Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 619/2902/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про спонукання виконати або припинити певні дії.
Надіслано для оприлюднення: 12.06.2024. Зареєстровано: 12.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 13.06.2024.
Дата набрання законної сили: 12.07.2024
Номер судового провадження: 2/619/917/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		справа № 619/2902/24
		провадження № 2/619/917/24
		 
		Заочне рішення
		іменем України
		 
		11 червня 2024 року,                    
		м. Дергачі,
		Дергачівський районнийсуд Харківськоїобласті ускладі:головуючого суддіНечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Міщенко О.О.,
		розглянув увідкритому судовомузасіданні впорядку спрощеногопозовного провадження цивільнусправу №619/2902/24,
		ім`я (найменування) сторін:
		позивач: Керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської обласної державної(військової) адміністрації, Департаменту соціального захисту Харківської обласної державної(військової) адміністрації, 
		відповідач:  ОСОБА_1 ,
		третя особа: Харківський обласний центр соціальних служб,
		вимоги позивача: про визнання незаконним та скасування наказів, стягнення суми.
		 
		Виклад позиції позивача.
		Шевченківська окружнапрокуратура м.Харкова в інтересах держави в особі Харківської обласної державної (військової) адміністрації, Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної (військової) 22.04.2024 звернулася до суду з позовом, у якому просить визнати незаконним та скасувати накази в частині стягнення виплачених коштів внаслідок вчинення адміністративного корупційного правопорушення та стягнути з відповідачки 30939,60 грн. У обґрунтування позову зазначено, що постановою Дзержинського районного суду міста Харкова від 02.06.2023 у справі №638/3697/23 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, передбачених ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, яка набрала законної сили 13.06.2023. Відповідачка наказом директора Харківського обласного центру соціальних служб №24-к від 05.04.2021 з 6.04.2021 переведена на посаду заступника директора з посадовим окладом згідно зі штатним розписом, за її згодою. Відповідно до п. 11 Положення про Харківський обласний центр соціальних служб, затвердженого розпорядженням голови Харківської обласної державної адміністрації від 23.11.2020 №752 (далі  Положення), на період відсутності директора центру його обов`язки в повному обсязі виконує заступник директора. У період виконання обов`язків директора Харківського обласного центру соціальних служб ОСОБА_1 27.10.2021 видала наказ №102-к, яким визначила розмір особистого преміювання до професійного свята День працівників соціальної сфери у розмірі 200% посадового окладу. ОСОБА_1 у період виконання обов`язків директора 27.10.2021 видала наказ №104-к, яким визначила розмір особистого преміювання за підсумками роботи у жовтні 2023 року. Відповідно до п. 2 Положення, Центр підпорядковується і належить до сфери управління Харківської обласної державної адміністрації, його діяльність спрямовується Департаментом соціального захисту населення ХОДА. Діяльність центру фінансується за рахунок коштів обласного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством. Відповідачка перед прийняттям рішення щодо особистого преміювання до Департамента соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації чи в Харківську обласну державну адміністрацію повідомлення про наявність реального конфлікту інтересів не направила. За роз`ясненнями щодо наявності в неї конфлікту інтересів до НАЗК не зверталась. При виданні наказів від 27.10.2021 №104к та №102-к ОСОБА_1 прийняла рішення в умовах реального конфлікту інтересів: використала своє службове повноваження особи, яка виконувала обов`язки керівника Харківського обласного центру соціальних служб, на заохочення працівників центру при наявності приватного інтересу у визначенні розміру особистого преміювання, який впливав на об`єктивність прийняття такого рішення та суперечив її службовим повноваженням. Рішення про погодження преміювання заступника Харківського обласного центру соціальних служб Варцабюк Н.І., яка виконувала обов`язки директора, Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної держаної адміністрації не приймалось. Таким чином, на підставі наказу від 27.10.2021 №102-к «Про преміювання працівників Харківського ОЦСС» ОСОБА_1 отримала премію в розмірі 200% від окладу, а саме 16284,00 грн. На підставі наказу від 27.10.2021 №104-к «Про преміювання працівників Харківського ОЦСС» ОСОБА_1 отримала премію в розмірі 180% від окладу, а саме в сумі 14655,60 грн. Отже, загальна сума преміювання, яку отримала ОСОБА_1 на підставі наказів становить 30939,60 грн. Накази, згідно яких ОСОБА_1 особисто на власний розсуд визначила собі розмір премій, не повідомивши Департамент соціального захисту населення ХОДА та не отримавши відповідне рішення від Департаменту підлягають визанню незаконними та скасуванню в цій частині, оскільки прийняті з порушенням норм антикорупційного законодавства. 
		Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
		На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України 24.04.2024 судом направлено звернення до відповідного органу реєстрації щодо місця перебування та місця проживання відповідачки та судом отримано відповідь.
		Ухвалою суду від 06.05.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного провадження з викликом сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 11.06.2024.
