Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 924/1218/23 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин; про оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління.
Надіслано для оприлюднення: 04.04.2024. Зареєстровано: 05.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 08.04.2024.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
		_________________________________________________________________
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ
		"26" березня 2024 р. Справа № 924/1218/23 
		м. Хмельницький
		 
		Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В., 
		за участю секретаря судового засідання Іщука О.М., розглянувши матеріали справи
		за позовом приватного акціонерного товариства "Газтек", м. Київ
		до акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз", м. Хмельницький
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", м. Київ
		про визнання недійсними рішень
		 
		за участю представників:
		позивача: Волощук П.І.  згідно з ордером від 03.01.2024, довіреністю від 29.12.2023
		відповідача: Гранцерт М.О.  згідно з ордером від 31.01.2024
		третьої особи: Іорданов К.І.  згідно з ордером від 11.12.2023
		 
		Рішення ухвалюється 26.03.2024, оскільки в судовому засіданні 26.02.2024, 14.03.2024 постановлено ухвали про оголошення перерви.
		Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		 
		встановив: приватне акціонерне товариство "Газтек", м. Київ звернулось до суду з позовом до акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз", м. Хмельницький про визнання недійсними:
		1. рішення, оформленого протоколом позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" від 08.06.2023, стосовно: - припинення повноважень Голови та членів Наглядової ради Товариства з дати прийняття цього рішення; - обрання членів Наглядової ради Товариства; - затвердження умов цивільно-правових договорів з членами Наглядової ради Товариства, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами Наглядової ради Товариства. 
		2. рішення, оформленого протоколом про підсумки голосування №1 на позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" від 08.06.2023, щодо припинення повноважень Голови та членів Наглядової ради Товариства з дати прийняття цього рішення.
		3. рішення, оформленого протоколом про підсумки голосування №2 на позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" від 08.06.2023, щодо обрання членів Наглядової ради Товариства.
		4. рішення, оформленого протоколом про підсумки голосування №3 на позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" від 08.06.2023, щодо затвердження умов цивільно-правових договорів з членами Наглядової ради Товариства, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами Наглядової ради Товариства.
		Ухвалою суду від 28.11.2023 відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 14.12.2023.
		Ухвалою суду від 14.12.2023 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача залучено акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз"; підготовче засідання відкладено на 27.12.2023, яке у подальшому відкладено на 10.01.2024.
		У засідання 10.01.2024 представник відповідача не з`явився судом із занесенням до протоколу судового засідання постановлено ухвали, зокрема про продовження строку підготовчого провадження у справі на тридцять днів, про відкладення підготовчого засідання на 31.01.2024, яке у подальшому відкладено на 14.02.2024 та 19.02.2024.
		Ухвалою суду від 19.02.2024 було відмовлено у задоволенні клопотань акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" (від 13.12.2023) та акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (від 22.01.2024) про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/17043/23, та у клопотанні приватного акціонерного товариства "Газтек" (від 04.01.2024) про звернення до Суду ЄС із запитом про винесення попереднього рішення та про зупинення провадження у справі.
		Ухвалою суду від 19.02.2024 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 26.02.2024, в якому у подальшому оголошено перерву на 14.03.2024 та 26.03.2024.
		В обгрунтування позову позивач, зокрема зазначає, що АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз", яке не є акціонером АТ "Хмельницькгаз", а є Управителем відповідно до розпорядження КМУ від 28.05.2022 №429-р та договору управління активами (майном) від 05.07.2022 №11/2022, керуючись рішеннями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.03.2023 №236 та від 26.04.2023 №466, дія яких була зупинена ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі №320/17043/23 про забезпечення позову, без законних підстав та не маючи повноважень представників акціонерів АТ "Газтек" (володіє 50,8973% акцій), з порушенням законодавства, зокрема положень ст. ст. 41-43 Закону України 2Про акціонерні товариства" та статуту АТ "Хмельницькгаз", 05.06.2023 провело позачергові дистанційні загальні збори акціонерів АТ "Хмельницькгаз" за участі фактично лише одного акціонера  АТ "НАК "Нафтогаз України" (володіє 25,000271% акцій), що у підсумку призвело до порушення прав позивача на володіння, користування та розпорядження майном, визначених ст. 41 Конституції України, та порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно права на мирне володіння майном.
		Позивач як акціонер АТ "Хмельницькгаз", не погоджуючись з оскарженими рішеннями, також зауважив, що АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" не мало права скликати позачергові загальні збори акціонерів АТ "Хмельницькгаз", оскільки не є ані акціонером (власником акцій), ані членом наглядової ради АТ "Хмельницькгаз", ані довіреним представником позивача, а є лише управителем активами позивача; рішення акціонера - НАК "Нафтогаз України" про надання згоди на вчинення АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" значного правочину, а саме: укладення договору з АРМА на сайті АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" не оприлюднено; дозволу Антимонопольного комітету України на концентрацію та згоджені дії АТ ДАТ "Чорноморнафтогаз" та АРМА не отримали всупереч Закону України "Про захист економічної конкуренції"; договір управління активами (майном) від 05.07.2022 №11/2022 є нікчемним з огляду на те, що укладений без участі інвестиційної фірми всупереч Закону України "Про ринки капіталу та організовані ринки"; АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" не має ліцензії на професійну діяльність на ринках капіталу з торгівлі фінансовими інструментами; договір управління активами (майном) від 05.07.2022 №11/2022 не надає повноважень АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" діяти від імені та за рахунок власника акцій, переданих в управління, оскільки обмеження, накладені ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 17.05.2022, стосуються реалізації лише окремих корпоративних прав, а саме: здійснення облікових операцій щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цих акцій та розпорядження акціями (тобто прав на цінні папери), відтак на право володіння та користування акціями, у тому числі прийняття рішень про проведення загальних зборів акціонерів, участь в управлінні товариством (тобто права за цінними паперами), вказана ухвала не поширюється; позивач не надавав пропозицій щодо кандидатів для обрання в члени Наглядової ради товариства, не видавав довіреності цим особам на право участі та голосування на загальних зборах від свого імені, не брав участі в таких загальних зборах; обрані члени Наглядової ради товариства є посадовими особами інших суб`єктів господарювання, що суперечить вимогам Закону України "Про акціонерні товариства". 
		Правовою підставою позовних вимог позивач визначив, з-поміж іншого, положення ст. 41 Конституції України, ст. ст. 96-1, 215, 216, 317, 321, 1029, 1033, 1045 ЦК України, ст. ст. 27, 36, 41-43, 49, 50, 88 Закону України "Про акціонерні товариства", ст. ст. 7, 9, 36, 44 Закону України "Про ринки капіталу та організовані ринки", ст. 17 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", ст. 4 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків", ст. ст. 22, 24 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
		Відповідач у відзиві на позовну заяву (від 14.12.2023) вважає позовні вимоги необґрунтованими, просить у позові відмовити. З огляду на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 07.05.2022 у справі №757/11188/22-к про накладення арешту на корпоративні права позивача, ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 24.05.2022 у справі №757/11783/22-к про передання корпоративних прав в управління АРМА, розпорядження Кабінету Міністрів України №429-р від 28.05.2022 щодо забезпечення передачі активів, розпорядження Кабінету Міністрів України №552-р від 01.07.2022 про погодження рішення правління "НАК "Нафтогаз України" щодо надання згоди на вчинення АТ "Чорноморнафтогаз" укладення договору управління активами, укладення договору від 05.07.2022 №11/2022 між АРМА та АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" про управління активами, який є чинним, стверджує, що AT "ДАТ "Чорноморнафтогаз" в законному порядку набуло права щодо реалізації корпоративних прав AT "Хмельницькгаз". З посиланням на умови п. п. 1.3, 3.1, 4.3 договору зауважив, що AT "ДАТ "Чорноморнафтогаз" як Управитель набуло повноважень щодо реалізації прав на цінні папери та прав за цінними паперами, має право здійснювати повноваження та мати всі права власника активів та акціонера юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, реалізовувати права акціонера та діяти в інтересах власника активів. Зазначив, що на теперішній час АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" як акціонер АТ "Хмельницькгаз" здійснює повноваження акціонера АТ "Хмельницькгаз" та вчиняє дії, направлені на керування та забезпечення діяльності акціонерного товариства. Зокрема, 05.06.2023 проведені загальні збори за ініціативою АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз"; протоколом позачергових загальних зборів акціонерів АТ "Хмельницькгаз" від 08.06.2023 прийнято рішення про припинення повноважень голови та членів наглядової ради товариства та визначено новий склад наглядової ради.
		У відповіді на відзив (від 22.12.2023) позивач стверджує, що у кримінальному провадженні №62021000000000160, наклавши арешт ухвалою від 17.05.2022, суд заборонив власнику акцій - ПрАТ "Газтек" лише здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цих акцій та розпоряджатися ними. Тобто суд обмежив лише права на цінні папери, а права позивача за цінними паперами, зокрема, права користуватися акціями, наприклад, у спосіб скликати загальні позачергові збори акціонерів, суд не обмежував. Вважає, що не можна передати третій особі без волі власника більше прав, ніж арештовано судом. Зазначив, що суд арештував лише право ПрАТ "Газтек" на акцію в частині правомочності права розпорядження, однак не арештовував прав, що виникають за цінним папером  користуватися акцією у спосіб голосувати на загальних зборах акціонерів. Зауважив, що відсутність у АРМА прав за цінними паперами товариства за процедурою передачі в управління не породжує таких прав за цінними паперами у АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз", а отже, не наділяє компетенцією в частині можливості прийняття рішення про скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерів. Також вважає, що автоматичне блокування прав власності (ухвала слідчого судді про передачу речових доказів в управління АРМА не оскаржується) суперечить як статті 1 Протоколу 1 до Європейської Конвенції з прав людини, так і Директиві Європейського Союзу 2014/42/EU. 
		Аналізуючи практику ЄСПЛ, звернув увагу на те, що суд арештував нематеріальні (у бездокументарній формі) акції, попередньо визначивши їх доказами у кримінальній справі, але не пояснив, як акції можуть бути "знаряддям злочину"; суд також не пояснив, як ці акції у віртуальній формі (нематеріальні, дематеріалізовані) можуть містити інформацію, яка може сприяти встановленню фактів кримінальної справи. Арешт акцій і факт передачі їх в управління позбавив власників усіх пов`язаних з ними прав (акціонери намагалися реалізувати свої права за арештованими акціями, однак їм відмовили через проведений арешт). Підприємства, чиї корпоративні права були арештовані, зокрема й АТ "Хмельницькгаз", через дії призначених Державою управителів втратили основні засоби виробництва послуг з розподілу газу (газорозподільні мережі), що призвело до зупинення дії ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу (постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 29.09.2023 №1775).
		Зазначив, що наслідки арешту в межах кримінальної справи і передачі активів в управління АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" виявилися прямо протилежними до законодавчо встановленої мети - зберегти активи та їх цінність (вартість).
		Вважає, що проведення дистанційних позачергових загальних зборів акціонерів АТ "Хмельницькгаз" було спрямоване на протиправне позбавлення акціонерів прав щодо обрання членів до органів управління товариства, в тому числі Наглядової ради та керівника товариства, та як наслідок отримання протиправного доступу до майна, фінансових активів.
		Третя особа - АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" у заяві про вступ у справу (від 11.12.2023) зазначила, що АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" у законному порядку набуло права щодо реалізації корпоративних прав позивача на підставі договору управління активами (майном) №11/2022 від 05.07.2022, укладеного з Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), якому відповідні активи були передані в управління в межах справи №757/11783/22-к. За цим договором АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" отримало в управління корпоративні права, що належать на праві власності ПрАТ "Газтек", а саме: цінні папери - акції у кількості 187689 штук, що становлять 50,8973% від загальної кількості, а тому є управителем пакету голосуючих акцій відповідача у розмірі більше 50 відсотків. З огляду на умови договору управління активами (майном) №11/2022 від 05.07.2022 зазначає, що отримало від АРМА права як на цінні папери, так і права за цінними паперами, у тому числі право на скликання позачергових загальних зборів акціонерів, визначення кандидатур для обрання до складу Наглядової ради. Третя особа зауважила, що вищезазначений договір є дійсним.
		Також у поясненнях (від 27.12.2023) третя особа, зокрема, з огляду на положення ст. ст. 1, 3, 7, 13, Закону України "Про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку" вважає необґрунтованими твердження позивача про те, що Комісія фактично підміняє норми Закону України "Про акціонерні товариства". Щодо посилань позивача на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі №320/17043/23, зазначає, що відповідно до ст. ст. 156, 370, 372, 373 КАС України, ст. ст. 1, 3 Закону України "Про виконавче провадження" ухвала Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 не відповідає вимогам виконавчого документа, позивачем не надано документу, який би підтверджував виконання застосованого заходу забезпечення позову в порядку, встановленому законом.
		Крім того, звертає увагу, що в ухвалі Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі №320/17043/23 не передбачається заборона щодо управління активами позивача. Всі підготовчі дії щодо скликання зборів було здійснено до винесення ухвали суду. Відповідно, проведення загальних зборів 05.06.2023 як завершальний етап процедури було здійснено в тому порядку, в якому було передбачено на початку підготовки, і відповідає як Порядку №236, так і Тимчасовому порядку скликання та дистанційного проведення загальних зборів акціонерів та загальних зборів учасників корпоративного інвестиційного фонду, затвердженому рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16.04.2020 №196. Разом з тим підрахунки голосів здійснювалось 08.06.2023 і станом на теперішній час рішення Комісії №466 від 26.04.2023 є чинним.
		Стверджує, що застосування державою спеціальних обмежувальних заходів шляхом арешту активів у випадку цінних паперів не обмежується лише речовими правами на таке майно, оскільки права за цінними паперами (права з акції) не можуть існувати окремо від речового права (права на акцію).
		Зауважує, що не здійснює діяльність з управління портфелем фінансових інструментів, а здійснює діяльність управління активами на підставі ст. 21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів". Діяльність з управління портфелем фінансових інструментів та діяльність управління активами не є тотожними видами діяльності, оскільки діяльність з управління портфелем фінансових інструментів, зокрема, передбачає торгівлю фінансовими інструментами, в той час як діяльність управління активами не передбачає заборону відчужувати активи, передані в управління.
		Вважає, що повернення активів власнику в даному випадку можливе виключно на підставі винесеного у межах наданих законом повноважень рішення прокурора, а також судового рішення, що набрало законної сили, яким буде скасовано арешт прийнятих Національним агентством в управління активів. Водночас до скасування арешту активів у встановлений законом спосіб вони в будь-якому разі залишаються під контролем Управителя, з яким Національне агентство уклало відповідний договір. Судове рішення в цій господарській справі не відновить прав ПрАТ "Газтек" на володіння, користування та розпорядження активами за наявності чинного їх арешту, що підтверджує неефективність засобів правового захисту, обраних позивачем.
		Позивач у запереченнях (від 08.01.2024) на пояснення третьої особи, описуючи передбачений Законом України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" зміст моделі управління арештованими активами, доходить висновку, що оскільки суд арештував лише право ПрАТ "Газтек" на акцію в частині правомочності права розпорядження, однак не арештував права, що виникають за цінним папером, та той факт, що позивач не надавав згоди на передачу в управління своїх прав за цінним папером, то відсутність таких прав у АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" не наділяє його компетенцією в частині прийняття рішення про скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерів АТ "Хмельницькгаз". Також стверджує, що договір управління активами (майном) від 05.07.2022 №11/2022 укладений між АРМА та АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" є нікчемним та не потребує визнання його недійсним у судовому порядку з огляду на те, що останній вчинено без участі (посередництва) інвестиційної фірми.
		Дотримується позиції про те, що рішенням №466 від 26.04.2023 Комісія фактично підміняє норми Закону України "Про акціонерні товариства", який є спеціальним законодавчим актом. Вважає, що направлення повідомлення про проведення позачергових загальних зборів наглядовій раді акціонерного товариства за адресою місцезнаходження акціонерного товариства суперечить порядку скликання позачергових загальних зборів акціонерів, встановленому вказаним Законом. Крім того, цим Законом визначено обмежене коло осіб, які наділені правом скликати загальні збори. Однак АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" не є ні членом наглядової ради, ні акціонером, ні довіреним представником ПрАТ "Газтек". Вважає, що ПрАТ "Газтек" як акціонер на право користування голосуючими акціями якого не накладено жодних арештів та заборон, вправі самостійно приймати рішення щодо проведення чергових, позачергових загальних зборів акціонерів, та наділений усіма правами, передбаченими чинним законодавством України та Статутом, в тому числі щодо участі в управлінні товариством.
		Також акцентував увагу на тому, що станом на дату проведення загальних зборів акціонерів забезпечення позову в рамках справи №320/17043/23 було чинним, а відповідно рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.03.2023 №236 та від 26.04.2023 №466, на підставі яких АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" проводило вказані загальні збори акціонерів АТ "Хмельницькгаз", не діяли.
		Наголошує на тому, що АРМА повинно було обрати управителем арештованих акцій ПрАТ "Газтек" лише юридичну особу у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю, для яких операції з фінансовими інструментами є виключним видом діяльності та котрі отримали ліцензію на право проведення професійної діяльності на ринках капіталу з торгівлі фінансовими інструментами, що передбачає діяльність з управління портфелем фінансових інструментів.
		Зазначає, що в силу вимог Закону України "Про захист економічної конкуренції" АТ "Чорноморнафтогаз" повинно було звернутись за попереднім одержанням дозволу на концентрацію до Антимонопольного комітету України чи адміністративної колегії Антимонопольного комітету України, і лише у випадку ненадання Антимонопольним комітетом України дозволу на концентрацію Кабінет Міністрів України може надати дозвіл на таку концентрацію своїм рішенням. При цьому Кабінет Міністрів України дозвіл на концентрацію АТ "Чорноморнафтогаз" також не надавав, а розпорядження від 28.05.2022 №429-р, на яке посилається третя особа, не містить рішення про надання такого дозволу АТ "Чорноморнафтогаз", а стосується лише передачі активів, на які накладено арешт в кримінальному провадженні.
		Враховуючи фактичні та юридичні підстави позову, вважає, що позивачем обрано правильний спосіб захисту порушених прав.
		Третя особа у додаткових поясненнях (від 22.01.2024) зауважила, що дійсність договору управління активами (майном) від 05.07.2022 №11/2022 не є предметом розгляду в цій справі. При цьому договір є чинним, не є розірваним та не визнаний недійсним в судовому порядку. Договір укладено на підставі чинних ухвали Печерського районного суду міста Києва та розпорядження Кабінету Міністрів України, у передбаченому ст. 21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" порядку. Вважає, що підстави для нікчемності договору та визнання його недійсним відсутні, а доводи позивача щодо неправомірності договору необґрунтовані. Крім цього, законність договору підтверджено рішенням Господарського суду Тернопільської області від 04.05.2022 у справі №921/600/22.
		Стверджує, що зміст розпорядження Кабінету Міністрів України №552-р від 01.07.2022 "Деякі питання діяльності акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" засвідчив, що укладення АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" договору на управління активами з АРМА погоджено як НАК "Нафтогаз України", так і Кабінетом Міністрів України. При цьому, зауважив, що позивач зазначає лише на відсутність публікації повідомлення про погодження укладання значного правочину, не наводячи посилань на порушення нормативно-правових актів як на підстави недійсності або нікчемності договору.
		З огляду на положення ст. ст. 2, 4 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" зазначає, що АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" не укладав правочинів щодо набуття прав власності на цінні папери позивача, а, отже, не укладав жодних правочинів щодо фінансових інструментів. Зауважив, що діяльність АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" не підпадає під ознаки діяльності торгівлі фінансовими інструментами, а є діяльністю з управління активами, яка провадиться на підставі ст. 21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", який не містить вимог щодо наявності ліцензії на професійну діяльність на ринках капіталу з торгівлі фінансовими інструментами.
		Позивач у запереченнях (від 29.01.2024) також, зокрема зауважив, що повноваження АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" як управителя обмежені ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 17 травня 2022 року у справі №757/11188/22-к та стосуються виключно збереження речових доказів у кримінальному провадженні, а не їх користування, володіння чи розпорядження. Рішення акціонера  НАК "Нафтогаз України" про надання згоди на вчинення АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" значного правочину, а саме - укладення договору з АРМА на сайті АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" не оприлюднено. ПрАТ "Газтек" не надавав згоди на передачу в управління АТ "Чорноморнафтогаз" своїх прав за цінним папером, тому відсутність таких прав у АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" не наділяє його компетенцією в частині прийняття рішення про скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерів АТ "Хмельницькгаз", а відповідно направлення повідомлення від 27.04.2023 №247/23 на адресу товариства та опублікування повідомлення про призначення дати проведення загальних зборів акціонерів на 05.06.2023 є незаконними та такими, що не створюють юридично-правових наслідків. Вважає, що твердження про те, що АТ "Чорноморнафтогаз" не здійснює діяльність з управління портфелем фінансових інструментів, а здійснює діяльність управління активами, а тому ліцензії АТ "Чорноморнафтогаз" не потрібно, не можуть братись до уваги, оскільки предметом договору №11/2022 від 05.07.2022 є корпоративні права, що належать на праві власності ПрАТ "Газтек".
		Позивач у письмових поясненнях (від 19.02.2024) підтримав позицію, викладену у раніше поданих поясненнях, та з огляду на зміст постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2023 у справі №320/17043/23, а також на окремі позиції Верховного Суду, вважає, що оскаржувані позачергові загальні збори АТ "Хмельницькгаз" проведенні без врахування судової заборони. Також повідомив, що за результатами проведеного АМКУ дослідження (відповідно до доручення Голови Комітету №13-09/238 від 23.05.2023) в частині отримання АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" в управління акцій акціонерних товариств  операторів газорозподільних систем, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, на виконання розпорядження КМУ від 28.05.2022 №429-р, розпорядженням Голови Комітету - державного уповноваженого від 18.12.2023 №01/238-р розпочато розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за ознаками вчинення АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" порушень, передбачених пунктом 12 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді здійснення концентрації шляхом одержання в управління акцій АТ "Хмельницькгаз". Стверджує, що набуття контролю над Операторами ГРМ, в тому числі і АТ "Хмельницькгаз", та вчинення будь-яких дій з боку управителя (в даному випадку АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз"), спрямованих на управління майном, до отримання дозволу АМКУ на концентрацію забороняється.
		Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позові, відповіді на відзив, запереченнях, поясненнях.
		Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов.
		Представник третьої особи у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у поясненнях. Зауважив, що позивач не захистить своїх прав обраним способом з огляду на право та можливість третьої особи й надалі скликати і проводити загальні збори акціонерів відповідача.
		 
