Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/4832/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо.
Надіслано для оприлюднення: 30.04.2024. Зареєстровано: 01.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 02.05.2024.

Номер судового провадження: П/420/4887/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 420/4832/24 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		30 квітня 2024 року м. Одеса
		 
		Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,
		встановив:
		 
		ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовною заявою до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) (далі - відповідач), в якій просить:
		- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 Прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, збільшену до 100000 гривень, передбачену постановою КМУ № 168, з січня 2023 року по листопад 2023 року;
		- зобов`язати НОМЕР_1 Прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) здійснити виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, збільшену до 100000 гривень, передбачену постановою КМУ № 168, з січня 2023 року по листопад 2023 року;
		- зобов`язати НОМЕР_1 Прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати додаткової винагороди, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. № 159.
		В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з січня 2023 року по листопад 2023 року позивач перебував в оперативному підпорядкуванні (у відрядженні) та брав участь у бойових діях на підставі бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України. Проте за цей час йому не нарахована додаткова винагорода відповідно до Постанови № 168 в розмірі 100000 грн. за безпосередню участь в бойових діях та відповідних заходах. Вважає таку бездіяльність протиправною, оскільки прийняття участі з відбиття збройної агресії російської федерації проти України в районах, де ведуться активні воєнні (бойові) дії, а саме: Луганська, Донецька, Запорізька, Херсонська, акваторія Чорного та Азовського морів у межах територіальних вод України, свідчить про безумовну наявність у позивача права на отримання додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. Несвоєчасна виплата додаткової винагороди в свою чергу є підставою для виплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. 
		Ухвалою від 16.02.2024 р. відкрито спрощене провадження в адміністративній справі, відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк для подання до суду відзиву на позовну заяву
		14.03.2024 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого зазначає, що однією із основних умов отримання військовослужбовцями збільшеного до 100000 гривень розміру додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2023 р. № 168, є факт перебування безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій. Між тим, з 01.01.2023 р. до вказаних районів (районів ведення бойових дій) не входить частина Херсонської області та безпосередньо м.Херсон, які знаходяться на правому березі річки Дніпро, де і дислокуються всі підрозділи НОМЕР_1 прикордонного загону. Періодично окремі групи військовослужбовців на нетривалий термін відряджаються в райони ведення воєнних (бойових) дій на лівому березі річки Дніпро, за що відповідно до чином чинного законодавства отримують збільшену до 100000 гривень додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168. Однак позивач не входить до переліку даного кола військовослужбовців та у визначених наказами Головнокомандувача Збройних Сил України районах ведення воєнних (бойових) дій.
		19.03.2024 р. від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вказує на безпідставність викладених у ній обставин. Зокрема, згідно наказу від 22.12.2024 р. № 309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" на території Херсонської міської територіальної громади датою виникнення бойових дій є 11.11.2022 р., а датою припинення бойових дій - 01.05.2023 р. Крім того, з даного наказу вбачається, що вся територія Чорнобаївської сільської територіальної громади за винятком с.Чорнобаївка з 11.11.2022 р. є зоною бойових дій та на сьогодні не виключена із списку зон, де ведуться активні бойові дії. Позивач безпосередньо перебуває у зоні Херсонської міської територіальної громади в межах Чорнобаївської сільської територіальної громади, що розташовані на правому березі річки Дніпро та відносяться до зони бойових дій, а відтак повинен отримувати додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою № 168, збільшену до 100000 грн. 
		Ухвалами від 29.04.2024 р. відмовлено в задоволенні клопотань відповідача про розгляд справи в судовому засіданні та про залишення позову без розгляду.
		Ухвалою від 30.04.2024 р. відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів. 
		Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
		Судом встановлено, що згідно біографічної довідки ОСОБА_1 з 08.07.2019 р. по теперішній час проходить військову службу в НОМЕР_1 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України.
		Вважаючи, що має право на отримання з січня 2023 року по листопад 2023 року додаткової винагороди у збільшеному до 100000 грн. розмірі пропорційно кількості днів безпосередньої участі у бойових діях (заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії), позивач звернувся до суду з даним позовом.
		Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.
		Правові основи організації та діяльності Державної прикордонної служби України, її загальну структуру, чисельність, функції та повноваження визначає Закону України "Про Державну прикордонну службу України" від 03.04.2003 р. № 661-IV (далі - Закон № 661-IV).
		Згідно ч.1 Закону № 661-IV на Державну прикордонну службу України покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні.
