Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-1255 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 02.11.2010. Забезпечено надання загального доступу: 02.11.2010.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 Справа № 2-1255  
		2010 рік 
		   
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ 
		 01 липня 2010 року                                                м. Свердловськ  
		Свердловській міський суд Луганської області в складі:  
		одноособово судді  Логвіної Л.С.,  
		при секретарі с/з Альмашовій Т.В., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань суду в місті Свердловську Луганської області  цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Управління виконавчої дирекції фонду у Луганській області про стягнення компенсації, - 
		ВСТАНОВИВ: 
		      Позивач звернувся до суду із даним позовом, де в обґрунтовування позовних вимог зазначив, що 06.09.1990 року він при виконанні трудового завдання в результаті нещасного випадку на виробництві отримав виробничу травму. Після отриманої травми він став інвалідом 1 групи, що підтверджується довідкою МСЕК. 
		      Згідно п. 6 ст. 34 Закону № 1105-ХІУ при наявності у потерпілого відповідно до висновків МСЕК медичних показань для одержання автомобіля Фонд компенсує вартість придбання автомобіля з ручним керуванням, запасних частин до нього, пального, а також ремонту й технічного обслуговування й навчання керуванню автомобілем у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України. 
		      Комісія МСЕК відповідно до Переліку № 13 визначає потребу в забезпеченні автомобілем і визначає його модифікацію для забезпечення інвалідів автомобілями. 
		      Рішенням Свердловської міжрайонної МСЕК від 16.01.1995 року він потребує спеціальний транспортний засіб з ручним керуванням, що підтверджується відповідним висновком. 
		      Він звернувся до відповідача з відповідною заявою на отримання автомобіля. Але до теперішнього часу він не отримав спеціальний автомобіль. Не дочекавшись від відповідача омріяний автомобіль, він вимушений був укласти угоду про участь у системі придбання товарів у групах (Автоплан) на автомобіль ВАЗ 21093, який я отримав у червні 2006 року. Відповідно до цієї угоди на теперішній час вартість автомобіля яку він повинен сплатити становить 57180 грн.. що підтверджується копією рахунку. 
		     Придбавши автомобіль самостійно, він звернувся до відповідача з заявою про компенсацію вартості придбаного автомобіля у відповідності до п. 6 ст. 34 Закону № 1105-ХІУ. Замість прямої відповіді, на його звернення, відповідач надав йому відписку вих. 05/37 від 21.05.2009 р., у якій повідомив: «Дійсно, згідно з висновком обл. МСЕК № 2 від 10.12.2001 року № 222 та поданою заявою, відповідно до «Порядку забезпечення інвалідів автомобілями», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.1997 року № 999, яка діяла на той момент, Ви були поставлені в чергу на одержання автомобіля з ручним керуванням (на дві руки з ураженням обох ніг) в Головному управлінні праці  та соціального захисту населення Луганської облдержадміністрації за реєстраційним номером 3973. Але, у 2006 році були внесені зміни до нормативних актів щодо забезпечення інвалідів автомобілями і у відповідності до пункту 5 «Порядку забезпечення інвалідів автомобілями», який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 року № 999 на облік беруться і забезпечуються автомобілями інваліди, які не мають в особистому користуванні автомобіля, у тому числі придбаного за власні кошти, та які протягом семи років перед взяттям на облік і за час перебування на обліку не отримували автомобіль як благодійну допомогу або протягом цього часу не реєстрували придбаний автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж п'ять років. 
		    Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2, виданого 06 липня 2006 року, він є власником автомобіля ВАЗ 21093, 2006 року випуску, придбаного в кредит у ЗАТ АІСЕ Україна. 
		    Таким чином, протягом наступних семи років, управління немає законних підстав для забезпечення його автомобілем за рахунок коштів Фонду соціального», що підтверджується листом вих. 05/37 від 21.05.2009 р. 
		    Тобто, він звернувся по компенсацію а йому повідомили про відсутність підстав для надання автомобіля. Таким чином , відповідач на його думку намагається завадити позивачу в реалізації його права на отримання компенсації вартості придбаного ним автомобіля у відповідності до п. 6 ст. 34 Закону № 1105-XIV. Такі дії відповідача порушують його права на отримання компенсації. 
		     У звязку з чим позивач просить постановити рішення, яким стягнути з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Управління виконавчої дирекції фонду у Луганській області, вартість автомобіля ВАЗ 21093 у сумі 57.180 грн. 00 коп., та стягнути з відповідача на його користь судові витрати. 
		       Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, підтвердив обставини, висловлені в позові, наполягав на їх задоволенні. 
		      Представники позивача ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, також наполягали на їх задоволенні.  
