Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/4799/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано судом: 25.04.2024. Зареєстровано: 26.04.2024. Оприлюднено: 29.04.2024.
Дата набрання законної сили: 29.07.2024
Номер судового провадження: П/520/5342/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 25 квітня 2024 р.                                                                                    Справа №520/4799/24  
		Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють" про поновлення на посаді, -
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
		- визнати протиправним та скасувати Наказ Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» від 25 січня 2024 року Про застосування дисциплінарного стягнення №10;
		- визнати протиправним та скасувати Наказ Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» від 26 січня 2024 року По особовому складу №66 о/с в частині, що стосується звільнення капітана поліції ОСОБА_1 (0080734), старшого інспектора роти №3 штурмового батальйону №1 («Луганськ -1 імені Героя України Сергія Губанова») полку управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють»;
		- поновити капітана поліції ОСОБА_1 (0080734) на раніше займаній посаді, старшого інспектора роти №3 штурмового батальйону № 1 («Луганськ -1 імені Героя України Сергія Губанова») полку управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють».
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані накази про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби та про звільнення зі служби в Департаменті поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють», прийняті відповідачем, є протиправними та такими, що суперечать нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини, тому підлягають скасуванню.
		Ухвалою суду від 27.02.2024 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
		Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.
		20.03.2024 відповідачем до суду надано відзив на позов, в якому зазначено, що дисциплінарною комісією було проведено повне та неупереджене службове розслідування, із врахуванням засад Дисциплінарного статуту, щодо рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. Отже, дії відповідача щодо винесення оскаржуваних наказів про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби та про звільнення зі служби позивача є правомірними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства. В задоволенні адміністративного позову просить відмовити.
		Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
		25 січня 2024 року Наказом Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» Про застосування дисциплінарного стягнення №10 за порушення службової дисципліни, вимог пункту 2 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VІІІ, пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року №1179, статей 37/39 та 43 розділу VI Закону України «Про запобігання корупції», Присяги працівника поліції, пункту 3 розділу І та підпунктів 1, 2, 9, 10, 13, 14, 21, 23 пункту 3 розділу II Посадової інструкції старшого інспектора роти №3 штурмового батальйону №1 («Луганськ -1 імені Героя України Сергія Губанова») полку управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють», що виразилося у порушенні норм та правил етичної поведінки поліцейського, вирішено застосувати до старшого інспектора роти №3 штурмового батальйону №1 («Луганськ -1 імені Героя України Сергія Губанова») полку управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
		Згідно витягу з Наказу від 26 січня 2024 року По особовому складу №66 о/с, відповідно до пункту 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнити зі служби в поліції капітана поліції ОСОБА_1 (0080734), старшого інспектора роти №3 штурмового батальйону №1 («Луганськ-1 імені Героя України Сергія Губанова») полку управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють», із 26 січня 2024 року, з виплатою грошової компенсації за 176 діб невикористаних під час проходження служби щорічних основних та додаткових оплачуваних відпусток поліцейського. Підстава: наказ Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» від 25 січня 2024 року №10.
		Вважаючи, що Департаментом поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» було порушено порядок застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення і як наслідок, накази Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» від 25 січня 2024 року №10 та від 26 січня 2024 року №66 о/с є протиправними та такими, що прийняті без додержання вимог чинного законодавства, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
		З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
		Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України від 02 липня 2015 року №580-VІІІ «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580).
		Відповідно до частини 1 статті 17 Закону № 580, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
		Статтею 3 Закону № 580 визначено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
		Частиною 1 статті 18 Закону № 580 передбачено, що поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини; надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
		Частиною першою статті 64 Закону № 580 визначено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає. Присягу на вірність Українському народові та усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягає вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.
		У частині 1 статті 19 Закону № 580 зазначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України».
		Відповідно до частини 2 статті 19 Закону № 580 підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
		Згідно зі статтею 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, що затверджений Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» (далі - Дисциплінарний статут), Службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
		Відповідно до частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту, поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.
