Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/7625/23 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо цінних паперів.
Надіслано судом: 23.04.2024. Зареєстровано: 25.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 26.04.2024.
Дата набрання законної сили: 04.04.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"04" квітня 2024 р.           Справа№ 910/7625/23
		Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:           Суліма  В.В.
		суддів:            Майданевича А.Г. 
		          Коротун О.М. 
		 
		при секретарі судового засідання : Шевченко Н.А.
		за участю представників сторін:
		від позивача: Гейвах О.В.;
		від відповідача: Павленко А.В.,
		розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Український імідж» 
		на рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2023 (повний текст складено і підписано 18.01.2024) 
		у справі № 910/7625/23 (суддя - Ковтун С.А.)
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український імідж»
		до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву
		про визнання недійсним акту про не підписання договору та стягнення коштів,-
		                                                                
		                                                           ВСТАНОВИВ: 
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Український імідж» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (далі - РВ ФДМУ по місту Києву) про визнання недійсним акту про непідписання договору купівлі-продажу, складеного та підписаного Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву від 17.02.2023 в рамках електронного аукціону № UA-PS-2021-12-31-000025-1 та стягнення 6   562   506, 45 грн гарантійного внеску.
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.10.2023 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Український імідж» у позові до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву.
		Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Український імідж» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2023 у справі №910/7625/23 скасувати та ухвалити нове рішення суду, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
		Апеляційна скарга мотивована тим, шо рішення суду першої інстанції є незаконним та необгрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, без врахування висновків Верховного Суду.
		Зокрема, апелянт зазначив, що ні Законом України «Про приватизацію державного і комунального майна», ні Порядком проведенння електронних аукціонів для продажу обєктів малої приватизації не передбачено можливість та право змінювати цей строк за рішенням органу приватизації. Відповідно акт про не підписання договору орган приватизації може скласти виключно у разі, якщо переможець електронного аукціону ухилявся від його підписання протягом 30 календарних днів, що встановлені Порядком.
		В той же час, в оскаржуваному акті про не підписання договору купівлі-продажу від 17.02.2023 не зазначено та жодним чином не підтверджено, що ТОВ «Український імідж» відмовлялось або ухилялось від укладання договору у передбачений законодавством 30-денний строк з дня, наступного за днем формування протоколу про результати електронного аукціону.
		Крім того, скаржник посилається на постанову Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 906/1516/20 якою зазначено, що Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації визначає як строк протягом якого має бути підписаний догоівр, так і наслідки порушення саме цього строку. Ні законом, ні Порядком не передбачено можливість та право змінювати цей строк за рішенням органу приватизації. Оскільки законом не передбачена можливість встановлення іншого строку та складання акту про не підписання договору переможцем у строки, які не визначені Порядком, обставини надсилання позивачці листів після спливу 30 денного строку з пропозицією підписати договір якнайшвидше не мають значення для правильного вирішення спору.   
		Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Майданевич А.Г., Коротун О.М.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Український імідж» та призначено до розгляду на 20.03.2024.
		27.02.2024  до Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній, зазначив, що форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань. Стороною договору має бути підтверджено не лише факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання. Окрім листа Торгово-промислової палати від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 скаржником не надано до органу приватизації жодних належних доказів на підтвердження того факту, що унеможливило виконання зобов`язання по договору. Законодавством не встановлено автоматичного звільнення покупців, на час воєнного стану в країні, від обов`язку щодо укладання договору купівлі-продажу.
		11.03.2024 до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якої апелянт зазначив, що акт про не підписання договору купівлі-продажу від 17.02.2023 складений з порушенням вимог ст. 15 ЗУ «Про приватизацію державного і комунального майна», а також пунктів 64 та 67 Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації, що є підставою для визнання його недійсним, наслідком чого має бути стягнення 6   562   506, 45 грн, гарантійного внеску, сплаченого для участі в електронному аукціоні.
		У судовому засіданні 20.03.2024 оголошена перерва до 04.04.2024.
		Представник позивача у судовому засіданні 04.04.2024 підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю. 
		Представник відповідача у судовому засіданні 04.04.2024 заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив суд рішення суду першої інстанції залишити без змін.
		Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, з огляду на викладені скаржником доводи та вимоги апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступного.
		Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. 
		Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається із матеріалів справи, 27 січня 2022 року в електронній торговій системі ProZorro. Продажі відбувся електронний аукціон з продажу єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Електронмаш». Організатором аукціону було Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву, яке здійснювало продаж єдиного майнового комплексу державного підприємства «Електронмаш» як об`єкта малої приватизації. В аукціоні прийняли участь п`ять учасників, серед яких було товариство з обмеженою відповідальністю «Український імідж». Для участі в аукціоні Товариство з обмеженою відповідальністю «Український імідж» 26 січня 2022 року подало оператору електронного майданчика (ТОВ «Аукціоніст») та РВ ФДМУ по м. Києву заяву на участь у приватизації об`єкта малої приватизації та сплатило 1 300, 00 грн реєстраційного внеску (платіжне доручення № 1) та 6 562 506, 45 грн гарантійного забезпечення (платіжне доручення № 2). Отримувачем коштів за цими платіжним документами є ТОВ «Аукціоніст».
		За результатами аукціону Товариство з обмеженою відповідальністю «Український імідж» стало переможцем за ціною продажу лота з урахуванням податку на додатну вартість 516 000 000 грн. 
		Протокол про результати      електронного аукціону № UA-PS-2021-12-31-000025-1 сформовано 27.01.2022 о 15.02, 31.01.2022 підписано Товариством з обмеженою відповідальністю «Український імідж» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аукціоніст», а 01.02.2022 Регіональним відділення Фонду державного майна України по місту Києву. Підписання Регіональним відділення Фонду державного майна України по місту Києву протоколу мало місце у зв`язку з прийняттям ним 01.02.2022 наказу № 268 про затвердженням цього протоколу.
		У протоколі № UA-PS-2021-12-31-000025-1 зазначено, що переможець електронного аукціону зобов`язується укласти договір купівлі-продажу об`єкта приватизації з органом приватизації протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем формування протоколу про результати електронного аукціону.
		У лютому 2022 року, до запровадження воєнного стану в Україні, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український імідж» та Регіональним відділення Фонду державного майна України по місту Києву тривала процедура узгодження умов договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу державного підприємства «Електронмаш».
		Зокрема, Товариство з обмеженою відповідальністю «Український імідж», отримавши від Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву проект договору, попросило останнє (лист від 14.02.2022) роз`яснити частину його умов. Відповідне роз`яснення відповідачем надано      07.02.2022      (лист № 30-03/1282).
		23.02.2022 позивач надіслав відповідачу протокол розбіжностей до одержаного проекту договору. Також 23.02.2022      РВ ФДМУ по м. Києву, у відповідь на попереднє звернення ТОВ «Український імідж», надало свою пропозицію щодо однієї із спірних положень проекту договору.
		За твердженням позивача, яке не спростовується відповідачем, РВ ФДМУ по м. Києву та ТОВ «Український імідж» погодили підписання договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Електронмаш» за результатами електронного аукціону №  UA-PS-2021-12-31-000025-1 на 24.02.2022.
		Водночас, 24.02.2022 підписання договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Електронмаш» не відбулося у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану. 
		З квітня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Український імідж» та Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву продовжили процедуру укладення договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу державного підприємства «Електронмаш». Її ініціатором виступило Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву, яке 29.04.2022 (лист № 30-03/1458), у зв`язку з закінченням 26.02.2022 строку укладення договору, воно звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український імідж» з пропозицією в термін 7 днів з дати отримання цього листа визначитись та повідомити про дату укладення договору або про відмову від його підписання.
		Відповідь ТОВ «Український імідж» (лист від 18.05.2022 № 18-05-22/1) містила пропозицію повернення до питання укладення (підписання) договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу державного підприємства «Електронмаш» після завершення обставин, які виникли 24.02.2022, тобто після офіційного завершення воєнного стану та припинення існування форс-мажорних обставин, що виникли внаслідок його запровадження.      
		31.05.2022 Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву розглянуло протокол розбіжностей позивача від 23.02.2022, надіславши свої пропозиції останньому (лист № 30-03/1735). Про їх прийняття чи відхилення Товариство з обмеженою відповідальністю «Український імідж» не повідомило Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву.
