Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 280/9356/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на майно, з них; податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Надіслано судом: 15.04.2024. Зареєстровано: 16.04.2024. Оприлюднено: 17.04.2024.
Дата набрання законної сили: 09.04.2024
Номер судового провадження: 852/1223/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		П О С Т А Н О В А
		і м е н е м У к р а ї н и
		 
		09 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 280/9356/23
		Третій апеляційний адміністративний суд 
		у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
		 суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В., 
		 
		за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С. 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області 
		на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 січня 2024 року (головуючий суддя Семененко М.О.) 
		у справі №280/9356/23
		за позовом ОСОБА_1 
		до Головного управління ДПС у Запорізькій області 
		про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі  відповідач), в якій позивач просив суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення (далі - ППР), а саме:
		- податкове повідомлення-рішення від 13.10.2023 року № 0051123-2410-0828- НОМЕР_1 на суму 792,99 гривень (квартира за адресою: АДРЕСА_1 )
		- податкове повідомлення-рішення від 13.10.2023 року № 0051127-2410-0828- НОМЕР_1 на суму 261,08 гривень (нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 )
		- податкове повідомлення-рішення від 13.10.2023 року № 0051126-2410-0828- UA23060070000082704 на суму 1446,00 гривень (нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 )
		- податкове повідомлення-рішення від 13.10.2023 року № 0051124-2410-0828- UA23060070000082704 на суму 1043,39 гривень (нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 ).
		Крім того, просив стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати.
		Позовні вимогти обґрунтовані тим, що при визначення відповідачем податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2020 рік по об`єкту житлової нерухомості - квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 76,79 кв.м, не враховано, що органом місцевого самоврядування в межах наданих повноважень визначено нульову ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, загальна площа яких не перевищує 120 кв.м для квартир. При визначенні розміру податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єктом нежитлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 96,4 кв.м., відповідачем застосовано невірну ставку податку у розмірі 2% від розміру мінімальної заробітної плати, у той час як органом місцевого самоврядування в межах наданих повноважень встановлено ставку податку 0,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв.м бази оподаткування. Позивач зазначає, що розрахунки суми податкового зобов`язання зроблені з порушенням вимог закону, адже ставки податку чітко регламентовані та затверджені, більш того не змінювались. Окрім того відповідач взагалі не зазначає базу оподаткування, за які конкретно квадратні метри, що перевищують норму, розрахований податок. 
		Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12 січня 2024 року позов задоволено частково.
		Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 13.10.2023 № 0051123-2410-0828-UA23060070000082704.
		В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.
		Суд виходив з того, що рішенням Запорізької міської ради від 28.01.2015 № 5 затверджено Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки), яким з урахуванням внесених змін рішеннями Запорізької міської ради від 30.06.2015 за №5, від 26.02.2016 за №30, від 25.08.2016 за №50, від 21.12.2016 за №49, від 26.04.2017 за №51, від 27.05.2020 за №49 встановлено нульову ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території міста Запоріжжя щодо об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, у тому числі у 2020 році, зокрема, для квартири/квартир, загальна площа яких не перевищує 120 кв. метрів. Оскільки належний позивачеві об`єкт житлової нерухомості має площу 76,79 кв.м, що не перевищує зазначений вище показник, суд дійшов висновку про відсутність підстав для нарахування податку.
		Щодо визначення податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначених відносно об`єкта нерухомого майна - нежитлового приміщення за адресою  АДРЕСА_2 , яке перебуває у власності позивача, суд встановив, що розрахунки податкових зобов`язань до сформованих податкових повідомлень-рішень форми «Ф» від 13.10.2023 відповідають нормам ст.226 ПК України та Положення, затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 28.01.2015 №5. Твердження позивача про застосування контролюючим органом ставки податку 2% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування, не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи та спростовано змістом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, в яких зазначено про застосування ставки податку на рівні 0,25 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.
		Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
		Скаржник зазначає, що дійсно згідно рішення Запорізької міської ради від 28.01.2015 №5 зі змінами, внесеними рішенням міської ради від 21.12.2016 №49, встановлено ставки податку для об`єктів житлової нерухомості з 01.01.2017 на рівні 1 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування, що становить 47,23 грн  за 2020 рік. Підпунктом 2.4.1 пункту 2.4 Положення встановлено пільги із сплати податку, базою оподаткування якого є об`єкти житлової нерухомості, у тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, а саме: для квартири/квартир незалежно від їх кількості  на 60 кв. метрів. 
		Проте, підпунктом 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України визначено, що база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується: для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 м2. 
		Таким чином, при прийнятті рішень, з питань місцевих податків та зборів, у тому числі податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки органам місцевого самоврядування слід керуватись правилами, встановленими ПК України. 
		Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.
		Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, відповідно до поданого відзиву на апеляційну скаргу просить рішення суду першої інстанції залишити без змін як законне та обґрунтоване. Вказує, що пунктом 12.3 статті 12 ПК України надані повноваження органам місцевого самоврядування, в тому числі, міським радам приймати рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг за сплати місцевих податків. Рішення Запорізької міської ради від 28.01.2015 № 5, яким затверджено Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки), не скасовано в судовому або іншому порядку, внаслідок чого є обов`язковим як для позивача, так і для відповідача у справі. Таким чином, позивач вважає, що при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення контролюючий орган не застосував чинне рішення органу місцевого самоврядування в частині пільг для фізичних осіб, наданих відповідно до п.266.4 ст.266 ПК України, та у зв`язку з неправильним визначенням ставок податку невірно розрахував суми податку щодо належного позивачеві об`єкту нерухомості. 
		Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Визначаючи межі апеляційного перегляду справи, суд апеляційної інстанції виходить з того, що рішення суду першої інстанції оскаржено відповідачем в частині задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим судом апеляційної інстанції надається оцінка рішенню суду на предмет його законності та обґрунтованості саме в цій частині.
		Рішення суду в частині незадоволених позовних вимог не оскаржується, тому судом апеляційної інстанції в цій частині рішення суду першої інстанції не перевіряється.
		Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. 
		Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, позивач є власником нерухомого майна, а саме:
		- з 23.04.2015 квартира, загальною площею 76,79 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ;
		- з 26.01.2016 нежитлове приміщення, XVIII, напівпідвалу літ. А-5 загальною площею 96,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 .
		Головним управлінням ДПС у Запорізький області сформовано та направлено на адресу позивача податкові повідомлення-рішення, якими позивачу визначено належну до сплати суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за даними об`єктами нерухомості, а саме:
		- податкове повідомлення-рішення від 13.10.2023 № 0051123-2410-0828- НОМЕР_1 на суму 792,99 гривень (квартира за адресою: АДРЕСА_1 ) за податковий період 2020 рік. Розмір податкового зобов`язання розраховано з розрахунку 1 відсоток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (4723,00 грн), за 1 кв.м бази оподаткування;
		- податкове повідомлення-рішення від 13.10.2023 № 0051124-2410-0828- НОМЕР_1 на суму 1043,39 гривень (нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 ) за податковий період 2020 рік. Розмір податкового зобов`язання розраховано з розрахунку 0,25 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (4723,00 грн), за 1 кв.м бази оподаткування;
		- податкове повідомлення-рішення від 13.10.2023 № 0051126-2410-0828- НОМЕР_1 на суму 1446,00 гривень (нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 ) за податковий період 2021 рік. Суму податкового зобов`язання розраховано з розрахунку 0,25 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (6000,00 грн), за 1 кв.м бази оподаткування;
		- податкове повідомлення-рішення від 13.10.2023 № 0051127-2410-0828- НОМЕР_1 на суму 261,08 гривень (нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 ) за податковий період 2022 рік. Суму податкового зобов`язання розраховано з розрахунку 0,25 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (6500,00 грн), за 1 кв.м бази оподаткування, за період з 01.01.2022 по 28.02.2022.
		Спірним є питання визначення контролюючим органом податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2020 рік відносно належного позивачеві об`єкта нерухомого майна - житлового приміщення - квартири, загальною площею 76,79 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .
		З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції.
		Підстави та порядок обчислення та справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, передбачені статтею 266 Податкового кодексу України.
		Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
		Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп.266.2.1 п. 266.2 ст.266 ПК України).
		У відповідності до підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
		Відповідно до пп.266.3.2 п.266.3 ст.266 ПК України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
		Відповідно до пп. 266.6.1 п.266.6 ст. 266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
		Абзацом сьомим підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України передбачено, що обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
		Пунктом 266.4 статті 266 ПК України встановлені пільги із сплати податку
		За приписами пп.266.4.1 п.266.4 ст.266 ПК України база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:
		а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;
		б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;
		в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.
		Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
		Відповідно до пп.266.4.2 п.266.4 ст.266 ПК України сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).
		Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.
		Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об`єктом оподаткування.
		При цьому за приписами п.30.9 ст.30 ПК України податкова пільга надається шляхом: а) податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору; б) зменшення податкового зобов`язання після нарахування податку та збору; в) встановлення зниженої ставки податку та збору; г) звільнення від сплати податку та збору.
		Відповідно до пп.266.5.1 п.266.5 ст.266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
		Згідно п.10.3 ст.10 ПК України місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки).
		Відповідно до п.12.3 ст.12 ПК України сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень.
		При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів обов`язково визначаються об`єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов`язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору (пп.12.3.2 п.12.3 ст.12 ПК України).
		До повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів належать, в тому числі, встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених цим Кодексом (пп.12.4.1 п.12.4 ст.12 ПК України).
		Отже, виходячи з аналізу наведених норм права, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є місцевим податком, розмір якого визначається рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості.
