Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 758/14009/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 25.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 26.04.2024.
Дата набрання законної сили: 15.04.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		 
		Апеляційне провадження                                                             Доповідач- Ратнікова В.М.
		№ 22-ц/824/5837/2024
		 
		П О С Т А Н О В А
		 
		І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И
		 
		  м. Київ                                                                                                Справа № 758/14009/21
		 
		15 квітня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів  Судової палати з розгляду цивільних справ:
		 
		головуючого судді  - Ратнікової В.М.
		суддів                       - Борисової О.В.    
		                                  - Левенця Б.Б.
		при секретарях        - Колесник А.В., Уляницькій М.В.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» Ключник Анастасії Вадимівни на заочне рішення Подільського районного суду міста Києва від 12 грудня 2022 року, ухвалене під головуванням судді Анохіна А.М., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло - Сервіс» про захист прав споживачів,-
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло - Сервіс» (далі - КП «Житло-Сервіс») про захист прав споживачів.
		Позовні вимоги обгрунтовувала тим, що вона є власником квартири   АДРЕСА_1 та є споживачем житлово-комунальних послуг, що надаються Комунальним підприємством з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло - Сервіс».
		13 травня 2011 року між нею, як споживачем послуг, та Комунальним підприємством з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло - Сервіс», як суб`єктом господарювання, що надає послуги, укладено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
		 Зазначала що, починаючи з 04червня 2021 року, в її квартирі відсутнє гаряче водопостачання, що зафіксовано актом від 10червня 2021 року, складеним  комісією за участю представників Управління інспекції самоврядного контрою КМДА, представників КП «Житло-Сервіс» та споживача.Комісією в акті також зафіксовано, що гаряче водопостачання тимчасово включено представниками КП «Житло-Сервіс» для здійснення представниками КМДА замірів температури гарячої води в квартирі, а після здійснення замірів температури води знову відключено гарячу воду у зв`язку з аварійними пошкодженнями внутрішньобудинкових систем в квартирі АДРЕСА_2 з 04 червня 2021 року. 
		На численні вимоги позивача 20 жовтня 2021 рокувідповідачем створена комісія, яка провела обстеження стояка гарячого водопостачання внутрішньо будинкової мережі в будинку   АДРЕСА_3 . У акті обстеження від 20жовтня 2021 рокувстановлено, що гаряча вода по стояку квартири АДРЕСА_4 відключена з червня місяця 2021 року у зв`язку з тим, що у вище розташованій квартирі    АДРЕСА_2 свищ в перекритті на стояковій трубі гарячого водопостачання. Власник квартири АДРЕСА_2 не надає доступу для виконання ремонтних робіт. Для відновлення подачі гарячої води по стояку квартири АДРЕСА_4 необхідно виконати капітальний ремонт по заміні стояка. Мешканці вище розташованих квартир відмовились від проведення капітального ремонту (квартири обладнані бойлерами).
		Виявивши у червні 2021 року свищ в перекритті на стояковій трубі гарячого водопостачання, відповідач за період червень 2021 - лютий 2022року не зробив ніяких дій для проведення ремонту такого пошкодження. До жовтня 2021 року відповідач жодним чином не реагував на акти-претензії, що направлялись позивачем, не проводив обстеження для складення відповідних актів-претензій; ігнорував звернення позивача (письмові, усні по телефону, звернення до гарячої лінії 1551); направляв позивача до КП «Київтеплоенерго» за проведенням перерахунку, хоча надавачем послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем гарячого, холодного водопостачання, водовідведення, теплопостачання, зливнової каналізації є саме КП «Житло-Сервіс».
		Саме через бездіяльність КП «Житло-Сервіс» вона залишилась без гарячого водопостачання та опалення у зимові місяці 2021-2022 років.
		Вказувала, що відповідно до пп. 3 п. 14 договору утримання внутрішньобудинкових мереж в належному технічному стані, здійснення їх технічного обслуговування та ремонту, вжиття своєчасних заходів до ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень у наданні послуг у встановлені законодавством строки є обов`язком відповідача. Тому ненадання доступу іншими мешканцями будинку до приміщень з внутрішньобудинковими системами гарячого водопостачання та опалення (облаштування комор біля ліфтів), відсутність згоди окремих мешканців на проведення ремонту внутрішньобудинкових мереж не є підставами для звільнення відповідача від його зобов`язань за Договором.Також ці обставини не є форс-мажорними, у розумінні п. 21 Договору.
		Жодних доказів того, що відповідач здійснив будь-які роботи з ремонту свища в перекритті на стояковій трубі гарячого водопостачання у вище розташованій квартирі АДРЕСА_2  позивачу у відповідь на численні звернення та акти-претензії не надані.
		Незважаючи на це, відповідач продовжує нараховувати їй оплату за послугу «Утримання будинків та прибудинкових територій», хоча фактично не виконує умови договору, чим порушує законні права позивача.
		Станом на 21 лютого 2022 року заборгованість позивача за послугу «Утримання будинків та прибудинкових територій» становить 5 782 (п`ять тисяч сімсот вісімдесят дві) гривні 99 копійок, що нарахована відповідачем незаконно з листопада 2020 року.
		Крім того, позивачка за період від червня 2021 року до лютого 2022 року складала та направляла на адресу відповідача 10 (десять) актів-претензій. Кожен з цих актівскладений у відповідності до Порядку проведення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у разі перерви в їх наданні, ненадання або надання не в повному обсязі від 11 грудня 2013 року № 970. Однак, відповідач, упорушення як вимог Порядку здійснення перерахунку вартості послуги з управління багатоквартирним будинком з період її ненадання, надання невідповідної якості, затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України від 05 червня 2019 року № 482, так і Порядку проведення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у разі перерви в їх наданні, ненадання або надання не в повному обсязі № 970, за період 01 червня 2021 року по 01 лютого 2022 рокуперерахунки не проводив, про наявність відповідних наказів позивача не повідомляв.
		Посилаючись на те, що відповідачем не проведено ремонт внтрішньобудинкових систем гарячого водопостачання та опалення, внаслідок чого вона незаконно позбавлена права користування гарячим водопостачанням та опаленням, позивач вважала, що відповідач зобов?язаний, відповідно до приписів частини 5 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», пп. 4 п. 16 договору між сторонами, відшкодувати їй компенсацію (пеню) у розмірі 3% (трьох відсотків) вартості роботи (послуги) за кожен день перевищення термінів проведення ремонтно-відбудовних робіт; на підставі частини 3 статті 22 ЦК України, п.п.1 п. 16 договору зобов?язаний відшкодувати їй збитки, що полягають у додаткових витратах за користування електроенергією для підігріву води, використання електричного обігрівача; відшкодувати моральну шкоду на підставі частини 2 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», статті 23 ЦК України, обгрунтовуючи вказану вимогу тим, що вона тривалий час, з огляду на дії та бездіяльність відповідача, не мала змоги використовувати послуги гарячого водопостачання та опалення, вимушена тривалий час (з червня 2021 року) терпіти холод у своїй квартирі, особливо у зимові місяці, витрачати свійчас на досудове врегулювання спору, на підготовку та подання позову суду, на звернення за правовою допомогою, що призвело дотяжких дужевних хвилювань та значних незручностей, а також відшкодувати поштові витрати, понесені позивачем для направленням звернень та актів-претензій на адресу відповідача, та судові витрати.
		Ураховуючи наведене, збільшивши розмір позовних вимог на підставі заяви від 21 лютого 2022 року, ОСОБА_1 просила суд:
		визнати протиправними дії Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» щодо нарахування та стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надання послуг «Утримання будинку та прибудинкової території» за тарифами, що не були змінені, враховуючи часткову відсутність в період з 01.06.2021 року послуг з обслуговування та ремонту внутрішньобудинкових систем;
		зобов`язати Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» здійснити перерахунок та зменшення вартості послуг «Утримання будинку та прибудинкової території», за часткове ненадання послуги з обслуговування та ремонту внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання та опалення для ОСОБА_1 за період з 01.06.2021 до ухвалення рішення у даній справі;
		зобов`язати Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» виплатити ОСОБА_1 компенсацію (пеню) у розмірі 3 % (трьох відсотків) вартості роботи (послуги) за кожен день перевищення термінів проведення ремонтно-відбудовних робіт за період з 01.06.2021 року  по дату ухвалення рішення у даній справі;
		стягнути з Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» на користь ОСОБА_1 витрати за направлення викликів, звернень та актів-претензій в сумі 315 (триста п`ятнадцять) гривень 00 копійок;
		стягнути з Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс»на користь ОСОБА_1 5 000 (п`ять тисяч) гривень моральної шкоди;
		зобов`язати Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» зарахувати суми перерахунку вартості послуг «Утримання будинку та прибудинкової території», за часткове неподання послуги з обслуговування та ремонту внтрішньобудинкових систем гарячого водопостачання та опалення в рахунок суми заборгованості ОСОБА_1 за договором про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 13.05.2011 року;
		зобов`язати Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» сплатити споживачу   ОСОБА_1 компенсацію щоденних витрат на електроенергію в сумі 10 (десять) гривень 92 копійок за кожну добу з 01.09.2021 до дати ухвалення рішення у справі № 758/14009/21;
		зобов`язати Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» здійснити поточний ремонт виявленого у червні 2021 року свища в перекритті на стояковій трубі гарячого водопостачання у будинку АДРЕСА_3 ;
		стягнути з Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» на користь ОСОБА_1  судові витрати у справі у повному обсязі.
