Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 372/466/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; про виплату заробітної плати.
Надіслано для оприлюднення: 10.05.2024. Зареєстровано: 11.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 14.05.2024.
Дата набрання законної сили: 22.08.2024
Результат оскарження 22.08.2024 Апеляційний суд Київської області: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: 2-872/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 372/466/24 
		Провадження № 2-872/24
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		06 травня 2024 року         Обухівський районний суд Київської області у складі: 
		головуючого судді Кравченка М.В.
		при секретарі Бойко В.Ю.,
		за участю представника позивачки ОСОБА_1 ,
		представника відповідача Кулибаби В.О. , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду цивільну справу за позовом  ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Центренерго» про зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		25.01.2024 року позивач ОСОБА_3 звернулася до Обухівського районного суду Київської області з позовом до ПАТ «Центренерго» в якому просить суд зобов`язати Публічне акціонерне товариство «Центренерго» здійснити помічнику генерального директора ПАТ «Центренерго» ОСОБА_3 перерахунок заробітної плати з 01 вересня 2023 року по 01 грудня 2023 року, виплативши премію у розмірі 50% від посадового окладу за вказаний період, визнавши неправомірним ненарахування цієї премії. Зобов`язати Публічне акціонерне товариство «Центренерго» здійснити нарахування надбавки помічнику генерального директора ПАТ «Центренерго» ОСОБА_3 за високі досягнення у праці період з 01 листопада 2023 року, визнавши неправомірним ненарахування цієї надбавки, стягнути з Публічне акціонерне товариство «Центренерго» на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 10 000 гривень та судові витрати.
		Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначила, що Наказом №92-К від 03.06.2020 року вона прийнята на посаду помічника генерального директора Публічного акціонерного товариства «Центренерго», з 09.06.2020 року є членом первинної профспілкової організації ПАТ «Центренерго», яка входить до Київської міської професійної спілки працівників енергетики та електротехнічної промисловості (як організаційна ланка), яка зареєстрована 22.12.1999 року, Після приходу у серпні 2023 року на посаду генерального директора Андрія Чуркіна, її було викликано до останнього та поінформовано, що у зв`язку з бажанням нового Генерального директора працювати зі своїм помічником Позивачу потрібно звільнити посаду помічника Генерального директора, на що вона погодилась та було домовлено, що їй можна вибрати будь-який відділ написавши заяву про переведення, яка буде підписана. У вересні 2023 року нею було написано заяву про переведення на посаду інженера Департаменту капітального будівництва ПАТ «Центренерго» з проханням залишити їй надбавку та розмір премії посади помічника Генерального директора, у зв`язку з тим, що оклад посади інженера Департаменту капітального будівництва ПАТ «Центренерго» є меншим окладу посади помічника Генерального директора ПАТ «Центренерго». Вказана заява досі не підписана у зв`язку з виниклим конфліктом з начальником департаменту по роботі з персоналом та соціальним питанням С. Капустою, яка відмовилась погоджувати переведення, вела себе грубо та зухвало, пригрозила, що якщо заява не буде написана без врахування надбавки та премії - знайде усі можливі способи, щоб організувати позбавити всіх можливих доплат її та звільнити з роботи. У вересні 2023 року усним наказом її було переведено на посаду інженера Департаменту капітального будівництва ПАТ «Центренерго» для виконання відповідних функцій, однак до теперішнього часу вона рахується на посаді помічника Генерального директора ПАТ «Центренерго». Наказом ПАТ «Центренерго» №94-П від 31.10.2023р. скасовано з 01 листопада 2023 року надбавку за високі досягнення у праці помічнику генерального директора ПАТ «Центренерго» ОСОБА_3 на підставі рішення Дирекції ПАТ «Центренерго» від 31.10.2023р. (протокол засідання №59/2023). Також відповідно до п. 3 Наказу ПАТ «Центренерго» №92-П від 31.10.2023р. «Про преміювання за вересень 2023 року» у зв`язку з відсутністю висновків про виконання показників преміювання за основні результати господарської діяльності помічника генерального директора ОСОБА_3 , премію за вересень 2023 року не нараховувати (керуючись п. 28 Додатку №3 Положення про преміювання працівників ПАТ «Центренерго» за основні результати господарської діяльності (Додаток №2 до Колективного Договору). Зазначений Наказ №92-П від 31.10.2023р. також ухвалений відповідно до рішення Дирекції ПАТ «Центренерго» від 31.10.2023р. (протокол засідання №59/2023). Вона 28.11.2023р. подала звернення на ім`я Генерального директора ПАТ «Центренерго» ОСОБА_4 , зареєстроване за №2787 від 28.11.2023р., в якому просила надати їй документи, що стали підставою для винесення Наказів ПАТ «Центренерго» №92-П від 31.10.2023р. та №94-П від 31.10.2023р. стосовно позбавлення її щомісячної премії за вересень 2023 року та надбавки за високі досягнення у праці. Відповідно до п. 1.2.3 Наказу ПАТ «Центренерго» №98-П від 28.11.2023р. «Про преміювання за жовтень 2023 року» у зв`язку з відсутністю висновків про виконання показників преміювання за основні результати господарської діяльності помічнику генерального директора ОСОБА_3 , премію за жовтень 2023 року не нараховувати (керуючись п. 28 Додатку №3 до Положення про преміювання працівників ПАТ «Центренерго» за основні результати господарської діяльності (Додаток №2 до Колективного Договору). Наказ ПАТ «Центренерго» №98-П від 28.11.2023р. винесений відповідно до рішення Дирекції ПАТ «Центренерго» від 28.11.2023р. (протокол засідання №68/2023). В зазначеному наказі ОСОБА_3 здійснила напис про не згоду з п. 1.2.3 Наказу та просила надати їй документи, що стали підставою позбавлення її премії за жовтень 2023 року. Відповідно до п. 1.2.1 Наказу ПАТ «Центренерго» №108-П від 29.12.2023 року «Про преміювання за листопад 2023 року» у зв`язку з невиконанням посадових обов`язків, помічнику генерального директора ОСОБА_3 , премію за листопад 2023 року не нараховувати (керуючись п.28 додатку №3 до Положення про преміювання працівників ПАТ «Центренерго» за основні результати господарської діяльності (Додаток №2 до Коллективного договору). В зазначеному наказі ОСОБА_3 також здійснила напис про не згоду з п. 1.2.1 Наказу та просила надати їй документи, що стали підставою позбавлення її премії за листопад 2023 року. Однак жодних документів від роботодавця щодо підстав позбавлення її премії вона до теперішнього часу так і не отримала. Вважає, що підстав для позбавлення її премії та надбавки не було, до неї дисциплінарні стягнення не застосовувалися, службові розслідування не проводились, посадові обов`язки виконувала сумлінно, добросовісно та відповідально, накази Відповідача №94-П від 31.10.2023р., п. 3 Наказу №92-П від 31.10.2023р., п. 1.2.3 Наказу №98-П від 28.11.2023р., п. 1.2.1 Наказу №108-П від 29.12.2023 року - протиправними, а тому вимушена звернутися до суду з даним позовом.
