Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 569/4436/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Інші справи позовного провадження.
Надіслано для оприлюднення: 14.05.2024. Зареєстровано: 15.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 16.05.2024.
Дата набрання законної сили: 14.06.2024
Номер судового провадження: 2/569/1764/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 569/4436/24
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08 травня 2024 року м.Рівне
		Рівненський міський суд Рівненської області
		в складі головуючого судді Бучко Т.М.
		секретар судового засідання Дем`янчук Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду Україн в Рівненській області про стягнення коштів,
		В С Т А Н О В И В:
		Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на його користь 162418,06 грн, в порядку спадкування, належну померлому ОСОБА_2 суму нарахованої, але не виплаченої пенсії, на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року у справі № 460/11869/21.
		В обгрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що є сином померлого ОСОБА_2 . Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 03 листопада2021року у справі № 460/11869/21 адміністративний позов ОСОБА_2 до ГУ ПФУ в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов?язання вчинити певні дії - адоволено повністю, зобов?язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області з 01 квітня 2019 рокуперерахувати та виплатити ОСОБА_2 пенсію відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення від 28.07.2021№xr5684/2317, з урахуванням раніше виплачених сум; зобов?язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії з 01 січня 2018 року, виходячи з розміру 83% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум. Судове рішення набрало законної сили 18 березня 2022року. ІНФОРМАЦІЯ_2 його батько помер і після його смерті відкрилася спадщина, яку він прийняв. На його запит відповідач листом від 02 січня 2024 року повідомив, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини. Згідно інформації Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, на виконання рішення Рівненського окружного суду ОСОБА_2 нараховано пенсію за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2021 року в розмірі 162418,46 грн, яку буде виплачено у разі зміни стягувача та при відповідному фінансуванні. У зв`язку з цим позбавлений можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на вказані суми нарахованої, але не виплаченої пенсії. Сума нарахованої, але не виплаченої пенсії померлому повинна входити до складу спадщини, а тому як спадкоємець має право на її отримання.
		У відзиві на позовну заяву представник відповідача ОСОБА_3 просить відмовити в задоволенні позовної заяви в повному обсязі. Заперечення проти позову мотивує тим, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Пенсіонеру пенсія виплачувалася без затримки, тож заборгованість із поточних виплат пенсії відсутня. На виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі № 460/11869/21 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області ОСОБА_2 нараховано суму за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2021 року в розмірі 162418,46 грн. Судові рішення виконуються органами Пенсійного фонду України в межах покладених зобов`язань. Різницю в пенсії, нараховану на виконання вказаного рішення суду, після перерахунку інтегровано до підсистеми Реєстру судових рішень, який використовується в роботі органами Пенсійного фонду України з метою систематизації та упорядкування судових рішень. До реєстру у разі смерті стягувача вноситься інформація про його дату смерті, а також прізвище, ім`я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорту особи (осіб), яка має (які мають) право на одержання сум нарахованих згідно рішення суду у зв`язку зі смертю стягувача. Оскільки позивач не був стороною в судовому процесі у вказаній справі, вносити зміни до реєстру підстави відсутні. Після надання рішення суду про заміну сторони стягувача Головним управлінням буде здійснено розрахунок на виконання рішення суду та до реєстру судових рішень буде внесено інформацію про дату смерті годувальника, а також прізвище, ім`я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорту особи (осіб), яка має (які мають) право на одержання сум нарахованих згідно рішення суду у зв`язку зі смертю стягувача. Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області не наділене повноваженнями самостійно без правового врегулювання та фінансової можливості, тобто збільшення видатків з Державного бюджету України, здійснювати виплату коштів. Органи Пенсійного фонду України зобов`язані використовувати кошти виключно за цільовим призначенням. Таким чином, нарахована сума заборгованості на виконання рішення суду не входить до складу недоотриманої пенсії та буде виплачена після заміни сторони правонаступником при відповідному фінансуванні на ці цілі з Державного бюджету України. 