		18.08.2022 Регіональним відділення Фонду державного майна України по місту Києву направлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Український імідж» лист з проханням повідомити щодо наміру укладання договору купівлі-продажу із зазначенням дати його укладання.
		03.10.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Український імідж» попросило Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву (лист № 03/10-01) надати останній проект договору купівлі-продажу, який було надано відповідачем 26.10.2022      (лист № 30-03/4361). Водночас, направлений Фондом державного майна України по місту Києву проект договору не був підписаний зі сторони останнього.  
		30.01.2023 Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву запросило позивача (лист 30-03/672) на нараду 06.02.2022 для вирішення питання підписання договору. Лист вручено позивачу 08.02.2023.
		17.02.2023 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву склало акт про непідписання договору купівлі-продажу. У акті зазначено, що він засвідчує факт непідписання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації - єдиного майнового комплексу державного підприємства «Електронмаш». Мотиви складання цього акту є відсутність станом на 17 лютого 2023 року від переможця електронного аукціону - Товариства з обмеженою відповідальністю «Український імідж» факту підписання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації, не дивлячись на вжиття відповідачем вичерпних заходів, офіційних листів щодо укладення відповідного договору.
		Акт опубліковано в електронній торговій системі ProZorro.Продажі на сторінці електронного аукціону № UA-PS-2021-12-31-000025-1 з приватизації єдиного майнового комплексу державного підприємства «Електронмаш» (https://prozorro.sale/auction/UA-PS-2021-12-31-000025-1).
		Про прийняття акту відповідач повідомив позивача      листом від 20.02.2023 № 30-03/1286 (отриманий позивачем 07.03.2023).
		Повторний електронний аукціон з продажу єдиного майнового комплексу державного підприємства «Електронмаш» відбувся 29.05.2023, і 30.06.2023 Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву уклало з переможцем аукціону (ТОВ «Інком Рент») договір № 1368 купівлі-продажу об`єкта малої приватизації єдиного майнового комплексу державного підприємства «Електронмаш».
		Беручи до уваги зазначене, позивач звернувся із позов до суду та зазначає, що акт про не підписання договору купівлі-продажу від 17.02.2023 складений із порушенням ст. 15 ЗУ «Про приватизацію державного і комунального майна» та п. 64, 67 Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 432, що є підставою для його недійсності. 
		Однією із загальних засад конституційного ладу є гарантія звернення до суду безпосередньо на підставі   Конституції України   для захисту конституційних прав і свобод (друге речення частини третьої      статті 8 Конституції України).
		Право на судовий захист прав і свобод гарантовано приписом      частини першої   статті 55 Конституції України. Крім того, кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга      статті 55 Основного Закону України).
		Конституційний Суд України зазначив, що сутнісний зміст права на судовий захист, що його встановлено      частиною першою      статті 55 Конституції України, слід визначати як у зв`язку з основними засадами судочинства, визначеними приписами      частини другої   статті 129 Конституції України, так і з урахуванням змісту права на справедливий суд, визначеного у      статті 6      Конвенції та витлумаченого Європейським судом із прав людини (абзац восьмий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 21 липня 2021 року № 5-р(II)/2021).
		За частиною першою   статті 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
		Зокрема, відповідно до абзацу 3 частини другої   статті 20 ГК України   кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів.
		Колегія суддів відзначає, що у даній справі позивач ініціював спір про недійсність акту органу місцевого самоврядування, як такий, що суперечить законодавству та порушує його права, оскільки внаслідок його складання позбавляється права на участь у подальших аукціонах з продажу того самого об`єкта (пункт 67 Порядку проведення електронних аукціонів); і не має право на повернення гарантійного внеску (пункт 112 цього Порядку).
		Отже обраний позивачем спосіб захисту прав та інтересів відповідає вимогам абзацу 3 частини другої   статті 20 ГК України.
		Приватизація державного майна - це платне відчуження майна, що перебуває у державній власності, на користь фізичних та юридичних осіб. Правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим регулює   Закон України «Про приватизацію державного і комунального майна» (далі - Закон).
