Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 712/191/23 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 06.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 06.06.2024.
Дата набрання законної сили: 20.05.2024
Номер судового провадження: 51-3208км23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62022100140000110

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		20 травня 2024 року
		м. Київ
		Справа № 712/191/23
		Провадження № 51-3208 кмо 23
		Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
		головуючого                                   ОСОБА_1 ,
		суддів:                                              ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,      
		за участю: 
		секретаря судового засідання             ОСОБА_8 ,
		прокурора                                                   ОСОБА_9 ,
		представників ОСОБА_10        адвокатів ОСОБА_11 , ОСОБА_12 
		                                                                       ОСОБА_13 ,        
		розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_11 на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 25 жовтня 2023 року.
		Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 11 січня 
		2023 року за клопотанням прокурора в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022100140000110 від 
		18 листопада 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 Кримінального кодексу України (далі - КК), накладено арешт на об`єкти рухомого та нерухомого майна, яке належить ОСОБА_10 .
		Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 жовтня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_11 в інтересах ОСОБА_10 про скасування зазначеного арешту майна, накладеного в кримінальному провадженні № 62022100140000110 від 
		18 листопада 2022 року.
		Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 25 жовтня 2023 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_11 в інтересах ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду 
		м. Черкаси від 02 жовтня 2023 року про відмову в скасуванні арешту майна.      
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала, а також короткий зміст поданих заперечень
		У касаційній скарзі представник ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_11 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду про закриття апеляційного провадження і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає про те, що ухвала слідчого судді про скасування арешту майна або про відмову у такому скасуванні призводить до таких же правових наслідків, як і ухвала про арешт майна, тому вважає, що положення п. 9 ч. 1 ст. 309 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у їх взаємозв`язку зі статтями 170, 173, 174 КПК передбачають право на апеляційне оскарження не лише ухвали слідчого судді про арешт майна або про відмову в ньому, а також і ухвали про скасування або про відмову в скасуванні арешту майна.
		У запереченнях на касаційну скаргу адвоката ОСОБА_11 прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_14 просить залишити її без задоволення через необґрунтованість наведених у ній доводів.
		Від інших учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу адвоката ОСОБА_11 не надходило.
		Підстави розгляду кримінального провадження об`єднаною палатою
		Колегія суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду ухвалою від 13 березня 2024 року зазначене кримінальне провадження на підставі ч. 2 ст. 434-1 КПК передала на розгляд об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду.
		Таке рішення колегія суддів прийняла у зв`язку із тим, що вважала за необхідне відступити від висновків про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених в ухвалі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 23 січня 2024 року в справі 
		№ 569/19829/21 (провадження № 51-1344 км 22) та постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 
		15 лютого 2024 року в справі № 154/2859/18 (провадження № 51-4545 км 23).
		Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 23 січня 2024 року в справі № 569/19829/21 (провадження 
		№ 51-1344 км 22)  закрито касаційне провадження за касаційною скаргою на ухвалу суду апеляційної інстанції, якою скасовано ухвалу слідчого судді про скасування арешту майна та відмовлено в задоволенні клопотання про скасування арешту майна.
		Постановою колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15 лютого 2024 року в справі № 154/2859/18 (провадження № 51-4545 км 23) касаційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді про скасування арешту на майно - без зміни.
		У зазначених рішеннях суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що ухвала слідчого судді про скасування арешту майна або про відмову в такому скасуванні призводить до таких же правових наслідків, як і ухвала про арешт майна або відмову в арешті майна, тому положення п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК у взаємозв`язку зі статтями 170, 173, 174 КПК передбачають право на апеляційне оскарження не лише ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову в ньому, а також і ухвали про скасування або про відмову в скасуванні арешту майна.