		Розглядом матеріалів справи встановлено:
		Згідно з інформаційною довідкою Національного депозитарію України (від 03.01.2023) відповідно до даних реєстру власників іменних цінних паперів АТ "ОГС "Хмельницькгаз" власником цінних паперів товариства в кількості 187689 штук, що становить 50,897331% у статутному капіталі товариства, є приватне акціонерне товариство "Газтек".
		Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 17.05.2022 у справі №757/11188/22-к задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва першого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань, нагляду за його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадження Офісу Генерального прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні №62021000000000160 від 22.02.2021. Накладено арешт на корпоративні права, заборонивши здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цих акцій та розпоряджатися ними, що належать на праві власності, зокрема ПрАТ "Газтек", а саме: цінні папери - акції, вид цінного паперу 01110100 (акція проста бездокументарна іменна), міжнародний ідентифікаційний номер UА4000083927, емітовані АТ "Хмельницькгаз" у кількості 187689 штук номінальною вартістю 15 грн кожна (депозитарна установа - Публічне акціонерне товариство "Банк "Кліринговий дім"), що належать ПрАТ "Газтек" та становлять 50,8973% від загальної кількості.
		Як зазначено в ухвалі, досудовим розслідуванням встановлено, що корпоративні права операторів газорозподільних систем, у тому числі ПАТ "Хмельницькгаз" є об`єктом кримінально протиправних дій, оскільки використовувались під час вчинення кримінального правопорушення. Постановою старшого слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань від 16.05.2022 корпоративні права та статутний капітал зазначених в ухвалі товариств, у тому числі АТ "ОГС "Хмельницькгаз", визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №62021000000000160 від 22.02.2021. Оскільки корпоративні права, на які просив накласти арешт прокурор, визнані речовими доказами у кримінальному провадження та зважаючи, зокрема на те, що незастосування накладення арешту може призвести до настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню та інші підстави, - слідчий суддя дійшов висновку що клопотання прокурора є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
		Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 24.05.2022 у справі №757/11783/22-к задоволено клопотання старшого слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань про передачу речових доказів у кримінальному провадженні №62021000000000160 від 22.02.2021 Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, в управління, на які ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 17.05.2022 у справі №757/11783/22-к накладено арешт. Передано майно, а саме: корпоративні права, що належать на праві власності, зокрема ПрАТ "Газтек", а саме: цінні папери - акції, вид цінного паперу 01110100 (акція проста бездокументарна іменна), міжнародний ідентифікаційний номер UА4000083927, емітовані АТ "Хмельницькгаз" у кількості 187689 штук номінальною вартістю 15 грн кожна (депозитарна установа - Публічне акціонерне товариство "Банк "Кліринговий дім"), що належать ПрАТ "Газтек" та становлять 50,8973% від загальної кількості.
		В ухвалі суд, з-поміж іншого, зазначив, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17.05.2022 у справі №757/11783/22-к накладено арешт на корпоративні права товариств, із встановленням заборони здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку стосовно їх акцій та розпорядження ними. Суд дійшов висновку про наявність підстав для передачі арештованого майна в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, що відповідає положенням ч. 6 ст. 100 КПК України та ст. ст. 19, 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів".
		28.05.2022 Кабінетом Міністрів України видано розпорядження №429-р "Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках", яким з метою запобігання ризику виникнення надзвичайної ситуації в енергетичній сфері, відповідно до статті 21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" погодився з пропозицією Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, і Міністерства енергетики щодо передачі в управління акціонерному товариству "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, згідно з переліком, що додається до оригіналу.
		Розпорядженням Кабінету Міністрів України від №552-р 01.07.2022 "Деякі питання діяльності акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" відповідно до частини першої статті 98 Цивільного кодексу України, статей 51 і 52 Закону України "Про акціонерні товариства", підпункту 31 пункту 70, підпункту 5 пункту 92 Статуту акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. №1044, попередньо погоджено рішення правління акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" щодо надання згоди на вчинення акціонерним товариством "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" значного правочину, а саме - укладення з Національним агентством з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, договору управління активами (майном) шляхом погодження рішення акціонера акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", що додається до оригіналу
		Керуючись ст. ст. 1, 9, 10, 19, 21-1, 22, 24 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", ст. 100 КПК України, ст. 6 глави 1 та главою 70 ЦК України, у порядку виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24.05.2022 у справі №757/11783/22-к, розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.05.2022 №429-р, між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (Установник управління) та АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" (Управитель) укладено договір управління активами №11/2022 від 05.07.2022 (далі - договір).
		Відповідно до п. 1.1 договору у порядку та на умовах договору Установник управління передає Управителю на строк, визначений у п. 1.2 розділу 1 Договору майно (далі  Актив/Активи) в управління, а Управитель приймає Активи та зобов`язується за плату здійснювати від свого імені управління активами, у тому числі корпоративними правами, що належать на праві власності ПрАТ "Газтек", зокрема, акції, вид цінного паперу 01110100 (акція проста бездокументарна іменна), міжнародний ідентифікаційний номер UА4000083927, емітовані АТ "Хмельницькгаз" у кількості 187689 штук номінальною вартістю 15 грн кожна (депозитарна установа - Публічне акціонерне товариство "Банк "Кліринговий дім"), що належать ПрАТ "Газтек" та становлять 50,8973% від загальної кількості (пп. 44 п. 1.1.1 договору).
		Строк управління Активами - з дати підписання Договору і до 05.07.2027 або до усунення ризику збою та/або переривання функціонування Активів, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій, і до завершення здійснення процесуальних заходів, про що Управитель отримає повідомлення від Установника управління, та перебігу наступних п`яти місяців після такого повідомлення, або до дня одержання Управителем повідомлення про намір припинення (розірвання) дії Договору у разі надходження винесеного у межах наданих законом повноважень рішення прокурора, а також судового рішення, яке набрало законної сили, яким скасовано арешт прийнятих в управління Активів, набрання законної сили судовим рішенням про конфіскацію, спеціальну конфіскацію, стягнення Активів в дохід Держави в кримінальному провадженні, які перебувають в управлінні АРМА, або у випадку визначеному у розділі 6 Договору. Дані щодо припинення цього Договору вносяться до системи Депозитарного обліку цінних паперів (п. 1.2 договору).
		Пунктом 1.3 договору закріплено, що Управитель набуває повноваження щодо реалізації прав на цінні папери та прав за цінними паперами з дати укладення цього договору.
		Управління активами за цим договором здійснюється на таких загальних засадах: збереження вартості Активів, ефективності управління Активами, відкритості та прозорості, запобігання корупції, тимчасове управління Активами (п. 2.1 договору).
		Загальні положення щодо управління Активами передбачені в розділі 3 договору.
		Згідно з п. 3.1 договору управління Активами за цим Договором здійснюється Управителем в таких інтересах вказаних нижче осіб:
		а) власника Активів - в частині збереження вартості Активів, ефективності управління Активами - з метою забезпечення збереження Активів власнику у разі настання визначеної законом підстави такого повернення;
		б) Держави Україна - з метою забезпечення: разом з Міністерством енергетики України та Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, вжиття відповідно до законодавства всіх дієвих заходів, спрямованих на запобігання ризику збою та/або переривання функціонування активів, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій; виконання визначеного кримінальним процесуальним законодавством України завдання арешту Активів як заходу забезпечення відповідного кримінального провадження; можливості примусового стягнення Активів на користь держави Україна у визначеному законом правовому режимі у разі настання визначеної законом підстави такого стягнення; надходжень до Державного бюджету України доходів від управління Активами в порядку, на умовах та у розмірах, визначених законодавством та цим Договором;
		в) Установника управління - в частині забезпечення виконання ним визначених законом функцій та повноважень з управління Активами.
		Відповідно до п. 3.2 договору прийняття Управителем Активів в управління за цим Договором, наявність Активів на балансі Управителя не призводить до виникнення в Управителя права власності, а також права довірчої власності на Активи. Управління Активами Управителем не призводить до виникнення у нього будь-яких не передбачених законодавством переважних прав перед третіми особами щодо Активів. Управитель не має права відчужувати активи, прийняті ним в управління.
		Згідно з п. 3.5 договору управління Активами здійснюється Управителем особисто без права доручення іншій особі (замісникові) вчинення від імені управителя дій, необхідних для управління Активами, якщо інше прямо не передбачено цим Договором. Ця умова Договору не обмежує Управителя призначати фізичних осіб, які є його представниками, до складу органів управління юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління.
		У п. 4.3 договору зазначено, що Управитель має право, зокрема: самостійно визначати зміст та спрямування заходів з управління Активами щодо володіння, користування цими Активами та всіма правами, які з ними пов`язані та з них випливають; здійснювати повноваження та мати всі права власника Активів та акціонера юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, реалізовувати права акціонера, визначені ст. 25 Закону України "Про акціонерні товариства", з урахуванням вимог та обмежень, встановлених законом та цим договором; інші права акціонера з урахуванням обмежень, встановлених законом та статутами юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, зазначених в пп. 1.1. п. 1.1 розділу 1 цього договору.
		Управитель зобов`язаний, з-поміж іншого: управляти Активами відповідно до умов цього договору та виконувати обов`язки акціонера, визначені ст. 20 Закону України "Про акціонерні товариства"; належним чином виконувати умови цього договору; при здійсненні управління Активами, в тому числі при вчиненні будь-яких правочинів щодо Активів, повідомляти третіх осіб, що він діє від власного імені, але виключно як Управитель на підставі договору управління, укладеного з Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, відповідно до глави 70 ЦК України та Закону; не здійснювати заходи, спрямовані на ліквідацію, реорганізацію і/або припинення юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, зазначених у пп. 1.1. п. 1.1 розділу 1 цього договору, у будь-який спосіб як юридичної особи; забезпечити належне збереження активів; на вимогу Установника управління відшкодувати йому в повному обсязі збитки, завдані Установнику управління невиконанням або неналежним виконанням цього договору Управителем, зокрема зменшення економічної вартості Активів, крім випадків, коли таке зменшення є результатом економічних та інших об`єктивних факторів, що можуть понизити вартість Активів, в тому числі в результаті запобігання ризику виникнення надзвичайної ситуації в енергетичній сфері, внаслідок збройної агресії, продажу товарів/послуг за державними регульованими цінами, виконання мобілізаційних завдань, прийняття уповноваженими органами юридичних осіб, корпоративні права яких передані в управління, рішення про розподіл прибутку на користь держави (з урахуванням п. 5.7 розділу 5 договору); не відчужувати Активи, прийняті ним в управління; своєчасно та добросовісно виконувати обов`язки, покладені на Управителя як акціонера юридичних осіб, корпоративні права яких передані в управління, визначених в пп. 1.1. п. 1.1 розділу 1 цього договору (п. 4.4 договору).
		У п. 6.1 договору №11/2022 від 05.07.2022 зазначено, що цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє в частині управління активами до 05.07.2027, або до усунення ризику збою та/або переривання функціонування активів, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій і завершення здійснення процесуальних заходів, про що управитель отримує повідомлення від установника управління, та перебігу наступних п`яти місяців після такого повідомлення; або до дня одержання управителем повідомлення про намір припинення (розірвання) дії договору у разі скасування арешту прийнятих в управління активів або їх конфіскації, спеціальної конфіскації, іншого судового рішення про їх стягнення в дохід держави або до випадку та у порядку, визначеному в розділі 6 договору, а в частині виконання управителем грошових зобов`язань перед установником управління та зобов`язань щодо повернення активів установнику управління до їх повного виконання.
		Відповідно до п. 7.6 договору Управитель забезпечить призначення членів наглядових рад, керівника та головного бухгалтера юридичних осіб, визначених в пп. 1.1. п. 1.1 розділу 1 цього договору, із дотриманням принципу доброчесності.
		Здійснення управління Активами Управителем передбачає, крім іншого, здійснення управління Активами шляхом їх збереження, а також здійснення управління юридичними особами, визначеними в пп. 1.1. п. 1.1 розділу 1 цього договору, відповідно до вимог та з урахуванням обмежень, визначних законодавством; передбачає участь та голосування з усіх питань порядку денного на загальних зборах акціонерів, які є вищим органом юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, відповідно до статті 32, 33 Закону України "Про акціонерні товариства"; самостійне визначення кандидатур для обрання до складу органів управління юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, визначених в пп. 1.1. п. 1.1 розділу 1 цього договору (п. 8.1 договору).
		Згідно з інформаційною довідкою Національного депозитарію України (від 03.01.2023) відповідно до даних реєстру власників іменних цінних паперів АТ "ОГС "Хмельницькгаз" керуючим рахунком ПрАТ "Газтек" за цінними паперами у кількості 187689 штук є АРМА; управителем від АРМА є АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз".
		Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.03.2023 №236 затверджено Порядок скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів (далі  Порядок №236). 
		Зокрема, відповідно до п. 1 Порядку №236 він встановлює порядок скликання та проведення загальних зборів акціонерів шляхом опитування (дистанційні загальні збори). Дистанційні загальні збори не передбачають спільної присутності на них акціонерів (їх представників) та проводяться шляхом дистанційного заповнення бюлетенів акціонерами і надсилання їх до акціонерного товариства через депозитарну систему України у відповідності до цього Порядку. 
		Дистанційні загальні збори можуть проводитись у випадках, передбачених статутом акціонерного товариства. Дистанційні загальні збори можуть проводитись у інших випадках, передбачених законодавством (п. 2 Порядку №236).
		З метою реалізації прав акціонерів власників більше 50 відсотків голосуючих акцій акціонерного товариства відповідно до статті 42 Закону України "Про акціонерні товариства" та відповідно до статті 6, пункту 37-26 частини другої статті 7 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків", у зв`язку з введенням воєнного стану відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022, з урахуванням статті 19 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", з метою мінімізації негативного впливу наслідків військової агресії Російської Федерації проти України та сприяння стабільності ринків капіталу, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку прийняла рішення від 26.04.2023 №466 "Щодо особливостей скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерних товариств власниками більше 50 відсотків голосуючих акцій на період дії воєнного стану у 2023 році".
		Цим рішенням встановлено, що у період дії воєнного стану, акціонери (акціонер), які в сукупності володіють більше 50% голосуючих акцій (надалі - особа, яка скликає збори), мають право скликати та провести позачергові загальні збори акціонерів за умови повідомлення про це наглядової ради акціонерного товариства шляхом направлення такого повідомлення за адресою місцезнаходження акціонерного товариства. Позачергові загальні збори, які скликаються відповідно до цього Рішення, мають бути проведені відповідно до Порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06 березня 2023 року №236.
		Повідомленням №247/23 від 27.04.2023 АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" було повідомлено Наглядову раду АТ "ОГС "Хмельницькгаз" про те, що відповідно до п. 1 рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №466 від 26.04.2023 АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" як особа, що здійснює управління більш ніж 50% акцій АТ "ОГС "Хмельницькгаз" (відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №429-р від 28.05.2022 та Договору управління активами (майном) №11/2022 від 05.07.2022, укладеного між АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" та Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів), прийняло рішення про скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерів АТ "ОГС "Хмельницькгаз" (повідомлення містить відмітку про його отримання АТ "ОГС "Хмельницькгаз" 08.05.2023).
		У матеріали справи надано копію повідомлення для акціонерів про проведення позачергових загальних зборів акціонерів АТ "ОГС "Хмельницькгаз", в якому зазначено, що АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз", яке є Управителем цінних паперів - акцій, емітованих АТ "ОГС "Хмельницькгаз" у кількості 187689 штук, що належать ПрАТ "Газтек", та становлять 50,8973% від загальної кількості простих іменних акцій Товариства, повідомляє про скликання позачергових загальних зборів акціонерів Товариства, які будуть проведені дистанційно у порядку, передбаченому Порядком скликання та дистанційного проведення загальних зборів акціонерів, затвердженим рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.03.2023 № 236 (Порядок).
		У вищенаведеному повідомлені визначено дату проведення загальних зборів (дату завершення голосування)  05.06.2023; зазначено, що бюлетені для голосування розміщуватимуться у вільному для акціонерів доступі на відповідній сторінці; вказано дату розміщення єдиного бюлетеня для голосування (щодо інших питань порядку денного, крім обрання органів товариства)  26.05.2023, дату розміщення єдиного бюлетеня для кумулятивного голосування  01.06.2023, дату складення переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах акціонерів, - 31.05.2023 (станом на 23 годину).
		Крім того, у повідомлені зазначено проект порядку денного, а саме:
		1. Припинення повноважень Голови та членів Наглядової ради Товариства.
		2. Обрання членів Наглядової ради Товариства.
		3. Затвердження умов цивільно-правових договорів з членами Наглядової ради Товариства, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами Наглядової ради Товариства.
		Також у повідомленні роз`яснено порядок направлення та розгляду запитів акціонерів щодо ознайомлення з документами, внесення пропозицій до проекту порядку денного, порядку голосування. Зокрема, зазначено, що голосування на загальних зборах (направлення до депозитарної установи бюлетенів для голосування) розпочинається 26 травня 2023 року та завершується 5 червня 2023 року.
		У матеріали справи надано копію бюлетеня №2 для кумулятивного голосування, в якому визначено дату і час початку та завершення голосування: з 11:00 год 01.06.2023 до 18:00 год 05.06.2023; загальну кількість членів Наглядової ради, що обираються шляхом кумулятивного голосування (питання 2 порядку денного).
		Крім того, у бюлетені зазначено перелік кандидатів для розгляду питання порядку денного про обрання членів Наглядової ради товариства, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , щодо яких вказано, що вони є представниками акціонера - ПрАТ "Газтек", що володіє простими іменними акціями у кількості 187689 штук; особа (особи), що внесла пропозицію щодо даних кандидатів: АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз", управитель акціями АТ "Хмельницькгаз" у кількості 187689 штук простих іменних акцій, власником яких є ПрАТ "Газтек", згідно з договором управління активами (майном) від 05.07.2022 №11/2022.
		05.06.2023 відбулись позачергові дистанційні загальні збори акціонерів АТ "ОГС "Хмельницькгаз", рішення яких оформлені протоколом від 08.06.2023 (далі - протокол). 
		У протоколі зазначено, що збори відбулись відповідно до Порядку скликання та дистанційного проведення загальних зборів акціонерів, затвердженим рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.03.2023 №236; дата проведення загальних зборів  05.06.2023; дата оприлюднення єдиного бюлетеня для голосування (щодо інших питань порядку денного, крім обрання органів товариства) - 26.05.2023; дата оприлюднення єдиного бюлетеня для кумулятивного голосування  01.06.2023; дата початку голосування  26.05.2023; дата завершення голосування акціонерів  05.06.2023. Загальна кількість акціонерів, включених до переліку акціонерів, які мають право, на участь у загальних зборах, складеного станом на 23 годину 31.05.2023, становить 2337 штуки простих іменних акцій, в тому числі 341203 штуки голосуючих простих іменних акцій, які враховуються при визначенні кворуму та надають право голосу для вирішення питань, які відносяться до компетенції Загальних зборів акціонерів Товариства. Для участі в загальних зборах зареєстровано 2 особи, яким належить 279880 штук голосуючих простих іменних акцій Товариства, що становить 82,02741% від загальної кількості голосуючих простих іменних акцій. Кворум загальних зборів становить 82,02741%. Згідно з пунктом 7 Порядку позачергові дистанційні загальні збори акціонерів Товариства мають кворум з усіх питань порядку денного.
		Також зазначено про обраного голову та секретаря загальних зборів, лічильну комісію, осіб, уповноважених взаємодіяти з Центральним депозитарієм згідно з рішенням ДАТ "Чорноморнафтогаз" про скликання загальних зборів від 27.04.2023.
		Згідно з вказаним у протоколі порядком денним загальних зборів розглядалися питання про: 1. Припинення повноважень Голови та членів Наглядової ради Товариства. 2. Обрання членів Наглядової ради Товариства. 3. Затвердження умов цивільно-правових договорів з членами Наглядової ради Товариства, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами Наглядової ради Товариства.
		За підсумками голосування прийнято рішення: припинити повноваження Голови та членів Наглядової ради Товариства з дати прийняття цього рішення; про обрання до складу Наглядової ради представників акціонера ПрАТ "Газтек" ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ; затвердити умови цивільно-правових договорів, що укладатимуться з Головою та членами Наглядової ради Товариства, що додаються; уповноважити Голову Правління (або особу, яка здійснює повноваження (виконує обов`язки) Голови Правління) протягом одного місяця з дати прийняття цього рішення підписати від імені Товариства цивільно-правові договори з Головою та членами Наглядової ради Товариства, умови яких затверджено Загальними зборами акціонерів Товариства.
		За прийняття рішень було подано 279880 голосів, що становить 100% від кількості голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих простих іменних акцій.
		Протокол підписано головою та секретарем загальних зборів.
		Як вказано у протоколі, до нього додано додаток  договір про виконання посадових обов`язків члена Наглядової ради.
		Крім того, за результатами розгляду кожного з питань порядку денного на позачергових дистанційних загальних зборах акціонерів АТ "Хмельницькгаз" згідно з протоколом складено відповідні протоколи про підсумки голосування від 08.06.2023 №1, №2, №3, які підписані головою та членами лічильної комісії.
		Згідно з описом вкладення у цінний лист протокол від 08.06.2023 позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів АТ "Хмельницькгаз" з додатками надіслано АТ "Хмельницькгаз".
		Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку у листі від 15.06.2023, адресованому ОТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз", повідомила, що нею здійснено нагляд за реєстрацією акціонерів, проведенням загальних зборів, голосуванням та підбиттям його підсумків на загальних зборах, зокрема АТ "Хмельницькгаз", скликаних 05.06.2023 відповідно до вимог порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів, затвердженого рішенням Комісії №236 від 06.03.2023; за результатами проведених наглядів порушень вимог чинного законодавства не виявлено.
		 