		Єдині майнові комплекси державних підприємств Законом (редакція   Закону   станом на дату проведення електронного аукціону № UA-PS-2021-12-31-000025-1) віднесені до об`єктів малої приватизації (ст. 5), які продаються виключно на електронних аукціонах (ч. 1 ст. 15 Закону).      
		У розумінні Закону (п. 2 ч. 1 ст. 1) аукціон - це спосіб продажу об`єкта приватизації, за яким власником об`єкта приватизації стає покупець, що в ході торгів запропонував за нього найвищу ціну. Визначати Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів            малої приватизації ч. 1   ст. 15 Закону   делеговано Кабінету Міністрів України.
		Юридичним фактом, який засвідчує продаж об`єкта державної власності на аукціоні, є договір купівлі-продажу, який укладається відповідно до вимог законодавства (ч. 1 ст. 26 Закону).      
		Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу затверджено   постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 432   (далі - Порядок). У п. 1 Порядку (редакція Порядку станом на дату проведення електронного аукціону № UA-PS-2021-12-31-000025-1) зазначено, що він      визначає механізм проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації з використанням електронної торгової системи, визначення переможця за результатами електронного аукціону, розміру та порядку внесення плати за участь в електронному аукціоні, а також визначення додаткових умов продажу відповідно до положень   Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна».
		За умовами Порядку (п. 64) переможець електронного аукціону повинен укласти з органом приватизації договір купівлі-продажу об`єкта приватизації протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем формування протоколу про результати електронного аукціону.
		Відповідно до   ст. 638 ЦК України   договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені   законом   як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
		Згідно зі   ст. 640 ЦК України   договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
		Метою приватизації є продаж об`єктів ефективному приватному власнику, досягнення якої, у тому числі, забезпечується конкурентними засадами, тобто змаганням між покупцями.
		Аукціон є способом продажу об`єкта приватизації і участь у аукціоні є власним рішенням переможця, який встановлює ціну такого продажу, оскільки саме його оферта у вигляді цінової пропозиції акцептується органом приватизації шляхом прийняття рішення про переможця аукціону. З огляду на це, на відміну від органу приватизації, для якого укладення договору з переможцем є обов`язком (абзац 2 пункту 70 Порядку), для переможця укладення договору є правом, яке, в силу п. 64 Порядку, може бути реалізовано протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем формування протоколу про результати електронного аукціону.
		Такий висновок суду про наявність у переможця аукціону права, а не обов`язку, укласти договір, слідує з передбачених Положенням наслідків, які зобов`язували орган приватизації визначити іншого переможця (абзац 2 пункту 67 Порядку).
		У такому разі, якщо переможець електронного аукціону відмовився від підписання договору купівлі-продажу чи не підписав такий договір у встановлені строки, орган приватизації складає та завантажує відповідний акт в електронну торгову систему (абзац 1 пункту 67 Порядку). За змістом цієї норми обставини, які формують об`єктивний склад поведінки переможця аукціону, що є підставою для складання акту, можуть виражатися як в      активних діях (відмова), так і носити пасивний характер (непідписання наданого договору). Як ті, так і інші є свідченням відсутності у переможця волі для реалізації права на укладення договору, що може бути реалізовано тільки у встановлений строк.      
		З огляду на це правомірність акту визначається відсутністю обставини, які формують об`єктивний склад поведінки переможця аукціону, що є підставою для складання акту, та часовими межами його складання (після 30 календарних днів з дня, наступного за днем формування протоколу про результати електронного аукціону). 
		Судом першої інстанції вірно встановлено, що оскільки протокол про результати електронного аукціону № UA-PS-2021-12-31-000025-1 сформовано 27.01.2022, то 30-ти денний строк укладення договору купівлі-продажу об`єкта приватизації сплив 26.02.2022.
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що наслідком складання акту про не підписання договору від 17.02.2023 є не підписання договору позивачем. Мотиви з яких не підписано договір, не є наслідком поведінки відповідача, а тому останній не може вважатися таким, що не виконав свій обов`язок з укладання договору. Крім того, місцевий господарський суд зауважив, що позивач помилково посилається на приписи ст. 617 ЦК України як на норму, що відстрочує період підписання договору.
		Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо необґрунтованості посилання позивача на положення ст. 617 ЦК України.