		Заочним рішенням Подільського районного суду міста Києва від 12 грудня 2022 року позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло - Сервіс» про захист прав споживачів задоволено.
		Визнано протиправними дії КП «Житло - сервіс» щодо нарахування та стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, що станом на листопад 2021 року складає суму 4231 грн 39 коп. (рахунок за жовтень 2021) за надання послуг «з утримання будинку та прибудинкової території», враховуючи часткову відсутність в період з 01.06.2021 року по 31.10.2021року послуг з обслуговування та ремонту внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання.
		Зобов`язано КП «Житло - Сервіс» здійснити перерахунок та зменшення вартості послуг з «утримання будинку та прибудинкової території», як це передбачено постановою КМУ № 151, щоденно з 01.06.2021 року на 3,3% в сумі = 2 грн. 61 коп. за кожну добу перевищення допустимого строку перерви у наданні послуг з обслуговування та ремонту внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання, терміном до здійснення ремонту та поновлення послуги з гарячого водопостачання в квартирі споживача.
		Зобов`язано КП «Житло - Сервіс», за період з 01.06.2021 року терміном до поновлення послуги з гарячого водопостачання в квартирі споживача здійснити нарахування та сплату споживачу пені в розмірі (0,83 + 0,64=1,47 х 53,8)=79,08 грн. х 3% = 2 грн. 37 коп. на добу, за кожну добу відсутності послуг з гарячого водопостачання в квартирі споживача АДРЕСА_1 .
		Зобов`язано КП «Житло-Сервіс» нараховувати та сплачувати споживачу ОСОБА_1 компенсацію щоденних витрат на електроенергію в сумі 10 грн 92 коп. за кожну добу, в період відсутності надання послуг з обслуговування та ремонту внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання, починаючи з 01.09.2021 року терміном до здійснення ремонтних робіт постачальником послуг та поновлення послуги гарячого водопостачання в квартирі споживача.
		Зобов`язано КП «Житло-Сервіс», на виконання умов укладеного договору та вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги», здійснити в установлені законом терміни обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання та поновити надання послуги гарячого водопостачання в квартирі споживача послуг.
		Стягнуто з Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло - Сервіс»судовий збір на користь держави у розмірі 4540, 00 грн.
		Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 07 серпня 2023 року заяву Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» про прегляд заочного рішення Подільського районного суду міста Києва від 12 грудня 2022 року залишено без задоволення.
		Не погоджуючись з ухваленним рішенням суду першої інстанції, представник відповідача Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» Ключник Анастасія Вадимівна подала апеляційну скаргу, в якій просить заочне рішенням Подільського районного суду міста Києва від 12 грудня 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .
		В обґрунтування змісту вимог апеляційної скарги зазначає, що заочне рішення суду першої інстанції прийнято внаслідок неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
		Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не оцінив і не з`ясував усіх обставин справи.
		Зазначає, щовиконавець послуг може здійснити доступ до приміщення без згоди власника (несанкціонований доступ) виключно у невідкладних випадках, пов`язаних з необхідністю рятування життя і здоров`я людей та/чи майна. У випадках встановлення або заміни санітарно-технічного та інженерного обладнання виконавець може здійснити доступ до приміщення виключно за згодою його власника.
		Відповідно до ч.3 ст.29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відмова споживача надати доступ виконавцю комунальної послуги до належних споживачу приміщень у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, є підставою для припинення надання споживачеві відповідної комунальної послуги. Після надання споживачем такого доступу надання послуги відновлюється. 
		Отже, у відповідача відсутні ефективні важелі впливу на власника квартири АДРЕСА_2 для забезпечення останнім доступу до його приміщення працівників відповідача, оскільки відповідач не може припинити надання останньому послуги з утримання будинку через те, що ця послуга за своєю специфікою надається усім мешканцям будинку.
		Таким чином, виконання відповідачем зобов`язання з обслуговування внутрішньо- будинкової системи унеможливлено ненаданням власником квартири АДРЕСА_2 доступу до об`єкту ремонту, подолати яке відповідач не може через відсутність ефективних засобів впливу на останнього, а відтак висновок суду першої інстанції про те, що відсутність доступу до об`єкта ремонту не звільняє відповідача від відповідальності за невиконання зобов`язання з ремонту внутрішньо-будинкової системи, є наслідком неправильного застосування норм матеріального права.
		Посилаючись на те, що порушення відповідачем зобов`язання щодо ремонту внутрішньобудинкових мереж сталося за відсутності вини останнього, а відповідач в межах закону вжив усіх залежних від нього заходів для належного виконання зобов`язання, сторона відповідача вважає, що КП «Житло-Сервіс» звільнене від відповідальності за порушення виконання вказаного зобов`язання.
		Щодо зобов`язання КП «Житло - Сервіс» здійснювати нарахування та сплату пені терміном до поновлення послуги з гарячого водопостачання в квартирі позивача, сторона відповідача вказує, що відповідно до приписів цивільного законодавства виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності, якщо це встановлено договором або законом.
		Частиною 5 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що  у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством.
		До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік - частина 2 статті 258 ЦК України.
		Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
		З викладеного вбачається що способом захисту прав особи на виплату пені у зв`язку із порушенням виконання зобов`язань є саме її стягнення, а не зобов`язання особи нараховувати та сплачувати пеню. Отже, рішення суду у цій частині суперечить встановленому законом способу захисту порушеного права.
		В частині вимог щодо зобов`язання відповідача нараховувати та сплачувати позивачу компенсацію щоденних витрат на електроенергію та одночасна зміна позивачем предмету та підстав позову, сторона відповідача зазначає, що положення частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як примусове виконання обов`язку в натурі. Зазначений спосіб захисту (примусове виконання обов`язку в натурі) застосовується в зобов`язальних правовідносинах у випадках, коли особа зобов`язана вчинити певні дії щодо позивача, але відмовляється від виконання цього обов`язку чи уникає його. Стосується він, зокрема, невиконання обов`язку сплатити кошти за виконану роботу, надані послуги, передати річ кредитору (за договорами купівлі-продажу, міни, дарування з обов`язком передати річ у майбутньому), виконати роботи чи надати послугу за відповідним договором...».
		У спірних правовідносинах відповідач не брав на себе та не порушував обов`язків нараховувати та сплачувати позивачу грошові кошти, виконати в натурі який відповідача примушено оскаржуваним рішенням. Вважає, що ефективним способом захисту права позивача є стягнення з відповідача грошових коштів в рахунок відшкодування понесених збитків, а відтак суд першої інстанції захистив право позивача у непередбачений законом спосіб.
		Крім того, у порушення вимог частини 3 статті 49 ЦПК України, позивач, збільшуючи позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача нараховувати та сплачувати позивачу компенсацію щоденних витрат на електроенергію, одночасно змінила як предмет, так і підстави позову, чим фактично пред`явила нові позовні вимоги.
		До того ж, задовольняючи вимогу позивача в частині визнання протиправними дій Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» «Житло - сервіс» щодо нарахування та стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, що станом на листопад 2021 року складає суму 4231 грн 39 коп. за надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, враховуючи часткову відсутність в період з 01.06.2021року по 31.10.2021 року послуги з обслуговування та ремонту внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання, суд першої інстанції не врахував, що заборгованість у розмірі 4 231,39 грнвиникла у позивача за період з листопада 2020 року по вересень 2021 року, а відтак незаконно визнав протиправними дії відповідача щодо нарахування та стягнення заборгованості з позивача у розмірі 2679,79 грн за період з листопада 2020 року по травень 2021 року.