		Одночасно ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі №320/17043/23 за позовом Матерон Лімітед, приватного акціонерного товариства "Газтек" до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправним та скасування рішення (за участю третіх осіб - акціонерних товариств, які є операторами газорозподільних систем, у тому числі АТ "ОГС "Хмельницькгаз") частково задоволено заяву Матерона Лімітед про вжиття заходів забезпечення позову; вжито заходи забезпечення позову шляхом: зупинення дії рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.03.2023 №236 "Про затвердження Порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів" до прийняття судом рішення у справі №320/17043/23, що набрало законної сили; зупинення дії рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26.04.2023 №466 "Щодо особливостей скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерних товариств власниками більше 50 відсотків голосуючих акцій на період дії воєнного стану у 2023 році" до прийняття судом рішення у справі №320/17043/23, що набрало законної сили.
		Постановляючи вищенаведену ухвалу адміністративний суд виходив із того, що у кримінальному провадженні, наклавши арешт ухвалою від 17.05.2022, суд заборонив власникам акцій ПрАТ "Газтек" та Матерон Лімітед здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цих акцій та розпоряджатися ними; права ПрАТ "Газтек" та Матерон Лімітед (власників) за цінними паперами, зокрема, права користуватися акціями, суд не обмежував. Тобто суд обмежив лише права на цінні папери, а саме: суд звертає увагу, що на право користування корпоративними правами та акціями ухвала Печерського районного суду в місті Києві про арешт не поширюється. Враховуючи той факт, що суд арештував лише право ПрАТ "Газтек" та Матерон Лімітед на акції в частині правомочності права розпорядження, однак не арештовував права, що виникають за цінним папером (користуватися акцією), та той факт, що позивач не надавав згоди на передачу в управління своїх прав за цінним папером, то суд вважав, що відсутність таких прав у АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" не наділяє його компетенцією в частині прийняття рішення про скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерів, проте такі дії вчиняються останнім з посиланням на оскаржуване рішення; чинними редакціями статутів акціонерних товариств не передбачено випадків для проведення дистанційних загальних зборів акціонерів, а відтак повідомлення АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" щодо скликання та проведення дистанційних зборів відповідно до Порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів, затвердженого рішенням НКЦПФР від 06.03.2023 №236, на думку позивача, є протиправним та прямо і грубо порушує положення ст. 58 Закону України "Про акціонерні товариства". Оскаржуване рішення НКЦПФР на момент розгляду даної справи застосовується до позивача, а тому може спричинити порушення прав та інтересів акціонерного товариства, акціонерів товариства, оскільки загальні збори акціонерів товариства повинні бути проведенні у відповідності до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" та Статуту акціонерного товариства та рішення є таким, що суперечить Конституції України, Закону України "Про акціонерні товариства", а у випадку задоволення адміністративного позову відновлення порушених прав позивача може бути ускладненим.
		У резолютивній частині вказаної ухвали зазначено про надіслання її учасникам справи та АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз", а також вказано, що ухвала підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому законом для виконання судових рішень. Ухвала набирає законної сили з моменту. її підписання суддею. Ухвалу може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
		Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2023 у справі №320/17043/23 задоволено апеляційні скарги АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку; ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 скасовано; прийнято нову постанову, якою у задоволенні заяви Матерон Лімітед про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено. Постанова набрала законної сили з дати її прийняття.
		Суд апеляційної інстанції, зокрема зазначив, що суд першої інстанції, задовольняючи заяву про забезпечення позову, всупереч ч. 5 ст. 151 КАС України не встановив та не вказав про наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішень; не врахував принципу співмірності застосованих заходів забезпечення позову з існуючим правовим регулюванням спірних правовідносин всіх учасників таких відносин; оцінив правовідносини поза предметом спору та поза межами адміністративного судочинства, надавши оцінку корпоративним правовідносинам сторін, а також надавши власне тлумачення ухвалі суду в межах кримінального провадження, в якій було накладено арешт на цінні папери. Зокрема, надаючи оцінку повноваженням ДАТ "Чорноморнафтогаз" на управління активами операторів ГРМ та права скликати загальні збори, суд першої інстанції вийшов за межі предмета спору, та не залучив до участі у справі це підприємство.
		Постановою Київського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 у справі №320/17043/23 відмовлено в задоволенні заяви про роз`яснення ухвали про забезпечення позову від 29.05.2023. 
		Суд, зокрема, зазначив, що відповідно до положень ст. ст. 154, 243, 294 та 325 Кодексу адміністративного судочинства України строк дії ухвали про забезпечення позову розпочався 29.05.2023 та закінчився саме днем ухвалення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду - 07.06.2023 і саме в цей період часу оскаржувані в цій справі рішення не діяли, тобто існувала заборона на вчинення будь-яких дій, направлених на реалізацію положень зупинених актів. 
		 