		Так, за змістом ст. 617 ЦК України   особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
		Поняття зобов`язання та підстави його виникнення наведені у   ст. 509 ЦК України, за якою зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених   ст. 11 ЦК України.
		Суб`єктами зобов`язання, які є елементами зобов`язання, є його сторони: управомочена сторона - кредитор, та зобов`язана сторона - боржник.            
		Право переможця аукціону на вступ у договірні відносини не формує зобов`язальні відносини, і наслідком не реалізації цього права не є настання відповідальності за порушення зобов`язання, звільнення від якої може мати місце в силу   ст. 617 ЦК України. А тому запровадження воєнного стану в Україні не має наслідком зміни строку укладення договору, встановленого Порядком.
		Водночас, колегія суддів не погоджується із висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для визнання оскаржуваного акту недійсним враховуючи наступне.
		Так,    відповідно до абз. 2 ч. 6   ст. 15 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»   у разі відмови переможця аукціону від підписання протоколу аукціону або від укладення договору купівлі-продажу, що підтверджується відповідним актом, електронною торговою системою автоматично формується та оприлюднюється новий протокол аукціону.
		Абзац перший пункту 67      Порядку проведення електронних аукціонів конкретизує, що якщо переможець електронного аукціону відмовився від підписання договору купівлі-продажу чи не підписав такий договір у встановлені строки, орган приватизації складає та завантажує відповідний акт в електронну торгову систему.
		Отже відмова переможця аукціону від укладення договору купівлі-продажу фіксується шляхом складання акту про відмову від підписання договору купівлі-продажу (у разі якщо переможець прямо заявив про таку відмову) чи акту про не підписання такого договору (у разі якщо переможець ухилявся та не вчинив необхідні дії). При цьому акт з підстав не підписання може бути складений виключно, якщо переможець не вчинив необхідні дії у встановлені строки.
		Зокрема, пункт 64 Порядку проведення електронних аукціонів визначає, що переможець електронного аукціону укладає договір купівлі-продажу об`єкта приватизації з органом приватизації   протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем формування протоколу про результати електронного аукціону.
		Отже, Порядок визначає як строк протягом якого має бути підписаний договір, так і наслідки порушення саме цього строку. Ні Законом, ні Порядком не передбачено можливість та право   змінювати   цей строк за рішенням органу приватизації.      Відповідно акт про не підписання договору   орган приватизації може скласти виключно у разі, якщо переможець електронного аукціону ухилявся від його підписання протягом 30 календарних днів, що встановлені Порядком.
		Оскільки законом не передбачена можливість встановлення іншого строку та складання акту про не підписання договору переможцем у строки, які не визначені Порядком, обставини надсилання позивачеві листів після спливу 30 денного строку з пропозицією підписати договір якнайшвидше не мають значення для правильного вирішення спору.
		Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 906/1516/20.
		Колегією суддів не встановлено обставин, які б підтверджували, що позивач відмовлявся (ухилявся) від укладання (підписання) договору у вищезазначений строк (протягом 30 календарних днів).   
		В оскаржуваному акті про не підписання договору купівлі-продажу від 17.02.2023 зазначено лише, що укладення відповідного договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Електронмаш» за результатами електронного аукціону № UA-PS-2021-12-31-000025-1, не відбулося. Будь-які відомості про те, що ТОВ «Український імідж» відмовлялося чи ухилялося від укладання відповідного договору у передбачений законодавством 30-денний строк, в акті не зазначено.
		Крім того, апеляційний суд зазначає, що надсилаючи пропозицію про проведення наради для вирішення питання підписання договору купівлі-продажу на 06.02.2023, листом № 30-03/672 від 30.01.2023, Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву не пересвідчилося у факті отримання вказаного листа ТОВ «Український імідж».
		Так, зазначений лист був отриманий позивачем лише 08.02.2023, що підтверджується витягом із сайту ДП «Укрпошта», тобто вже після спливу запропонованої відповідачем дати наради.
		Водночас, не зважаючи на те, що ТОВ «Український імідж» не був своєчасно повідомлений про проведення наради, відповідач 17.02.2023 склав акт про не підписання договору купівлі-продажу
		За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що акт про не підписання договору купівлі-продажу від 17.02.2023 складений з порушенням вимог ст. 15 ЗУ «Про приватизацію державного і комунального майна» та пунктів 64 та 67 Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 432, а тому підлягає визнанню недійсним, оскільки він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права позивача.
		Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача сплаченого гарантійного внеску, колегія суддів зазначає наступне.
		Згідно норм   Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»   гарантійний внесок - це сума коштів, що становить визначену у відсотках частину стартової ціни об`єкта приватизації, яка вноситься потенційним покупцем об`єкта приватизації для забезпечення виконання його зобов`язання щодо участі в аукціоні у вигляді грошових коштів або банківської гарантії.
		Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.
		Враховуючи вищевикладене, 6   562 506, 45 грн гарантійного внеску, сплаченого для участі в електронному аукціоні, підлягають стягненню з відповідача відповідно до частини першої   статті 1212 ЦК України, оскільки правова підстава їх набуття (акт про не підписання договору купівлі-продажу) відпала.
		Також, відповідачем до суду першої інстанції було подано заяву про застосування строку позовної давності.
		Так, відповідач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Український імідж» подало позовну заяву до Господарського суду міста Києва зі спливом строку позовної давності, встановлений ст. 30 Законом України «Про приватизацію державного і комунального майна».
		Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
		Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» передбачено, що орган приватизації з продажу об`єкта малої приватизації не затверджує протокол електронних торгів, не укладає договір купівлі-продажу за результатами продажу на аукціоні чи застосування процедури викупу із потенційним покупцем.
		Рішення органу приватизації про відмову у затвердженні протоколу електронних торгів або про відмову від укладення договору купівлі-продажу має містити вичерпний перелік підстав для прийняття такого рішення і ухвалюється після закінчення електронного аукціону на підставі перевірки органом приватизації заяви на участь у приватизації об`єкта малої приватизації і доданих до неї документів та інформації переможця аукціону. Переможець аукціону може оскаржити це рішення до суду протягом строку, передбаченого статтею 30 цього Закону.
		Оскаржуваний акт про не підписання договору купівлі-продажу від 17.02.2023 не є за своєю природою рішенням органу державної влади про відмову від укладення договору купівлі-продажу, оскільки не відповідає вимогам ст. 14 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна».
		Застосування строку позовної давності в один місяць з дня оприлюднення протоколу про результати електронного аукціону для звернення з позовом про оскарження органу приватизації про не укладення договору купівлі-продажу з переможцем аукціону не може бути застосований в даному випадку, оскільки акт про не підписання договору купівлі-продажу від 17.02.2023 не є рішенням органу приватизації про відмову від укладання договору купівлі-продажу.
		Крім того, згідно п. 19 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану продовжуються на строк його дії строки, визначені статтями 257-259 ЦК України.
		За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що строк позовної давності позивачем не пропущений.
		Відповідно до   ст. 236 Господарського процесуального кодексу України   судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України).
		Згідно ч. 3 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.
		Враховуючи вказане, колегія суддів погоджується із доводами апелянта та приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Український імідж», скасування рішення суду першої інстанції від 02.10.2023 та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог повністю. 
		Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.
		Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
		 
		                                                     ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Український імідж» на рішення    Господарського суду міста Києва від 02.10.2023 у справі   № 910/7625/23 задовольнити.
		2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2023 у справі   № 910/7625/23 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.     
		3. Визнати недійсним акт про непідписання договору купівлі-продажу, складений та підписаний Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву 17.02.2023 в рамках електронного аукціону № UA-PS-2021-12-31-000025-1.            
		4. Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву (01032, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 50-Г; код ЄДРПОУ 19030825) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український імідж» (01015, м. Київ, вул. Старонаводницька, 4-Б, офіс 14; код ЄДРПОУ 34048244) 6   562   506, 45 грн гарантійного внеску, 101   121, 60 грн судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції, 151 682, 40 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
		5. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.          
		6. Матеріали справи № 910/7625/23 повернути до Господарського суду міста Києва.
		 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Дата складення повного тексту 22.04.2024
		 
		Головуючий суддя                                                            В.В. Сулім 
		 
		Судді                                                                                А.Г. Майданевич
		 
		                                                                                О.М. Коротун

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...