Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 240/4582/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано судом: 06.06.2024. Зареєстровано: 07.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 10.06.2024.
Дата набрання законної сили: 19.08.2024
Результат оскарження 19.08.2024 Сьомий апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: 240/4582/24/4609/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		Р І Ш Е Н Н Я 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		06 червня 2024 року м. Житомир справа № 240/4582/24
		категорія 106020000
		 
		Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Панкеєвої В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, 
		 
		встановив:
		 
		До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся  ОСОБА_1 із позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
		- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нерозгляду поданого рапорту солдата ОСОБА_1 та ненадання відповіді за результатами розгляду його рапорту щодо нарахування та виплати, додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року №168 та Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам";
		- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення нарахування та виплати йому, додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року №168 та Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" за періоди: 02.10.2022 по 31.10.2022 (включно), 01.11.2022 по 30.11.2022 (включно), 01.12.2022 по 08.12.2022, у розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень 00 копійок щомісячно пропорційно часу лікування та перебування у відпустці по рішенню військово-лікарської за тяжким пораненням/травмою;
		- зобов`язати військову частину військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року №168 та Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" за періоди: 02.10.2022 по 31.10.2022 (включно), 01.11.2022 по 30.11.2022 (включно), 01.12.2022 по 08.12.2022, у розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень 00 копійок щомісячно пропорційно часу лікування та перебування у відпустці по рішенню військово-лікарської комісії за тяжким пораненням/травмою з урахуванням виплачених сум.
		В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Під час проходження військової служби, перебуваючи в зоні бойових дій та виконуючи бойове завдання, 02.10.2022 отримав множинні переломи кісток правої гомілки та був евакуйований. У зв`язку з отриманням бойового поранення позивач перебував на стаціонарному лікуванні у період з 02.10.2022 по 07.10.2022. Із 07.10.2022 - 07.11.2022 - на підставі довідки №178/14078 ВЛК від 06.10.2022 КНП "Міська клінічна лікарня №11"Одеської міської ради та із 08.11.2022 по 08.12.2022 - на підставі довідки №4908 від 08.11.2022 ВЛК військової частини НОМЕР_2 перебував у відпустках за станом здоров`я. Однак, відповідачем не нараховано та не виплачено у належному розмірі додаткову грошову винагороду за період перебування на лікуванні. 
		Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 21.03.2024 заяву представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду задоволено, визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду. Поновлено строк звернення до адміністративного суду. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження в порядку статей 258-263 КАС України. 
		Відповідач у строк та в порядку, визначеному ст.152, ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 05 квітня 2024 року подав відзив на позовну заяву, в якому просить застосувати до вимог позивача строки позовної давності та відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі. Вказує, що всупереч пункту 3 частини 5 статті 160 КАС України в позові не вказано ціну позову, хоча даний позов має майновий характер. Також зазначає, що позивач звернувся з адміністративним позовом з пропуском строків звернення до суду з даними позовними вимогами частині виплати додаткової винагороди за вказані ним період, а саме: через 1 рік 1 місяць. Щодо донарахування додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн за період стаціонарного лікування зазначає, що згідно довідки №1634/ФЕС/1145 позивачу в листопаді 2022 року в повному обсязі виплачено додаткову винагороду з розрахунку 100 000 грн за час перебування на стаціонарному лікуванні з 02.10.2022 по 07.10.2022. Отже, відповідач в повному обсязі виплатив позивачу додаткову винагороду за час перебування на стаціонарному лікуванні згідно долучених позивачем документів. Інших документів про перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з отриманим пораненням позивач не надав.
		Також зазначає, що у відповідача були відсутні правові підстави на виплати позивачу додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн за періоди його перебування у відпустках за станом здоров`я за спірні періоди з 09.10.2022 по 08.11.2022 та з 09.11.2022 по 09.01.2022, оскільки право на додаткову винагороду в розмірі 100 000 грн за період перебування у відпустці за станом здоров`я, виникає тільки в тому разі, якщо військовослужбовець перебував у відпустці за станом здоров`я на підставі довідки ВЛК внаслідок отриманого тяжкого поранення під час захисту Батьківщини.
