Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-638\2010 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 28.10.2010. Забезпечено надання загального доступу: 01.11.2010.
Дата набрання законної сили: 01.11.2010
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                   Справа 2- 638\2010 р. 
		Р І Ш Е Н Н Я 
		ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ 
		 19 жовтня 2010 р.      м. Снігурівка 
		    Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі 
		   головуючого судді Яворської Н.І.,  
		   при секретарі – Себестьянській І.П., 
		   з участю позивача – ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, 
		   відповідачів –ОСОБА_3, ОСОБА_4 та її представника ОСОБА_5   
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Снігурівка цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, які діють в інтересах малолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної  шкоди, 
		                                В С  Т А Н О В И В : 
		   27 серпня 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди завданої її малолітнім сином ОСОБА_6 
		   До початку розгляду справи, позивач заявив клопотання про притягнення співвідповідачем ОСОБА_4, яка є матір’ю малолітньої ОСОБА_7 
		   Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 13 серпня 2010 року малолітні ОСОБА_6 та ОСОБА_7 взявши каміння, піднялися на четвертий поверх багатоповерхового будинку, де з площадки через відкрите вікно кидали каміння по належному йому автомобілю марки ДЕО внаслідок чого зіпсовано автомобіль, а саме, мається вм’ятина на капоті автомобіля, на правому крилі автомобіля подряпина. Таким чином діями малолітніх завдано матеріальну шкоду. Пошкодження не усунуто, відповідачі відшкодувати шкоду відмовились, тому просить суд стягнути з батьків малолітніх дітей 1800 грн. матеріальної шкоди та судові витрати і витрати за надання юридичної допомоги. 
		   В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали, суду показали, що саме свідок очевидець показав на пошкодження автомобіля та дітей, які кидали каміння. При проведенні бесіди з малолітніми ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вони визнали, що кидали каміння, проте заявили, що умислу пошкодити автомобіль не мали. При розмові з бабусею малолітнього ОСОБА_6, та матір’ю малолітньої ОСОБА_7, останні запевняли, що немає потреби звертатися до відділу міліції, вони відшкодують порівну необхідну суму затрат для ремонту автомобіля. Натомість, через три дні відмовились від відшкодування матеріальної шкоди. За такого позивач звернувся із заявою до органу внутрішніх справ 16.08.2010 року, а отримавши відмову в порушенні кримінальної справи, звернувся до суду з наведеним позовом.  
		   Відповідачка ОСОБА_3 яка є матір’ю малолітнього ОСОБА_6, позов не визнала, суду показала, що батько її сина відбуває покарання в місцях позбавлення волі з 2006 року тому вихованням дітей займається вона. В той день діти відпочивали на вулиці, автомобіль позивача постійно знаходиться перед під’їздом у не відведеному для зупинки місці, камінь міг впасти з даху будинку. При розмові із 10-річним сином з’ясувала, що під тиском позивача він визнав, що кидав каміння., а насправді такого не було. В позові до неї просила відмовити як не доказаному. 
		   Відповідачка ОСОБА_4 та її представник позов не визнали. Перша показала, що її дочка ОСОБА_8 дружить із ОСОБА_6 Вихованням дочки займається вона особисто, оскільки її колишній чоловік і батько ОСОБА_8, за негідної поведінки проживає окремо, а в неї нова сім»я. В той день, близько 14 години позивач приходив з її старшою дочкою та малолітньою ОСОБА_8 з приводу пошкодження останньою його автомобіля. Дитина була схвильованою, наляканою та ствердила, що вони з ОСОБА_6 кидали каміння в автомобіль, але заспокоївшись вдома таке заперечила. Вважає, що каміння могло впасти з крівлі під’їзду, де стояв автомобіль на що звертає увагу в наданих запереченнях. В позові просила відмовити, як такому, що безпідставно до неї заявлений. 
		Заслухавши пояснення позивача та його представника, відповідачів та представника, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи та зібрані матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи, суд прийшов наступного. 
		Даний спір витікає з цивільно-правових відносин і регулюється цивільним законодавством, право позивача є порушеним та звернення його до суду є правомірним. 
		   Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_1 є власником автомобіля ЗАЗ ДЕО, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.8) . 
		   З досліджених матеріалів про відмову в порушенні кримінальної справи вбачається, що 16.08.2010 року до Снігурівського РВУМВС із заявою про пошкодження автомобіля ДЕО «Сенс» звернувся ОСОБА_1 В заяві зазначено про пошкодження належного йому автомобіля 13.08.2010 року близько 12 години., заява підтверджується протоколом огляду автомобіля та місця події, в яких зазначені ушкодження автомобіля та місце перебування автомобіля, якого не заперечують і самі відповідачі. В матеріалах справи є пояснення малолітнього ОСОБА_6 відібрані в присутності вітчима, де він показував який камінь брав він та який камінь дівчинка ОСОБА_8 і детально пояснив з якого поверху кидали, також в матеріалах справи є рапорт на ім’я начальника Снігурівського РВ УМВС в якому зазначено, що матір малолітньої ОСОБА_4 від дачі пояснень відмовилась 
		   Допитані в судовому засіданні як свідки ОСОБА_9 суду показала, що бачила, як в обідній час 13.08.2010 року позивач вів розмову з малолітніми сином ОСОБА_3 та дочкою ОСОБА_4. Автомобіль ОСОБА_1 постійно в денний час знаходиться біля під’їзду багатоповерхівки, де проживають ОСОБА_3 та ОСОБА_4 із сім’ями.  
