Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-3858/10/2670 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); Справи зі спорів фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження нормативно-правових актів, виданих (усього), у тому числі:; Кабінетом Міністрів України.
Надіслано для оприлюднення: 28.10.2010. Зареєстровано: 30.10.2010. Забезпечено надання загального доступу: 02.11.2010.
Дата набрання законної сили: 22.02.2011
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
			 
			ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
			01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 
				 
			
			П О С Т А Н О В А
			І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
			м. Київ
			26 жовтня 2010 року 11:57 № 2а-3858/10/2670
			Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуюча суддя Власенкова О.О., судді Амельохін В.В. та Пащенко К.С., при секретарі судового засідання Чернишевій О.В. вирішив у відкритому судовому засіданні адміністративну справу 
			 
			за позовом Відкритого акціонерного товариства "Великоанадольський 
			вогнетривкий комбінат" (далі - позивач 1) 
			Товариства з обмеженою відповідальністю "Полюс"ЛТД  
			до відповідачаКабінету Міністрів України (далі - відповідач)  
			треті особи
			 
				 
					 про Міністерство охорони навколишнього природного середовища 
					України, Міністерство аграрної політики України, Міністерство 
					оборони України, Державний комітет лісового господарства 
					України, Державний комітет із земельних ресурсів України 
					визнання нечинними розпоряджень Кабінету Міністрів України  
						 