		12 квітня 2024 року від представника відповідача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій вказує, що твердження відповідача, що позивач не набув права на отримання додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн за час перебування у відпустках за станом здоров`я на підставі наведених вище довідок ВЛК, оскільки у вказаних довідках не вказано, що поранення отримане у зв`язку захистом Батьківщини є необґрунтованим. Так, відповідно до довідок ВЛК від 06.10.2022 та від 08.11.2022 вказано, довідка командира про обставини травми не надана. Звертає увагу, що довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) солдата ОСОБА_1 була складена військовою частиною НОМЕР_1 тільки 09.12.2022, відповідно до якої позивач отримав 02.10.2022 поранення/травму пов`язану із захистом Батьківщини. Тому, позивач був позбавлений можливості надати вказану довідку під час огляду його військово-лікарськими комісіями.
		У період із 25.03.2024 по 29.03.2024 головуюча суддя перебувала у відпустці.
		Зважаючи на незначну складність справи, суд вважає за необхідне розглянути її в порядку п.2 ч.1ст.263 КАС України.
		У відповідності до частини 4 статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
		Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
		Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
		02 жовтня 2022 року під час безпосередньої участі солдата ОСОБА_1 у бойових діях під час захисту Батьківщини, а саме: виконуючи бойове завдання в районі с. Білогірка Бериславського району, Херсонської обл. у результаті ворожого артилерійського обстрілу під час відбиття збройної агресії проти України та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану отримав множинні переломи кісток правої гомілки.
		Згідно довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) військової частини НОМЕР_1 від 09.12.2022 № 1/2282 поранення/травма пов`язане із захистом Батьківщини.
		У період з 04.10.2022 по 07.10.2022 позивач проходив стаціонарне лікування в КНП "Міська клінічна лікарня №11" Одеської міської ради за діагнозом - множинні переломи гомілки правої гомілки, що підтверджується випискою №14078 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 07.10.2022.
		Відповідно до довідки військово-лікарської комісії КНП "Міська клінічна лікарня №11" Одеської міської ради №172 від 06.10.2022, після проведеного медичного огляду ВЛК солдату ОСОБА_1 встановлено діагноз: закритий краєвий неповний перелом обох кісточок правої гомілки (02.10.2022). Травма тяжкого ступеню. Також вказано, що травма, ТАК, пов`язана з проходженням військової служби. Зазначено, що на підставі статті 81 графи Розкладу хворб, графи ІІ ТДВ позивач потребує відпустки за станом здоров`я на 30 (тридцять) календарних днів.
		Відповідно до довідки військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 №4908 від 08.11.2022, після проведеного медичного огляду ВЛК солдату ОСОБА_1 встановлено діагноз: Стан після перенесеного двохщиколоточного перелому (04.11.2022) з правої гомілки лікований консервативно з тимчасовим порушенням функції. Також вказано, що травма, ТАК, пов`язана з проходженням військової служби. Зазначено, що на підставі статті 81 графи Розкладу хвороб, графи ІІ ТДВ позивач потребує відпустки за станом здоров`я на 30 (тридцять) календарних днів.
		ОСОБА_1 було підготовлено рапорти до командування військової частини НОМЕР_1 , до яких було долучено копії документів щодо періоду лікування, перебування у відпустці та довідки про обставини поранення, які було подано засобами пошти на юридичну адресу військової частини НОМЕР_1 01.12.2023 за номером 5193702119163.
		Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 07.12.2023 лист було отримано представниками військової частини НОМЕР_1 .
