Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 381/5794/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 26.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 30.04.2024.
Дата набрання законної сили: 23.04.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		                   
		Справа № 381/5794/23                             Головуючий у 1 інстанції: Осаулова Н.А.
		Провадження № 22-ц/824/8973/2024                       Доповідач: Шебуєва В.А.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		23 квітня 2024 року                                                                         м. Київ
		 
		Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:           
		судді-доповідача                                     Шебуєвої В.А., 
		суддів                                                  Кафідової О.В., Оніщука М.І.,
		 
		розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу адвоката Осьмака Андрія Васильовича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 22 січня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення невиплаченої одноразової матеріальної допомоги на оздоровлення,-
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		 В грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до АТ «Українська залізниця» про стягнення невиплаченої одноразової матеріальної допомоги на оздоровлення. Зазначила, що працює у відокремленому підрозділі Фастівське моторвагонне депо регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Українська залізниця» з 20 березня 2003 року по теперішній час на посаді оператора ЕОМ групи обліку. Між адміністрацією Фастівського моторвагонного депо та Профспілковим комітетом первинної профспілкової організації укладений Колективний договір, норми якого поширюються на всіх працівників Фастівського моторвагонного депо регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця». Пунктом 3.19. Колективного договору установлено обов`язок роботодавця надавати працівникам, які безпосередньо пропрацювали у підрозділах АТ «Укрзалізниця» не менше шести місяців та подали письмову заяву, один раз на рік у календарному році матеріальну допомогу на оздоровлення, у розмірі шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених Законом на перше січня звітного року. Разом із заявою на відпустку, 05 липня  2022 року вона подала заяву про виплату матеріальної допомоги на оздоровлення за 2022 рік в розмірі шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб у відповідності до пункту 3.19. Колективного договору. До цього часу АТ «Українська залізниця» не виплатило їй матеріальну допомогу на оздоровлення, чим порушило її права. ОСОБА_1 просила стягнути з АТ «Українська залізниця`на свою користь невиплачену матеріальну допомогу на оздоровлення за 2022 рік у сумі 14 886,00 грн. 
		Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 22 січня 2024 року в позові ОСОБА_1 відмовлено.
		В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Посилається на порушення норм матеріального і процесуального права, неповне встановлено обставини, що мають значення для справи. Суд не в повному обсязі дослідив наявні в справі письмові докази та безпідставно послався на рішення правління AT «Укрзалізниця» від 14 березня 2022 року як підставу призупинення виплати працівникам матеріальної допомоги на оздоровлення. Виплата матеріальної допомоги на оздоровлення, яка є предметом спору, встановлена пунктом. 3.19. Колективного договору, який укладений між первинною профспілковою організацією та адміністрацією Фастівського моторвагонного депо. Підписантами колективного договору є голова профспілкової організації та керівництво саме депо. Зміни, доповнення до даного колективного договору можуть вноситись лише сторонами, які його уклали та підписали. AT «Укрзалізниця» своїм рішенням від 14 березня 2022 року не могла призупиняти положення Колективного договору Фастівського моторвагонного депо, оскільки не є його стороною. Рішення AT «Укрзалізниця» про призупинення виплат прийняте в односторонньому порядку, не відповідає вимогам Закону України «Про колективні договори і угоди». Станом на 14 березня 2022 року правління AT «Укрзалізниця» не мало повноважень призупиняти дії колективних договорів та виплати за колективними договорами, оскільки Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», на статтю 11 якого посилається відповідач як підставу призупинення колективних договорів, в той час ще не був прийнятий та не набрав чинності.  Працівників депо не інформували про прийняте АТ «Українська залізниця» рішення від 14 березня 2022 року.
		Представник АТ «Українська залізниця`подав письмові пояснення, в яких просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України справа призначена до розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи за наявними в матеріалах справи документами.
		Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
		Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом,  позивачка ОСОБА_1 з 20 березня 2003 року працює у відокремленому підрозділі Фастівське моторвагонне депо регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Українська залізниця» оператором ЕОМ групи обліку.
		Між адміністрацією виробничого підрозділу моторвагонного депо Фастів-1 регіональної філії «Південно-Західна залізниця» і профспілковим комітетом первинної профспілкової організації моторвагонного депо Фастів-1 укладено Колективний договір на 2001-2005 роки, дія якого була пролонгована на 2006-2023 роки.
		Відповідно до п.3.19 колективного договору працівникам філії, які безперервно пропрацювали у підрозділах АТ «Укрзалізниця» не менше шести місяців та подали письмову заяву, надається один раз у календарному році матеріальна допомога на оздоровлення, як правило, разом із наданням щорічної відпустки, у розмірі шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених Законом на 1 січня звітного року.
		05 липня 2022 року ОСОБА_1 разом із заявою на відпустку подала заяву про виплату матеріальної допомоги на оздоровлення згідно п. 3.19. Колективного договору. АТ «Українська залізниця» не виплатило ОСОБА_1 матеріальну допомогу на оздоровлення.
		Відповідно до інформації начальника виробничого підрозділу моторвагонного депо Фастів-1 регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на підставі рішення правління від 14 березня 2022 року протокол №Ц 54/31, лист від 25 березня 2022 року №ЦЦУП-10/95, беручи до уваги введення воєнного стану в Україні з 24 лютого 2022 року та положення ст. 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» призупинено виплату матеріальної допомоги на оздоровлення. Рішення щодо поновлення таких витрат не приймалось. У разі прийняття відповідного рішення можливе повернення до розгляду даного питання.
