Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/3893/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин; про невиконання або неналежне виконання зобов’язань; що виникають з договорів оренди.
Надіслано судом: 01.04.2024. Зареєстровано: 02.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 03.04.2024.
Дата набрання законної сили: 26.03.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		_____________________________________________________________________________________________
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		26 березня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/3893/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		головуючого судді: Ярош А.І.,
		суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.
		 
		секретар судового засідання: Кияшко Р.О.
		за участю представників учасників справи:
		від Одеської міської ради: Голуб А.С.
		від Товариства з обмеженою відповідальністю Транском строй: Новак Л.А.
		від Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради: не з`явився
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі 
		апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Транском строй
		на рішення Господарського суду Одеської області від 07.11.2023 року, суддя в І інстанції Цісельський О.В., повний текст якого складено 17.11.2023 в м. Одесі
		у справі: №916/3893/21
		за позовом: Одеської міської ради
		до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Транском строй
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради
		про стягнення 3 229 379,42 грн
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		У грудні 2021 року Одеська міська рада звернулася до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транском строй" (далі  ТОВ "Транском строй") про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 3 229 379,42 грн за користування земельною ділянкою.
		На обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що відповідач ухиляється від оформлення додаткового договору, що призвело до збереження останнім відповідних коштів за користування земельною ділянкою, які мали бути сплачені Одеській міській раді як власнику цієї ділянки, у зв`язку з чим міською радою нараховані кошти за користування відповідною земельною ділянкою у період з 28.08.2019 по 31.08.2021 в сумі 3 229 379,42 грн, які остання і просить стягнути з відповідача на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.
		Справа господарськими судами розглядалась неодноразово.
		Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.07.2022, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.02.2023, у задоволені позову відмовлено. 
		Судові рішення мотивовано тим, що між сторонами існували зобов`язання, які виникли на підставі договору оренди, тому судом не встановлено підстав для застосування до спірних правовідносин положень статті 1212 ЦК України та стягнення 3 229 379,42 грн, як утриманих без достатньої правової підстави коштів.
		Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 17.05.2023 касаційні скарги Одеської міської ради задоволено частково. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.02.2023 та додаткову постанову цього ж суду від 02.03.2023, рішення Господарського суду Одеської області від 12.07.2022 у справі № 916/3893/21 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Верховний Суд у постанові від 17.05.2023 у цій справі дійшов висновку про обгрунтованість звернення Одеської міської ради з позовом в порядку статті 1212 ЦК України про стягнення коштів, які зберіг у себе відповідач без достатніх правових підстав, тобто які мав сплатити за користування земельною ділянкою у зв`язку зі зміною її цільового призначення. Оскільки зміни щодо цільового призначення спірної земельної ділянки та відповідно нової нормативної грошової оцінки землі до договору не внесено, а отже, стягнення за чинним договором нової іншої суми орендної плати неможливе, проте відповідач користується земельною ділянкою саме за новим цільовим призначенням, зміненим за його заявою, Верховний Суд вважає правильним стягнення різниці між сплаченою орендною платою за договором оренди та сумою, яку мав би сплатити користувач у випадку його добросовісної поведінки та внесення відповідних змін до договору оренди землі, на підставі статті 1212 ЦК України.
		За новим розглядом даної справи рішенням Господарського суду Одеської області від 07.11.2023 позов задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Транском строй на користь Одеської міської ради безпідставно збережені кошти в розмірі 3 229 379,42 грн та витрати на оплату судового збору в розмірі 217 983,14 грн.
		Місцевий господарський суд дійшов висновку, що враховуючи встановлені судом обставини щодо ухвалення Одеською міською радою рішення від 31.07.2019 № 5048-VII, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та змінено цільове призначення земельної ділянки саме за заявою ТОВ «Транском строй», а в подальшому не укладення додаткової угоди щодо відповідних змін до договору і, як наслідок, несплата коштів відповідно до нового цільового призначення, суд вважає обґрунтованим звернення Одеської міської ради з позовом в порядку статті 1212 ЦК України про стягнення коштів, які зберіг у себе відповідач без достатніх правових підстав, тобто які мав сплатити за користування земельною ділянкою у зв`язку зі зміною її цільового призначення та нормативної грошової оцінки.
