Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 719/215/24 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління; Злісна непокора законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону.
Надіслано судом: 18.04.2024. Зареєстровано: 18.04.2024. Оприлюднено: 19.04.2024.
Дата набрання законної сили: 18.04.2024
Номер судового провадження: 33/822/282/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		18 квітня 2024 року                  м. Чернівці 
		 
		   Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Кифлюк В.Ф., розглянувши матеріали за апеляційною скаргою адвоката Ноцького О.В. на постанову Новодністровського міського суду Чернівецької області від 19.03.2024 року у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 185-10 ч.1 КУпАП,-
		У С Т А Н О В И В :
		 
		   Постановою Новодністровського міського суду Чернівецької області від 19 березня 2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185-10 ч.1 КУпАП і на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень на користь держави. 
		   Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 605.60 грн. 
		   Згідно постанови суду, 15.03.2024 року ОСОБА_1 о 17.30 год. був виявлений та затриманий прикордонним нарядом «Контрольний пост» на напрямку 0107/06 прикордонного знаку на відстані 25000 матерів від лінії державного кордону, в адміністративних межах м. Новодністровськ Дністровського району Чернівецької області, за вчинення злісної непокори законному розпорядженню прикордонного наряду, а саме: не надав можливості оглянути транспортний засіб і перевірити номери його агрегатів, чим порушив вимоги п. 11 Положення про прикордонний режим, п. 12 ч.1 ст. 20 ЗУ «Про державну прикордонну службу України».
		   На вказану постанову суду адвокат Ноцький О.В. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати її та закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Також просив поновити йому строк на апеляційне оскарження цієї постанови.
		   Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження вказував, що він як представник апелянта, перебував на ургентному стаціонарному лікуванні в 
		ЄУНСС 719/215/24 НП 33/822/282/24 головуючий у 1 інстанції Цицак В.Л.
		Чернівецькій ЛШМД з 25.03.2024 року, а тому не зміг вчасно подати апеляційну скаргу, у зв`язку з чим вважає, що строк на оскарження постанови ним пропущено з поважних причин.
		   Апеляційні вимоги обґрунтовував тим, що в оскаржуваній постанові та протоколі про адміністративне правопорушення відсутні докази того, що він не надав можливості оглянути транспортний засіб чи перевірити номери його агрегатів. Коли він повертався в м. Новодністровськ, перед тим як до нього підійшли працівники прикордонної служби, його автомобіль оглянув працівник поліції, який дозволив йому рухатися далі. 
		   Зазначав, що ОСОБА_1 хворіє на хворобу суглобів і у нього трапляються судоми, які не дозволяють йому вільно рухатися. Коли працівники ДПСУ почали вимагати відкрити їм транспортний засіб для огляду, він запропонував їм самостійно відкрити задні двері автобусу або оглянути вміст вантажного відділення через прозоре скло. А тому, вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній умисел щодо ненадання можливості чи перешкоджання працівникам ДПСУ оглянути його автомобіль. 
		   Вказував, що протокол на може вважатись допустимим доказом, оскільки не може вважатись об`єктивним з огляду на зацікавленість працівників прикордонної служби в результатах розгляду цієї справи, а також він не містить посилань на свідків чи технічну фіксацію подій.
		   Посилався на те, що йому не було надано можливості скористатись правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, також йому не було роз`яснено цих прав під час розгляду справи.
		   Апелянт вважає постанову суду незаконною, а її зміст не відповідає фактичним обставинам справи, а тому вона підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.
		Заслухавши адвоката Ноцького О.В., який просив поновити йому строк на оскарження судового рішення та задовольнити подану апеляційну скаргу, посилаючись на обставини, що наведені в ній, перевіривши матеріали провадження, вважаю, що строк на апеляційне оскарження вказаної постанови апелянту необхідно поновити. 
		Так, з довідки, наданої Чернівецькою лікарнею швидкою медичної допомоги вбачається, що ОСОБА_2 з 25.03.2024 по 05.04.2024 р. перебував на стаціонарному лікуванні в цій установі. А тому суд вважає, що апелянтом з поважних причин пропущено строк на апеляційне оскарження судового рішення і цей строк йому необхідно поновити. 
		Що стосується апеляційних вимог адвоката, суд приходить до таких висновків.
		   Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
		Приписами ст. 280 КУпАП регламентовано, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винувата ця особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
		Апеляційний суд вважає, що вищевказані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-10 КУпАП, є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 цього адміністративного правопорушення.
		Відповідно до ч. 5, 6 ст. 21-7 Закону України «Про державну прикордонну службу України» поверхнева перевірка здійснюється щодо осіб, речей, товарів (вантажів) і транспортних засобів, які перебувають у контрольованому прикордонному районі, в пункті пропуску (пункті контролю) через державний кордон України або контрольному пункті в`їзду-виїзду, а саме: поверхнева перевірка речей та/або транспортного засобу здійснюється шляхом візуального огляду речей та/або транспортного засобу або візуального огляду вмісту особистих речей, салону, багажника, підкапотного простору транспортного засобу та вантажів (товарів та інших предметів), що переміщуються у такому транспортному засобі, без втручання в їх конструктивні особливості та без порушення цілісності пакування.