		Відповідно до положень статті 11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
		Приписами статті 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
		Згідно зі статтею 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
		До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
		Відповідно до положень статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки. пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування. У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких вже проводиться службове розслідування, така скарга долучається до матеріалів службового розслідування. У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких є висновок дисциплінарної комісії, такі скарги не розглядаються, якщо не містять інформації, яка не була досліджена під час проведення службового розслідування. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
		Відповідно до статті 91 Закону України «Про Національну поліцію» особливий характер служби в поліції містить такі спеціальні умови для певних категорій поліцейських: службу у святкові та вихідні дні; службу позмінно; службу з нерівномірним графіком; службу в нічний час.
		Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського:
		1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
		2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;
		3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
		4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
		5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
		6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
		7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
		8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
		9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
		10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
		11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
		12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
		13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
		14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.
		Відповідно до частини 4 статті 24 Закону № 580, під час дії воєнного стану поліція особливого призначення в ході відсічі збройної агресії проти України за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, може брати участь в обороні України відповідно до Закону України «Про оборону України» шляхом безпосереднього ведення бойових дій.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 13 січня 2023 р. № 30 «Про утворення територіального органу Національної поліції» було утворено як юридичну особу публічного права міжрегіональний територіальний орган Національної поліції - Департамент поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» (далі - Департамент, ДПОП «ОШБ «Лють»).
		Відповідно до Положення про Департамент поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють», Департамент відповідно до покладених на нього завдань здійснює участь, у разі виникнення загрози державному суверенітету України та територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України, в обороні України відповідно до Закону України «Про оборону України» шляхом безпосереднього ведення бойових дій за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, під час дії правового режиму воєнного стану.
		З матеріалів справи судом встановлено, що Наказом Національної поліції України від 28.02.2023 № 280 о/с (по особовому складу), ОСОБА_1 (спеціальний жетон 0080734), призначено на посаду інспектора взводу № 3 роти № 3 батальйону управління поліції особливого призначення № 3 (штурмовий батальйон « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України, «Лють», з 01 березня 2023 року.
		Згодом, наказом ДПОП «ОШБ «Лють» від 05.04.2023 № 265 о/с (по особовому складу), капітана поліції ОСОБА_1 (спеціальний жетон 0080734), призначено на посаду старшого інспектора роти № 3 штурмового батальйону № 1 («Луганськ-1 імені Героя України Сергія Губанова») полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції Особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють».
		Відповідно до посадової інструкції старшого інспектора роти № 3 штурмового батальйону № 1 («Луганськ-1 імені Героя України Сергія Губанова») полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють», ОСОБА_1 зобов`язаний:
		- брати участь у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України, в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму надзвичайного або воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, зокрема шляхом виконання бойових розпоряджень, які надані уповноваженими посадовими особами та бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння), спеціальних та технічних засобів відповідно до законодавства України;
		- виконувати бойові завдання з відсічі збройної агресії, проводити штурмові, контрдиверсійні та пошуково-фільтраційні заходи;
		- знати та неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, бути вірним Присязі працівника поліції, мужньо і вправно служити народу України;
		- безумовно виконувати накази прямих керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
		- вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та невідкладно інформувати про це безпосереднього керівника;
		- утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також таких, що підривають авторитет Національної поліції України;
		- сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.
		ОСОБА_1 - старший інспектор роти № 3 штурмового батальйону № 1 («Луганськ-1 імені Героя України Сергія Губанова») полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» за своїми функціональними обов`язками несе відповідальність за:
		- неякісне або несвоєчасне виконання посадових завдань та обов`язків;
		- порушення Дисциплінарного статуту Національної поліції України та антикорупційного законодавства;
		- недотримання Присяги працівника поліції;
		- недотримання правил внутрішнього трудового розпорядку та вимог законодавства про охорону праці;
		- умисне невиконання доручень, наказів та розпоряджень прямих керівників, відданих (виданих) у межах наданих їм повноважень та відповідно до закону.