		З`ясувавши обставини справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до АТ «Українська залізниця» про стягнення невиплаченої одноразової матеріальної допомоги на оздоровлення.
		Колегія суддів не вбачає підстав для скасування такого рішення суду першої інстанції.
		Відповідно до ч.2 ст.97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.
		Відповідно до п. 3.19 колективного договору між адміністрацією виробничого підрозділу моторвагонного депо Фастів-1 регіональної філії «Південно-Західна залізниця» і профспілковим комітетом первинної профспілкової організації моторвагонного депо Фастів-1,працівникам філії, які безперервно пропрацювали у підрозділах АТ «Укрзалізниця» не менше шести місяців та подали письмову заяву, надається один раз у календарному році матеріальна допомога на оздоровлення, як правило, разом із наданням щорічної відпустки, у розмірі шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених Законом на 1 січня звітного року.
		Згідно з ч.1 ст.10 КЗпП України колективний договір укладається на основі законодавства, прийнятих сторонами зобов`язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, і узгодження інтересів працівників та роботодавців.
		Відповідно до ч.2 ст.13 КЗпП України у колективному договорі встановлюються взаємні зобов`язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема: нормування і оплати праці, встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.); встановлення гарантій, компенсацій, пільг.
		Згідно з ч.1 ст.14 Закону України «Про колективні договори» зміни і доповнення до колективного договору, угоди протягом строку їх дії можуть вноситися тільки за взаємною згодою сторін в порядку, визначеному колективним договором, угодою.
		Відповідно до п.2 Прикінцевих положень КЗпП України під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
		Згідно з ч.1 ст.11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» на період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця.
		Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», визначено, що цей Закон діє з початку воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», та втрачає чинність з дня припинення або скасування воєнного стану.
		Указом Президента України №64/2022, затвердженим Законом №2102-IX від 24 лютого 2022 року, з 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на всій території України був введений воєнний стан строком на 30 діб. Указом Президента України №341/2022 від 17 травня 2022 року, затвердженим Законом №2263-IX від 22 травня 2022 року, дія воєнного стану в Україні була продовжена строком на 90 діб. Указом Президента України №573/2022 від 12 серпня 2022 року, затвердженим Законом №2500-IX від 15 серпня 2022 року, дія воєнного стану в Україні була продовжена строком на 90 діб. Указом Президента України №757/2022 від 7 листопада 2022 року, затвердженим Законом №2738-IX від 16 листопада 2022 року, дія воєнного стану в Україні була продовжена строком на 90 діб. Указом Президента України №58/2023 від 6 лютого 2023 року, затвердженим Законом №2915-IX від 7 лютого 2023 року, дія воєнного стану в Україні була продовжена строком на 90 діб. Указом Президента України №254/2023 від 1 травня 2023 року, затвердженим Законом №3057-IX від 2 травня 2023 року, дія воєнного стану в Україні продовжена строком на 90 діб.
		Відповідно до витягу з протоколу засідання правління АТ «Укрзалізниця» №Ц-54/31 від 14 березня 2022 року рішенням правління АТ «Укрзалізниця» від 14 березня 2022 року на період дії правового режиму воєнного стану в Україні було зупинено здійснення додаткових виплат, передбачених галузевою угодою та колективними договорами, зокрема матеріальної допомоги на оздоровлення. Винятком було визначено лише виплату матеріальної допомоги на лікування та поховання, а також інші види матеріальної допомоги згідно рішень правління.
		Як вбачається з матеріалів справи, АТ «Українська залізниця» не відмовляло ОСОБА_1 у виплаті матеріальної допомоги на оздоровлення. Таку виплату на підставі положень Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у зв`язку з введенням воєнного стану на підставі Закону України «Про правовий режим воєнного стану» було призупинено. У своїх листах АТ «Українська залізниця» зазначало, що повторний розгляд питання виплати матеріальної допомоги на оздоровлення буде можливий після скасування або закінчення воєнного стану в Україні.
		З урахуванням обмежень, установлених рішенням правління АТ «Укрзалізниця» від 14 березня 2022 року, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з АТ «Українська залізниця» на свою користь невиплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення за 2022 рік у сумі 14 886,00 грн.
		Колегія суддів відхиляє посилання апелянта, що правління  АТ «Укрзалізниця» прийняло рішення від 14 березня 2022 року про призупинення виплат за колективними договорами всупереч вимог Закону України «Про колективні договори і угоди» та до набрання чинності Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Системний аналіз наведеного вище законодавства свідчить про те, що дія ч. 1 ст. 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», якою роботодавцю надається право в односторонньому порядку зупиняти окремі положення колективного договору, поширюється на правовідносини, що виникли з 24 лютого 2022 року.
		Матеріали справи не містять доказів оспорення рішення правління  АТ «Укрзалізниця» у судовому порядку.
		Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
		Колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
		Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а  рішення суду першої інстанції без змін.
		 
		Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -
		 
		п о с т а н о в и в:
		 
		Апеляційну скаргу адвоката Осьмака Андрія Васильовича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 22 січня 2024 року залишити без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Суддя-доповідач                                                    Шебуєва В.А.
		 
		         Судді                                                               Кафідова О.В.
		 
		                                                                                Оніщук М.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...