Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 120/8049/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них.
Надіслано судом: 25.04.2024. Зареєстровано: 26.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 29.04.2024.
Дата набрання законної сили: 25.04.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		П О С Т А Н О В А 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		Справа № 120/8049/23 
		Головуючий суддя 1-ої інстанції - Воробйова Інна Анатоліївна 
		Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В. 
		25 квітня 2024 року 
		м. Вінниця
		 
		Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		головуючого судді: Ватаманюка Р.В. 
		суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М. , 
		 
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО-СНЕК" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, 
		 
		В С Т А Н О В И В :
		І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
		Позивач звернувся із позовом до Вінницького окружного адміністративного суду в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення  рішення №0020740403 від 24.02.2023.
		ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
		Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 02.10.2023 позов задоволено повністю.
		Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області№0020740403 від 24.02.2023.
		Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Снек" 8 571, 62 грн. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.
		Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Снек" 10000 грн. витрати на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.
		Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що виходячи з приписів п. 11 підрозділу 10 розділу ХІХ "Перехідні положення" ПК України, відповідач при визначені розміру штрафу повинен був керуватися саме нормами Закону № 2876 ІХ.
		Здійснюючи розподілі понесених на правову допомогу витрат сул першої інстанції врахував критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, заяву про зменшення витрат, та дійшов висновку, що співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт будуть витрати в розмірі 10 000 грн.
		ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
		Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю. 
		В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що порушення граничних строків реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування до податкової накладної у ЄРПН, які припадають на період до дати набрання чинності Законом №2876, тягне за собою накладання на такого платника податку штрафу у розмірах, встановлених п.120-1.1 ст.120.1 Податкового кодексу України.
		У разі безпосередньо (прямої) дії закону в часі новий нормативний акт поширюється на правовідносини, що виникли після набрання ним чинності, або до набрання ним чинності і тривали на момент набрання актом чинності.
		Також відповідач не погоджується з сумою витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 гривень та вважає її необґрунтованою та завищеною, адже вона не є співмірною із складністю справи. Відповідач усвідомлює, що робота представника позивача повинна бути оплачена належним чином, однак заявлена сума витрат на професійну правничу допомогу, на переконання ГУ ДПС у Вінницькій області, є явно завищеною по відношенню до обсягу виконаних робіт, а тому не може бути перекладена на відповідача.
		ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ
		Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому вказано, що рішення про застосування до позивача штрафних санкції за порушення строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято відповідачем 24.02.2023, в той час як 08.02.2023 набув чинності Закон України № 2876-ІХ від 12.01.2023 "Про внесення змін до розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування", яким змінено розміри штрафів за вказане порушення.
		Також вказано, що суд першої інстанції правомірно визначив розмір витрат на професійну правничу допомогу та з огляду на наявну практику Верховного Суду зменшив розмір таких витрат до 10 000 гривень. Натомість відповідач не навів жодних доказів і обґрунтувань того, що витрати позивача на професійну правничу допомогу підлягають ще більшому зменшенню.
		V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
		Ухвалою суду від 22.11.2023 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
		01.04.2024 до суду надійшли додаткові пояснення відповідача, де вказано, що Закон №2876-ІХ не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності. Крім того, відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу, тобто прямо пов`язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних.
		11.04.2024 до суду надійшли письмові пояснення позивача, в яких вказано, що податкове законодавство прямо зобов`язує відповідача при застосуванні штрафної санкції застосовувати ту норму законодавства, яка діє на момент застосування штрафної санкції, а не на момент вчинення порушення, за яке така штрафна санкція застосовується.
		Також вказано, що позивач, у зв`язку з поставкою товарів на адресу ТОВ "СІЛЬПО-ФУД" 30.04.2022 склав податкову накладну №264 від 30.04.2022, яка була зареєстрована в ЄРПН 14.07.2022.
		Тобто позивач виконав свої зобов`язання у повному обсязі, склав та зареєстрував податкову накладну у строки, встановлені податковим законодавством та своєчасно сплатив грошове зобов`язання з податку на додану вартість. Відповідач, у свою чергу, не проводив жодних перевірок за вказаною податковою накладною і не встановлював фактів заповнення/подання податкової накладної з помилками. Більш того, виявлення позивачем помилки у цій накладній та подальше її самостійне виправлення не заподіяло жодної шкоди державному бюджету.
		06.02.2024 до суду надійшло клопотання позивача про стягнення на його користь витрат на професійну правничу допомогу пов`язаних з переглядом справи у суді апеляційної інстанції в розмірі 13153 грн.
		12.02.2024 відповідачем подано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.
		Враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
		VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
		23.01.2023 Головним управлінням ДПС України у Вінницькій області проведено камеральну перевірку ТОВ "Еко -Снек" щодо граничних термінів реєстрації податкових накладних /розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, за наслідком чого складено акт №855/02-32-04-03/40834878 від 23.01.2023.
		В акті перевірки зазначено, що ТОВ "Еко -Снек" у період 30.04.2022 складено податкові накладні/розрахунки коригування, які зареєстровані в ЄРПН з порушенням законодавчо встановлених термінів, за що визначено відповідальність відповідно до ст.120-1.1 ст.120.1 ПК України.
