-02-17 заява позивача скерована до ГУ ДФС у Київській області за належністю для розгляду та надання відповіді заявнику.
		Листом від 02.07.2016 №27647/10/10-04-15-20 Бориспільська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області повідомила ТОВ «Регіонпродукт» про те, що на виконання постанови Київського окружного адміністративного суду від 20.05.2014 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2014 здійснюються заходи із поновлення задекларованих сум бюджетного відшкодування ТОВ «Регіонпродукт» в АІС «Податковий блок».
		Також, 05.09.2016 Бориспільська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області листом №631/10/10-04-15-20 повідомила позивача про те, що на виконання постанови Київського окружного адміністративного суду від 20.05.2014 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2014 здійснюються заходи із поновлення задекларованих сум бюджетного відшкодування ТОВ «Регіонпродукт» в АІС «Податковий блок».
		Листом від 26.07.2017 №4599/10/10-36-12-06-11 ГУ ДПС у Київській області повідомило позивача, серед іншого про те, що після усунення технічної помилки, 20.04.2017 Бориспільським відділенням Броварської ОДПІ проведено підтвердження суми бюджетного відшкодування ТОВ «Регіонпродукт» по податковим деклараціям з ПДВ за квітень, травень 2008 року. Разом з цим, у вказаному листі ГУ ДФС у Київській області вказало, що чинним законодавством не передбачено механізм відшкодуванням сум ПДВ, включених до тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, та структур такого реєстру, у зв`язку із чим розробляються зміни до нормативно-правових актів з метою узгодженості єдиного механізму відшкодування ПДВ за заявами, які були, внесені до тимчасового реєстру заяв на повернення суми бюджетного відшкодування відповідно до пункту 56 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
		25.05.2020 позивач звернувся до Бориспільського управління ГУ ДПС у Київській області із листом вих. №44, у якому повторно просило відшкодувати суму коштів з ПДВ в розмірі 1  507  857,00 грн на розрахунковий рахунок платника податків. Окрім цього, у вказаному листі ТОВ «Регіонпродукт» зазначало про інші механізми повернення сум бюджетного відшкодування, у тому числі шляхом перенесення сум в рахунок погашення податку на землю в сумі 304  333,44 грн та податку на доходи фізичних осіб в сумі 1  203  523,33 грн.
		Листом від 11.06.2020 №18907/10/10-36-04-02-10 ГУ ДПС у Київській області повідомило заявника про те, що за ним обліковується переплата з ПДВ у сумі 1  507  857,00 грн, однак на сьогодні чинним законодавством не врегульовано механізм відшкодування сум ПДВ, включених до Тимчасового реєстру та структуру такого реєстру, триває нормотворча діяльність.
		При цьому ГУ ДПС у Київській області повідомило ТОВ «Регіонпродукт», що надміру сплачені суми грошового зобов`язання з ПДВ, які обліковуються в його індивідуальній картці, можуть бути повернуті у відповідності до статті 43 Податкового кодексу України.
		30.07.2020 позивачем подано ГУ ДПС у Київській області заяву вих. №61 про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені, в якій товариство просило повернути надміру сплачені грошові зобов`язання з ПДВ, зараховані до бюджету з рахунку платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у сумі 300  565,13 грн (платіжні доручення від 03.04.2019 №75, від 25.05.2020 №59797426).
		Листом від 19.08.2020 №5201/10/10-36-51-04 Бориспільське управління ГУ ДПС у Київській області просило заявника повторно подати заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені, оскільки останнім зазначено у заяві неповні дані.
		Листом від 19.10.2020 №29953/10/10-36-04-11 Бориспільське управління ГУ ДПС у Київській області просило ТОВ «Регіонпродукт» повторно подати заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені, оскільки останнім зазначено у заяві неповні дані.