		Відповідно до ч.1 ст.14 Закону № 661-IV до особового складу Державної прикордонної служби України входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.
		Частиною 5 статті 14 Закону № 661-IV визначено, що комплектування Державної прикордонної служби України військовослужбовцями і проходження ними військової служби здійснюються на підставі Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу". Уповноважені посадові особи Державної прикордонної служби України попередньо вивчають склад призовників та здійснюють їх добір у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.
		Частинами 1-3 статті 1 Закону України від 25.03.1992 р. № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-XII) передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає у тому числі проходження військової служби.
		Згідно з приписами ст.2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
		Положеннями ст.3 Закону № 2232-XII передбачено, що правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначає Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 р. № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ).
		Згідно ч.2 ст.9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
		За приписами ч.4 ст.9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
		Згідно ст.1 Закону України Про правовий режим воєнного стану воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, та передбачає надання відповідним органам влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відведення загрози, відсічі збройній агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 р. № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
		Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
		У подальшому (і станом на час спірних правовідносин) відповідними Указами Президента України воєнний стан в Україні продовжувався.
		На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 28.02.2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова № 168).
		Пунктом 1 Постанови № 168 (у редакції із змінами, внесеними згідно з постановами КМУ № 217 від 07.03.2022 р., № 350 від 22.03.2022 р., № 400 від 01.04.2022 р., № 754 від 01.07.2022 р., № 793 від 07.07.2022 р., № 1066 від 27.09.2022 р., № 1146 від 08.10.2022 р., № 43 від 20.01.2023 р., чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
		Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
		Постанову № 168 доповнено пунктом 2-1 згідно з постановою КМУ № 793 від 07.07.2022 р. - застосовується з 24 лютого 2022 року.
		Пунктом 2-1 Постанови № 168 (в редакції постанови КМУ № 43 від 20.01.2023 р.) установлено, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди, одноразової грошової допомоги, розміри виплати додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень.
		З метою виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (із змінами) та з метою врегулювання виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України Адміністрацією Державної прикордонної служби України було видано наказ від 31.03.2022 р. № 164-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168" (далі - Наказ № 164-АГ).
		Пунктом 1 Наказу № 164-АГ визначалось, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби, які проходять військову службу в органах охорони державного кордону (прикордонних загонах) виплачується додаткова винагорода (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірі 30000 гривень, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
		Відповідно до пункту 2-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" та з метою визначення порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2023 р. № 36 затверджений Порядок та умови виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (далі - Порядок № 36), який набув чинності 01.02.2023 р., а втратив чинність 05.09.2023 р. 
		Тобто, у період з 01.02.2023 р. по 05.09.2023 р. Порядок № 36 діяв та розповсюджувався на спірні правовідносини. 
		Так, відповідно до пункту 2 Порядку № 36 на період дії воєнного стану додаткова винагорода виплачується:
		1) у розмірі до 30000 гривень військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (бойовими розпорядженнями) в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань:
		у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил), а також у межах операційних зон угруповань військ (Сил оборони держави), залучених до заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії;
		наземної охорони та оборони об`єктів критичної інфраструктури;
		у районах ведення воєнних (бойових) дій у складі військових адміністрацій;
		із усебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями, крім випадків здійснення такого забезпечення в умовах вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;
		2) у розмірі, збільшеному до 50000 гривень, у порядку, визначеному абзацом другим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки);
		3) у розмірі, збільшеному до 100000 гривень, військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора у період здійснення зазначених заходів, у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах.
		Згідно пункту 3 Порядку № 36 до безпосередньої участі в бойових діях або заходах належать виконання військовослужбовцем у районах ведення воєнних (бойових) дій:
		1) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Державної прикордонної служби України (далі - Держприкордонслужба) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;
		2) бойових (спеціальних) завдань з усебічного забезпечення органів (підрозділів) Держприкордонслужби, угруповань військ, інших складових сил оборони згідно з бойовим розпорядженням в умовах вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;
		3) бойових завдань з охорони об`єктів під час нанесення по них вогневого ураження противником, відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення їх у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою за умови безпосереднього вогневого контакту з противником;
		4) бойових (спеціальних) завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником;
		5) бойових (спеціальних) завдань з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;
		6) польотів, ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту згідно з бойовими розпорядженнями;
		7) бойових (спеціальних) завдань у складі екіпажу корабля, катера, судна забезпечення Держприкордонслужби в морській та річковій акваторіях, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником, а також виконання бойових завдань з пошуку (тралення) та знешкодження (знищення) мін, вибухонебезпечних предметів;
		8) бойових (спеціальних) завдань у складі відділів прикордонної служби, прикордонної застави, прикордонної комендатури, прикордонної комендатури швидкого реагування в умовах вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником.