		Ухвалою від 11 березня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 суд прийняв до розгляду та відкрив загальне позовне провадження у справі. 
		Протокольною ухвалою від 28 березня 2024 року суд відмовив у задоволенні заяви представника відповідача про закриття провадження у справі. 
		Ухвалою від 28 березня 2024 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті. 
		В судове засідання сторони не з`явилися.
		 У поданомудо судуклопотанні від03квітня 2024року представникпозивача ОСОБА_4 просить справурозглянути завідсутності сторонипозивача занаявними усправі доказами,позовні вимогипідтримує повністю. 
		Представник відповідача у заяві від 06 травня 2024 року просить розгляд справи провести без участі представника Головного управління, врахувати відзив та відмовити позивачу у задоволення позовних вимог. 
		Суд, дослідивши наявні у справі докази, дійшов таких висновків.
		Суд встановив, що  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 28 жовтня 1950року.
		ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 , видане 03 квітня 2023 року Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
		03 травня 2023 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Дядковою О.М. заведена спадкова справа № 18/2023 (номер у Спадковому реєстрі 70601853) до майна спадкодавця ОСОБА_2 , що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 72341794 від 03 травня 2023 року.
		Згідно з довідкою приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Дядкової О.М. № 309/02-14 від 30 листопада 2023 року, станом на 30 листопада 2023 року спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняв його син ОСОБА_1 , який є спадкоємцем за законом. Інших спадкоємців, які прийняли спадщину немає.
		Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 03 листопада2021року у справі № 460/11869/21, яке набрало законної сили 18 березня 2022 року, частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинення певних дій. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку та виплаті з 01 квітня 2019 рокупенсії відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28 липня 2021 року№xr5684/2317; зобов?язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області з 01 квітня 2019 рокуперерахувати та виплатити ОСОБА_2 пенсію відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення від 28 липня 2021 року №exr5684/2317, з урахуванням раніше виплачених сум; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо зменшення ОСОБА_2 основного розміру пенсії до 70% від сум грошового забезпечення, починаючи з 01 січня 2018 року; зобов?язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії з 01 січня 2018 року, виходячи з розміру 83% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум. 
		У відповіді № 93-38123/3-05/8-1700/24 від 02 січня 2024 року на звернення позивача Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повідомило, що виплата пенсії ОСОБА_2 припинена з 01 травня 2023 року. На виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі № 460/11869/21 ОСОБА_2 нараховано суму за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2021 року в розмірі 162418,46 грн. Виплата заборгованості буде здійснена у разі зміни стягувача за судовим рішенням на його спадкоємця (правонаступника) згідно ухвали суду та при відповідному фінансуванні.
		Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
		Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).
		Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
		Конституцією України (стаття 41) та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. 
		Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
		Згідно зі ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
		До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України), крім прав і обов`язків, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України (ст.1219 ЦК України).
		Відповідно до ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього кодексу.
		У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст.1261 ЦК України). 
		Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
		Згідно з ч.1 ст.1269, ч.1 ст.1270 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
		За змістом ст.1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
		Відповідно до ст.46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
		Сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини (ст.52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»). 
		Відповідно до ч.1 ст.91 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суми пенсії, що належали пенсіонеру і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.
		Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
		Згідно з ч.1 ст.61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
		Частинами другою та третьою статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що при зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. 
		Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.
		Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19, від 30 січня 2024 року у справі № 420/8604/21.
		Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) зазначив, що «тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що 
		- цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;
		- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;
		- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати».
		Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема постанову Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).
		Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування (частини друга, четверта, сьома статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
		Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).
		Тлумачення статті 1227 ЦК України, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що невиконання рішення суду, яке ухвалено за життя спадкодавця та набрало законної сили, про зобов`язання пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату спадкодавцю пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень статті 1227 ЦК України ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю. Правопорядок не може допускати ситуації коли нівелюється законна сила судового рішення. Очевидно, що такий підхід дозволяє отримати результати, яких розум і справедливість могли б очікувати.