		Прокурор у судове засідання не з`явився, надавши суду заяву, у якій просить здійснити розгляд справи без її участі, позов підтримує. 
		Представники позивачів та третьої особи у судове засідання не з`явилися, наддавши заяви про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують.
		Частиною 3ст. 211 ЦПК Українипередбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
		Відповідачка у судове засідання не з`явилася, причину неявки не повідомила, про місце, дату та час судового засідання повідомлялася шляхом направлення рекомендованого поштового відправлення на зареєстроване місце проживання, однак судова повістка не вручена під час доставки у зв`язку з відсутністю адресата. 
		Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
		Пунктом 99-1 «Правил надання послуг поштового зв`язку», затверджених постановою КМ України від 5 березня 2009 р. № 270, установлено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
		Отже, відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що судова повістка відповідачці вручена. 
		Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
		Постановою Дзержинського районного суду міста Харкова від 02.06.2023 ОСОБА_1 визнано винною у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП та накладено адміністративне стягнення (а.с. 11-13).
		Відповідно до змісту постанови суду ОСОБА_1 , займаючи посаду заступника директора Харківського обласного центру соціальних служб, будучи виконувачем обов`язків директора Центра у період його перебування у щорічній відпустці, являючись суб`єктом, на якого поширюється діяЗУ №1700-VІІ, діючи умисно, маючи приватний інтерес, перед підписанням наказу від 27.10.2021 №102-к, яким особисто на власний розсуд визначила собі розмір премії 200% посадового окладу, не повідомила у встановленому цим Законом порядку безпосереднього керівника, а саме Департамент соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, про наявність у неї реального конфлікту інтересів, чим вчинила правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1ст. 172-7 КУпАП. ОСОБА_1 , займаючи посаду заступника директора Харківського обласного центру соціальних служб, будучи виконувачем обов`язків директора Центра у період його перебування у щорічній відпустці, являючись суб`єктом, на якого поширюється діяЗУ №1700-VІІ, діючи умисно, маючи приватний інтерес, під час виконання службових повноважень в умовах реального конфлікту інтересів 27.10.2021 вчинила дії та прийняла рішення, а саме на власний розсуд визначила собі особисто розмір премії 200% посадового окладу, підписала та видала наказ від 27.10.2021 №102-к, чим вчинила правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 2ст. 172-7 КУпАП. ОСОБА_1 займаючи посаду заступника директора Харківського обласного центру соціальних служб, будучи виконувачем обов`язків директора Центра у період його перебування у щорічній відпустці, являючись суб`єктом, на якого поширюється діяЗУ №1700-VІІ, діючи умисно, маючи приватний інтерес, перед підписанням наказу від 27.10.2021 №104-к, яким особисто на власний розсуд визначила собі розмір премії 180% посадового окладу, не повідомила у встановленому цим Законом порядку безпосереднього керівника, а саме Департамент соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, про наявність у неї реального конфлікту інтересів, чим вчинила правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1ст. 172-7 КУпАП. ОСОБА_1 займаючи посаду заступника директора Харківського обласного центру соціальних служб, будучи виконувачем обов`язків директора Центра у період його перебування у щорічній відпустці, являючись суб`єктом, на якого поширюється діяЗУ №1700-VІІ, діючи умисно, маючи приватний інтерес, перед підписанням наказу від 27.10.2021 №104-к, яким особисто на власний розсуд визначила собі розмір премії 180% посадового окладу, не повідомила у встановленому цим Законом порядку безпосереднього керівника, а саме Департамент соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, про наявність у неї реального конфлікту інтересів, чим вчинила правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1ст. 172-7 КУпАП.
		27 жовтня 2021 року заступник директора ОСОБА_1 визначила собі розмір премії 200% посадового окладу та 180% посадового окладу, про що підписала відповідні накази №102-к та №104-к. (а.с 48-51).
		Відповідачці було запропоновано добровільно сплатити отримані кошти у сумі 30939,60 грн відповідно до розрахунку, але вона відмовилася, про що був складений відповідний акт (а.с. 52, 53).
		Харківський обласний центр соціальний служб є бюджетною установою та фінансується за кошти Харківського обласного бюджету. Премія була виплачена за кошти загального фонду бюджету (а.с. 53). 
		Загальні підстави відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань містяться устатті 1166 ЦК України, відповідно до частини першої якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Отже, цивільно-правова деліктна відповідальність - це забезпечений державним примусом обов`язок відповідальної особи відшкодувати потерпілому заподіяну шкоду.
		Аналіз положеньстатті 1166 ЦК Українидозволяє дійти висновку про те, що загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, винне діяння заподіювача шкоди (цивільне правопорушення), яке містить такі складові: протиправна поведінка особи, настання шкоди, причинний зв`язок між ними та вина заподіювача шкоди.
		Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
		Під шкодою розуміється майнова шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права.