		За наслідком перевірки сформовано податкове повідомлення  рішення №0020740403 від 24.02.2023, яким застосовано штраф за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в розмірі 571 441, 16 грн.
		Не погоджуючись із цим рішенням, позивач звернувся до суду із позовом.
		VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ
		Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.
		Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи а зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
		Згідно із абзацом 1 пункту201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
		При цьому, відповідно до абзацу 4 цього ж пункту 201.10 статті 201 ПК України податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		Відповідно до підпункту 14 пункту 201.10 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
		- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
		- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
		- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
		- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
		У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
		Статтею 120-1 ПК України визначена відповідальність платників податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної. Тобто, законодавець передбачив для платників податків відповідальність за порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України.
		Зокрема пунктом 120-1.1 статті 120ПК України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами а - г цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
		- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
		- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
		- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
		- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
		- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
		Отже, на платника податків покладено обов`язок реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у строк, встановлений податковим законодавством, а саме, для податкових накладних складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. Порушення вказаних строків реєстрації податкових накладних свідчить про наявність порушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу в залежності від терміну такого порушення, що передбачено пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.
		Згідно з пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
		Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.
		Верховний Суд за результатами аналізу наведених норм у постанові від 10.12.2021 у справі № 420/10367/20 сформував такий правовий висновок:
		"Перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
		Отже, штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН у період з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, не застосовуються".
		Проте, Законом України від 12.05.2022 №2260-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану", який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до підпункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.
		Так, відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу Перехідні положення ПК України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
		Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.
		Згідно підпункту 69.1-1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		Підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
		Тобто, Законом № 2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.
		При цьому, підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України скасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
		Звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних передбачено лише для платників податків щодо реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до 27.05.2022 (тобто до дня набрання чинностіЗаконом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану) за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022.
		В межах спірних правовідносин судом встановлено, що на момент реєстрації податкових накладних позивачем поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень податкового законодавства.
		Законом України №2876-ІХ від 12.01.2023 року "Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування", який набрав чинності 08.02.2023 року, підрозділ 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнено пунктами 89 та 90 такого змісту:
		"89. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:
		для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
		для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
		для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
		90. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:
		2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
		5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
		10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
		15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
		25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів".
		Відповідно до приписів ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
		Законом №2876-IX не визначено особливостей застосування тих чи інших положень та дати, з якої відповідні положення мають застосовуватись.
		Згідно матеріалів справи сума штрафу за порушення позивачем граничного строку для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахована відповідачем згідно положень пункту 120-1.1 статті 120 ПК України, тобто за порушення строку до 15 днів нараховано 10%, що вбачається із розрахунку штрафу доданого до оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.
		Судом першої інстанції вірно враховано, що рішення про застосування до позивача штрафних санкції за порушення строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято відповідачем 24.02.2023, в той час як 08.02.2023 набув чинності Закон України № 2876-ІХ від 12.01.2023 року "Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування", яким змінено розміри штрафів за вказане порушення.
		Так, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірах:
		- 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
		- 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
		- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
		15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів
		Відтак, виходячи з приписів п. 11 підрозділу 10 розділу ХІХ "Перехідні положення" ПК України, відповідач при визначені розміру штрафу повинен був керуватися саме нормами Закону № 2876 ІХ.
		Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність розрахунку суми штрафу в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні №0020740403 від 24.02.2023.
		Стосовно доводів скаржника про неможливість застосування норм Закону України від 12.01.2023 № 2876-IX до правопорушення, вчиненого платником до набрання чинності цим законом суд зазначає наступне.