		11.12.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Транском строй, в якій останнє просить рішення Господарського суду Одеської області від 07.11.2023 у справі №916/3893/21 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
		Зокрема, скаржник зазначає, що згідно з п. 12.1. договору оренди землі від 06.04.2017, що укладений між Позивачем та Відповідачем, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін та підлягає нотаріальному посвідченню. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору, спір розв`язується у судовому порядку. Підстав для односторонньої зміни умов договору без внесення до нього відповідних змін договором оренди землі від 06.04.2017 не передбачено. Безпосередньо пунктом 4 рішення Одеської міської ради №5048-VII від 31.07.2019 затверджено проект додаткового договору (угоди) про внесення змін до договору оренди землі, укладеного між Одеською міською радою та ТОВ «ТРАНСКОМ СТРОЙ». Чинним законодавством не передбачено положень про зміну розміру орендної плати за користування орендованим майном саме з моменту прийняття орендодавцем рішення про такі зміни, а надається право стороні правовідносин у подальшому ініціювати внесення відповідних змін до договору. Отже, до моменту внесення змін до договору оренди, в тому числі за рішенням суду, орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату в розмірі, передбаченому чинним договором оренди. Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 15.02.2018 у справі №916/1578/15-г. Правовідносини між Позивачем і Відповідачем є договірними, а не контролюючими (адміністративними).
		Апелянт вказує, що позивач не вчинив жодних передбачених законодавством дій для створення умов, за яких настав би випадок внесення відповідних змін до договору з урахуванням добросовісної поведінки користувача. 3 проектом Додаткового договору (угоди), зміст якого визначає зміни умов Договору оренди землі, що складений Позивачем, Відповідач вперше ознайомився після отримання позовної заяви з додатками, яка розглядається в межах цієї судової справи. Листи Департаменту комунальної власності Одеської міської ради ТОВ «ТРАНСКОМ СТРОЙ» не отримувало. Позивач не надає жодних доказів ані направлень вказаних листів на адресу ТОВ «ТРАНСКОМ СТРОЙ», ані їхнього отримання Відповідачем. Копії вказаних листів жодним чином не свідчать про їх направлення Відповідачу та/або отримання останнім. При цьому зміст вказаних листів жодним чином не відповідають порядку внесення змін до договорів, передбаченому чинним законодавством.
		Стверджує, що в п. 9 рішення Одеської міської ради від 31.07.2019 №5048-VII визначено - покласти контроль за виконанням цього рішення на постійну комісію Одеської міської ради з питань землеустрою та земельних правовідносин. Вищенаведене свідчить про ухилення Одеської міської ради від положень законодавства щодо зміни договорів та від створення нею умов, за яких настав би випадок внесення відповідних змін до договору з урахуванням добросовісної поведінки користувача. Позивач не надав Відповідачу пропозиції про внесення змін до договору оренди землі, як того вимагає чинне законодавство, не повідомляв Відповідача про час та місце укладання додаткового договору (угоди), не звертався до суду з вимогами про внесення змін до договору оренди землі, через півтора роки після початку нарахування збільшеної орендної плати Позивач повідомив Відповідача про таке нарахування. Та за таких обставин намагається перекласти відповідальність на Відповідача, вказуючи про нібито ухилення Відповідача від оформлення додаткового договору.
		У відзиві на апеляційну скаргу Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
		Зокрема, зазначає, що неодноразово Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (листи від 11.11.2019 №01-13/5456 та від 25.06.2020 №01-13/2189) здійснювалось інформування ТОВ «ТРАНСКОМ СТРОЙ» про необхідність вжиття відповідних заходів для укладання додаткового договору (угоди) про внесення змін до договору оренди землі, укладеного між Одеською міською радою та ТОВ «ТРАНСКОМ СТРОЙ», в порядку, встановленому чинним законодавством, як того вимагає п. 6.2 рішення Одеської міської ради від 31.07.2019 №5048-VII.
		Вказує, що додатковий договір (угода) про внесення змін до договору оренди землі наразі не укладено. Відповідні зміни до договору оренди землі від 06.04.2017 не внесено та як наслідок зазначене призвело до збереження останнім відповідних коштів за користування земельною ділянкою, які мали бути сплачені Одеській міській раді як власнику цієї ділянки. Також, твердження ТОВ «ТРАНСКОМ СТРОЙ» щодо необізнаності наявності рішення Одеської міської ради від 31.07.2019 №5048-VII не заслуговують уваги з огляду на те, що цільове призначення земельної ділянки, яка перебуває у користуванні ТОВ «ТРАНСКОМ СТРОЙ», змінено на підставі заяви ТОВ «ТРАНСКОМ СТРОЙ». Також, зазначене рішення 12.08.2019 опубліковано на сайті Одеської міської ради. При цьому з дати реєстрації в Державному земельному кадастрі, а саме 28.08.2019, в частині цільового призначення земельної ділянки, станом на 31.10.2021 утворилась заборгованість у розмірі 3 229 379,42 гривень. 
		До суду апеляційної інстанції також надійшов відзив на апеляційну скаргу від Одеської міської ради, в якому остання просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржуване рішення в силі.