		Під шкодою, що має бути відшкодована, розуміють знешкодження майна або зменшення блага потерпілого в результаті порушення його матеріального права та (або) приниження особистого матеріального блага (життя, здоров`я, тощо), що охороняється законом. 
		Відшкодуванню підлягає тільки та шкода, яка спричинила для потерпілого певні невигідні матеріальні і нематеріальні наслідки. Шкода, що завдається у позадоговірних відносинах, до яких відноситься і шкода, спричинена злочином, розглядається не тільки як обов`язкова умова, але і як міра відповідальності.
		Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частина другастатті 1166 ЦК України).
		Відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і вину.За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
		Отже,причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов`язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв`язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду.
		Причинно-наслідковий зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без будь-яких додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння.
		Тобто, встановлення прямого причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність є причиною, а збитки, яких зазнала потерпіла особа, - наслідком такої протиправної поведінки. Питання про наявність або відсутність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.
		Статтею 66 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що збитки, шкода, завдані державі внаслідок вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила відповідне правопорушення, в установленому законом порядку.
		За положеннями ч. 1 ст. 1192 ЦК України суд за вибором потерпілого може відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи.
		При визначенні шкоди у вигляді відшкодування збитків грошима, потерпілому відшкодовуються у повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого на момент розгляду справи майна та неодержані доходи.
		Згідно положень статті 67 Закону України «Про запобігання корупції» нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об`єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування. Орган або посадова особа надсилає до Національного агентства протягом трьох робочих днів копію прийнятого рішення про скасування або одержаного для виконання рішення суду про визнання незаконними відповідних актів або рішень (частина 1). Правочин, укладений внаслідок порушення вимог цього Закону, може бути визнаний недійсним (частина 2).
		Відповідно до частини 1 статті 68 Закону України «Про запобігання корупції» фізичні та юридичні особи, права яких порушено внаслідок вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення і яким завдано моральної або майнової шкоди, збитків, мають право на відновлення прав, відшкодування збитків, шкоди в установленому законом порядку.
		Оскільки питання відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, не врегульовані спеціальними законодавчими актами, при їхньому розв`язанні треба керуватись загальними положеннями законодавства (передусім цивільного).
		Під збиткамивідповідно дост.22ЦК Українирозуміють втрати,яких особазазнала узв`язкузі знищеннямабо пошкодженнямречі,а такожвитрати,які особазробила абомусить зробитидля відновленнясвого порушеногоправа (реальнізбитки); доходи,які особамогла бреально одержатиза звичайнихобставин,якби їїправо небуло порушене(упущенавигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
		У п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 № 6, судам роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.
		Згідно з ч. 6ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні,ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальностіабо постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
		Враховуючи, що постанова суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, передбачених ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, набрала законної сили, суд дійшов висновку про доведеність вини відповідача та розміру завданої шкоди.
		З огляду на встановлення постановоюДзержинського районного суду міста Харкова від 02.06.2023 у справі №638/3697/23 порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» під час прийняття наказів №102-к, №104-к від 27.10.2021 в частині прийняття рішення про визначення на власний розсуд розміру премії  ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про наявністьпричинно-наслідкового зв`язку між діями відповідачки у вчиненні корупційного правопорушення та майновою шкодою, завданоюдержаві в особі Харківського обласного центру соціальних служб, внаслідок прийняття незаконних наказів в умовахреального конфлікту інтересів та в даному випадку наявні підстави для покладення навідповідачку обов`язку відшкодувати матеріальну шкоду, визначаючи розмір якої суд виходить із отриманих відповідачкою розмірів премій, згідно виданих нею наказів.
		За змістом ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
		Враховуючи, що при зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 6056,00 грн, а позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, то судовий збір підлягає стягненню з відповідачки. 
		Керуючись ст. 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд
		ухвалив:
		Позовні вимоги задовольнити повністю.
		Визнати незаконними накази №104к та №102-к від 27.10.2021 заступника директора Харківського обласного центру соціальних служб Варцабюк Наталії Івіанівни «Про преміювання працівників Харківського ОЦСС».
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації у розмірі 30939,60 грн (тридцять тисяч дев`ятсот тридцять дев`ять гривень 60 копійок).
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 6056,00 грн (шість тисяч п`ятдесят шість гривень 00 копійок). 
		Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня оголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
		У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
		Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
		Повне найменування (ім`я) сторін:
		позивач: Шевченківська окружна прокуратура м. Харкова (місцезнаходження: м.Харків,вул.Тобольська,буд.55А), у інтересах держави в особі Харківської обласної державної (військової) адміністрації (код ЄДРПОУ 23912956, місцезнаходження: м. Харків, вул. Сумська, буд. 64), Департамента соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 03491286, місцезнаходження: м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 7);,
		відповідач:  ОСОБА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
		 
		Суддя       І. М. Нечипоренко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...