		       Представник відповідача  Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Управління виконавчої дирекції фонду у Луганській області ОСОБА_5 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, та пояснила, що згідно п. 5 Порядку «Забезпечення інвалідів автомобілями», затверджений Постановою КМУ № 999 від 19.07.2006 року, на облік беруться і забезпечуються автомобілями інваліди, які не мають в особистому користуванні автомобільного транспортного засобу, у тому числі придбаного за власні кошти або отриманого через Головне управління соціального захисту або управління виконавчої дирекції, що перебував в експлуатації менш як 10 років; протягом семи років перед взяттям на облік і за час перебування на обліку не отримували автомобіль як благодійну допомогу або протягом цього часу не реєстрували придбаний автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж п'ять років. Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2, виданого 06 липня 2006 року ОСОБА_2 є власником автомобіля ВАЗ 21093, 2006 року випуску, придбаного в кредит у ЗАТ АІСЕ Україна, за власні кошти. Таким чином, протягом наступних семи років, управління немає законних підстав для забезпечення його автомобілем за рахунок коштів Фонду СНВ України, а тим більше компенсувати вартість придбаного позивачем автомобіля. 
		У звязку з викладеним просить суд відмовити ОСОБА_2 в задоволенні його позовних вимог. 
		 Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає заявлені позовні вимоги частково обґрунтованими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав. 
		 На вимогу п. 6 ст. 34 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», за наявності у потерпілого відповідно до висновків МСЕК медичних показань для одержання автомобіля Фонд соціального страхування від нещасних випадків компенсує вартість придбання автомобіля з ручним керуванням, запасних частин до нього, пального, а також ремонту і технічного обслуговування та навчання керуванню автомобілем у розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. 
		Цей Закон відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообовязкове державне соціальне страхування визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообовязкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві (далі страхування від нещасного випадку).  
		Страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообовязкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоровя громадян у процесі їх трудової діяльності. 
		       Згідно порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від № 19.07.2006 року № 999 (з послідуючими змінами та доповненнями) /далі Порядку/ забезпечення автомобілями інвалідів за місцем проживання і реєстрації здійснюється Міністерством праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, головними управліннями праці та соціального захисту населення обласних, Головним управлінням соціального захисту населення Київської міської і управлінням праці та соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрацій (далі - головні управління соціального захисту) або управліннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі  управління виконавчої дирекції).   
		        На вимогу ч. 1 п. 5 цього Порядку марки автомобілів, якими забезпечуються інваліди, визначаються Кабінетом Міністрів України. 
		        В п. 2 Порядку відображено, що фінансування витрат, повязаних з отриманням автомобілів та підготовкою їх до експлуатації, здійснюється: для осіб, інвалідність яких повязана з трудовим каліцтвом, що настало від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (далі  інваліди унаслідок трудового каліцтва), - за рахунок коштів, передбачених у бюджеті фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.     
		      Автомобілі для інвалідів унаслідок трудового каліцтва придбаваються Фондом соціального страхування та видаються управліннями виконавчої дирекції. 
		      На вимогу ч.1 п. 29 Порядку безоплатно автомобілями з ручним керуванням забезпечуються, за наявності медичних показань для забезпечення автомобілем з ручним керуванням, посвідчення на право керування автомобілем і відсутності протипоказань до керування ним: інваліди унаслідок трудового каліцтва.         
		Пунктами 4, 6 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, що затверджений Постановою КМУ від 08.09.1997 року № 999, який діяв на час придбання ОСОБА_2 автомобіля, визначено, що забезпечення інвалідів праці автомобілями здійснюються Головними управліннями праці та соціального захисту населення, а фінансування витрат на придбання автомобілів та підготовку їх до експлуатації здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються у бюджеті Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Протягом 2001-2006 років у бюджеті Фонду соціального страхування дійсно не передбачалися кошти на придбання інвалідам автомобілів. 
		Згідно постанови КМУ № 999 від 19.07.2006 року, Порядку забезпечення інвалідів автомобілями Головними управлінням праці та соціального захисту населення здійснюється забезпечення інвалідів праці, але при цьому, пунктом 2 Порядку передбачається, що фінансування витрат, пов'язаних з отриманням автомобілів та підготовкою їх до експлуатації, для інвалідів праці, проводиться за рахунок коштів, передбачених у бюджеті Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд соціального страхування). 
		Автомобілі для інвалідів праці придбаваються Фондом соціального страхування та виділяються Головними управліннями соціального захисту згідно з укладеними з управліннями виконавчої дирекції договорами. 