		Позивач вказує, що позовні вимоги Одеської міської ради не ґрунтуються на автоматичній зміні орендної плати, як це трактує відповідач, що також було враховано судом першої інстанції при розгляді цієї справи. Одеська міська рада у даній справі звернулась до суду не з вимогою про стягнення орендної плати у відповідності до Договору оренди, укладеного між сторонами, а з вимогою про стягнення безпідставно збережених коштів, які б мала отримати Одеська міська рада за належного виконання ТОВ «Транском Строй» зобов`язань, передбачених рішенням Одеської міської ради. 
		Обов`язок сплати коштів, які заявлено до стягнення передбачено додатковим договором, який п. 6.2 рішення Одеської міської ради від 31.07.2019 року №5048-VII зобов`язано укласти та оформити ТОВ «Транском Строй». Враховуючи, що ТОВ «Транском Строй» ухиляється від виконання вищенаведеного зобов`язання, додатковий договір не укладено, правовідносини зі стягнення коштів у розмірі 3 229 379,42 грн є саме кондиційними, а не договірними.
		Додатково позивач зазначив, що 28.08.2019 на запит ТОВ «Транском Строй» Держгеокадастром надано витяг з Державного земельного кадастру про спірну земельну ділянку, відповідно до якого цільове призначення земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, 27- А/2, змінено на 02.10 Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об?єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури. Тобто, ТОВ «Транском Строй» щонайменше з 28.08.2019 р. було обізнане про прийняття Одеською міською радою рішення про зміну цільового призначення орендованої ними земельної ділянки та внесення на підставі вказаного рішення відомостей до Державного земельного кадастру.
		Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Транском строй на рішення Господарського суду Одеської області від 07.11.2023 у справі №916/3893/21, призначено дану справу до розгляду на 27.02.2024 о 12:30 та в подальшому протокольною ухвалою суду від 27.02.2024 оголошено перерву в розгляді справи №916/3893/21 до 26.03.2024 о 12:30.
		В судовому засіданні 26.03.2024 прийняли участь представник Одеської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю Транском строй. Представник Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується відповідною розпискою про оголошення перерви в розгляді даної справи.
		Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
		Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України, оскільки неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути вказану апеляційну скаргу за відсутності Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради за наявними матеріалами справи, яких достатньо для розгляду заяви по суті.
		Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. 
		Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 06.04.2017 між Одеською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транском строй» (орендар) було укладено договір оренди землі, відповідно до умов п. 1.1 якого орендодавець на підставі Закону України «Про оренду землі» № 161-ХІV від 06.10.1998 та рішення Одеської міської ради № 1852-VІІ від 15.03.2017 надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку, площею 3,8221 га, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, 27-А/2, кадастровий номер 5110136900:52:001:0130, для експлуатації та обслуговування нежилих будівель і споруд адміністративного типу.
		Положеннями п. 2.3. договору встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладання договору становить 20 386 431,26 грн, згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси № 2 від 15.03.2017, виданим відділом у м. Одесі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області.
		Договір укладено на 25 років, для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель і споруд адміністративного типу (п.3.1 договору).
		Відповідно до п. 4.1. договору орендна плата за земельну ділянку площею 3,8221 га розрахована у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 611 592,94 грн на рік.
		Пунктом 4.2. договору передбачено, що розмір орендної плати встановлюється згідно рішень Одеської міської ради у відповідності до розрахунку розміру орендної плати та може збільшуватися Одеською міською радою в межах, передбачених законодавством. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням коефіцієнтів індексації, у порядку визначеному законодавством.
		В п. 4.5. договору оренди землі сторони погодили, що розмір орендної плати переглядається у разі: зміни граничного розміру орендної плати, визначених Податковим кодексом України, зміни коефіцієнтів індексації, відповідно до чинного законодавства України; зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки, у тому числі у разі введення в дію нової нормативної грошової оцінки земель м. Одеси, яка затверджується рішеннями Одеської міської ради; зміни функціонального призначення будівлі або її частини; в інших випадках, передбачених законодавством України. У цих випадках розмір орендної плати змінюється за ініціативою орендодавця.
		Відповідно до п. 5.2. договору категорія земель за основним цільовим призначенням - землі житлової та громадської забудови, вид цільового призначення згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель В.03.15. Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови.
		Згідно п. 12.1 договору зміна його умов здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін та підлягає нотаріальному посвідченню. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору, спір розв`язується у судовому порядку.
		Договір 06.04.2017 посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. за № 794 та зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06.04.2017, номер запису: 19864193.
		25.06.2018 ТОВ «Транском строй» звернулося до голови Одеської міської ради з проханням надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, 27-А/2, кадастровий номер 5110136900:52:001:0130, загальною площею 3,8221 га зі зміною її цільового призначення з експлуатації та обслуговування нежилих будівель і споруд адміністративного типу на будівництво житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення, наземним та підземним гаражами.