		Крім того, оскаржуваним рішенням визначено як розмір перерахунку та зменшення вартості послуг, які повинен здійснити відповідач - 2,61 грн за кожну добу перевищення допустимого строку перерви у наданні послуг з обслуговування та ремонту внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання, так і розмір пені - 2,37 грн на добу за кожну добу відсутності послуг з гарячого водопостачання.
		Вказані розміри були визначені судом з врахуванням тарифу на послуги внутрішньо будинкових систем гарячого водопостачання - 0,83 грн. та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем гарячого водопостачання - 0,64 грн.
		Проте, як вбачається із кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території за адресою:   АДРЕСА_3 , тариф 0,83 грн встановлений за послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем гарячого, холодного водопостачання, водовідведення, теплопостачання, зливної каналізації.
		З викладеного вбачається, що тариф 0,83 грн. фактично встановлений за надання 5 (п`яти) видів послуг з обслуговування внутрішньобудинкових систем, кожна з яких окремо відповідає за гаряче водопостачання, холодне водопостачання, водовідведення, теплопостачання та зливну каналізацію.
		Матеріали справи не містять жодних доказів, які б підтверджували факт ненадання послуг з обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання, водовідведення, теплопостачання та зливної каналізації.
		Зазначене свідчить про те, що суд першої інстанції невірно обрахував, як розмір пені, так і розмір перерахунку, оскільки у такому випадку тариф окремо за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання мав складати 0,17 грн. (0,83/ 5 = 0,17 грн.).
		Аналогічне стосується і тарифу 0,64 грн, оскільки останній згідно кошторису встановлений за послуги з поточного ремонту конструктивних елементів (1), внутрішньобудинкових систем гарячого (2), холодного водопостачання (3), водовідведення (4), теплопостачання (5) та зливної каналізації (6) і технічних пристроїв будинків (7) та елементів зовнішнього упорядження (8), тобто фактично за 8 (вісім) видів послуг. Отже, тариф окремо за послугу з поточного ремонту внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання мав складати 0,08 грн. (0,64/ 8 = 0,08 грн.).
		На вказане суд першої інстанції уваги не звернув, що призвело до невірного розрахунку як розміру пені, так і розміру перерахунку.
		У відзиві на апеляційну скаргупредставник позивача ОСОБА_1 адвокат Скрипський Валерій Романович просить залишити апеляційну скаргу відповідача  без задоволення, а рішення першої інстанції без змін.
		Зазначає, що починаючи з 04.06.2021 по теперішній час в квартирі позивача ( АДРЕСА_5 ) відсутнє гаряче водопостачання, відсутня циркуляція в трубах ГВП, рушникосушарка знаходиться в холодному стані через протиправне відключення гарячого водопостачання керуючою компанією Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс», по стояку де знаходиться квартира споживача.
		Таким чином, споживач (позивач у справі) позбавлений можливості отримувати комунальну послугу гарячого водопостачання через бездіяльність Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» яке, здійснивши відключення гарячого водопостачання по всьому стояку в будинку, позбавило споживача квартири АДРЕСА_4 можливості отримувати належну йому комунальну послугу, чим порушено вимоги постанови КМУ України № 1182 «Про затвердження правил надання гарячої води», де абз. 6 п. 13 Розділу 2 передбачено, що відокремлення (відключення) квартир та нежитлових приміщень, будівель від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води без дотримання встановленого Мінрегіоном порядку не допускається; не допускається примусове відокремлення (відключення) від мереж централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води власників квартир та нежитлових приміщень, приєднаних до таких мереж (систем), у багатоквартирних будинках у разі відокремлення (відключення) від цих мереж інших власників квартир та нежитлових приміщень (абз. 5 п. 13 Розділу 2).
		При цьому, Постановою КМУ № 712 від 05.09.2021 року «Про затвердження Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком» абзацом 2 пункту 18 передбачено, що  якщо інше не визначено законодавством, граничний строк проведення аварійно відбудовних робіт становить не більше семи діб з моменту встановлення факту аварії.
		Таким чином, споживачу наносяться матеріальні збитки у вигляді нарахування заборгованості по оплаті за послуги, які фактично не надаються, а тривала відсутність гарячого водопостачання створила позивачу суттєві незручності у користуванні ванною кімнатою, особливо в осінньо-зимовий період. При відсутності опалення у квартирі та зниження загальної температури, відсутність у ванній кімнаті гарячої рушникосушарки, яка працює від подачі гарячої води, створило дискомфорт температурного режиму при користуванні ванною кімнатою, утворює конденсат та сирість і, як наслідок, появу грибка у ванній кімнаті, що загрожує здоров`ю та життю позивача.
		Вказує що, за доводами апеляційної скарги, відповідач визнає порушення умов договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, укладеного13.05.2011 року з позивачем, як із споживачем комунальних послуг. При цьому, заперечуючи свою вину у порушенні зобов`язання щодо ремонту внутрішньобудинкових мереж через недопуск власника квартири АДРЕСА_2 до приміщення, відповідач не надає належних та допустимих доказів того, що ним застосовувались санкції до власника квартири   АДРЕСА_6 , а саме: листи-попередження, претензії, звернення до суду, тощо.
		Таким чином, на переконання сторони позивача, Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» умисно допускає недбалість та бездіяльністьта протягом 4 (чотирьох років) не виконує умови договору з позивачем, не ремонтує свищ, шукаючи інших винних, окрім себе, що призводить до порушення прав позивача.
		Заперечуючи проти доводів відповідача щодо пропуску строків позовної давності та обраного способузахисту в частині вимог щодо пені, сторона позивача зазначає, що порушення прав позивача почалось з 10.06.2021року, а з позовом до суду вона звернулась у жовтні 2021 року, тому строк, встановлений ч. 2 ст. 258 ЦК України, пропущено не було.
		Оскільки суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках, тому, на переконання позивача, резолютивна частина рішення щодо зобов`язання Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» здійснити нарахування та сплату споживачу пені в розмірі 2,37 грн на добу, за кожну добу відсутності послуг з гарячого водопостачання в квартирі споживача відповідає положенням статті 16 ЦК України. 
		В частині доводів відповідача щодо задоволених вимог в частині визнання протиправними нарахування та стягнення 4231,39 грн, сторона позивача вважає, що судом першої інстанції  вірно визнано протиправним нарахування вартості послуг за утримання будинку та прибудинкової території (рахунок за жовтень 2021 року а.с. 108 том 1), так як зазначена сума нарахована відповідачем неналежним чином, без внесення змін у тариф з урахуванням періодів ненадання або надання не в повному обсязі послуг з ремонту та обслуговуванню внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання, які нараховані споживачу у повному обсязі без фактичного виконання зазначених робіт в натурі.
		Щодо перерахунку та зменшення вартості послуг на 2,61 грн позивач зазначає, що враховуючи, що у кошторисі окремо вартість обслуговування та вартість ремонту внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання не визначено, а відповідачу достеменно відомо, що він такі послуги не може надавати споживачу, а також маючи всі необхідні відомості про відсутність надання частини послуг з обслуговування внутрішньобудинкових систем у будинку, у добровільному порядку не здійснив зменшення тарифу на суму вартості послуг, які ним фактично не надаються споживачу квартири АДРЕСА_4 , тому судом першої інстанції вірно застосовано вимоги ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», який передбачає, що у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботи (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством (у разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.
		Спростовуючи твердження відповідача про одночасну зміну позивачем предмету та підставу позову, сторона позивача зазначає про те, що у поданій заяві про збільшення позовних вимог позивач лише змінила предмет позову, підстави позову (порушення прав споживачів, акти-претензії, не проведення ремонтних робіт за договором) залишилися ті ж самі та не змінювалися позивачем.
		В судовому засіданні  представник відповідача  Комунального підприємства  з експлуатації та ремонту житлового фонду  « Житло-сервіс»  Ключник  Анастасія Вадимівна  повністю підтримала доводи  апеляційної скарги та просила її задовольнити.