		Згідно з пп. 1.1.2 статуту АТ "ОГС "Хмельницькгаз", затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз", оформленим протоколом №26 від 19.03.2019 (далі - статут), АТ "ОГС "Хмельницькгаз" є юридичною особою (господарським товариством) приватного права за законодавством України, створене та діє відповідно до положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, законів України "Про акціонерні товариства", "Про цінні папери та фондовий ринок", а також інших нормативно-правових актів України.
		Відповідно до пп. 4.1.1.1 статуту кожною простою акцією товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на участь в управлінні товариством. 
		Одна проста акція товариства надає акціонеру один голос для вирішення кожного питання на Загальних зборах, крім випадків проведення кумулятивного голосування (пп. 4.1.2 статуту).
		У пп. 6.1.1 статуту зазначено, що товариством розміщено 368760 простих іменних акцій номінальною вартістю 15,00 грн кожна.
		Акції товариства існують виключно в бездокументарній формі (пп. 6.1.2 статуту).
		Відповідно до п. 6.2 статуту товариство не може встановлювати обмеження щодо кількості акцій або кількості голосів за акціями, що належать одному акціонеру.
		Управління та контроль за діяльністю товариства здійснюють: Загальні збори товариства; Наглядова рада товариства; Правління товариства; Ревізійна комісія товариства (пп. 8.1.1 статуту).
		Підпунктом 8.1.1 статуту передбачено, що посадовими особами органів товариства визнаються Голова та члени Наглядової ради, Голова та члени Правління товариства, Голова та члени Ревізійної комісії.
		Загальні збори є вищим органом товариства (пп. 9.1.1 статуту).
		Згідно з пп. 9.1.2 статуту товариство обов`язково щороку скликає Загальні збори (річні Загальні збори).
		Усі інші Загальні збори, крім річних, вважаються позачерговими (пп. 9.1.4 статуту).
		У п. 9.1.6 статуту зазначено, що у Загальних зборах можуть брати участь особи, включені до переліку акціонерів, які мають право на таку участь, або їх представники.
		Обмеження права акціонера на участь у Загальних зборах встановлюється законом (пп. 9.1.9 статуту).
		Згідно з пп. 9.2.2.16, пп. 9.2.2.17 статуту до виключної компетенції Загальних зборів належить: обрання членів Наглядової ради, затвердження умов цивільно-правових договорів, трудових договорів (контрактів), що укладатимуться з ними, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів (контрактів) з членами Наглядової ради; прийняття рішення про припинення (в т.ч. дострокове) повноважень членів (в т.ч. Голови) Наглядової ради, за винятком випадків, встановлених законом.
		Порядок скликання Загальних зборів товариства визначений п. 9.3 статуту.
		Відповідно до пп. 9.3.1 статуту проект порядку денного Загальних зборів та порядок денний Загальних зборів затверджується Наглядовою радою, а в разі скликання позачергових Загальних зборів на вимогу акціонерів у випадках, передбачених законом, - акціонерами, які цього вимагають.
		Повідомлення про проведення Загальних зборів та проект порядку денного надсилається акціонерам персонально у спосіб, передбачений Наглядовою радою, у строк не пізніше 30 днів до дати їх проведення особою, яка скликає Загальні збори. У разі прийняття Наглядовою радою рішення про повідомлення акціонерів про проведення Загальних зборів через депозитарну систему України таке повідомлення акціонерів здійснюється у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (пп. 9.3.3 статуту). 
		Підпунктом 9.3.4 статуту передбачено також розміщення повідомлення про проведення Загальних зборів у загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів або через особу, яка провадить діяльність з оприлюднення регульованої інформації від імені учасників фондового ринку, якщо інше не визначено Законом; додаткове надіслання повідомлення про проведення Загальних зборів та проекту порядку денного фондовій біржі, на якій цінні папери товариства допущені до торгів, та розміщення на власному вебсайті інформації, яка повинна міститись у повідомленні про проведення Загальних зборів згідно Закону.
		Згідно з пп. 9.8.1 статуту одна голосуюча акція надає акціонеру один голос для вирішення кожного з питань, винесених на голосування на Загальних зборах, крім проведення кумулятивного голосування під час обрання Наглядової ради та Ревізійної комісії. При кумулятивному голосуванні загальна кількість голосів акціонера помножується на кількість членів органу товариства, що обирається, а акціонер має право віддати всі підраховані таким чином голоси за одного кандидата або розподілити їх між кількома кандидатами.
		При обранні членів Наглядової ради та/або Ревізійної комісії товариства кумулятивним голосуванням голосування проводиться щодо всіх кандидатів одночасно. Обраними вважаються ті кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів акціонерів порівняно з іншими кандидатами. Члени Наглядової ради та/або Ревізійної комісії товариства вважаються обраними, а орган товариства вважається сформованим виключно за умови обрання повного кількісного складу Наглядової ради та/або Ревізійної комісії товариства шляхом кумулятивного голосування (пп. 9.8.5 статуту).
		У пп. 9.12.1 статуту зазначено, що за підсумками кожного голосування складається протокол, що підписується всіма членами лічильної комісії товариства, які брали участь у підрахунку голосів. 
		Рішення Загальних зборів вважається прийнятим з моменту складення протоколу про підсумки голосування. Протоколи про підсумки голосування додаються до протоколу Загальних зборів (пп. 9.12.2, пп. 9.12.4 статуту).
		Підпунктом 9.13.1 статуту передбачено, що протокол Загальних зборів складається протягом 10 днів з моменту закриття Загальних зборів та підписується головуючим та секретарем Загальних зборів. 
		Позачергові загальні збори скликаються Наглядовою радою, зокрема на вимогу акціонерів (акціонера), які на день подання вимоги сукупно є власниками 10 і більше відсотків голосуючих акцій товариства; в інших випадках, встановлених законом або статутом товариства (пп. 9.14.1.4, пп. 9.14.1.5 статуту).
		Підпункт 9.14.5 статуту визначає, що вимога про скликання позачергових Загальних зборів подається у письмовій формі Правлінню товариства, підпункт 9.14.6 статуту  що Наглядова рада приймає рішення про скликання позачергових Загальних зборів або про відмову в такому скликанні протягом 10 днів з моменту отримання вимоги про їх скликання.
		У разі неприйняття Наглядовою радою рішення про скликання позачергових Загальних зборів на вимогу акціонерів (акціонера), які на день подання вимоги сукупно є власниками 10 і більше відсотків голосуючих акцій товариства, протягом 10 днів з моменту отримання такої вимоги або прийняття рішення про відмову у такому скликанні позачергові Загальні збори можуть бути проведені акціонерами (акціонером), які подавали таку вимогу відповідно до Закону, протягом 90 днів з дати надсилання такими акціонерами (акціонером) товариству вимоги про їх скликання (пп. 9.14.10 статуту).
		Згідно з пп. 9.14.11 статуту у разі скликання Загальних зборів акціонерами повідомлення про це та інші матеріали розсилаються всім акціонерам товариства особою, яка здійснює облік прав власності на акції товариства, що належать акціонерам, які скликають Загальні збори, або Центральним депозитарієм цінних паперів.
		Порядок та випадки проведення та прийняття рішень Загальними зборами методом опитування (у формі заочного голосування) встановлюється відповідно до вимог закону (п. 9.15 статуту).
		 