		Рішенням Одеської міської ради від 31.07.2019 № 5048-VII затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 5110136900:52:001:0130), змінено цільове призначення орендованої земельної ділянки на цільове призначення - В.02.10. для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, вид використання - для будівництва житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями торгового та громадського призначення, наземними та підземними гаражами, благоустрою та озелененню території для відпочинку населення.
		Вказаним рішенням також вирішено внести відповідні зміни до договору оренди землі, укладеного між Одеською міською радою та ТОВ «Транском строй» щодо земельної ділянки, площею 3,8221 га, за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, 27-А/2, а також затвердити проект додаткового договору (угоди) про внесення змін до договору оренди землі та затверджено орендну плату у розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
		У пункті 6.2 рішення зобов`язано ТОВ «Транском строй» оформити в порядку, встановленому чинним законодавством, додатковий договір про внесення змін до договору оренди землі.
		Відповідно до витягу від 28.08.2019 №НВ-5111346002019, виданого ГУ Держгеокадастру в Одеській області на підставі запиту ТОВ «Транском строй», до Державного земельного кадастру внесено відповідні відомості про зміну цільового призначення земельної ділянки.
		Листом від 27.08.2019 №01-13/4107 Департамент комунальної власності Одеської міської ради повідомив ТОВ «Транском строй» про необхідність надання до Департаменту оновлених витягів з Державного земельну кадастру та із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
		Згідно з витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від 04.09.2019 № 2094, виданим відділом у м. Одесі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 38 221 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, 27-А/2, становить 45 741 705,58 грн.
		Листом від 11.11.2019 № 01-13/5456 Департамент комунальної власності Одеської міської ради повідомив ТОВ «Транском строй», що Департаментом підготовлено пакет документів та 09.09.2019 передано його для нотаріального посвідчення нотаріусу Чужовській Н.Ю. (із зазначенням адреси та контактного телефону). З урахуванням зазначеного Департамент повідомив ТОВ «Транском строй» про необхідність вжиття всіх заходів щодо оформлення додаткового договору про внесення змін до договору оренди землі.
		Про передачу Департаментом комунальної власності Одеської міської ради приватному нотаріусу пакету документів, необхідних для нотаріального посвідчення договору з орендарем ТОВ «Транском строй», додатково свідчить акт № 1724 приймання-передавання від 09.09.2019.
		Листом від 25.06.2020 № 01-13/2189 Департамент комунальної власності Одеської міської ради повторно повідомив відповідача про зобов`язання оформити додатковий договір.
		22.02.2021 Департаментом комунальної власності Одеської міської ради направлено ТОВ «Транском строй» претензію № 01-13/676 про необхідність сплати заборгованості з орендної плати та вкотре наголосив на необхідності у найкоротший термін звернутися до нотаріуса для укладення додаткового договору (угоди) про внесення змін до вказаного договору оренди землі та його державної реєстрації у встановленому законом порядку.
		03.06.2021 ТОВ «Транском строй» в листі № 06-21/1 зазначило Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, що відповідачу не було відомо про прийняття рішення Одеської міської ради від 31.07.2019 № 5048-VII, а також ТОВ «Транском строй» не отримувало від ОМР та Департаменту комунальної власності Одеської міської ради жодного повідомлення щодо необхідності укладання додаткового договору (угоди) про внесення змін до договору оренди землі. У вказаному листі відповідач також просив повідомити про час і місце укладання відповідного додаткового договору та забезпечення прибуття представника та відповідно підписання.
		30.08.2021 листом № 01-18/1270-09-0 Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради вказав ТОВ «Транском строй» про необхідність сплати заборгованості та здійснити заходи щодо оформлення додаткового договору, а також зазначив контактні дані приватного нотаріуса, до якого необхідно звернутись.
		Посилаючись на той факт, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Транском строй» у період з 28.08.2019 по 31.08.2021 без достатньої правової підстави за рахунок власника земельної ділянки - Одеської міської ради, зберігало у себе кошти в сумі 3 229 379,42 грн, які мало сплатити за користування нею, та які зобов`язано повернути власнику земельної ділянки на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України, Одеська міська рада звернулась до Господарського суду Одеської області з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.
		Отже, предметом апеляційного перегляду даної справи є наявність або відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно збережених відповідачем коштів за користування земельною ділянкою комунальної власності за період з 28.08.2019 по 31.08.2021, що складає 3 229 379,42 грн в порядку ст.1212 ЦК України.
		Задовольняючи повністю позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що сторони, укладаючи договір оренди землі, в добровільному порядку дійшли згоди в тому, що розмір орендної плати може змінюватися лише за ініціативою Одеської міської ради. Тобто ініціативи орендодавця, чи то взаємної згоди сторін на зміну розміру орендної плати, спірний договір не передбачає, як і не передбачає умов щодо повідомлення відповідача про зміну умов договору в частині оплати орендної плати, а також укладання додаткових угод в цій частині, оскільки за вимогами договору оренди розмір орендної плати може збільшуватися Одеською міською радою в межах, передбачених законодавством.