		З посадовою інструкцією старшого інспектора роти № 3 штурмового батальйону № 1 («Луганськ-1 імені Героя України Сергія Губанова») полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» ОСОБА_1 було ознайомлено під особистий (власноручний) підпис 06 червня 2023 року.
		Судом встановлено, що наказом Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» від 13.11.2023 № 666, призначено службове розслідування у формі письмового провадження за фактом можливого порушення службової дисципліни за участі старшого інспектора роти № 3 штурмового батальйону № 1 («Луганськ-1 імені Героя України Сергія Губанова») полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» ОСОБА_1 , та утворено дисциплінарну комісію.
		Наказом Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» від 27.11.2023 № 726, продовжено на 15 календарних днів строк проведення службового розслідування, призначеного наказом ДПОП «ОШБ «Лють» від 13.11.2023 № 666.
		Наказом Департаменту поліції особливого призначення, «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» від 12.12.2023 №769, незараховано до строку проведення, службового розслідування, час перебування на стаціонарному лікуванні ОСОБА_1 із 29.11.2023 по 12.12.2023.
		Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що на підставі наказу ДПОП «ОШБ «Лють» від 10.07.2023 № 25 дск, окремих поліцейських УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють», в тому числі ОСОБА_1 , було відряджено до оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» на територію Донецької та Луганської областей для виконання бойових завдань із захисту суверенітету і територіальної цілісності України, відсічі збройної агресії з боку рф, звільнення тимчасово окупованих територій.
		Відповідно до висновку службового розслідування, який затверджено т.в.о. начальника Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють" 26.12.2023, у ході проведення службового розслідування встановлено, що ДПОП «ОШБ «Лють» надійшла доповідна записка т.в.о. начальника управління моніторингу ДПОП «ОШБ «Лють» полковника поліції Загоруя О.О. від 08 листопада 2023 року за вих. № 6304/59/01-2023вн про те, що під час моніторингу соціальної мережі «ТіkТоk», було виявлено сторінку за посиланням «ІНФОРМАЦІЯ_3», яка підписана, як «ІНФОРМАЦІЯ_4», яку ймовірно веде та корегує старший інспектор роти № 3 штурмового батальйону №1 («Луганськ-1 імені Героя України Сергія Губанова») полку УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» капітан поліції ОСОБА_1 (0080734), ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Харків.
		Під час перевірки обставин можливого порушення службової дисципліни, було оглянуто зміст «ІНФОРМАЦІЯ_4» акаунту та проведено аналіз змісту відеозаписів вказаної сторінки.
		Па підставі повідомлення т.в.о. начальника управління моніторингу ДПОП «ОШБ «Лють» полковника поліції Загоруя О.О. від 08 листопада 2023 року вих. № 6304/59/01-2023вн Центральним апаратом Державного бюро розслідувань, внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023000000001000 від 13.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 114-2 Кримінального кодексу України.
		Листом ДПОП «ОШБ «Лють» від 01.02.2024 № 667-2024 інформацію відносно ОСОБА_1 направлено до Національного агентства з питань запобігання корупції, з метою подальшого внесення до Єдиного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення.
		У ході проведення службового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 під особистий підпис ознайомлений із Законом України від 21.03.2023 № 3000-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу та інших законів щодо врегулювання окремих питань діяльності Національної поліції під час дії воєнного стану».
		Відповідно до службової характеристики ОСОБА_1 , за час служби в ОВС та НПУ зарекомендував себе негативно. Труднощі поліцейської служби витримує не завжди стійко. Неохоче приймає рішення у складних ситуаціях, не проявляючи при цьому принциповість та наполегливість. До оцінки результатів своєї праці підходить не об`єктивно та не вимогливий до себе. При вирішенні службових питань особисті інтереси ставить вище за службові. На критику у свою адресу реагує на неналежному рівні.