		Пунктом 4 Порядку № 36 передбачено, що документами, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у воєнних (бойових) діях або заходах, є:
		бойовий наказ (бойове розпорядження);
		журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки) або бойове донесення, або постова відомість під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад, чи копії або витяги з них;
		рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (групи, загону, екіпажу) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), а також кількості днів участі військовослужбовців у бойових діях або заходах.
		Згідно пунктів 5-6 Порядку № 36 облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у бойових діях або заходах та виконують бойові (спеціальні) завдання, визначені підпунктами 1, 2 пункту 2 цих Порядку та умов, та підготовка проєктів наказів про виплату додаткової винагороди в органі Держприкордонслужби здійснюється штабами військових частин.
		Начальники (командири) органів Держприкордонслужби, до яких відряджені (прикомандировані) військовослужбовці, щомісяця до 5 числа інформують органи Держприкордонслужби за місцем проходження служби військовослужбовців про їх безпосередню участь у бойових діях за минулий місяць.
		Виплата додаткової винагороди військовослужбовцям здійснюється щомісяця за минулий місяць на підставі наказів Голови Державної прикордонної служби України, начальників (командирів) регіональних управлінь, органів охорони державного кордону, Морської охорони, навчальних закладів, науково-дослідних установ, органів забезпечення, підрозділів спеціального призначення Держприкордонслужби за місцем проходження військової служби, а їх начальникам (командирам) - на підставі наказів начальників (командирів) вищого рівня, які видаються до 8 числа поточного місяця.
		Відповідно до пункту 7 Порядку № 36 райони ведення воєнних (бойових) дій визначаються рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України.
		05.09.2023 р. набув чинності наказ Міністерства внутрішніх справ України від 01.09.2023 р. № 726, яким затверджені Особливості виплати на період воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (надалі - Наказ № 726). 
		Згідно підпункту 1 пункту 2 Наказу № 726 (у редакції його прийняття, яка є чинною), на період воєнного стану додаткова винагорода виплачується: у розмірі 100000 гривень військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (далі - бойові дії або заходи), перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах.
		Пунктом 3 Наказу № 726 визначено, що до безпосередньої участі в бойових діях або заходах, здійснення яких передбачає виплату додаткової винагороди, зазначеної в підпункті 1 пункту 2 цих Особливостей, належить виконання військовослужбовцями завдань:
		1) безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора:
		на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;
		з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються (у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти), звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об`єктам під час збройного нападу (вогневого ураження);
		з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником;
		з вогневого ураження виявлених повітряних цілей;
		з ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту або польотів, пов`язаних з вогневим ураженням противника;
		з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням;
		з усебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі органів військового управління, військової частини (підрозділів), угруповань військ, інших складових сил оборони, за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;
		з контррозвідувального забезпечення, що здійснюється органами Держприкордонслужби, які виконують бойові (спеціальні) завдання в умовах безпосереднього зіткнення з противником, а також проведення оперативно-розшукових і контррозвідувальних заходів, негласних слідчих (розшукових) дій в умовах безпосереднього зіткнення з противником;
		2) з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника, з бойового чергування та інших завдань екіпажів кораблів, катерів, суден забезпечення Держприкордонслужби в морській та річковій акваторіях, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником, а також виконання бойових завдань з пошуку (тралення) та знешкодження (знищення) мін, вибухонебезпечних предметів у районах здійснення заходів, у тому числі поза районами ведення воєнних (бойових) дій.
		Відповідно до пункту 8 Наказу № 726 документами, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах та здійснення бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, є:
		бойовий наказ (бойове розпорядження);
		журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки) або бойове донесення, або постова відомість під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад, чи копії або витяги з них;
		рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), району участі військовослужбовця в діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, кількості днів участі в бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
		Отже, умовами виплати на період воєнного стану військовослужбовцям, у т.ч. Держприкордонслужби, додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 р. № 168, у розмірі до 100000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, є:
		безпосередня участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, 
		перебування безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених цих заходів.
		При цьому, підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, що дає підстави для виплати додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100000 грн., здійснюється на підставі відповідних документів, що передбачені вищенаведеними нормативно-правовими актами, тобто: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки) або бойове донесення, або постова відомість під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад, чи копії або витяги з них; рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах. 