		Органами, через які Фонд соціального страхування від нещасних випадків здійснює покладені на нього обов'язки щодо фінансування затрат по придбанню автомобілів інвалідам праці, відповідно до частини 2 статті 16 Закону № 1105, є його правління та виконавча дирекція. Статтею 18 Закону № 1105 передбачено, що Виконавча дирекція є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду, йому підзвітна, проводе свою діяльність від імені Фонду в межах і в порядку, які визначені його Статутом, організує і забезпечує виконання рішень правління Фонду. 
		На виконання зазначеного, згідно з висновком Тендерної палати України щодо обрання процедури закупівлі у одного виконавця, яка відповідає вимогам частини другої статті 33 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», між Виконавчою дирекцією Фонду і ЗАТ «Запорізький автомобілебудівний завод» укладено договір від 27.12.2006 року № 48Ф-06 про виготовлення та реалізацію автомобілів, в тому числі з ручним керуванням, для забезпечення осіб інвалідність яких пов'язана з трудовим каліцтвом, що настало внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Оплата по договору Виконавчою дирекцією Фонду здійснена в повному обсязі. 
		В свою чергу між управлінням ВД Фонду СНВ України у Луганській області та Головним управління праці та соціального захисту населення Луганської облдержадміністрації 31.01.2007 року було укладено договір № 26 про забезпечення автомобілями осіб, інвалідність яких пов'язана з трудовим каліцтвом, а 26.02.2007 року між управлінням та ВАТ „ЛуганськАвто" (автодиллер ЗАТ „Запорізький автомобілебудівний завод") укладено договір № 30 про співпрацю щодо забезпечення інвалідів від трудового каліцтва та професійного захворювання автомобілями. 
		Постановою КМУ від 01.03.2006 року № 221 «Про забезпечення інвалідів автомобілями вітчизняного виробництва» передбачалось, що інвалідам, які мали право на одержання автомобіля з ручним керуванням або звичайним керуванням, забезпечувалися автомобілями «Таврія», а з 20.12.2006 року автомобілями «Славута». При  цьому, інвалід якому виділявся цей автомобіль, за бажанням міг одержати автомобіль іншої марки, за умови відповідності його модифікації, визначеної згідно з висновком МСЕК, та сплати різниці у вартості автомобіля. Звернення інваліда щодо такої форми забезпечення автомобілем задовольнялось Міністерством праці та соціальної політики в порядку черговості у межах коштів, передбачених у державному бюджеті на цю мету. 
		Порядок «Забезпечення інвалідів автомобілями», затверджений Постановою КМУ № 999 від 19.07.2006 року зі змінами, внесеними згідно з Постановами КМУ № 661 (661-2007-п) від 26.04.2007 р. та № 387 (387-2008-п) від 17.04.2008 р. (далі Порядок), де вказано, що автомобілі для інвалідів унаслідок трудового каліцтва придбаються Фондом соціального страхування та видаються управліннями виконавчої дирекції. 
		 Відповідно до довідки сер. ВТЄ-34 № 069998 від 16.01.1995 року виданої Свердловською МСЕК Луганської області ОСОБА_2, 1969 року народження має першу групу інвалідності безстроково унаслідок трудового каліцтва та потребує постійного стороннього догляду (а.с.4). 
		Згідно довідки Луганської обласної МСЕК № 2 № 222 від  10.12.2001  року ОСОБА_2, згідно п. 6  «Переліку мед показань...» 1995 р., потребує в забезпеченні спеціальними засобами пересування  автомобілем  у звязку з нещасним випадком на виробництві (а.с.5). 
		Предметом Угоди № 1182243 від 30.11.2005 року укладеної між Закритим акціонерним товариством «АІСЕ УКРАЇНА» в особі продавця  консультанта ОСОБА_8 та гр. ОСОБА_2 є надання Учаснику системи послуг, спрямованих на придбання автомобіля марки ВАЗ, моделі 21099(а.с.12-14). Відповідно повідомлення Автоплан ЗАТ «АІСЕ УКРАЇНА» вартість автомобіля складає 57180,00 грн. (а.с.6). 
		Відповідно до свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 виданого РЕВ м. Свердловськ ДАІ ГУ УМВС України в Луганській області 06.07.2006 року ОСОБА_2 є власником автомобіля марки ВАЗ, моделі 1093, 2006 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1 придбаного в кредит 30.06.2006 року в ЗАТ «АІСЕ УКРАЇНА» (а.с.19). 
		Відповідно до листа виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в 2006 році за договором № 48-Ф-06 від 27.12.2006 року із ЗАТ «ЗАЗ» було придбано 1118 автомобілів «Славута» з ручним керуванням, в тому числі для потерпілих, що перебувають на обліку в управлінні виконавчої дирекції Фонду у Луганській області  118 автомобілів (модель 110377-40 (на дві руки з ураженням однієї ноги)  100 шт. та модель 110387-40 (на дві руки з ураженням обох ніг)  18 шт.(а.с.79). 