		Біографічна довідка ОСОБА_1 вказує на тривалий час служби в Збройних Силах України, органах МВС та Національній поліції України. В той же час, факт тривалого перебування на службі останнього не закріпив в його принципах правил дотримання службової дисципліни та виконання наказів керівництва.
		У відповідності до наказу МВС України від 07.11.2018 № 893 «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України», дисциплінарною комісією було проведено збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок ОСОБА_1 . Одержано пояснення від осіб, причетних до події.
		За період служби в поліції до ОСОБА_1 застосовувалися дисциплінарні стягнення:
		- сувора догана, оголошена наказом Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» від 12 грудня 2023 року;
		- попередження про неповну службову відповідність, оголошена наказом Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» від 19 грудня 2023 року.
		Відповідно до вимог статті 23 Дисциплінарного статуту строк дії дисциплінарного стягнення у виді суворої догани - протягом чотирьох місяців; строк дії дисциплінарного стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність - протягом шести місяців.
		Отже, на момент притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності відповідно до Наказу Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» від 25 січня 2024 року Про застосування дисциплінарного стягнення №10, позивач мав діючі дисциплінарні стягнення.
		Таким чином, дисциплінарною комісією було проведено повне та неупереджене службове розслідування, з урахуванням засад Дисциплінарного статуту, щодо рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
		Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є фактичні дані, що свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку.
		Суд зазначає, що в умовах воєнного стану та враховуючи ступінь тяжкості дисциплінарного проступку, до ОСОБА_1 відповідачем було застосовано співмірне його вини дисциплінарне стягнення, у виді звільнення зі служби в поліції.
		Верховний Суд у постанові від 23.11.2023 у справі № 420/14443/22 зробив висновок, що повноваження керівника щодо обрання одного з видів дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану залишаються дискреційними, але з урахуванням особливості його застосування, визначеного у статті 29 Дисциплінарного статуту, зокрема, з дотриманням порядку зростання, тобто за вчинення поліцейським кожного наступного дисциплінарного проступку неможливо застосувати таке саме або менш суворе дисциплінарне стягнення, якщо це прямо не передбачено цією нормою.
		Тобто, певні дії та бездіяльність ОСОБА_1 дають підстави вважати про не дотримання ним службової дисципліни та ігнорування наказів командира.
		Отже, проаналізувавши зібрані під час проведення службового розслідування матеріали в їх сукупності, відповідачем встановлено, що старший інспектор роти № 3 штурмового батальйону № 1 (« ІНФОРМАЦІЯ_1 ») полку УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» капітан поліції ОСОБА_1 , являючись адміністратором акаунту який підписний «ІНФОРМАЦІЯ_4» у соціальній мережі «ТіkТоk», розміщував на ньому відео-контент, який порушує норми і правила етичної поведінки поліцейського, підриває авторитет Національної поліції України, знижує бойовий дух і морально-психологічний стан поліцейських окремих підрозділів, що надалі може сказатись на виконанні завдань, пов`язаних із запровадженням і здійсненням відсічі та стримуванні збройної агресії російської федерації проти України. Вказане підтверджується матеріалами службового розслідування, які містять докази аналізу розміщених у вищезазначеній соціальній мережі відеофайлів, на більшості яких присутній ОСОБА_1 , інші окремі працівники полку УПОП №3 ДПОП "ОШБ "Лють" та ДПОП "ОШБ "Лють", поясненнями працівників відділу підтримки та контролю управління моніторингу ДПОП "ОШБ "Лють", які містяться в матеріалах службового розслідування та зазначені у висновку службового розслідування.