		Позивачем у матеріали справи надано копії бюлетенів №2 для кумулятивного голосування на позачергових дистанційних загальних зборах 05.06.2023 акціонерів АТ "ОГС "Івано-Франківськгаз", АТ "ОГС "Луганськгаз", АТ "ОГС "Тисменицягаз", АТ "ОГС "Дніпропетровськгаз", АТ "ОГС "Житомиргаз", АТ "ОГС "Закарпатгаз", АТ "ОГС "Київоблгаз", АТ "ОГС "Львівгаз", АТ "ОГС "Коростишівгаз", АТ "ОГС "Миколаївгаз", АТ "ОГС "Сумигаз", АТ "ОГС "Чернівцігаз", АТ "ОГС "Вінницягаз", АТ "ОГС "Рівнегаз", АТ "ОГС "Запоріжгаз", АТ "ОГС "Чернігівгаз", в яких до переліку кандидатів на обрання членами Наглядової ради товариств включено, серед інших, ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 . При цьому у бюлетенях зазначено, що вказані кандидати є представниками, зокрема ПрАТ "Газтек", і пропозицію щодо цих кандидатів внесено АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" як управителем акцій товариства згідно з договором управління активами (майном) від 05.07.2022 №11/2022.
		Також надано копію розпорядження Державного уповноваженого від 18.12.2023 №01/238-р про початок розгляду справи за ознаками вчинення АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" порушення, передбаченого п. 12 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді здійснення концентрації шляхом одержання в управління акцій АТ "ОГС "Хмельницькгаз", що забезпечує перевищення 50 відсотків голосів у вищому органі управління товариства, без отримання відповідного дозволу органів Антимонопольного комітету України, наявність якого необхідна.
		 
		Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке. 
		За приписами ст. ст. 15, 16 ЦК України кожному гарантується його право на судовий захист цивільних прав у разі їх порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, способами, визначеними ч. 2 ст. 16 цього Кодексу.
		Частиною 1 статті 2 ГПК України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
		У частині 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		Наведені вище норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
		Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлене у заявлений спосіб.
		З огляду на викладене, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували би наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
		У корпоративних відносинах об`єктом захисту виступають корпоративні права учасника товариства. 
		Відповідно до ч. 6 ст. 96-1 Цивільного кодексу України (далі  ЦК України) корпоративними відносинами є відносини між учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) юридичних осіб, у тому числі які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав.
		У п. 8 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про акціонерні товариства" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) зазначено, що корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.
		Як убачається з інформаційної довідки Національного депозитарію України (від 03.01.2023), позивач є власником цінних паперів АТ "ОГС "Хмельницькгаз" в кількості 187689 штук, що становить 50,897331% у статутному капіталі товариства.
		Звертаючись з позовом про визнання недійсними рішень, оформлених протоколом позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів АТ "ОГС "Хмельницькгаз" від 08.06.2023 та протоколами про підсумки голосування №1, №2, №3 від 08.06.2023 на позачергових дистанційних загальних зборах акціонерів АТ "ОГС "Хмельницькгаз", позивач стверджує про незаконність скликання та проведення вказаних дистанційних загальних зборів, оскільки вони відбулись з порушенням Закону України "Про акціонерні товариства", статуту АТ "ОГС "Хмельницькгаз" та прав позивача як акціонера.
		Відповідно до ст. 36 Закону України "Про акціонерні товариства" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) загальні збори акціонерів є вищим органом акціонерного товариства. Загальні збори акціонерів можуть бути річними або позачерговими. Усі загальні збори, крім річних, вважаються позачерговими.
		Згідно з частиною першою статті 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.
		Подібні положення містяться і в ч. 1 ст. 39 Закону України "Про акціонерні товариства" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), а саме: загальні збори акціонерів можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції наглядової ради або ради директорів законом або статутом акціонерного товариства.
		Також статутом відповідача визначено, що Загальні збори є вищим органом товариства; до виключної компетенції Загальних зборів належить: обрання членів Наглядової ради, затвердження умов цивільно-правових договорів, трудових договорів (контрактів), що укладатимуться з ними, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів (контрактів) з членами Наглядової ради; прийняття рішення про припинення (в т.ч. дострокове) повноважень членів (в т.ч. Голови) Наглядової ради, за винятком випадків, встановлених законом (пп. 9.1.1, пп. 9.2.2.16, пп. 9.2.2.17 статуту).
		Верховний Суд у постанові від 01.09.2023 у справі №909/1154/21 зазначив про те, що рішення загальних зборів учасників господарського товариства є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.
		Згідно з частиною п`ятою статті 98 Цивільного кодексу України рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.
		Частиною 1 ст. 61 Закону України "Про акціонерні товариства" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі якщо рішення загальних зборів або порядок прийняття такого рішення порушують вимоги цього Закону, інших актів законодавства, статуту акціонерного товариства чи положення про загальні збори, акціонер, який вважає, що його права та охоронювані законом інтереси порушені таким рішенням, може оскаржити його до суду протягом шести місяців з дня прийняття рішення. Суд має право з урахуванням усіх обставин справи залишити в силі оскаржуване рішення, якщо допущені порушення не порушують права та охоронювані законом інтереси акціонера, який оскаржує рішення.
		Відповідно до усталеної практики Верховного Суду підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
		Однак не всі порушення законодавства, допущені при скликанні та проведенні загальних зборів товариства, можуть бути підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.
		Для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів) товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства.
		Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо (позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №915/540/16, постанові Верховного Суду від 17.11.2022 у справі №917/1523/21). 
		Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.01.2020 у справі №924/641/17 та від 04.02.2020 у справі №915/540/16 вказує, що рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання та проведення, але зауважує та конкретизує, що права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні.
		У постанові Верховного Суду від 27.01.2020 у справі №761/26815/17 міститься висновок про те, що недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документу, як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.
		З огляду на викладене для визнання недійсним рішення загальних зборів господарського товариства, що оскаржується з підстав порушення порядку скликання зборів, позивач має довести, а суд встановити наявність порушених прав та / або інтересів позивача як учасника господарського товариства оспорюваним рішенням загальних зборів. Тобто при вирішенні корпоративного спору про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників господарського товариства суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з`ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання, з`ясувати, які саме права та / або інтереси позивача порушені кожним окремим оспорюваним рішенням загальних зборів. Наведене узгоджується з положеннями статей 15, 16 Цивільного кодексу України та частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України, які визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, а також відповідає зазначеним висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16, про необхідність встановлення судом факту порушення прав та законних інтересів учасника товариства спірним рішенням загальних зборів.
		Суд враховує, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.
		Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
		Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
		 