		20.04.2021 ТОВ «Регіонпродукт» повторно подано до ГУ ДПС у Київській області заяву вих. №28 про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у сумі 1  570  857,00 грн, у якій наголошено, що ним було подано заяву, яка містила всю обов`язкову інформацію, визначену Порядком №60.
		03.08.2021 позивачем подано до Державної податкової служби України заяву вих. №58 про припинення злочину та вчинення дій, необхідних для виконання рішення суду, зокрема щодо повернення на електронний рахунок ТОВ «Регіонпродукт» переплати з податку на додану вартість у розмірі 1  507  857,00 грн.
		Листом від 28.08.2021 №19656/6/99-00-18-03-02-06 ДПС України повідомила заявника про те, що на законодавчому рівні не врегульовано процедуру внесення заявок, узгоджених після 01.02.2017, за якими станом на 01.01.2017 органами ДФС було відмовлено у бюджетному відшкодуванні та які не були включені до Тимчасового реєстру. Окрім цього звернуто увагу позивача на тому, що відшкодування узгоджених сум ПДВ, зазначених у Тимчасовому реєстрі, повинно здійснюватися в межах сум, визначених законом про державний бюджет на відповідний рік.
		При цьому ДПС України вказало, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» не передбачено фінансового ресурсу державного бюджету для бюджетного відшкодування ПДВ за заявами, включеними до Тимчасового реєстру та наголошено, що наразі триває опрацювання шляхів врегулювання даних питань, триває нормотворча робота, направлена на правове врегулювання питання повернення таких сум бюджетного відшкодування на банківські рахунки платників.
		Як вказує ТОВ «Регіонпродукт» станом на час звернення до суду узгоджені суми податку на додану вартість за періоди квітень, травень 2008 року контролюючим органом не повернуто, чим порушено майнові права позивача, та, як наслідок і зумовило нарахування пені, що і стало підставою для звернення до суду із даним адміністративним позовом.
		Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено існування причин, які вказують на наявність підстав для нівелювання наслідків, передбачених пунктом 200.23 статті 200 ПК України, в частині стягнення бюджетної заборгованості та нарахування пені бюджетну заборгованість з бюджетного відшкодування ПДВ, розмір якої не було відшкодовано позивачу.
		Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
		Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР (далі - Закон №168/97-ВР, у редакції чинній станом на час подання позивачем податкових декларації з ПДВ за звітні періоди квітень, травень 2008 року) визначає платників податку на додану вартість, об`єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.
		Згідно із пунктами 1.7, 1.8 статті 1 Закону №168/97-ВР податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом; бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв`язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
		Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:
		-          придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
		-          придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
		Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
		Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об`єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).
		В силу положень підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 ПК України датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:
		-          дата здійснення першої з подій:
		-          або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
		-          або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
		За правилами пункту 7.7.1 пункту 7.1 статті 7 Закону №168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
		При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
		При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
		У свою чергу, відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону №168/97-ВР якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від`ємне значення, то:
		а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);
		б) залишок від`ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
		При цьому, в розрізі положень підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 ПК України платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов`язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.
		До того ж, підпунктом 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону №168/97-ВР регламентовано, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п`ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.
		До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п`ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. 
		Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.
		Згідно із підпунктами 7.7.5, 7.7.6, 7.7.7, 7.7.8 пункту 7.7 статті 7 Закону №168/97-ВР протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
		Податковий орган зобов`язаний у п`ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
		На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
		Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:
		а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов`язань з цього податку наступних податкових періодів;
		б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
		в) у разі з`ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.
		У разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи зобов`язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.
		Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п`яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
		З матеріалів справи встановлено, що працівниками Бориспільської ОДПІ Київської області проведено документальну перевірку ТОВ «Регіонпродукт» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за період квітень, травень 2008 року,  за результатами якої складено акт перевірки від 07.08.2008 №315/23-1/32577712, яким зафіксовано порушення ТОВ «Регіонпродукт» підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 07.04.1997 №168/97-ВР, в частині віднесення до складу податкового кредиту звітного періоду сум ПДВ у зв`язку з придбанням послуг, використання яких не можливо віднести до сфери господарської діяльності, що випливає з порушення підприємством пункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 №283/97-ВР та статті 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06.09.2005 №2806-ІV в частині здійснення господарської діяльності без отримання необхідних дозвільних документів.