		З огляду на вказане, господарський суд відхилив доводи відповідача щодо відсутності належного повідомлення позивачем відповідача про зміну цільового призначення земельної ділянки та розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, як підстави для нарахування суми орендних платежів, оскільки саме відповідач подавав до позивача відповідну заяву та мав цікавитися таким розміром у зв`язку із наявністю у нього обов`язку щодо самостійного розрахунку орендної плати за земельну ділянку комунальної власності, якою він користується.
		З урахуванням вказаного, господарський суд зазначив, що відповідач був обізнаним про те, що розмір грошової оцінки та орендної плати за користування орендованою ним земельною ділянкою за договором не є сталим показником і змінюється у зв`язку з проведенням її щорічної індексації, зміною нормативної грошової оцінки земель міста та внаслідок внесення змін на підставі вимог діючого законодавства.
		Проте, ТОВ «Транском строй», як встановлено судом під час розгляду справи, наразі безпідставно не оформлено додатковий договір, що призводить до збереження останнім відповідних коштів за користування земельною ділянкою, які мали бути сплачені Одеській міській раді як власнику цієї ділянки.
		Враховуючи встановлені судом обставини щодо ухвалення Одеською міською радою рішення від 31.07.2019 № 5048-VII, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та змінено цільове призначення земельної ділянки саме за заявою ТОВ «Транском строй», а в подальшому не укладення додаткової угоди щодо відповідних змін до договору і, як наслідок, несплата коштів відповідно до нового цільового призначення, суд вважає обґрунтованим звернення Одеської міської ради з позовом в порядку статті 1212 ЦК України про стягнення коштів, які зберіг у себе відповідач без достатніх правових підстав, тобто які мав сплатити за користування земельною ділянкою у зв`язку зі зміною її цільового призначення та нормативної грошової оцінки.
		Судова колегія апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі, з огляду на наступне.
		Відповідно до статті 80 Земельного Кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
		Відповідно до статей 122, 123, 124 Земельного Кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.
		В силу статті 206 Земельного Кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
		Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України у вказаній редакції).
		З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття земельний податок і орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності.
		У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини першої статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
		Частина перша статті 93 Земельного Кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
		Відповідно до частини другої статті 152 Земельного Кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом "д" частини першої статті 156 цього Кодексу власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
		За змістом указаних приписів Цивільного та Земельного кодексів України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.
		Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
		Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
		Згідно статті 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.
		З огляду на викладене, фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч.1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.
		Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
		У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.
		Для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 Цивільного кодексу України).
		Отже фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 ЦК України.
		Вказаний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.09.2018 у справі № 925/230/17.
		Так, як вбачається з матеріалів справи та зазначалося вище, 06.04.2017 між Одеською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транском строй» було укладено договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку, площею 3,8221 га, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, 27-А/2, кадастровий номер 5110136900:52:001:0130, для експлуатації та обслуговування нежилих будівель і споруд адміністративного типу.
		Пунктами 3.1., 4.1, 5.2 договору визначено, що договір укладено на 25 років, для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель і споруд адміністративного типу, орендна плата за земельну ділянку площею 3,8221 га розрахована у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 611 592,94 грн на рік, а категорія земель за основним цільовим призначенням - землі житлової та громадської забудови, вид цільового призначення згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель В.03.15. Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови.
		В подальшому, 25.06.2018 відповідач - ТОВ «Транском строй» звернулося до голови Одеської міської ради з проханням надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, 27-А/2, кадастровий номер 5110136900:52:001:0130, загальною площею 3,8221 га зі зміною її цільового призначення з експлуатації та обслуговування нежилих будівель і споруд адміністративного типу на будівництво житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення, наземним та підземним гаражами.
		На затвердження вищенаведеного звернення рішенням Одеської міської ради від 31.07.2019 № 5048-VII затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 5110136900:52:001:0130), змінено цільове призначення орендованої земельної ділянки на цільове призначення - В.02.10. для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, вид використання - для будівництва житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями торгового та громадського призначення, наземними та підземними гаражами, благоустрою та озелененню території для відпочинку населення.
		Вказаним рішенням також вирішено внести відповідні зміни до договору оренди землі, укладеного між Одеською міською радою та ТОВ «Транском строй» щодо земельної ділянки, площею 3,8221 га, за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, 27-А/2, а також затвердити проект додаткового договору (угоди) про внесення змін до договору оренди землі та затверджено орендну плату у розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
		У пункті 6.2 рішення зобов`язано ТОВ «Транском строй» оформити в порядку, встановленому чинним законодавством, додатковий договір про внесення змін до договору оренди землі.
