Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-1055/10 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 27.10.2010. Забезпечено надання загального доступу: 27.10.2010.
Дата набрання законної сили: 08.10.2010
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа№2а-1055/10 
		П О С Т А Н О В А 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		    27 вересня 2010 року                                      м.Полтава 
		    Ленінський районний суд міста Полтави у складі:  
		  -    головуючого  Жилки О.М., 
		  -    при секретарі Погребній Л.Є., 
		за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, розглянувши справу адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до Полтавської митниці про скасування постанови про порушення митних правил, - 
		 В С Т А Н О В И В: 
		    Зважаючи на складність у викладені повного рішення суду, повязаного з потребою у обґрунтуванні доводів сторін, на що може бути витрачений значний час, суд вважає за необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини. 
		На підставі викладеного, керуючись ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 71, 158  163, 167, 171-2 КАС України, суд, 
		 П О С Т А Н О В И В: 
		 У позові ОСОБА_1 до Полтавської митниці про скасування постанови про порушення митних правил  відмовити за безпідставністю. 
		   Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.  
		    Головуючий                                        О. М. Ж и л к а 
		                 КОПІЯ 
		Справа№2а-1055/10 
		П О С Т А Н О В А 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		    27 вересня 2010 року                                      м.Полтава 
		    Ленінський районний суд міста Полтави у складі:  
		  -    головуючого  Жилки О.М., 
		  -    при секретарі Погребній Л.Є., 
		за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, розглянувши справу адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до Полтавської митниці про скасування постанови про порушення митних правил, - 
		 В С Т А Н О В И В: 
		    Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, з вимогою скасувати постанову митного органу в справі про порушення митних правил, відповідно до якої, його визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 354 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 грн. 
		   В своєму позові та в судовому засіданні позивач та його представник зазначили, що 28.07.2010 року інспектором відділу служби боротьби з контрабандою та порушення митних правил Полтавської митниці відносно нього, ОСОБА_1, було складено протокол №0069/80600/10 про порушення митних правил за ст. 354 Митного Кодексу України відповідно до якого, останній, після ввезення на митну територію України автомобіля  MERCEDES BENZ ML 320, 1999 р.в., кузов №НОМЕР_2, державний №НОМЕР_3, проводиться його використання в інших цілях, ніж ті у звязку з якими було надано пільги щодо сплати податків і зборів в загальній сумі 156767 грн. 66 коп. при переміщенні через митний кордон України.  Крім того, 20.08.2010 року начальником служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил ОСОБА_3, зазначив позивач, було винесено постанову №0069/80600/10 відповідно до якої, його було визнанно виним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 354 Митного Кодексу України, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. Посилаючись на те, що протокол відносно ОСОБА_1 було складено безпідставно, оскільки, вказаний автомобіль використовувався останнім виключно в комерційних цілях відповідно до договору представництва іноземної фірми, а на нього, позивача, під час складання протоколу чинився психологічний тиск з боку працівників митниці та працівників міліції, позивач та його представник просили суд визнати неправомірною та скасувати постанову №0069/80600/10 від 20.08.2010 року в справі про порушення митних правил, винесену заступником начальника Полтавської митниці  начальником служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил ОСОБА_3, та закрити провадження в справі про порушення митних правил. 
		 -2- 
		Представник відповідача в своїх запереченнях та в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що  ОСОБА_1 при переміщенні через митний кордон України вказаного вище автомобіля було надано документи, що містять неправдиві дані щодо суті угоди, з метою пропуску автомобіля на митну територію України в режимі «тимчасового ввезення» та здійснено використання даного автомобіля, стосовно якого надано пільги щодо сплати податків і зборів, в інших цілях ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.  
		   Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до задоволення не підлягає. 
		Частиною 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.  