		На підставі вказаних висновків Бориспільською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області винесено податкові повідомлення-рішення від 18.08.2008 №0055621310/0, №0055622310/0, які в подальшому, в межах адміністративної справи №810/1702/14, визнані протиправними та скасовані.
		Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20.05.2014 у справі №810/1702/14, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2014, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Бориспільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 18.08.2008 №0055621310/0. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Бориспільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 18.08.2008 №0055622310/0.
		Отже ТОВ «Регіонпродукт» було підтверджено суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за звітні періоди квітень, травень 2008 року в сумі 1  507  857,00 грн, що у тому числі не заперечується і представником ГУ ДПС у Київській області.
		Згідно із підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України (у редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин (узгодженості суми бюджетного відшкодування з ПДВ) бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.
		Згідно із пунктом 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
		Відповідно до підпункту 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 ПК України формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
		Згідно з підпунктом 200.7.2 пункту 200.7 цієї статті Кодексу заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.
		Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
		На підставі пункту 200.15 статті 200 ПК України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
		Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.
		У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.
		Пунктом 200.12 статті 200 ПК України, зокрема, визначено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.
		На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (пункт 200.13 статті 200 ПК України).
		Вказані норми статті 200 ПК України узгоджуються з пунктами 6, 7, 11, 12 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року №26 (далі - Порядок № 26).
		Відповідно до пункту 56 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України до 01 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01 лютого 2016 року, за якими станом на 01 січня 2017 року суми ПДВ не відшкодовані з бюджету.
		Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються в порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.
		Відшкодування узгоджених сум ПДВ, зазначених у такому реєстрі, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування ПДВ в межах сум, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування ПДВ, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеним у цьому пункті, та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ здійснюється Кабінетом Міністрів України.
		Отже, порядок дій, спрямованих на повернення платнику податків суми бюджетного відшкодування було визначено наведеними норами ПК України.
		Разом з тим підтверджене судом за наслідками розгляду й вирішення адміністративного спору право платника податків на отримання заборгованості з бюджетного відшкодування ПДВ повинне бути реальним і повинне забезпечуватись практичною можливістю його реалізації, в тому числі примусово.
		Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2023 у справі №140/1770/19.
		Як свідчать матеріали справи та не заперечувалось представником ГУ ДПС у Київській області право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, підтверджено в судовому порядку, проте суми податку станом на час розгляду даної справи не відшкодовані платнику податків.
		У зв`язку зі зміною механізму відшкодування податку на додану вартість та концепції його адміністрування, невідшкодовані суми податку на додану вартість, включені до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, сума податку на додану вартість у вигляді бюджетної заборгованості за квітень, травень 2008 року у розмірі 1  507  857,00 грн станом на час розгляду даної справи не погашена, що підтверджується матеріалами справи, зокрема інформацією щодо сум бюджетного відшкодування, поданих до 01.01.2016, за якими станом на 01.01.2017 суми ПДВ не відшкодовані та відповідачем не заперечується.
		Отже фактично держава 1 січня 2017 року (на той час у позивача в цій справі ще не сплив строк 1095 днів) на рівні закону (Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016) надала платникам податків законні підстави очікувати прийняття законодавчого механізму відшкодування в окреслені нею строки, що вплинуло на рішення платників податків не звертатися до суду.
		Вказані очікування позивача зумовлені, у тому числі листами Бориспільської ОДПІ ГУ ДФС (ДПС) у Київській області, ГУ ДПС у Київській області, про які судом вказано вище.