		Відповідач зазначає, що капітан поліції ОСОБА_1 як поліцейський зобов`язаний навіть у позаслужбовий час неухильно дотримуватися Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, бути вірним Присязі працівника поліції, мужньо і вправно служити Українському народові, а також утримуватися від дій, які підривають авторитет Національної поліції України, тоді як викладені у висновку службового розслідування обставини свідчать, що ОСОБА_1 , скоївши дисциплінарний проступок, порушив вимоги пунктів 1, 2 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VІІІ, пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 1 розділу II «Правил етичної поведінки поліцейських», затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 та Присягу працівника поліції, що свідчить про порушення статті 37 - 43 розділу VI Закону України «Про запобігання корупції».
		Таким чином, вчинені ОСОБА_1 дії свідчать про відсутність в нього високої свідомості, недотримання законодавства, порушення норм професійної етики та призводить до приниження авторитету поліції. Такі дії не можна вважати гідними посади поліцейського та його особисті дані такими, що сприяють посиленню авторитету і довіри громадян до Національної поліції України, оскільки поліцейські власним прикладом та поведінкою зобов`язані зміцнювати авторитет закону серед громадян та неухильно його дотримуватися.
		Обставини, які пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , передбачені частиною четвертою статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VІІІ, відсутні.
		Обставини, які обтяжують відповідальність ОСОБА_1 передбачені частиною восьмою статті 19 Дисциплінарного статуту, Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VІІІ, є наявність діючих дисциплінарних стягнень у виді суворої догани та попередження про неповну службову відповідність.
		Обставин щодо скоєння ОСОБА_1 дисциплінарного проступку у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони, що відповідно до вимог частини другої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VІІІ, виключало б можливість застосовування до нього дисциплінарних стягнень, не встановлено.
		Відповідач зазначає, що причинами й умовами, що сприяли виникненню зазначеної надзвичайної події та вчинення дисциплінарного проступку, стали особиста систематична недисциплінованість ОСОБА_1 , нехтування ним вимог чинного законодавства України, наказів Національної поліції та Міністерства внутрішніх справ України.
		Також, дисциплінарною комісією враховано, що порушення службової дисципліни поліцейським ОСОБА_1 допущено під час дії на території України правового режиму воєнного стану та у бойових умовах на лінії зіткнення. Вказана обставина не визначена Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15 березня 2018 р. №2337-VІІІ, як обтяжуюча, однак на переконання дисциплінарної комісії фактично обтяжує відповідальність поліцейських.
		На підставі висновку службового розслідування, наказом Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» від 25.01.2024 № 10 за вчинення дисциплінарного проступку до капітана поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
		Наказом ДПОП «ОШБ «Лють» від 26.01.2024 № 66 о/с (по особовому складу), капітана поліції ОСОБА_1 , відповідно до пункту 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції) звільнено зі служби в поліції. Встановлено виплату грошової компенсації за дні невикористаної відпустки та оголошено суму відшкодування вартості предметів однострою особистого користування. З вказаним наказом ОСОБА_1 ознайомлений під особистий підпис від 26.01.2024.
		Суд зазначає, що доводи позивача в обґрунтування позовних вимог зводяться до порушення відповідачем процедури проведення службового розслідування.
		Суд зазначає, що відповідно до положень статті 15 Дисциплінарного статуту, проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.
		Уповноважений член дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, має право:
		1) одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб;
		2) одержувати в органах, закладах, установах поліції та їхніх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи;
		3) отримувати консультації спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
		За рішенням керівника, який призначив службове розслідування, розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією у відкритому засіданні. У такому разі поліцейський, який притягається до відповідальності, у письмовій формі не пізніше ніж за три дні повідомляється про час, дату та місце розгляду справи дисциплінарною комісією.
		За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.
		Статтею 16 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
		У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.
		До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці.
		Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
		Відповідно до частини першої статті 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
		За приписами частини другої статті 18 Дисциплінарного статуту встановлено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право, зокрема: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються.
		Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови (частина третя статті 18 Дисциплінарного статуту).
		Згідно з частинами сьомою, восьмою статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
		Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
		Приписи частин першої, другої статті 22 Дисциплінарного статуту визначають, що дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.
		Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт.
		Процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначена Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 (далі - Порядок № 893).
		Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку № 893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
		Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
		За приписами пункту 4 розділу V Порядку № 893 службове розслідування має встановити:
		- наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;
		- наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;
		- ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;
		- обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;
		- відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
		- вид і розмір заподіяної шкоди;
		- причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
		Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються (пункт 2 розділу ІV Порядку № 893).
		Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень (пункт 3 розділу ІV Порядку № 893).
		Відповідно до пункту 13 розділу V Порядку № 893 поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.
		Пунктами 2-5 розділу VІ Порядку №893 установлено, що підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
		У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості:
		- дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;
		- підстава для проведення службового розслідування;
		- форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження).
		В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування:
		- обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим;
		- посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
		- пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення;
		- пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;
		- пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;
		- документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку;
		- обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України;
		- причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.
		У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються:
		- висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.
		У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування;
		- вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку;
		- відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством;
		- запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.
		У разі відмови поліцейського, щодо якого проводиться службове розслідування, надати пояснення факт відмови фіксує шляхом складання акта, що підписують члени дисциплінарної комісії, присутні під час відмови, та особи, присутні під час відмови (підпункт 10 пункту 3 розділу ІІІ Положення №893).
		Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
		Аналіз положень пунктів 2, 3 розділу IV Порядку №893 у взаємозв`язку з положеннями пункту 7 частини шостої статті 1, частин першої, дев`ятої статті 15 та частин першої-третьої статті 18 Дисциплінарного статуту, свідчить про те, що член дисциплінарної комісії, який проводить службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни має право, зокрема, одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування. У свою чергу, поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування має право на захист шляхом участі у службовому розслідуванні, у тому числі надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи. Водночас поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, наділено також правом відмовитися від надання пояснень.
		При цьому, положення частини десятої статті 15 Дисциплінарного статуту та пункту 7 розділу V Порядку № 893 свідчать, що розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження та лише на підставі окремого рішення керівника, який призначив службове розслідування, розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією у відкритому засіданні. Лише у випадку розгляду справи у відкритому засіданні поліцейський, який притягається до відповідальності, повідомляється про час, дату та місце розгляду справи дисциплінарною комісією. У разі ж розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.
		Отже, у тих випадках, коли рішенням керівника, який призначив службове розслідування, не призначено розгляд дисциплінарною комісією справи у відкритому засіданні, поліцейський може реалізувати право на захист шляхом надання відповідних пояснень з доданими до них документами та матеріали. У поясненнях також може бути заявлено клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи.
		Як установлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідно до наказу Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють від 13 листопада 2023 року №666 службове розслідування відносно ОСОБА_1 було призначено у формі письмового провадження.
		Суд зазначає, що чинним законодавством України передбачено право, а не обов`язок поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та дисциплінарної комісії надавати і, відповідно, одержувати пояснення щодо обставин, які досліджуються. Ненадання таких пояснень не є перешкодою для подальшого розгляду матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку та проведення службового розслідування. При цьому, поліцейський може надати такі пояснення як письмово, так і безпосередньо членам дисциплінарної комісії під час проведення бесіди.
		Поряд з цим, приписами Дисциплінарного статуту встановлений обов`язок дисциплінарної комісії скласти акт, у разі відмови поліцейського від надання пояснень.
		Як вбачається з матеріалів справи, капітан поліції ОСОБА_1 надав пояснення та зазначив, що дійсно проходить службу в поліції та перебуває на посаді старшого інспектора роти № 3 штурмового батальйону № 1 (" ІНФОРМАЦІЯ_1 ") полку УПОП № 3 ДПОП "ОШБ "Лють". Був відряджений до зони бойових дій разом зі своїм підрозділом. Має різноманітні акаунти у соцмережах, у яких саме точно сказати не може. Стосовно акаунту "ІНФОРМАЦІЯ_4" йому нічого не відомо, кому саме належить ця сторінка не знає. Пояснення підписано ОСОБА_1 власноручно 19.12.2023.
