Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 676/76/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:; визнання незаконним акта, що порушує право власності на земельну ділянку.
Надіслано для оприлюднення: 13.06.2024. Зареєстровано: 14.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 17.06.2024.
Дата набрання законної сили: 05.06.2024
Номер судового провадження: 22-ц/4820/978/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		05 червня 2024 року
		м. Хмельницький
		 
		Справа № 676/76/22
		Провадження № 22-ц/4820/978/24
		 
		Хмельницький апеляційний суд у складі
		 
		колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		 
		Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П`єнти І. В.,
		секретар судового засідання Дияк Я. А., 
		з участю прокурора ОСОБА_1 
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 лютого 2024 року (суддя Вдовичинський А. В., повне судове рішення складено 01.03.2024) у справі за позовом першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації до Жванецької сільської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Національний природний парк «Подільські Товтри», про визнання недійсним рішення, визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки з одночасним припиненням усіх речових прав та зобов`язання повернути частину земельної ділянки. 
		Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд 
		 
		у с т а н о в и в :
		У січні 2022 року перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури, звертаючись до суду із вказаним позовом та змінивши предмет позову, зазначав, що рішенням Рудської сільської ради від 24.07.2015 № 5 передано у приватну власність ОСОБА_3 земельну ділянку для ведення садівництва площею 0,063 га кадастровий номер 6822486800:03:001:0101, яка розташована в селі Цвіклівці Перші на території Рудської сільської ради Хмельницької області в межах населеного пункту. За договором купівлі-продажу від 01.08.2015 ОСОБА_3 відчужила вказану земельну ділянку ОСОБА_4 . На підставі договору купівлі-продажу від 11.11.2016 право власності на спірну земельну ділянку набула ОСОБА_2 . Рішення Рудської сільської ради щодо передачі у приватну власність земельної ділянки кадастровий номер 6822486800:03:001:0101 підлягає визнанню недійсним, оскільки вона перебуває в межах земель природно-заповідного фонду, що перебуває у постійному користуванні НПП «Подільські Товтри» на підставі Державного акта на право постійного користування землею. 
		Указом Президента України від 27.06.1996 № 474/96 створено Національний природний парк «Подільські Товтри», установлено площу земель - 261316 га, у тому числі 3015 га, що надаються у постійне користування. Територія НПП «Подільські Товтри» входить до об`єктів Смарагдової мережі України (площа 261521 га) і підпадає під охорону на підставі Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція) 1979 року, яка ратифікована Україною у 1996 році та є частиною законодавства. Факт перебування спірної земельної ділянки в межах земель природно-заповідного фонду підтверджується збірними кадастровими планами, сертифікованими спеціалістами і відомостями Публічної кадастрової карти. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки природно-заповідного фонду не погоджений із структурним підрозділом обласної державної адімінстрації у сфері охорони навколишнього природного середовища. Землі природно-заповідного фонду є землями з особливим режимом охорони і повністю або частково вилучені з господарського обороту. Передана ОСОБА_3 земельна ділянка є територією природно-заповідного фонду, належала до особливо цінних земель, які вилучені із господарського використання, та перебувала у постійному користуванні НПП «Подільські Товтри», отже не могла надаватись у власність для індивідуального садівництва. Земельна ділянка підлягає поверненню державі в особі Хмельницької обласної державної адміністрації.
		Тому прокурор просив: визнати недійсним рішення Рудської сільської ради від 24.07.2015 № 5 щодо передачі ОСОБА_3 у приватну власність для ведення садівництва земельної ділянки площею 0,063 га кадастровий номер 6822486800:03:001:0101, що розташована у с. Цвіклівці Перші на території Жванецької сільської ради Хмельницької області в межах населеного пункту; визнати незаконною та скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 6822486800:03:001:0101 із одночасним припиненням у Державному реєстрі речових прав усіх зареєстрованих щодо неї речових прав та їх обтяжень; зобов`язати ОСОБА_2 повернути державі в особі Хмельницької обласної державної адміністрації частину земельної ділянки площею 0,0082 га, яка відноситься до земель природно-заповідного фонду та входить в межі земельної ділянки кадастровий номер 6822486800:03:001:0101 площею 0,063 га, що розташована в межах населеного пункту села Цвіклівці Перші Кам`янець-Подільського району. 
		Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 лютого 2024 року позов задоволено частково. Ухвалено ОСОБА_2 повернути державі в особі Хмельницької обласної державної адміністрації частину земельної ділянки площею 0,0082 га (з координатами: X - 1. 5374 102,907, 2. 5374 102,040, 3. 5374 106,981, 4. 5374 099,559, 5. 5374 092,150, 6. 5374 088,633, 7. 5374 085,539, 8. 5374 089,711, 9. 5 374 099,832, 1. 5374 102,907; Y - 1. 2309 392,286, 2. 2309 403,630, 3. 2309 419,426, 4. 2309 424,432, 5. 2309 428,283, 6. 2309 424,868, 7. 2309 420,512, 8. 2309 409,694, 9. 2309 396,467, 1. 2309 392,286), яка відноситься до земель природно-заповідного фонду та входить в межі земельної ділянки кадастровий номер 6822486800:03:001:0101 площею 0,063 га, що розташована в межах населеного пункту села Цвіклівці Перші Кам`янець-Подільського району Хмельницької області. Скасовано державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,063 га кадастровий номер 6822486800:03:001:0101 в Державному земельному кадастрі з одночасним припиненням у Державному реєстрі речових прав усіх зареєстрованих щодо неї речових прав та їх обтяжень. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судовий збір.
		ОСОБА_2 , не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права. При укладенні договору купівлі-продажу попередній власник земельної ділянки не попередила її про належність ділянки до земель природно-заповідного фонду. Виявити таку приналежність під час візуального огляду ділянки неможливо, оскільки відсутні будь-які межові або інформаційні знаки, які б свідчили про те, що земельна ділянка перебуває в користуванні НПП «Подільські Товтри». Не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вона повинна була знати про розташування ділянки на території природно-заповідного фонду з огляду на об`єктивні, видимі природні ознаки земельної ділянки. Крім того, на час придбання спірної ділянки суміжні ділянки були забудовані, вона знаходиться в межах населеного пункту, а наявність доріг з твердим покриттям, дорожніх знаків та залізобетонних опор свідчить про її віднесення до земель громадської та житлової забудови. Згідно з витягом із ДЗК будь-які відомості про обмеження у використанні спірної земельної ділянки на час укладення договору купівлі-продажу не були зареєстровані, ділянка відносилась до земель сільськогосподарського призначення - для індивідуального садівництва. Суд не надав оцінку тому факту, що на ділянці розташований належний їй будинок і виконати рішення суду про повернення земельної ділянки буде неможливо з огляду на принцип нерозривного існування земельної ділянки та нерухомого майна на ній. Вважає, що позивач не довів накладення її земельної ділянки на земельну ділянку, що перебуває у користуванні НПП «Подільські Товтри». Збірний кадастровий план є недостовірним і недопустимим доказом. Виготовлені ТОВ «Карат» та ТОВ «Джафар» кадастрові плани не є складовими частинами технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, тому не можуть бути окремими документами, які б підтверджували накладення земельної ділянки. Висновку експерта з цього питання матеріали справи не містять. Земельна ділянка, що перебуває у постійному користуванні НПП «Подільські Товтри», відводилась за рахунок земельної ділянки лісового фонду без зміни цільового призначення, в той час як спірна земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення.
		Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 17 травня 2024 року відзив Хмельницької обласної прокуратури залишено без розгляду.
		У засіданні апеляційного суду прокурор апеляційну скаргу не визнала.
		Інші учасники судового процесу не з`явилися, про розгляд справи повідомлені відповідно до вимог ЦПК України.
		Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		Згідно з частиною 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Суд першої інстанції правильно установив, що Указом Президента України від 27.06.1996 № 474/96 на території, зокрема, Кам`янець-Подільського району Хмельницької області створено Національний природний парк «Подільські Товтри» з метою збереження, відтворення та раціонального використання природних ландшафтів Поділля з унікальними історико-культурними комплексами, що мають важливе природоохоронне, естетичне, наукове, освітнє, рекреаційне та оздоровче значення.