		В межах даної адміністративної справи наявні обставини порушення принципу верховенства права щодо незабезпечення порядку відшкодування відповідних сум бюджетного відшкодування, які внесенні до Тимчасового реєстру.
		Тобто, державою не забезпечено достатню чіткість у національному законодавстві, на предмет умов за яких платник вправі отримати бюджетне відшкодування, а зміною правового регулювання бюджетного відшкодування податку на додану вартість не забезпечено дотримання принципу «якості» закону та юридичної визначеності, оскільки наявність обставин внесення даних до Тимчасового реєстру про бюджетне відшкодування платнику податків податку на додану вартість породжує його легітимне очікування на отримання свого майнового права (бюджетне відшкодування з податку на додану вартість).
		При цьому, відсутність юридично визначеного механізму розподілу сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеним у пункті 56 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень ПК України, та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість порушує принцип «справедливого балансу» між вимогами публічного інтересу та захистом права позивача на мирне володіння майном.
		Колегія суддів вказує, що відповідачами не надано належних, достовірних та достатніх доказів, які б свідчили (підтверджували) обставини відшкодування позивачу суми бюджетного відшкодування.
		За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіонпродукт» заборгованості з відшкодування податку на додану вартість, що виникла за звітні періоди квітень, травень 2008 року в розмірі 1  507  857,00 грн є належним та ефективним захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів останнього, а відтак підлягають задоволенню.
		Позиція відповідача обґрунтована також тим, що сума бюджетного відшкодування з ПДВ за періоди квітень, травень 2008 року набула статусу узгодженості 24.01.2017, після постановлення Верховним Судом України ухвали від 24.01.2017 про відмову у перегляді судового рішення в адміністративній справі №810/1702/14, у той час коли позивач вказує про узгодженість сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість 25.11.2014, із дати набрання ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2014 законної сили.
		Разом із тим, відповідно до пункту 56.18 статті 56 ПК України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
		При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
		Згідно із частиною 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, у редакції від 06.11.2014) постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
		Відповідно до частини 3 статті 254 КАС України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
		При цьому, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п`ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 ст. 254 КАС України).
		Аналізуючи наведені положення ПК України, у взаємозв`язку із положеннями процесуального закону, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що грошові зобов`язання вважаються узгодженими із дня набрання судовим рішенням законної сили, яке у свою чергу, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Водночас, ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
		Суд не заперечує обставини наявності у сторін права на касаційне оскарження судового рішення, проте вказує, що постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
		Крім того, положеннями КАС України, у редакції чинній від 06.11.2014, зокрема пунктом 5 частини 1 статті 215 регламентовано, що суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття касаційного провадження вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються.
		Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.12.2014 у справі №810/1702/14 не було зупинене виконання ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2014.
		Згідно із частиною 4 статті 124 Конституції України (у редакції, чинній від 02.03.2014) судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.
		В силу вимог частини 1 статті 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
		Таким чином, суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за періоди квітень, травень 2008 року набули статусу узгодженості, за наслідком постановлення Київським апеляційним адміністративним судом ухвали від 25.11.2014 у справі №810/1702/14, тобто - 26.11.2014 (днем, наступним за днем ухвалення судового рішення).
		Крім того, положення пункту 200.15 статті 200 ПК України не визначає закінчення судового оскарження безпосередньо прийняттям судом касаційної інстанції та/або Верховним судом України постанови (ухвали) за наслідком оскарження платником податків, прийнятого контролюючим органом рішення.
		Суд першої інстанції вірно відхилив посилання відповідача на можливе застосування положень пункту 56.17 статті 56 ПК України до даних правовідносин, як аналогію, оскільки процедура адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень та процедура їх судового оскарження не є тотожною.