		У справі суд встановив, що за життя батько позивача ОСОБА_2 оскаржував бездіяльність ГУ ПФУ у Рівненській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року у справі № 460/11869/21, яке ухвалено за життя спадкодавця та набрало законної сили, зобов`язано ГУ ПФУ у Рівненській області здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії, однак суми пенсії, що належали ОСОБА_2 , залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю.
		За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач успадкував належні його батькові суми пенсії відповідно до положень ст.1227 ЦК України, а отже, належним та ефективним способом захисту його прав буде стягнення з відповідача суми пенсії, яка належала його батькові та була нарахована на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі № 460/11869/21, але не була ним отримана за життя. 
		Доводи відповідача, що позивач повинен був звернутися до Рівненського окружного адміністративного суду із заявою про заміну сторони у справі № 460/11869/21, не заслуговують на увагу, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості про відкриття за життя ОСОБА_2 . виконавчого провадження з примусового виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року у справі № 460/11869/21, а з відповіді відповідача на звернення позивача вбачається, що відповідач сам безпосередньо здійснив перерахунок недотриманої за життя спадкодавцем пенсії, однак не виплатив в зв`язку з відсутнім фінансуванням.
		В постанові від 15 грудня 2023 року у справі №805/2628/18-а Верховний Суд виснував, що процесуальне правонаступництво завжди пов`язане з участю особи як сторони у справі у судовому процесі, в тому числі, у процесі виконання рішення суду. Заміна сторони у виконавчому провадженні новою особою пов`язана з можливістю участі такої особи саме у вже відкритому/триваючому виконавчому провадженні. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 вересня 2019 року у справі № 750/7865/18 за позовом фізичної особи до органу пенсійного фонду щодо виплати нарахованої, але невиплаченої його спадкодавцю (батьку позивача) пенсії, дійшла висновку, що судові рішення, на підставі яких в органу пенсійного фонду виник обов`язок провести доплату до пенсії, позивача не стосуються, тому звернення із заявами про заміну стягувача правонаступником у цих виконавчих провадженнях після їх закінчення не призведе до захисту порушеного права позивача. Отже, процесуальне питання про заміну сторони у виконавчому провадженні в такій категорії спорів у випадку відмови органу пенсійного фонду у позасудовому порядку (добровільно) здійснити виплату суми недоплаченої пенсії не може бути вирішено з використанням інституту процесуального правонаступництва або заміни сторони виконавчого провадження.
		Таким чином, вимоги позивача законні, обгрунтовані, підтверджені належними та допустимими доказами, а тому позов належить задовольнити.
		За правилами ч.1 ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним документально підтверджені витрати на оплату судового збору в розмірі 1624,18 грн. 
		 
		На підставі наведеного та керуючись ст.10, 12, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 353, 354 ЦПК України, суд
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду Україн в Рівненській області про стягнення коштів - задовольнити.
		Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 належну ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 , суму нарахованої на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року у справі № 460/11869/21, але не виплаченої пенсії в розмірі 162418 (сто шістдесят дві тисячі чотириста вісімнадцять) грн 46 коп. 
		Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 1624 (одну тисячу шістсот двадцять чотири) грн 18 коп у відшкодування судових витрат. 
		Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 
		 Рішеннясуду набираєзаконноїсилипісля закінченнястрокуподанняапеляційної скаргивсімаучасникамисправи,якщоапеляційнускаргу небулоподано.Уразі поданняапеляційноїскарги рішення,якщойогоне скасовано,набираєзаконноїсили післяповерненняапеляційноїскарги,відмовиувідкритті чизакриттяапеляційного провадженняабоприйняття постановисудуапеляційноїінстанції занаслідкамиапеляційногоперегляду. 
		Сторони у справі:
		позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ; 
		відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, місцезнаходження: 33028, м.Рівне, вул.Короленка, буд.7; код ЄДРПОУ 21084076.
		Повне судове рішення складене 14 травня 2024 року.
		 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...