		Установлено площу земель Національного природного парку «Подільські Товтри» - 261316 гектарів, у тому числі - 3015 гектарів, що надаються у постійне користування, та 258301 гектар, що включаються до його складу.
		Рішенням Хмельницької обласної ради № 11 від 16.12.1998 «Про вилучення та надання земель лісового фонду у постійне користування Національному природному парку «Подільські Товтри» визначено загальний розмір території парку та землі, що входять до його складу, зокрема землі Рудської сільської ради (а.с. 199-200, т. 1).
		Технічна документація на виконання топографо-геодезичних та картографічних робіт для видачі державного акта на право постійного користування землею НПП «Подільські Товтри» (на території Рудської СР) виготовлено Кам`янець-Подільським філіалом ДП «Поділля геодезкартографія» в 2001 році на підставі договору № 20 від 15.11.2000 (а.с. 201-236, т. 1).
		Відповідно до Державного акта на право постійного користування землею від 28.12.2001 серії ІІ-ХМ №002530, зареєстрованого в Книзі записів актів на право постійного користування землею за № 7, НПП «Подільські Товтри» у постійне користування для природоохоронного та рекреаційного призначення надано земельну ділянку площею 104,14 га відповідно до рішення Хмельницької обласної ради від 16.12.1998 № 11 (а.с. 38, 90-92, т. 1).
		Рішенням 40 сесії сільської ради 6 скликання Рудської сільської ради № 5 від 24.07.2015 затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,0630 га кадастровий номер 6822486800:03:001:0101 для ведення садівництва, що розташована в селі Цвіклівці Перші на території Рудської сільської ради в межах населеного пункту, та передано ОСОБА_3 цю земельну ділянку у приватну власність (а.с.19, т. 1).
		На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 01.08.2015 ОСОБА_3 відчужила ОСОБА_4 земельну ділянку для індивідуального садівництва площею 0,0630 га кадастровий номер 6822486800:03:001:0101 (а.с.20-22, т. 1).
		ОСОБА_2 набула земельну ділянку для індивідуального садівництва площею 0,0630 га кадастровий номер 6822486800:03:001:0101 відповідно до договору купівлі-продажу від 11.11.2016, укладеного з ОСОБА_4 (а.с.23-26,т. 1).
		Право власності ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна (земельна ділянка і садовий будинок) зареєстровано 11.11.2016 і 03.11.2022 (а.с. 16-18, т.1).
		Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 14.03.2011 № 77 затверджено проект організації території НПП «Подільські Товтри», охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об`єктів (а.с. 157-160, т. 1).
		Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.
		Відмову в позові про визнання недійсним рішення Рудської сільської ради суд мотивував обранням неефективного способу захисту порушеного права.
		Задовольняючи позов в решті вимог, суд першої інстанції виходив з того, що частина земельної ділянки, яка була надана ОСОБА_3 , є територією природно-заповідного фонду, належить до особливо цінних земель, які вилучені із господарського використання, і перебуває у постійному користуванні НПП «Подільські Товтри». Така земельна ділянка не могла надаватись у приватну власність і підлягає витребуванню в останнього набувача.
		Такі висновки суду відповідають обставинам справи і вимогам закону. 
		Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу з таких підстав.
		До особливо цінних земель відносяться, зокрема, землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення (пункт «г» частини 1 статті 150 ЗК України (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)).
		Правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об`єктів визначає Закон України «Про природно-заповідний фонд» (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). 
		Природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об`єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища (абзац другий преамбули до цього Закону).
		Згідно зі статтею 43 ЗК України землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду. 
		Відповідно до статті 44 ЗК України до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва). 
		Порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом (частина 2 статті 45 ЗК України).
		На підставі частини 4 статті 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (далі - Закон) межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду. 
		Національні природні парки є природоохоронними, рекреаційними, культурно-освітніми, науково-дослідними установами загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об`єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність. Ділянки землі та водного простору з усіма природними ресурсами та об`єктами вилучаються з господарського використання і надаються національним природним паркам у порядку, встановленому цим Законом та іншими актами законодавства України (частини 1 і 2 статті 20 Закону).