		   Судом встановлено, що 28.07.2010 року інспектором відділу служби боротьби з контрабандою та порушення митних правил Полтавської митниці відносно ОСОБА_1 було складено протокол №0069/80600/10 про порушення митних правил за ст. 354 Митного Кодексу України відповідно до якого, останнім,  08.05.2010 року, в зоні діяльності Чернігівської митниці згідно поданої митної декларації було ввезено на митну територію України автомобіль MERCEDES BENZ ML 320, 1999 р.в., кузов №НОМЕР_2, державний №НОМЕР_3.  Як підставу для його переміщення через митний кордон України та митного оформлення Чернігівській митниці, позивачем було надано технічний НОМЕР_1, Договір про представництво фірми ИП «Сохайл Самир СО «Шармутас» (Литва, м.Паневежис, 348) від 07.05.10, Договір доручення №39 від 07.05.10, Довіренність без номера та дати, Акт прийому-передачі автомобіля від 07.05.10, страховий поліс на автомобіль SGB 0442431 від 06.05.2010. Згідно даних документів фірма ИП «Сохайл Самир СО «Шармутас» надавала доручення гр. України ОСОБА_1 бути її представником на території України та передавала для виконання доручень вказаний автомобіль. Відповідно до вказаних документів автомобіль при ввезенні в Україну був заявлений ОСОБА_1 в митній декларації від 08.05.10 в режимі «тимчасового ввезення», та на підставі них пропущений Чернігівською митницею на митну територію України для його комерційного використання, а також при цьому звільнений, відповідно до Конвенції про тимчасове ввезення, прийнятої 26.06.90 у м.Стамбулі, від ввізного мита і податків та без застосування ввізних обмежень чи заборон економічного характеру.  
		20.08.2010 року заступником начальника Полтавської митниці - начальником служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил ОСОБА_3 було винесено постанову №0069/80600/10 відповідно до якої, ОСОБА_1 було визнанно виним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 354 Митного Кодексу України, та накладено на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. 
		Як вбачається із протоколу про порушення митних правил,  в ході проведеної перевірки ВБОЗ Лубенського МРВ ГУ МВС України в Полтавській області, Полтавської митниці та згідно пояснення ОСОБА_1 встановлено, що останній фактично використовує автомобіль в особистих цілях та не проводить його комерційного використання, відповідно до положень Конвенції про тимчасове ввезення, прийнятої 26.06.90 у м.Стамбулі, тобто автомобіль ним фактично не використовується для виконання доручень фірми ИП «Сохайл Самир СО «Шармутас» Литва, м.Паневежис, 348 (пояснення гр.ОСОБА_1 від 23.07.10р., від 28.07.10р.).  
		-3- 
		Крім того, відповідно до Інструкції про порядок реєстрації представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності, затвердженої наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 18 січня 1996 року N30, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 січня 1996 р. за N 34/1059, -у разі реєстрації представництва іноземного суб'єкта господарської діяльності заявнику видається Свідоцтво з відповідним номером, яке є підставою для звернення до митних органів з метою тимчасового ввезення на територію України майна та устаткування, необхідних для службового користування. Відповідно до вимог зазначеного наказу, Представництво суб'єкта господарської діяльності не є юридичною особою і не здійснює самостійно господарської діяльності, у всіх випадках воно діє від імені і за дорученням іноземного суб'єкта господарської діяльності, зазначеного у свідоцтві про реєстрацію, і виконує свої функції згідно із законодавством України. Представництво іноземного суб'єкта господарської діяльності в Україні може здійснювати функції, пов'язані з виконанням представницьких послуг, тільки в інтересах іноземного суб'єкта господарської діяльності, зазначеного у Свідоцтві. У разі здійснення представництвом господарської діяльності на території України таке представництво повинно стати на облік у податковому органі за своїм місцезнаходженням у порядку, установленому центральним податковим органом України, та набути статусу постійного представництва. 
