Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 360/1443/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 14.06.2024. Зареєстровано: 15.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 17.06.2024.
Дата набрання законної сили: 16.07.2024
Номер судового провадження: п/360/1459/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		14 червня 2024 рокум. ДніпроСправа № 360/1443/22
		Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення коштів,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		21.02.2022 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі  позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі  відповідач), в якій позивач просить:
		- визнати дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 20 березня по 30 листопада 2015 року включно із застосуванням базового місяця - «березень 2015 року», за період з 01 грудня 2015 року по 31 березня 2017 року включно із застосуванням базового місяця - «січень 2008 року» - протиправними;
		- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення з 20 березня по 30 листопада 2015 року включно із застосуванням базового місяця - «березень 2015 року», за період з 01 грудня 2015 року по 31 березня 2017 року включно із застосуванням базового місяця - «січень 2008 року», з урахуванням раніше виплачених сум;
		- стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) недоплачену індексацію грошового забезпечення за період з 20 березня 2015 року по 30 листопада 2015 року включно із застосуванням базового місяця - «березень 2015 року», за період з 01 грудня 2015 року по 31 березня 2017 року включно із застосуванням базового місяця - «січень 2008 року» у сумі 36513,19 грн.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 20.03.2015 він проходив військову службу за мобілізацією та за контрактом у Сєвєродонецькому міському військовому комісаріаті ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ). 
		31.03.2017 наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 16 березня 2017 року № 41 позивача звільнено у запас за пунктом «ж» (які вислужили строк військової служби за контрактом, укладеним на умовах, передбачених абзацом другим частини третьої статті 23 цього Закону) пункту 1 частини восьмої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»; виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення комісаріату. 
		Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 року по справі № 360/705/21 зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 20 березня 2015 року по 31 березня 2017 року включно.
		26.07.2021 позивач отримав на картковий рахунок 4025,00 грн та 28.07.2021 отримав 1571,74 грн, разом 5596,74 грн. 
		На запит головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) ІНФОРМАЦІЯ_4 надано довідку-розрахунок індексації грошового забезпечення від 12.01.2022 № ВФЗ-35, з якої вбачається, що позивачу нараховано індексацію в сумі 6952,47 грн із застосуванням базового місяця «березень 2015 року», із зазначеної суми встановленим порядком утримані податки та збори, та зараховано на банківський рахунок 5596,74 грн. 
		Позивач не згоден з таким нарахуванням та виплатою, тому звернувся до відповідача з заявою, в якій просив нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 20 березня по 30 листопада 2015 року включно із застосуванням базового місяця - «березень 2015 року», за період з 01 грудня 2015 року по 31 березня 2017 року включно із застосуванням базового місяця - «січень 2008 року».
		Листом від 14.02.2022 № ВФЗ-128 відповідач повідомив, що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення було проведено відповідно до рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 року по справі № 360/705/21.
		Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.
		Ухвалою суду від 10.05.2022 відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
		Ухвалою суду від 25.07.2022 зупинено провадження по справі.
		Ухвалою суду від 14.06.2024 поновлено провадження по справі. 
		На час прийняття рішення у справі відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
		Згідно з частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
		Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив таке.
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , є учасником бойових дій, з 20.03.2015 по 31.03.2017 проходив військову службу у Сєвєродонецькому міському військовому комісаріаті Луганської області.
		В період з серпня 2015 року по березень 2017 року включно індексація грошового забезпечення позивача не здійснювалася.
		Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 23.03.2021 по справі № 360/705/21 позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 20 березня 2015 року по 31 березня 2017 року включно; зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 20 березня 2015 року по 31 березня 2017 року включно.
		Як зазначає позивач, 26.07.2021 та 28.07.2021 він отримав на картковий рахунок 4025,00 грн та 1571,74 грн відповідно, разом 5596,74 грн.
		Не погодившись з таким нарахуванням та виплатою, позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 20 березня по 30 листопада 2015 року включно із застосуванням базового місяця - «березень 2015 року», за період з 01 грудня 2015 року по 31 березня 2017 року включно із застосуванням базового місяця - «січень 2008 року».
		Листом від 14.02.2022 № ВФЗ-128 ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23.03.2021 по справі № 360/705/21 відповідачем було нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення позивача за період з 20.03.2015 по 31.03.2017 в сумі 6952,47 грн, базовим місяцем визнано березень 2015 року. Для встановлення іншого базового місяця підстав немає.
		Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд дійшов такого.
		Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
		Згідно з частиною першою статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» військовою службою є державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. У зв`язку з особливим характером військової служби військовослужбовцям надаються передбачені законом пільги, гарантії та компенсації.
		Частиною першою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі  Закон № 2011-ХІІ) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
		Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
		Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
		Відповідно до статті 18 Закону України від 05 жовтня 2000 року № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі  Закон № 2017-III) індексацію доходів населення віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього ж Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
		Статтею 19 Закону № 2017-III передбачено, що державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
		За визначенням статті 1 Закону України від 03 липня 1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі  Закон № 1282-XII):
		індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг;
		індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання;
		поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
		Відповідно до статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, і які не мають разового характеру, у тому числі й оплата праці (грошове забезпечення).
		Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
		Статтею 3 Закону № 1282-XII визначено, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
		Відповідно до статті 4 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
		Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
		Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
		Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
		Згідно з частиною другою статті 5 Закону № 1282-XII підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
		Частиною другою статті 6 Закону № 1282-XII визначено, що порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до статті 8 Закону № 1282-XII перегляд розмірів державних соціальних гарантій та гарантій оплати праці відповідно до умов, визначених цим Законом, здійснюється уповноваженими на це органами протягом місяця, у якому виникли підстави для перегляду.