		Представником позивача було направлено адвокатський запит до військової частини НОМЕР_1 (відправлення № 0420108950659) про надання інформації про стан розгляду поданого рапорту, яке також було вручено 07.12.2023 представникам військової частини НОМЕР_1 .
		Станом на 07.01.2024 будь-якої відповіді з військової частини на поданий лист та адвокатський запит не надано, а перерахунок додаткової винагороди солдату ОСОБА_1 здійснено не було.
		Позивач вважає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не розгляду рапорту та ненарахування та невиплати йому додаткової винагороди у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за період перебування на лікуванні, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
		Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).
		Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
		Згідно з частиною 1 статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
		В силу статті 1-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
		У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
		Згідно пункту 1 статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
		Частиною 2 статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
		Згідно частини 4 статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
		Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
		Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану" у зв`язку з військовою агресією російської федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та триває до теперішнього часу.
		Абзацом першим пункту 1 постанови №168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
		Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
		Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
		Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
		Аналіз наведених норм постанови №168 дає підстави для висновку про встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я, а саме: пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини та факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
		При цьому, постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, пов`язаних із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, за які виплачується збільшена до 100000 гривень винагорода.
		Також, пунктом 11 розділу XXXIV Порядку №260 визначено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які, зокрема, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.
		Відповідно до пункту 12 розділу XXXIV Порядку №260, підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
		Згідно пункту 13 розділу XXXIV Порядку №260, військово-лікарськими (лікарсько-експертними) комісіями закладів охорони здоров`я (установ) під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров`я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі охорони здоров`я (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100000 гривень за час цієї відпустки.
		Спірним питання в межах розгляду даної справи є наявні у позивача права на нарахування та виплату додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 № 168 за час перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров`я, у зв`язку з отриманим 02.10.2022 пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини у зв`язку.
		Матеріалами справи підтверджується, що позивач 02 жовтня 2022 року, виконуючи бойове завдання в районі с.Білогірка Бериславського р-ну Херсонської обл., у результаті ворожого артилерійського обстрілу під час відбиття збройної агресії Російської Федерації проти України та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та Захисту Батьківщини відповідно до Указу Президента України № 71/2022 від 24.02.2022 "Про використання Збройних Сил України та інших військових формувань" отримав травму, а саме - множинні переломи кісток правої гомілки.
		Згідно з довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), виданою військовою частиною 09 грудня 2022 року №1/2282, травмування, ТАК, пов`язане з захистом Батьківщини.
		Також судом встановлено, що у зв`язку з отриманим пораненням солдат ОСОБА_1 був евакуйований та в період 04.10.2022 по 07.10.2022 проходив стаціонарне лікування в КНП "Міська клінічна лікарня №11" Одеської міської ради за діагнозом - множинні переломи гомілки правої гомілки.
		Суд констатує, що обидві вищевказані умови (пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини; факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення) в період з 02.10.2022 по 07.10.2022 у даних спірних правовідносинах дотримані та підтверджуються медичними документами складеними на позивача, які містяться в матеріалах справи.
		Водночас, відповідно до наданої відповідачем довідки №1634/ФЕС/1145 від 31.03.2024, за період за жовтень 2022 року відповідач в листопаді 2022 року здійснив нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди з розрахунку 100 000 грн в розмірі 22580,65 грн.
		Отже, відповідач в повному обсязі виплатив позивачу додаткову винагороду за час перебування на стаціонарному лікуванні за період з 02.10.2022 по 07.10.2022, згідно долучених позивачем документів, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
		Щодо донарахування додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн за період перебування позивача у відпустці за станом здоров`я, суд зазначає наступне.
		З матеріалів справи слідує, що позивач в період з 09.10.2022 по 07.11.2022 та 09.11.2022 по 08.12.2022 перебував у відпустках для лікування у зв`язку із хворобою.