		30.01.2024 року винесено ухвалу якою позовну заяву ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Центренерго» про зобов`язання вчинити певні дії, залишити без руху, надавши позивачеві десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вказаних недоліків.
		06.02.2024 року винесено ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження та призначення відкритого судового засідання.
		11.04.2024 року винесено ухвалу про задоволення клопотання представника позивачки - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (vkz.court.gov.ua).
		16.04.2024 року винесено ухвалу якою в задоволенні клопотання представника позивачки про витребування доказів відмовлено.
		22.04.2024 року винесено ухвалу про задоволення клопотання представника позивачки - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (vkz.court.gov.ua).
		02.05.202 року винесено ухвалу про задоволення клопотання представника позивачки - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (vkz.court.gov.ua).
		02.05.2024 року винесено ухвалу про задоволення клопотання представника відповідача Кулибаби Вадима Олександровича ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (vkz.court.gov.ua).
		Представник позивачки ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені позовні заяві. Пояснив, що позивачка працювала у ПАТ «Центренерго» помічником генерального директора, та в подальшому добровільно перевилась на іншу посаду із збереженням надбавок і премії попередньої посади, у зв`язку з виниклим конфліктом з начальником Департаменту по роботі з персоналом та соціальним питанням ОСОБА_5 , остання перешкоджала переведенню позивачки на іншу посаду, в усному порядку її перевели на іншу посаду, але офіційно не переводили. Наказами підприємства позивачці було скасовано премії і надбавки, у зв`язку з чим вона зверталась до роботодавця для отримання документів, які стали підставою для скасування премій і надбавок, але будь-яких документів їй так і не надали. У зв`язку з чим, він звертався до роботодавця позивачки з адвокатським запитом з тими саме вимогами про надання документів, однак у відповідь на адвокатський запит таких документів також надано не було. До позивачки не застосовувалось ніяких дисциплінарних стягнень, а тому роботодавець має платити позивачці передбачені колективним договором премії. За таких обставин підстав для позбавлення позивачки премій не має. В подальшому позивачці повідомили про звільнення у зв`язку з скороченням штату, накази про позбавлення позивачки премій є незаконними, оскільки їх не погоджено з профспілкою, позивачка фактично працює в Департаменті капітального будівництва. 
		Представник відповідача Кулибаба В.О. в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив в повному обсязі та просив відмовити в їх задоволенні, посилаючись на їх необґрунтованість. Пояснив, що позивачка працювала у ПАТ «Центренерго» на посаді помічника Генерального директора, ніяких офіційних переведень її на інші посади не було, вона і на даний час рахується на посаді помічника Генерального директора. Надбавки і премії, це як додаткові доплати, а не основна заробітна плата і нараховуються тільки за високі досягнення у праці, погодження наказів про позбавлення премії з профспілкою не потрібно надбавки нараховуються в залежності від обсягу додаткової роботи та не є обов`язковими доплатами до заробітної плати. Відповідно до положень преміювання призначається за фактично виконані роботи за місяць. Позивачка фактично не виконувала додаткових функцій помічника Генерального директора. Премії нараховують виключно за рішенням керівника підприємства, де працює особа, а суди на можуть зобов`язувати підприємства нараховувати премії. Позивачка не оскаржує накази про позбавлення її премій, а тому цей позов є неналежним способом захисту. Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди заперечив, пояснивши, що позивачкою не надано доказів завдання діями відповідача моральної шкоди, а тому така вимоги не підлягає задоволенню. Позивачка отримувала заробітну плату за виконані посадові обов`язки. 29.04.2024 року позивачка звільнена з посади помічника Генерального директора у зв`язку із скороченням штату.
		Відповідно до ч. 5, 6 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Суд, вислухавши представника позивачки, представника відповідача, перевіривши і дослідивши матеріали справи, дослідивши письмові докази вважає, позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
		Загалом позов мотивовано незгодою Позивачки з наказами відповідача ПАТ «Центренерго» про не нарахування їй премій, у зв`язку з чим вона звернулася до суду з даним позовом та просить суд зобов`язати відповідача здійснити помічнику генерального директора ПАТ «Центренерго» ОСОБА_3 перерахунок заробітної плати з 01 вересня 2023 року по 01 грудня 2023 року, виплативши премію у розмірі 50% від посадового окладу за вказаний період, визнавши неправомірним ненарахування цієї премії. Зобов`язати Публічне акціонерне товариство «Центренерго» здійснити нарахування надбавки помічнику генерального директора ПАТ «Центренерго» ОСОБА_3 за високі досягнення у праці період з 01 листопада 2023 року, визнавши неправомірним ненарахування цієї надбавки. Також просить Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 10 000 гривень.
		Судом встановлено, що наказом №92-К від 03.06.2020 року ОСОБА_3 прийнята на посаду помічника генерального директора Публічного акціонерного товариства «Центренерго», що підтверджується записом у трудовій книжці ОСОБА_3 .
		ОСОБА_3 з 09.06.2020 року є членом первинної профспілкової організації ПАТ «Центренерго», яка входить до Київської міської професійної спілки працівників енергетики та електротехнічної промисловості (як організаційна ланка), яка зареєстрована 22.12.1999 року, що підтверджується довідкою №1 від 25.01.2024 року.
		У вересні 2023 року Позивачем було написано заяву про переведення на посаду інженера Департаменту капітального будівництва ПАТ «Центренерго» з проханням залишити їй надбавку та розмір премії посади помічника Генерального директора, у зв`язку з тим, що оклад посади інженера Департаменту капітального будівництва ПАТ «Центренерго» є меншим окладу посади помічника Генерального директора ПАТ «Центренерго». Вказана заява не була підписана адміністрацією відповідача, тому питання про переведення на іншу посаду суд вважає неврегульованим. Відтак, суд вважає, що у спірних трудових правовідносинах позивач працювала на посаді помічника генерального директора Публічного акціонерного товариства «Центренерго».
