Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 160/12980/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 22.03.2024. Зареєстровано: 23.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 25.03.2024.
Дата набрання законної сили: 21.03.2024
Номер судового провадження: К/990/17503/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 березня 2024 року 
		м. Київ
		справа № 160/12980/22
		адміністративне провадження № К/990/17503/23 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Уханенка С.А.,
		суддів - Прокопенка О.Б., Радишевської О.Р.,
		розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу
		за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Центр пробації» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
		за касаційною скаргою Державної установи «Центр пробації» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року (суддя Горбалінський В.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року (суддя-доповідач Чепурнов Д.В., судді Сафронова С.В., Ясенова Т.І.),
		У С Т А Н О В И В:
		I. Суть спору
		1. У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Державної установи «Центр пробації» (далі - ДУ «Центр пробації») про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати на її користь додаткової винагороди за період з 24.02.2022 по 31.05.2022 у розмірі 95357,14 грн, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - постанова КМУ №168), та зобов`язання нарахувати і виплатити на її користь зазначену суму додаткової винагороди.
		2. Позов обґрунтувала тим, що до 22 червня 2022 року вона проходила службу на посаді інспектора Павлоградського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» у Дніпропетровській області у званні старшого лейтенанта внутрішньої служби. Виходячи з цього, позивачка вважала, що вона, як особа начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, мала право на отримання додаткової винагороди у розмірі 30000 гривень щомісячно, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 (у редакції постанови від 22.03.2022 №350). Проте відповідач протиправно не виплачував їй вказану додаткову винагороду під час проходження служби та не виплатив її й у день звільнення зі служби.
		ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
		3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року, позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність ДУ «Центр пробації» щодо ненарахування та невиплати на користь інспектора Павлоградського районного відділу філії ДУ «Центр пробації`у Дніпропетровській області старшого лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_1 додаткової винагороди за період з 24.02.2022 по 31.05.2022 відповідно до пункту 1 постанови КМУ №168; зобов`язано ДУ «Центр пробації» нарахувати та виплатити на користь позивачки додаткову винагороду за період з 24.02.2022 по 31.05.2022, відповідно до пункту 1 постанови КМУ №168. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		4. Задовольняючи частково позов, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що у спірний період, під час якого діяв воєнний стан, відповідач протиправно не виплачував ОСОБА_1 додаткову винагороду, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №168. Водночас визначення розміру такої винагороди, за висновком судів, належить до компетенції відповідача, яку суд не може на себе перебирати.
		III. Провадження в суді касаційної інстанції
		5. У касаційній скарзі ДУ «Центр пробації», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
		6. Касаційне провадження відкрито в межах доводів ДУ «Центр пробації» про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій у спірних правовідносинах пункту 1 постанови КМУ №168, який, на думку відповідача, поширюється не на всіх співробітників Державної кримінально-виконавчої служби України, а лише на тих із них, хто несе службу в органах та установах зазначеної Служби (заступає у наряд чергування, бере участь в оперативних заходах тощо, спрямованих на забезпечення безпеки в умовах воєнного стану), що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка». Як стверджує відповідач, позивачка цим вимогам не відповідала, тому відсутні підстави для виплати їй додаткової винагороди у розмірі 30000 гривень щомісячно. Відповідач послався на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування наведеної норми права у подібних правовідносинах, пов`язаних з виплатою додаткової винагороди працівникам районних відділів філій ДУ «Центр пробації».
		7. Позивачка не подала відзиву на касаційну скаргу.
		8. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів виходить з такого.
		IV. Установлені судами фактичні обставини справи
		9. З 18.08.2015 ОСОБА_1 прийнято на службу до Державної кримінально-виконавчої служби України.
		10. Наказом ДУ «Центр пробації» від 10.06.2022 №210/к старшого лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_1 , інспектора Павлоградського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» у Дніпропетровській області, звільнено зі служби з 22 червня 2022 року, відповідно до частини п`ятої статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та пункту 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням).
