Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 340/1709/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо.
Надіслано для оприлюднення: 12.06.2024. Зареєстровано: 13.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 14.06.2024.
Дата набрання законної сили: 11.07.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		10 червня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/1709/24
		 
		Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (також - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з цим позовом, у якому просить: 1) визнати протиправним та скасувати рішення, оформлене протоколом комісії з питань надання відстрочок від призову на військову службу під час загальної мобілізації №91 від 14.02.2024 в частині, що стосується відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації; 2)зобов`язати відповідача надати та оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз.10 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", про що видати відповідну довідку.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, що має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз.10 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а тому відмова відповідача у наданні та оформленні такої відстрочки явно є протиправною. 
		Відповідач відзив на позовну заяву не подав.
		Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
		27.12.2023 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою та переліком документів про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації згідно до статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", так як його матір, ОСОБА_2 , 1936 року народження, потребує постійного догляду відповідно до висновку ЛКК (а.с.35-43).
		Як вбачається з витягу з протоколу комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 14.02.2024 № 91 позивачу відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Підстава: необхідно надати довідки форми: -084; -083 (а.с.13, 34).
		Позивач, вважаючи таке рішення комісії, оформлене протоколом, протиправним звернувся до суду з цим позовом.
		Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступне.
		Згідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
		Згідно п.20 ч.1 ст.106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
		Пунктом 12 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про оборону України" від 06.12.1991 № 1932-XII визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
		Статтею 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) встановлено, що Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку. 
		Громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (міського) військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районного (міського) військового комісаріату; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
		У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і до сьогодні.
		При цьому, Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, оголошено проведення загальної мобілізації.
		Відповідно до п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 (далі по тексту  Положення № 154), органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації є територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
		За змістом положень пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема: 
		ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб;
		оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам;
		розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи;
		Згідно з пунктом 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік. 
		Так, законом, який встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів, є Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-XII (у редакції, чинній на момент виникнення чинних правовідносин, далі - Закон № 3543-XII).
		Відповідно до положення ст. 1 Закону № 3543-XII, встановлено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
		Частиною 2 ст. 4 Закону № 3543-XII встановлено, що загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
		Відповідно до ч.ч.5 та 6 ст. 4 Закону № 3543-XII вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення. Рішення про проведення відкритої мобілізації має бути негайно оголошене через засоби масової інформації.
		Згідно з абз. 10 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребують постійного догляду.
		З аналізу вищезазначених норм Закону № 3543-XII слідує, що визначений перелік осіб, які мають право на відстрочку від призову під час мобілізації є вичерпний та у кожному конкретному випадку особам, які не підлягають призову, або підпадають під умови відстрочки слід надати той обсяг необхідних документів, який би підтвердив існування обставин, достатніх для того, щоб уповноважений суб`єкт владних повноважень міг прийняти відповідне рішення.
		Позивач вважає, що має право на відстрочку від призову під час мобілізації відповідно до абз.10 ч.1 ст.23 Закону № 3543-ХІІ.
		Процедуру проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації визначено Положенням про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 (далі - Положення № 1317).
		Відповідно до пунктів 19, 24 Положення № 1317 комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою.
		Комісія видає особі, яку визнано особою з інвалідністю або стосовно якої встановлено факт втрати професійної працездатності, довідку та індивідуальну програму реабілітації і надсилає у триденний строк виписку з акта огляду комісії органові, в якому особа з інвалідністю перебуває на обліку як отримувач пенсії чи державної соціальної допомоги (щомісячного довічного грошового утримання), що призначається замість пенсії, та разом з індивідуальною програмою реабілітації - органові, що здійснює загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виписку з акта огляду комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках та потреби у наданні додаткових видів допомоги.
		Копія індивідуальної програми реабілітації надсилається також лікувально-профілактичному закладові і органові праці та соціального захисту населення за місцем проживання особи з інвалідністю. За місцем роботи зазначених осіб надсилається повідомлення щодо групи інвалідності та її причини, а у разі встановлення ступеня втрати професійної працездатності - витяг з акта огляду комісії про результати визначення ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках та потреби у додаткових видах допомоги.
		З наведеного вбачається, що лікар, лікарсько-консультативна комісія та лікарсько-експертна комісія формують медичний висновок, а медико-соціальні експертні комісії - довідку, акт огляду (витяг з акту огляду).