		Зокрема, в обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз", яке не є акціонером (власником акцій) АТ "ОГС "Хмельницькгаз", а є управителем відповідно до договору управління активами (майном) №11/2022 від 05.07.2022, не уповноважене діяти від імені та за рахунок власників акцій, переданих в управління, оскільки накладений судом арешт на корпоративні права позивача, які у подальшому були передані в управління АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз", не стосується прав за цінними паперами, у тому числі права на участь в управлінні товариством. 
		Так, з матеріалів справи слідує, що ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 17.05.2022 у справі №757/11188/22-к задоволено клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні №62021000000000160 від 22.02.2021 та накладено арешт на корпоративні права, заборонивши здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цих акцій та розпоряджатися ними, що належать на праві власності, у тому числі ПрАТ "Газтек", а саме: цінні папери - акції, емітовані АТ "Хмельницькгаз" у кількості 187689 штук номінальною вартістю 15 грн кожна, що належать ПрАТ "Газтек" та становлять 50,8973% від загальної кількості. В ухвалі, зокрема зазначено, що постановою старшого слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань від 16.05.2022 корпоративні права та статутний капітал, у тому числі АТ "Хмельницькгаз", визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №62021000000000160 від 22.02.2021. 
		Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 24.05.2022 у справі №757/11783/22-к було задоволено клопотання старшого слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань про передачу речових доказів у кримінальному провадженні №62021000000000160 від 22.02.2021 Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, в управління та, керуючись ст. 100 КПК України, ст. ст. 19, 21 Закону України "Про Національне агенство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", враховуючи наявність підстав для передачі арештованого майна в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, останньому передано майно - корпоративні права, що належать на праві власності ПрАТ "Газтек", а саме: цінні папери - акції, емітовані акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" у кількості 187689 штук номінальною вартістю 15 грн кожна, що належать ПрАТ "Газтек" та становлять 50,8973% від загальної кількості (п. 44 ухвали). 
		Відповідно до статті 2 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Національне агентство, АРМА), є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, та/або з управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковано у кримінальному провадженні чи стягнено за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.
		Національне агентство у межах, визначених цим та іншими законами, є підзвітним Верховній Раді України, підконтрольним та відповідальним перед Кабінетом Міністрів України.
		Статтею 19 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" передбачено, що Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, а також у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави із встановленням заборони користуватися такими активами, сума або вартість яких перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.
		Відповідно до п. п. 10, 11, абз. 11 п. 12 глави 1 Розділу 5 Положення про проведення депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №735 від 23.04.2013, у разі передачі цінних паперів депонента, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, АРМА на підставі відповідної ухвали слідчого судді, суду або згоди власника цінних паперів на їх передачу в управління АРМА статусу керуючого рахунком щодо рахунку в цінних паперах такого депонента в депозитарній установі набуває АРМА або юридична/фізична особа - підприємець, якій АРМА за результатами конкурсу в порядку, встановленому законом, такі цінні папери передані в управління (далі - Управитель).
		У разі передачі цінних паперів в управління АРМА реалізація прав на такі цінні папери та прав за ними здійснюється АРМА.
		У разі передачі цінних паперів АРМА в управління Управителю Управитель здійснює повноваження власника таких цінних паперів на підставі договору про управління між АРМА та Управителем з урахуванням вимог та обмежень, встановлених законодавством.
		Набуття Фондом, АРМА/Управителем статусу керуючого рахунком у цінних паперах не потребує відповідного розпорядження депонента та обов`язкового переоформлення анкети рахунку в цінних паперах депонента.
		АРМА набуває повноваження щодо управління такими цінними паперами з дня прийняття їх в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника цінних паперів, копії яких надійшли до АРМА з відповідним зверненням прокурора.
		Згідно зі ст. 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління (ч. 1).
		Управління активами здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 2).
		Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 10 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" Національне агентство, зокрема укладає цивільно-правові угоди з юридичними та фізичними особами з питань, пов`язаних з проведенням оцінки та управлінням активами.
		За приписами ч. 7 ст. 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" у разі здійснення управління активами у вигляді частки у статутному (складеному) капіталі чи акцій, паїв управитель під час здійснення повноважень власника таких активів у вищих органах управління відповідної юридичної особи зобов`язаний погоджувати свої дії з власником таких активів. Дія цієї частини не поширюється на управління активами у виняткових випадках з особливостями, передбаченими цим Законом.
		Особливості управління активами у виняткових випадках встановлені у ст. 21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів".
		Частиною 1 ст. 21-1 цього Закону передбачено, що у виняткових випадках управління активами, зазначеними в частині першій статті 21 цього Закону, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, може здійснюватися шляхом їх передачі в управління підприємству, установі, організації, що належить до сфери управління міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, або господарському товариству, 50 і більше відсотків акцій (часток) якого знаходиться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків, на підставі рішення Кабінету Міністрів України без дотримання вимог, передбачених частиною другою статті 21 цього Закону.
		Винятковими вважаються випадки передачі в управління активів, визначених абзацом першим частини першої цієї статті, за наявності хоча б однієї з таких обставин: 1) існує ризик збою та/або переривання функціонування таких активів, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій або збоїв у тепло-, енерго-, електро-, водопостачанні або водовідведенні або постачанні природного газу; 2) існує ризик переривання функціонування підприємств, установ та організацій оборонно-промислового комплексу та/або авіабудівельної галузі, у власності яких перебувають такі активи.
		Після усунення обставин, визначених пунктами 1 або 2 цієї частини (далі - обставини негативного характеру), відповідні активи підлягають передачі в управління у порядку, встановленому частиною другою статті 21 цього Закону, з обов`язковим забезпеченням безперервності управління активами.
		Відповідно до ч. 2 ст. 21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" Національне агентство повідомляє Кабінет Міністрів України про необхідність застосування передбачених цією статтею особливостей передачі в управління активів у визначені в цій частині строки.
		Кабінет Міністрів України не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання від Національного агентства інформації, визначеної частиною другою цієї статті, доручає міністерству, іншому центральному органу виконавчої влади, до повноважень якого належить формування та/або реалізація державної політики у сфері, в якій існує ризик виникнення обставин негативного характеру та/або до якої належать відповідні активи, провести консультації щодо визначення управителем таких активів підприємства, визначеного абзацом першим частини першої цієї статті (ч. 3 ст. 21-1 вказаного Закону).
		За результатами консультацій, передбачених частиною третьою цієї статті, відповідне міністерство, інший центральний орган виконавчої влади за погодженням з Національним агентством вносить на розгляд Кабінету Міністрів України проект рішення про передачу в управління активів у зв`язку з винятковим випадком. Рішення Кабінету Міністрів України про передачу в управління активів у зв`язку з винятковим випадком має містити обґрунтування необхідності застосування передбачених цією статтею особливостей передачі в управління активів, назву підприємства, що визначається управителем таких активів, строк здійснення такого управління, перелік активів, що передаються в управління, а також (за необхідності) доручення іншим органам виконавчої влади, підприємствам, установам та організаціям щодо вжиття заходів, спрямованих на запобігання виникнення обставин негативного характеру та забезпечення управління відповідними активами (ч. ч. 4, 5 ст. 21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів").
		Частиною 6 ст. 21-1 зазначеного Закону передбачено, що у разі надходження рішення прокурора або судового рішення, що набрало законної сили, яким скасовано арешт прийнятих в управління активів, управління такими активами припиняється, а активи підлягають поверненню законному власнику у встановленому Законом порядку.
		Розпорядженням Кабінету Міністрів України №429-р від 28.05.2022 "Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках" з метою запобігання ризику виникнення надзвичайної ситуації в енергетичній сфері, відповідно до статті 21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" погоджено пропозицію Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, і Міністерства енергетики щодо передачі в управління акціонерному товариству "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, згідно з переліком, що додається до оригіналу.
		Таким чином розпорядженням Кабінету Міністрів України №429-р від 28.05.2022 підтверджується існування та винятковість випадків для застосування процедури передання в управління активів позивача саме за ст. 21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", що, зокрема відповідно до ч. 7 ст. 21 цього Закону позбавляє управителя обов`язку погоджувати свої дії з власником активів у разі здійснення управління активами під час здійснення повноважень власника таких активів у вищих органах управління відповідної юридичної особи
		Зазначене розпорядження Кабінету Міністрів України №429-р від 28.05.2022 чинне, у встановленому законом порядку не скасоване.
		При цьому судом враховано, що у постанові від 31.01.2024 у справі №925/1355/22 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна торгівельна компанія" до акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" про визнання недійсним рішення наглядової ради, Верховний Суд, проаналізувавши положення Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", розпорядження Кабінету Міністрів України №429-р від 28.05.2022 "Про деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках", підтримав висновки судів попередніх інстанцій про те, що активи позивача у зв`язку з винятковим випадком були передані в управління ДАТ "Чорноморнафтогаз" саме у порядку, встановленому статтею 21-1 Закону про АРМА, а не у порядку, встановленому частиною другою статті 21 цього закону. Питання існування та оцінки випадку як виняткового для застосування статті 21-1 Закону про АРМА остаточно вирішував виключно Кабінет Міністрів України у розпорядженні №429-р від 28.05.2022 за поданням АРМА, яке є чинним.
		Згідно з ч. 1 ст. 1029 ЦК України за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов`язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).
		Предметом договору управління майном можуть бути підприємство як єдиний майновий комплекс, нерухома річ, цінні папери, майнові права, крім майнових прав інтелектуальної власності, та інше майно (ч. 1 ст. 1030 ЦК України).
		Відповідно до ч. 6 ст. 1032 ЦК України у випадках, встановлених законом, установником управління може бути Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
		Особливості управління цінними паперами встановлюються законом (ст. 1045 ЦК України).
		Як убачається з матеріалів справи, на підставі ст. 21-1, а також ст. ст. 1, 9, 10, 19, 22, 24 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України, ст. 6 Глави 1 та Глави 70 Цивільного кодексу України, у порядку виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24.05.2022 у справі №757/11783/22-к, розпорядження №429-р КМУ, між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів як Установником управління та АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" як Управителем укладено договір управління активами (майном) №11/2022 від 05.07.2022).
		Відповідно до пункту 1.1 цього договору Установник Управління передає Управителю на строк, визначений у п. 1.2 розділу 1 Договору майно (далі - Активи) в управління, а Управитель приймає Активи та зобов`язується за плату здійснювати від свого імені управління такими активами, а саме: корпоративними правами, що належать на праві власності ПрАТ "Газтек", зокрема: цінні папери - акції, емітовані АТ "Хмельницькгаз" у кількості 187689 штук номінальною вартістю 15 грн кожна, що належать ПрАТ "Газтек" та становлять 50,8973% від загальної кількості (пп. 44 п. 1.1.1 договору).
		Пунктом 1.3 договору закріплено, що Управитель набуває повноваження щодо реалізації прав на цінні папери та прав за цінними паперами з дати укладення цього договору.
		У п. 4.3 договору зазначено, що Управитель має право, зокрема: самостійно визначати зміст та спрямування заходів з управління Активами щодо володіння, користування цими Активами та всіма правами, які з ними пов`язані та з них випливають; здійснювати повноваження та мати всі права власника Активів та акціонера юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, реалізовувати права акціонера, визначені ст. 25 Закону України "Про акціонерні товариства", з урахуванням вимог та обмежень, встановлених законом та цим договором; інші права акціонера з урахуванням обмежень, встановлених законом та статутами юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління. 
		Згідно з п. 8.1 договору здійснення управління Активами Управителем передбачає, крім іншого, здійснення управління Активами шляхом їх збереження, а також здійснення управління юридичними особами, визначеними в пп. 1.1. п. 1.1 розділу 1 цього договору, відповідно до вимог та з урахуванням обмежень, визначних законодавством; участь та голосування з усіх питань порядку денного на загальних зборах акціонерів, які є вищим органом юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, відповідно до статті 32, 33 Закону України "Про акціонерні товариства".
		Частиною 1 ст. 1037 ЦК України визначено, що управитель управляє майном відповідно до умов договору. 
		Згідно з ч. ч. 1, 5 ст. 35 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" до особи, яка набула право на цінний папір, одночасно переходять у сукупності всі права, які ним посвідчуються (права за цінним папером), крім випадків, встановлених законом або правочином. Обмеження прав на цінні папери або прав за цінними паперами може бути встановлено виключно у випадках та порядку, передбачених законом. Особливості переходу прав на цінні папери та прав за цінними паперами встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку та/або правочином щодо таких цінних паперів.
		Абзацами 12 та 13 п. 12 глави 1 розділу 5 Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №735 від 23.04.2013, визначено, що депозитарна установа припиняє виконання розпоряджень депонента та/або керуючого рахунком депонента щодо належних такому депоненту цінних паперів, переданих в управління АРМА, з моменту отримання від АРМА повідомлення про прийняття АРМА в управління цінних паперів. Управитель набуває повноваження щодо реалізації прав на цінні папери та прав за цінними паперами з дати, визначеної договором про управління між АРМА та Управителем. 
		З сукупного аналізу вищенаведених положень законодавства та умов договору слідує, що управитель набув повноважень щодо реалізації прав на цінні папери та прав за цінними паперами з дати, визначеної договором.
		За приписами ч. 1 ст. 9 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" акція - це іменний цінний папір, що посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України, цим Законом та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.
		Згідно з ч. ч. 3 - 5 ст. 96-1 ЦК України учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом: 1) брати участь в управлінні юридичною особою у порядку, визначеному установчим документом, крім випадків, встановлених законом; 2) брати участь у розподілі прибутку юридичної особи і одержувати його частину (дивіденди), якщо така юридична особа має на меті одержання прибутку; 3) у випадках, передбачених законом та установчим документом, вийти з юридичної особи; 4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, паїв та інших об`єктів цивільних прав, що засвідчують участь у юридичній особі, у порядку, встановленому законом; 5) одержувати інформацію про діяльність юридичної особи у порядку, встановленому установчим документом; 6) одержати частину майна юридичної особи у разі її ліквідації в порядку та у випадках, передбачених законом, установчим документом (право на ліквідаційну квоту). Учасники юридичних осіб можуть також мати інші права, встановлені статутом та законом. Законом можуть бути встановлені для певних осіб обмеження щодо володіння корпоративними правами. Законом можуть бути встановлені умови та/або обмеження щодо реалізації окремих корпоративних прав певними особами.
		Також зі змісту ст. 27 Закону України "Про акціонерні товариства" слідує, що кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на: 1) участь в управлінні акціонерним товариством; 2) отримання дивідендів; 3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства; 4) отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства.
		Відповідні положення знайшли своє відображення й у п. 4.1.1 статуту відповідача.
		У п. п. 13, 14 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про депозитарну систему України" законодавець виділяє права на цінні папери (речові права на цінні папери (право власності, інші визначені законом речові права)) та права за цінними паперами (права, що виникають із зобов`язання емітента за розміщеними ним цінними паперами (право на участь у загальних зборах акціонерів, право на отримання доходу, інші права, визначені законом та/або рішенням емітента)).
		Верховний Суд у постанові від 15.07.2021 у справі №640/6888/19 зробив висновок, що застосування державою спеціальних обмежувальних заходів шляхом блокування активів у випадку цінних паперів не обмежується лише речовими правами на таке майно, оскільки права за цінними паперами (права з акції) не можуть існувати окремо від речового права (права на акцію).
		Таким чином, беручи до уваги вищенаведене, ухвали Печерського районного суду міста Києва від 17.05.2022, від 24.05.2022 у справі №757/11783/22-к, положення Закону України "Про акціонерні товариства", Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", Закону України "Про депозитарну систему України", Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.04.2013 №735, умови пп. 1.1.1, п. п. 3.1, 4.3, 8.1 договору №05/2022 від 05.07.2022 з дати укладення цього договору АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" отримало в управління належні позивачу цінні папери (акції), емітовані відповідачем, та повноваження щодо реалізації як прав на цінні папери, так і прав за цінними паперами, серед яких право на участь в управлінні акціонерним товариством, у тому числі на скликання та проведення загальних зборів акціонерів товариства. 
		За повідомленням третьої особи, визнання договору №11/2022 від 05.07.2022 про управління майном (активами) недійсним було предметом судового розгляду у справі №921/600/22. 
		Так, як убачається з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, рішенням Господарського суду Тернопільської області від 04.05.2023 у справі №921/600/22 відмовлено у задоволені позову товариства з обмеженою відповідальністю "ПромТехРесурс" до приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" та акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", за участю третіх осіб, серед яких Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, зокрема, про визнання недійсним договору №11/2022 від 05.07.2022 про управління майном (активами), укладеного між акціонерним товариством "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" та Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 11.07.2023 у справі №921/600/22 апеляційну скаргу на рішення повернуто).
		У вищенаведеному рішенні судом встановлено, що договір №11/2022 від 05.07.2022 укладено на підставі чинних ухвали Печерського районного суду міста Києва та розпорядження Кабінету Міністрів України, у передбаченому ст. 21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" порядку. Судом не встановлено невідповідності такого правочину умовам ст. 203 ЦК України, а відтак і підстав для визнання його недійсним відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України. Презумпцію правомірності правочину позивачем не скасовано.
		Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
		Доказів визнання недійсним договору №11/2022 від 05.07.2022 в судовому порядку станом на час розгляду справи №924/1218/23 суду не надано, як і не спростовано обставин, встановлених рішенням Господарського суду Тернопільської області від 04.05.2023 у справі №921/600/22.
		Отже, вищенаведеним у сукупності спростовуються доводи позивача щодо відсутності в АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" за договором управління активами (майном) від 05.07.2022 №11/2022 повноважень на скликання та проведення загальних зборів акціонерів АТ "ОГС "Хмельницькгаз", у тому числі з підстав арешту та передачі в управління АРМА виключно корпоративних прав на цінні папери, а не за цінними паперами.
		 
		Також позивач, посилаючись на положення ст. ст. 7, 36 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", стверджує про нікчемність договору управління активами (майном) №11/2022 від 05.07.2022, оскільки його вчинено без участі (посередництва) інвестиційної фірми.
		В обгрунтування своїх тверджень позивач виходить з того, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 вказаного Закону цінні папери відносяться до фінансових інструментів; відповідно до ч. 12 ст. 36 цього Закону правочини щодо фінансових інструментів повинні вчинятися за участю або посередництвом інвестиційної фірми, крім випадків, передбачених вказаною нормою; відповідно до ч. 13 ст. 36 цього ж Закону правочини щодо фінансових інструментів, вчинені без участі (посередництва) інвестиційної фірми, крім випадків, передбачених частиною дванадцятою цієї статті, є нікчемними.
		Разом з тим, наведені аргументи позивача суд оцінює критично, оскільки Закон України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", як убачається з положень ст. 1 цього Закону, регулює відносини, що виникають під час емісії, обігу, викупу цінних паперів та виконання зобов`язань за ними, укладання і виконання деривативних контрактів, заміни сторони деривативних контрактів та вчинення правочинів щодо фінансових інструментів на ринках капіталу, а також відносини, що виникають під час провадження професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках. 
		Статтями 4 та 5 зазначеного Закону визначено поняття ринків капіталу та товарних ринків, з аналізу яких слідує, що укладення договору управління активами (майном) від 05.07.2022 №11/2022 не є вчиненням правочину щодо фінансових інструментів на вказаних ринках. 
		Крім того, у п. 9 ч. 12 ст. 36 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" передбачено, що правочини щодо фінансових інструментів повинні вчинятися за участю або посередництвом інвестиційної фірми, крім випадків вчинення правочинів, пов`язаних з виконанням судових рішень.
		Суд звертає увагу на те, що укладення договору №11/2022 від 05.07.2022, про що зазначалося вище, відбулось на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України №429-р від 28.05.2022 "Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках", у порядку виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24.05.2022 у справі №757/11783/22-к та відповідно до статті 21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів". 
		Зокрема, як зазначалося вище, відповідно до статті 21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" у виняткових випадках управління активами, зазначеними в частині першій статті 21 цього Закону, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, може здійснюватися шляхом їх передачі в управління підприємству, установі, організації, що належить до сфери управління міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, або господарському товариству, 50 і більше відсотків акцій (часток) якого знаходиться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків (далі - підприємство), на підставі рішення Кабінету Міністрів України без дотримання вимог, передбачених частиною другою статті 21 цього Закону.
		З відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань слідує, що АТ "ДАК "Чорноморнафтогаз" відповідає вищенаведеним законодавчим вимогам. Так, його засновником є акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", засновником якого, у свою чергу, є Кабінет Міністрів України.
		Додаткових вимог до передання активів в управління в порядку статті 21-1 Закону "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", у тому числі вимог вчинення правочину за участю (посередництвом) інвестиційної фірми, Закон України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", який є спеціальним в даному випадку по відношенню до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", не містить.
		Отже, з огляду на наведене, положення ч. 13 ст. 36 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" не підлягають застосуванню до правовідносин, що склалися, а тому доводи позивача щодо нікчемності договору №11/2022 від 05.07.2022 не знайшли свого підтвердження.
		Виходячи з вищенаведених підстав, безпідставними є й доводи позивача про те, що у АТ "ДАК "Чорноморнафтогаз" відсутня ліцензія на професійну діяльність на ринках капіталу з торгівлі фінансовими інструментами, тому він не є особою, яка могла бути обраною АРМА в якості управителя.
		Зокрема, Законом України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" не визначено, що АРМА може обрати управителем арештованих акцій лише юридичну особу у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю, для яких операції з фінансовими інструментами є виключним видом діяльності та котрі отримали ліцензію на право проведення професійної діяльності на ринках капіталу з торгівлі фінансовими інструментами, що передбачає діяльність з управління портфелем фінансових інструментів.
		Наведені позивачем критерії стосуються інвестиційних фірм, які провадять діяльність з торгівлі фінансовими інструментами, зокрема, діяльність з управління портфелем фінансових інструментів.
		Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діяльність з торгівлі фінансовими інструментами провадиться інвестиційними фірмами, які створюються у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю, для яких операції з фінансовими інструментами є виключним видом діяльності, крім випадків, передбачених цим Законом.
		Діяльність з торгівлі фінансовими інструментами, включає, зокрема діяльність з управління портфелем фінансових інструментів. Так, відповідно до ч. 9 ст. 44 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діяльність з управління портфелем фінансових інструментів - це діяльність інвестиційної фірми з управління портфелями фінансових інструментів, які складаються з одного або більше фінансових інструментів, в інтересах клієнтів.
		Натомість АТ "ДАК "Чорноморнафтогаз" не здійснює діяльність з управління портфелем фінансових інструментів, а здійснює діяльність управління активами на підставі ст. 21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів". Діяльність з управління портфелем фінансових інструментів та діяльність управління активами не є тотожними видами діяльності.
		Отже, твердження позивача про те, що АРМА може обрати управителем арештованих акцій лише юридичну особу у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю, для яких операції з фінансовими інструментами є виключним видом діяльності та котрі отримали ліцензію на право проведення професійної діяльності на ринках капіталу з торгівлі фінансовими інструментами, що передбачає діяльність з управління портфелем фінансових інструментів, є необґрунтованим, оскільки відповідні критерії щодо підприємств, установ та організацій, яких АРМА може обрати управителем арештованих акцій, законодавством не встановлені. Наведені ж позивачем критерії стосуються інвестиційних фірм, які провадять діяльність з торгівлі фінансовими інструментами, зокрема, діяльність з управління портфелем фінансових інструментів, та до спірних правовідносин не застосовуються.
		 