		11. 19.07.2022 позивачка звернулася до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної кримінально-виконавчої служби України та філії ДУ «Центр пробації» у Дніпропетровській області із заявою про виплату їй всіх належних при звільненні сум, а саме: додаткової винагороди в розмірі 30000 грн щомісячно за період з 24.02.2022 по 31.05.2022.
		12. Листом від 29.07.2022 ДУ «Центр пробації» повідомив ОСОБА_1 про відсутність правових підстав для виплати їй додаткової винагороди, зважаючи на те, що вона не залучалася до виконання завдань, передбачених Законом України «Про правовий режим воєнного стану», заходів і повноважень, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, не несла службу, в розумінні Закону України «Про Національну поліцію», а виконувала свої службові обов`язки, пов`язані з реалізацією завдань та функцій пробації, відповідно до посадової інструкції, Положення «Про Павлоградський районний відділ філії ДУ «Центр пробації» у Дніпропетровській області» та колективного договору.
		V. Позиція Верховного Суду
		13. За приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		14. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги , зокрема, у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 341 КАС України).
		15. Касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України в межах доводів відповідача про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій пункту 1 постанови КМУ №168 (у редакції постанови від 22.03.2022 №350) у правовідносинах щодо виплати додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, за відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах.
		16. Відповідаючи на питання, поставлені перед судом касаційної інстанції в межах доводів і вимог касаційної скарги, колегія суддів керується таким.
		17. У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на всій території України введений воєнний стан.
		18. Одночасно із введенням воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України від 03.03.2022 №2105-IX, оголошено про проведення загальної мобілізації.
		19. Воєнний стан та загальна мобілізація на території України діяли на час виникнення спірних правовідносин і тривають й на сьогодні.
		20. На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
		21. Згідно з пунктом 5 цієї постанови вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
		22. Постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2022 №350 до пункту 1 постанови КМУ №168 внесено зміни шляхом доповнення абзацу першого після слів «та поліцейським» словами «а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка»».
		23. Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793 в абзаці першому пункту 1 постанови Кабінет Міністрів України №168 слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно» замінено словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць».
		24. Як зазначено у постановах №350 і №793, ці постанови набирають чинності з дня їх опублікування та застосовуються з 24 лютого 2022 року.
		25. В решті зміст пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 в частині, що стосується виплати додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, на час виникнення спірних правовідносин (з 24.02.2022 по 31.05.2022) не змінювався.
		26. Частиною першою статті 6 Закону України від 23.06.2005 №2713-IV «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» встановлено, що Державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров`я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.
		27. За приписами частини першої статті 14 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу (далі - особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби), спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Державній кримінально-виконавчій службі України (далі - працівники кримінально-виконавчої служби).
		28. Відповідно до частини другої цієї статті служба в Державній кримінально-виконавчій службі України є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України. Час проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.
		29. Умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати (частина третя статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України»).
		30. Частиною п`ятою статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» обумовлено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.
		31. Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 у спірний період проходила службу на посаді інспектора Павлоградського районного відділу філії Центру пробації у Дніпропетровській області у спеціальному званні «старший лейтенант внутрішньої служби».
		32. У частині першій статті 2 Закону України від 05.02.2015 №160-VIII «Про пробацію» визначено, що пробація - це система наглядових та соціально-виховних заходів, що застосовуються за рішенням суду та відповідно до закону до засуджених, виконання певних видів кримінальних покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, та забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого; орган пробації - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері пробації; персонал органу пробації - працівники, які відповідно до повноважень, визначених цим Законом та іншими законами України, виконують завдання пробації.
		33. Частиною першою статті 19 Закону України «Про пробацію» передбачено, що права, обов`язки, відповідальність, правовий та соціальний захист персоналу органу пробації визначаються Законом України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та цим Законом.
		34. Центр пробації утворений згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.09.2017 №655-р та наказом Міністерства юстиції України від 28.12.2017 №4322/5.