		Щодо повноважень лікарсько-консультативної комісії та медико-соціальної експертної комісії на видачу медичного висновку щодо необхідності здійснення постійного догляду, суд зазначає таке.
		Положенням № 1317 визначено процедуру проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації.
		Відповідно до пункту 3 Положення № 1317 медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
		За приписами пп.1 п.11 Положення № 1317 міські, міжрайонні, районні комісії визначають:
		ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі, реабілітації, реабілітаційний потенціал, групу інвалідності, причину і час її настання, професію, з якою пов`язане ушкодження здоров`я, а також ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням ними трудових обов`язків;
		потребу осіб з інвалідністю у забезпеченні їх технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення на підставі медичних показань і протипоказань, а також з урахуванням соціальних критеріїв;
		потребу осіб з інвалідністю, потерпілих від нещасного випадку на виробництві, із стійкою втратою працездатності у медичній та соціальній допомозі, в тому числі у додатковому харчуванні, ліках, спеціальному медичному, постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі, побутовому обслуговуванні, протезуванні, санаторно-курортному лікуванні, придбанні спеціальних засобів пересування;
		ступінь стійкого обмеження життєдіяльності хворих для направлення їх у стаціонарні відділення центрів соціального обслуговування;
		причини смерті особи з інвалідністю або особи, ступінь втрати працездатності якої визначений комісією у відсотках на підставі свідоцтва про смерть у разі, коли законодавством передбачається надання пільг членам сім`ї померлого;
		медичні показання на право одержання особами з інвалідністю автомобіля і протипоказання до керування ним.
		У наведеному переліку прав та обов`язків медико-соціальної експертної комісії відсутнє поняття "постійного догляду", який може бути визначений для осіб, яким інвалідність не встановлена, а вказано лише право визначати необхідність стороннього нагляду, догляду. При цьому, поняття "сторонній догляд" не є тотожним поняттю "постійний догляд", позаяк перше говорить про те, ким надається догляд, а друге коли надається такий догляд. В свою чергу, поняття "постійний догляд" передбачає безперервний догляд, який надається особі, що не здатна до самообслуговування, догляд, який надається без будь-якого часового обмеження, суцільним порядком.
		В свою чергу, відповідно до Порядку організації експертизи тимчасової втрати працездатності, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 09.04.2008 № 189 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України від 01.06.2021 № 1066), при лікувально-профілактичних закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, утворюються ЛКК (пункту 1 розділу III).
		За приписами пункту 3 розділу ІІІ цього Порядку до основних завдань ЛКК належить: 1) видача документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність особи, відповідно до вимог пункту 4 розділу IV цього Порядку; 2) здійснення направлення хворих на огляд та обстеження до МСЕК для встановлення інвалідності; 3) надання до МСЕК документів хворого, направленого на огляд та обстеження; 4) вжиття заходів щодо перевірки та усунення недоліків у суб`єкта господарювання, що були виявлені Фондом соціального страхування України за результатом перевірки обґрунтованості медичних висновків про тимчасову непрацездатність (у разі звернення керівника суб`єкта господарювання).
		Пунктом 4 розділу ІV Порядку передбачено, що ЛКК видає такі документи, що засвідчують тимчасову непрацездатність особи:
		форму рішення для встановлення причинно-наслідкового зв`язку захворювання з умовами праці відповідно до вимог, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 337 "Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві";
		висновки або рекомендації щодо догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, а в разі, коли дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний),- до досягнення дитиною 16-річного віку.
		Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 09.03.2021 № 407 "Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я" затверджено, зокрема форму первинної облікової документації № 080-2/о "Висновок про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, внаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі" та інструкцію щодо її заповнення.
		Згідно із пунктом 2 Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 080-2/о "Висновок про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі" (далі  Інструкція) висновок призначений для реєстрації когнітивних порушень які виникають при захворюваннях (органічні психічні розлади (F00-F09), розумова відсталість (F70-F79), порушення рухової активності (паралічі), соціальна дезадаптація, інвалідність І групи тощо). Когнітивні порушення можуть спостерігатися у симптокомлексі наступних розладів психіки (F10-F19), шизофренія (F20), первазивні розлади розвитку (F84), нейродегенеративні захворювання (хвороба Альцгеймера, Паркінсона тощо), судинні захворювання головного мозку (інсульти, інфаркти мозку, церебральний атеросклероз), нейроінфекція, наслідки черепно-мозкової травми, новоутворення, метаболічні порушення та інтоксикації, аутоімунні захворювання, генетичні захворювання тощо.
		Пункт 5 Інструкції передбачає, що висновок надається особі або законному представнику особи, яка потребує надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі відповідно до Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 859.
		У пункті 4 Висновку вказуються рекомендовані соціальні послуги: денного догляду, догляду вдома, паліативного догляду вдома, отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи (п. 8 Інструкції).
		Аналізуючи повноваження медико-соціальної експертної комісії, передбачені Положенням № 1317, є підстави для висновку, що така визначає потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі особам з інвалідністю, а також особам, яким визначена ступінь втрати професійної працездатності. Щодо осіб, які не відносяться до вказаних вище категорій, але які за станом здоров`я нездатні до самообслуговування і потребують постійного стороннього догляду, то суд приходить до переконання, що такі повноваження можуть бути віднесені до лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, які також мають право приймати висновки, зокрема, про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, внаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі (за формою № 080-2/о) з рекомендаціями щодо отримання відповідних послуг.