		Згідно матеріалів справи на момент винесення спірного податкового повідомлення-рішення від 24.02.2023 вже набули чинності зміни, внесені Законом України від 12.01.2023 № 2876-ІХ до ПК України в частині доповнення підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України пунктами 89 та 90, які зокрема пом`якшили відповідальність платника на період дії воєнного стану та порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних.
		При цьому згідно з п. 11 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).
		Крім того частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
		Конституційний Суд України у рішенні від 09.02.1999 №1-рп/1999 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України уточнив, що положення вказаної вище норми про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом`якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб.
		Таким чином, на день оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вже набрали чинності зміни до ПК України, які пом`якшували відповідальність платника податку за порушення строків реєстрації податкової накладної (зменшували розмір штрафу), а тому контролюючий орган мав обчислювати суму штрафу згідно нових, зменшених розмірів.
		Водночас, контролюючий орган неправомірно застосував розмір штрафу, що був встановлений на день реєстрації спірних податкових накладних (пунктом 120-1.1 статті 120 ПК України), а не на день прийняття податкового повідомлення рішення, а тому не врахував положення статті 58 Конституції України та пункту 11 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.
		Аналогічні висновки уже були викладені Сьомим апеляційним адміністративним судом у подібних правовідносинах, зокрема, у постановах від 29.01.2024 у справі №120/6136/23 та від 12.04.2024 у справі 120/14313/23.
		Щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу надану позивачу в суді першої інстанції колегія суддів зазначає наступне.
		Згідно з частиною першою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		Відповідно до частини 2 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
		Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3 статті 134 КАС України).
		Приписами частини 4-6 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
		Водночас в силу вимог частини 7 статті 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		Відповідно до частин 7, 9 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
		Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
		Cуд також має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.
		Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.08.2023 у справі № 320/5750/21.
		Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
		На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача надано договір про надання правової допомоги від 22.05.2023, акти виконаних робіт, а також платіжні інструкції №3556 від 02.06.2023, №3949 від 16.06.2023, №4671 від 12.07.2023, що підтверджує оплату у розмірі 20 350, грн. за надані послуги.
		Доказом понесення витрат позивача на правничу допомогу є платіжні інструкції №3556 від 02.06.2023, №3949 від 16.06.2023, №4671 від 12.07.2023, за якими позивач сплатив гонорар у розмірі 20 350 грн.
		Разом з тим відповідачем в суді першої інстанції заявлялось клопотання про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги.
		Враховуючи розрахунок витрат на надання правової допомоги та обґрунтованість та доцільність понесених позивачем витрат, а також заяву про зменшення витрат, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що розмір витрат на оплату послуг адвоката у даній адміністративній справі не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та значенням справи для сторони.
		Відтак колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення на користь позивача 10000 грн. витрати на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
		Щодо клопотання про стягнення витрат на правову допомогу надану в суді апеляційної інстанції колегія суддів зазначає наступне.
		06.02.2024 до суду надійшло клопотання позивача про стягнення на його користь витрат на професійну правничу допомогу пов`язаних з переглядом справи у суді апеляційної інстанції в розмірі 13153 грн.
		12.02.2024 відповідачем подано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.
		Перевіривши матеріали справи та доводи сторін колегія суддів дійшла зазначає наступне.
		Як зазначалось вище, на підтвердження понесених витрат представником позивача надано копію договору про надання правової допомоги від 22.05.2023, копію додаткової угоди від 07.12.2023, рахунку від 26.01.2024, платіжного доручення від 21.11.2023, акту приймання передачі наданих послуг від 26.01.2024.
		Згідно розрахунку та акту приймання  передачі наданих послуг виконавець надав, а замовник отримав юридичні послуги пов`язані із підготовкою та поданням відзиву на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області. Вартість послуги складає 13153 грн.
		Наданими заявником доказами підтверджується, що такі витрати дійсно були пов`язані саме із розглядом цієї справи та підтверджені документально.
		При цьому колегія суддів враховує, що дана справа незначної складності розглянута судом в порядку письмового провадження, позивач не є апелянтом, до суду представником позивача підготовлено та надано відзив на апеляційну скаргу, обґрунтування якого ідентичні тим, що містяться у позові.
		Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення вимог позивача та відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн, що відповідає реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), із реальним часом витраченим адвокатом та із обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт).
		VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
		На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. 
		Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд 
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року - без змін.
		Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО-СНЕК" адвоката Никифорова Дмитра Олександровича про стягнення витрати на правничу допомогу задовольнити частково.
		Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО-СНЕК" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 5000 грн (п`ять тисяч гривень).
		В задоволенні заяви в іншій частині, а саме щодо стягнення витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 13 153 грн - відмовити.
		 
		Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. 
		 
		 
		Головуючий Ватаманюк Р.В.    Судді   Сапальова Т.В.   Капустинський М.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...