		Підсумовуючи викладене у свій сукупності, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми положень статті 254 КАС України, у взаємозв`язку із положеннями частини 4 статті 124 Конституції України, частини 1 статті 255 КАС України, суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за звітні періоди квітень, травень 2008 року набули статусу узгодженості 26.11.2014, а відтак у контролюючого органу після отримання ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2014 у справі №810/1702/14, виник обов`язок подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню ТОВ «Регіонпродукт» з бюджету, оскільки рішення суду є обов`язковим до виконання.
		Згідно із пунктом 200.23 статті 200 ПК України пунктом 200.23 статті 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
		Таким чином, сума бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 1  507  857,00 грн, станом на вирішення спору по суті є бюджетною заборгованістю, на яку в силу положень пункту 200.23 статті 200 ПК України нараховується пеня.
		Звідси слідує, що відлік строку нарахування пені, в межах даної адміністративної справи (відповідно до абзацу 2 пункту 200.15 статті 200 ПК України), розпочинається після спливу п`яти робочих днів з дня отримання ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2014 у справі №810/1702/14.
		Ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2014 у справі постановлена судом у справі №810/1702/14 за участю представника контролюючого органу, з урахуванням чого суд вважає, що відповідач, починаючи з 26.11.2014 (наступний день після ухвалення судового рішення) та протягом 5 робочих днів (до 02.12.2014 включно) мав подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету. 
		В свою чергу, орган казначейства протягом п`яти операційних днів (до 09.12.2014), після отримання вказаного висновку, повинен був перерахувати позивачу зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування.
		Звідси слідує, що бюджетне відшкодування на користь позивача набуло статусу бюджетної заборгованості - 10.12.2014.
		Отже, періодом нарахування пені, в межах заявлених позивачем вимог у наведеній частині є період з 10.12.2014 по 07.02.2022.
		При цьому, питання щодо застосування облікової ставки НБУ протягом строку її дії, тобто із урахуванням зміни облікової ставки НБУ за відповідний період вже було неодноразово досліджено Верховним Судом, який підтвердив необхідність саме такого правозастосування п.200.23 ПК України у постановах від 20.06.2019 у справі №820/1750/18, від 25.03.2020 у справі №808/481/16, від 02.02.2021 у справі №810/1506/17, від 02.06.2021 у справі №1.380.2019.004395, від 16.12.2021 у справі №816/3945/15, від 13.07.2022 у справі №200/12042/20-а та від 17.08.2022 у справі №320/5852/18, від 25.04.2023 у справі №140/9357/21.
		Вказане підтверджує безпідставність тверджень ГУ ДПС у Київській області щодо незмінності облікової ставки НБУ при здійсненні розрахунку пені на бюджетну заборгованість.
		Враховуючи вищевикладене, судом першої інстанції було здійснено вірний розрахунок пені, загальний розмір якої за період з 10.12.2014 по 07.02.2022 становить - 1  948  323,03 грн.
		У той же час, позивачем заявлено суму пені до стягнення у розмірі 1  958  000,84 грн.
		Таким чином, позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення частково в сумі 1  948  323,03 грн.
		Щодо доводів апелянта про пропуск строку звернення до суду колегія суддів зазначає наступне.
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.10.2023 визнано поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом у цій справі та поновлено пропущений строк звернення до суду. Відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області про залишення позовної заяви без розгляду.
		Апелянтом вказана ухвала оскаржена не була, апеляційна скарга не містила заперечення на вказану ухвалу.
		Враховуючи не оскарження апелянтом ухвали Київського окружного адміністративного суду від 06.10.2023, якою вирішено питання про поновлення позивачу строку звернення до суду, доводи апелянта в цій частині є необґрунтованими.
		Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
		Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
		Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
		Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
		З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.
		Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
		 
		П О С Т А Н О В И Л А :
		Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2023 року - без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст.  328,  329 КАС України.
		Повний текст постанови виготовлено 22.03.2024.
		Головуючий суддя:                                                                                        А.Ю. Кучма 
		 
		                                                                                                                          В.О. Аліменко
		 
		                                                                                                              Н.В. Безименна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...