		Представник позивачки ОСОБА_1 адвокат  Ломакіна Людмила Олександрівна  в судовому засіданні 26.02.2024 року  проти доводів апеляційної скарги заперечувала, посилаючись на їх безпідставність, просила  апеляційну скаргу  залишити без задоволення,  а оскаржуване рішення суду - без змін. В судове засідання  15 квітня 2024 року представник позивачки не з`явився, про день та час розгляду справи  судом повідомлена у встановленому порядку, 05 березня 2024 року  подала до суду  заяву про розгляд справи 15 квітня 2024 року у її відсутності.  Враховуючи зазначене, колегія  суддів  вважає можливим подальший розгляд справи у відсутності  представника  позивачки.
		 Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення учасників справи,  обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
		Судом встановлено, що п. 2.1 Статуту Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс», первинно затвердженого розпорядженням КМДА від 19.07.2000 року № 1205 із подальшими змінами та перереєстрацією, визначено, що підприємство створене з метою отримання прибутку від господарської діяльності із утримання, обслуговування, експлуатації та ремонту будинків і споруд комунальної власності територіальної громади м. Києва та прибудинкових територій, а також здійснення контролю за виконанням громадянами Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями.
		У відповідності до п. 2.2.1 Статуту підприємство здійснює обов`язки балансоутримувача майна, переданого йому у повне господарське відання, у тому числі збір квартирної плати, плати за надання комунальних послуг, плати за пайову участь у витратах на утримання будинків.
		Комунальне підприємстве з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» є балансоутримувачем будинку   АДРЕСА_3 .
		Судом також встановлено, що ОСОБА_1 є одноособовим власником квартири   АДРЕСА_1 та має зареєстроване місцепроживання за вказаною адресою. 
		13.05.2011 року між ОСОБА_1 (споживач) та Комунальнимпідприємстве з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» (виконавець) було укладено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
		Відповідно до умов вказаного договору виконавцем забезпечується надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у будинку АДРЕСА_3 , а споживачем забезпечується своєчасноа оплата цих послуг за встановленимтарифом у строки та на умовах, передбачених цим договором (пункт 1). 
		Виконавець надає послуги відповідно до затвердженого (погодженого) рішенням органу місцевого сомоврядування тарифу, його структур, періодичності та строків надання послуг, які на момент укладання цьогодоговорунадаються відповідно до розпорядження КМДА №1221 від 29 грудня 2010 року(пункт 2 договору).
		Згідно пункту 11 договору споживач має право на: 1) своєчасне отримання послуг належної якості згідно із законодавством; 2) усунення виконавцем виявлених недоліків у наданні послуг у встановлені законодавством строки; 3) зменшення розміру плати за надані послуги у разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості у визначеному законодавством порядку; 4) відшкодування збитків, заподіяних його майну та/або примішенню, шкоди, заподіяної його життю, здоров`ю внаслідок ненадання послуг або надання послуг неналежної якості; 5) своєчасне отримання інформації від виконавця про перелік складових послуг, структуру тарифу, загальну суму місячного платежу, норми споживання, режим надання послуг, їх споживчі властивості відповідно нормативно-правових актів; 6) перевірку кількісних та якісних показників надання послуг у порядку, встановленому Кабінетом МіністрівУкраїни; 7) зменшення розміру плати за перевищення встановлених нормативно-правовими актами з питань житлово комунального господарства строків проведення ремонтно-профілактичних робіт та отримання компенсації перевищення встановлених строків проведення аварійно-відбудовних робіт у квартирі Споживача у розмірі встановленому законодавством; 8) внесення за погодженням з виконавцем у договір змін, що впливають на розмір плати за послуги.
		Відповідно до пункту 14 договору виконавець зобов`язаний: 1) забезпечувати вчасно та відповідної якості надання послуг згідно із законодавством та договором; 2) надавати споживачу в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про складові послуг, структуру тарифу, загальну суму місячного платежу, норми споживання, режим надання споживчі властивості відповідно до нормативних актів; 3) уримувати внутрішньобудинкові мережі в належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, вживати своєчасних заходів до ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень строки, встановлені законодавством; 4) розглядати у визначений законодавством строк претензії та скарги споживача, проводити відповідний перерахунок  розміру плати за послуги у визначеному законодавством порядку в разі їх ненадання або надання не в обсязі, зниження кількісних і якісних показників; 5) спачувати споживачу компенсацію за перевищення встановлених строків проведення аварійних робіт в квартирі споживача відповідно до методики, затвердженої центральним органом виконавчої влади з житлово-комунального господарства; 6) своєчасно за власний рахунок проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов`язаних з наданням послуг, що виникли з його вини; 7) відшкодовувати споживачеві збитки, заподіяні його майну та/або приміщенню, шкоду, заподіяну життюта здоровю споживача внаслідок ненадання послуг або надання послуг неналежної якості в порядку, визначеному законодавством; 8) зйснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинку, квартир, примішень відповідно донормативно-правових актів; 9) своєчасно проводити підготовку будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період; 10) ознайомлювати споживача з нормативно-правовими актами у сфері житлово-комунальних послуг.
		Пунктом 16 договору встановлено, що виконавець, за наявності вини, несе відповідальність згідно із законодавством і цим договором за: 1) неналежне надання або ненадання послуги, що призвело до заподіяння збитків майну та/або приміщеннюспоживача, шкоди його життю чи здоров`ю, - шляхом відшкодування збитків; 2) зниження кількісних і якісних показників послуг або перевищення строків проведення ремонтноних робіт - шляхом зменшення розміру плати. Якість надання послуг визначасться відповідно до затвердженого органом місцевого самоврядування структури та періодичності проведення робіт; 3) порушення зобов`язань, встановлених договором і законодавством; 4) перевищення встановлених строків проведення аварійно-відбудовних робіт шляхом виплати споживачеві компенсації у встановленому законодавством розмірі щомісячної плати за послугу за кожну добу її ненадання.
		Виконавець звільняється від відповідальності у разі невиконання споживачем умов цього договору (пункт 17 договору).
		08.01.2020 року позивач звернулася до Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» зі скаргою на відсутність гарячого водопостачання.
		10.08.2020 року позивач звернулася до відповідача із заявою в якій просила здійснити їй перерахунок оплати за комунальну послугу з гарячого водопостачання, яка не надавалась. 
		З долученого до матеріалів справи листування сторін вбачається, що Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» не проводило перерахунок позивачці оплати за комунальні послугиз гарячого водопостачання, оскількиперерахунок послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води уповноважене здійснювати КП «Київтеплоенерго».
		В свою чергу, листом від лютого 2021 року КП «Київтеплоенерго» повідомило, що якість та надання послуги з централізованого постачання гарячої води залежить від безперебійної та збалансованої роботи обладнання ІТП та внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, відповідальним за стан та обслуговування якої є Комунальнепідприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс».
		Управління (інспекція) самоврядного контролю Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у листі № 072-072/Б-221-902 від 07.07.2021  року зазначило, що неналежна якість послуги гарячого водопостачання спричинена незадовільним технічним станом технологічного обладнання ІТП, та вказано, що Комунальному підприємству з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» доручено провести профілактику та промивку грязьовика та теплообмінника ГВП, регулювання та налаштування автоматики циркуляційного насосу ГВП.
		У жовтні 2021 року комісією Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» проведено обстеження стояка гарячого водопостачання внутрішньо будинкової мережі в будинку АДРЕСА_3 та встановлено, що гаряча вода по стояку квартири   АДРЕСА_1 відключена з червня місяця 2021 року у зв`язку з тим, що у вище розташованій квартирі     АДРЕСА_6 наявнийсвищ в перекритті на стояковій трубі гарячого водопостачання.
		У даному акті також зазначено, що власник квартири   АДРЕСА_6 не надає доступу для виконання ремонтних робіт щодо ремонту свища в перекритті на стояковій трубі гарячого водопостачання.
		Матеріали справи містять акти-претензії про неналежне надання або ненадання послуг складені та підписані позивачем, як споживачем, та двома споживачами послуг, які проживають в будинку   АДРЕСА_3 , у зв`язку з неприбуттям представників відповідача за викликами для перевірки кількості та/або якості наданих послуг, які надавалися Комунальним підприємством з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс». 
		В актах-претензіях зазначено, що Комунальнепідприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» своїх представників до комісії не надало і на перевірки не з`явилося.
		Судом також встановлено, заяви позивача про виклик представника Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» для складення і підписання акта-претензії споживача та подані акти-претензії були залишені відповідачем без будь якого реагування, а саме: акти-претензії від 11.06.2021 року, від 11.08.2021року, від 26.08.2021року, від 02.09.2021року, від 23.09.2021року, від 20.10.2021року, від 10.11.2021року, від 25.11.2021року, від 29.12.2021 року та від 25.01.2021року.
		Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло - Сервіс» про захист прав споживачів, суд першої інстанції вказав на те, що відповідач не виконує договірні зобов`язання належним чином, комунальна послуга з утримання будинку та прибудинкової території відповідачем не надається в повному обсязі, що свідчить про порушення прав позивача, як споживача комунальних послуг.
		Докази того, що відповідач здійснив будь-які дії або роботи направлені на ремонт свища в перекритті на стояковій трубі гарячого водопостачання у вище розташованій квартирі АДРЕСА_2 суду не надані.
		Надані позивачем акти-претензії, оформлені та передані виконавцеві відповідно до положень Порядку проведення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, у разі перерви в їх наданні, ненадання або надання не в повному обсязі від 11 грудня 2013 року № 970, відповідач не спростував. 
		Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» не надало суду акти виконаних послуг чи інші документи на заперечення позовних вимог.
		З урахуванням того, що відповідач був повідомлений про наявність вказаних актів-претензій, однак не усунув встановлені порушення, не здійснив перерахунок розміру плати за послуги, про які зазначала позивач, позовні вимоги у частині визнання заборгованості протиправною та зобов`язання здійснення Комунальним підприємством з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» перерахунку підлягають задоволенню.
		Суд першої інстанції задовольняє вимогу позивача та зобов`язує Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» здійснити перерахунок та зменшення вартості послуги з утримання будинку та прибудинкової території щоденно з 01.06.2021 року на 3,3%, а саме: в сумі 2 грн 61 коп за кожну добу перевищення допустимого строку перерви у наданні послуг з обслуговування та ремонту внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання, терміном до здійснення ремонту та поновлення послуги з гарячого водопостачання в квартирі споживача.
		Вимога позивача щодо стягнення з Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» компенсації (пені) у розмірі 3% (трьох відсотків) вартості роботи (послуги) за кожен день перевищення термінів проведення ремонтно-відбудовних робіт за період з 01.06.2021 року теж підлягає задоволенню, оскільки сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов`язання, не звільняє його від виконання зобов`язання в натурі (абз. 2 ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів»).
		Вартість послуг на утримання будинку та прибудинкової території в будинку     АДРЕСА_3 , складає 0,83 грн. та 0,64 грн. витрат на 1 метр квадратний на місяць відповідно.Суд першої інстанції, здійснивши перерахунок пені за періоди, визначені позивачем згідно наданого розрахунку, встановив, що арифметично вірною та обґрунтованою до стягнення буде пеня в розмірі 2 грн 37 коп. на добу, за кожну добу відсутності послуг з гарячого водопостачання в квартирі споживача ((0,83 + 0,64=1,47 X 53,8)=79,08 грн. X 3% = 2 грн 37 коп.).
		Суд першої інстанції задовольнив також  вимогу щодо зобов`язаня Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» сплатити споживачу компенсацію щоденних витрат на електроенергію в сумі 10 (десять) гривень 92 копійок за кожну добу з 01.09.2021 року з огляду на відсутність проведення відповідачем, як постачальником послуг, аварійно-відновлювальних робіт внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання, що призвело до того, що позивач використовувала бойлер та рушникосушарку. Внаслідок цього, позивач щоденно сплачує комунальні платежі за електроенергію на 10,92 грн. більше, ніж зазвичай.
		Відсутність послуг гарячого водопостачання в квартирі   АДРЕСА_1 є наслідком неналежного обслуговування та нездійснення ремонту внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання відповідачем. Сума 10,92 грн щоденних збитків розрахована позивачем вірно, а тому вимоги позивача у цій частині підлягають задоволенню.
		З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позовних вимог  ОСОБА_1 в повному обсязі.
		З такими висновками  суду  першої інстанції суд апеляційної інстанції  в повній мірі  погодитись не може з огляду на наступне.
		Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Зазначеним вимогам закону заочне рішення Подільського районного суду міста Києва від 12 грудня 2022 року не відповідає.
		Відносини, що виникають в процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулює Закон України «Про житлово-комунальні послуги».
		Приписами статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надано визначення термінів. 
		Так, внутрішньобудинкові системи багатоквартирного будинку - механічне, електричне, газове, сантехнічне та інше обладнання в будинку, яке обслуговує більше одного житлового та/або нежитлового приміщення, у тому числі комунікації до обладнання споживача, системи автономного теплопостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання від зовнішньої поверхні стіни будівлі до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення (для систем газопостачання - від запірного пристрою на вводі в будинок до запірних пристроїв включно перед місцями підключення газових приладів, газоспоживального обладнання, теплових агрегатів тощо);
		гаряча вода - вода, призначена для задоволення санітарно-гігієнічних та господарсько-побутових потреб споживачів, якісні та температурні характеристики якої відповідають нормативним вимогам;
		послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору;
		управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.
		Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.
		Зазначена норма кореспондується з приписами пункту 9 Правил надання послуг з управління багатоквартирним будинком, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 № 712.
		Пунктами 6, 7, 8 Порядку обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.08.2018 року № 219, визначено, що виконавець забезпечує функціонування та підтримку в робочому стані елементів внутрішньобудинкових систем відповідно до заданих параметрів і режимів роботи.
		Технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку складається з комплексу робіт, спрямованих на підтримку справності елементів системи чи заданих параметрів та режимів роботи обладнання внутрішньобудинкових систем за допомогою огляду, налагодження, регулювання і випробування систем, заміни швидкозношуваних елементів, заправки витратними матеріалами, змащення тощо, та не включає обслуговування вузлів комерційного обліку.
		Поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку складається з комплексу робіт, що спрямовані на систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей інженерного обладнання. Поточний ремонт має проводитися з періодичністю, що забезпечує ефективну експлуатацію в періодах між капітальним ремонтом.
		Згідно пункту11 Правил надання послуг з управління багатоквартирним будинком, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 року № 712, у разі коли це визначено договором управління, управитель здійснює обслуговування, поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води, технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем електропостачання та газопостачання за рахунок коштів співвласників.
		Згідно пункту 18 Правил надання послуг з управління багатоквартирним будинком, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 року № 712, у випадку виникнення аварії, зокрема пошкодження несучих, огороджувальних та несучоогороджувальних конструкцій будівлі, а у разі, коли управитель здійснює обслуговування, поточний ремонт внутрішньобудинкових систем відповідно допункту 11цих Правил (пошкодження, вихід з ладу, відмова, неможливість експлуатації внутрішньобудинкових систем), управитель проводить аварійно-відновні роботи.
		Крім того, пунктом 20 Правил надання послуг з управління багатоквартирним будинком, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 року № 712, встановлено, що у разі виявлення управителем неполадок, пов`язаних з отриманням послуги з управління, що виникли з вини співвласника, управитель може вимагати від такого співвласника проведення робіт з усунення виявлених неполадок за власний рахунок не пізніше ніж протягом місяця з дня їх виявлення (крім аварій, які загрожують безпеці проживання в будинку, що усуваються невідкладно) або відшкодування вартості таких робіт.
		Пунктом 43 Правил надання послуг з управління багатоквартирним будинком, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 року № 712, управитель зобов`язаний забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору управління, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг.
		На підставі аналізу вищезазначених приписівнорм чинного законодавства України, колегія суддів приходить до висновку, що на Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс», як управителя багатоповерхового будинку будинку АДРЕСА_3 , покладено обов`язок утримання багатоквартирного будинку, зокрема, обслуговування внутрішньобудинкових систем, здійснення їх поточних ремонтів з метою якісного отримання споживачем комунальної послуги.
		З наявного в матеріалах справи акту вбачається, що у жовтні 2021 року комісією Комунальногопідприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» проведено обстеження стояка гарячого водопостачання внутрішньо будинкової мережі в будинку АДРЕСА_3 та встановлено, що гаряча вода по стояку квартири   АДРЕСА_1 відключена з червня місяця 2021 року у зв`язку з тим, що у вище розташованій квартирі     АДРЕСА_6 наявний свищ в перекритті на стояковій трубі гарячого водопостачання.
		У даному акті також зазначено, що власник квартири   АДРЕСА_6 не надає доступу для виконання ремонтних робіт щодо ремонту свища в перекритті на стояковій трубі гарячого водопостачання.
		Комунальним підприємством з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» вказані обставини не заперечується, а тому, в силу приписів ст. 82 ЦПК України, не підлягають доказуванню.