		За наявності підстав, визначених цим Законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.
		Відповідно до пункту 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі  Порядок № 1078), індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення (абзац перший).
		У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії (абзац другий).
		Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає (абзац п`ятий).
		Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац шостий).
		У разі коли особа працює неповний робочий час, сума індексації визначається із розрахунку повного робочого часу, а виплачується пропорційно відпрацьованому часу (абзац сьомий).
		Згідно з пунктом 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків (абзац перший).
		Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення (абзац другий).
		Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац третій).
		Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абзац четвертий).
		Відповідно до підпункту 2 пункту 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
		У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
		Згідно з пунктом 10-2 Порядку № 1078 для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
		Пунктом 14 Порядку № 1078 визначено, що роз`яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.
		З вищевикладеного слідує, що індексація оплати праці (грошового забезпечення) є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, які мають систематичний (щомісячний) характер.
		За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи, проведення якої не залежить від волевиявлення роботодавців чи працівників.
		Згідно з частинами першою та другою статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
		Згідно з частиною першою статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		При розгляді справи «Кечко проти України» (заява № 63134/00) Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (аналогічна позиція викладена в рішенні у справі № 59498/00 «Бурдов проти Росії»).
		Таким чином, реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
		Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 825/874/17.
		Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для проведення індексації грошового забезпечення позивачу в період з 20.12.2015 по 31.03.2017.
		Що стосується визначення базового місяця для нарахування індексації, то з цього приводу суд зазначає таке.
		Щодо вимог позивача про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення з 20 березня по 30 листопада 2015 року включно із застосуванням базового місяця - «березень 2015 року», суд зазначає, що листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.02.2022 № ВФЗ-128 підтверджується, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23.03.2021 по справі № 360/705/21 відповідачем було нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення позивача за період з 20.03.2015 по 31.03.2017 в сумі 6952,47 грн, базовим місяцем визнано березень 2015 року.
		На вказані обставини також посилається сам позивач у позові.
		Таким чином, судом встановлено, що індексацію грошового забезпечення за період з 20.03.2015 по 30.11.2015 включно із застосуванням базового місяця «березень 2015 року» відповідачем виплачено ОСОБА_1 на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23.03.2021 по справі № 360/705/21.
		Відтак, у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.
		Щодо решти позовних вимог, суд зазначає таке. 
		Пункт 10-2 Порядку № 1078, який застосовується з 01 грудня 2015 року, передбачав, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
		Пункт 5 Порядку № 1078, який застосовується з 01 грудня 2015 року в редакції, яка діяла до 15 березня 2018 року, передбачав:
		у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків (абзац перший);
		обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення (абзац другий);
		сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу (абзац третій);
		якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абзац четвертий);
		у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру (абзац п`ятий).
		З викладеного слідує, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема, посадових окладів особи. Зміна розміру доплат, надбавок та премій не випливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.
		На час виникнення спірних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено нові схеми посадових окладів військовослужбовців (далі  Постанова № 1294).
		Пунктом 13 постанови № 1294 визначено, що остання набирає чинність з 01 січня 2008 року.
		Постанова № 1294 діяла до дати набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме до 01 березня 2018 року.
		Проаналізувавши Постанову № 1294 в період її дії з 01 січня 2008 року до 28 лютого 2018 року (період оскаржуваних правовідносин), суд вбачає незмінність розмірів посадових окладів військовослужбовців.
		Отже, внаслідок незмінності до 01 березня 2018 року посадового окладу позивача, базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення у межах спірних правовідносин за період з 01.12.2015 по 31.03.2017 є січень 2008 року.
		З матеріалів справи встановлено, що відповідач на виконання рішення суду від 23.03.2021 по справі № 360/705/21 нарахував і виплатив ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 20.03.2015 по 31.03.2017 включно із застосуванням базового місяця  березень 2015 року.
		За таких обставин суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність відповідача, яка полягає в ухиленні суб`єкта владних повноважень від виконання покладених на нього законодавством обов`язків щодо здійснення перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.12.2015 по 31.03.2017 включно із застосуванням базового місяця  січень 2008 року.
		Як наслідок, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 31.03.2017 включно із застосуванням базового місяця  січень 2008 року.
		У задоволенні позовних вимог майнового характеру про стягнення з відповідача на користь позивача недоплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 31 березня 2017 року включно із застосуванням базового місяця - «січень 2008 року», слід відмовити з огляду на положення статей 5 та 245 КАС України, відповідно до яких адміністративний суд, встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, повинен визнати такі рішення, дії або бездіяльність протиправними і зобов`язати відповідача провести нарахування та/або виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.
		Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		На підставі викладеного позов належить до часткового задоволення.
		Питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України судом не вирішується, оскільки позивач згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ Про судовий збір від сплати судового збору звільнений.
		Керуючись статтями 72-77, 90, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код за ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення коштів задовольнити частково.
		Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 31.03.2017 включно із застосуванням базового місяця  січень 2008 року.
		Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 31.03.2017 включно із застосуванням базового місяця  січень 2008 року, та з урахуванням фактично виплачених сум індексації грошового забезпечення. 
		У задоволенні решти позовних вимог відмовити. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 
		 
		Суддя І.О. Свергун

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...