		Обґрунтовуючи свою позицію в ухвалі від 13 березня 2024 року, якою зазначене кримінальне провадження на підставі ч. 2 ст. 434-1 КПК передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, колегія суддів зазначила, що згідно з ч. 3 ст. 392 КПК в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом. Положення частин 1 та 2 ст. 309 КПК містять вичерпний перелік судових рішень слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в апеляційному порядку. До нього, серед інших, відносяться ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову у ньому (п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК). Встановлення законодавцем такого обмеження права на апеляційне оскарження рішень слідчих суддів має на меті забезпечення розумного балансу між ефективністю досудового розслідування та здійсненням дієвого судового контролю щодо дотримання прав і законних інтересів осіб. З урахуванням викладеного, в аспекті положень статей 307, 309 КПК ухвали слідчого судді про відмову у скасуванні арешту не підлягають апеляційному оскарженню.
		На підтвердження своєї позиції колегія суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду посилається на практику суду касаційної інстанції, відповідно до якої ухвали слідчого судді про відмову в скасуванні арешту майна (ухвали про відмову в задоволенні клопотань про скасування арешту майна), постановлені в порядку ст. 174 КПК, апеляційному оскарженню не підлягають, зокрема на ухвали Касаційного кримінального суду Верховного Суду: від 03 листопада 2022 року в справі № 308/3952/18 (провадження 
		№ 51-3367 ск 22); від 26 грудня 2022 року в справі № 127/21693/22 (провадження № 51-4126 ск 22); від 05 січня 2023 року в справі № 127/19667/22 (провадження № 51-47 ск 23); від 30 січня 2023 року в справі № 991/3703/22 (провадження 
		№ 51-502 ск 23); від 21 лютого 2023 року в справі № 367/1348/21 (провадження 
		№ 51-1067 ск 23); від 20 квітня 2023 року (провадження № 51-2335 ск 23); від 
		28 вересня 2023 року в справі № 757/22917/23-к (провадження № 51-5737 ск 23); від 28 листопада 2023 року в справі № 947/7505/22 (провадження 
		№ 51-7109 ск 23); від 04 грудня 2023 року в справі № 505/1017/22 (провадження № 51-7200 ск 23); від 27 лютого 2024 року в справі № 295/515/24 (провадження 
		№ 51-1054 ск 24); від 27 лютого 2024 року в справі № 357/10242/19 (провадження № 51-434 ск 20).
		За таких обставин, виходячи з необхідності забезпечення додержання принципу правової (юридичної) визначеності, є передбачені законом підстави для здійснення касаційного розгляду цього провадження об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду.
		Позиції учасників судового провадження
		Представники ОСОБА_10 - адвокати ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 у судовому засіданні висловили доводи на підтримання касаційної скарги та просили її задовольнити.        
		Прокурор у судовому засіданні вважав касаційну скаргу адвоката ОСОБА_11 необґрунтованою і просив залишити її без задоволення, а оскаржене рішення суду апеляційної інстанції - без зміни.
		Мотиви Суду
		Заслухавши доповідь судді, доводи адвокатів ОСОБА_11 , 
		ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_11 в інтересах ОСОБА_10 про скасування арешту майна, та доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів об`єднаної палати дійшла таких висновків.
		Щодо права на оскарження в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову в скасуванні арешту майна.
		Стаття 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує кожному право мирно володіти своїм майном.  Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах  суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.  
		В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ст. 8 Конституції України). 
		Згідно зі ст. 8 КПК кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		Відповідно до пунктів 1, 2, 17 ч. 1 ст. 7 КПК зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права, законність, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
		За приписами ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Правовідносини щодо арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження, регулюються главою 17 КПК.
		Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
		За змістом статей 173, 174 КПК під час досудового розслідування, судового розгляду питання про накладення арешту на майно та скасування арешту майна вирішують слідчий суддя або суд відповідно.
		Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
		Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
		Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. 
		Зазначена норма Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного судового рішення в межах кримінального провадження, у відповідності з чим КПК визначає, в яких випадках і які рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку.
		Право на справедливий суд, одним із аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним і може підлягати обмеженням, накладення яких дозволено за змістом щодо умов прийнятності скарги.
		Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово звертав увагу на те, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду, які мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення.
		Конституційний Суд України у рішенні від 12 червня 2012 року № 13-рп/2012 зазначив, що, встановлюючи обмеження права на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень, законодавець повинен керуватися такою складовою принципу верховенства права як пропорційність. Обмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним.
		Положення ч. 1 ст. 24 КПК гарантують кожному право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
		Згідно з ч. 3 ст. 392 КПК в апеляційному порядку також можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом. 
		Перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в апеляційному порядку, визначено в ст. 309 КПК.
		Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК до цього переліку відносяться ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову в ньому.