		Приписами статті 24 ЖК України унормовано, що для експлуатації державного і громадського житлового фонду створюються житлово-експлуатаційні організації, діяльність яких здійснюється на основі господарського розрахунку. 
		Житлово-експлуатаційні організації забезпечують схоронність житлового фонду і належне його використання, високий рівень обслуговування громадян, а також контролюють додержання громадянами правил користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і прибудинкової території. 
		Жилий будинок може експлуатуватися тільки однією житлово-експлуатаційною організацією. Якщо для експлуатації будинків відомчого або громадського житлового фонду не може бути створено житлово-експлуатаційну організацію, експлуатація будинків здійснюється безпосередньо відповідним підприємством, установою, організацією.
		Відповідно до пунктів 1,2 частини 4статті 8 Закону України «Про житлово комунальні послуги» управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг; від імені співвласників багатоквартирного будинку вживати заходів для забезпечення захисту спільного майна багатоквартирного будинку від протиправних посягань та стягнення з осіб, винних у знищенні, пошкодженні або викраденні спільного майна, відшкодування завданих збитків.
		Статтею 175 Житлового кодексу України визначено, що державні і громадські органи, підприємства, установи, організації, службові особи зобов`язані дбати про схоронність житлового фонду та підвищення його балансоустрою.
		Згідно зістаттею 176 Житлового кодексу України, наймодавець зобов`язаний своєчасно провадити ремонт жилих будинків, забезпечувати безперебійну роботу інженерного обладнання будинків і жилих приміщень, належне утримання під`їздів, інших місць загального користування будинків і прибудинкової території. Такі ж обов`язки покладаються на житлово-будівельні кооперативи. 
		Капітальний ремонт жилих будинків, технічне обслуговування їх інженерного обладнання, а також поточний ремонт жилих приміщень, що його зобов`язаний провадити наймодавець (житлово-будівельний кооператив), здійснюються відповідно до правил користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і придомової території, правил і норм технічної експлуатації житлового фонду.
		Нормами статті 177 Житлового кодексу України визначені обов`язки громадян по забезпеченню схоронності жилих будинків. А саме, громадяни зобов`язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання, до об`єктів благоустрою, додержувати правил утримання жилого будинку і придомової території, правил пожежної безпеки, додержувати чистоти і порядку в під`їздах, кабінах ліфтів, на сходових клітках і в інших місцях загального користування. Якщо необхідність у проведенні внутріквартирного поточного ремонту викликана пошкодженням частин будинку, інженерного обладнання або зв`язана з капітальним ремонтом будинку чи його конструктивних частин, цей ремонт провадиться наймодавцем (житлово-будівельним кооперативом) або за його рахунок.
		Згідно з пунктом 7 Правил користування приміщенням житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, власник та наймач (орендар) квартири зобов`язаний не допускати виконання робіт та інших дій, що викликають псування приміщень, приладів та обладнання будинку, порушують умови проживання громадян.
		За правилами п.п.2 пункту 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року (в редакції чинній у 2021 році, на час виявлення свища в перекритті на стояковій трубі гарячого водопостачання) споживач зобов`язаний забезпечувати доступ до мережі, арматури, квартирних засобів обліку, розподільчих систем представника виконавця за наявності в нього відповідного посвідчення для ліквідації аварій цілодобово; для встановлення і заміни санітарно-технічного та інженерного обладнання, проведення технічного і профілактичного огляду, зняття контрольних показників квартирних засобів обліку згідно з умовами договору.
		Згідно зі статтею 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний забезпечити представникам виконавця комунальної послуги доступ до свого житла, іншого об`єкта нерухомого майна для:
		1) ліквідації та відвернення аварій, пов`язаних із наданням відповідної комунальної послуги, - цілодобово;
		2) встановлення або заміни санітарно-технічного та інженерного обладнання, проведення технічних чи профілактичних оглядів, зняття контрольних показань вузлів обліку - згідно з умовами договору про надання відповідної комунальної послуги, договору про управління багатоквартирним будинком.
		Відповідно до пункту 2 статті 4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.
		Приписами статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначені обов`язки співвласників багатоквартирного будинку. А саме, співвласники зобов`язані, зокрема: забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку; додержуватися вимог правил утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; забезпечувати додержання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин.
		Враховуючи вищенаведене, Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс», як управитель багатоквартирним будинком  АДРЕСА_3 , зобовязане здійснити відновлювальний ремонт внутрішньобудинкових систем центрального постачання гарячої води, а власники квартири     АДРЕСА_6  надати доступ до інженерних мереж централізованого гарячого водопостачання для проведення відповідних робіт.
		Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» зазначає про вжиття усіх можливих заходів в рамках чинного законодавства щодо отримання доступу до квартирних мережвласника квартири      АДРЕСА_6  з метою відновлення інженерної мережіцентралізованого гарячого водопостачання.
		Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно з частинами першою-другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
		Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
		Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».
		Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.
		Комунальним підприємством з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» не надано  належних та допустимих доказів, які б свідчили про вжиття належних дій з метою проведеннявідновлювального ремонту внутрішньобудинкових систем центрального постачання гарячої води, як то: 1) направлення на адресу власника квартири     АДРЕСА_6  припису-попередження, вимоги; 2) звернення до правоохоронних органів з проханням забезпечити доступ до квартири     АДРЕСА_6  для проведення відновлювального ремонту внутрішньобудинкових систем центрального постачання гарячої води; 3) звернення до суду з позовом до власника квартири     АДРЕСА_6  про зобовязання надати доступ до  квартири     АДРЕСА_6  для проведення відновлювального ремонту внутрішньобудинкових систем центрального постачання гарячої води, тощо.
		Крім того, Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» жодним доказом не підтвердило, щовідновлення гарячого водопостачання по стояку квартири  АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності позивачці, виключно можливе лишеза умови доступу до квартири     АДРЕСА_6 .
		Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку про наяність правових підстав для часткового задовлення позовних вимог  позивачки та зобов`язання Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло - Сервіс» здійснити поточний ремонт стоякової трубигарячого водопостачання у будинку АДРЕСА_3 , у якій у червні 2021 року було виявлено свищ.
		Статтею 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції чинній у 2021 році, на час складання актів-претензій) втановлено, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
		Виконавцями комунальних послуг є:
		1) послуг з постачання та розподілу природного газу - постачальник, який на підставі ліцензії провадить діяльність із постачання природного газу, та оператор газорозподільної системи, до якої приєднані об`єкти газоспоживання споживача;
		2) послуг з постачання та розподілу електричної енергії - енергопостачальник або інший суб`єкт, визначений законом;
		3) послуг з постачання теплової енергії - теплопостачальна організація;
		4) послуг з постачання гарячої води - суб`єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води;
		5) послуг з централізованого водопостачання - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання;
		6) послуг з централізованого водовідведення - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водовідведення;
		7) послуг з поводження з побутовими відходами - суб`єкт господарювання, визначений виконавцем послуг з вивезення побутових відходів у встановленому законодавством порядку.
		Відповідно дост. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції чинній у 2021 році, на час складання актів-претензій) у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг.
		У разі ненадання, надання неналежної якості послуги з управління багатоквартирним будинком споживач має право викликати управителя для перевірки якості наданих послуг.
		Порядок перевірки якості надання комунальних послуг та якості послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
		За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком).
		Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов`язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, але не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача.
		Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості.
		У разі проведення перевірки якості наданих послуг з централізованого водопостачання, постачання гарячої води або постачання природного газу споживач має право здійснити забір проб. Інформація про забір проб включається до акта-претензії.
		У разі неприбуття виконавця комунальної послуги або управителя (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію, такий акт підписується споживачем, а також не менш як двома споживачами відповідної послуги, які проживають (розташовані) в сусідніх будівлях (у приміщеннях - якщо послуга надається у багатоквартирному будинку), і надсилається виконавцю комунальної послуги або управителю (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) рекомендованим листом.
		Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) протягом п`яти робочих днів вирішує питання щодо задоволення вимог, викладених в акті-претензії, або видає (надсилає) споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії. У разі ненадання виконавцем (управителем) відповіді в установлений строк претензії споживача вважаються визнаними таким виконавцем (управителем).
		==Згідно  пункту 29 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, (в редакції чинній у 2021 році, на час складання актів-претензій), споживач має право на зменшення розміру плати у разі надання послуг не в повному обсязі, зниження їх якості, зокрема, відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання (п.п.1); перевірку кількісних і якісних показників надання послуг (якість і тиск води, температура гарячої води, температура повітря у приміщеннях тощо) у порядку, встановленому цими Правилами (п.п.4).