		Як вбачається із оголошеного в судовому засіданні листа Державної податкової адміністрації у Полтавській області від 22.07.2010р. № 1840/10/29-017, представництво юридичної особи  ИП «Сохайл Самир СО «Шармутас» в податкових органах Полтавської області на обліку не перебуває. Інформація щодо обліку гр. ОСОБА_1, як представника фірмы ИП «Сохайл Самир СО «Шармутас» у даному листі також відсутня. 
		      Статтею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.  
		Із оголошених в судовому засіданні пояснень ОСОБА_1 від 23.07.10р. та від 28.07.10р. вбачається, що останній визнав, що на протязі травня липня зазначений автомобіль використовувався особисто ним без будь-якого комерційного використання. В протоколі про порушення митних правил № 0069/80600/10 ОСОБА_1 з порушенням частково не згоден. 
		Наданий позивачем лист ИП «Сохайл Самир СО «Шармутас» б/н від 18.08.10р. та путьові листи №№ 863610, 863611 не містить жодних доказів здійснення ОСОБА_1 комерційної діяльності, а саме, - платне перевезення осіб або промислове чи комерційне платне або безоплатне перевезення вантажів). Документи, що засвідчують періодичне перебування автомобіля у ремонті,  також не є доказом лише комерційного використання зазначеного автомобіля. 
		Статтею 20 вищевказаної Конвенції передбачено, що особа, яка будь-яким чином порушила положення цієї Конвенції, несе відповідальність на території Договірної Сторони, де було скоєно порушення; санкції за порушення встановлюються законодавством такої Договірної Сторони.  
		     В разі ввезення даного автомобіля без пільг, згідно частини 1 статті 11 Закону України “Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України” від 13.09.01 року № 2681-III, громадянами-резидентами дозволяється тимчасове ввезення транспортних засобів на митну територію України терміном до одного року після сплати ввізного мита та інших податків (зборів), передбачених законодавством при ввезенні автомобілів. Згідно висновку     спеціаліста  автотоварознавця   № 255   від   27.07.2010р. встановлено,  
		що вартість транспортного   засобу   MERCEDES  BENZ  ML 320,   1999 р.в., кузов  
		-4- 
		№НОМЕР_2, державний №НОМЕР_3 складає 66365 грн.. У відповідності до розрахунку митних платежів (службова записка відділу митного оформлення за вих. №09/1749 від 27.07.2010р.) в разі тимчасового ввезення ОСОБА_1 зазначеного автомобіля без пільг, - підлягають сплаті станом на 08.05.2010р. податки та збори на загальну суму 156767,66 грн. (ввізне мито 6636,50 грн., акциз  112942,38 грн., податок на додану вартість 37188,78 грн.). 
		Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 при переміщенні через митний кордон України автомобіля, було надано документи, що містять неправдиві дані щодо суті угоди, з метою пропуску автомобіля на митну територію України в режимі «тимчасового ввезення», та здійснено використання даного автомобіля, стосовно якого надано пільги щодо сплати податків і зборів, в інших цілях ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.  
		Суд вважає, що пояснення позивача, щодо застосування до нього з боку працівників митниці та правоохоронних органів психологічного тиску, не заслуговують на увагу оскільки, останній в підтвердження цього не надав суду будь-яких доказів. 
		Наведені вище докази та обставини справи, дають суду підстави вважати, що протокол про вчинення ОСОБА_1 порушення митних правил, та постанова про притягнення останнього до адміністративної відповідальності, були складені обґрунтовано а тому, постанова про накладення на останнього штрафу є законною. 
		На підставі викладеного, керуючись ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 71, 158  163, 167, 171-2 КАС України, суд, 
		 П О С Т А Н О В И В: 
		 У позові ОСОБА_1 до Полтавської митниці про скасування постанови про порушення митних правил  відмовити за безпідставністю. 
		   Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.  
		    Головуючий               /підпис/                          О. М. Ж и л к а 
		  ВІРНО: СУДДЯ                         О.М. ЖИЛКА

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...