		Наказом ПАТ «Центренерго» №94-П від 31.10.2023р. скасовано з 01 листопада 2023 року надбавку за високі досягнення у праці помічнику генерального директора ПАТ «Центренерго» ОСОБА_3 на підставі рішення Дирекції ПАТ «Центренерго» від 31.10.2023р. (протокол засідання №59/2023).
		Також відповідно до п. 3 Наказу ПАТ «Центренерго» №92-П від 31.10.2023р. «Про преміювання за вересень 2023 року» у зв`язку з відсутністю висновків про виконання показників преміювання за основні результати господарської діяльності помічника генерального директора ОСОБА_3 , премію за вересень 2023 року не нараховувати (керуючись п. 28 Додатку №3 Положення про преміювання працівників ПАТ «Центренерго» за основні результати господарської діяльності (Додаток №2 до Колективного Договору).
		Зазначений Наказ №92-П від 31.10.2023р. також ухвалений відповідно до рішення Дирекції ПАТ «Центренерго» від 31.10.2023р. (протокол засідання №59/2023).
		ОСОБА_3 28.11.2023р. подала звернення на ім`я Генерального директора ПАТ «Центренерго» ОСОБА_4 , зареєстроване за №2787 від 28.11.2023р., в якому просила надати їй документи, що стали підставою для винесення Наказів ПАТ «Центренерго» №92-П від 31.10.2023р. та №94-П від 31.10.2023р. стосовно позбавлення її щомісячної премії за вересень 2023 року та надбавки за високі досягнення у праці.
		Відповідно до п. 1.2.3 Наказу ПАТ «Центренерго» №98-П від 28.11.2023р. «Про преміювання за жовтень 2023 року» у зв`язку з відсутністю висновків про виконання показників преміювання за основні результати господарської діяльності помічнику генерального директора ОСОБА_3 , премію за жовтень 2023 року не нараховувати (керуючись п. 28 Додатку №3 до Положення про преміювання працівників ПАТ «Центренерго» за основні результати господарської діяльності (Додаток №2 до Колективного Договору). Наказ ПАТ «Центренерго» №98-П від 28.11.2023р. винесений відповідно до рішення Дирекції ПАТ «Центренерго» від 28.11.2023р. (протокол засідання №68/2023).
		В зазначеному наказі ОСОБА_3 здійснила напис про не згоду з п. 1.2.3 Наказу та просила надати їй документи, що стали підставою позбавлення її премії за жовтень 2023 року.
		Відповідно до п. 1.2.1 Наказу ПАТ «Центренерго» №108-П від 29.12.2023 року «Про преміювання за листопад 2023 року» у зв`язку з невиконанням посадових обов`язків, помічнику генерального директора ОСОБА_3 , премію за листопад 2023 року не нараховувати (керуючись п.28 додатку №3 до Положення про преміювання працівників ПАТ «Центренерго» за основні результати господарської діяльності (Додаток №2 до Коллективного договору).
		В зазначеному наказі ОСОБА_3 здійснила напис про не згоду з п. 1.2.1 Наказу та просила надати їй документи, що стали підставою позбавлення її премії за листопад 2023 року.
		У відповідь на адвокатський запит, листом №22/5133 від 14.12.2023р. ПАТ «Центренерго» повідомило представнику позивачки, що рішення Дирекції від 31.10.2023 року №59/2023 та від 28.11.2023 року №68/2023 містять інформацію з обмеженим доступом, оскільки стосуються інших питань діяльності Товариства, окрім питань щодо ОСОБА_3 та йому було надано Витяги з вищевказаних протоколів (копії додаються).
		Таки чином, доводи позову ґрунтуються на переконанні позивачки про те, що підстав для позбавлення її премії та надбавки не було, до неї дисциплінарні стягнення не застосовувалися, службові розслідування не проводились, посадові обов`язки виконувала сумлінно, добросовісно та відповідально, накази Відповідача №94-П від 31.10.2023р., п. 3 Наказу №92-П від 31.10.2023р., п. 1.2.3 Наказу №98-П від 28.11.2023р., п. 1.2.1 Наказу №108-П від 29.12.2023 року - протиправними у зв`язку з чим вона звернулась до суду з даним позовом. 
		Суд відхиляє вказані доводи позову як необґрунтовані й такі, що не ґрунтуються на наявних у матеріалах справи письмових доказах.
		Щодо твердження позивача про її переведення на посаду інженера Департаменту капітального будівництва ПАТ «Центренерго» слід зазначити наступне.
		У позовній заяві ОСОБА_3 зазначає наступне: «У вересні 2023 року усним наказом ОСОБА_3 було переведено на посаду інженера Департаменту капітального будівництва ПАТ «Центренерго» для виконання відповідних функцій, однак до теперішнього часу Позивач рахується на посаді помічника Генерального директора ПАТ «Центренерго».»
		З даного приводу варто зазначити, що у відповідності до копії трудової книжки, наданої позивачем до позовної заяви, вбачається, що ОСОБА_3 04.06.2020 року було прийнято на посаду помічника Генерального директора на підставі наказу № 92-к від 03.06.2020.
		Тобто, станом на дату подання позовної заяви позивач перебувала на посаді помічника Генерального директора, а не на посаді інженера Департаменту капітального будівництва ПАТ «Центренерго». Представниками сторін визнається, що надалі позивачка була звільнена саме з посади помічника Генерального директора за скороченням штату, що додатково вказує на необґрунтованість відповідних тверджень позову.
		Статтею 32 КЗпП України передбачено, що переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством. Не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Власник або уповноважений ним орган не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров`я. У зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці, систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших, працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.
		У відповідності до п. 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 «Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників» (надалі - Інструкція № 58), переведення працівника на іншу постійну роботу на тому ж підприємстві оформлюється в такому ж порядку, як і прийняття на роботу.
		За приписами ч. 4 ст. 24 Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до положень пунктів 2.3, 2.4 Інструкції № 58, записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.
		Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
		Із вищевикладеного вбачається, що переведення працівника оформлюється відповідним наказом, а інформація про переведення в обов`язковому порядку зазначається у трудовій книжці працівника. Однак, із доданої копії трудової книжки позивача вбачається, що вона не містить жодного запису про переведення, а тому позивач перебуває на посаді помічника Генерального директора ПАТ «Центренерго».
		Твердження позивача у позовній заяві про бажання нового Генерального директора працювати зі своїм помічником та прохання звільнити посаду помічника не підтверджується жодними доказами, та є надуманими позивачем.
		Щодо скасування позивачу надбавки за високі досягнення у праці слід зазначити наступне.
		Відповідно до наказу ПАТ «Центренерго» від 31.10.2023 № 94-п «Про скасування надбавки» скасовано з 01 листопада 2023 року надбавку за високі досягнення у праці помічнику генерального директора ПАТ «Центренерго» ОСОБА_3 .
		Підставою для прийняття даного наказу був протокол засідання Дирекції ПАТ «Центренерго» № 59/2023 від 31.10.2023, у відповідності до п. 4 якого було прийнято наступне рішення: «За результатами доповідей та розгляду службових записок, звітів про виконану роботу (додаються): 1. Відповідно до п. 4.14 та п. 4.15 Положення про оплату праці у ПАТ «Центренерго» (додаток № 1 до Колективного договору ПАТ «Центренерго» на 2022-2025 роки), скасувати надбавку за високі досягнення у праці помічнику генерального директора ПАТ «Центренерго» ОСОБА_3 з 01 листопада 2023 року, у зв`язку з невиконанням посадових функціональних обов`язків. Генеральному директору видати відповідні накази».
		Варто зазначити, що Колективний договір між уповноваженим органом власника та трудовим колективом ПАТ «Центренерго» на 2022-2025 роки зареєстрований 14.12.2021 року за № 17 в реєстрі галузевих (міжгалузевих) територіальних угод, колективних договорів, змін і доповнень до них Козинською селищною радою Обухівського району Київської області (надалі - Колективний договір).
		Відповідно до п. 1.2 розділу І Колективного договору цей Колективний договір укладено з метою сприяння та регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, питань охорони праці, економічних, соціальних та побутових інтересів і потреб працівників Товариства.
		За положеннями п. 2.3.1 розділу 2.3 Колективного договору оплата праці працівників Товариства здійснюється відповідно до Кодексу законів про працю України, Закону України «Про оплату праці», Галузевої угоди, Положення про оплату праці у ПАТ «Центренерго» (Додаток 1) та Положення про преміювання працівників ПАТ «Центренерго» за основні результати господарської діяльності (Додаток 2).
		Пунктом 2.3.4. розділу 2.3 Колективного договору встановлено, що структура заробітної плати працівників Товариства включає в себе:
		тарифну (окладну) частину заробітної плати, нараховану за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадових обов`язків);
		надбавки і доплати до тарифних ставок (посадових окладів) у розмірах, визначених цим Колективним договором;
		премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій (додатки 2, 4);
		оплату за не відпрацьований час згідно з чинним законодавством;
		інші заохочувальні та компенсаційні виплати (Додатки 3, 6).
		Положення про оплату праці у ПАТ «Центренерго» є додатком 1 до Колективного договору.
		Відповідно до п. 4.14 Положення про оплату праці у ПАТ «Центренерго» доплати та надбавки можуть бути зменшені або скасовані повністю за поданням відповідного керівника при погіршенні якості роботи (посадових, функціональних обов`язків), порушенні вимог виробничих і технологічних інструкцій, зменшенні обсягу робіт, тощо.
		Згідно зі статтею 43 Конституції України, право на працю визнається за кожною людиною і становить собою можливість заробляти на життя працею, яку людина вільно обирає або на яку погоджується.
		Відповідно до статті 2 КЗпП України державою забезпечується право громадян України на працю, тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи. Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.
		Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання (далі - підприємства), а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної і стимулюючої функцій заробітної плати визначає Закон України «Про оплату праці».
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
		Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
		За приписами ст. 2 Закону України «Про оплату праці» структуру заробітної плати становлять:
		Основна заробітна плата це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
		Додаткова заробітна плата це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
		Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
		Окрім того, Кодексом законів про працю визначено, що «форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами» (абз. 2 ст. 97 КЗпП України).
		Відповідно до частини першої статті 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
		Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 15 травня 2017 року у справі № 6-2790цс16, у постановах Верховного Суду від 01 жовтня 2018 року у справі № 487/6105/16, від 12 грудня 2019 року у справі № 761/10455/17, законодавство не вимагає, щоб власник реалізував свої повноваження збільшувати, зменшувати розміри надбавок, які виплачуються конкретним працівникам, повноваження повністю або частково позбавляти конкретного працівника надбавок обов`язково за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації. Власник має право самостійно вирішувати ці питання, якщо інше не передбачено колективним договором.
		Частина четверта статті 97 КЗпП України, яка забороняє власникові приймати одностороннє рішення з питань оплати праці, що погіршує умови, встановлені у відповідному порядку, не стосується випадків, коли власник застосовує встановлені на підприємстві відповідно до законодавства умови оплати праці. Прийняття керівником підприємства в межах своєї компетенції рішення про зменшення розміру надбавки, позбавлення працівників надбавок повністю або частково, не можна кваліфікувати як погіршення умов оплати праці, про яке працівник повинен бути заздалегідь попереджений.
		Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.1999 № 13 роз`яснено, що при вирішенні спорів про виплату премій, винагороди за підсумками роботи за рік чи за вислугу років, надбавок і доплат, необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат. Працівники, на яких поширюються зазначені нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках і за умов, передбачених цими актами. З мотивів відсутності коштів у проведенні вказаних виплат може бути відмовлено в тому разі, коли вони обумовлені в зазначених актах наявністю певних коштів чи фінансування.
		Відповідно до висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 16 березня 2020 року у справі № 357/9161/17, при вирішенні спорів про виплату премій, винагороди за підсумками роботи за рік чи за вислугу років, надбавок і доплат необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат. Працівники, на яких поширюються зазначені нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках і за умов, передбачених цими актами.
		Надбавки за складність, напруженість у роботі виплачуються у межах фонду оплати праці і не мають обов`язкового характеру, рішення про їх встановлення (скасування, зменшення розміру) приймає керівник залежно від наявності коштів шляхом видання відповідного наказу, відповідно до умов передбачених трудовим законодавством і зокрема відповідно до Положення.