		Пунктами 33, 35-39 вказаних Правил було визначено, що у разі неналежного надання або ненадання послуг виконавцем споживач повідомляє про це виконавця в усній формі за допомогою телефонного зв`язку чи у письмовій формі за адресами, що зазначені в договорі.
		У повідомленні зазначається прізвище, ім`я та по батькові, точна адреса проживання споживача, а також найменування виду неналежно наданої або ненаданої послуги. Повідомлення споживача незалежно від його форми (усна або письмова) обов`язково реєструється представником виконавця у журналі реєстрації заявок споживачів.
		Представник виконавця, якому не відомі причини неналежного надання або ненадання послуг, зобов`язаний узгодити з виконавцем точний час та дату встановлення факту ненадання послуг, надання їх не у повному обсязі або перевірки кількісних та/або якісних показників надання послуг. У разі необхідності проведення такої перевірки у приміщенні споживача представник виконавця повинен з`явитися до споживача не пізніше визначеного у договорі строку.
		За результатами перевірки складається акт-претензія про неналежне надання або ненадання послуг (далі акт-претензія), який підписується споживачем та представником виконавця.
		У разі неприбуття представника виконавця в установлений договором строк для проведення перевірки кількісних та/або якісних показників або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії такий акт вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі.
		Акт-претензія реєструється уповноваженими особами виконавця у журналі реєстрації актів-претензій. Виконавець зобов`язаний розглянути такий акт-претензію і повідомити протягом трьох робочих днів споживача про її задоволення або про відмову у задоволенні з обґрунтуванням причини такої відмови. У разі ненадання протягом установленого строку виконавцем відповіді вважається, що він визнав викладені в акті-претензії факти неналежного надання або ненадання послуг. Спори щодо задоволення претензій споживачів розв`язуються у суді. Споживач має право на досудове розв`язання спору шляхом задоволення пред`явленої претензії.
		Постановою Кабінету міністрів України від 17.02.2010 року № 151 «Про затвердження Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості»встановлено, що за перерви у наданні послуг з централізованого постачання гарячої води, зменшення плати за надані послуги у разі перевищення допустимого строку відхилення від їх показників зменшується на 3,3 відсотка місячної плати за кожну добу перевищення допустимого строку відхилення від показників.
		Отже, у разі отримання послуг неналежної якості, споживач повинен повідомити про це виконавця послуг в усній або письмовій формі, отримати підтвердження або визнання виконавцем цього факту та відмітки у журналі реєстрації заявок про неякісне надання послуг, а у разі невизнання такого факту - здійснити виклик усно або письмовопредставника виконавця  послуг для проведення перевірки надання послугтаскладання акта-претензії за результатами перевірки, з обов`язковою реєстрацією представником виконавця у журналі реєстрації заявок споживачів.
		Акт-претензія складається у відсутності представника виконавця та за участю не менше, ніж двох споживачів, у разі неприбуття представника виконавця в установлений договором строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії.
		Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» є балансоутримувачем (управителем) будинку АДРЕСА_3 та не є виконавцем комунальних послуг з постачання гарячої води.
		З наданих позивачем повідомлень вбачається, що з приводу відсутності гарячого водопостачання позивач зверталася до Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло - Сервіс», який не є надавачем послуг з постачання гарячої води.
		Разом з цим, до надавача послуг з централізованого постачання гарячої води КП «Київтеплоенерго» позивач з приводувідсутності гарячого водопостачання для виклику представника не зверталася, оскільки таких доказів матеріали справи не містять.
		В свою чергу надані позивачем акти-претензії від 11.06.2021року, від 11.08.2021року, від 26.08.2021року, від 02.09.2021року, від 23.09.2021року, від 20.10.2021року, від 10.11.2021року, від 25.11.2021року, від 29.12.2021року  та від 25.01.2021року складені щодо ненадання Комунальним підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло - Сервіс» послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій щодо неналежного ремонту внутрішньобудинкових систем. 
		Разом з цим, до Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло - Сервіс» позивач для виклику представника з приводуне надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій не зверталася, оскільки таких доказів матеріали справи не містять.
		З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що саме складання актів-претензій без повідомлення виконавця послуг про ненадання послуги та відсутності гарячого водопостачання не може бути підставою для зобов`язання відповідача здійснити перерахунок вартості послуг, оскільки це суперечить вищезазначеним нормативним актам.
		Частиною 5 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.
		Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов`язання, не звільняє його від виконання зобов`язання в натурі.
		Як зазаначалося колегією суддів вище, Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» є балансоутримувачем (управителем) будинку АДРЕСА_3  та не є надавачем послуг з постачання гарячої води. 
		Відтак, позовні вимоги про зобовязання Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» здійснити нарахування та сплату споживачу пені в розмірі (0,83 + 0,64=1,47 X 53,8)=79,08 грн. X 3% = 2 грн. 37 коп. на добу, за кожну добу відсутності послуг з гарячого водопостачання в квартирі позивача за період з 01.06.2021  року терміном до поновлення послуги з гарячого водопостачання, є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
		Частиною 1 статті 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
		Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
		Зобов`язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.
		Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
		Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду регулює ст. 1166 ЦК України.
		Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України).
		З системного аналізу вказаної норми права вбачається, що задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорювання) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 904/3657/18, постановах Верховного Суду від 22.12.2020 у справі № 909/260/19, від 08.12.2020 у справі № 922/1633/18, від 21.05.2020 у справі № 925/142/18, від 05.02.2020 у справі № 925/533/18).
		Частиною 2 ст. 1166 ЦК України встановлено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
		Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, суд повинен встановити наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, яке має містити такі складові:
		- неправомірність (протиправність) поведінки особи, тобто її невідповідність вимогам, наведеним в актах цивільного законодавства;
		- наявність шкоди, під якою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права, взагалі будь-яке знецінення блага, що охороняється законом, та її розмір;
		- причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, який виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювана шкоди, тобто протиправна поведінка конкретної особи (осіб), на яку покладається відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що невідворотно спричинила шкоду;
		- вину заподіювана шкоди як суб`єктивного елемента відповідальності, що полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.
		Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду (правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 03.11.2021 № 922/1705/20, від 02.11.2021 № 918/1131/20, від 28.10.2021 №    910/9851/20, від 29.06.2021 у справі № 910/11287/16, від 15.06.2021 у справі №    918/864/20, від 18.05.2021 у справі № 925/1328/19, від 08.09.2020 у справі №    926/1904/19, від 07.07.2020 у справі № 922/3208/19).
		Відповідно до ст. 76 ЦПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		Згідно зі ст. 78 ЦПК допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
		Верховний Суд також зазначає, що у п. п. 1- 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
		В постановіВеликої Палати Верховного Суду від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16, зазначено, що рішення не може ґрунтуватися на припущеннях і поясненнях однієї зі сторін, які не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами.
		Матеріали справи не містять та позивачем не надано належних та допустимих доказів, в розумінні чинного ЦПК України, на підтвердження своїх тверджень про те, що позивач несе додаткові витрати на оплату вартості електроенергії для підігріву води та використання електричного обігрівача та такі витрати виходять за межі звичайних витрат позивача на оплату вартості електроенергії. 
		Відтак, позовні вимоги про зобовязання Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» нараховувати та сплачувати позивачу компенсацію щоденних витрат на електроенергію в сумі 10 грн 92 коп за кожну добу, в період відсутності надання послуг з обслуговування та ремонту внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання, починаючи з 01.09.2021 року терміном до здійснення ремонтних робіт постачальником послуг та поновлення послуги гарячого водопостачання в квартирі позивача є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
		Крім того, колегія суддів звертає увагу на те що, здійснюючи передбачене статтею 55 Конституції України, право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов`язаний надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
		У порядку цивільногосудочинства суд позбавлений можливості задовольняти вимоги на майбутнє для захисту прав особи від можливих негативних дій.
		Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
		Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		Стаття 13 Конвенції, крім іншого визначає те, що засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
		Отже, «ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
		Враховуючи те, що судовому захисту підлягає тільки порушене на момент звернення до суду право позивача, яке в даній справі відновлюється шляхом зобов`язання Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло - Сервіс» здійснити поточний ремонт стоякової труби гарячого водопостачання у будинку АДРЕСА_3 , у якій у червні 2021 року було виявлено свищ- тобто, тобто, зобов`язання вчинити певні конкретні дії, що є ефективним захистом порушених прав позивача.