		Так, в матеріалах справи знаходиться довідка військово-лікарської комісії КНП "Міська клінічна лікарня №11" Одеської міської ради №172 від 06.10.2022, з якої слідує, що після проведеного медичного огляду ВЛК солдату ОСОБА_1 встановлено діагноз: закритий краєвий неповний перелом обох кісточок правої гомілки (02.10.2022). Травма тяжкого ступеню. Також вказано, що травма, ТАК, пов`язана з проходженням військової служби. Зазначено, що на підставі статті 81 графи Розкладу хвороб, графи ІІ ТДВ позивач потребує відпустки за станом здоров`я на 30 (тридцять) календарних днів.
		Довідкою військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 №4908 від 08.11.2022 підтверджується, що після проведеного медичного огляду ВЛК солдату ОСОБА_1 встановлено діагноз: Стан після перенесеного двохщиколоточного перелому (04.11.2022) з правої гомілки лікований консервативно з тимчасовим порушенням функції. Також вказано, що травма, ТАК, пов`язана з проходженням військової служби. На підставі статті 81 графи Розкладу хворб, графи ІІ ТДВ позивач потребує відпустки за станом здоров`я на 30 (тридцять) календарних днів.
		Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09.10.2022 №189, позивач вибув у відпустку строком на 30 (тридцять) діб з 09.10.2022 по 07.11.2022 (підстава: рапорт солдата ОСОБА_1 від 06.10.2022, довідка військово- лікарської комісії №172 від 06.10.2022, відпускний квиток від 09.10.2022.
		Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по строковій частині) від 09.11.2022 №220, позивач вибув у відпустку строком на 30 (тридцять) діб з 09.11.2022 по 08.12.2022 (підстава: рапорт солдата ОСОБА_1 від 06.11.2022, довідка військово лікарської комісії №4908 від 08.11.2022, відпускний квиток № 581 від 09.11.2022.
		Однак, зі змісту наявних у матеріалах справи розрахункових відомостей військової частини НОМЕР_1 , встановлено, що додаткова винагорода позивача за вказані періоди обчислена з розрахунку 30 000 грн.
		Відповідач зазначає, що позивач не набув права на отримання додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн за час перебування у відпустках за станом здоров`я на підставі наведених вище довідок ВЛК, оскільки право на додаткову винагороду в розмірі 100 000 грн за період перебування у відпустці за станом здоров`я, виникає тільки в тому разі, якщо військовослужбовець перебував у відпустці за станом здоров`я на підставі довідки ВЛК внаслідок отриманого тяжкого поранення під час захисту Батьківщини.
		В свою чергу суд зауважує, що в довідці військово-лікарської комісії КНП "Міська клінічна лікарня №11" Одеської міської ради №172 від 06.10.2022 та в довідці військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 №4908 від 08.11.2022 зазначено, що довідка командира про травму не надана.
		Водночас, така довідка була складена військовою частиною НОМЕР_1 тільки 09.12.2022, відповідно до якої позивач отримав 02.10.2022 поранення/травму пов`язану із захистом Батьківщини.
		З огляду на наведене, позивач був позбавлений можливості надати вказану довідку під час огляду його військово-лікарськими комісіями.
		При цьому, обидва рази військово-лікарські комісії направляли позивача у відпустку у зв`язку з травмою, а саме множинними переломами кісток правої гомілки, отриманою ним 02.10.2022.
		Суд наголошує, що у позивача відсутній обов`язок кожного разу повторно доводити вказані обставини.
		Відповідно, перебування особи у відпустці за станом здоров`я за постановою ВЛК, якщо такій відпустці передувало лікування у стаціонарному закладі у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, проходженням військової служби із визначенням лікувальним закладом подальших лікувальних рекомендації на час перебування у відпустці, є підставою для включення такої особи до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, на підставі абз.4 п.1 постанови №168.
		З огляду на наведене, у вищевказані спірні проміжки часу позивачу мало бути нараховано та виплачено додаткову винагороду, передбачену постановою №168, збільшену до 100000 грн.