		Відповідно до висновку Верховного Суду у постанові від 23 грудня 2019 року у справі № 757/26722/17, встановлення надбавки за інтенсивність праці не є безумовним та залежить від виконання працівником трудових обов`язків.
		Така надбавка не відноситься до гарантованої основної заробітної плати і залежить від виконання працівником більш складної і відповідальної роботи у порівнянні з іншими працівниками, обсягу навантаження на працівника та інтенсивності виконуваної ним роботи. Тому прийняття керівником підприємства в межах своєї компетенції рішення про зменшення розміру надбавки, позбавлення працівників надбавок повністю або частково, не можна кваліфікувати як погіршення умов оплати праці.
		Верховний Суд при розгляді аналогічних справ виходить з того, що при вирішенні спорів про виплату премій, винагороди за підсумками роботи за рік чи за вислугу років, надбавок і доплат необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат. Працівники, на яких поширюються зазначені нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках і за умов, передбачених цими актами».
		Також визначено, що: «..., надбавки за високі досягнення у праці, за виконання особливо важливої роботи та за складність, напруженість у роботі не мають обов`язкового характеру, рішення про їх встановлення (скасування, зменшення розміру) приймає керівник в залежності від виконання працівником трудових обов`язків, тобто відповідач діяв відповідно до умов передбачених трудовим законодавством і зокрема відповідно до Положення, тому скасування відповідних надбавок позивачу не можна вважати зміною умов оплати праці».
		Подібні висновки також викладені в постанові Верховного Суду по справі № 420/3204/20 від 25.02.2021.
		Правові позиції Верховного Суду у вказаних справах спростовують правову позицію позову і підтверджують законність дій та прийнятого Відповідачем рішення щодо скасування надбавки Позивачу.
		Листом від 30.10.2023 за вих. № 2175/09-06/14-2023 Козинська селищна рада Обухівського району Київської області повідомила ПАТ «Центренерго», що 30.10.2023 за реєстраційним номером 37 в реєстрі галузевих (міжгалузевих), територіальних угод, колективних договорів, змін і доповнень до них були зареєстровані зміни та доповнення до колективного договору ПАТ «Центренерго».
		Даними змінами було передбачено наступне: пункт 2.3.12 Колективного договору ПАТ «Центренерго» доповнено: після слів «встановлення надбавок і доплат» додано слова «за виключенням надбавки за високі досягнення у праці та інших виплат, що мають заохочувальний характер».
		Тобто, після внесення змін до Колективного договору ПАТ «Центренерго» пункт 2.3.12 має наступний зміст: «Дирекція Товариства повинна повідомити працівників Товариства про нові умови оплати праці, зміну діючих умов преміювання в бік погіршення, встановлення надбавок і доплат, за виключенням надбавки за високі досягнення у праці та інших виплат, що мають заохочувальний характер, а також зменшення їх розмірів або припинення виплат, у тому числі запровадження інших ринкових форм і систем оплати праці з дотриманням соціальних стандартів. Ці зміни здійснюються за погодженням з відповідними профспілковими органами Товариства після попередження працівників не пізніше, як за два місяці до їх запровадження».
		Крім того, Положення про оплату праці у ПАТ «Центренерго» (додаток № 1 Колективного договору) доповнено пунктом 4.15.: «Зменшення розміру надбавки за високі досягнення у праці або її відміна повністю здійснюється за рішенням Дирекції Товариства та відповідного наказу по Товариству з місяця в якому прийнято рішення та видано наказ».
		Враховуючи відсутність високих досягнень у праці, відповідач мав право скасувати надбавки, які виплачуються, виходячи з якості та ефективності роботи.
		Крім того, слід вказати на те, що позивачем не доведено те, що в період скасування їй надбавки, остання, виконувала більш складну та відповідальну роботу у порівнянні з іншими працівниками та/або об`єм її роботи та навантаження був не меншим за інших працівників підприємства.
		Щодо не нарахування премій за період з 01.09.2023 року по 01.12.2023 року, слід зазначити наступне.
		Так, відповідно до п. 3 наказу № 92-п від 31.10.2023 «Про преміювання за вересень 2023 року» за підсумками результатів роботи та виконанням у вересні місяці 2023 року показників преміювання згідно Положення про преміювання працівників ПАТ «Центренерго» за основні результати господарської діяльності (Додаток № 2 до Колективного договору на 2022-2025 роки), Положення про преміювання працівників апарату управління ПАТ «Центренерго» за основні результати господарської діяльності та відповідно до рішення Дирекції ПАТ «Центренерго» від 31.10.2023 року (протокол засідання № 59/2023), - у зв`язку з відсутністю висновків про виконання показників преміювання за основні результати господарської діяльності помічника генерального директора ОСОБА_3 , премію за вересень 2023 року не нараховувати (керуючись п. 28 додатку № 3 до Положення про преміювання працівників ПАТ «Центренерго» за основні результати господарської діяльності (Додаток № 2 до Колективного договору).
		Підставою для прийняття даного наказу був протокол засідання Дирекції ПАТ «Центренерго» № 59/2023 від 31.10.2023, у відповідності до п. 5 якого було прийнято наступне рішення: «За результатами розгляду службових записок та довідок структурних підрозділів апарату управління та директорів відокремлених підрозділів ПАТ «Центренерго» (додаються): ...2.13. У зв`язку з відсутністю висновків щодо виконання показників преміювання, помічнику генерального директора ОСОБА_3 , премію за вересень 2023 року не нараховувати».
		Відповідно до п. 1.2.3 наказу № 98-п від 28.11.2023 «Про преміювання за жовтень 2023 року» за підсумками результатів роботи та виконанням у жовтні місяці 2023 року показників преміювання згідно Положення про преміювання працівників ПАТ «Центренерго» за основні результати господарської діяльності (Додаток № 2 до Колективного договору на 2022-2025 роки), Положення про преміювання працівників апарату управління ПАТ «Центренерго» за основні результати господарської діяльності та відповідно до рішення Дирекції ПАТ «Центренерго» від 28.11.2023 року (протокол засідання № 68/2023), - у зв`язку з відсутністю висновків про виконання показників преміювання за основні результати господарської діяльності помічника генерального директора ОСОБА_3 , премію за жовтень 2023 року не нараховувати (керуючись п. 28 додатку № 3 до Положення про преміювання працівників ПАТ «Центренерго» за основні результати господарської діяльності (Додаток № 2 до Колективного договору).