		35. Наказом Міністерства юстиції України від 08.12.2020 №4242/5 затверджено Положення про Державну установу «Центр пробації» (далі - Положення), відповідно до пункту 1 якого Центр пробації є неприбутковою державною установою, створеною для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України з питань пробації і безпосереднього спрямування та координації діяльності уповноважених органів з питань пробації, що належить до сфери управління Мін`юсту.
		36. Пунктом 6 Положення передбачено, що у структурі Центру пробації функціонують відокремлені структурні підрозділи (далі - Філії), до складу яких входять уповноважені органи з питань пробації. Філії не є юридичними особами та здійснюють частину делегованих функцій Центру пробації відповідно до мети (цілей), завдань та функцій.
		37. Згідно з пунктом 7 Положення до складу Центру пробації входять працівники, які працюють за трудовим договором, та особи начальницького складу, що були переведені з Державної кримінально-виконавчої служби України. 
		38. Переглядаючи оскаржені судові рішення у цій справі, колегія суддів зауважує, що Верховний Суд у постанові від 02.11.2023 у справі № 160/11851/22 вже сформував висновок щодо застосування пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 у подібних правовідносинах, яку надалі підтримано Верховним Судом у інших справах за подібних обставин.
		Отож, переглядаючи судове рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі, Суд не вбачає підстав для відступу від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 18.01.2024 у справі № 200/297/23 та від 25 січня 2024 року у справі №520/8343/22, в яких суд касаційної інстанції висловив таку правову позицію. 
		39. Так, у справі №520/8343/22 Верховний Суд виходив з того, що відповідно до частин першої та другої статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» держава забезпечує соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України.
		39.1. Відповідно до приписів частини першої статті 24 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» фінансування діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел, передбачених законом. 
		39.2. Водночас наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 № 925/5 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України затверджено (далі         Порядок №     925/5).
		39.3. Пунктом 3 розділу І Порядку № 925/5 визначено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
		39.4.     Абзацом першим пункту 4 розділу І Порядку №     925/5 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що грошове забезпечення виплачується особам рядового і начальницького складу, які займають штатні посади в Департаменті з питань виконання кримінальних покарань, міжрегіональних управліннях з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, органах пробації, установах виконання покарань, слідчих ізоляторах, воєнізованих формуваннях, навчальних закладах та закладах охорони здоров`я, на підприємствах установ виконання покарань, інших підприємствах, в установах і організаціях, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України. 
		40. У справі №520/8343/22 Верховний Суд перевірив та відхилив аргументи Департаменту з питань виконання кримінальних покарань про те, що позивач не набув право на отримання додаткової допомоги, передбаченої пунктом 1 постанови КМУ №168, позаяк ним не надано підтверджуючих документів, які свідчать про залучення його до несення служби та забезпечення діяльності щодо спрямування та координації установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, які перебували в умовах постійної небезпеки та ризику, у тому числі, в районі ведення воєнних дій, тимчасової окупації та оточення, які на той час були розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надавалась допомога в рамках програми «єПідтримка».
		40.1. У аспекті вказаного колегія суддів у справі №520/8343/22 зауважила, що у постанові від 02.11.2023 у справі № 160/11851/22 Верховний Суд, відповідаючи на доводи ДУ «Центр пробації» щодо права на отримання додаткової винагороди лише осібами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, які саме несуть службу в органах та установах зазначеної Служби виснував, що у цьому випадку поняття «несення служби», яке зазначено у пункті 1 постанови КМУ №168, тотожні поняттю «проходження служби». Оскільки, законодавством визначено, що особи рядового і начальницького складу, які мають спеціальні звання проходять службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України, немає ніяких підстав вважати, що вони службу не несуть. При цьому, Суд зауважив, що положення пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 не містять застережень щодо призначення додаткової допомоги виключно особам, які беруть участь в оперативних заходах, несуть варту, в тому числі в нічний час, несуть службу у наряді, тощо. Отож, постанова КМУ №168 (у редакції від 22.03.2022) не ставить у залежність отримання додаткової винагороди від залучення осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби від виконання завдань та заходів, спрямованих на забезпечення безпеки в умовах воєнного стану, як про це вказує відповідач. 