		Колегія суддів зазначає, що позовні вимоги позивача про зобовязання Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» нараховувати та сплачувати позивачу пеню та компенсацію витрат за кожну добу до моменту здійснення ремонтних робіт є неналежним способом захисту, оскільки суд позбавлений можливості задовольняти вимоги на майбутнє для захисту прав особи від можливих негативних дій.
		Зі змісту положень пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» вбачається, що споживач має право на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості. 
		Управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний самостійно здійснити перерахунок вартості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком за весь період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, а також сплатити споживачу неустойку (штраф, пеню) у порядку та розмірі, визначених законодавством або договором (частина друга статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
		Управитель у порядку та з періодичністю, визначеними договором, та/або на вимогу споживача зобов`язаний інформувати споживача про фактичні витрати та виконані (надані) роботи (послуги) з утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території (абзац шостий частини третьої статті 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
		Крім того, пунктами 3, 4, 7 та 8 Порядку здійснення перерахунку вартості послуги з управління багатоквартирним будинком за період її ненадання, надання невідповідної якості, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 року № 482, визначено, що управитель веде облік доходів, витрат, кількісних і якісних показників надання послуги щодо кожного багатоквартирного будинку та кожної складової послуги окремо; обсяг фактично наданої послуги та фактично понесених управителем витрат на надання такої послуги повинен бути підтверджений відповідною первинною документацією, що зберігається в управителя, зокрема наказами, табелем обліку робочого часу, розрахунковими листками нарахування заробітної плати робітникам, нарядами-завданнями, актами списання матеріалів, матеріальними звітами майстрів, актами виконаних робіт постачальних та підрядних організацій, документами, що підтверджують технічні показники будинку, тощо; у разі ненадання послуги споживачам не нараховується плата за послугу; перерахунок здійснюється виходячи з фактично понесених у звітному періоді витрат на надання послуги щодо кожного будинку окремо з урахуванням обсягу фактично наданих складових послуги в межах ціни та періодичності виконання (надання) таких складових послуги з урахуванням плану здійснення заходів, складеного управителем відповідно до пункту 12 Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2018 р. № 712.
		Розглядаючи вимогу про визнанння протиправними дій Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» «Житло - сервіс» щодо нарахування ОСОБА_1 заборгованості, що станом на листопад 2021 року складає суму 4231 грн 39 коп за надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, враховуючи часткову відсутність в період з 01.06.2021 року по 31.10.2021 року  послуг з обслуговування та ремонту внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання, суд першої інстанції не врахував, що заборгованість у розмірі 4 231,39 грнвиникла у позивача за період з листопада 2020 року по вересень 2021 року, а відтак незаконно визнав протиправними дії відповідача щодо нарахування позивачу  заборгованості у розмірі 2679,79 грн за період з листопада 2020 року по травень 2021 року.
		Крім того, судом першої інстанції залишено поза увагою той факт, що до тарифу кошторису витрат на утримання будинку АДРЕСА_3 та прибудинкової території за адресою:    АДРЕСА_3 включено послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем гарячого, холодного водопостачання, водовідведення, теплопостачання, зливної каналізації, технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження.
		Тобто, фактично відповідач надає вісім видів послуг з обслуговування внутрішньобудинкових систем, кожна з яких є окремим видом, а саме: гаряче водопостачання, холодне водопостачання, водовідведення, теплопостачання та зливну каналізацію, технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження.
		Позивачем не надано, а матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували факт ненадання відповідачем ОСОБА_1 послуг з обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання, водовідведення, теплопостачання та зливної каналізації, технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження.
		Також, позовні вимоги щодо визнання дій Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, що станом на листопад 2021 року складає суму 4231 грн 39 коп є передчасними, оскільки спрямовані на майбутнє. Крім того, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтведрдення того, що відповідачем вчиняютья будь-які дії щодо стягнення з позивачки вказаної заборгованості.
		Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги про визнання протиправними дій Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» щодо нарахування та стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, що станом на листопад 2021 року складає суму 4231 грн 39 коп (рахунок за жовтень 2021) за надання послуг «з утримання будинку та прибудинкової території» є необгрунтованими та такими, що не підлягають до заволення.
		Враховуючи зазначене, оцінивши в сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника відповідача Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» Ключник Анастасії Вадимівни підлягає частковому задоволенню, рішення Подільського районного суду міста Києва від 12 грудня 2022 року скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло - Сервіс» про захист прав споживачів та зобов`язання Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло - Сервіс» здійснити поточний ремонт стоякової трубигарячого водопостачання у будинку АДРЕСА_3 , у якій у червні 2021 року було виявлено свищ. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити у звязку з їх безпідставністю.
		Згідно вимог ч. 13 ст. 141 ЦПК України , якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Відповідно до ч. 1 цієї статті,  судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Згідно п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України  якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України - частина 1 статті 141 ЦПК України.
		Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов`язаними з порушенням їх прав.
		У статті 5 Закону «Про судовий збір» визначено перелік пільг щодо сплати судового збору. Системний і комплексний аналіз зазначеного Закону і статті 22 Закону «Про захист прав споживачів» дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб у переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, встановленому статтею 5 Закону «Про судовий збір», не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів.
		Отже, стаття 5 Закону «Про судовий збір» не містить вичерпного переліку осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору, як і не містить норми про те, що пільги надаються лише за пред`явлення позову. Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову, визначив, що ця пільга надається з метою захисту споживачами їх порушених прав.
		Порушені права можуть захищатись як у суді першої інстанції (при пред`явленні позову), так і на наступних стадіях цивільного процесу. Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завдання якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права.
		Вказаний висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21 березня 2018 року у справі № 761/24881/16-ц.
		Оскільки за результатами апеляційного перегляду даної справи апеляційну скаргу представника відповідачаКомунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» Ключник Анастасії Вадимівни було задоволено частково, рішення  суду першої інстанції було скасовано та ухвалено нове  судове рішення про часткове  задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло - Сервіс» про захист прав споживачів, з урахуванням того, що при подачі позовної заяви позивачем не було сплачено судовий збір  за подання позову  та позивач звільнений від сплати судового збору за подання апеляційної скарги,  колегія суддів приходить до висновку про необхідність стягнення з Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло - Сервіс» в дохід держави судового збору у розмірі 908,00 грн за подання позовної заяви та необхідність компенсувати Комунальному підприємству з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло - Сервіс» судового збору за подання апеляційної скаргиу розмірі 5 448,00 грнза рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Керуючись ст.ст. 24, 175, 176, 177 ЖК України, ст. 11, 22, 1166 ЦК України, ст.ст. 1, 5, 6, 8, 10, 27, 29  Закону України «Про житлово-комунальні послуги»,  пунктами 6, 7, 8 Порядку обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.08.2018 року № 219,  пунктами 11, 18, 20, 43 Правил надання послуг з управління багатоквартирним будинком, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 року № 712, ст.ст. 4, 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»,  пунктами 29, 33, 35-39 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, пунктами 3, 4, 7 та 8 Порядку здійснення перерахунку вартості послуги з управління багатоквартирним будинком за період її ненадання, надання невідповідної якості, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 року № 482, частиною 5 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 76, 78, 81, 89, 141,  367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, -
		 
		п о с т а н о в и в:
		 
		 Апеляційну скаргу представника відповідачаКомунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» Ключник Анастасії Вадимівни задовольнити частково.
		Заочне рішення Подільського районного суду міста Києва від 12 грудня 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
		Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло - Сервіс» про захист прав споживачів задовольнити частково.
		Зобов`язати Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло - Сервіс» (02081, м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 25-Б, код ЄДРПОУ 31025659) здійснити поточний ремонт стоякової трубигарячого водопостачання у будинку АДРЕСА_3 , у якій у червні 2021 року було виявлено свищ.
		У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
		Стягнути з Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло - Сервіс»(код ЄДРПОУ 31025659)в дохід держави судовий збір у розмірі 908,00 грн.
		Компенсувати Комунальному підприємству з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло - Сервіс» (код ЄДРПОУ 31025659)судовий збір за подання апеляційної скаргиу розмірі 5 448,00 грнза рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. 
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.
		 
		Повний текст постанови складено 23 квітня 2024 року.
		 
		Головуючий                                       Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...