		Згідно з Державним актом на право постійного користування землею від 28.12.2001 серії 11-ХМ №002530, зареєстрованим у Книзі записів актів на право постійного користування землею № 7, земельна ділянка площею 104,14 га надана у постійне користування НПП «Подільські Товтри» для природоохоронного та рекреаційного призначення відповідно до рішення Хмельницької обласної ради від 16.12.1998 № 11.
		За інформацією Хмельницької обласної адміністрації (лист від 03.12.2021 № 68/34-12-7642/2021) земельна ділянка кадастровий номер 6822486800:03:001:0101 знаходиться на загальній території Національного природного парку «Подільські Товтри» площею 261316 га, оголошеного Указом Президента України від 27.06.1996 № 474/96. Також земельна ділянка входить до об`єкту Смарагдової мережі - Національний природний парк «Подільські Товтри», який охороняється відповідно до Конвенції про охорону дикої флори і фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція). Заказник входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання (а.с. 29-30, т. 1).
		Відповідно до листа НПП «Подільські Товтри» від 02.12.2021 № 711 земельна ділянка кадастровий номер 6822486800:03:001:0101 є землею природно-заповідного фонду та знаходиться у постійному користуванні НПП «Подільські Товтри». Адміністрація НПП «Подільські Товтри» не надавала погодження на вилучення зазначених земельних ділянок із земель природно-заповідного фонду. Службою державної охорони природно-заповідного фонду Парку було встановлено факт незаконного використання земель природно-заповідного фонду, які надані у постійне користування НПП «Подільські Товтри» (а.с. 33-34, т. 1).
		Факт накладення земельної ділянки кадастровий номер 6822486800:03:001:0101 на земельну ділянку площею 104,14 га, яку надано у постійне користування НПП «Подільські Товтри», підтверджується збірним кадастровим планом, виготовленим Земельно-аграрним центром «Карат» та збірним кадастровим планом, виготовленим ТОВ «Джафар» (а.с. 36-41, т. 1; а.с.12, т. 2).
		Згідно з інформацією НПП «Подільські Товтри» (лист № 183 від 17.02.2023) земельна ділянка кадастровий номер 6822486800:03:001:0101 частково накладається на земельну ділянку, що перебуває в постійному користуванні НПП «Подільські Товтри». Площа накладення складає 0,0082 га.
		Відповідно до листа сертифікованого інженера-геодезиста ОСОБА_5 від 20.02.2024 № 17 частина земельної ділянки, площею 0,0082 га, яка входить в межі земельної ділянки кадастровий номер: 6822486800:03:001:0101 площею 0,063 га, з координатами: X - 1. 5374 102,907, 2. 5374 102,040, 3. 5374 106,981, 4. 5374 099,559, 5. 5374 092,150, 6. 5374 088,633, 7. 5374 085,539, 8. 5374 089,711, 9. 5 374 099,832, 1. 5374 102,907; Y - 1. 2309 392,286, 2. 2309 403,630, 3. 2309 419,426, 4. 2309 424,432, 5. 2309 428,283, 6. 2309 424,868, 7. 2309 420,512, 8. 2309 409,694, 9. 2309 396,467, 1. 2309 392,286 накладається на земельну ділянку, що перебуває у постійному користуванні НПП «Подільські Товтри» на підставі Державного акта на право постійного користування серії ІІ-ХМ002530 від 28.12.2001 з координатами: X - 1. 5374085,745; 2. 5374109,571; 3. 5374133,077; 77. 5374113,870; Y - 1. 2309394,451; 2. 2309403,062; 3. 2309379,963; 77. 2309371,230 (а.с. 73-74, т. 2). 
		Суд першої інстанції підставно визнав вказані докази належними і допустимими, оскільки кадастрові плани виготовлені спеціалістами.
		Доказів на їх спростування відповідачка не надала.
		Не містить посилання на такі докази й апеляційна скарга. 
		На території зони регульованої рекреації, стаціонарної рекреації та господарської зони забороняється будь-яка діяльність, яка призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища та зниження рекреаційної цінності території національного природного парку (частина 2 статті 21 зазначеного Закону).
		З огляду на наведені приписи Закон України «Про природно-заповідний фонд» не допускає можливість будівництва та обслуговування садового будинку, садівництва у національних природних парках.
		Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надання земельної ділянки у приватну власність для садівництва на землях природно-заповідного фонду суперечить наведеним вимогам закону.
		Тому Рудська сільська рада (правонаступник Жванецька сільська рада) і ОСОБА_3 , а в подальшому і ОСОБА_2 знали чи повинні були знати, проявивши розумну обачність щодо місця розташування спірної земельної ділянки, про неможливість передання її у власність для садівництва. Поведінка відповідачів не була добросовісною.
		Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, не є необхідним для ефективного відновлення його права (постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (пункт 100), від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.29)).
		Для повернення земельної ділянки, оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.
		За таких обставин суд дійшов правильного висновку про відмову в позові про скасування рішення Рудської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області № 5 від 24.07.2015 про передачу земельної ділянки у приватну власність для ведення садівництва у зв`язку з обранням неефективного способу захисту порушеного права.
		Належним та ефективним способом захисту права власності на землі природно-заповідного фонду є негаторний позов про повернення земельної ділянки, який може бути пред`явлений упродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки і на таку вимогу не поширюється позовна давність.
		Позовна вимога щодо повернення земельної ділянки сформульована у позовній заяві як вимога зобов`язального характеру - зобов`язати ОСОБА_2 повернути державі в особі Хмельницької обласної державної адміністрації спірну земельну ділянку.
		Відтак саме боржник в разі ухвалення судового рішення про задоволення позову в цій частині зобов`язаний вчинити певні дії відповідно до статті 63 Закону України «Про виконавче провадження», норми якої регламентують порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення. Дії виконавця полягають у відкритті виконавчого провадження та наданні боржнику 10 робочих днів для його добровільного виконання; перевірці виконання рішення боржником і накладення на боржника штрафу в разі невиконання без поважних причин ним рішення та попередження про кримінальну відповідальність, направлення повідомлення до органу досудового слідства про вчинення боржником кримінального правопорушення.
		При цьому за наявності зареєстрованого права власності на об`єкт цивільних прав (земельну ділянку), очевидно, що в разі невиконання боржником рішення про повернення земельної ділянки, воно не може бути виконано в примусовому порядку без участі боржника, що матиме наслідком надсилання виконавцем до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та закінчення виконавчого провадження згідно з частиною 3 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» і свідчить про неефективність вказаного способу захисту.
		В свою чергу, саме державна реєстрація спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі як ділянки для індивідуального садівництва та проведена державна реєстрація права власності ОСОБА_2 перешкоджає позивачу повернути частину земельної ділянки на користь держави, як земельної ділянки природно-заповідного фонду, що перебуває у постійному користуванні НПП «Подільські Товтри» (зона регульованої рекреації).
		Відтак з врахуванням змісту права, за захистом якого звернувся позивач, а також характеру його порушення, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що ефективним та належним способом захисту порушеного права є скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та скасування державної реєстрації права власності відповідачки у Реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
		На підставі частини 13 статті 79-1 ЗК України ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).
		Згідно з принципом «jura novit curia» («суд знає закони») суд самостійно здійснює пошук і застосовує норми права для вирішення спору безвідносно до посилань сторін, але залежно від установлених обставин справи.
		Апеляційний суд погоджується також з висновком суду, що повернення Хмельницькій обласній державній адміністрації спірної земельної ділянки переслідує легітимну мету контролю за використанням відповідного майна згідно із загальними інтересами, щоби таке використання відбувалося за цільовим призначенням. Важливість цих інтересів зумовлюється, зокрема, особливим статусом спірної земельної ділянки.
		Відповідно до абзацу третього преамбули до Закону України «Про природно-заповідний фонд» природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об`єктів, що перебувають під особливою охороною. 
		Тому на землях природно-заповідного фонду заборонена будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням (частина 3 статті 7 цього Закону).
		Дотримання встановлених заборон є необхідною умовою використання земельної ділянки природно-заповідного фонду, з тією метою, щоби попередити завдання шкоди загалом навколишньому природному середовищу і, зокрема, частині світової системи природних територій та об`єктів, що перебувають під особливою охороною. 
		Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що у спорах стосовно прибережних захисних смуг, земель лісогосподарського призначення, інших земель, які перебувають під посиленою правовою охороною держави (зокрема земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення), остання, втручаючись у право мирного володіння відповідними земельними ділянками з боку приватних осіб, може захищати загальні інтереси у безпечному довкіллі, непогіршенні екологічної ситуації, у використанні власності не на шкоду людині та суспільству (частина третя статті 13, частина сьома статті 41, частина перша статті 50 Конституції України, частина третя статті 1 ЗК України). Ці інтереси реалізуються, зокрема, через цільовий характер використання земельних ділянок (статті 18, 19, пункти «а» і «б» частини першої статті 91, пункти «а» і «б» частини першої статті 96 ЗК України), які набуваються лише згідно із законом (стаття 14 Конституції України) (див. постанови від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (пункт 127), від 7 листопада 2018 року у справі № 488/6211/14-ц (пункт 90), від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункт 148), від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц (пункт 53), від 12 червня 2019 року у справі №487/10128/14-ц (пункт 117)).
		З огляду на вказане у втручанні держави у право мирного володіння спірною земельною ділянкою природно-заповідного фонду є легітимна мета контролю за використанням цієї ділянки за цільовим призначенням згідно із загальними інтересами.
		У справі суспільний інтерес у поверненні земельної ділянки державі в особі Хмельницької ОДА спрямований на задоволення соціальних потреб: у відновленні законності, становища, яке існувало до порушення права на цю земельну ділянку, яка належить до земель природно-заповідного фонду, у недопущенні забороненої законом діяльності на території НПП «Подільські Товтри». 
		Контроль за використанням земельних ділянок природно-заповідного фонду є важливим для суспільства загалом і для територіальної громади зокрема. Загальний інтерес у контролі за використанням спірної земельної ділянки за цільовим призначенням для гарантування безпечності довкілля та непогіршення екологічної ситуації, безумовно, переважає приватний інтерес однієї особи у збереженні права власності цієї ділянки, отриманої з метою, що прямо суперечить закону.
		Посилання в апеляційній скарзі на неможливість візуального віднесення земельної ділянки до земель природно-заповідного фонду є безпідставним. 
		Колегія суддів вважає, що в силу зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих природних ознак спірної земельної ділянки ОСОБА_2 , проявивши розумну обачність, могла і повинна була знати про те, що ділянка розташована на території природно-заповідного фонду НПП «Подільські Товтри», інформація про який є загальновідомою. Вона могла ознайомитись зі змістом земельного та природоохоронного законодавства (норми якого щодо отримання в власність земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення є доступними, чіткими та передбачуваними), а також за необхідності могла отримати відповідну правову допомогу перед набуттям в власність спірної земельної ділянки. Відтак, ОСОБА_2 могла і повинна була розуміти, що ця ділянка належить до земель природно-заповідного фонду і її отримання у власність для ведення садівництва і будівництва садового будинку є неможливим в силу імперативних вимог законодавства України. 
		Будівництво ОСОБА_2 на земельній ділянці, яка набута у незаконний спосіб, садового будинку не може слугувати підставою для відмови в позові про її поверення, оскільки відповідачка не позбавлена права просити про відшкодування завданої шкоди у разі заподіяння такої. 
		З урахуванням наведеного вище не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про наявність правових підстав для відмови в позові. 
		Рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального права, з додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування у межах доводів апеляційної скарги немає.
		 
		Керуючись статтями 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд
		 
		п о с т а н о в и в :
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. 
		 
		Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 лютого 2024 року залишити без змін. 
		 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. 
		 
		Повне судове рішення складено 13 червня 2024 року.
		 
		 
		 
		Суддя-доповідач О. І. Талалай 
		 
		 
		Судді А. П. Корніюк 
		 
		 
		 
		І. В. П`єнта

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...