Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 160/19568/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 02.04.2024. Зареєстровано: 04.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 05.04.2024.
Дата набрання законної сили: 21.05.2024
Номер судового провадження: 10н-24/160/19568/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		У Х В А Л А
		 
		01 квітня 2024 рокуСправа №160/19568/23
		 
		Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву представника позивача  адвоката Логойда Тетяни Василівни про перегляд рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.12.2023 року у справі №160/19568/23 за нововиявленими обставинами за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №160/19568/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді.
		Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року по справі № 160/19568/23 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (49101, м.Дніпро, вул. Троїцька, 20А, код ЄДРПОУ 40108866) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді - відмовлено.
		Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року в адміністративній справі №160/19568/23 - залишено без змін.
		18 березня 2024 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача  адвоката Логойда Тетяни Василівни надійшла заява про перегляд рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.12.2023 року у справі №160/19568/23 за нововиявленими обставинами.
		В обґрунтування своїх вимог заявник зазначає, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.12.2023 у задоволенні позову ОСОБА_1 до ГУНП в Дніпропетровській області про визнання протиправним, скасування наказу та поновлення на роботі відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, яку постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.03.2024 у справі №160/19568/23 залишено без задоволення, а вказане вище рішення без змін. 08.03.2024 засобами електронного зв`язку позивач одержав вказану постанову суду апеляційної інстанції. 11.03.2024 у кримінальному провадженні 42022040000000143 від 12.05.2022 (частини 1, 2, 3 ст.255, ч.3 ст.307, ч.2 ст.17, ч.1 ст.263 КК України) за підозрою позивача, позивачем одержано електронну копію матеріалів досудового розслідування цього кримінального провадження. Під час ознайомлення з матеріалами, до яких прокурором надано доступ, позивачем встановлено, що члена дисциплінарної комісії ОСОБА_2 двічі було допитано в якості свідка, про що складено відповідні протоколи від 22.11.2022 та від 13.12.2022. Ця обставина не була відома позивачу на момент розгляду адміністративної справи №160/19568/23, оскільки сторона обвинувачення, посилаючись на ч.1 ст.221 КПК України у кримінальному провадженні, відмовляла позивачу, щодо якого здійснюється таке провадження, надати йому матеріали досудового розслідування для ознайомлення, ознайомлення з якими на цій стадії, на їх думку, могло зашкодити досудовому розслідуванню.
		Однак, факт залучення ОСОБА_2 до кримінального провадження в якості свідка з боку обвинувачення та замовчування ним цієї обставини після призначення його до складу дисциплінарної комісії з проведення стосовно позивача службового розслідування, має значення, оскільки доводить наявність конфлікту інтересів між членом дисциплінарної комісії ОСОБА_2 та позивачем. ОСОБА_2 не повідомив керівника ГУНП в Дніпропетровській області, що в нього із позивачем конфлікт інтересів та не заявив про самовідвід. На членів дисциплінарної комісії поширюються норми Закону України «Про запобігання корупції» в частині запобігання корупційним та пов`язаним з корупцією правопорушенням, врегулювання конфлікту інтересів та правил етичної поведінки. Член дисциплінарної комісії ОСОБА_2 допустив дисциплінарний проступок, а саме порушення службової дисципліни, не повідомив про виникнення конфлікту інтересів при виконанні ним обов`язків члена дисциплінарної комісії, та не усунув його шляхом припинення своєї участі у ній. Враховуючи вищевказане просять відкрити провадження за нововиявленими обставинами.
		Суд, перевіривши доводи заяви, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, виходить з наступного.
		Частиною першою статті 361 КАС України передбачено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
		Відповідно до частини 2 статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 
		1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 
		2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 
		3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
		При цьому, нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
		До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: 1) існування цих обставин на час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; 2) на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; 3) істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
		Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду. 
		Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Тобто, для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня.
		Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. 
		Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
		Разом з тим, не відноситься до підстав для перегляду рішення за нововиявленими обставинами відповідно до ч.4 ст.361 КАС України:
		1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
		2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
		Отже, процедура скасування судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, проте він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.
		Слід зауважити, що частиною 6 статті 361 КАС України встановлено, що при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
		Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.
		Отже, необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на момент вирішення справи, по-друге те, що ці обставини не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одному учаснику судового процесу, є істотними для розгляду справи, тобто належать до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Обставини, які вважаються нововиявленими, повинні одночасно відповідати цим вимогам.
		Суд зазначає, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року по справі № 160/19568/23 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді - відмовлено.
		Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року в адміністративній справі №160/19568/23 - без змін.