		Крім того, позивач в обгрунтування позовних вимог про визнання недійсними рішень позачергових дистанційних загальних зборів АТ "ОГС "Хмельницькгаз" зазначає, що відповідно ст. ст. 22, 24 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передача в управління АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" корпоративних прав АТ "ОГС "Хмельницькгаз" є концентрацією, для здійснення якої необхідний попередній дозвіл АМК України.
		Оцінюючи вказані доводи позивача, суд виходить з того, що відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 22 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) концентрацією визнається безпосереднє або опосередковане придбання, набуття у власність іншим способом чи одержання в управління часток (акцій, паїв), що забезпечує досягнення чи перевищення 25 або 50 відсотків голосів у вищому органі управління відповідного суб`єкта господарювання.
		Згідно з ч. ч. 1, 5 ст. 24 вказаного Закону концентрація може бути здійснена лише за умови попереднього одержання дозволу Антимонопольного комітету України чи адміністративної колегії Антимонопольного комітету України у випадках, передбачених частиною другою статті 22 цього Закону та іншими нормативно-правовими актами, якщо сукупна вартість активів або сукупний обсяг реалізації товарів учасників концентрації перевищує визначені в цій нормі суми. Концентрація, яка потребує дозволу відповідно до частини першої цієї статті, забороняється до надання дозволу на її здійснення. До надання такого дозволу учасники концентрації зобов`язані утримуватися від дій, які можуть призвести до обмеження конкуренції та неможливості відновлення початкового стану.
		Пунктом 12 ч. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" концентрація без отримання відповідного дозволу органів Антимонопольного комітету України, у разі якщо наявність такого дозволу необхідна, віднесена до порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
		Порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом (ст. 51 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
		При цьому за приписами ч. 1 ст. 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняття розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.
		За результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; зобов`язання органу влади, органу місцевого самоврядування, органу адміністративно-господарського управління та контролю скасувати або змінити прийняте ним рішення чи розірвати угоди, визнані антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю; визнання суб`єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; примусовий поділ суб`єкта господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; накладення штрафу; блокування цінних паперів; усунення наслідків порушень законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема усунення чи пом`якшення негативного впливу узгоджених дій, концентрації суб`єктів господарювання на конкуренцію; скасування дозволу на узгоджені дії у разі вчинення дій, заборонених згідно із статтею 19 цього Закону; закриття провадження у справі (ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
		Таким чином, недотримання вимог Закону України "Про захист економічної конкуренції" є підставою для застосування відповідальності, встановленої законом, у порядку, передбаченому зазначеним Законом. 
		З огляду, зокрема на чинність договору №11/2022 від 05.07.2022, посилання позивача на неотримання АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" дозволу на концентрацію у контексті заявлених позовних вимог про визнання недійсними рішень позачергових дистанційних загальних зборів АТ "ОГС "Хмельницькгаз" є безпідставними.
		Крім того, станом на час розгляду справи, суду не подано доказів прийняття Антимонопольним комітетом України рішення у справі за ознаками вчинення АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" порушення, передбаченого п. 12 ч. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
		 
		З приводу тверджень позивача про те, що ним не надавалися пропозиції щодо кандидатів для обрання в члени Наглядової ради відповідача, не видавалися довіреності цим особам на право участі та голосування на загальних зборах від імені позивача і позивач не брав участі в проведених 05.06.2023 позачергових дистанційних загальних зборах, судом звертається увага на умови п. п. 4.3, 8.1 чинного договору №11/2022 від 05.07.2022, згідно з якими управитель має право, зокрема: самостійно визначати зміст та спрямування заходів з управління активами; здійснювати повноваження та мати всі права власника активів та акціонера юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, реалізовувати права акціонера відповідно до ст. 25 Закону України "Про акціонерні товариства"; управління передбачає здійснення управління юридичними особами, визначеними в пп. 1.1. п. 1.1 розділу 1 цього договору, відповідно до вимог та з урахуванням обмежень, визначених законодавством, а також участь та голосування з усіх питань порядку денного на загальних зборах акціонерів, які є вищим органом юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, відповідно до статті 32, 33 Закону України "Про акціонерні товариства".
		Умовами п. п. 3.5 та 8.1 договору №11/2022 від 05.07.2022 передбачено право управителя призначати фізичних осіб, які є його представниками, до складу органів управління юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, а також участь та голосування з усіх питань.
		Згідно з п. 3.1 договору управління активами здійснюється управителем в інтересах, зокрема власника активів.
		Управитель зобов`язаний, з-поміж іншого при здійсненні управління активами, в тому числі при вчиненні будь-яких правочинів щодо активів, повідомляти третіх осіб, що він діє від власного імені, але виключно як управитель на підставі договору управління, укладеного з Національним агентством, відповідно до глави 70 ЦК України та Закону (п. 4.4 договору).
		Як убачається з матеріалів справи, у бюлетені №2 для кумулятивного голосування у відомостях щодо кандидатів для обрання в члени Наглядової ради АТ "ОГС "Хмельницькгаз" зазначено, що вони є представниками позивача; особою, що внесла пропозицію щодо кандидатів, вказано АТ "ДАК "Чорноморнафтогаз" як управителя акціями АТ "ОГС "Хмельницькгаз", власником яких є позивач, згідно з договором управління активами (майном) від 05.07.2022 №11/2022.
		Таким чином, оскільки АТ "ДАК "Чорноморнафтогаз" здійснює управління активами позивача на підставі договору №11/2022 від 05.07.2022, у тому числі в інтересах останнього, а також наділений повноваженнями реалізовувати передбачені права акціонера  позивача, зокрема призначати фізичних осіб, які є його представниками, до складу органів управління юридичних осіб, брати участь та голосувати з усіх питань порядку денного загальних зборів акціонерів, протилежні доводи позивача суд вважає непереконливими.
		Крім того, судом береться до уваги застосування у спірних правовідносинах процедури передання в управління активів позивача саме за ст. 21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", частина 7 якої позбавляє управителя обов`язку погоджувати свої дії з власником активів у разі здійснення управління активами під час здійснення повноважень власника таких активів у вищих органах управління відповідної юридичної особи.
		 