					
					Обставини справи
					Позивачі звернулись до суду з позовом до відповідача, в якому просили визнати нечинними і скасувати:
					- абзаци другий-третій розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2008 року № 610 "Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками";
					- розпорядження Кабінету Міністрів України від 03 червня 2009 року № 598 "Про доповнення розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2008 р. № 610";
					- розпорядження Кабінету Міністрів України від 08 липня 2009 року № 848 "Про доповнення розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2008 р. № 610"; 
					- розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 січня 2010 року № 107 "Про доповнення розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2008 р. № 610".
					Ухвалою суду від 26 жовтня 2010 року позовні вимоги про визнання нечинними і скасування абзаців другого-третього розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2008 року № 610, розпоряджень Кабінету Міністрів України від 03 червня 2009 року № 598 та від 08 липня 2009 року № 848 залишено без розгляду.
					З урахуванням викладеного предметом судового розгляду у справі залишилась позовна вимога ВАТ "Великоанадольський вогнетривкий комбінат" про визнання нечинним та скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 січня 2010 року № 107 "Про доповнення розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2008 р. № 610".
					У судовому засіданні представник позивача 1 підтримав зазначену позовну вимогу, просив її задовольнити. Зауважив, що саме по собі оскаржуване розпорядження Кабінету Міністрів України не порушує права та інтереси позивача 1, а його законність необхідно розглядати у контексті із перевіркою законності розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2008 року № 610 "Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками". 
					В обґрунтування позову зазначив, що відповідно до частини 3 статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Однак, ні Земельний кодекс України, ні інші законодавчі акти, що регулюють земельні відносини, не визначають повноваження Кабінету Міністрів України щодо заборони погодження уповноваженими органами виконавчої влади питань вилучення земельних ділянок, їх передачі у власність та оренду із зміною цільового призначення.
					Крім того, видання Кабінетом Міністрів України оскаржуваного акту у формі розпорядження суперечить статті 52 Закону України "Про Кабінет Міністрів України", оскільки за своїм характером це розпорядження є нормативно-правовим актом, а акти нормативно-правового характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України.
					Також, стверджував, що врегулювання оскаржуваним розпорядженням, яке є підзаконним актом, правовідносин, повязаних із одержанням документів дозвільного характеру, суперечить частині 1 статті 4 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", якою, зокрема встановлено, що виключно законами, які регулюють відносини, повязані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюється вичерпний перелік підстав для відмови у видачі та анулювання документів дозвільного характеру.
					Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча про час, день та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. Подав до суду письмове заперечення, в якому просив відмовити у задоволенні позову з огляду на його необґрунтованість. Зазначив, що відповідно до частини 3 статті 20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
					Представники третіх осіб, щодо позову заперечили, вважаючи його безпідставним, просили відмовити у його задоволенні.
					Відповідачем опубліковано оголошення про відкриття провадження у цій адміністративній справі, тому вважається, що усі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий розгляд цієї справи.
					На підставі частини 3 статті 160 КАС України в судовому засіданні 26 жовтня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
					Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, Окружний адміністративний суд міста Києва, 
					 ВСТАНОВИВ:
					Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13 січня 2010 року № 107 "Про доповнення розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2008р. № 610" доповнено абзац другий розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2008 року № 610 "Деякі питання розпорядження земельними ділянками" після слів "автомобільних доріг загального користування" словами "видобутку торфу за рішеннями Кабінету Міністрів України".
					Відповідно до абзацу другого розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2010 року № 610-р "Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками", в редакції станом на час розгляду справи судом, Кабінет Міністрів України з метою недопущення фактів порушення інтересів держави і суспільства під час відчуження та зміни цільового призначення земельних лісових ділянок доручив Мінприроди, Мінагрополітики, Міноборони, Держкомлісгоспу та Держкомзему до законодавчого врегулювання питань запобігання зловживанням у цій сфері зупинити прийняття рішень про надання згоди на вилучення ділянок, їх передачу у власність та оренду із зміною цільового призначення, крім ділянок, необхідних для будівництва, реконструкції та капітального ремонту автомобільних доріг загального користування, для будівництва нових та реконструкції за рішенням Кабінету Міністрів України пунктів пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення, видобутку торфу за рішеннями Кабінету Міністрів України, для будівництва та обслуговування обєктів енергетичної інфраструктури (газо, нафтопроводів, газових та нафтових терміналів, газових та нафтових свердловин, ліній електропередачі, електростанцій, електропідстанцій, розподільних пунктів), для розміщення кладовищ за умови обґрунтування неможливості реалізації альтернативних варіантів їх розміщення.
					У судовому засіданні представник позивача 1 визнав, що саме по собі оскаржуване розпорядження Кабінету Міністрів України не порушує права та інтереси позивача 1. Як вбачається із позовної заяви ВАТ "Великоанадольський вогнетривкий комбінат", розпорядження Кабінету Міністрів України, якими внесені зміни до розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2008 року № 610, є похідними від нього, а тому на думку позивача, мають бути визнані нечинними у разі визнання останнього незаконним.
					Проаналізувавши матеріали справи, пояснення учасників судового процесу в сукупності із законодавством суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню з огляду на таке.
					Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
					Відповідно до положень частини 1 статті 117 Конституції України та статті 52 Закону України "Про Кабінет Міністрів України", в редакції, чинній на час видання оскаржуваного розпорядження, Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обовязковими до виконання.
					Повноваження Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин визначені статтею 13 Земельного кодексу України.
					Відповідно до пункту "б" частини 1 цієї статті до повноважень Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин належить реалізація державної політики у галузі використання та охорони земель.
					Частиною 3 статті 20 Земельного кодексу України передбачено, що зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
					З урахуванням викладеного суд погоджується з доводами представника відповідача, що при виданні оскаржуваного розпорядження Кабінет Міністрів України діяв відповідно до визначених законом повноважень.
					Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.
					Беручи до уваги твердження представника позивача 1 про те, що саме по собі оскаржуване розпорядження Кабінету Міністрів України не порушує права та інтереси позивача 1, суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги про визнання нечинним цього розпорядження. 
					Керуючись статтями 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
					 ПОСТАНОВИВ
					У задоволенні позову відмовити повністю.
					 
					Постанова набирає законної сили у порядку і строки, визначені частиною 1 статті 254 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 185-187 КАС України.
					 Головуюча суддя О.О. Власенкова 
					 Судді В.В. Амельохін
					 К.С. Пащенко

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...