		Згідно листа ВАТ «Луганськ-Авто» від 16.06.2010 року № 201, вартість автомобіля Славута 110387 (на ручному керуванні з двома ураженими ногами) на 23.12.2009 року складає 39200, 00 грн. (а.с.82). 
		 Статтею 19 ч. 2 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. 
		       Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. 
		       Суттю положень ст. 46 Конституції України є те, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.   
		       Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. 
		       На вимогу п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», оскільки Конституція України, як зазначено в її ст. 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй. 
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у контексті західної правової традиції, викладеної, викладеної у книзі Судовий захист людини під авторством Станіслава Шевчука, 2007 року випуску, зазначено, що «Принцип захисту обґрунтованих сподівань тісно повязаний з принципом юридичної визначеності і є невідємним елементом принципу правової держави та верховенства права. ...», «у сучасній конституційній доктрині панівною є думка, що ці принципи юридичної визначеності є невідємною частиною принципу верховенства права, що закріплені у частині першій статті 8 Конституції України. Названі принципи можуть бути використані для захисту права користування пільгами.» (стор.729). І далі «якщо особа, що претендує на певну пільгу чи привілей, не має юридичного права на неї з погляду приватного права, вона може мати обґрунтоване сподівання отримати таку пільгу чи привілей, та якщо це так, суд захищатиме її очікування з погляду на публічне право. Правомірні чи обґрунтовані сподівання можуть випливати як із прямої обіцянки, даної від імені органу публічної влади, так і із існування постійної практики, продовження якої особа може розумно очікувати» (стор.730).  
		 Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку у відділенні виконавчої дирекції Фонду у м. Свердловську Луганської області, як інвалід першої групи безстроково внаслідок трудового каліцтва з ураженням обох ніг, що сталося 06.09.1990 року і відповідно до висновку Луганської обласної МСЕК № 2 від 10.12.2001 року за № 222 потребує забезпечення автомобілем з ручним керуванням (на дві руки з ураженням обох ніг). Позивач знаходився на обліку для забезпечення автомобілем з 10.10.1994 року (заява від 17.08.1994 року). З 10.10.1994 року до теперішнього часу ОСОБА_2 не забезпечувався автомобілем за рахунок коштів підприємства або Фонду. Тому, позивачем 30.06.2006 року, самостійно придбано в ЗАТ «АІСЕ УКРАЇНА»   автомобіль марки ВАЗ, моделі 1093, 2006 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1, вартістю  57180,00 грн.. Інваліди, які мають право на одержання автомобіля з ручним керуванням, з 20.12.2006 року забезпечуються автомобілями «Славута», вартість якого складає 39200,00 грн.  
		Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково і стягнути з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань управління виконавчої дирекції фонду у Луганській області на користь ОСОБА_2 компенсацію вартості автомобіля ВАЗ 21093 у сумі 39200. 00грн. 
		      Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд, вважає, за необхідне стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 30 гривень за інформаційне  технічне забезпечення розгляду справи Від сплати державного мита відповідач звільнений згідно вимог п. 7 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито ” № 7-93 від 21.01.1993 року (з послідуючими змінами та доповненнями). 
		На підставі ст.ст. 8, 19, 46, 55, 64 Конституції України,  ч. 6 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року, Порядку «Забезпечення інвалідів автомобілями», затвердженого Постановою КМУ № 999 від 19.07.2006 року зі змінами, внесеними згідно з Постановами КМУ № 661 (661-2007-п) від 26.04.2007 р., керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 209 , 212-215, 218 ЦПК України, суд, - 
		В И Р І Ш И В: 
		Позовну заяву  ОСОБА_2 до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Управління виконавчої дирекції фонду у Луганській області про стягнення компенсації   задовольнити частково. 
		 Стягнути з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Управління виконавчої дирекції фонду у Луганській області на користь ОСОБА_2 компенсацію часткової вартості за придбаний ним 30.06.2006 року, в ЗАТ «АІСЕ УКРАЇНА»   автомобіль марки ВАЗ, моделі 1093, 2006 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1,  у сумі 39200 (тридцять девять тисяч двісті) грн. 00 коп..  
		Стягнути з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Управління виконавчої дирекції фонду у Луганській області судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у сумі 30 грн. 00 коп. 
		 Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.  
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Свердловський міський суд Луганської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України. 
		   СУДДЯ                                                           ЛОГВІНА Л.С.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...