		Під часповерхневої перевіркивійськовослужбовці тапрацівники Державноїприкордонної службиУкраїни маютьправо вимагативідкрити сумку,рюкзак,портфель,мішок чиінші засобипереміщення речей,капот,кришку багажниката/абодвері салонутранспортного засобу,показати вмісткишень одягуособи,стосовно якоїпроводиться перевірка,а особазобов`язана показати,відповідно,вміст особистихречей,кишень,надати доступдо конструктивнихелементів транспортногозасобу,забезпечити відкриттякапоту,кришки багажниката/абодверей транспортногозасобу,причепу,вантажу (контейнера). 
		Так, відповідно до ч. 1 ст. 185-10 КУпАП, адміністративним правопорушенням вважається злісна непокора законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України.
		Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого цією статтею, полягає у вчиненні такого діяння: відкритої відмови виконати законне розпорядження чи вимогу військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України, а так само іншого умисного їх невиконання зазначених розпоряджень та вимог.
		Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №287064 від 15.03.2024 р. вбачається, що  ОСОБА_1 15.03.2024 року о 17.30 год. був виявлений та затриманий прикордонним нарядом «Контрольний пост» на напрямку 0107/06 прикордонного знаку на відстані 25000 матерів від лінії державного кордону, в адміністративних межах м. Новодністровськ Дністровського району Чернівецької області, за вчинення злісної непокори законному розпорядженню прикордонного наряду, а саме: не надав можливості оглянути транспортний засіб і перевірити номери його агрегатів, чим порушив вимоги п. 11 Положення про прикордонний режим, п. 12 ч.1 ст. 20 ЗУ «Про державну прикордонну службу України».
		Вказані у протоколі обставини підтверджуються протоколом про адміністративне затримання від 15.03.2024 р., у якому зазначено, що ОСОБА_1 затриманий за вчинення злісної непокори законному розпорядженню військовослужбовця державної прикордонної служби України. Зі змістом протоколу ОСОБА_1 ознайомлений на зрозумілій йому мові, доповнень та зауважень не мав (а.с. 3), поясненнями старшого лейтенанта ОСОБА_3 , з яких вбачається, що 15.03.2024 р. о 17.30 год. ним було виявлено та зупинено транспортний засіб, в якому перебував ОСОБА_1 , який на неодноразову його вимогу відмовився надавати можливість для огляду транспортний засіб (а.с. 6), поясненнями ОСОБА_1 , з яких вбачається, що працівник ДПСУ вимагав відкрити багажний відсік, де було скло і було видно, що всередині, однак він повідомив, що у нього болять ноги і він не може відкрити багажний відсік, а через вікно все видно (а.с. 4).
		Вищенаведені докази є належними та допустимими, зібрані відповідно до вимог КУпАП, сумнівів у їх достовірності, а також порушень під час їх підготовки та збирання у ході розгляду справи, апеляційним судом не встановлено.
		При цьому суд апеляційної інстанції не приймає до уваги твердження апелянта про те, що ОСОБА_1 через хворобливий стан не зміг дати працівникам ДПСУ оглянути автомобіль, зокрема відкрити капот та двері багажного відділення автомобіля, оскільки з наданих адвокатом медичних документів вбачається, що ОСОБА_1 проходив лікування в 2005-2006 роках. Даних, які б свідчили про неможливість ОСОБА_1 самостійно пересуватись 15.03.2024 р. та перешкодили йому виконати вимоги працівників ДПСУ про надання можливості оглянути його автомобіль, немає. 
		Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-10 КУпАП, оскільки наявними доказами безумовно підтверджується те, що на законні вимоги прикордонників відкрити багажне відділення для перевірки, ОСОБА_1 відмовився, чим вчинив адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 185-10 КУпАП.
		Доводи апелянта про те, що наявні у матеріалах справи докази є недостатніми для підтвердження наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-10 КУпАП, суд відхиляє, оскільки вважає, що такі спростовуються сукупністю вищенаведених доказів і є такими, що спрямовані виключно на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності.
		Під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено даних, які б давали підстави вважати, що начальник відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) старший лейтенант ОСОБА_4 був упереджений чи здійснював тиск відносно ОСОБА_1 під час його затримання і що він також був упереджений чи зацікавлений у результатах розгляду справи, під час складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, і що у нього були підстави для фальсифікації протоколу чи обмови ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення. 
		На підтвердження таких тверджень апелянта відсутні які-небудь належні докази як у матеріалах справи, також їх і не додано до апеляційної скарги. 
		Що стосується доводів апелянта про порушення прав ОСОБА_1 , передбачених ст. 268 КУпАП, то вони не заслуговують на увагу, оскільки під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 було роз`яснено права, передбачені ст. 268 КУпАП та зміст ст. 63 Конституції України, про що свідчить його підпис (а.с.1). В суд першої інстанції ОСОБА_1 не з`явився, заяв чи клопотань про перенесення розгляду справи до суду не подавав, що є його правом, а тому суд вірно розглянув матеріали справи без участі ОСОБА_1 , який належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи щодо нього.
		З урахуванням досліджених по справі доказів, вважаю, що прийняте судом рішення є законним та вмотивованим, а тому підстав для скасування постанови суду та закриття провадження немає.
		   На підставі наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП,- 
		 
		                   П О С Т А Н О В И В :
		 
		Поновити адвокату Ноцькому О.В. строк на апеляційне оскарження постанови Новодністровського міського суду Чернівецької області від 19.03.2024 року у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.185-10 КУпАП щодо ОСОБА_1 .
		В задоволенні апеляційної скарги адвоката Ноцького О.В. відмовити, а постанову Новодністровського міського суду Чернівецької області від 19 березня 2024 року у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 185-10 ч.1 КУпАП залишити без змін.
		   Постанова оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		   Суддя                 В.Ф.Кифлюк
		   Копія. Згідно з оригіналом: суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...