		41. Указані висновки були підтримані Верховним Судом і у постанові від 18.01.2024 у справі №200/297/23.
		42. Верховний Суд відхиляє аргументи ДУ «Центр пробації»     щодо відмінності терміну     «несення служби» від «проходження служби», з посиланням на пункт 5 глави 13 розділу ІІІ Порядку №925/5, оскільки розділ ІІІ під назвою «Компенсаційні виплати» містить лише 2 глави, в яких відсутнє поняття «несення служби».
		42.1 Натомість таке визначення наведене лише в підпункті 5 пункту 13 «Порядок преміювання осіб рядового і начальницького складу» розділу ІІ «Грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу» Порядку №     925/5 і стосується саме преміювання. Аналіз змісту указаної норми свідчить про вузьке використання цього поняття лише в аспекті     виконання службових обов`язків особами рядового і начальницького складу в нічний час, що жодним чином не стосується предмету спору у справі, що розглядається.
		43. Крім того, у постанові від 18.01.2024 Верховний Суд констатував про безпідставність доводів ДУ «Центр пробації» про те, що за відсутності відповідних наказів командирів (начальників), на підставі яких здійснюється виплата додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168, відсутні і підстави для нарахування та виплати такої винагороди, позаяк, вказане свідчить лише про допущення протиправної бездіяльності, а не про відсутність права у позивача на таку винагороду.
		44. Таким чином, суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що постанова КМУ №168, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачала виплату з 24 лютого 2022 року на період дії воєнного стану додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень на місяць особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка».
		45. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 204-р затверджено перелік адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка» згідно з додатком. 
		46. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.03.2022 № 213-р унесено зміни у додаток до розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 204 «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми «єПідтримка», доповнивши його після позиції «Волинська область» позицією «Дніпропетровська область».
		47. З викладеного вбачається, що Кабінет Міністрів України встановив додаткову винагороду в розмірі 30 000 гривень щомісячно, зокрема, особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка».
		48. Наведені обставини є підставою для отримання особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка» додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень щомісячно. 
		49. Підсумовуючи викладене, Верховний Суд зазначає, що оскільки згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 204-р Дніпропетровська область (без визначення окремих територіальних громад та населених пунктів) віднесена до     адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка» і ОСОБА_1 у спірний період проходила службу на посаді інспектора Павлоградського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» у Дніпропетровській області у спеціальному званні «старший лейтенант внутрішньої служби», суди дійшли обґрунтованого висновку, що остання має право на отримання додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови КМУ №168.
		50. За таких обставин та виходячи з приписів частини третьої статті 341 КАС України, Верховний Суд не вбачає підстав для скасування оскаржених судових рішень, оскільки мотиви та обґрунтування, із яких виходили суди першої та апеляційної інстанцій, відповідають висновкам Верховного Суду, сформованим у подібній категорії справ.
		51. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341     цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		52. За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
		53. Ураховуючи те, що ухвалою Верховного Суду від 31 липня 2023 року було зупинено виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2022     року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року до закінчення касаційного провадження, виконання зазначених судових рішень за результатами їх касаційного перегляду підлягають поновленню відповідно до вимог частини третьої статті 375 КАС України.
		Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, 375 КАС України, Верховний Суд
		П О С Т А Н О В И В:
		1. Касаційну скаргу Державної установи «Центр пробації» залишити без задоволення.
		2. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2022     року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року залишити без змін.
		3. Поновити виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25     жовтня 2022 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року у справі №160/12980/22.
		4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню.
		Суддя-доповідач                                                                                                  С.А. Уханенко
		Cудді:                                                                                                                                     О.Б. Прокопенко
		                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                    О.Р. Радишевська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...