		При цьому, розмір такого податку хоча і визначається рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, проте не може перевищувати 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
		В даному випадку спір виник з приводу застосування рішення Запорізької міської ради №5 від 28.01.2015, яким затверджено Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки).
		До вказаного Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки), затвердженого 28.01.2015 рішенням Запорізької міської ради №5, внесені зміни рішеннями Запорізької міської ради від 30.06.2015 №5, від 26.02.2016 №30, від 25.08.2016 №50, від 21.12.2016 №49, від 26.04.2017 №51, від 27.05.2020 №49.
		Відповідно до пп. 2.4.1 п. 2.4 Положення №5 в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується: 
		а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів (до абзацу «а» внесені зміни згідно з пунктом 1 рішення міської ради від 26.02.2016 №30, а саме: цифри та слова « 120 кв. метрів» замінені цифрами та словами « 60 кв. метрів»);
		б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів; (до абзацу «б» внесені зміни згідно з пунктом 1 рішення міської ради від 26.02.2016 №30, а саме: цифри та слова « 250 кв. метрів» замінені цифрами та словами « 120 кв. метрів»);
		в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів. (до абзацу «в» внесені зміни згідно з пунктом 1 рішення міської ради від 26.02.2016 №30, а саме: цифри та слова « 370 кв. метрів» замінені цифрами та словами « 180 кв. метрів»). 
		Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
		Згідно абз.1 пп. 2.4.2 п. 2.4 цього Положення №5 міська рада встановлює пільги з податку, що сплачується на території міста Запоріжжя, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).
		Абзацом 1 підпункту 2.5.2 пункту 2.5 Положення №5 з урахуванням змін, внесених рішеннями Запорізької міської ради від 30.06.2015 №5, від 26.02.2016 №30, від 21.12.2016 №49, встановлено, що ставка податку для об`єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, починаючи з 1 січня 2017 року становить 1 відсоток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування (47,23 грн.  за 2020 рік), за винятком об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, для яких встановлюється нульова ставка податку, а саме:
		- квартири/квартир, загальна площа яких не перевищує 120 кв. метрів;
		- будинку/будинків, загальна площа яких не перевищує 250 кв. метрів;
		- різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), загальна площа яких не перевищує 370 кв. метрів.
		Відповідач вважає, що вказане Положення не може бути застосовано у спірних відносинах як таке, що не відповідає положенням Податкового кодексу України, тому при прийнятті рішень з питань місцевих податків та зборів, у тому числі, податку на нерухому майно, відмінне від земельної ділянки, органам місцевого самоврядування слід керуватися правилами, встановленими Податковим кодексом України.
		Суд апеляційної інстанції з цього приводу зазначає, що дійсно, виходячи з наведених вище норм права, делеговане міській раді право встановлювати ставки податку на майно повинно реалізовуватися відповідно до вимог Податкового кодексу України, яким визначено ставки податку, об`єкти оподаткування, база оподаткування.
		Втім, в даному випадку зміст рішення Запорізької міської ради в редакції на час виникнення спірних правовідносин не дає підстав стверджувати, що зазначена в затвердженому цим рішенням Положенні №5 база оподаткування є відмінною від тієї, що визначена Податковим кодексом України.
		Вказаним Положенням №5 міською радою встановлено ставку податку відносно, зокрема, об`єктів житлової нерухомості квартир, загальна площа яких не перевищує 120 кв.м., а саме: нульову ставку. 
		На думку суду апеляційної інстанції, встановлення нульової ставки податку до таких об`єктів житлової нерухомості не суперечить положенням пп.266.5.1 п.266.5 ст.266 ПК України, яким визначено саме граничний (максимальний) розмір ставки податку (1,5% розміру мінімальної заробітної плати), а не її мінімальний розмір. 
		Таким чином, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав стверджувати те, що рішення міської ради суперечить положенням Податкового кодексу України, що, за позицією відповідача, свідчить про неможливість застосування рішення органу місцевого самоврядування у спірних відносинах.
		Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції про необґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, якими визначено податкові зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2020 рік без урахування рішення Запорізької міської ради, яким встановлено ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
		Встановлені обставини справи свідчать, що загальна площа квартири, яка належать позивачу в м. Запоріжжя, становить 76,79 кв.м., тобто не перевищує 120 кв.м, тому є правильним висновок суду першої інстанції, що згідно з пп.2.5.2 п.2.5 вказаного вище Положення №5 в редакції на час виникнення спірних правовідносин для такої нерухомості встановлена нульова ставка податку. 
		Суд першої інстанції під час розгляду даної справи дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.
		Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні. 
		Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення.
		Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 січня 2024 року у справі № 280/9356/23 залишити без змін. 
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Головуючий - суддяІ.Ю. Добродняк 
		 
		 суддяН.А. Бишевська 
		 
		 суддяЯ.В. Семененко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...