		Як встановлено судом та не заперечується сторонами, відповідно до біографічної довідки ОСОБА_1 займає посаду в НОМЕР_1 прикордонному загоні. 
		Заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що позивач безпосередню участь у бойових діях не брав, безпосередньо в районах активного ведення воєнних (бойових дій) не перебував, оскільки відповідних завдань на НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військову частину НОМЕР_2 ) органами військового управління покладено не було. Крім того, з 01.01.2023 р. до районів ведення воєнних (бойових) дій не входить частина Херсонської області та безпосередньо міста Херсон, які знаходяться на Правому березі річки Дніпро, де постійно і дислокуються всі підрозділи НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ). 
		Позивач цей факт заперечує та стверджує, що безпосередньо перебуває у зоні Херсонської міської територіальної громади в межах території Чорнобаївської сільської територіальної громади, що розташовані та Правому березі річки Дніпро та відносяться до зони бойових дій. 
		З приводу наведених доводів сторін суд зазначає наступне. 
		Згідно Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 р. № 309, у період з 01.03.2022 р. по 11.11.2022 р. Херсонська міська територіальна громада була окупована Російською Федерацією.
		З 11.11.2022 р. по 01.05.2023 р. Херсонська міська територіальна громада була віднесена до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії. 
		З 01.05.2023 р. Херсонська міська територіальна громада віднесена до території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси. 
		З 11.11.2022 р. вся територія Чорнобаївської сільської територіальної громади за винятком с.Чорнобаївка віднесена до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії. 
		З 11.11.2022 р. по 01.05.2023 р. с.Чорнобаївка Чорнобаївської сільської територіальної громади була віднесена до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії. 
		З 01.05.2023 р. с.Чорнобаївка Чорнобаївської сільської територіальної громади віднесена до території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси. 
		Вирішуючи цей спір, суд виходить із того, що відповідно до визначення, наведеного у ст.1 Закону України "Про оборону України", район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.
		Відповідно до наказів Головнокомандувача Збройних Сил України від 02.02.2023 р. № 26, від 14.02.2023 р. № 35 та від 17.03.2023 р. № 67 з 01 січня по 31 січня 2023 року до районів ведення воєнних (бойових) дій не віднесена Херсонська міська територіальна громада та с.Чорнобаївка Чорнобаївської сільської територіальної громади Херсонського району.
		Відповідно до наказів Головнокомандувача Збройних Сил України від 17.02.2023 р. № 68, від 01.03.2023 р. № 52 з 01 лютого по 28 лютого 2023 року до районів ведення воєнних (бойових) дій не віднесена Херсонська міська територіальна громада та с.Чорнобаївка Чорнобаївської сільської територіальної громади Херсонського району.
		Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.04.2023 р. № 89 з 01 березня по 31 березня 2023 року до районів ведення воєнних (бойових) дій не віднесена Херсонська міська територіальна громада та с.Чорнобаївка Чорнобаївської сільської територіальної громади Херсонського району.
		Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.05.2023 р. № 111 з 01 квітня по 30 квітня 2023 року до районів ведення воєнних (бойових) дій не віднесена Херсонська міська територіальна громада та с.Чорнобаївка Чорнобаївської сільської територіальної громади Херсонського району.
		Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.06.2023 р. № 147 з 01 травня по 31 травня 2023 року до районів ведення воєнних (бойових) дій не віднесена Херсонська міська територіальна громада та с.Чорнобаївка Чорнобаївської сільської територіальної громади Херсонського району.
		Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.07.2023 р. № 183 з 01 червня по 30 червня 2023 року до районів ведення воєнних (бойових) дій не віднесена Херсонська міська територіальна громада та с.Чорнобаївка Чорнобаївської сільської територіальної громади Херсонського району.
		Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.08.2023 р. № 210 з 01 липня по 31 липня 2023 року до районів ведення воєнних (бойових) дій не віднесена Херсонська міська територіальна громада та с.Чорнобаївка Чорнобаївської сільської територіальної громади Херсонського району.
		Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.09.2023 р. № 247 з 01 серпня по 31 серпня 2023 року до районів ведення воєнних (бойових) дій не віднесена Херсонська міська територіальна громада та с.Чорнобаївка Чорнобаївської сільської територіальної громади Херсонського району.
		Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.10.2023 р. № 273 з 01 вересня по 30 вересня 2023 року до районів ведення воєнних (бойових) дій не віднесена Херсонська міська територіальна громада та с.Чорнобаївка Чорнобаївської сільської територіальної громади Херсонського району.
		Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.11.2023 р. № 301 з 01 жовтня по 31 жовтня 2023 року до районів ведення воєнних (бойових) дій не віднесена Херсонська міська територіальна громада та с.Чорнобаївка Чорнобаївської сільської територіальної громади Херсонського району.
		Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.12.2023 р. № 341 з 01 листопада по 30 листопада 2023 року до районів ведення воєнних (бойових) дій не віднесена Херсонська міська територіальна громада та с.Чорнобаївка Чорнобаївської сільської територіальної громади Херсонського району.
		Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.01.2024 р. № 2 з 01 грудня по 31 грудня 2023 року до районів ведення воєнних (бойових) дій не віднесена Херсонська міська територіальна громада та с.Чорнобаївка Чорнобаївської сільської територіальної громади Херсонського району.
		Отже, обґрунтованими є доводи відповідача про те, що згідно вищенаведених наказів Головнокомандувача Збройних Сил України про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій від 02.02.2023 р. № 26, від 14.02.2023 р. № 35, від 01.03.2023 р. № 52, від 01.04.2023 р. № 89, від 01.05.2023 р. № 111, від 01.06.2023 р. № 147, від 01.07.2023 р. № 183, від 01.08.2023 р. № 210, від 01.09.2023 р. № 247, від 01.10.2023 р. № 273, від 01.11.2023 р. № 301, від 01.12.2023 р. № 341, від 01.01.2024 р. № 2 до районів ведення воєнних (бойових) дій не входить частина Херсонської області та безпосередньо міста Херсон, які знаходяться на Правому березі річки Дніпро, де постійно дислокуються всі підрозділи НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_2 ). 
		Натомість, доводи позивача про те, що у спірний період, тобто з січня 2023 року по листопад 2023 року, позивач безпосередньо перебуває у зоні Херсонської міської територіальної громади в межах території Чорнобаївської сільської територіальної громади, що розташовані та Правому березі річки Дніпро та відносяться до зони бойових дій, не відповідають дійсним обставинам справи (щодо визначення районів ведення воєнних (бойових) дій). 
		Суд вважає, що сам по собі факт виконання позивачем службових обов`язків у складі НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_2 ) без доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або залучення його до здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у районах проведення воєнних (бойових) дій, не створює для відповідача обов`язку нарахування збільшеної додаткової винагороди, оскільки підставою для її виплати є документальне підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора.
		При зверненні до суду позивачем не надано до суду жодних доказів на підтвердження безпосередньої його участі у бойових діях або залучення його до здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у районах проведення воєнних (бойових) дій у період з січня по листопад 2023 року.
		Враховуючи вищевикладене, всебічно дослідивши наявні у справі письмові докази, суд дійшов висновку про те, що матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а також кількості днів участі у таких діях та заходах.
		Факт такої участі позивача у визначеному ним періоді відповідачем заперечується.
		Крім того, ОСОБА_1 за період з січня 2023 року по листопад 2023 року отримував додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, в порядку, визначеному Порядком та умовами виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2023 р. № 36, та Особливостями виплати на період воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.09.2023 р. № 726, у розмірі до 30000 гривень за виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (бойовими розпорядженнями) в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань у складі діючого угруповання військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, у межах операційної зони Оперативного угруповання військ " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", яке залучене до заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, при цьому не перебуваючи в районах безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.
		Позивач цей факт не оскаржує. 
		Згідно ч.ч.1, 2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		Відповідно до ч.2 ст.73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. 
		Згідно з ч.2 ст.74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Відповідно до ч.1 ст.75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
		За приписами ч.ч.1, 2 ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Враховуючи наведене, з урахуванням встановлених в ході судового розгляду обставин справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткової винагороди збільшеної до 100000 грн. з розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), відповідно п.1 постанови КМУ від 28.02.2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за період з січня по листопад 2023 року, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
		Що стосується позовних вимог про нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати додаткової винагороди, суд зазначає, що ці вимоги є похідними від позовних вимог щодо оскарження бездіяльності та зобов`язання нарахувати та виплатити додаткову винагороду, передбачену п.1 постанови КМУ від 28.02.2022 р. № 168, а отже задоволенню також не підлягають. 
		Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
		Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. 
		Оцінивши наявні у справі докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову.
		Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 241-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -
		 
		вирішив:
		 
		Відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_3 ) до НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
		 
		Суддя О.І. Бездрабко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...