		Звертаючись до суду із заявою про перегляд рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.12.2023 року у справі №160/19568/23 за нововиявленими обставинами, заявник посилається на те, що при ознайомленні з матеріалами кримінального провадження №42022040000000143 від 12.05.2022 року відносно ОСОБА_1 , було встановлено, що ОСОБА_2 двічі було допитано в якості свідка у кримінальному провадженні, та складено відповідні протоколи від 22.11.2022 та від 13.12.2022 року. Після чого, стало відомо, що ОСОБА_2 був призначений до складу дисциплінарної комісії з проведення стосовно ОСОБА_1 службового розслідування, що не передбачено Положенням про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1356/32808. Таким чином, член дисциплінарної комісії ОСОБА_2 допустив дисциплінарний проступок, а саме- порушення службової дисципліни, оскільки не повідомив про виникнення конфлікту інтересів при виконанні ним обов`язків члена дисциплінарної комісії, та не усунув його шляхом припинення своєї участі у ній. Виходячи з наведеного, заявник вважає, що наведені вище обставини мають істотне значення для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, оскільки доводять наявність конфлікту інтересів між членом дисциплінарної комісії ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
		При цьому суд зазначає, що з наявних в матеріалах адміністративної справи №160/19568/23 доказам, судом встановлено, що кримінальне провадження №42022040000000143 від 12.05.2022 року, внесене до ЄРДР за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2, 3 ст. 255 (створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній), ч.ч. 2, 3, 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч.3 ст. 307 (незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів), ч. 2 ст. 317 (організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів), ч. 1 ст. 263 КК України (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами).
		З наданих до суду позивачем копій протоколів допиту свідка  ОСОБА_2 від 22.11.2022 року та 13.12.2022 року (без наведення безпосередньо пояснень свідка щодо обставин справи) встановлено, що допит вказаного свідка здійснювався в рамках кримінального провадження №42022040000000143 від 12.05.2022 року, порушеного за вищенаведеними статтями Кримінального кодексу України ще до того моменту, коли ОСОБА_1 було повідомлено про підозру 18.06.2023 року (т. 1 а.с. 98-108). 
		Крім того, суд звертає увагу на ту обставину, що предметом розгляду адміністративної справи №160/19568/23 було правомірність винесення наказів ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності від 11.07.2023 року № 1286к та звільнення зі служби в поліції на підставі наказу від 17.07.2023 року №477о/с у зв`язку із за порушення службової дисципліни, недотриманні вимог пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», ч.1 ст.15 абзаців 1-5 ч.1 ст.19 Закону України «Про звернення громадян», пункту 1 ч.1 ст.7 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», пункту 1 ч.3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги працівника поліції, пунктів 2, 3розділу IV Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 15.11.2017 №930, зареєстровано в Міністерстві юстиції Українці 11.12.2017 за №1493/31361, пунктів 2.10.8, 2.12 Інструкції з діловодства в системі Міністерства внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 23.08.2012 № 747, пункту 2 розділу III Інструкції з організації контролю за виконанням документів у Національній поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13.06.2016 №503, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.07.2016 за №944/29074, що виразилось у самоуправному, без попереднього розгляду керівництвом матеріалів за зверненнями громадян та без проведення повної, об`єктивної, всебічної перевірки, складенні висновків про списання їх до справи підрозділу поліції, а також недотриманні принципів діяльності поліції в умовах воєнного стану та вчиненні дій несумісних з вимогами, які пред`являються до поліцейського та призвели до приниження авторитету Національної поліції України, тобто скоєнні проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на працівника поліції основним обов`язкам, підриває довіру до нього як до правоохоронця та носія влади, дискредитують звання поліцейського.
		Тобто, та обставина, що при проведенні досудового розслідування у кримінальному провадженні №42022040000000143 від 12.05.2022 року у якості свідка був допитаний старший уповноважений в особливо важливих справах Дніпропетровського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України майор поліції ОСОБА_2 , не свідчить про те, що при виконанні ним обов`язків члена дисциплінарної комісії, яка проводила службове розслідування відносно позивача на підставі наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 19.06.2023 року № 1313 (із змінами на підставі наказу від 03.07.2023 року № 1427), існував приватний інтерес, що міг вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття ним рішень, вчинення чи невчинення ним дій під час виконання повноважень члена дисциплінарної комісії.
		Крім того суд акцентує увагу на тому, що спірні правовідносини, які вирішувалися судом у справі №160/19568/23, виникли в липні 2023 року у зв`язку із реалізацією наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 17.07.2023 року №477о/с про звільнення позивача зі служби в Національній поліції у зв`язку із скоєнням дисциплінарного проступку, у той час як наведені заявником обставини наявності конфлікту інтересів у члена дисциплінарної комісії, судом першої інстанції не досліджувались, у зв`язку із чим, наведена заявником обставина не відповідає вищезазначеним ознакам та критеріям, а тому не є нововиявленою у розумінні пункту 1 частини другої статті 361 КАС України і не може бути підставою для перегляду судового рішення.
		Суд також зазначає, що перегляд рішення у справі, яке набрало законної сили, без наявності достатніх підстав, зокрема в силу помилкового віднесення обставин до нововиявлених, суперечить принципу правової визначеності. При цьому, інститут перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами вже по своїй природі передбачає конфлікт між принципом «правової визначеності» та «правом на справедливий суд», але він (з урахуванням того ж принципу «правової визначеності», в аспекті чіткості судового процесу та винятковості переліку і вимог до обставин, що можуть виступати як нововиявлені) має пріоритет.
		Тотожний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 02.05.2023 року у справі №420/20522/21 та від 10.08.2023 року у справі №260/771/19.
		Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що в пункті 40 справи «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що «право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення».
		На підставі вищенаведеного суд прийшов до висновку, що у відкритті провадження за нововиявленими обставинами слід відмовити.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.241, 243, 248, 250, 361 - 369 КАС України, суд,-
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Відмовити у відкритті провадження за заявою представника позивача  адвоката Логойда Тетяни Василівни про перегляд рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.12.2023 року у справі №160/19568/23 за нововиявленими обставинами за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді.
		Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена у строки, встановлені статті 295 КАС України.
		 
		 
		Суддя І.В. Тулянцева

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...