		У зв`язку зі зміною цільового призначення орендованої земельної ділянки змінилась відповідно і її нормативна грошова оцінка, а саме згідно з витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від 04.09.2019 № 2094, виданим відділом у м. Одесі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 38 221 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, 27-А/2, становить 45 741 705,58 грн.
		Враховуючи зміну нормативної грошової оцінки земельної ділянки внаслідок зміни її цільового призначення саме за заявою ТОВ «Транском строй», а також затвердженням рішенням Одеської міської ради ставки орендної плати для вказаної земельної ділянки у розмірі 5%, орендна плата за земельну ділянку у випадку належного оформлення орендарем додаткового договору мала становити 2 287 085,28 грн на рік, що складає 5% від вищевказаної нормативної грошової оцінки земельної ділянки, тобто 190 590,44 грн за місяць.
		Між тим, в порушення пункту 6.2 рішення Одеської міської ради від 31.07.2019 №5048-VII ТОВ «Транском строй» до теперішнього часу не було оформлено в порядку, встановленому чинним законодавством, додатковий договір про внесення змін до договору оренди землі. У зв`язку з чим відповідач досі сплачує орендну плату у розмірі, встановленому договором оренди землі від 06.04.2017 без урахування зміни її цільового призначення та ставки орендної плати для вказаної земельної ділянки у розмірі 5%, а саме у розмірі 611 592,94 грн.
		Таким чином, відповідач безпідставно зберігає у себе кошти у розмірі різниці орендної плати, яку мав отримати позивач у разі укладення додаткового договору, з тією, яку фактично сплачує орендар, тобто без урахування зміни цільового призначення та нової ставки орендної плати.
		Колегія суддів звертає увагу, що вказана справа вже неодноразово розглядалась.
		При первісному розгляді даної справи суди першої та апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог Одеської міської ради про стягнення безпідставно отриманих коштів в порядку ст.1212 ЦК України, виходили з того, що між сторонами існували зобов`язання, які виникли на підставі договору оренди, тому судом не встановлено підстав для застосування до спірних правовідносин положень статті 1212 ЦК України та стягнення 3 229 379,42 грн, як утриманих без достатньої правової підстави коштів.
		Верховний суд у своїй постанові від 17.05.2023 у цій справі, скасовуючи рішення господарських судів першої та апеляційної інстанції, визначив, що позиція позивача ґрунтується на тому, що спірна сума у розмірі 3 229 379,42 грн є сумою несплаченої ТОВ "Транском строй" орендної плати за використання земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, без укладення додаткової угоди до договору оренди, внаслідок чого Одеська міська рада позбавлена можливості отримати дохід у такому розмірі від здачі спірної земельної ділянки в оренду.
		Верховний суд дійшов висновку, що враховуючи встановлені судами обставини щодо ухвалення Одеською міською радою рішення від 31.07.2019 № 5048-VII, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та змінено цільове призначення земельної ділянки саме за заявою ТОВ "Транском строй", а в подальшому відмовою останнього укласти додаткову угоду щодо відповідних змін до договору і, як наслідок, несплата коштів відповідно до нового цільового призначення, колегія суддів вважає обґрунтованим звернення Одеської міської ради з позовом в порядку статті 1212 ЦК України про стягнення коштів, які зберіг у себе відповідач без достатніх правових підстав, тобто які мав сплатити за користування земельною ділянкою у зв`язку зі зміною її цільового призначення.
		Враховуючи викладене, Верховний Суд виснував, що оскільки зміни щодо цільового призначення спірної земельної ділянки та відповідно нової нормативної грошової оцінки землі до договору не внесено, а отже, стягнення за чинним договором нової іншої суми орендної плати неможливе, проте відповідач користується земельною ділянкою саме за новим цільовим призначенням, зміненим за його заявою, колегія суддів вважає правильним стягнення різниці між сплаченою орендною платою за договором оренди та сумою, яку мав би сплатити користувач у випадку його добросовісної поведінки та внесення відповідних змін до договору оренди землі, на підставі статті 1212 ЦК України.
		Таким чином, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що оскільки відповідач в період з 28.08.2019 по 31.08.2021 використовував спірну земельну ділянку, яка перебуває у комунальній власності, без належних правових підстав (без укладення та оформлення належним чином додаткового договору та приведення відносин сторін у відповідність до чинного законодавства та рішень позивача), а Одеська міська рада як власник спірної земельної ділянки мала обґрунтовані сподівання на отримання орендної плати за використання спірної земельної ділянки, однак не змогла їх реалізувати внаслідок відсутності між сторонами відносин щодо її використання в порядку, встановленому законом, відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України.
		Отже, ТОВ «Транском строй» у період з 28.08.2019 по 31.08.2021 не сплачувало за користування земельною ділянкою по вул. Варненська, 27-А/2 у м. Одеса плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберегло за рахунок Одеської міської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти у розмірі недоотриманої орендної плати. 