		Підставою для прийняття даного наказу був протокол засідання Дирекції ПАТ «Центренерго» № 68/2023 від 28.11.2023, у відповідності до п. 5 якого було прийнято наступне рішення: «За результатами розгляду службових записок ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , довідок структурних підрозділів апарату управління та директорів відокремлених підрозділів ПАТ «Центренерго» (додаються): .2.4. У зв`язку з відсутністю висновків про виконання показників преміювання за основні результати господарської діяльності помічнику генерального директора ОСОБА_3 , премію за жовтень 2023 року не нараховувати (керуючись п. 28 додатку № 3 до Положення про преміювання працівників ПАТ «Центренерго» за основні результати господарської діяльності (Додаток № 2 до Колективного договору)».
		Відповідно до п. 1.2.1 наказу № 108-п від 29.12.2023 «Про преміювання за листопад 2023 року» за підсумками результатів роботи та виконанням у листопаді місяці 2023 року показників преміювання згідно Положення про преміювання працівників ПАТ «Центренерго» за основні результати господарської діяльності (Додаток № 2 до Колективного договору на 2022-2025 роки), Положення про преміювання працівників апарату управління ПАТ «Центренерго» за основні результати господарської діяльності та відповідно до рішення Дирекції ПАТ «Центренерго» від 28.12.2023 року (протокол засідання № 19/2023), - у зв`язку з невиконанням посадових обов`язків, помічнику генерального директора ОСОБА_3 , премію за листопад 2023 року не нараховувати (керуючись п. 28 додатку № 3 до Положення про преміювання працівників ПАТ «Центренерго» за основні результати господарської діяльності (Додаток № 2 до Колективного договору).
		Підставою для прийняття даного наказу був протокол засідання Дирекції ПАТ «Центренерго» № 79/2023 від 28.12.2023, у відповідності до п. 2 якого було прийнято наступне рішення: «За підсумками результатів роботи за листопад 2023 року, відповідно до Положення про преміювання працівників ПАТ «Центренерго» за основні результати господарської діяльності (Додаток № 2 до Колективного договору на 2022-2025 роки), Положення про преміювання працівників ПАТ «Центренерго» за основні результати господарської діяльності, вважати виконаними у листопаді 2023 року працівниками апарату управління ПАТ «Центренерго» показники преміювання за основні результати господарської діяльності з урахуванням підпунктів 2.1.-2.4. цього рішення. ...2.3. У зв`язку з невиконанням посадових обов`язків, помічнику генерального директора ОСОБА_3 , премію за листопад 2023 року не нараховувати (керуючись п. 28 додатку № 3 до Положення про преміювання працівників ПАТ «Центренерго» за основні результати господарської діяльності (Додаток № 2 до Колективного договору)».
		Питання про преміювання працівників ПАТ «Центренерго» урегульоване Положенням про преміювання працівників ПАТ «Центренерго» за основні результати господарської діяльності, яке є додатком 2 до Колективного договору (далі - Положення про преміювання).
		Відповідно до преамбули Положення про преміювання, положення вводиться з метою стимулювання праці персоналу за результатами виконання функціональних обов`язків, планів, завдань, нормативних документів.
		Відповідно до пп. 1.1 пункту 1 Положення про преміювання, преміювання працівників ПАТ «Центренерго» проводиться за місячними результатами роботи (щомісячно) з коштів фонду оплати праці за показниками, які характеризують результати фінансово-господарської та виробничої діяльності Товариства.
		Положенням пп. 4.2 пункту 4 Положення про преміювання передбачено, що преміювання керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців та робітників ПАТ «Центренерго» проводиться за місячними результатами роботи.
		Премія за основні результати господарської діяльності нараховується на тарифну частину (посадовий оклад) з урахуванням надбавок та доплат, які передбачені Положенням «Про оплату праці», за фактично відпрацьований час.
		Підставою для нарахування премії є дані бухгалтерського обліку та звітні дані про фактичне виконання показників за місяць.
		Відповідно до пп. 4.4 пункту 4 Положення про преміювання, Генеральний директор, директори відокремлених підрозділів мають право за поданням відповідного керівника зменшити розмір премії або не нараховувати премію працівнику, згідно переліку виробничих упущень та недоліків (Додатки 2, 3, 4 до цього Положення).
		Положеннями пп. 4.8 пункту 4 Положення про преміювання, премія за підсумками роботи за місяць не нараховується:
		працівникам, які не виконали показники преміювання за поточний місяць;
		працівникам, щойно прийнятим на роботу, які не пройшли перевірку знань по ПТЕ,
		ПОП, ППБ та не допущені до самостійної роботи;
		працівникам, які звільнилися за власним бажанням і не відпрацювали повний місяць;
		працівникам, які мають прогул, премія не виплачується за місяць, в якому здійснено прогул;
		працівникам, які мають догану, оголошену наказом по ПАТ «Центренерго» або наказом по відокремленому підрозділу, премія за основні результати господарської діяльності не виплачується за місяць, в якому було оголошено догану.
		працівникам, які були звільнені на підставі п. 7 ст. 36, п. 3, 4, 6, 7, 8, ст. 40 і ст. 41 КзПП.
		працівникам, які не відпрацювали повний місяць з дня прийому на роботу, крім прийнятих по переведенню.
		Відповідно до пп. 4.11 пункту 4 Положення про преміювання зниження (підвищення) премії оформляється наказом або рішенням Дирекції Товариства з обов`язковим зазначенням причин та здійснюється за той розрахунковий період, в якому здійснено або виявлено упущення в роботі.
		Виплата премії директорам відокремлених підрозділів та працівникам Апарату управління Товариства затверджується рішенням Дирекції Товариства, а працівникам відокремлених підрозділів - затверджується директором підрозділу (пп. 4.13 п. 4 Положення про преміювання).
		Відповідно до п. 28 Переліку виробничих упущень та недоліків, за які премія керівникам, професіоналам, фахівцям та технічним службовцям Товариства може бути зменшена або не нарахована повністю, за неналежне виконання або невиконання доручених робіт, виробничих завдань та посадових обов`язків до працівника застосовується до 100% зменшення премії.
