Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 564/1160/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Дезертирство.
Надіслано для оприлюднення: 01.05.2024. Зареєстровано: 02.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 03.05.2024.
Дата набрання законної сили: 30.04.2024
Результат оскарження 30.09.2024 Касаційний кримінальний суд Верховного Суду: залишено без змін вирок суду апеляційної інстанції
Номер судового провадження: 11-кп/4815/101/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42023181490000018

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Рівненський апеляційний суд
		___________________________________________________________
		В И Р О К
		Іменем України
		 
		30 квітня 2024 року м. Рівне 
		Справа № 564/1160/23
		Провадження № 11-кп/4815/101/24
		 
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі:
		 
		       Суддів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		       за участю секретарів судового засідання - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 
		       прокурора - ОСОБА_6 
		обвинуваченого - ОСОБА_7 
		захисника - адвоката ОСОБА_8 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 42023181490000018 від 01 лютого 2023 року щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «головний сержант», раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України, за апеляційною скаргою прокурора на вирок Костопільського районного суду Рівненської області від 21 червня 2023 року, - 
		ВСТАНОВИЛА:
		ОСОБА_7 , будучи військовослужбовцем Збройних сил України, проходячи військову службу по мобілізації на посаді командира танка 1-го танкового взводу 2-ої танкової роти танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 11, 16, 28, 32 59 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, ст.1, 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, з метою ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану 06 січня 2023 року о 09 год. самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , яка тимчасово знаходилась на Рівненському загальновійськовому полігоні в АДРЕСА_2 , та вибув до свого місця проживання - АДРЕСА_1 , де перебуває по даний час. 
		ВирокомКостопільського районного суду Рівненської області від 21 червня 2023 року ОСОБА_7  визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, і призначено покарання - п`ять років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням - іспитовим строком в три роки та покладенням обов`язків, передбачених п.п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України: періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. 
		Відповідно до положень ст. 54 КК України ОСОБА_7 позбавлено військового звання «головний сержант».
		У поданій апеляційній скарзі прокурор, який брав участь в суді першої інстанції, не оспорюючи фактичні обставини, доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненому та правильність кваліфікації його дій, покликається на безпідставність звільнення ОСОБА_7 від покарання на підставі ст. 75 КК України. Доводить, що таке покарання не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину, віднесеного до категорії тяжких злочинів, в умовах воєнного стану, та особі ОСОБА_7 який за місцем служби характеризується посередньо. 
		           Просить вирокКостопільського районного суду Рівненської області від 21.06.2023 року щодо ОСОБА_7 скасувати та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_7 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 408 КК України, і призначити покарання - п`ять років позбавлення волі. В решті вирок залишити без змін.
		В запереченні на апеляційну скаргу захисник ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 вважає вирок суду законним та обґрунтованим, а призначене покарання таким, що відповідає характеру та ступеню суспільної небезпечності скоєного злочину та особі ОСОБА_7 . Просить оскаржуваний вирок залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення. 
		Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора на підтримання поданої апеляційної скарги, доводи обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 , які вважають вирок законним, обґрунтованим і просять залишити його без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження й обговоривши викладене в апеляційній скарзі прокурора, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
		Винність ОСОБА_7 у вчиненні злочину, за який його засуджено, за обставин, вказаних у вироку, підтверджена сукупністю зібраних у кримінальному провадженні доказів, яким судом дана правильна юридична оцінка, що не заперечується апелянтом в апеляційній скарзі і не оспорюється ніким з учасників судового розгляду.