		Розмір безпідставно збережених коштів Товариством з обмеженою відповідальністю «Транском строй» за період з 28.08.2019 по 31.08.2021 з урахуванням фактично здійсненої оплати за користування земельною ділянкою, становить 3 229 379,42 грн.
		З урахуванням положень статті 79-1 Земельного кодексу України та статей 20, 23 Закону України «Про оцінку земель» судова колегія зазначає про правильність визначення позивачем суми безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі недоотриманої орендної плати, тобто які відповідач мав сплатити за користування земельною ділянкою у зв`язку зі зміною її цільового призначення, на підставі належних і допустимих доказів: витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а також судова колегія погоджується з методом визначення позивачем розміру позовних вимог, оскільки він ґрунтується на приписах чинного законодавства.
		Відповідач в апеляційній скарзі не заперечує проти правильності визначення позивачем суми безпідставно збережених відповідачем коштів, власного контррозрахунку останнім не надано.
		Судова колегія відхиляє аргументи скаржника, що згідно з п. 12.1. договору оренди землі від 06.04.2017 зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, підстав для односторонньої зміни умов договору без внесення до нього відповідних змін договором оренди землі від 06.04.2017 не передбачено, чинним законодавством не передбачено положень про зміну розміру орендної плати за користування орендованим майном саме з моменту прийняття орендодавцем рішення про такі зміни, а надається право стороні правовідносин у подальшому ініціювати внесення відповідних змін до договору, до моменту внесення змін до договору оренди, в тому числі за рішенням суду, орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату в розмірі, передбаченому чинним договором оренди, а правовідносини між Позивачем і Відповідачем є договірними, а не контролюючими (адміністративними), з огляду на таке.
		Як вже неодноразово зазначалося вище, предметом позову у даній справі є вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно збережених відповідачем коштів за користування земельною ділянкою комунальної власності за період з 28.08.2019 по 31.08.2021, що складає 3 229 379,42 грн в порядку ст.1212 ЦК України.
		За змістом положень глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
		У спорах про стягнення грошових коштів за користування земельною ділянкою до моменту оформлення особою права користування такою земельною ділянкою власник має право на отримання безпідставно збережених грошових коштів у порядку статті 1212 ЦК України. Тобто в такому разі суд виходить з того, що фактичний користувач земельної ділянки без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе грошові кошти, які мав заплатити за користування нею, отже, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц і від 20.09.2018 у справі № 925/230/17).
		Одеська міська рада, звертаючись до суду з відповідним позовом, обрала спосіб захисту саме щодо стягнення безпідставно збережених коштів, які мала б отримати за належного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Транском строй» зобов`язань щодо укладення додаткової угоди до договору оренди, передбачених рішенням Одеської міської ради від 31.07.2019 № 5048-VII та чого не було здійснено, а не з вимогою про стягнення орендної плати у відповідності до договору оренди від 06.04.2017.
		Тобто позовні вимоги Одеської міської ради не грунтуються на автоматичній зміні орендної плати в порушення договірних відносин сторін, а мотивовані тим, що ТОВ «Транском строй» ухиляється від виконання вищенаведеного зобов`язання щодо укладення додаткової угоди до договору оренди з новим цільовим використанням та новою сумою орендної плати.
		Таким чином, на переконання судової колегії, правовідносини сторін у даній справі є саме кондиційними, а не договірними.
		Вказані висновки повністю узгоджуються із правовим висновком Верховного Суду у постанові від 17.05.2023 у цій справі, в якій зазначено, що є обґрунтованим звернення Одеської міської ради з позовом в порядку статті 1212 ЦК України про стягнення коштів, які зберіг у себе відповідач без достатніх правових підстав, тобто які мав сплатити за користування земельною ділянкою у зв`язку зі зміною її цільового призначення саме за заявою відповідача.
		На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника, що орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату в розмірі, передбаченому чинним договором оренди, а правовідносини між Позивачем і Відповідачем є договірними.
		Щодо доводів апелянта про те, що з проектом Додаткового договору (угоди), зміст якого визначає зміни умов Договору оренди землі, що складений Позивачем, Відповідач вперше ознайомився після отримання позовної заяви з додатками, яка розглядається в межах цієї судової справи, листи Департаменту комунальної власності Одеської міської ради ТОВ «ТРАНСКОМ СТРОЙ» не отримувало, копії вказаних листів жодним чином не свідчать про їх направлення Відповідачу та/або отримання останнім, судова колегія вказує наступне.