		Таким чином, дії відповідача щодо не нарахування і не виплатити збільшеної до 100000 грн додаткової винагороди в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування у відпустці за станом здоров`я, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини лікуванні в закладах охорони здоров`я є протиправними.
		Підсумовуючи наведене, з метою належного захисту порушеного права позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом зобов`язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу додаткову грошову винагороду на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", збільшену до 100000 грн, із розрахунку на місяць, пропорційно часу перебування у відпустці за станом здоров`я, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, за період з 09.10.2022 по 07.11.2022 та 09.11.2022 по 08.12.2022, з урахуванням проведених виплат за цей період.
		Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо нерозгляду поданого рапорту солдата ОСОБА_1 щодо нарахування та виплати, додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року №168 та Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" та ненадання відповіді за результатами розгляду такого, суд зазначає наступне.
		Чинним законодавством не передбачено чіткого строку, протягом якого командир зобов`язаний розглянути рапорт на здійснення перерахунку додаткової винагороди військовослужбовцю.
		Інструкція з діловодства в Збройних Силах України містить положення, яке встановлює загальний 30 денний строк для виконання документів, в яких не зазначено строк виконання. Перебіг 30 денного строку розпочинається з моменту реєстрації документа у військовій частині, до якої він надійшов. Отже, за загальним правилом рапорт має бути розглянутий командиром протягом 30 днів з моменту його реєстрації в стройовій частині.
		У матеріалах справи наявний лист-відповідь військової частини НОМЕР_1 від 17.01.2024 №371 адресований ОСОБА_1 , в якому вказано, що на його звернення від 01.12.2023 (вхідний №2787 від 17.12.2023) щодо виплати додаткової винагороди за період перебування на лікуванні та у відпустці для лікування буде донараховано додаткову винагороду в розрахунку 100000,00 грн на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з отриманим пораненням під час захисту Батьківщини та у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком ВЛК.
		За таких обставин, суд констатує, що відповідачем не допущено протиправну бездіяльність щодо нерозгляду рапорту, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
		Щодо доводів відповідача у відзиві про те, що позивачем пропущено строки звернення до суду з позовною заявою, суд зазначає наступне.
		За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		Приписами частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
		Відповідно до частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
		Перевіряючи дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом, суд виходив з того, що спір щодо стягнення належного позивачу грошового забезпечення (належної працівникові заробітної плати) є спором, пов`язаним з недотриманням законодавства про оплату праці.
		Відповідно до правових висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених у постановах від 27 квітня 2023 року у справі № 300/4201/22 та від 25 квітня 2023 року у справі № 380/15245/22, положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
		Визначаючись з приводу того, чи врегульовано іншими законами інші строки для звернення до адміністративного суду у правовідносинах, пов`язаних із затримкою виплати працівникові усіх сум при звільненні, суд враховує положення статті 233 Кодексу законів про працю України.
		Так, відповідно до частини 2 статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
		Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини 1 і 2 статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
		"Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною 2 цієї статті.
		Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
		Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
		Таким чином, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача щодо застосування до спірних правовідносин місячного строку звернення до суду.
		Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. 
		Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		За приписами статті 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
		Відповідно до ч.5 ст. 139 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.
		 
		На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		 
		вирішив:
		 
		Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, задовольнити частково.
		Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 збільшеної до 100000 грн додаткової винагороди з розрахунку на місяць, пропорційно часу перебування у відпустці за станом здоров`я, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, за періоди з 09.10.2022 по 07.11.2022 та з 09.11.2022 по 08.12.2022.
		Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", збільшену до 100000 грн, із розрахунку на місяць, пропорційно часу перебування у відпустці за станом здоров`я, у зв`язку отриманим пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, за періоди з 09.10.2022 по 07.11.2022 та з 09.11.2022 по 08.12.2022, з урахуванням проведених виплат за цей період.
		У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		 
		Суддя В.А. Панкеєва

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...