		Варто зазначити, що відповідно до п. 2 посадової інструкції помічника Генерального директора ПАТ «Центренерго», помічник Генерального директора:
		Здійснює роботу з документами, що надходять на ім`я Генерального директора Товариства та виходять за його підписом. Узагальнює матеріали про хід виконання документів, розпоряджень, доручень.
		Організовує своєчасне та адресне направлення доручень, розпоряджень та наказів Генерального директора Товариства, службової кореспонденції та спеціальної документації керівникам відокремлених та структурних підрозділів та іншим виконавцям. Відстежує процес одержання встановленої інформації, контролює повноту її надходження та процес виконання.
		Здійснює відбір та опрацювання інформації для Генерального директора Товариства.
		Приймає документи і особисті заяви на підпис Генеральному директору Товариства.
		Доводить до відома всіх зацікавлених відділів, служб та окремих осіб зміст протоколів нарад і прийнятих рішень, здійснює контроль за їх виконанням.
		За дорученням Генерального директора Товариства готує аналітичні огляди з актуальних соціальних, економічних і фінансових питань. Здійснює відбір та опрацювання інформації.
		Організовує проведення телефонних переговорів Генерального директора Товариства та інших уповноважених осіб.
		Організовує робочий час Генерального директора Товариства, оперативно вносить зміни та доповнення до програми і розкладу його роботи.
		Регулює протягом робочого дня поїздки Генерального директора Товариства. Супроводжує, у разі необхідності, Генерального директора Товариства під час його візитів, відряджень та поїздок, виконуючи постійні завдання та обов`язки, а також роботи, що випливають з конкретних обставин. За результатами оформлює протокольні доручення, інформує про їх виконання.
		Готує інформаційні матеріали, виступи, проекти доповідей, співдоповідей, розпоряджень для розгляду на сесіях, колегіях, нарадах відповідного органу влади.
		Бере участь у підготовці проектів матеріалів Генеральному директору Товариства для проведення прес-конференцій, брифінгів, його зустрічей з представниками засобів масової інформації.
		Забезпечує вирішення усіх організаційних питань, що пов`язані з участю Генерального директора Товариства у різноманітних заходах.
		Контролює своєчасний розгляд пропозицій, заяв та скарг, що надійшли на ім`я Генерального директора Товариства, а також виконання його вказівок та доручень.
		Виконує роботу з підготовки засідань і нарад, які проводить Генеральний директор Товариства (збір необхідних матеріалів, повідомлення учасників про час і місце проведення, порядок денний, ін.).
		Бере участь у підготовці доповідей, довідок та інших матеріалів для виступів Генерального директора Товариства.
		Бере участь у впровадженні системи взаємозв`язків, застосовує і підтримує її відповідно до встановлених вимог і порядку, які забезпечують координацію внутрішньої управлінської діяльності між Генеральним директором Товариства і керівниками підрозділів та іншими працівниками, а також систему взаємовідносин Генерального директора Товариства з представниками інших підприємств.
		Веде запис особистого прийому Генерального директора Товариства, організовує прийом відвідувачів.
		Веде облік виданих підзвітних товарно-матеріальних цінностей, які знаходяться на балансі апарату управління ПАТ «Центренерго».
		Забезпечує зберігання товарно-матеріальних цінностей, додержання режимів зберігання, правил оформлення та здавання прибутково-видаткових документів.
		Проводить списання товарно-матеріальних цінностей у відповідності з встановленими нормативами.
		Забезпечує робоче місце Генерального директора Товариства необхідними засобами організаційної техніки, канцелярським приладдям, ін.
		Створює умови та сприяє поліпшенню умов роботи Генерального директора Товариства.
		Бере участь у розробці та підготовці заходів щодо поліпшення трудової дисципліни.
		Виконує інші доручення з питань, що належать до компетенції помічника Генерального директора Товариства.
		Як зазначалося вище, відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці» до структури заробітної плати входять:
		основна заробітна плата - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців;
		додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій;
		інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
		У постанові Верховного Суду від 14 грудня 2020 року у справі № 569/11722/16-ц (провадження № 61-31573сво18) зазначено, що доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій належать до видів додаткової заробітної плати. Доплати як складові додаткової заробітної плати, визначаються законодавством і тому становлять обов`язкову частину у структурі заробітної плати (на відміну від премій). В колективному договорі можуть бути передбачені додаткові види доплат, підстави та порядок їх здійснення. Умови колективного договору необхідно розділяти на ті, що дублюють норми позитивного права та ті, що виникають у процесі колективних переговорів між роботодавцем та трудовим колективом і є додатковими гарантіями для працівника.
		Отже, премія є винагородою за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, відноситься до додаткової заробітної плати та не становить обов`язкову частину у структурі заробітної плати.
		Аналогічна правова позиція закріплена у постанові Верховного Суду від 01.11.2023 у справі № 947/6706/21 (провадження № 61-10926св22).
		Як вказувалося вище, відповідно до пп. 1.1 пункту 1 Положення про преміювання, преміювання працівників ПАТ «Центренерго» проводиться за місячними результатами роботи (щомісячно) з коштів фонду оплати праці за показниками, які характеризують результати фінансово-господарської та виробничої діяльності Товариства.
		Тобто, із даного можливо зробити висновок, що виплата премій у ПАТ «Центренерго» не є безумовною, а здійснюється з урахуванням трудових успіхів та винахідливості працівника.
		Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду, зокрема від 01.11.2023 у справі № 947/6706/21, від 15.02.2023 у справі № 761/32911/20.
		Крім того, варто звернути увагу на постанову Верховного Суду від 11.10.2021 у справі № 201/532/20, відповідно до якої винагорода (премія) виплачується працівникові виключно за рішенням керівника, а тому не є обов`язковою.
		Слід погодитись із доводами відповідача про те, що суд не може перебирати на себе функцію призначення та нарахування премії замість органу, на якого покладені такі повноваження, суд не може втручатися в господарську діяльність товариства. Більш того, зазначений стороною позивача розмір премії є лише припущенням, оскільки розмір змінної винагороди/премії визначає виключно керівник.