		Ухвали слідчого судді про відмову в скасуванні арешту майна, постановлені в порядку ст. 174 КПК, до цього списку не відносяться. При цьому відмова у скасуванні арешту майна не позбавляє особу права звернутися до суду з повторним клопотанням про скасування арешту майна в порядку ст. 174 КПК України як на досудовому розслідуванні, так і під час судового провадження.
		Встановлення законодавцем такого обмеження права на апеляційне оскарження рішень слідчих суддів має легітимну мету, не порушує принципу пропорційності між гарантованими правами особи у ст. 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і суспільною необхідністю, а також відповідає принципу правової визначеності.
		Крім того, відповідно до висновку про застосування норми права, який міститься в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 лютого 2019 року в справі № 569/17036/118 (провадження № 51-598 кмо 19), ухвала слідчого судді про повне або часткове скасування арешту майна, постановлена за правилами ст. 174 КПК, не підлягає апеляційному оскарженню.
		За таких обставин, ухвали слідчого судді про відмову в скасуванні арешту майна, а також про повне або часткове скасування арешту майнавідповідно до положень 
		п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК у взаємозв`язку зі статтями 170, 173, 174 КПК апеляційному оскарженню не підлягають.
		Така позиція об`єднаної палати щодо вказаних правовідносин у даному кримінальному провадженні узгоджується з висновком про застосування норми права, який міститься в зазначеній постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 лютого 2019 року, та доповнює цей висновок.
		Враховуючи підстави для передачікримінального провадження на розгляд об`єднаної палати, що були наведені в ухвалі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду ухвалою від 13 березня 
		2024 року, об`єднана палата погоджується з ними та підтримує сформовану сталу практику Касаційного кримінального суду Верховного Суду, відповідно до якої ухвали слідчого судді про відмову в скасуванні арешту майна (ухвали про відмову в задоволенні клопотань про скасування арешту майна), постановлені в порядку ст. 174 КПК, апеляційному оскарженню не підлягають, а підхід щодо правозастосування, який міститься в ухвалі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 23 січня 2024 року в справі 
		№ 569/19829/21 (провадження № 51-1344 км 22) та постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 
		15 лютого 2024 року в справі № 154/2859/18 (провадження № 51-4545 км 23), вважає необґрунтованим.
		Що стосується доводів касаційної скарги представника ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_11 про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, то вони є необґрунтованими. 
		Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.  
		Мотивуючи своє рішення про закриття кримінального провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_11 в інтересах ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 жовтня 
		2023 року про відмову в скасуванні арешту майна, суд апеляційної інстанції врахував сформовану судову практику та зазначив, що ухвала слідчого судді про відмову в скасуванні арешту майна оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
		Таке рішення апеляційного суду є законним і обґрунтованим. Суд апеляційної інстанції обґрунтовано послався на висновок про застосування норми права, який міститься в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 лютого 2019 року в справі № 569/17036/118 (провадження № 51-598 кмо 19), відповідно до якого, якщо після відкриття апеляційного провадження (у випадку оскарження ухвали слідчого судді - після призначення судового засідання) буде встановлено, що апеляційний розгляд здійснюється за апеляційною скаргою на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, апеляційний суд має постановити ухвалу про закриття апеляційного
		провадження.
		Враховуючи наведене, зазначена ухвала апеляційного суду про закриття апеляційного провадження є законною і обґрунтованою, а її зміст відповідає вимогам статей 370, 418 КПК України.
		Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставами для зміни чи скасування судового рішення, не виявлено.
		За таких обставин, підстав для задоволення касаційної скарги представника ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_11  та скасування ухвали апеляційного суду про закриття апеляційного провадження об`єднана палата не знаходить.
		Виконуючи приписи ст. 442 КПК, об`єднана палата робить висновок про те, як саме повинна застосовуватись норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, що передала справу на розгляд об`єднаної палати.
		Висновок щодо правозастосування положень п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК у взаємозв`язку зі статтями 170, 173, 174 КПК:
		Ухвали слідчого судді про повне або часткове скасування арешту майна та про відмову в скасуванні арешту майна, постановлені в порядку ст. 174 КПК, апеляційному оскарженню не підлягають.
		Керуючись статтями 433, 434, 434-2, 436, 441, 442 КПК, об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду
		ухвалила:
		Ухвалу Черкаського апеляційного суду від 25 жовтня 2023 року залишити без зміни, а касаційну скаргу представника ОСОБА_10 - адвоката 
		ОСОБА_11 - без задоволення.  
		Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді: 
		 
		ОСОБА_1              
		         
		 
		ОСОБА_2                          ОСОБА_3                         ОСОБА_4 
		 
		 
		ОСОБА_5                          ОСОБА_6                     ОСОБА_7

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...