		   Свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 суду показали, що 13.08.2010 року були у складі оперативної групи, до них звернувся ОСОБА_1 з приводу пошкодження його автомобіля. Оглянули автомобіль було видно, що мається вм’ятина на капоті автомобіля та подряпина правої сторони. Було оглянуто місце стоянки автомобіля, вікно з якого кидали каміння. Малолітні двоє дітей, яким близько по 10 років самі і добровільно в присутності бабусі одного з них показали які каміння кидали і звідки. При розмові з потерпілим бабуся хлопчика запевнила, що все відшкодують, за такого в той день позивач заяву письмово не подав. Свідок ОСОБА_11 ствердив, що саме ОСОБА_4 ОСОБА_8 в присутності своєї матері та потерпілого розповідала як і звідки вони з ОСОБА_6 кидали каміння. Діти під час розмови вже із своїми рідними, які відповідно відреагували, почали плакати.  
		   Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_12 суду показав, що в той день він під’їхав до будинку де неподалік знаходився автомобіль ОСОБА_1. Почув звук сигналізації , така тричі спрацьовувала, бачив особисто, як з невизначеного поверху діти кинули камінь на капот автомобіля який з капота відбився в лобове скло. Звернув увагу, що троє дітей побігли з четвертого поверху під’їзду, де стояв автомобіль. Ці ж діти і були затримані, дівчинка ОСОБА_8, яка є дочкою ОСОБА_4 та двоє синів ОСОБА_3. Діти самі добровільно показали, що три рази кидали каміння, хто саме і з якого поверху, при цьому твердили, що більше такого робити не будуть. 
		   У суду немає підстав недовіряти свідкам, вони послідовно показали, що саме двоє малолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 без будь-якого тиску в присутності рідних пояснили, що кидали камінням в місце знаходження автомобіля належного ОСОБА_1. 
		   Відповідно до ст.1178 ЦК України, шкода завдана малолітньою особою (яка не досягла чотирнадцяти років) відшкодовується її батьками, якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою. 
		Статті 10, 60 ЦПК України надають сторонам, які беруть участь у справі, рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. 
		Сторонами відповідача не надано суду переконливих доказів щодо поважних причин залишення без нагляду малолітніх дітей і в суді таких не добуто. 
		Суд критично відноситься до зауважень представника відповідача ОСОБА_4- ОСОБА_5 щодо знаходження автомобіля ОСОБА_1 у невідповідному місці, оскільки доказів того, що є спеціально відведені стоянки для автомобілів в даному районі ними не надано. 
		Доводи відповідачів про те, що каміння могло посипатись з крівлі будинку, чи в інші дні періоду від 13 по 16.08.2010 року, спростовуються показаннями свідків, які ствердили, що такі каміння не могли впасти з крівлі, щодо періоду та розміру завдання шкоди, сторони не заявляли клопотання про встановлення таких експертизою. Свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 чітко зазначили, що саме 13.08.2010 року в обідній час вони оглядали пошкоджений автомобіль належний ОСОБА_1 і в їх присутності потерпілий розмовляв з бабусею ОСОБА_6 та матір’ю ОСОБА_4, остання в той день не виявила бажання оглянути автомобіль. 
		За таких обставин суд дійшов висновку, що між діями малолітніх ОСОБА_6 і ОСОБА_4 та негативними наслідками існує прямий причинний зв'язок . При постановленні рішення суд виходить із зібраних доказів та вважає позов підлягаючим задоволенню частково. 
		Визначаючи суму завданої матеріальної шкоди, суд приймає дані зазначені у довідці на (а.с.11), яку позивач надав на підтвердження позову де вказано, що для відновлення пошкодженого автомобіля необхідно сімсот гривень з якими вартість відновлених робіт буде складати 1100 грн. Отже, товарний чек (а.с.12) підтверджує придбаний матеріал на ремонт автомобіля згідно довідки і є додатком до неї, тому розмір матеріальної шкоди складає 1100 грн. 
		Згідно ст.1181 ЦК України, шкода завдана спільними діями кількох малолітніх осіб, відшкодовується їхніми батьками (усиновлювачами), опікунами в частці, яка визначається за домовленістю між ними або за рішенням суду. 
		Судом установлено, що обоє малолітніх знаходяться на вихованні в матерів, батьки з об’єктивних причин ніякої участі у вихованні не беруть. Фактичний зв'язок із малолітніми, як батьком ОСОБА_6 так батьком ОСОБА_4 припинений з незалежних від них обставин. Перший відбуває покарання в місцях позбавлення волі, другий є також засудженим з випробувальним терміном. 
		У зв’язку з наведеним, суд дійшов висновку, що виховання малолітнього ОСОБА_6 на правових підставах здійснює ОСОБА_3, а малолітньої ОСОБА_7 – здійснює ОСОБА_4    
		    Оскільки малолітнім по десять років, вони є неделіктоздатними, відповідно не можуть бути суб’єктами цивільної відповідальності, тому обов’язок відшкодування шкоди завданої позивачу, суд покладає на ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в порядку дольової відповідальності. 
		   Відповідно до ст. ст.84,88 ЦПК України, витрати на правову допомогу та судові витрати суд стягує з відповідачів на користь позивача.   
		        Керуючись ст.ст. 10,60,212-215 ЦПК України суд,- 
		                             В И Р І Ш И В: 
		          Позов ОСОБА_1 задовольнити частково. 
		Стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які діють в інтересах малолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_7  по 550 грн. з кожного на відшкодування матеріальної шкоди . 
		   Стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 85 грн.50 коп. з кожного на відшкодування судових витрат та по 90 грн. витрат пов’язаних з оплатою правової допомоги. 
		В іншій частині позову відмовити. 
		   Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення в порядку та строки визначені ст. 294 ЦПК України. 
		            Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...