		Щодо доводів позивача про скликання та проведення АТ "ДАК "Чорноморнафтогаз" позачергових загальних зборів у період дії ухвали Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі №320/17043/23, у зв`язку з чим порушено положення Закону України "Про акціонерні товариства" та статуту відповідача, судом враховується таке.
		Відповідно до п. 9.15 статуту відповідача порядок та випадки проведення та прийняття рішень Загальними зборами методом опитування (у формі заочного голосування) встановлюється відповідно до вимог закону.
		Згідно зі ст. 38 Закону України "Про акціонерні товариства" загальні збори акціонерів можуть проводитися шляхом: 1) очного голосування (далі - очні загальні збори); 2) електронного голосування (далі - електронні загальні збори); 3) опитування (далі - дистанційні загальні збори). Дистанційні загальні збори не передбачають спільної присутності на них акціонерів (їх представників) та проводяться шляхом дистанційного заповнення бюлетенів акціонерами і надсилання їх до товариства через депозитарну систему України у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
		Частиною 1 ст. 58 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що у випадках, передбачених статутом акціонерного товариства, можуть проводитися дистанційні загальні збори. У такому разі волевиявлення акціонерів фіксується шляхом опитування, що проводиться через депозитарну систему України. Порядок проведення дистанційних загальних зборів встановлюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
		Як убачається з ч. 2 вищенаведеної статті, положення статей 40-57 цього Закону щодо порядку скликання та проведення загальних зборів акціонерів (зокрема, щодо кворуму, права на участь в загальних зборах, скликання, у тому числі особливостей скликання позачергових загальних зборів акціонерним товариством чи акціонерами, повідомлення про проведення загальних зборів акціонерів, порядку їх проведення та прийняття рішень тощо) не застосовуються до дистанційних загальних зборів, крім випадків, прямо передбачених зазначеними статтями.
		Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку з метою реалізації прав акціонерів власників більше 50 відсотків голосуючих акцій акціонерного товариства відповідно до статті 42 Закону України "Про акціонерні товариства" та відповідно до статті 6, пункту 37-26 частини другої статті 7 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків", у зв`язку з введенням воєнного стану відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022, з урахуванням статті 19 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", з метою мінімізації негативного впливу наслідків військової агресії Російської Федерації проти України та сприяння стабільності ринків капіталу прийнято рішення від 26.04.2023 №466 "Щодо особливостей скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерних товариств власниками більше 50 відсотків голосуючих акцій на період дії воєнного стану у 2023 році".
		Цим рішенням встановлено, що у період дії воєнного стану, акціонери (акціонер), які в сукупності володіють більше 50% голосуючих акцій (надалі - особа, яка скликає збори), мають право скликати та провести позачергові загальні збори акціонерів за умови повідомлення про це наглядової ради акціонерного товариства шляхом направлення такого повідомлення за адресою місцезнаходження акціонерного товариства. Також передбачено, що позачергові загальні збори, які скликаються відповідно до цього Рішення, мають бути проведені відповідно до Порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06 березня 2023 року №236 (далі - Порядок №236).
		Зокрема, відповідно до п. 1 Порядку №236 він встановлює порядок скликання та проведення загальних зборів акціонерів шляхом опитування (дистанційні загальні збори). Дистанційні загальні збори не передбачають спільної присутності на них акціонерів (їх представників) та проводяться шляхом дистанційного заповнення бюлетенів акціонерами і надсилання їх до акціонерного товариства через депозитарну систему України у відповідності до цього Порядку. 
		Дистанційні загальні збори можуть проводитись у випадках, передбачених статутом акціонерного товариства. Дистанційні загальні збори можуть проводитись у інших випадках, передбачених законодавством (п. 2 Порядку №236).
		З матеріалів справи слідує, що АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз", посилаючись на п. 1 рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №466 від 26.04.2023, як особа, що здійснює управління більш ніж 50% акцій АТ "ОГС "Хмельницькгаз" відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №429-р від 28.05.2022 та договору управління активами (майном) №11/2022 від 05.07.2022, повідомило Наглядову раду АТ "ОГС "Хмельницькгаз" про прийняття рішення про скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерів АТ "ОГС "Хмельницькгаз" (повідомлення №247/23 від 27.04.2023).
		05.06.2023 було проведено дистанційні позачергові загальні збори акціонерів АТ "ОГС "Хмельницькгаз", за результатами яких складено протокол від 08.06.2023 про прийняття рішень з питань порядку денного: 1. Про припинення повноважень Голови та членів Наглядової ради Товариства з дати прийняття цього рішення; 2. Про обрання до складу Наглядової ради представників акціонера ПрАТ "Газтек" Алешківської Г.П., ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ; 3. Про затвердження умов цивільно-правових договорів, що укладатимуться з Головою та членами Наглядової ради Товариства, що додаються, та про повноваження Голови Правління (або особи, яка здійснює повноваження (виконує обов`язки) Голови Правління) протягом одного місяця з дати прийняття цього рішення підписати від імені Товариства цивільно-правові договори з Головою та членами Наглядової ради Товариства, умови яких затверджено Загальними зборами акціонерів Товариства.
		У протоколі зазначено, що збори відбулись відповідно до Порядку скликання та дистанційного проведення загальних зборів акціонерів, затвердженим рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.03.2023 №236; дата проведення загальних зборів  05.06.2023; дата оприлюднення єдиного бюлетеня для голосування (щодо інших питань порядку денного, крім обрання органів товариства) - 26.05.2023; дата оприлюднення єдиного бюлетеня для кумулятивного голосування  01.06.2023; дата початку голосування  26.05.2023; дата завершення голосування акціонерів  05.06.2023. Загальна кількість акціонерів, включених до переліку акціонерів, які мають право, на участь у загальних зборах, складеного станом на 23 годину 31.05.2023, становить 2337 штуки простих іменних акцій, в тому числі 341203 штуки голосуючих простих іменних акцій, які враховуються при визначенні кворуму та надають право голосу для вирішення питань, які відносяться до компетенції Загальних зборів акціонерів Товариства. Для участі в загальних зборах зареєстровано 2 особи, яким належить 279880 штук голосуючих простих іменних акцій Товариства, що становить 82,02741% від загальної кількості голосуючих простих іменних акцій. Кворум загальних зборів становить 82,02741%. Згідно з пунктом 7 Порядку позачергові дистанційні загальні збори акціонерів Товариства мають кворум з усіх питань порядку денного.
		За прийняття рішень було подано 279880 голосів, що становить 100% від кількості голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих простих іменних акцій.
		Крім того, з кожного з питань порядку денного, що розглядались на позачергових дистанційних загальних зборах акціонерів АТ "ОГС "Хмельницькгаз" згідно з протоколом, складено відповідні протоколи про підсумки голосування від 08.06.2023 №1, №2, №3, які підписані головою та членами лічильної комісії.
		Судом враховується, що скликання зборів у такий спосіб не суперечить Закону України "Про акціонерні товариства" та статуту відповідача, оскільки останніми передбачена можливість проведення дистанційних загальних зборів акціонерів, порядок скликання та проведення таких зборів визначено рішеннями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №236 від 06.03.2023, №466 від 26.04.2023.
		Крім того, твердження позивача про скликання та проведення зборів всупереч вимогам ст. ст. 41, 42, 43 Закону України "Про акціонерні товариства" та відповідним положенням статуту відповідача спростовуються положеннями ч. 2 ст. 58 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо незастосування дії статей 40-57 цього Закону щодо порядку скликання та проведення загальних зборів акціонерів до дистанційних загальних зборів, крім випадків, прямо передбачених зазначеними статтями.
		Разом з тим, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі №320/17043/23 вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії вищенаведених рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до прийняття судом рішення у справі №320/17043/23, що набрало законної сили.
		Постановляючи вищенаведену ухвалу суд виходив із того, що у кримінальному провадженні, наклавши арешт ухвалою від 17.05.2022, суд заборонив власникам акцій ПрАТ "Газтек" та Матерон Лімітед здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цих акцій та розпоряджатися ними. Права, зокрема ПрАТ "Газтек" (власника) за цінними паперами, у тому числі права користуватися акціями, суд не обмежував. Суд вважав, що відсутність таких прав у АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" не наділяє його компетенцією в частині прийняття рішення про скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерів. 
		При цьому постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2023 у справі №320/17043/23 ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 скасовано та прийнято постанову, якою у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено. 
		Суд апеляційної інстанції зауважив, що суд першої інстанції, задовольняючи заяву про забезпечення позову, зокрема оцінив правовідносини поза предметом спору та поза межами адміністративного судочинства, надавши оцінку корпоративним правовідносинам сторін, а також надавши власне тлумачення ухвалі суду в межах кримінального провадження, в якій було накладено арешт на цінні папери. Надаючи оцінку повноваженням ДАТ "Чорноморнафтогаз" на управління активами операторів ГРМ та права скликати загальні збори, суд першої інстанції вийшов за межі предмета спору.
		З приводу зазначеного суд вважає слушними доводи АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" про те, що процедура проведення загальних зборів акціонерів АТ "ОГС "Хмельницькгаз" із визначенням, з-поміж іншого, проекту порядку денного, дати оприлюднення бюлетенів для голосування, дати початку та завершення голосування, розпочалась до постановлення ухвали Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі №320/17043/23 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Відповідно, рішення АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" про скликання та проведення зборів не може суперечити вищевказаній ухвалі про забезпечення позову. Зокрема, оприлюднення єдиного бюлетеня для голосування (щодо інших питань порядку денного, крім обрання органів товариства) та початок голосування були призначені на 26.05.2023, що передує даті постановлення ухвали про забезпечення позову. Крім того, АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" не було учасником справи №320/17043/23.
		Також суд звертає увагу на положення п. 9.12.2 статуту відповідача, якими передбачено, що рішення Загальних зборів вважається прийнятим з моменту складення протоколу про підсумки голосування.
		Враховуючи зазначені положення статуту відповідача та те, що протоколи про підсумки голосування №1, №2, №3, якими оформлено оспорені рішення, складено 08.06.2023, суд зауважує, що оспорені рішення вважаються прийнятими уже після скасування ухвали Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі №320/17043/23 постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2023.
		У контексті наведеного судом критично оцінюються посилання позивача на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 04.11.2020 у справі №826/3525/17, від 10.12.2020 у справі №826/12267/18. Так, з урахуванням критеріїв подібності правовідносин, визначених Верховним Судом (зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/719/19, від 19.06.2018 у справі №922/2383/16, від 16.05.2018 у справі №910/5394/15-г, від 12.12.2018 у справі №2-3007/11, від 16.01.2019 у справі №757/31606/15-ц, від 23.06.2020 у справі №696/1693/15-ц), та виходячи з аналізу правовідносин та обставин, які існували у справах №826/3525/17, №826/12267/18, суд зауважує, що відповдіні висновки Верховного Суду зроблені щодо правовідносин, які не є подібними до правовідносин у справі №924/1218/23.
		Зокрема, у справі №826/12267/18 оскаржуване рішення Правління Національного банку України про ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк "Юнісон" прийнято в період дії ухвали суду про забезпечення позову, якою Національному банку України було заборонено прийняття такого рішення. У справі №826/3525/17 оскаржуване рішення Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення про продовження строку дії ліцензії на мовлення прийнято в період дії ухвали суду, якою Національній раді було заборонено прийняття такого рішення. 
		Тобто забезпечення позову у вищенаведених справах здійснено шляхом заборони прийняття конкретних рішень конкретними учасниками справи. Натомість з обставин справи №924/1218/23 убачається, що заходи забезпечення позову згідно з ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі №320/17043/23 стосуються не заборони прийняття оспорених у справі №924/1218/23 рішень дистанційних позачергових загальних зборів акціонерів відповідача, а зупинення дії рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. При цьому прийняття рішення про скликання і проведення зборів та прийняття рішень за наслідками таких зборів у цій справі відбулось за межами строку дії ухвали суду про забезпечення позову.
		 
		Як зазначалось вище, позивач, звертаючись з цим позовом до суду, стверджує про порушення, зокрема його права як акціонера на участь в управлінні акціонерним товариством.
		Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом. 
		Кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на участь в управлінні товариством (п. 1 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про акціонерні товариства", пп. 4.1.1.1 статуту "ОГС "Хмельницькгаз").
		При цьому з матеріалів справи слідує, що АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" на підставі чинних ухвал Печерського районного суду міста Києва від 17.05.2022 та від 24.05.2022 у справі №757/11783/22-к, розпорядження Кабінету Міністрів України №429-р від 28.05.2022, договору управління активами №11/2022 від 05.07.2022 (п. п. 1.3, 3.1, 3.5, 4.3, 8.1) як управитель акціями позивача діяв в інтересах позивача як акціонера АТ "ОГС "Хмельницькгаз" та реалізував отримані за договором права позивача як акціонера, зокрема щодо скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів АТ "ОГС "Хмельницькгаз", формування порядку денного, подання пропозицій щодо кандидатів для обрання в органи управління товариства, участі у зборах, голосування з питань порядку денного.
		Про дії АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" в якості управителя акціями позивача за договором №11/2022 від 05.07.2022 АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" зазначало у повідомленні від 27.04.2023 про скликання зборів, адресованому Наглядовій раді АТ "ОГС "Хмельницькгаз" про скликання зборів, у повідомленні про проведення зборів, адресованому акціонерам АТ "ОГС "Хмельницькгаз", у бюлетені для кумулятивного голосування.
		Таким чином, з урахуванням вищенаведених обставин та висновків, оскільки АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" під час скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів АТ "ОГС "Хмельницькгаз" як управитель акцій позивача представляло інтереси останнього як акціонера, власника акцій, суд зазначає про недоведення позивачем порушення його корпоративних прав щодо управління товариством, у тому числі на участь у таких зборах, на голосування з питань порядку денного зборів, обрання членів органу управління товариства тощо. 
		Відповідно, оскільки позивачем за вищенаведених обставин не доведено порушення його корпоративних прав оспореними рішеннями, посилання позивача на недотримання вимог закону, статуту про скликання і проведення загальних зборів не є достатньою і самостійною підставою для визнання таких рішень недійсними.
		 
		Крім того, в обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дії АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" призвели до порушення конституційних прав позивача, визначених ст. 41 Конституції України, в частині володіння, користування та розпорядження своєю власністю, а також порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно права на мирне володіння майном.
		Відповідно до принципу рівності перед законом та судом, передбаченого статтею 7 ГПК України, і принципу диспозитивності господарського судочинства, передбаченого статтею 14 ГПК України, саме позивач при зверненні до суду самостійно визначає обсяг порушення свого права та спосіб його захисту, а суд лише встановлює наявність підстав для захисту (наявність порушеного права) та оцінює відповідність і ефективність обраного позивачем способу захисту.
		Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, необхідно виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
		Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11.02.2020 у справі №923/364/19 та від 16.06.2020 у справі №904/1221/19.
		Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц, від 15.09.2020 у справі №469/1044/17).
		Щодо незгоди позивача з обмеженнями його правомочностей власника активів суд зауважує, що відповідно до наявних матеріалів справи та проаналізованих законодавчих положень активи позивача арештовані ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 17.05.2022 у справі №757/11783/22-к в межах кримінального провадження. Також у межах кримінального провадження арештовані активи позивача передані в управління АРМА, яке, у свою чергу, будучи підконтрольним Кабінету Міністрів України, на підставі розпорядження останнього уклало договір №11/2022 від 05.07.2022 з управління активами (майном). 
		Наведене свідчить, що саме ухвала про арешт активів є тим самим рішенням органу судової влади, яке тимчасово обмежує власника у здійсненні ним своїх прав щодо арештованих активів.
		Тобто акції позивача, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, не можуть перебувати у прямому управлінні позивача, а в силу приписів законодавства щодо передання арештованих активів у кримінальному провадженні в управління Національному агентству, продовжуватимуть на підставі чинного договору №11/2022 від 05.07.2022 перебувати в управлінні АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз", яке наділено правомочностями на управління активами, що включають як права на цінні папери, так і права за цінними паперами.
		Повернення активів власнику, відповідно, можливість власника безпосередньо реалізовувати свої корпоративні права, можливе виключно на підставі винесеного у межах наданих законом повноважень рішення прокурора, а також судового рішення, що набрало законної сили, яким буде скасовано арешт прийнятих Національним агентством в управління активів (ч. 6 ст. 21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів"). Вирішення таких питань не відноситься до компетенції господарського суду. 
		Таким чином, беручи до уваги чинність арешту активів позивача, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 17.05.2022 у справі №757/11783/22-к в межах кримінального провадження; ухвали Печерського районного суду міста Києва від 24.05.2022 у справі №757/11783/22-к про передачу корпоративних прав позивача у кримінальному провадженні Національному агентству; розпорядження Кабінету Міністрів України №429-р від 28.05.2022 "Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках"; договору управління активами від 05.07.2023 №11/2022, умовами якого передбачені відповідні права АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" як управителя, а також положення законодавства, якими визначені повноваження управителя, суд доходить висновку про недоведеність порушення прав позивача на користування акціями саме рішеннями позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів АТ "ОГС "Хмельницькгаз", оформленими протоколами від 08.06.2023, як акціонера, корпоративні права якого арештовані та передані в управління у порядку Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів".
		Оцінивши належність та ефективність обраного позивачем способу захисту своїх прав власника на майно з урахуванням наведеного, суд доходить висновку про те, що задоволення позовних вимог про визнання недійсними оспорених рішень не призведе до відновлення прав позивача на володіння, користування та розпорядження своєю власністю, про порушення яких він зазначає.
		Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		За приписами ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст. 86 ГПК України).
		Відтак, здійснивши у сукупності оцінку спірних правовідносин та обставин, якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги, враховуючи недоведення позивачем порушення оскаржуваними рішеннями його корпоративних прав як акціонера, оскільки інтереси позивача під час скликання та проведення дистанційних позачаргових загальних зборів акціонерів АТ "ОГС "Хмельницькгаз" були представлені АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" як управителем активів позивача за договором від 05.07.2022 №11/2022, недоведення порушення оскаржуваними рішеннями прав позивача на володіння, користування та розпорядження своєю власністю, оскільки відповідні права обмежені та передані в управління АРМА в рамках кримінального провадження №62021000000000160 від 22.02.2021 на підставі чинних ухвал Печерського районного суду міста Києва, беручи до уваги викладені вище висновки суду щодо відсутності інших наведених позивачем підстав визнання недійсними оспорених рішень, суд доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог про визнання недійсними рішень, оформлених протоколом позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів АТ "ОГС "Хмельницькгаз" від 08.06.2023 та протоколами про підсумки голосування №1, №2, №3 від 08.06.2023 на позачергових дистанційних загальних зборах акціонерів АТ "ОГС "Хмельницькгаз" та відмову у їх задоволенні.
		Судом зважається на те, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
		Згідно зі ст. 129 ГПК України з огляду на відмову в задоволенні позову судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
		Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		У позові приватного акціонерного товариства "Газтек", м. Київ до акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз", м. Хмельницький, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", м. Київ про визнання недійсними рішень відмовити.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
		Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.
		Повне рішення складено 04.04.2024.
		 
		 
		Суддя В.В. Виноградова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...