		Поряд з цим, призначаючи покарання ОСОБА_7 , суд першої інстанції не в повній мірі дотримався вимог ст. 65 КК України та роз`яснень, що містяться в п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", згідно яких суд призначає покарання з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину ( класифікації, обставин і способу його вчинення, характеру і тяжкості наслідків), даних про особу винного ( вік, поведінку до вчинення злочину, наявність судимостей, адміністративних стягнень, тощо), обставин, що пом"якшують і обтяжують покарання, і призначив йому покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину внаслідок його м`якості та не є необхідним і достатнім для запобігання вчиненню особою інших злочинів, про що правомірно йдеться у поданій прокурором апеляційній скарзі. 
		За вимогами ч. 2 ст. 409 КПК України, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, є підставою для скасування судового рішення судом апеляційної інстанції.
		Відповідно до положень ст. 75 КК України, звільнення від відбування покарання можливе лише тоді, коли суд дійде висновку про виправлення засудженого без відбування покарання за наявності цілого комплексу обставин, що пом"якшують покарання. 
		Як видно з вироку, вирішуючи питання про звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання із застосуванням ст. 75 КК України, суд першої інстанції врахував його щире каяття та особисте ставлення до вчиненого. 
		Однак, залишив поза увагою тяжкість скоєного ОСОБА_7 , як військовослужбовцем, злочину, віднесеного законом до тяжких злочинів, в умовах воєнного стану, особу обвинуваченого, який за місцем служби характеризується посередньо. Також при призначенні покарання не враховано, що на момент винесення вироку ОСОБА_7 до розташування військової частини не повернувся, продовжує перебувати за місцем свого проживання і об`єктивних обставин, які б перешкоджали ОСОБА_7 з`явитись на службу, колегії суддів не надано. 
		Враховуючи викладене, вирок суду про застосування щодо ОСОБА_7 ст. 75 КК України не можна визнати обґрунтованим, оскільки суд у вироку лише покликався на пом`якшуючі покарання обставини, однак, не навів переконливих доводів на доцільність звільнення обвинуваченого від відбування покарання. 
		При призначенні ОСОБА_7 покарання колегія суддів виходить із встановленої ст. 50 КК України мети покарання, фактичної тяжкості вчиненого злочину, характеристики особи ОСОБА_7 та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання. 
		Виходячи з мети покарання й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. 
		У даному провадженні встановлено, що ОСОБА_7 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, проходив військову службу по мобілізації в умовах воєнного стану, і 06 січня 2023 року залишив місце служби, повернувшись за місцем свого проживання. 
		Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. При цьому, в умовах збройної агресії з боку іншої держави, захист Вітчизни набуває особливого значення, а тому покарання за дезертирство в умовах воєнного стану повинно досягати такої мети, яка зможе запобігти вчиненню нових кримінальних правопорушень, як обвинуваченим, так і іншими особами.
		Збіг обставин, на які посилається ОСОБА_7 у даному випадку, - наявність у нього матері, яка хворіє, жодним чином не зменшують суспільної небезпеки вчиненого ним в умовах воєнного стану злочину, віднесеного законом до тяжких злочинів, а пом`якшуючі покарання обставини - щире каяття й усвідомлення скоєного не можуть слугувати висновком про можливість застосування щодо обвинуваченого положень статті 75 КК України. 
		З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що ОСОБА_7 слід призначити мінімальне покарання, передбачене санкцією ч. 4 ст. 408 КК України, яке має відбувати реально. 
		На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 404-405, 407, 409, 420, 615 КПК України, колегія суддів, - 
		УХВАЛИЛА
		 
		Апеляційну скаргу прокурора, який брав  участь у розгляді кримінального провадження  в суді першої інстанції, задовольнити.
		Вирок Костопільського районного суду Рівненської області від 21 червня 2023 року щодо ОСОБА_7 в частині призначення покарання скасувати. 
		ОСОБА_7 визнати винним за ч. 4 ст. 408 КК України і призначити покарання - п`ять років позбавлення волі.
		Взяти ОСОБА_7 під варту з зали суду.
		Строк відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з 30.04.2024 року 
		В решті вирок суду залишити без зміни. 
		Вирок набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржений в касаційному порядку до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду засудженим протягом трьох місяців з дня вручення йому копії судового рішення, а іншими учасниками судового провадження - в цей же строк з дня його проголошення.
		С У Д Д І :
		  ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...