		Повертаючись до обставин цієї справи встановлено, що позивачем до заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації додано, зокрема: висновок ЛКК КНП "Світловодська центральна районна лікарня" Світловодської міської ради від 30.11.2023 № 1/446 (а.с.16); висновки про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, внаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі (за формою № 080-2/о) від 17.01.2023 № 1/24 та від 18.07.2023 № 2/250 (а.с.17-18); акт встановлення факту здійснення догляду від 18.12.2023, затверджений рішенням виконавчого комітету Світловодської міської ради від 22.12.2023 № 975 (а.с.20-21).
		Згідно висновків (за формою № 080-2/о) (з терміном дії до 17.07.2023) та від 18.07.2023 № 2/250 (з терміном дії до 18.07.2024) ОСОБА_2 рекомендовано соціальну послугу з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи.
		Згідно із висновком ЛКК від 30.11.2023 № 1/446 ОСОБА_2 під наглядом лікарів більше 2 років. Знаходиться на постійній специфічній терапії. Діагноз: F 06.7. Навики самообслуговування цілком втрачені, потребує постійної сторонньої допомоги та нагляду. 
		Висновок ЛКК підписаний головою та членами комісії, скріплений печаткою закладу, містить усі необхідні реквізити.
		Згідно до акту встановлення факту здійснення догляду від 18.12.2023, який затверджений рішенням виконавчого комітету Світловодської міської ради від 22.12.2023 № 975, догляд здійснюється щоденно: приготування їжі, прибирання, придбання продуктів харчування та ліків, відвідування лікарні.
		Суд зазначає, що постійний догляд- це форма допомоги і підтримки, яка надається людям, які мають обмежені можливості або стан здоров`я, який вимагає постійного нагляду, допомоги і догляду в щоденних життєвих потребах. Тобто, такий догляд передбачає не матеріальну підтримку, а фізичну допомогу в щоденних життєвих потребах (для забезпечення безпеки, здоров`я та якісного життя людей з обмеженими можливостями, людьми похилого віку та хворими). Ця допомога може бути надана родинними членами, професійними доглядачами або медичними спеціалістами залежно від конкретної ситуації та потреби особи, яка потребує догляду.
		За наведених фактичних обставин, позивач надав всі наявні у нього документи для розгляду питання про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. 
		Водночас, спірне рішення, оформлене протоколом № 91 від 14.02.2024, не містить чіткої підстави для його прийняття та обґрунтування невідповідності наданих позивачем документів вимогам чинного законодавства, що дають право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. 
		Суд наголошує, що за загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення відповідним органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. 
		Невиконання відповідачем законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії вказує на його протиправність. 
		За таких обставин, суд робить висновок про невідповідність оскаржуваного рішення в частині, що стосується відмови у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації критеріям, встановленим у ч.2 ст.2 КАС України, зокрема, критерію добросовісності та урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та, як наслідок про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання такого рішення протиправним та скасування. 
		Щодо вимог про зобов`язання відповідача надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на підставі абз.10 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", то суд зауважує на такому. 
		Адміністративний суд перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.2 ст.2 КАС критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. 
		У відповідності до ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
		У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
		Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем. 
		Пунктом 11 Положення № 154 передбачено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік. 
		Тобто, відповідач у даному випадку має виключну компетенцію в питаннях оформлення відстрочки від мобілізації. 
		Відповідно до викладеного, суд дійшов висновку, що належним способом відновлення порушеного права позивача у спірних правовідносинах є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 27.12.2023 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз.10 ч.1 ст. 23 Закону, і у відповідності із процедурою, передбаченою чинним законодавством, прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.
		Підсумовуючи вищевказане, позов підлягає задоволенню частково.
		Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
		Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. 
		При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч. 3 ст. 139 КАС України). 
		Фактично предметом позову є одна вимога немайнового характеру, яка хоч і задоволена частково, але розмір компенсації за сплачений судовий збір суд визначає, виходячи з кількості (а не з розміру) задоволених (незадоволених) позовних вимог. 
		При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 2422,40 грн. (а.с.7).
		Отже, на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Інша частина сплаченого ним збору в сумі 1211,20 грн підлягає поверненню у відповідності до п.1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір". 
		Керуючись ст.ст.139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 263, 291, 295 КАС України, суд, 
		 
		В И Р І Ш И В:
		Адміністративний позов  задовольнити частково.
		Визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом комісії з питань надання відстрочок від призову на військову службу під час загальної мобілізації № 91 від 14 лютого 2024 року в частині, що стосується відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 .
		Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27 грудня 2023 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз.10 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", та у відповідності із процедурою, передбаченою чинним законодавством, прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.
		В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП  НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ  НОМЕР_2 ).
		Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП  НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1211,20 грн, перерахований згідно до квитанції № 48 від 19.03.2024 року.
		 
		Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України. 
		 
		 
		Суддя Кіровоградського 
		окружного адміністративного суду Л.І. ХИЛЬКО

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...