		По-перше, саме за зверненням відповідача - ТОВ «ТРАНСКОМ СТРОЙ» від 25.06.2018 до голови Одеської міської ради з проханням надати дозвіл на розробку проекту землеустрою зі зміною її цільового призначення, було прийнято рішення Одеської міської ради від 31.07.2019 № 5048-VII, яким, зокрема, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється, змінено цільове призначення орендованої земельної ділянки на цільове призначення - В.02.10. для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, вид використання - для будівництва житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями торгового та громадського призначення, наземними та підземними гаражами, благоустрою та озелененню території для відпочинку населення, вирішено внести відповідні зміни до договору оренди землі, укладеного між Одеською міською радою та ТОВ «Транском строй», щодо вказаної земельної ділянки та затверджено відповідний проект додаткового договору про внесення змін, а також затверджено орендну плату у розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
		По-друге, саме на запит відповідача - ТОВ «ТРАНСКОМ СТРОЙ» від 28.08.2019 Держгеокадастром надано витяг з Державного земельного кадастру про спірну земельну ділянку №НВ-5111346002019, відповідно до якого цільове призначення - 02.10 Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, площа земельної ділянки  3,8221 гектарів, дата державної реєстрації земельної ділянки  15.03.2017.
		З викладеного вбачається, що відповідач щонайменше з 28.08.2019 мав бути обізнаним про прийняття Одеською міською радою рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки за його же зверненням, та, відповідно, внесення на підставі вказаного рішення відомостей до Державного земельного кадастру.
		Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що саме відповідач подавав до позивача відповідну заяву та мав цікавитися таким розміром у зв`язку із наявністю у нього обов`язку щодо самостійного розрахунку орендної плати за земельну ділянку комунальної власності, якою він користується, при цьому Департаментом комунальної власності Одеської міської ради, а в подальшому Департаментом земельних ресурсів Одеської міської ради, до якого перейшли відповідні повноваження у сфері земельних відносин, вживались численні заходи щодо оформлення додаткового договору та приведення відносин сторін у відповідність до чинного законодавства та положень рішень Одеської міської ради, відповідачем вказане не спростовано.
		Доводи скаржника про ухилення Одеською міською радою від положень законодавства щодо зміни договорів та від створення нею умов, за яких настав би випадок внесення відповідних змін до договору з урахуванням добросовісної поведінки користувача не приймаються до уваги колегією суддів, оскільки неналежне виконання своїх обов`язків з боку міської ради не є підставою для звільнення ТОВ «Транском строй» від обов`язку сплачувати за користування сформованою земельною ділянкою з урахуванням нової нормативної грошової оцінки, цільове призначення якої було змінено саме за заявою відповідача. 
		При цьому, відсутні звернення ТОВ «Транском строй» до ОМР чи до суду з вимогою щодо внесення відповідних змін до договору оренди з урахуванням нової нормативної грошової оцінки у зв`язку зі зміною цільового призначення саме за заявою відповідача. 
		Крім того, відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 23.05.2018 по справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 по справі №922/3412/17, від 04.12.2019 по справі №917/1739/17, позивач має довести лише існування протягом зазначеного в позові періоду земельної ділянки як об`єкта цивільних прав у розумінні і визначенні земельного законодавства, та обґрунтованість розрахунку стягуваної суми (збереженого відповідачем за рахунок позивача майна (коштів).
		Враховуючи вищевикладене у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки зміни щодо цільового призначення спірної земельної ділянки та відповідно нової нормативної грошової оцінки землі до договору не внесено, а отже, стягнення за чинним договором нової іншої суми орендної плати неможливе, проте відповідач користується земельною ділянкою саме за новим цільовим призначенням, зміненим за його заявою, суд вважає правомірним стягнення різниці між сплаченою орендною платою за договором оренди та сумою, яку мав би сплатити користувач у випадку його добросовісної поведінки та внесення відповідних змін до договору оренди землі, за період з 28.08.2019 по 31.08.2021 з урахуванням фактично здійсненою оплатою за користування земельною ділянкою, який становить 3 229 379,42 грн на підставі статті 1212 ЦК України.
		Враховуючи наведені норми чинного законодавства та встановлені фактичні обставини справи, оцінивши наявні у матеріалах справи докази як кожен окремо, так і у їх сукупності, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
		Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
		Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
		Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.
		Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		З урахуванням того, що наведені в апеляційній скарзі порушення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 07.11.2023 у справі №916/3893/21.
		Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.
		Керуючись статтями 129, 253, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Транском строй на рішення Господарського суду Одеської області від 07.11.2023 у справі №916/3893/21 - залишити без задоволення.
		Рішення Господарського суду Одеської області від 07.11.2023 у справі №916/3893/21 - залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі статтями 286-289 ГПК України.
		Повний текст постанови складено 01.04.2024.
		 
		Головуючий суддя А.І. Ярош
		 
		 
		суддіГ.І. Діброва
		 
		 
		Н.М. Принцевська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...