		Таким чином, ОСОБА_1 було надано можливість скористатися правом на належний захист, ознайомитися з матеріалами службового розслідування та надати письмові пояснення.
		Суд зазначає, що під час проведення службового розслідування встановлено, що доказів правомірності своїх дій відповідачу ОСОБА_1 не було надано. В тому числі таких доказів на підтвердження правомірності дій не було надано позивачем і до суду.
		Тобто, дисциплінарною комісією було надано позивачу можливість скористатися своїм правом надати пояснення, що спростовує посилання представника позивача на те, що при проведенні службового розслідування на підставі якого прийнято Наказ від 25 січня 2024 року №10 порушено права капітана поліції ОСОБА_1 , зокрема щодо можливості: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування.
		Суд зазначає, що клопотань про отримання і залучення до матеріалів розслідування документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи, від позивача під час проведення службового розслідування не надходило, доказів протилежного до суду не надано.
		Також, статтею 16 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.
		До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці.
		Враховуючи встановлені судом обставини та факти, суд дійшов висновку, що відповідачем були дотримані вимоги щодо проведення службового розслідування та не допущені порушення порядку його проведення, а тому вимоги позивача про визнання протиправними та скасування спірних наказів Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють та поновлення позивача на посаді, з підстав порушення відповідачем процедури проведення службового розслідування, є необґрунтованими.
		Таким чином, суд зазначає, що під час розгляду даної справи позивачем до суду не було надано будь-яких пояснень та доказів стосовно порушень відповідачем процедури проведення службового розслідування під час його проведення.
		За таких обставин, суд зазначає, що ДПОП «ОШБ «Лють» повністю мотивував правомірність накладення дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції та вважає покарання ОСОБА_1 пропорційним вчиненню дисциплінарного проступку, зважаючи на ступінь та характер вини, тяжкості дисциплінарного проступку, характеристики поліцейського, сутності та принципу формування дисципліни поліцейських, під час проходження служби в поліції та безпосереднього виконання службових обов`язків.
		Необхідно зазначити, що матеріалами службового розслідування підтверджено вчинення позивачем і інших порушень службової дисципліни, які позивач не спростовує, що підтверджує проведення службового розслідування повно, об`єктивно при з`ясуванні всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, що в сукупності призвело до ухвалення рішення про звільнення позивача зі служби.
		Верховний Суд неодноразово у своїх постановах висловлював правову позицію, що відсутність кримінального або адміністративного притягнення до відповідальності позивача не спростовує наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який, в порядку Дисциплінарного статуту, відповідач має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів поліції.
		Так, у постановах від 21 вересня 2018 року у справі №824/227/17-а, від 07 березня 2019 року у справі №819/736/18 та від 05 грудня 2018 року у справі №808/1089/17 зазначено, що застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з поліції є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
		Обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення, який, приймаючи рішення про обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення, повинен урахувати, зокрема, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов`язків тощо. При цьому, застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в НП України є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
		Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 09 лютого 2022 року у справі № 160/12290/20.
		Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Судом встановлено, що при проведенні службового розслідування дисциплінарною комісією не було порушено прав позивача.
		Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем не було доведено протиправності оскаржуваних Наказу Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» №10 від 25 січня 2024 року Про застосування дисциплінарного стягнення відносно ОСОБА_1 та Наказу Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» від 26 січня 2024 року По особовому складу №66 о/с в частині, що стосується звільнення ОСОБА_1 .
		Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.
		Керуючись ст.ст. 262, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		В И Р І Ш И В:
		У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють" (вул. Максименка Федора, 21Б, м. Київ, 04075, ЄДРПОУ 45013109) про поновлення на посаді - відмовити.
		Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Суддя                                                                                                                          М.М.Панов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...