		Також, у вказаній вище постанові Верховного Суду від 11.10.2021 у справі № 201/532/20 було зроблено наступний висновок: «Відповідно до змісту статті 2 Закону України «Про оплату праці» у структуру заробітної плати входить основна заробітна плата, додаткова заробітна плата та інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
		Так, основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
		Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов 'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
		Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
		Законодавство не вимагає, щоб власник реалізував свої повноваження збільшувати, зменшувати розміри надбавок, які виплачуються конкретним працівникам, повноваження повністю або частково позбавляти конкретного працівника надбавок обов`язково за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації. Власник має право самостійно вирішувати ці питання, якщо інше не передбачено колективним договором.
		Частина четверта статті 97 КЗпП України, яка забороняє власникові приймати одностороннє рішення з питань оплати праці, що погіршує умови, встановлені у відповідному порядку, не стосується випадків, коли власник застосовує встановлені на підприємстві відповідно до законодавства умови оплати праці. Прийняття керівником підприємства в межах своєї компетенції рішення про зменшення розміру надбавки, позбавлення працівників надбавок повністю або частково, не можна кваліфікувати як погіршення умов оплати праці, про яке працівник повинен бути заздалегідь попереджений.
		Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15 травня 2017 року у справі № 6-2790цс16, постановах Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі № 194/919/18, від 01 жовтня 2018 року у справі № 487/6105/16-ц».
		Варто зауважити, що відповідно до службової записки начальника департаменту по роботі з персоналом та соціальним питанням ОСОБА_6 на ім`я Генерального директора ПАТ «Центренерго», довідки про виконання показників преміювання за основні результати господарської діяльності за вересень 2023 року, директором ВП «Ременерго» ОСОБА_8 та помічником генерального директора ОСОБА_3 не були надані.
		Тобто, із вищевикладеного можна зробити висновок про те, що ПАТ «Центренерго» не було зобов`язане нараховувати та виплачувати позивачу премію за вересень, жовтень, листопад 2023 року. Для нарахування та виплати такої премії мали би бути відповідні результати роботи позивача, виконання показників преміювання. Виконана позивачем робота за ці місяці не була роботою понад установлені норми. Крім цього, позивачем не було продемонстровано жодних трудових успіхів та винахідливості при виконанні своїх посадових обов`язків; не було у позивача у вказаному періоді і особливих умови праці, за які можна би було нарахувати та виплатити премію.
		Крім того, позивачем в даному випадку обрано невірний спосіб захисту, враховуючи наступне.
		Варто відзначити, що при обранні позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
		Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року).
		Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
		Проте, позивачем у позовній заяві не заявлено позовної вимоги щодо оскарження наказів ПАТ «Центренерго» № 92-п від 31.10.2023 «Про преміювання за вересень 2023 року», № 94-п від 31.10.2023 «Про скасування надбавки», № 98-п від 28.11.2023 «Про преміювання за жовтень 2023 року», № 108-п від 29.12.2023 «Про преміювання за листопад 2023 року».
		Тобто, вказані накази станом на час судового розгляду цього спору є чинними, тому правові підстави для нарахування передбачених позовом премій та надбавок відсутні, а позовні вимоги не ґрунтуються на законі та локальних нормативних актах юридичної особи. 
		З огляду на наведене, суд вважає, що у даному випадку позивачем заявлено позовні вимоги, задоволення яких призведе до виходу суду за межі своїх повноважень та перебере дискреційні повноваження іншої особи, що у свою чергу суперечить засадам цивільного судочинства, що регулює питання обрання способу захисту порушеного права.
		Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові.
		Щодо позовних вимог про стягнення на користь позивача моральної шкоди, слід зазначити наступне.
		За приписами ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
		Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
		Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Відповідно до ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Частиною 1 ст. 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
		Таким чином, відшкодування моральної шкоди за своєю природою є санкцією за порушення прав особи, які були виявлені і доведені.
		За приписами п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
		Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
		У пунктах 9, 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Разом з тим, позивач повинен довести факт заподіяння йому моральної шкоди.
		Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
		Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
		Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
		У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		У справах про відшкодування моральної шкоди обов`язок доказування покладається на особу, яка заявляє вимогу про відшкодування такої шкоди. Доказами, які дозволять суду встановити наявність моральної шкоди, її характер та обсяг, в даному випадку можуть бути, зокрема, довідки з медичних установ, виписки з історії хвороби, чеки за оплату медичної допомоги та придбання ліків, тощо.
		У даному випадку позивачем не виконано свого процесуального обов`язку та не надано жодного доказу на доведення стверджуваних ним обставин заподіяння моральної шкоди та її розміру.
		Так, в обґрунтування вимог заподіяння моральної шкоди позивач посилається на моральні страждання, переживання, які полягають у приниженні честі та гідності, а також ділової репутації, втрату душевного спокою, постійне перебування у роздратованому стані, погіршення стану здоров`я.
		Об`єднана палата Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду у своїй постанові від 01 березня 2021 року у справі 180/1735/16-ц зазначила, що тлумачення положень статей 11 та 23 ЦК України дозволяє зробити висновок, що за загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. По своїй суті зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов`язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру компенсації. Джерелом визначеності змісту обов`язку особи, що завдала моральної шкоди, може бути: (1) договір особи, що завдала моральної шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки компенсації моральної шкоди; (2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір компенсації моральної шкоди.
		У постанові від 05.12.2022 у справі № 214/7462/20 Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначила, що зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала моральної шкоди, та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.
		Також у цій постанові ОП КЦС зазначила, що відбувається такий розподіл тягаря доказування: а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи.
		В даному варто зазначити, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження обставин завдання йому відповідачем моральних страждань, а в позовній заяві ОСОБА_3 обмежилася лише загальними фразами, притаманними ознакам моральної шкоди, при цьому не розкриваючи їх змісту щодо себе, а тому з огляду на це вимога в частині відшкодування моральної шкоди не може бути задоволена.
		Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ОСОБА_3 не підлягають задоволенню.
		Згідно ч. 2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Згідно ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
		Згідно ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. 
		Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
		Згідно ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Згідно ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Враховуючи викладене, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у справі доказів, суд вважає, що позовні вимоги не доведені належними і допустимими доказами, а тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.
		Керуючись ст.ст. 19, 43 Конституції України, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 18, 19, 76, 81, 82, 89, 109, 259, 263-265, 268, 273, 276, 282, 365 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 9-1, 24, 32, 94, 97, 98, 232, 233, 237 Кодексу законів про працю України, ст. 23 Цивільного кодексу України, суд 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		В задоволенні позову  ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Центренерго» про зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди відмовити повністю.
		Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		 
		 
		Суддя М.В.Кравченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...